Ухвала

від 22.02.2024 по справі 752/18066/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/18066/23

Провадження по справі № 1-кп/752/1138/24

У Х В А Л А

"22" лютого 2024 р. Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

під час судового розгляду кримінального провадження, данні про яке 04.08.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100010002347, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новосілки Київської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Київа, громадянина України , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обох обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, -

за участю сторін судового провадження:

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілого - ОСОБА_6 ,

встановив:

Голосіївський районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які обвинувачуються у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за наступних обставин.

Так, в період часу з 20.07.2023 по 04.08.2023, між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 відбулась розмова, під час якої вони досягли злочинної змови на таємне викрадення чужого майна, та розподілили між собою ролі. Так ОСОБА_3 повинен був підшукати лом та сокиру, а ОСОБА_4 - бензопилу, після чого вдвох розпилити на частини заздалегідь виявлену деревину та перенести її до гаражного кооперативу «Темп», що за адресою: АДРЕСА_2 .

В період часу з 20.07.2023 по 04.08.2023, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 направились до урочища «Теремки», яке розташоване на території Голосіївського району міста Києва, з метою підшукування деревини, яку в подальшому вони викрадуть Так, перебуваючи у виділі N8, кварталі N?4, земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:713:0855 (загальною площею 82,9966 га), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 та входить до урочища «Теремки», ОСОБА_8 та ОСОБА_3 звернули свою увагу на сухе вітровальне дерево дубу звичайного, довжиною 18 м та середньою окружністю 94 см, яке вирішили викрасти. Вказане дерево входило до лісового масиву, який перебуває на балансі ДУ «Інститут еволюційної екології НАН України».

04.08.2023 в період часу з 12 год 20 хв по 13 год ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , перебуваючи у вищезазначеному місці, маючи при собі заздалегідь підготовлені знаряддя (лом, сокиру та бензопилу), з метою викрадення сухого вітровального дерева дубу звичайного, яке попередньо відшукали, розпочали його розпилювати, під час чого, бензопилу затиснуло у стовбурі дерева, але вони продовжили по черзі рубати стовбур сокирою. За такими діями їх було виявлено старшим інспектором з охорони природо-заповідного форду ДУ «Інститут еволюційної екології НАН України» ОСОБА_9 , який припинив протиправні діяння. Такими чином, обвинувачені не вчинили всіх дій, які мали намір вчинити для доведення свого умислу на таємне викрадення чужого майна до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 та ОСОБА_3 намагалися завдати майнову шкоду ДУ «Інститут еволюційної екології НАН України», оскільки вказане дерево перебувало у них на балансі. Розмір майнової шкоди, яку обвинувачені намагались завдати потерпілому, визначена в розмірі 1771,91 грн., яка обрахована з розрахунку ринкової вартості дров відповідного об`єму та виду дерева.

Під час судового розгляду обвинувачені не визнали винуватість у пред`явленому обвинуваченні. Зазначили, що не мали намір красти сухе дерево. Вважали, що воно вже старе, повалене, й не має власника, тому вони можуть його розпилити на дрова, які у подальшому використають для опалення за місцем роботи.

Представник потерпілого - виконуючий обов`язки директора Державної установи «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» ОСОБА_6 надав пояснення, за змістом яких зазначив, що земельна ділянка, на якій розташовувалося дерево, яке намагалися викрасти обвинувачені, на підставі Постанови Президії НАН України №352 від 17.11.2021 закріплена за Державною установою «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України». Указом Президента України від 27.08.2007 відповідні земельні ділянки передані до складу Національного природного парку « Голосіївський » без вилучення у землекористувача. Згідно із охоронним зобов`язанням, територія урочища «Теремки» знаходиться під охороною Інституту. Будь-яка діяльність на вказаній території заборонена. Не можна нічого робити навіть із сухими вітровальними деревами. Кожне дерево у даному урочищі належить до лісового масиву. Вважає, що розмір шкоди, завданої діями обвинувачених, повинен визначається відповідно до Постанови КМУ від 10.05.20200 № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», та становить 7757,89грн.

Під час судового розгляду прокурор заявила клопотання про призначення судової експертизи для визначення розміру шкоди, яка заподіяна потерпілому відповідно до Постанови КМУ від 10.05.20200 № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», проведення якої просив доручити НУБіП. Представник потерпілого зазначав, що відповідний він здійснював самостійно та надавав під час досудового розслідування. Не вбачав підстав для призначення експертизи.

Обвинувачені у даному питання покладалися на розсуд суду.

Вислухавши клопотання прокурора та доводи представника потерпілого, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист прав і законних інтересів суб`єктів, які потерпіли від кримінального правопорушення, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження і, насамперед, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а у випадку їх безпідставного порушення - захист шляхом відновлення в правах.

Статтею 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Під час судового розгляду судом був досліджений висновок судово товарознавчої експертизи №3751 від 21.08.2023, проведений у даному проваджені. Слідчий у постанові про призначення судової товарознавчої експертизи визначив, що дерево, яке ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , намагалися розпилити на дрова та привласнити, є сухим, вітровальним деревом дубу звичайного. Тому експерт, визначаючи розмір майнової шкоди, визначив її у ринковій вартості дров, об`ємом 1,2656 метрів кубічних, зі стовбура дубу звичайного, станом на 04.08.2023,

Ознайомившись із змістом Постанови КМУ від 10.05.20200 № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», зокрема пунктом 6 Примітки до Додатку №1, в якій вказано, при обчисленні розміру шкоди, завданої привласненням вітровальних дерев, суд вважає, що спеціальні знання експерта для здійснення розрахунків не потрібні. Принаймні, прокурор не навів аргументів, чому такий розрахунок може бути проведений стороною обвинувачення самостійно. Крім того, суд не вбачає підстав для доручення проведення даного експертизи НУБіП, оскільки він є вищим навчальним закладом, а не експертною установою.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документи, що підтверджують розмір такої шкоди. Як було встановлено, представник потерпілого наводить відповідні розрахунки та подає докази у доведення визначення розміру шкоди, завданої обвинуваченими привласненням вітровального дерева, зокрема згідно із Постановою КМУ від 10.05.20200 № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд»,

За таких обставин, суд вважає клопотання прокурора таким, що не підлягає задоволенню як необґрунтоване.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 22, 26, п.6 ч.2 ст. 242, 332 КПК України, суд -

постановив:

Відмовити стороні обвинувачення у задоволені клопотання про призначенні експертизи відмовити .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1