Постанова

від 19.03.2024 по справі 912/140/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 912/140/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Кіровоград-Планета"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023 (судді: Іванов О. Г. - головуючий, Верхогляд Т. А., Парусніков Ю. Б.) та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2023 (суддя Коваленко Н. М.) у справі

за позовом Кропивницької міської ради

до Приватного підприємства "Кіровоград-Планета"

про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У січні 2023 року Кропивницька міська рада звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Приватного підприємства "Кіровоград-Планета" (далі - ПП "Кіровоград-Планета") про:

- стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 2190,78 м2 для розміщення адміністративно-комерційного комплексу, яка знаходиться на просп. Правди (вул. Євгена Тельнова) (між будинками № 3 та № 4) в місті Кропивницькому згідно з договором оренди землі від 12.09.2005 № 228 у сумі 253 088,18 грн;

- розірвання договору оренди від 12.09.2005 № 228, укладеного між Кіровоградською міською радою та ПП "Кіровоград-планета", зареєстрованого у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель, запис від 06.10.2005 за № 208 (далі - спірний договір/договір оренди від 12.09.2005).

1.2. Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на положення статей 525, 526, 610, 611, 625, 629, 651 Цивільного кодексу України, статті 93, 141, 206 Земельного кодексу України, 15, 21, 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі" обґрунтовані посиланням на невиконання ПП "Кіровоград-планета" зобов`язань за договором щодо сплати орендної плати в повному обсязі, а систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору оренди.

1.3. У відзиві на позовну заяву ПП "Кіровоград-планета" просило відмовити в її задоволенні, вказуючи на те, що позивачем не надано до матеріалів справи витягів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка є предметом спірного договору за 2020, 2021, 2022 роки, що, в свою чергу, унеможливлює здійснити перевірку правильності нарахування суми заборгованості.

Щодо вимог про розірвання договору оренди землі, відповідач зазначав, що Кропивницькою міською радою не приймалося рішення про розірвання договору, отже в даному випадку відсутнє волевиявлення орендодавця на розірвання спірного договору, а тому відсутній спір про порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Крім того відповідач вказував на недоведеність позивачем систематичної несплати відповідачем орендної плати за договором, а отже і відсутність підстав для розірвання договору.

1.4. У квітні 2023 року Кропивницька міська рада подала до суду заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення з ПП "Кіровоград-планета" заборгованості з орендної плати на підставі статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку зі сплатою відповідачем заборгованості під час розгляду справи в суді.

1.5. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 18.04.2023 закрито провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 2190,78 м2 для розміщення адміністративно-комерційного комплексу, яка розташована на просп. Правди (вул. Євгена Тельнова) (між будинками № 3 та № 4) в місті Кропивницькому згідно з договором оренди землі від 12.09.2005 у сумі 253 088,18 грн.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023, позовні вимоги задоволені, розірвано договір оренди землі від 12.09.2005 № 228, укладений між Кіровоградською міською радою та ПП "Кіровоград-планета".

2.2. Суди попередніх інстанцій установили факт систематичної несплати відповідачем орендної плати з січня 2020 року, а отже і порушення відповідачем істотних умов договору, у зв`язку з чим дійшли висновку, що договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню в судовому порядку на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2023, ПП "Кіровоград-планета" у касаційній скарзі просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити позов без задоволення, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження посиланням на пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.1.1. Оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що суди застосували пункт "д" статті 141 Земельного кодексу України та частину 2 статті 651 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19 щодо визначення факту заборгованості за спірним договором оренди за відсутності надання позивачем належних і допустимих доказів за спірні періоди, а саме витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку спірної земельної ділянки.

3.1.2. Заявник касаційної скарги зазначає, що з огляду на положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, пункту "д" статті 141 Земельного кодексу України, статті 32 Закону України "Про оренду землі", підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати і зазначені положення законодавства вимагають систематичної (два та більше разів) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

При цьому фундаментальне значення крім ознаки "систематичність", має значення саме несплата орендної плати, у той час, як у цій справі, за твердженням позивача, має місце сплата орендної плати у меншому розмірі.

Скаржник наголошує, що з наданого позивачем розрахунку вбачається внесення відповідачем плати за весь період користування земельною ділянкою, а тому підстави для розірвання спірного договору оренди відсутні.

3.1.3. Оскаржуючи судові рішення у справі з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ПП "Кіровоград-планета" вказує на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які звернення Кропивницької міської ради до відповідача з претензіями про несплату орендної плати.

У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 915/145/20 суд дійшов висновку про те, що питання щодо волевиявлення органу місцевого самоврядування, яке стосується договірних правовідносин оренди земельних ділянок, повинно виражатися у формі рішення, яке приймається на пленарному засіданні сесії міської/сільської/селищної ради.

ПП "Кіровоград-планета" вважає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання необхідності прийняття органом місцевого самоврядування рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки у разі порушення орендарем умов договору та в подальшому звернення до орендаря з вимогою про підписання угоди про розірвання, повернення земельної ділянки, як передумови для звернення за захистом своїх порушених прав до суду.

3.1.4. ПП "Кіровоград-планета", посилаючись як на підставу для оскарження судових рішень на пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказує на те, що ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 09.05.2023 було вирішено витребувати у позивача оригінали витягів про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за 2020, 2021, 2022 роки, однак позивачем ухвала суду не була виконана, однак суд допустив порушення принципу рівності сторін, що полягає у відсутності будь-якої процесуальної реакції на неналежну поведінку позивача щодо невиконання ухвали суду.

Крім того, заявник касаційної скарги вважає, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки новим доказам, які були подані відповідачем та вказує на те, що згідно зі статтею 120 Земельного кодексу України та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 689/26/17 передбачено принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди. Так, скаржник вказує на те, що 15.11.2023 між ОСОБА_1 та ПП "Кіровоград-планета" було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул. Тельнова Євгена, 3-Г на земельній ділянці кадастровий номер 3510100000:34:280:0020, яку орендує ПП "Кіровоград-планета".

Скаржник вважає, що задоволення вимог про розірвання спірного договору оренди не є можливим, оскільки у відповідача наявні права на нерухоме майно, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, проте судом апеляційної інстанції не були враховані такі обставини при прийнятті оскаржуваної постанови, а також не враховано висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 689/26/17.

3.2. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

3.3. ПП "Кіровоград-Планета" 19.03.2024 подало клопотання про відкладення розгляду справи, яке не підлягає задоволенню з урахуванням процесуального обмеження строків розгляду касаційної скарги, а також з огляду на те, що розгляд справи вже відкладався за клопотанням відповідача.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права в межах касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 12.09.2005 між Кіровоградською міською радою (орендодавець) та ПП "Кіровоград-Планета" (орендар) укладено договір оренди землі № 208, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 19.10.2004 № 1271 надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку (з правом суборенди) для розміщення адміністративно-комерційного комплексу, яка знаходиться на просп. Правди (між будинками № 3 та № 4) в місті Кіровограді.

У розділі 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2190,78 м2, у тому числі по угіддях: 2190,78 м2 землі вулиць, набережних, площ.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідками з державного земельного кадастру про грошову оцінку земельної ділянки від 31.08.2005 № 2166 та від 25.05.2005 № 2072 становить: до введення об`єкта в експлуатацію - 160 167,93 грн, після введення об`єкта в експлуатацію - 800 883,44 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інших особливостей земельної ділянки, які можуть вплинути на орендні відносини немає.

Договір укладено строком на 10 років починаючи з дати прийняття рішення Кіровоградської міської ради та передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар при належному виконанні обов`язків відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. В цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У розділі 4 договору сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі: до введення об`єктів в експлуатацію - 129,82 грн, а після введення об`єкта в експлуатацію - 649,07 грн в місяць, відповідно до розрахунку, що додається до цього договору. Термін введення об`єкта в експлуатацію складає не більше 2-х років з дати реєстрації цього договору. Періодичність внесення орендної плати - щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції. На кожен наступний рік орендна плата переглядається протягом січня-лютого такого року з урахуванням індексації грошової оцінки земельної ділянки, збільшення розмірів ставки земельного податку, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, зміни умов господарювання, передбачених договором; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами, або в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до розділів 9, 10 договору орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

За змістом розділу 13 договору зміна його умов здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; ліквідація юридичної особи - орендаря.

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Дія договору оренди землі припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі невиконання сторонами обов`язків передбачених договором, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими законами України.

Договір зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру Державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.10.2005 за № 208.

4.3. 18.06.2018 між міською радою міста Кропивницького та ПП "Кіровоград-планета" відповідно до статей 21, 30, 33 Закону України "Про оренду землі" та рішення Кіровоградської міської ради від 29.09.2015 № 4599 "Про поновлення ПП "Кіровоград-планета" договору оренди земельної ділянки на просп. Правди (між будинками № 3 та № 4)" укладено додаткову угоду № 38 про поновлення дії договору оренди від 12.09.2005 № 228, якою передбачено поновлення договору на 10 років, а також внесено зміни до договору, зокрема щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого Відділом у Кіровоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.05.2018 № 609/0/203-18, становить 3 953 213, 85 грн.

Згідно з пунктом 2.2 додаткової доповнено розділ 2 "Об`єкт оренди" новим реченням та вказано кадастровий номер земельної ділянки - 3510100000:34:280:0020.

За змістом пункту 2.3 додаткової угоди розділ 4 договору "Орендна плата" викладено в новій редакції, якою, зокрема, передбачено таке:

- визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі;

- річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки та становить 9 883,03 грн на місяць згідно з розрахунку, що додається до договору. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Розмір орендної плати змінюється шляхом прийняття рішення міською радою міста Кропивницького, якщо орендна ставка визначена у договорі нижча, ніж мінімальна орендна ставка, визначена чинним законодавством України. Після прийняття відповідного рішення міською радою міста Кропивницького, направлення цього рішення до орендаря для ознайомлення, та узгодження сторонами змін до тексту договору, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки;

- зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

- оренда плата вноситься орендарем рівними частками за податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33211812700002 в УДКСУ в м. Кропивницький, МФО 823016, ЄДРПОУ 38017409, отримувач - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області УК у м. Кроп./м. Кропивницький/ код платежу: 18010600;

- розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, зміни мінімального розміру орендної плати, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, проведення нормативної грошової оцінки земель міста, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та у інших випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік. Після прийняття відповідного рішення міською радою міста Кропивницького орендар зобов`язаний сплачувати плату відповідно до нової орендної ставки.

Сторони у додатковій угоді від 18.06.20018 № 38 до договору також погодили доповнення розділу 13 договору "Зміна умов договору і припинення його дії" та передбачили, що договір оренди землі припиняється у разі набуття права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. В даному випадку орендар сплачує орендну плату відповідно до розмірів встановлених цим договором та несе відповідальність за зобов`язаннями передбаченими цим договором для орендаря до моменту оформлення новим власником нерухомості відповідного права на дану земельну ділянку.

Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності згідно з Господарським кодексом України в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату, здійснення без згоди орендодавця відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

03.07.2018 згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 321345771 від 30.01.2023, здійснено державну реєстрацію права оренди ПП "Кіровоград-планета" строком до 18.06.2028.

4.4. Згідно з рішенням Кіровоградської міської ради від 27.11.2017 № 1236 у зв`язку із перейменуванням міста Кіровограда Кіровоградської області на місто Кропивницький, перейменовано Кіровоградську міську раду на міську раду міста Кропивницького, а виконавчий комітет Кіровоградської міської ради - на виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького.

04.12.2020 міською радою міста Кропивницького прийнято рішення № 3 згідно з яким перейменовано міську раду міста Кропивницького на Кропивницьку міську раду, а виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького - на виконавчий комітет Кропивницької міської ради.

4.5. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимоги Кропивницької міської ради про стягнення з ПП "Кіровоград-Планета" заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 253 088,18 грн та розірвання договору оренди від 12.09.2005 № 228, з посиланням, зокрема, на положення статей 525, 526, 629, 651 Цивільного кодексу України, статей 93, 141, 206 Земельного кодексу України, статей 15, 21, 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі" у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за договором щодо сплати орендної плати у визначеному договором розмірі.

4.6. Як свідчать матеріали справи під час розгляд справи у суді першої інстанції, згідно з ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 18.04.2023 закрито провадження у справі на підставі статті 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі від 12.09.2005 у сумі 253 088,18 грн, у зв`язку зі сплатою ПП "Кіровоград-Планета" заборгованості з орендної плати.

Судове рішення в цій частині сторонами не оскаржувалося.

4.7. Здійснюючи розгляд справи за вимогами Кропивницької міської ради про розірвання договору оренди від 12.09.2005 № 228, суди попередніх інстанцій установили, що ПП "Кіровоград-Планета" неналежно виконувало свої зобов`язання за договором оренди земельної ділянки щодо повної та своєчасної сплати орендної плати, заборгованість за якою відповідачем сплачено тільки після звернення до суду.

4.8. За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а положення статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно із частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Положеннями пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

4.9. У постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 914/374/21 зазначено таке:

"68. Аналіз вище вказаних норм права дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

69. При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

70. Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

71. Подібні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, а також постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19.

72. У постанові від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19 Верховний Суд дійшов висновку, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).

73. Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 у справі № 175/642/19 вказав, що тлумачення пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, частини другої статті 651 Цивільного кодексу України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Подібний правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 293/1011/16-ц, на яку посилається Дрогобицька міськрада у касаційній скарзі.

74. Отже, наявність чи відсутність заборгованості з орендної плати, яка виникла у зв`язку із систематичним порушенням договору оренди щодо сплати орендної плати, що може бути підставою для розірвання такого договору, встановлюється судом саме на момент подання позову про розірвання договору оренди".

4.10. Суди попередніх інстанцій установили, що на час подання Кропивницькою міською радою позову за ПП "Кіровоград-Планета" рахувалась заборгованість з орендної плати починаючи з січня 2020 року, отже, мала місце систематична несплата орендної плати, що є правовою підставою для розірвання договору оренди від 12.09.2005 № 208.

4.11. Як вже зазначалося, ПП "Кіровоград-Планета", оскаржуючи судові рішення у справі посилається в касаційній скарзі на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказувало на те, що суди застосували пункт "д" статті 141 Земельного кодексу України та частину 2 статті 651 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19 щодо визначення факту заборгованості за спірним договором оренди, за відсутності надання позивачем належних і допустимих доказів за спірні періоди, а саме витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку спірної ділянки, наголошуючи при цьому на тому, що з наданого позивачем розрахунку вбачається внесення відповідачем плати за весь період користування земельною ділянкою, а тому підстави для розірвання спірного договору оренди відсутні.

4.12. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і в справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

Колегія суддів також зазначає, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення/цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Відповідно неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

Крім того посилання скаржника на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

4.13. Так, у справі № 905/1680/20 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021) на неврахування висновку в якій посилається скаржник, за позовом Маріупольської міської ради Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовблок" коштів, набутих без достатньої правової підстави, Верховний Суд вказав, що як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель, визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом. З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98- 103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Верховний Суд у справі № 905/1680/20 визнав помилковими висновки судів щодо застосування приписів статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" у спосіб тлумачення витягу про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки як єдиного належного доказу на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору.

У справі № 910/8770/19 (постанова Верховного Суду від 09.02.2022), на неврахування висновків в якій також посилається заявник касаційної скарги, за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Калинівської селищної ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДельтаЮЕЙ" безпідставно збережених коштів, Верховний Суд, скасовуючи судові рішення про часткове задоволення позову з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції посилався на нормативно-правове обґрунтування та висновки, подібні висновкам, викладеним у постанові Великої Палати від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 щодо доказів на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності.

4.14. Натомість у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого суду, виходив з того, що Верховний Суд у постанові від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 зазначив, що чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

Суд установив, що Кропивницька міська рада повідомила про відсутність витягів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 3510100000:34:280:0020, яка є предметом спірного договору оренди, за 2020, 2021, 2022 роки, а зобов`язання щодо сплати орендної плати виникло на підставі договору оренди землі. Розмір відповідної плати за користування земельною ділянкою визначений безпосередньо договором оренди землі. Відповідачем не доведено будь-яку зміну розміру орендної плати, у той час як позивачем доведено виникнення у відповідача зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування відповідною земельною ділянкою, яку ним сплачено під час розгляду справи у суді першої інстанції.

4.15. З огляду на обставини справи, яка розглядається, встановлені судами попередніх інстанцій, та обставини, встановлені судами у справах, на неврахування висновків в яких посилається скаржник у касаційній скарзі, правовідносини у цих справах не є подібними, а застосування судами норм матеріального права було здійснено виходячи із встановлених обставин кожної конкретної справи на підставі оцінки судами всіх доказів щодо наявності/відсутності підстав для задоволення позовних вимог, а тому колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПП "Кіровоград-Планета" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2023 у справі № 912/140/23.

4.16. Оскаржуючи судові рішення у справі з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України ПП "Кіровоград-Планета" вказує на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які звернення Кропивницької міської ради до відповідача з претензіями про несплату орендної плати в повному обсязі, у той час як у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 915/145/20 вказано, що питання щодо волевиявлення органу місцевого самоврядування, яке стосується договірних правовідносин оренди земельних ділянок, повинно виражатися у формі рішення, яке приймається на пленарному засіданні сесії міської/сільської/селищної ради.

Отже, ПП "Кіровоград-Планета" вважає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання необхідності прийняття органом місцевого самоврядування рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки у разі порушення орендарем умов договору та в подальшому звернення до орендаря з вимогою про підписання угоди про розірвання, повернення земельної ділянки, як передумови для звернення за захистом своїх порушених прав до суду.

4.17. За змістом пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Основним елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

З огляду на зміст вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

4.18. Згідно зі статтею 31 вказаного Закону договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

За змістом статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт, а згідно з положеннями статті 25 зазначеного Закону орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачені підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання та встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У розділі 13 договору оренди землі від 12.09.2005 сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених договором, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими законами України.

Згідно з додатковою угодою від 18.06.2018 до договору оренди розділ 13 доповнено новим реченням стосовно того, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар, зокрема, систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату.

Отже, чинним законодавством та умовами укладеного між сторонами договору не передбачено обов`язку прийняття органом місцевого самоврядування (орендодавцем земельної ділянки) рішення про розірвання договору оренди землі в разі порушення орендарем умов цього договору до звернення з відповідним позовом до суду.

При цьому звертаючись із касаційною скаргою ПП "Кіровоград-Планета" не навело норму матеріального права щодо якої відсутній висновок Верховного Суду та обґрунтувань щодо необхідності формування єдиної правозастосовчої практики стосовно застосування такої норми, а зміст касаційної скарги зводиться до незгоди із судовими рішеннями та здійснення переоцінки доказів у справі.

4.19. ПП "Кіровоград-Планета" у касаційній скарзі, оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, також посилався на пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на порушення судом першої інстанції, що залишено поза увагою апеляційним судом, принципу рівності сторін, що полягає у відсутності будь-якої процесуальної реакції на неналежну поведінку позивача щодо не виконання ухвали суду та прийняття заяви, яка за своєю суттю є письмовими поясненнями, які подані в ході розгляду справи по суті, як виконання ухвали суду від 09.05.2023, про витребування доказів, а тому суд фактично усунувся від встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також вказуючи на ненаданні апеляційним судом оцінки додатково наданим відповідачем доказам, внаслідок чого апеляційним судом не було враховано висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.06.2020 у справі № 689/26/17.

4.20. За змістом пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 зазначеного Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, за змістом вказаної норми достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Як вбачається з касаційної скарги, заявник вважає, що суд першої інстанції фактично усунувся від встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи не вживши дій щодо неналежної поведінки позивача та невиконання ухвали суду про витребування доказів.

Водночас скаржник належним чином не обґрунтував у своїй касаційній скарзі наявність хоча би однієї із підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про наявність підстав для скасування судових рішень із вказаної заявником скаржником підстави, передбаченої у пункті 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

4.21. Стосовно доводів скаржника про те, що суд апеляційної інстанції не дослідив наданий ПП "Кіровоград-Планета" договір купівлі-продажу нерухомого майна та не врахував правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 689/26/17 щодо застосування положень статті 120 Земельного кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи 17.11.2023 відповідач подав до суду апеляційної інстанції клопотання про долучення до матеріалів копії договору купівлі-продажу від 15.11.2023, укладеного між ПП "Кіровоград-Планета" (покупець) та ОСОБА_1 (продавець), за умовами якого продавець продав у власність покупцю нежитлову будівлю площею 19,7 м2, що розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Тельнова Євгена, 3-Г.

У постанові від 16.06.2020 у справі № 689/26/17, на неврахування якої посилається заявник касаційної скарги, Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 120 Земельного кодексу України, висловлений у постановах від 11.02.2015 у справі № 6-2цс15, від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16, від 13.04.2016 у справі № 6-253цс16 та інших, визначивши, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно з виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Якщо сторони в договорі, спрямованому на відчуження будинку, не обумовили розміру земельної ділянки, на якій такий будинок розташований, то встановлення розміру здійснюється відповідно до нормативів, визначених у цій місцевості, та мети, з якою земельна ділянка використовується.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18. Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).

Отже, перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості та наявність підстав для вжиттям новим власником нерухомого майна дій з оформлення прав на земельну ділянку.

Водночас у справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.09.2005, виходили із встановлення обставин стосовно неналежного виконання ПП "Кіровоград-Планета" умов договору щодо внесення орендної плати у визначеному договором розмірі.

При цьому розірвання договору оренди землі від 12.09.2005 внаслідок неналежного виконання орендарем його умов, не позбавляє можливості ПП "Кіровоград-Планета" як нового власника нерухомого майна здійснювати дії з оформлення права на земельну ділянку, на якій розташовано таке майно у розмірах відповідно до нормативів, визначених у цій місцевості, та мети, з якою земельна ділянка використовується.

4.22. Зважаючи на викладене, інша зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, також не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржених судових рішень попередніх судових інстанцій з такої підстави.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.3. Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги ПП "Кіровоград-Планета" не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані у справі судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, вважає, що касаційне провадження у справі за касаційною скаргою, відкрите з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, слід закрити, а з інших підстав оскарження судових рішень, визначених заявником - залишити постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2023 без змін.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки підстав для скасування судового рішення, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Кіровоград-Планета" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2023 у справі № 912/140/23, відкрите з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Кіровоград-Планета" залишити без задоволення.

3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2023 у справі № 912/140/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак