Рішення

від 20.03.2024 по справі 924/79/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"20" березня 2024 р. Справа № 924/79/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Томковій А.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"

до Державного підприємства "Нігинський кар`єр"

про стягнення 3 446,83 грн. (заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення)

Представники сторін: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.03.2024 у справі №924/79/24 задоволено позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" до Державного підприємства "Нігинський кар`єр" про стягнення 3 446,83 грн. Присуджено до стягнення з державного підприємства "Нігинський кар`єр" на користь на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" 3446,83 грн. заборгованості за послуги з розподілу природного газу та 3028,00 грн. судового збору.

12.03.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача - адвоката Доценко О.О. про стягнення з відповідача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу з доданими документами.

Ухвалою суду від 13.03.2024 заяву представника позивача - адвоката Доценко О.О. від 12.03.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні на 12:30 год. 20.03.2024 року. Повідомлено повноважних представників учасників провадження у справі про розгляд заяви про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу. Запропоновано відповідачу подати письмову позицію з приводу заяви представника позивача в строк до 19.03.2024.

Представники сторін в судове засідання 20.03.2024 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується надісланням ухвали суду від 13.03.2024 на їх офіційні електронні адреси зареєстровані в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Оскільки згідно з ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд вважає за належне розглянути заяву представника позивача за наявними матеріалами справи.

Дослідивши заяву про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, судом враховуються положення ст. 59 Конституції України, якими передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, згідно з пунктом третім частини першої, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Подібна позиція викладену у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного суду від 22.02.2024 №910/9714/22.

Вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Так, у позовній заяві зазначено, що судові витрати позивача складаються із судового збору в сумі 3028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу - 5000,00 грн.

В підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. позивачем надано договір про надання правничої допомоги №14062022-1ХМ від 14.06.2022, Додаткову угоду №27 від 02.01.2024 до вказаного договору, акт приймання передачі наданої правової допомоги (послуг) від 11.03.2024, звіт про надані послуги від 11.03.2024 за договором про надання правничої допомоги від 14.06.2022 №14062022-1ХМ та додаткової угоди №27 від 02.01.2024. Окремо додано виписку з ЄДР від 14.06.2022 та Статут Адвокатського бюро "Олександри Доеценко" за 2022 рік.

Відповідно до пункту 1.1, 2.1.2 укладеного між сторонами договору про надання правничої допомоги №14062022-1ХМ від 14.06.2022 обумовлено, що предметом цього Договору є надання Адвокатським бюро "ОЛЕКСАНДРИ ДОЦЕНКО" в особі керуючого Доценко О.О. (Адвокатом) правової допомоги щодо представництва інтересів АТ "Хмельницькгаз" (Клієнта) у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру. Адвокат зобов`язується представляти інтереси Клієнта у будь - яких судах України усіх інстанцій та третейських судах (арбітражах) з правами, наданими чинним законодавством позивачу (заявнику, скаржнику), відповідачу (боржнику) та третій особі в обсязі наданих Клієнтом повноважень згідно з довіреністю та здійснювати професійну діяльність Адвоката згідно з умовами цього Договору.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє по « 31» грудня 2022 року, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення. Якщо жодна з сторін за 10 днів до закінчення дії договору в частині надання послуг письмово не повідомила іншу про намір його припинити, Договір вважається пролонгованим на один календарний рік на тих самих умовах (п.п. 3.1, 3.2 договору).

У п.п. 4.2 - 4.4 договору сторони узгодили, що за правову допомогу, передбачену в пункті 1.1. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду в розмірі, який визначається додатковою угодою до даного Договору по кожній судовій справі, який є його невід`ємною частиною. Сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката та строк його оплати визначається сторонами за домовленістю, з урахуванням викладеного у п. 4.1 цього Договору. Приймання послуг, наданих на виконання даного договору здійснюється шляхом складання Сторонами актів приймання-передачі наданих послуг. Акт наданих послуг повинен містити перелік наданих Адвокатом послуг, що виконані Адвокатом на користь Клієнта.

В подальшому, у Додатковій угоді №27 від 02.01.2024 до договору про надання правничої допомоги №14062022-1ХМ від 14.06.2022 у п.п. 1, 3, 5 передбачено, що Адвокат зобов`язується надати Замовнику професійну правничу допомогу щодо підготовлення позовної заяви АТ «Хмельницькгаз» до державного підприємства «Нігинський кар`єр» про стягнення заборгованості за розподіл природного газу, а також здійснити представництво інтересів Клієнта під час судового розгляду справи за даною позовною заявою в суді першої інстанцій. Загальна вартість послуг, що надаються Адвокатом за умовами даної Додаткової угоди складає 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. Вартість послуг, що вказана у п. З даної додаткової угоди, сплачується Клієнтом на розрахунковий рахунок Адвоката протягом 30 (тридцяти) днів після підписання актів наданих послуг.

Окрім двосторонніх договору про надання правничої допомоги №14062022-1ХМ від 14.06.2022 та Додаткової угоди №27 від 02.01.2024 до договору, представником позивача додано підписаний сторонами акт приймання-передачі наданої правової допомоги (послуг) від 11.03.2024, у якому також визначено, що адвокатом надано замовнику професійну правничу допомогу за Договором, розмір оплати за яку складає 5000,00 грн.

Згідно зі змістом поданого звіту про надані послуги від 11.03.2024 адвокатом Доценко О.О. надано наступні послуги:

- 03.01.2024 ознайомлення з матеріалами, переданими АТ «Хмельницькгаз» для підготовлення позовної заяви АТ «Хмельницькгаз» до державного підприємства «Нігинський кар`єр» про стягнення заборгованості за розподіл природного газу, на що витрачено 2 год.;

- 05.01.2024 підготовка в інтересах АТ «Хмельницькгаз» позовної заяви, виготовлення копій для учасників справи, надсилання їх учасникам справи, на що витрачено 3 год. часу;

- 08.02.2024 участь у підготовчому судовому засіданні у справі №924/79/24, виготовлення копій для учасників справи, надсилання їх учасникам справи (з врахуванням часу очікування та часу витраченого на дорогу до суду), на що витрачено 1,5 год.

У п. 2 звіту визначено, виконавцем надано послуги з правничої допомоги Замовника на виконання договору « 14» червня 2022 року №14062022-1ХМ та додаткової угоди №27 від 02.01.2024 року на загальну суму 5 000,00 (п`ять тисяч) гривень.

Доценко О.О. представляла інтереси АТ «Хмельницькгаз» у Господарському судді Хмельницької області у справі №924/79/24 згідно довіреності в порядку передоручення від 27.10.2023 виданої Крячко Д.В. - керівником АТ "Хмельницькгаз" на підставі витягу з ЄДР від 20.10.2023.

Судом встановлено, що матеріали справи містять позовну заяву та заяву про розгляд справи без участі від 01.03.2024 за електронним підписом представника позивача - Доценко О.О.

Крім того, представник позивача Доценко О.О. приймала участь у судовому засіданні 08.02.2024 по справі №924/79/24, що підтверджується відповідним протоколом судового засідання та розпискою долученою до матеріалів справи.

Таким чином, позивачем згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання йому послуг правової допомоги під час розгляду справи №924/79/24 у Господарському суді Хмельницької області.

Разом з тим, у вирішенні питання щодо судових витрат суд, керуючись правилами, встановленими у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку не покладати на відповідача всі витрати в сумі 5000,00 грн.

Оцінюючи обґрунтованість розміру заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на правничу правову допомогу, судом враховується, що за своєю категорією (стягнення заборгованості за Типовим договором з розподілу природного газу) дана справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, обмежується аналізом невеликої кількості доказів, чітко врегульована нормами права, умовами договору і не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи. При цьому, судом враховується, що ціна позову становить 3446,83 грн. та є меншою аніж заявлені судові витрати по справі, які у даній справі складаються з судового збору та витрат на правничу правову допомогу. Окремо взято до уваги те, що відповідач є державним підприємством та діяльність останнього є суспільно значимою, та покладення на нього усіх судових витрат у зв`язку з задоволенням позову може призвести до надмірного тягаря відповідних виплат. Окрім того, АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" раніше звертався до господарського суду Хмельницької області з аналогічними позовами до ДП "Нігинський кар`єр" у 2021 та 2022 роках по справах № 924/431/22, № 924/135/22 та 924/604/21.

Під час розгляду заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу судом враховується, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторін від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів юридичних осіб. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Таким чином, дослідивши надані представником позивача ОСОБА_1 докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг наданих послуг, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з державного підприємства "Нігинський кар`єр" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи №924/79/24. В стягненні решти судових витрат на професійну правничу допомогу у задоволенні заяви представника позивача належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 232-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача - Доценко О.О. від 12.03.2024 про включення до судових витрат позивача витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/79/24 у розмірі 5000,00 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства "Нігинський кар`єр" (32322, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, селище Сахкамінь, вул. Українська, будинок 1 А, код 00373741) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29019, м. Хмельницький, пр. Миру, буд. 41, код ЄДРПОУ 05395598) 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

У стягненні решти судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Додаткове рішення надіслати учасникам процесу за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет, а у разі відсутності такої можливості - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Додаткове рішення складено та підписано 20.03.2024.

СуддяА.М. Яроцький