Постанова

від 12.03.2024 по справі 911/2635/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/2635/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Єгорової О. Ю. (адвокат),

відповідача - Щербатюк Н. В. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 (суддя Нечай О. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 (головуючий - Яковлєв М. Л., судді Тищенко А. І., Шаптала Є. Ю.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українські смоли"

про стягнення 4 611 371,80 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 14.12.2022 Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (далі - ПрАТ "Авдіївський КХЗ", Завод, продавець, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українські смоли" (далі - ТОВ "ТД "Українські смоли", Товариство, покупець, відповідач) про стягнення з відповідача 4 611 371,80 грн заборгованості за договором поставки від 26.11.2020 № 768/20Сб (далі - договір поставки від 26.11.2020, договір № 768/20Сб), з яких: 3 289 184,63 грн заборгованості за поставлений товар; 606 099,15 грн пені; 641 355,75 грн інфляційних втрат; 3 % річних в сумі 74 732,27 грн.

2. Позовна заява обґрунтовується неналежним виконанням Товариством зобов`язань з оплати товару, поставленого Заводом за договором № 768/20Сб.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з посиланням на те, що ТОВ "ТД "Українські смоли" зазнало впливу обставин непереборної сили у виді військової агресії російської федерації проти України, наслідком чого стало припинення здійснення ним з 24.02.2022 виробничої діяльності внаслідок окупації м. Рубіжного Луганської області, де розташовані виробничі потужності Товариства.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ТД "Українські смоли" на користь ПрАТ "Авдіївський КХЗ" 800 000 грн заборгованості. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення аргументоване частковою обґрунтованістю позовних вимог з огляду на те, що:

1) неможливість виконання відповідачем у визначений договором № 768/20Сб строк зобов`язання з оплати поставленого товару спричинена настанням обставин непереборної сили, що підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України від 27.04.2023 № 3100-23-2019, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, проведення воєнних (бойових) дій та перебування в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) м. Рубіжне Луганської області (місце розташування виробничих потужностей, складських та офісного приміщень Товариства). Датою настання форс-мажорних обставин є 24.02.2022 і станом на 27.04.2023 їх дія триває;

2) на виконання пункту 9.4 договору поставки від 26.11.2020 відповідач листом від 29.12.2022 № 22 сповістив позивача про настання форс-мажорних обставин у виді військової агресії російської федерації проти України, пославшись на публічний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, а також просив продавця надати покупцю можливість оплатити поставлений товар у порядку, встановленому пунктом 9.7 цього договору, яким передбачено, що у випадку, коли відвантаження товару було здійснено до виникнення форс-мажорних обставин, а оплата унеможливлена внаслідок їх настання, то покупець повинен оплатити поставлену продукцію впродовж 5 банківських днів від моменту закінчення форс-мажорних обставин;

3) відповідач належним і достатнім доказом (сертифікатом Торгово-промислової палати України від 27.04.2023 № 3100-23-2019) довів настання для нього форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що унеможливили своєчасне виконання договірного зобов`язання з оплати поставленого товару та, в свою чергу, є передумовою для застосування наслідків, передбачених договором № 768/20Сб і чинним законодавством;

4) зокрема, виходячи зі змісту пунктів 9.2, 9.7 договору поставки від 26.11.2020, грошові зобов`язання Товариства з оплати товару, поставленого за накладними від 04.02.2022 № 21891001, від 15.02.2022 № 21891181, від 22.02.2022№ 21891182 і строк оплати якого настав вже після настання для відповідача форс-мажорних обставин, продовжується на термін дії обставин непереборної сили та покупець повинен оплатити цей товар упродовж 5 банківських днів від моменту закінчення цих обставин, натомість зважаючи на положення пункту 9.6 цього договору настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання відповідачем зобов`язання з оплати товару, поставленого за накладною від 24.01.2022 № 21781388, оскільки строк виконання цього зобов`язання настав 23.02.2022, тобто ще до виникнення форс-мажорних обставин;

5) враховуючи настання для відповідача з незалежних від нього причин обставин непереборної сили, що виникли 24.02.2022 та досі тривають, і зважаючи на положення статей 614, 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та умови розділу 9 договору поставки від 26.11.2020, немає підстав для стягнення з відповідача спірних сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з простроченням виконання покупцем грошового зобов`язання з оплати поставленого товару загальною вартістю 3 289 184,63 грн.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2023 змінено шляхом стягнення з ТОВ "ТД "Українські смоли" на користь ПрАТ "Авдіївський КХЗ" 800 000 грн заборгованості, 145 600 грн пені, 177 242,17 грн інфляційних втрат і 3 % річних в сумі 19 200 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована посиланням на норми статей 11, 263, 509, 525, 526, 530, 610- 612, 614, 617, 625, 627, 629, 692, 712 ЦК України, статей 218, 230 ГК України, статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", статей 269, 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які апеляційний суд, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення 145 600 грн пені, 177 242,17 грн інфляційних втрат і 3 % річних в сумі 19 200 грн, нарахованих у зв`язку з простроченням відповідачем оплати товару на суму 800 000 грн, поставленого Заводом згідно з накладною від 24.01.2022 № 21781388, оскільки зі змісту пункту 9.6 договору поставки від 26.11.2020 вбачається, що настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання сторонами зобов`язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення сторін від відповідальності за таке невиконання, що зумовлює відсутність підстав для звільнення Товариства від відповідальності за невиконання обов`язку з оплати товару, отриманого за вказаною накладною, оскільки строк виконання цього зобов`язання настав 23.02.2022, тобто ще до виникнення форс-мажорних обставин.

Разом з тим суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість решти заявлених позовних вимог з огляду на те, що:

1) очевидним є постачання Заводом товару саме до м. Рубіжного Луганської області, де розташовані виробничі потужності ТОВ "ТД "Українські смоли", тоді як активні бойові дії на вказаній території, що розпочалися 24.02.2022, та подальша її окупація унеможливили проведення Товариством виробничої діяльності на цій території та отримання прибутку з поставленого позивачем товару, натомість той факт, що місцезнаходженням відповідача наразі є м. Київ, не спростовує настання для покупця форс-мажорних обставин починаючи з 24.02.2022;

2) у силу настання з 24.02.2022 форс-мажорних обставин для відповідача, що підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати України від 27.04.2023 № 3100-23-2019, з урахуванням положень пунктів 9.2, 9.3, 9.7 договору № 768/20Сб строк виконання зобов`язання з оплати товару, поставленого за накладними від 04.02.2022 № 21891001 (настав 07.03.2023), від 15.02.2022 № 21891181 (настав 17.03.2023), від 22.02.2022 № 21891182 (настав 24.03.2022), продовжився на період дії обставин непереборної сили, тобто на теперішній час не закінчився та не вважається простроченим, що виключає задоволення як позовних вимог про стягнення 2 489 184,63 грн основного боргу, так і стягнення 460 499,15 грн пені, 464 113,58 грн інфляційних втрат і 3 % річних в сумі 55 532,27 грн, нарахованих на зазначену суму основного боргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ПрАТ "Авдіївський КХЗ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 2 489 184,63 грн основного боргу та передати справу на новий розгляд в цій частині позову до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме статей 525, 526, 530, 617, 629 ЦК України, наголошуючи водночас на тому, що суди не врахували висновків щодо застосування положень частини 1 статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218 ГК України та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21.

Зокрема, на думку скаржника, суди дійшли помилкового висновку про зумовленість саме настанням обставин непереборної сили неможливості виконання відповідачем у визначений договором № 768/20Сб строк зобов`язання з оплати поставленого товару, оскільки в період, починаючи з визначеної цим договором дати здійснення платежів за товар (тобто в період з 07.03.2022 по 24.03.2022) і впродовж розумного строку Товариство незважаючи на зареєстроване місцезнаходження в місті Києві, а не на окупованій території, не вчиняло передбачених пунктами 9.4 і 9.7 договору поставки від 26.11.2020 дій, які надавали би покупцю підстави для застосування умови про продовження строку платежу.

Узагальнений виклад позиції іншого учасника справи

7. Відповідач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Авдіївський КХЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 911/2635/22 та призначено розгляд цієї справи в судовому засіданні на 12.03.2024.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 26.11.2020 між ПрАТ "Авдіївський КХЗ" (продавець) та ТОВ "ТД "Українські смоли" (покупець) укладено договір № 768/20Сб, за умовами пунктів 1.1, 2.1, 3.2- 3.4, 4.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю в строк та порядку, передбачені договором, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити фенол кам`яновугільний, марка С, ТУ У 24.1-00190443-024-2002 (далі - товар). Кількість, номенклатура товару вказуються у специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємними частинами. Поставка товару здійснюється автотранспортом покупця. Подача автотранспорту під завантаження здійснюється в строки, узгоджені сторонами та зазначені в специфікаціях до цього договору. Моментом поставки вважається дата передачі товару першому перевізнику. Ціна однієї метричної тони товару вказується у специфікаціях до договору.

10. Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 договору № 768/20Сб жодна зі сторін не несе відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов`язань за договором через незалежні від неї обставини (форс-мажор). Виконання зобов`язань за договором продовжується на строк дії форс-мажорних обставин.

За змістом пункту 9.3 договору поставки від 26.11.2020 при настанні, зокрема, обставин соціального, політичного та міжнародного походження (загроза війни, збройний конфлікт чи серйозна загроза такого конфлікту, ворожі атаки, воєнні дії, оголошена та неоголошена війна тощо), які є надзвичайними, непередбачуваними, невідворотними та непереборними обставинами, наслідком яких є неможливість упродовж певного часу часткового або повного виконання зобов`язань за цим договором, сторони звільняються від відповідальності за невиконання тих своїх зобов`язань, виконання яких стало неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин (за виключенням зобов`язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин), пропорційно часу дії форс-мажорних обставин, при цьому строк виконання всіх зобов`язань за цим договором збільшується пропорційно часу, упродовж якого будуть діяти ці обставини. Після закінчення дії форс-мажорних обставин, усі перенесені зобов`язання підлягають виконанню в порядку, передбаченому цим договором з урахуванням пропорційного продовження моменту їх виконання на період дії форс-мажорних обставин.

11. Пунктом 9.4 договору № 768/20Сб передбачено, що сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зобов`язана без необґрунтованих затримок сповістити в письмовій формі іншу сторону про їх настання чи закінчення. Факти, викладені в повідомленні про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово-промисловою палатою України, сертифікат якої, після його отримання, але не пізніше 20 календарних днів від дати повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також направляється стороною, для якої настали форс-мажорні обставини, іншій стороні.

Згідно з пунктом 9.6 договору поставки від 26.11.2020 настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання сторонами зобов`язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення сторін від відповідальності за таке невиконання.

12. В пункті 9.7 договору № 768/20Сб сторони домовилися, що у випадку, коли відвантаження товару було здійснено до виникнення форс-мажорних обставин, а оплата унеможливлена внаслідок їх настання, то покупець повинен оплатити поставлену продукцію впродовж 5 банківських днів від моменту закінчення форс-мажорних обставин.

Таким чином сторонами досягнуто згоди про можливість зміни строку виконання покупцем зобов`язання з оплати товару, строк виконання якого (зобов`язання) закінчується після завершення періоду дії форс-мажорних для Товариства обставин, які унеможливили виконання ним обов`язку з оплати товару.

13. У специфікації від 18.01.2022 № 16 до договору № 768/20Сб сторони погодили постачання товару "Фенол кам`яновугільний, марка С, ТУ У 24.1-00190443-024-2002 Код УКТ ЗЕД 2907 11 00 00" у кількості 22,00 т (+/- 10%) загальною вартістю 875 098,22 грн.

У специфікації від 03.02.2022 № 17 до договору № 768/20Сб сторони домовилися про постачання товару "Фенол кам`яновугільний, марка С, ТУ У 24.1-00190443-021-2002 Код УКТ ЗЕД 2907 11 00 00" у кількості 88,00 т (+/- 10%) загальною вартістю 3 251 628,86 грн.

Пунктами 6 зазначених специфікацій передбачено, що оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з дати видання товаротранспортної накладної шляхом прямого переказу коштів покупця за банківськими реквізитами продавця.

