Постанова

від 19.03.2024 по справі 911/3741/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

19 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3741/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

позивача - Мирошніченко І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сістем"

про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат

при розгляді касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-М"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2022

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сістем"

до відповідачів: 1. Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-М"

про визнання недійсним рішення, визнання недійсними договорів оренди землі та скасування їх державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Господарського суду Київської області від 08.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2023, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сістем" (далі - ТОВ "Агро-Сістем") задоволені, визнано недійсним рішення Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області (далі - Поліська селищна рада) від 15.06.2021 № 342-12-VІІІ, визнано недійсними договори оренди землі, укладені 17.06.2021 між Поліською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба-М" (далі - ТОВ "Дружба-М"), за якими в оренду передано невитребувані земельні частки (паї), перелік яких наведено в резолютивній частині судового рішення, скасовані записи про державну реєстрацію договорів.

2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Дружба-М" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2022 у справі № 911/3741/21 закрито згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу.

3. 22.02.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Агро-Сістем" про ухвалення додаткового рішення у справі, яким відповідно до частини 8 статті 129 та частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України заявник просив стягнути з ТОВ "Дружба-М" судові витрати понесені у зв`язку із розглядом справи у сумі 75 700, 00 грн, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді касаційної інстанції у сумі 37 850,00 грн та гонорару успіху у сумі 37 850,00 грн.

4. Ухвалою Касаційного господарського суду 26.02.2024 прийнято заяву ТОВ "Агро-сістем" про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/3741/21, із здійсненням розгляду справи у судовому засіданні 05.03.2024, яке не відбулося.

5. Заперечень на заяву ТОВ "Агро-Сістем" про ухвалення додаткового рішення у справі не надходило.

6. Колегія суддів дослідивши заяву ТОВ "Агро-Сістем" про ухвалення додаткового рішення у справі дійшла висновку про необхідність її часткового задоволення з огляду на таке.

7. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

8. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

9. ТОВ "Агро-Сістем" під час розгляду справи в суді касаційної інстанції у відзиві на касаційну скаргу, зокрема, просило вирішити питання про розподіл судових витрат та з посилання на положення статей 123, 124, 126 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на те, що орієнтована сума витрат на професійну правничу допомогу становить 75 700,00 грн, остаточний розрахунок яких з відповідними доказами товариство надасть за результатами судового розгляду справи, у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

10. Верховний Суд установив, що як свідчать матеріали справи, 15.12.2023 між ТОВ "Агро-Сістем" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Максим Боярчуков та Партнери" (виконавець, далі - АО "Максим Боярчуков та Партнери") укладено договір про надання правової допомоги, предметом якого є надання надання юридичних послуг та правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, визначених договором.

За змістом розділу 2 договору обсяг послуг, розмір винагороди та строки кожного доручення з окремих питань викладатимуться в окремому документі (заявка на надання послуг), що підписується сторонами. Усі майбутні замовлення клієнта повинні бути описані в окремих заявках на надання послуг, які включатимуть положення цього договору та складатимуть невід`ємну його частину.

Після надання послуг згідно з відповідною заявкою виконавець направляє клієнту акт про надані послуги. По завершенню надання юридичних послуг замовнику направляється акт про надання послуг поштою або складені в електронній формі, підписані сторонами за допомогою кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи та надіслані з використанням системи електронного документообігу М.Е.doc (або їх аналогів). Замовник зобов`язаний протягом 5 днів розглянути акт та повернути його зі своїм підписом та печаткою виконавцю. У випадку відмови від підписання акта замовником або не повернення акта та відсутності претензій по закінченню 2-х тижневого терміну з моменту кінцевої дати наданих послуг виконавець має право внести запис в акт про відмову підписання або про неотримання акта від замовника і такий акт вважається підписаним обома сторонами (абзаци 1, 3 розділу 3 договору).

У розділі 4 сторони обумовили гонорар та передбачили, що вартість послуг, які надаються клієнту на підставі та на умовах цього договору узгоджуються між сторонами у заявці на надання послуг, що є невід`ємним додатком до договору. Вартість кожної окремої послуги, яка надається за договором клієнту узгоджується сторонами у кожній окремій заявці. За надання послуг клієнт повинен сплатити винагороду на розрахунковий рахунок виконавця, вказаний у пункті 24 договору протягом 5 календарних днів з дня підписання відповідної заявки, якщо інші умови не визначені у заявці на надання послуг.

Відповідно до заявки № 1 до договору про надання правової допомоги від 15.12.2023 виконавець зобов`язався надати клієнту юридичні послуги, а саме здійснити представництво інтересів клієнта в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі № 911/3741/21 шляхом подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Дружба-М" та здійснення представництва клієнта безпосередньо у судових засідання.

У розділі 3 вказаної заявки сторони визначили вартість послуг та платежі та передбачили, що вартість послуг, які будуть надані клієнту за договором про надання правової допомоги від 15.12.2023 становить 37 850,00 грн. Грошові кошти клієнт повинен перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця вказаний у рахунку протягом 3-х днів з дня підписання договору про надання правової допомоги від 15.12.2023.

Розділом 4 заявки сторони визначили гонорар успіху та погодили, що у випадку досягнення мети представництва, а саме відмови у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Дружба-М" у справі № 911/3741/21 або закритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Дружба-М" клієнт додатково сплачує виконавцю гонорар, що становить 37 850,00 грн протягом 3-х днів з дня прийняття відповідної постанови.

До відзиву на касаційну скаргу представником ТОВ "Агро-Сістем" було додано копії договору про надання правової допомоги від 15.12.2023, рахунок на оплату від 15.12.2023 № 11 на суму 37 850,00 грн та виписку по особовому рахунку, а до заяви про ухвалення додаткового рішення також додано копію акта про надані послуги до заявки надання послуг від 15.12.2023 № 1 до договору про надання правової допомоги.

11. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

12. У пунктах 127, 129, 130, 133-135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено таке:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19)…

129. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

130. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

134. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18".

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у пунктах 3.45- 3.50 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок:

"Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами".

13. Як свідчать матеріали справи, представником ТОВ "Агро-Сістем" - адвокатом Мирошніченко І. В. підготовлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, відзив на касаційну скаргу, клопотання та повторне клопотання про закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Дружба-М", викладено доводи та міркування представника ТОВ "Агро-Сістем" щодо питання, яке виникло під час судового засідання 23.01.2024 у письмових поясненнях. Представник ТОВ "Агро-Сістем" - адвокат Мирошніченко І. В. брала участь у судових засіданнях суду касаційної інстанції в залі суду.

14. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

15. За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

16. ТОВ "Агро-Сістем" у заяві про ухвалення додаткового рішення у справі просило стягнути з ТОВ "Дружба-М" судові витрати понесені у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції у сумі 75 700, 00 грн, не заявляючи при цьому вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з другого відповідача у справі - Поліської селищної ради.

17. Ураховуючи положення статей 86, 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши докази, надані представником ТОВ "Агро-Сістем" на підтвердження судових витрат на професійну правову допомогу, відсутність заперечень ТОВ "Дружба-М" та незаявлення вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу з другого відповідача, виходячи з вимог, викладених у заяві про ухвалення додаткового рішення у справі, зважаючи на складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів і судових засідань, тривалість розгляду справи судом касаційної інстанції, а також беручи до уваги принцип пропорційності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ "Агро-Сістем" про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з ТОВ "Дружба-М" на користь ТОВ "Агро-Сістем" витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді касаційної інстанції у сумі 38 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сістем" про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/3741/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-М" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сістем" 38 000,00 грн (тридцять вісім тисяч грн, 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

3. В задоволенні решти вимог зазначеної заяви відмовити.

4. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ на виконання цієї додаткової ухвали.

Додаткова ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак