Рішення

від 21.03.2024 по справі 280/1568/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 березня 2024 року Справа № 280/1568/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій областідо Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізька обласна рада про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі позивач) до Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради (далі Відповідач), в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень відповідача, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію приміщень за вказаною адресою, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки позивачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами проведеної перевірки позивачем встановлено численні порушення вимог правил пожежної та техногенної безпеки при експлуатації будівель та приміщень Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради, розташованих за адресою: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вулиця Героїв України, будинок 184, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим наявні підстави для зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради до усунення виявлених порушень. На підставі вищевикладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.03.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

30.03.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній зазначає, що відповідачем усунуто деякі порушення, які зазначені у приписі, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою від 08.05.2020 року судом здійснено перехід до розгляду справив порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.04.2021 було задоволено клопотання Запорізької обласної ради про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізьку обласну раду.

Підготовче провадження не одноразово відкладалось, за клопотанням відповідача.

Під час розгляду справи провадження у справі неодноразово зупинялось та поновлювалось.

25.01.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача тв третьої особи у судове засідання не прибули, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідача повідомлено про судовий розгляд в порядку, передбаченому підпунктом 20 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як особу, місцезнаходження якої знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Крім того, відповідача було повідомлялено про проведення судових засідань на електроні адреси, які визначені представником у відзиві та клопотаннях.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Мелітопольським міськрайонним управлінням Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 13 січня по 14 січня 2020 року було проведено позапланову перевірку Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради (далі Відповідач), за наслідками якої було складено акт № 33 від 14.01.2020 року.

В ході перевірки Позивачем встановлено, що об`єкт Відповідача, будівлі, споруди, приміщення та територія Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради який розташований за адресою: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вулиця Героїв України, будинок 184 експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки

На час розгляду справи Відповідачем не надано доказів повного усунення порушень пожежної безпеки, а відтак порушення залишаються невиконаними, а саме:

Приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до вимог таблиці А1, А2 додатку А (обов`язковий), таблиці Б1 додатку Б (обов`язковий)» ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, і несе загрозу для здоров`я і життя людей.

Не виконано обробляння вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, дерев`яних елементів горищного покриття (крокви, лати).

Відповідно до вимог пункту 2.5. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу, може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням, і несе загрозу для здоров`я і життя людей._

Допускається опорядження стелі на шляхах евакуації (актовий зал, поверхові коридори) горючими матеріалами (пластиком).

Відповідно до вимог пункту 2.17 глави 2 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж:

Г2, В2, Д2, Т2 для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб;

Г1, В1, Д1, Т2 для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Під час пожежі спостерігаються велика швидкість розповсюдження вогню, чому можуть сприяти горючі матеріали на шляхах евакуації, а також виділення токсичних продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

Покриття підлоги у приміщеннях коридорів має невідомі показники щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум`я.

Відповідно до вимог пункту 2.17 глави 2 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум`я РП1, РП2.

Під час пожежі спостерігаються велика швидкість розповсюдження вогню, чому можуть сприяти горючі матеріали, а також виділення токсичних продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

У сходових клітинах учбових корпусів № 1 і № 2 влаштовані приміщення електрощитової та прибиральниць.

Відповідно до вимог пункту 2.17 глави 2 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання.

Улаштування у сходових клітках приміщень утворює перешкоду для вільної евакуації людей, що в свою чергу створює загрозу для здоров`я і життя людей.

Не демонтовані глухі металеві грати, встановлені в торцях коридорів першого поверху корпусів № 1 і № 2 на вікнах приміщень (або не проведено заміну цих грат на розкривні, розсувні чи легкоз`ємні, які повинні бути відкриті під час перебування в цих приміщеннях людей).

Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017), у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися.

Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). При наявності вказаного порушення виникають перешкоди для своєчасної евакуації людей із приміщень будівлі, а також ускладнюється гасіння пожежі в даних приміщеннях, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

Допускається зменшення ширини евакуаційного виходу зі сходової клітки в корпусі № 2 на першому поверсі, при встановленні глухих металевих грат.

Відповідно до вимог пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованим у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017), забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Зменшення ширини евакуаційного виходу утворює перешкоду для вільної евакуації людей, що в свою чергу створює загрозу для здоров`я і життя людей.

Допускається використання приміщення електрощитової корпусу № 2 для зберігання сторонніх предметів та горючих матеріалів.

Відповідно до вимог пункту 2.12 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованим у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017), забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами.

Зберігання сторонніх предметів та горючих матеріалів призводить до збільшення горючої навантаги, яка сприяє виникненню пожежі, швидкому розповсюдженню вогню та продуктів горіння на значну площу, що в свою чергу створює загрозу для здоров`я і життя людей.

Не забезпечено евакуаційним освітленням сходові клітки, поверхові коридори та інші шляхи евакуації.

Відповідно до вимог пункту 2.31 глави 2 розділу ІII Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Відсутність світлових покажчиків напрямку руху підключеного до джерела живлення аварійного освітлення може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей._

Не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Відповідно до вимог пункту 2.31 глави 2 розділу ІII Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовленіПТЕ.

Не проведено замір опору ізоляції можливе виникнення короткого замикання, перегрівання та перенавантаження електромережі та електричного обладнання, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

Електророзетки та електровимикачі, встановлені в приймальні, в лабораторії органічної та неорганічної хімії, в актовому залі, в бухгалтерії, в кабінеті № 21 на горючій основі, без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра

Відповідно до вимог пункту 1.17. Глава 1. Розділ ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Встановлення приладів електроживлення (розеток, вимикачів та інших подібних апаратів) на горючі основи сприяє виникненню пожежі та розповсюдження вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів та несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

Допускається використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки

Відповідно до вимог абзацу 1, частини 2 статті 57 «Дотримання вимог пожежної безпеки під час проектування, будівництва та реконструкції об`єктів виробничого та іншого призначення» Кодексу цивільного захисту України, початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Будівництво будівель та споруд на території об`єктів з масовим перебуванням людей без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки сприяє перш за все забудові території підприємства, збільшення пожежної навантаги, утворення додаткових об`єктів, які можуть не відповідати вимогам правил пожежної безпеки, а також створювати перешкоди для евакуації людей та матеріальних цінностей, перешкоджанню діям пожежно-рятувальних підрозділів, що в свою чергу несе загрозу для здоров`я і життя людей в разі виникнення пожежі.

Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлені вказівні знаки, згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», які повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями.

Відповідно до вимог пункту 3.10. Глава 3 Розділ V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС№ 657 від 31.07.2017, для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

Відсутність вказівних знаків місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння веде до того, що в разі виникнення пожежі людина не зможе визначити де саме розташовані первинні засоби пожежогасіння, що може привести до розповсюдження пожежі на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людини.

Не забезпечено проходження навчання та перевірки знань посадових осіб з питань пожежної безпеки.

Відповідно до вимог пункту 16. Розділ ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС№ 657 від 31.07.2017, посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»

Відсутність навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб та працівників підприємства веде до відсутності контролю за станом пожежної безпеки об`єктів підприємства, не проведення відповідної профілактичної роботи з підприємцями та відвідувачами ринку, не проведення заходів по запобіганню виникнення пожежі, неправильним діям в разі виникнення пожежі тощо, що веде до загрози життю та здоров`я людей

Будівлі навчального закладу не забезпечені необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння, відповідно до вимог пункту 6.2.3 таблиці 4 ДБН В.2.5 - 74:2013

Відповідно до вимог пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Кожний заклад та установа мають бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм (ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування та ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво).

Не забезпечення будівлі школи зовнішнім протипожежним водопостачанням веде до того, що в разі виникнення пожежі людина не зможе своєчасно відреагувати на загорання, що може привести до розповсюдження пожежі на значну площу, і несе загрозу для здоров`я і життя людей.

Не проведено технічне обслуговування пожежних кран-комплектів і перевірку на працездатність шляхом пуску води, з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування

Відповідно до вимог абзацу 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.

Утримання пожежних кран комплектів у несправному стані у будівлі веде до того, що в разі виникнення пожежі людина не зможе вчасно та якісно припинити горіння, що може привести до розповсюдження пожежі на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людей._

Не затверджено та не узгоджено з територіальним органом ДСНС України графік проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту

Відповідно до вимог п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях». Спеціальні об`єктові навчання і тренування з питань цивільного захисту проводяться у порядку, затвердженому МВС. Графіки проведення таких навчань і тренувань затверджуються щороку керівниками підприємств, установ та організацій і узгоджуються з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та територіальними органами ДСНС.

Не затвердження та не узгодження графіку проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань щодо може привести до неправильних дій з боку персоналу закладу в разі проведення евакуаційних заходів при виникненні пожежі, що в свою чергу несе загрозу для здоров`я і життя людей в разі виникнення пожежі.

Не проведена та не узгоджена з державним інспектором цивільного захисту та техногенної безпеки ідентифікація потенційно-небезпечного об`єкту

Відповідно до пункту 8.9.10 Наказу МНС від 23.02.2006р. № 98 «Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів», органи виконавчої влади, які відповідають за безпечне функціонування ПНО, територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту, відповідно до своїх повноважень встановлюють терміни проведення ідентифікації та вживають заходів щодо забезпечення своєчасності та повноти проведення ідентифікації.

Ідентифікацію проводять відповідальні особи об`єктів господарської діяльності. Ідентифікацію об`єктів, які визначені центральними та місцевими органами виконавчої влади відповідно до пункту 2 цієї Методики, проводять призначені ними особи.

Відповідальні особи об`єктів господарської діяльності, які проводять ідентифікацію, узгоджують результати ідентифікації з місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту. Форма Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки (далі - Повідомлення) наведена у додатку 1 до пункту 12 Положення ( z0062-01 ).

Відсутність ідентифікації не дає можливості визначення необхідності заходів пожежної та техногенної безпеки , що при надзвичайної ситуації несе загрозу для здоров`я і життя людей.

Не забезпечено працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту.

Відповідно до вимог розділ ІІІ, п.2 наказ МВС України від 05.11.2018 р. № 879 «Про затвердження Правил техногенної безпеки» зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 р. за №1346/32798, суб`єкти господарювання у випадках, визначених«Кодексу цивільного захисту України» від 2.10.2012р. № 5403-VI, забезпечують техногенну безпеку шляхом забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Відсутність у працівників засобів колективного та індивідуального захисту при виникненні пожежі не дає можливість захиститись від вогню та продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я і життя людини.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Зазначене порушення стало підставою для звернення позивача до суду із позовною заявою про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради.

Суд, зазначає що законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності».

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема:

11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Крім того, слід зазначити, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, орган ДСНС зобов`язаний скласти припис за допомогою якого зобов`язати підконтрольний об`єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Так, судом встановлено, що наразі відповідачем не усунуто порушення правил пожежної та техногенної безпеки, викладено у Акті перевірки № 33 від 14.01.2020, оскільки докази їх виконання на момент розгляду судом не надано.

Згідно з п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пожежну безпеку», забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Суд зауважує, що залишене порушення правил пожежної та техногенної безпеки, які викладені у акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду № 33 від 14.01.2020, дійсно створюює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд зазначає, що згідно вимог п. 24 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація це обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

За визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Отже, залишене порушення, яке було виявлено під час перевірки будівель та споруд відповідача були такими, що створювали загрозу життю та/або здоров`ю людей, а відтак і достатніми підставами для застосування до відповідача заходів реагування, саме у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради.

Встановлене та неусунене порушення, на переконання суду, свідчить про високі ризики пожежі та в разі настання техногенної або пожежної події можуть завдати істотну шкоду життю та здоров`ю людей як викладачів, так і в першу чергу дітей Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради

Станом на дату прийняття рішення у справі Відповідачем не надано доказів повного усунення порушення.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи наявні підстави для заборони експлуатації будівлі та приміщень Успенівського закладу базової середньої освіти Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд.65, код ЄДРПОУ 38625593) до Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 184, ЄДРПОУ 02011309), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізька обласна рада про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради який розташований за адресою: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вулиця Героїв України, будинок 184 шляхом зобов`язання Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень навчального закладу за вказаним адресом, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Стрельнікова