14. На виконання умов договору поставки від 26.11.2020 та специфікацій від 18.01.2022 № 16, від 03.02.2022 № 17 Завод відповідно до накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 24.01.2022 № 21781388, від 04.02.2022 № 21891001, від 15.02.2022 № 21891181, від 22.02.2022 № 21891182 відвантажив у транспортні засоби залучених Товариством перевізників товар загальною вартістю 3 392 003,62 грн.

15. Строк виконання відповідачем грошових зобов`язань з оплати товару, поставленого за накладною від 24.01.2022 № 21781388, є таким, що настав 23.02.2022, за накладною від 04.02.2022 № 21891001 - 07.03.2022, накладною від 15.02.2022 № 21891181 - 17.03.2023, накладною від 22.02.2022 № 21891182 - 24.03.2023.

Згідно з наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 23.02.2022 № 331 відповідач сплатив на користь позивача 102 818,99 грн за придбаний товар.

Отже, неоплаченим залишився товар на загальну суму 3 289 184,63 грн, що сторонами не заперечується.

16. На виконання пункту 9.4 договору № 768/20Сб ТОВ "ТД "Українські смоли" листом від 29.12.2022 № 22 сповістило ПрАТ "Авдіївський КХЗ" про настання форс-мажорних обставин у виді військової агресії російської федерації проти України, пославшись на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, а також відповідач просив позивача надати можливість оплатити поставлений товару в порядку, встановленому пунктом 9.7 цього договору, яким передбачено, що у випадку, коли відвантаження товару було здійснено до виникнення форс-мажорних обставин, а оплата унеможливлена внаслідок їх настання, то покупець повинен оплатити поставлену продукцію упродовж 5 банківських днів від моменту закінчення форс-мажорних обставин.

Позиція Верховного Суду

17. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки вимоги поданої касаційної скарги стосуються незгоди позивача з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій виключно в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 2 489 184,63 грн основного боргу, то Верховний Суд здійснює касаційний перегляд рішення та постанови лише у відповідній частині.

18. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

19. В основу оскаржуваної постанови про відмову в задоволенні позовних вимог у частині стягнення 2 489 184,63 грн основного боргу покладено висновок апеляційного суду про те, що в силу настання для відповідача з 24.02.2022 форс-мажорних обставин, що підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати України від 27.04.2023 № 3100-23-2019, на підставі положень пунктів 9.2, 9.7 договору № 768/20Сб строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару загальною вартістю 2 489 184,63 грн, поставленого позивачем за накладними від 04.02.2022 № 21891001 (настав 07.03.2023), від 15.02.2022 № 21891181 (настав 17.03.2023), від 22.02.2022 № 21891182 (настав 24.03.2022), продовжився на період дії обставин непереборної сили, тобто на теперішній час не закінчився та не вважається простроченим. Адже очевидним є постачання Заводом товару саме до м. Рубіжного Луганської області, де розташовані виробничі потужності ТОВ "ТД "Українські смоли", тоді як активні бойові дії на вказаній території, що розпочалися 24.02.2022, та подальша її окупація унеможливили проведення Товариством виробничої діяльності на цій території та отримання прибутку з поставленого за договором товару, натомість той факт, що місцезнаходженням відповідача наразі є м. Київ, не спростовує настання для покупця форс-мажорних обставин починаючи з 24.02.2022.

20. Позивач у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Так, скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування положень частини 1 статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218 ГК України та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21.

21. Проте колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність передбачених статтею 617 ЦК України, статтею 218 ГК України та статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" підстав для відмови в стягненні 2 489 184,63 грн заборгованості за поставлений товар, що зумовлено настанням з 24.02.2022 форс-мажорних для відповідача обставин, і водночас відхиляє зазначені вище доводи скаржника про неврахування судами правових висновків Верховного Суду з огляду на таке.

22. Відповідно до частини 1 статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з частиною 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

23. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (див. пункт 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16).

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (аналогічний висновок викладено в пункті 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).

24. Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

25. При цьому в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Водночас у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

26. Як убачається з матеріалів справи, встановлено судами та не спростовано скаржником, відповідач надав сертифікат Торгово-промислової палати України від 27.04.2023 № 3100-23-2019, яким засвідчено існування з 24.02.2022 форс-мажорних для відповідача обставин (обставин непереборної сили) щодо обов`язку оплатити поставлений за договором № 768/20Сб товар.

За таких обставин суди попередніх інстанцій, спочатку зазначивши про те, що вказаний сертифікат в розумінні положень статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та пункту 9.4 договору № 768/20Сб є належним і достатнім доказом на підтвердження настання для відповідача форс-мажорних обставин, в підсумку дійшли обґрунтованого висновку, що при вирішенні питання щодо впливу обставин непереборної сили має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання суб`єктом господарювання.

27. Водночас апеляційний суд зазначив, що з урахуванням наведених вище норм цивільного законодавства та висновків Верховного Суду щодо їх застосування, звільнення сторони від відповідальності в разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) відбувається за умови, якщо дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов`язань, а тому для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови для звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов`язання за договором порушено/не виконано та причину такого невиконання.

Колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним у контексті звільнення Товариства взагалі від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, оскільки в силу настання для відповідача з 24.02.2022 форс-мажорних обставин, що підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати України від 27.04.2023 № 3100-23-2019, на підставі положень пунктів 9.2, 9.3, 9.7 договору № 768/20Сб строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару загальною вартістю 2 489 184,63 грн, поставленого позивачем за накладними від 04.02.2022 № 21891001 (настав 07.03.2023), від 15.02.2022 № 21891181 (настав 17.03.2023), від 22.02.2022 № 21891182 (настав 24.03.2022), продовжився на період дії обставин непереборної сили, тобто на теперішній час не закінчився та не вважається простроченим, а після завершення відповідного періоду в 5-денний термін зобов`язаний повністю оплатити товар, поставлений за вказаними накладними, позаяк за змістом наведених вище умов укладеного між сторонами договору вказані форс-мажорні обставини мають тимчасовий характер.

28. Верховний Суд не може не погодитися з правильним висновком апеляційного суду про очевидність факту постачання Заводом товару саме до м. Рубіжного Луганської області, де розташовані виробничі потужності ТОВ "ТД "Українські смоли", тоді як активні бойові дії на вказаній території, що розпочалися 24.02.2022, та подальша її окупація, які є загальновідомими обставинами, унеможливили проведення Товариством виробничої та фінансово-господарської діяльності на цій території з отриманням прибутку від використання поставленого за договором товару, натомість той факт, що місцезнаходженням відповідача наразі є м. Київ, не спростовує настання для покупця форс-мажорних обставин починаючи з 24.02.2022.

Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що загальновідомість вказаних обставин підтверджується відомостями з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (набрав чинності з 27.12.2022), з якого вбачається, що м. Рубіжне Луганської області, в якому розташовуються виробничі, складські та офісні приміщення ТОВ "ТД "Українські смоли", з 24.02.2022 по 12.05.2022 була територією активних бойових дій, а з 13.05.2022 по теперішній час є територією, тимчасовою окупованою російською федерацією.

Наведеним спростовується твердження скаржника про те, що зазначений висновок суду апеляційної інстанції є наслідком неправильного застосування норм матеріального права, оскільки, на думку скаржника, неважливо, на яку саме територію постачався товар та де саме розташовано виробничі потужності Товариства.

29. Таким чином, колегія суддів вважає, що при ухваленні оскаржуваної постанови апеляційним судом якраз було враховано висновки щодо застосування положень частини 1 статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218 ГК України та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в подібних правовідносинах, викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21.

Отже, суд апеляційної інстанції з урахуванням особливих фактичних обставин цієї справи переглянув рішення місцевого господарського суду відповідно до зазначених правових висновків Верховного Суду, на неврахуванні яких безпідставно наголошує скаржник, та ухвалив законну та обґрунтовану постанову.

30. Разом з тим колегія суддів вважає правомірним відхилення апеляційним судом доводів скаржника про недотримання Товариством передбаченого пунктом 9.4 договору № 768/20Сб 20-денного строку направлення на адресу Заводу сертифіката Торгово-промислової палати України від 27.04.2023 № 3100-23-2019 як необхідної передумови для продовження строку здійснення відповідачем платежу за поставлений товар згідно з пунктами 9.2, 9.3, 9.7 цього договору, оскільки при цьому апеляційний суд врахував викладений в пункті 5.63 висновок про те, що договором не встановлено такої умови, що ненадання сертифікату в певний строк позбавляє сторону договору посилатися на настання форс-мажорних обставин як на підставу звільнення від відповідальності.

Адже, договір поставки від 26.11.2020 не містить положень про те, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Наведеним повністю спростовується твердження скаржника про помилковість висновку судів щодо зумовленості саме настанням обставин непереборної сили неможливості виконання відповідачем у визначений договором № 768/20Сб строк зобов`язання з оплати поставленого товару, оскільки в період, починаючи з визначеної цим договором дати здійснення платежів за товар (тобто в період з 07.03.2022 по 24.03.2022) і впродовж розумного строку Товариство незважаючи на зареєстроване місцезнаходження в місті Києві, а не на окупованій території, не вчиняло передбачених пунктами 9.4 і 9.7 договору поставки від 26.11.2020 дій, які надавали би покупцю підстави для застосування умови про продовження строку вчинення платежу.

31. Також колегія суддів не бере до уваги аргументи скаржника про нібито допущене судом першої інстанції процесуальне порушення, яке полягає в прийнятті сертифіката Торгово-промислової палати України від 27.04.2023 № 3100-23-2019 (як доказу) після спливу строку на подання відповідачем доказів разом з відзивом на позов та без розгляду судом клопотання про поновлення пропущеного строку на подання такого доказу, оскільки, по-перше, такі аргументи скаржника виходять за межі визначеної ним однієї підстави касаційного оскарження (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України), що в силу вимог частини 1 статті 300 ГПК України позбавляє Верховний Суд права з власної ініціативи надавати правову оцінку доводам, які відносяться до іншої підстави касаційного оскарження (пункт 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу).

По-друге, відповідно до частини 2 статті 311 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Натомість з матеріалів справи не вбачається, що зазначене процесуальне порушення суду першої інстанції призвело чи могло призвести до ухвалення апеляційним судом незаконної постанови, а тому й не може бути достатньою підставою для її скасування.

32. Верховний Суд погоджується доводами скаржника про невідповідність іншим висновкам вміщеного в оскаржуваній постанові помилкового висновку апеляційного суду про те, що несвоєчасне повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини не свідчить про наявність підстав для зміни строку виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару строк виконання якого (зобов`язання) закінчується в період дії форс-мажорних для відповідача обставин.

Разом з тим із мотивів, наведених у пункті 30 цієї постанови, зазначений недолік, що був допущений судом апеляційної інстанції при оформленні судового рішення, сам по собі не призвів до ухвалення неправильної по суті постанови, а тому не може бути достатньою підставою для її скасування, позаяк згідно з частиною 2 статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

33. Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження саме внаслідок здійснення судом апеляційної інстанції перегляду рішення місцевого господарського суду з врахуванням висновків щодо застосування положень частини 1 статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218 ГК України та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, на неврахування яких (висновків) помилково посилається скаржник, що наразі виключає закриття касаційного провадження в цій справі.

34. Отже, суд апеляційної інстанції, дослідивши зібрані в справі докази в їх сукупності, зважаючи на достовірно встановлений факт настання з 24.02.2022 форс-мажорних обставин для відповідача, в зв`язку з чим до завершення періоду їх дії продовжився строк виконання Товариством зобов`язання з оплати товару, поставленого позивачем за накладними від 04.02.2022 № 21891001, від 15.02.2022 № 21891181, від 22.02.2022 № 21891182, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 2 489 184,63 грн основного боргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

36. З огляду на те, що зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження в зв`язку з тим, що апеляційний суд фактично переглянув рішення місцевого господарського суду з урахуванням висновків щодо застосування норм частини 1 статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218 ГК України та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, що в свою чергу виключає закриття касаційного провадження в цій справі.

37. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог у частині стягнення 2 489 184,63 грн основного боргу, як наслідок, оскаржувану постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

38. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

39. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови.

Розподіл судових витрат

41. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 911/2635/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай