Ухвала

від 12.06.2024 по справі 758/10967/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 червня 2024 року

м. Київ

справа № 758/10967/22

провадження № 61-8448ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, заінтересовані особи: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Комфортний Дім 2», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «АкордБанк»,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області) звернулося до суду із заявою, в якій просило зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «АкордБанк» (далі - ПАТ КБ «АкордБанк») надати до ГУ ДПС у Хмельницькій області інформацію про обсяг та обіг коштів з зазначенням контрагентів з якими проводились господарські операції Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфортний Дім 2» (далі - ОК «ЖБК «Комфортний Дім 2») за період з 19 лютого 2019 року до 20 вересня 2022 року на рахунку № НОМЕР_1 .

Подільський районний суд м. Києва рішенням від 13 березня 2023 року в задоволенні заяви відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за наказом від 21 вересня 2022 року № 2267-П документальна позапланова виїзна перевірка ОК «ЖБК «Комфортний Дім 2» мала проводитись 5 робочих днів з 22 вересня 2022 року. Оскільки термін перевірки, встановлений наказом від 21 вересня 2022 року № 2267-П, сплив, заяву про розкриття інформації, що містить банківську таємницю заявником подано до суду 28 листопада 2022 року, а тому підстави для задоволення заяви ГУ ДПС у Хмельницькій області про розкриття ПАТ КБ «АкордБанк» інформації, що містить банківську таємницю, відносно ОК «ЖБК «Комфортний Дім 2» відсутні.

Київський апеляційний суд постановою від 31 січня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області задовольнив частково. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року змінив в частині мотивів відмови.

Апеляційний суд зазначив, що відмовляючи у задоволенні заяви про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, суд першої інстанції по суті дійшов вірного висновку про відсутність підстав до задоволення заяви, однак, виходив при цьому з невірних мотивів. Зокрема, апеляційним судом прийнято до уваги, що звернення із заявою про розкриття інформації, що містить банківську таємницю обумовлене неможливістю встановити місцезнаходження ОК «ЖБК «Комфортний Дім 2», водночас заявником не доведено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою і встановити його місцезнаходження не є можливим.

У березні 2024 року ГУ ДПС у Хмельницькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просило скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити (провадження № 61-3729ск24).

В касаційній скарзі ГУ ДПС у Хмельницькій області як на підставу скасування судових рішень посилалося на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме - підпунктів 20.1.4. та 20.1.5 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 73.3, 73.4 статті 73 ПК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), в контексті визначення об`єктивної потреби розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.

Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2024 року касаційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області визнано неподаною та повернуто заявнику з підстав передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, в касаційній скарзі не викладено передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ухвала суду мотивована тим, що посилання заявника на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень не знайшли свого підтвердження, оскільки у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2024 року у справі № 757/287/21-ц зроблено правовий висновок у подібних правовідносинах. Обґрунтувань інших підстав касаційного оскарження касаційна скарга не містить.

Також, роз`яснено заявнику, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

У квітні 2024 року ГУ ДПС у Хмельницькій області вдруге подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року у цій справі (провадження № 61-5102ск24).

В касаційній скарзі ГУ ДПС у Хмельницькій області як на підставу скасування судових рішень посилалося на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме - підпунктів 20.1.4. та 20.1.5 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 73.3, 73.4 статті 73 ПК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), в контексті визначення об`єктивної потреби розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.

Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2024 року касаційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала суду мотивована тим, що заявником при зверненні вдруге до Верховного Суду із касаційною скаргою на ті самі судові рішення не було усунуто обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2024 року, вдруге подана та оформлена в аналогічний спосіб касаційна скарга у цій справі також підлягає поверненню особі, яка її подала.

У квітні 2024 року ГУ ДПС у Хмельницькій області втретє подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року у цій справі (провадження № 61-5868ск24).

В касаційній скарзі ГУ ДПС у Хмельницькій області як на підставу скасування судових рішень посилалося на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме - підпунктів 20.1.4. та 20.1.5 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 73.3, 73.4 статті 73 ПК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2024 року касаційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала суду мотивована тим, що обставини, які стали підставою для повернення касаційної скарги ухвалами Верховного Суду від 21 березня 2024 року та від 09 квітня 2024 року існувати не перестали, оскільки ГУ ДПС у Хмельницькій області, не врахувавши викладені у вказаних ухвалах роз`яснення, втретє подало касаційну скаргу оформлену в аналогічний спосіб без зазначення та обґрунтування конкретних підстав касаційного оскарження, наявність яких є обов`язковою вимогою до змісту касаційної скарги. Такі дії можуть свідчить про те, що заявник намагається отримати протилежну оцінку обставин, які Верховний Суд у цій справі вже визнав підставою для повернення скарги.

У травні 2024 року ГУ ДПС у Хмельницькій області вчетверте подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року у цій справі (провадження № 61-7807ск24).

В касаційній скарзі ГУ ДПС у Хмельницькій області як на підставу скасування судових рішень посилалося на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме - підпунктів 20.1.4. та 20.1.5 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 73.3, 73.4 статті 73 ПК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2024 року касаційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року повернуто заявнику.

Ухвала суду мотивована тим, що враховуючи невиконання заявником вимог процесуального закону, відповідних вимог та роз`яснень Верховного Суду, Верховний Суд визнає наведені дії при поданні четвертої аналогічної касаційної скарги зловживанням процесуальними правами, у зв`язку із чим касаційну скаргу на ті самі судові рішення повертає ГУ ДПС України у Хмельницькій області.

07 червня 2024 року ГУ ДПС у Хмельницькій області вп`яте подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року, в якій посилаючись на неправильне застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.

В касаційній скарзі ГУ ДПС у Хмельницькій області як на підставу скасування судових рішень також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме - підпунктів 20.1.4. та 20.1.5 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 73.3, 73.4 статті 73 ПК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), в контексті визначення об`єктивної потреби розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Частинами першою та другою статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що обставини, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг на ті самі судові рішення існувати не перестали, оскільки ГУ ДПС у Хмельницькій області, не врахувавши викладених в ухвалах Верховного Суду від 21 березня 2024 року, від 09 квітня 2024 року, від 09 травня 2024 року та від 31 травня 2024 року роз`яснень, вп`яте подало оформлену в аналогічний спосіб касаційну скаргу.

Такі дії можуть свідчить про те, що заявник намагається отримати протилежну оцінку обставин, які Верховний Суд у цій справі вже неодноразово визнав підставою для повернення скарги.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частини третя, четверта статті 44 ЦПК України).

Враховуючи невиконання ГУ ДПС у Хмельницькій області вимог процесуального закону, відповідних вимог та роз`яснень Верховного Суду, Верховний Суд визнає наведені дії при поданні п`ятої аналогічної касаційної скарги зловживанням процесуальними правами, що суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства та його завданню, у зв`язку з чим касаційна скарга на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 2, 43, 44, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев