Ухвала

від 21.03.2024 по справі 758/10967/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 березня 2024 року

м. Київ

справа № 758/10967/22

провадження № 61-3729ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, заінтересовані особи: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Комфортний Дім 2», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «АкордБанк»,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області) звернулося до суду із заявою та просило зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «АкордБанк» (далі - ПАТ КБ «АкордБанк») надати до ГУ ДПС у Хмельницькій області інформацію про обсяг та обіг коштів з зазначенням контрагентів з якими проводились господарські операції Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфортний Дім 2» (далі - ОК «ЖБК «Комфортний Дім 2») за період з 19 лютого 2019 року до 20 вересня 2022 року на рахунку № НОМЕР_1 .

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року у задоволенні заяви відмовлено.

Суд першої інстанції обгрунтував своє рішення тим, що за наказом від 21 вересня 2022 року № 2267-П документальна позапланова виїзна перевірка ОК «ЖБК «Комфортний Дім 2» мала проводитись 5 робочих днів з 22 вересня 2022 року. Оскільки термін перевірки, встановлений наказом від 21 вересня 2022 року № 2267-П, сплив, заяву про розкриття інформації, що містить банківську таємницю заявником подано до суду 28 листопада 2022 року, а тому підстави для задоволення такої заяви ГУ ДПС у Хмельницькій області про розкриття ПАТ КБ «АкордБанк» інформації, що містить банківську таємницю, відносно ОК «ЖБК «Комфортний Дім 2» відсутні.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області задоволено частково. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року змінено в частині мотивів відмови.

Апеляційний суд зазначив, що відмовляючи у задоволенні заяви про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, суд першої інстанції по суті дійшов вірного висновку про відсутність підстав до задоволення заяви, однак, виходив при цьому з невірних мотивів. Зокрема, апеляційним судом прийнято до уваги, що звернення з заявою про розкриття інформації, що містить банківську таємницю обумовлене неможливістю встановити місцезнаходження ОК «ЖБК «Комфортний Дім 2», водночас заявником не доведено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою і встановити його місцезнаходження не є можливим.

ГУ ДПС у Хмельницькій області у березні 2024 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У касаційній скарзі ГУ ДПС у Хмельницькій області посилається на пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), як на підставу для відкриття касаційного провадження.

На переконання заявника, відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме підпунктів 20.1.4. та 20.1.5 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 73.3, 73.4 статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19 зробив правовий висновок про те, що у випадку касаційного оскарження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у касаційній скарзі має бути зазначено норму права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Виконання особою, яка звертається до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, зазначених процесуальних вимог має на меті унеможливити використання формального та беззмістовного викладу заявниками підстав касаційного оскарження. Тобто, заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, мав викласти належне обґрунтування такої підстави касаційного оскарження судового рішення.

Зі змісту підстави оскарження судових рішень у справі, передбаченої пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі вказаної норми, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи (схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 910/18531/19).

Про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики свідчить, зокрема, відсутність єдиного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному, велика кількість справ щодо вирішення подібних правовідносин, які перебувають на розгляді судів.

Посилання заявника на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження не знайшли свого підтвердження, оскільки у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2024 року у справі № 757/287/21-ц зроблено правовий висновок у подібних правовідносинах.

Обґрунтувань інших підстав касаційного оскарження касаційна скарга не містить.

У силу вимог статті 400 ЦПК України Верховний Суд зобов`язаний перевіряти наявність підстав для відкриття касаційного провадження, зазначених у касаційній скарзі, оскільки перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Узагальнюючи наведене, оскільки заявником не виконано вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження, тому, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга підлягає поверненню.

Верховний Суд зауважує, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд постановлених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов`язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що вичерпним чином визначені законом. При цьому, Верховний Суд є судом права, тобто такою судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись статтею 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, заінтересовані особи: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Комфортний Дім 2», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «АкордБанк» вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков