ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
04 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 280/1568/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Комунального закладу «Мелітопольський медичний фаховий коледж» Запорізької обласної ради
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року
у справі № 280/1568/20
за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізька обласна рада
про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,-
ВСТАНОВИВ:
Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до Комунального закладу «Мелітопольський медичний фаховий коледж» Запорізької обласної ради Запорізької обласної ради, у якому просило суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень відповідача, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію приміщень за вказаною адресою, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки позивачем.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі № 280/1568/20 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізьку обласну раду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі № 280/1568/20 адміністративний позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Комунального закладу «Мелітопольський медичний фаховий коледж» Запорізької обласної ради Запорізької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізька обласна рада про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації задоволено.
Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради який розташований за адресою: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вулиця Героїв України, будинок 184 шляхом зобов`язання Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень навчального закладу за вказаним адресом, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.
Судом зазначено, що залишені порушення, які виявлено під час перевірки будівель та споруд відповідача були такими, що створювали загрозу життю та/або здоров`ю людей, а відтак і достатніми підставами для застосування до відповідача заходів реагування, саме у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради. Станом на дату прийняття рішення у справі відповідачем не надано доказів повного усунення порушення.
Не погодившись з рішенням суду, Комунальний заклад «Мелітопольський медичний фаховий коледж» Запорізької обласної ради подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі № 280/1568/20, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує, що при обранні заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд суд має ураховувати принцип співмірності обраного заходу та ступеню порушення, а також баланс між інтересами відповідача і публічними інтересами. Зазначає, що більшість порушень, які зазначені позивачем у акті перевірки, відповідачем усунено, однак таке усунення порушень судом першої інстанції не було враховано. Вважає, що ним надано достатньо доказів про вжиття заходів з усунення порушень, що викладені у Акті перевірки №33 від 14.01.2020. Звертає увагу, що у позивача відсутня можливість проведення позапланової перевірки виконання відповідачем усунення порушень, встановлених перевіркою від 14.01.2020 року. Вважає, що позивачем не доведено, що виявлені порушення самі по собі створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Мелітопольським міськрайонним управлінням Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 13 січня по 14 січня 2020 року проведено позапланову перевірку Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради, за наслідками якої було складено акт № 33 від 14.01.2020 року.
В ході перевірки Позивачем встановлено, що об`єкт відповідача, будівлі, споруди, приміщення та територія Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради який розташований за адресою: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вулиця Героїв України, будинок 184 експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки.
Зважаючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з позовом про застосувати заходів реагування.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Стаття 55 Кодексу цивільного захисту України (далі - «КЦЗ України» в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина друга статті 55 КЦЗ України).
Частина друга статті 51 і частина третя статті 55 КЦЗ України передбачають, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Відповідно до частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст.65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Згідно з частинами першою і другою статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.
Згідно з частиною другою статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Матеріалами справи підтверджено, що Мелітопольським міськрайонним управлінням Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 13 січня по 14 січня 2020 року проведено позапланову перевірку Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради, за наслідками якої було складено акт № 33 від 14.01.2020 року.
Так, позивачем встановлено, що об`єкт відповідача, будівлі, споруди, приміщення та територія Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради який розташований за адресою: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вулиця Героїв України, будинок 184 експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки.
Як правильно дослідив суд першої інстанції, відповідачем не подано до суду доказів усунення порушень, що вказані позивачем у акті № 33 від 14.01.2020 року.
Відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.
Такого акта про повне усунення відповідачем порушень матеріали справи не містять.
Доводи відповідача про те, що ним частково усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, колегія суддів відхиляє, оскільки повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено, до апеляційної скарги не долучено доказів, які би спростовували встановлені порушення.
Поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Згідно п. 33 частини 1 статті 2 КЦЗ України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Суд першої інстанції правильно звернув увагу, що пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.
Заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) на об`єкті, для забезпечення безпеки їхнього життя і здоров`я та уникненню можливих несприятливих наслідків.
Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
До того ж, заявлений захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
Отже, ураховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів повного усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, на час розгляду апеляційної скарги проведення повторної перевірки приміщень відповідача у м. Мелітополь є неможливим з огляду на масштабне вторгнення російської федерації до України, більш того, відповідач змінив місце здійснення діяльності і приміщення, які були об`єктом перевірки не використовує, аргументи та доводи апеляційної скарги з урахуванням вказаних обставин не надають підстав для задоволення апеляційної скарги.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Комунального закладу «Мелітопольський медичний фаховий коледж» Запорізької обласної ради - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі № 280/1568/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддяН.А. Бишевська
суддяІ.Ю. Добродняк
суддяЯ.В. Семененко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2024 |
Оприлюднено | 11.09.2024 |
Номер документу | 121479358 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Бишевська Н.А.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Стрельнікова Наталя Вікторівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Стрельнікова Наталя Вікторівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Стрельнікова Наталя Вікторівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Стрельнікова Наталя Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні