печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50722/23-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2024 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Батрин О.В.
секретар судового засідання Звонарьова В.О.
справа № 757/50722/23-ц
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІП ГРІН СЕРВІС»
відповідач: ОСОБА_1
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП ГРІН СЕРВІС» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,
представник позивача Усок Т.С. ,
представник відповідача ОСОБА_3 ,
представник третьої особи ОСОБА_4
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року позивач ТОВ «ВІП ГРІН СЕРВІС» звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми основної заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 2 007,65 грн. та 3% річних, інфляційної складової боргу у розмірі1 30,67 грн. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги вказує, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказаний будинок обслуговує ТОВ «КОМФОРТНА ОСЕЛЯ КЛІНІНГ СЕРВІС» відповідно до Договору про надання послуги укладеного з співвласниками з управління багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_2 (далі - Договір 1). На виконання Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 31 липня 2019 року між ТОВ «КОМФОРТНА ОСЕЛЯ КЛІНІНГ СЕРВІС» та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 укладено договір № 01/10-49 про поводження з побутовими відходами (далі - Договір 2) від 01 жовтня 2019 року. 01 січня 2021 року між ТОВ «КОМФОРТНА ОСЕЛЯ КЛІНІНГ СЕРВІС» та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 укладено Договір № 01/01-49 про компенсацію витрат по сплаті за постачання теплової енергії та гарячої води (далі - Договір 3). Відповідач користується та отримує в повному обсязі послуги, передбачені відповідними договорами 2 та 3, однак не виконує свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 2 007,65 грн. та 3% річних, інфляційна складова боргу у розмірі 130,67 грн.
Ухвалою суду від 10 листопада 2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с. 41).
29 листопада 2023 року від представника позивача ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява на виконання ухвали суду про залишення позову без руху від 10.11.2023 року про усунення недоліків позовної заяви (а.с. 43-44).
Ухвалою суду від 30листопада 2023 року у справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для надання сторонами пояснень на 7лютого 2024 року (а.с. 47).
Повідомленням суду від 6грудня 2023 р. учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, яким одночасно сторонам роз`яснено їх процесуальні права на подання відповідних заяв по суті справи у встановлені строки (а.с. 48-51).
3 січня 2024 року від представника відповідача Усок Т.С. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого, вважає даний позов безпідставним та необґрунтованим з урахуванням наступного. Так, до матеріалів позовної заяви долучено копії договорів 2 та 3, що були укладені не з позивачем, а з іншою особою - ОСОБА_1 . Крім того, даною особою здійснювалась оплата наданих послуг відповідно до договорів 2 та 3. Таким чином, між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини щодо предмету спору, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 55-58).
29 січня 2024 року від представника відповідача Усок Т.С. надійшов супровідний лист про долучення до матеріалів справи копії квитанції про сплату заборгованості у розмірі 2 300 грн. за надані комунальні послуги (а.с. 62-65).
31 січня 2024 року від представника позивача ОСОБА_5 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого заперечила щодо доводів наведених у відзиві та просила суд позовну заяву задовольнити в повному обсязі (а.с. 66-104).
Ухвалою суду від 7 лютого 2024 року до участі у справі залучено ОСОБА_1 в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору (а.с. 115).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала та просила його задовольнити.
Представник відповідача Усок Т.С. заперечила проти позову, зазначивши, що між відповідачем та позивачем не було укладено відповідних договорів, адже дані договори укладені з третьою особою, тому вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.
Представник третьої особи ОСОБА_4 заперечив проти позову, зазначив, що третьою особою сплачено суму заборгованості за комунальні послуги в розмірі 2 300 грн., що з урахуванням суми заборгованості та штрафних санкцій сплачено в повному розмірі. Крім того, вказав, що третя особа постійно проживає за кордоном, а тому сплатила заборгованість відразу як дізналась про її наявність.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є здійснення оплати за надані йому послуги, у розмірі та у валюті, визначеними договором.
Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Крім того, згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.
Судом встановлено, що 31 липня 2019 р. між позивачем ОСОБА_1 та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - Договір 1) (а.с. 11).
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.
На виконання Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 31 липня 2019 року між позивачем та третьою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 укладено Договір № 01/10-49 про поводження з побутовими відходами від 01 жовтня 2019 року (а.с. 18-21).
01 січня 2021 року між позивачем та третьою за адресою: АДРЕСА_3 укладено Договір № 01/01-49 про компенсацію витрат по сплаті за постачання теплової енергії та гарячої води (а.с. 22-23).
За результатами аналізу оплат за період з 01.06.2021 року по 01.10.2023 року, встановлено, що у відповідача існує заборгованість по сплаті за надані житлово-комунальні послуги.
Зобов`язання за Договором 1, Договором 2 та Договором 3 з урахуванням індексу інфляції та 3% річних складає 2 138,32 грн. (з них основна заборгованість 2 007,65 грн.; інфляційні нарахування складають 97,48 грн.; 3% річних складають 33,19 гри.), що розраховані станом на 01.10.2023 року (а.с. 10).
Разом з цим, між відповідачем та позивачем вказані договори не укладались.
Ухвалою суду від 7 лютого 2024 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору (а.с. 115).
Відповідно до долученої представником відповідача та представником третьої особи квитанції від 26.01.2024 року № 0.0.3437841436.1 на суму 2 300 грн., третьою особою сплачено суму заборгованості за комунальні послуги та штрафних санкцій про які заявлено позивачем у даній позовній заяві.
Крім цього, відповідно до долученого паспорту Республіки Італія, що належить третій особі ОСОБА_6 , на момент подання позову остання проживає за межами України.
Частиною 3 ст. 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує, вона не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 9.11.2017.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або, за згодою власника, інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальні послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання такої послуги.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 закону передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п. 5 ч.2 ст. 7 такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Отже споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про їхнє надання не може бути підставою для звільнення від оплати.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.11.2023 у справі № 643/17352/20 від 08.03.2023, у справі № 753/20733/19 від 18.05.2020 у справі № 176/456/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 14-280цс18.
Отже, відповідач як власник квартири АДРЕСА_1 зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги, які були йому надані. Разом з тим, не підписання договору відповідачем та не користування ним особисто житлово-комунальними послугами не є підставою для звільнення від сплати за надані такі послуги.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи третьою особою оплачено заборгованість в повному обсязі у добровільному порядку.
Таким чином, на даний час у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем згідно із заявленими позовними вимогами, адже третьою особою сплачено таку заборгованість в повному обсязі.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, з урахуванням, що заявлена позивачем заборгованість сплачена в повному розмірі, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судовий збір не повертається.
Керуючись ст. 509, 526, 611, 612, 625, 638, 901, 903 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП ГРІН СЕРВІС» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІП ГРІН СЕРВІС»: 04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 1, код ЄДРПОУ 42366331.
відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 : АДРЕСА_5
Суддя О.В. Батрин
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2024 |
Оприлюднено | 25.03.2024 |
Номер документу | 117824439 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про стягнення плати за користування житлом |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Батрин О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні