Рішення

від 21.03.2024 по справі 922/179/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/179/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5", Харківьска обл., с.Подвірки до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларікс Тіара", Київська обл.,м.Бровари про стягнення коштів 132 534,38 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариства "Харківська ТЕЦ-5" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларікс Тіара" про стягнення попередньої оплати 48 897,13 грн., пені 63 895,82 грн., 3% річних 3 130,76 грн. та інфляційних втрат 16 610,67 грн. за Договором на виконання робіт №494 від 18.08.2021.

Позовні вимоги обгрунтовані перерахуванням позивачем на рахунок ТОВ "Друкар 2018", яке у подальшому змінило назву на ТОВ "Кларікс Тіара" попередньої оплати у сумі 48 897,13 грн. за Договором №494 від 18.08.2021, після чого останнім роботи так і не були виконані та не повернуті сплачені за договором грошові кошти. Внаслідок прострочення відповідачем виконання робіт за Договором №494 від 18.08.2021 та неповернення перерахованої попередньої оплати позивачу, на підставі ст.625 ЦК України та п.8.4 Договору відповідачу були нараховані 3% річних, інфляційні втрати та пеня.

Позивач зазначає, що місцем виконання договору є Харківська область, а тому позов подано ним до Господарського суду Харківської області в порядку ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 з урахуванням малозначності справи №922/179/24 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача, проте повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

18.08.2021 між Приватним акціонерним товариством "Харківська ТЕЦ-5" (надалі- Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДРУКАР 2018" (Виконавець), яке у подальшому з 13.04.2023 змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кларікс Тіара" (надалі-Відповідач, код ЄДРПОУ 42084067) було укладено Договір на виконання робіт №494 з ремонту фасаду будівлі ІЛК з заміною вивіски. (п.1.1 Договору).

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що роботи виконуються за місцезнаходженням Замовника за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Подвірки.

Відповідно до п.2.1 Договору його ціна визначається на підставі кошторисної документації (договірна ціна, відомість ресурсів до договірної ціни) (додаток №1). Загальна варість робіт становить 97 794,25 грн., у тому числі ПДВ 20% - 16 299,04 грн.

Згідно з пунктом 3.3 Договору строк виконання робіт становить 20 календарних днів.

Сторони зобов`язуються письмово повідомляти одна одну про будь-яке затримання, зупинення чи припинення виконання робіт та про відновлення робочого процесу протягом 3 (трьох) робочих днів. (п.3.4 Договору)

Відповідно до п.4.1, 4.2 Договору рахунки за виконані роботи здійснюються в безготівковій формі у національній валюті України - гривні. Замовник здійснює попередню оплату Виконавцю, у розмірі 50% від суми даного Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

На виконання умов договору, позивач перерахував відповідачу попередню оплату за договором на загальну суму 48 897,13 грн (50% від 97 794,25 грн), що підтверджується платіжними дорученням №2765 від 04.10.2021.

З урахуванням терміну виконання робіт, визначеного пунктом 3.3 договору, відповідач мав виконати підрядні роботи у строк до 24.10.2021 включно.

Згідно пункту 5.1 Договору здача-приймання виконаних робіт проводиться уповноваженими представниками Сторін та оформлюється шляхом підписання акта здачі-приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт. Виконавець надає Замовнику оформлений належним чином акт здачі-приймання виконаних робіт не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем виконання робіт.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2021 року, а в частині виконання зобов`язань і гарантій - до їнього повного виконання. (п.9.1 Договору)

Як зазначає позивач, відповідачем за спірним договором роботи виконані так і не були.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами №33-16/1 від 21.02.2023, №01-21/954 від 03.07.2023, в яких вимагав приступити до виконання робіт, направити на адресу Замовника підписану додаткову угоду з новими строками виконання робіт та направлення представника для врегулювання питання щодо дотримання термінів закінчення робіт в рамках Договору, а в разі неможливості виконання робіт - повернути грошові кошти, сплачені як попередня оплата робіт за Договором. Однак вказані вимоги були залишені відповідачем без будь-якого реагування.

Оскільки відповідач до виконання робіт, передбачених умовами договору не приступив, сплачену попередню оплату не повернув, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення попередньої оплати , пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до частини 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 2 статті 837 ЦК України передбачає, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною 2 статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частиною 4 статті 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, частиною другою цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Судом встановлено, що позивач сплатив відповідачу попередню оплату (аванс) в розмірі 48 897,13 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2765 від 04.10.2021.

Відповідач не надав суду доказів, що ним роботи були виконані у строк та у обсягах передплати, яку він отримав від позивача. Доказів повернення передплати відповідач також суду не надав.

З огляду на вказане, вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 48 897,13 грн підлягає задоволенню.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором та порушення термінів (строків) виконання робіт, позивач також заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 63 895,82 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойка (пеня, штраф) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що Виконавець несе відповідальність за несвоєчасне закінчення виконання робіт, з його вини, та сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день затримки, що обчислюється з загальної суми даного Договору.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 63 895,82 грн. за період з 25.10.2021 по 30.06.2023 нарахованої на загальну вартість робіт за договором 97 794,25 грн.

Як встановлено судом вище, строк прострочення виконання робіт за договором розпочався 25.10.2021.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Тобто, з урахуванням вище наведеного, на вартість невиконаних за договором у строк робіт має нараховуватись пеня за період з 25.10.2021 по 25.04.2022.

Суд, здійснивши перерахунок пені, з урахуванням положень статті 232 Господарського кодексу України, встановив, що розмір пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, становить 9 211,41 грн., в іншій частині пені слід відмовити.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 130,76 грн та інфляційних втрат у розмірі 16 610,67 грн, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правових висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) нарахування на суму боргу інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Зокрема Верховний Суд вказав, що за змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

У даному випадку позивач нарахував матеріальні втрати на попередню оплату, яка є грошовою сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх платежів. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Отже, оскільки у відповідача виникло грошове зобов`язання перед позивачем щодо повернення попередньої оплати у сумі 48 897,13 грн., позивач правомірно нарахував на це зобов`язання матеріальні втрати на підставі ст. 625 ЦК України

Здійснивши перевірку розрахунків позивача, суд дійшов висновку, що останні є арифметично правильними, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин позов Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларікс Тіара" (07402, Київська обл., Броварський р-н, м.Бровари, вул.Ярослава Мудрого, буд.8; код ЄДРПОУ 42084067) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (62371, Харківська обл., Харківський р-н, с. Подвірки ; код ЄДРПОУ 05471230) попередню оплату 48 897 грн. 13 коп., пеню 9 211 грн. 41 коп., 3% річних 3 130 грн. 76 коп.,інфляційні втрати 16 610 грн. 67 коп. та витрати по сплаті судового збору 1 778 грн. 64 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "21" березня 2024 р.

СуддяС.Ч. Жельне