Ухвала

від 20.03.2024 по справі 420/278/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/278/24

УХВАЛА

20 березня 2024 рокум.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №420/278/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, третя особа на стороні відповідача Головне управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/278/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, третя особа на стороні відповідача Головне управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням від 07.03.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

11.03.2024 року до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення. В обґрунтування заяви зазначено, що судом при ухваленні рішення не розглядалося питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

Заявником зазначено, що у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань у Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 визначено, що територіальні органи Державної податкової служби є правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з п. 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності. Так, правонаступником Головного управління ДФС в Одеській області виступає Головне управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код ЄДРПОУ 43142370), у зв`язку з чим відшкодування судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги має відбуватися за рахунок ГУ ДПС в Одеській області.

15.03.224 року від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з ГУ ДПС в Одеській області.

Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи в частині, що стосуються вказаної заяви, суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст.252 КАС України).

Приймаючи до уваги, що справа №420/278/24 розглянута у порядку письмового провадження, заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення розглянуто також в порядку письмового провадження.

Кодексом адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У відповідності з п.1 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У той же час відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем визначено ГУ ДПС в Одеській області в якості третьої особи на стороні відповідача.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, що свідчить про відсутність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу з третьої особи.

Крім того, Згідно розпорядження від 21 серпня 2019 р. № 682-р «Питання Державної податкової служби», Кабінетом Міністрів України було вирішено погодитись з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В свою чергу, з огляду на Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р та постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1200 із змінами та доповненнями Головне управління ДФС в Одеській області втратило лише повноваження щодо виконання функцій у сфері реалізації державної податкової політики. Головне управління ДПС в Одеській області є процесуальним правонаступником Головного управління ДФС в Одеській області лише у справах, предметом яких є оскарження податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій, реєстрації податкових накладних, стягнення податкового боргу, оскільки функції з адміністрування, податків та зборів на підставі вищезазначених актів покладено на ГУ ДПС.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Головне управління ДФС в Одеській області не припинено, а лише перебуває у стані припинення.

Враховуючи те, що позивачем не зазначено наявності підстав для стягнення судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги за рахунок ГУ ДПС в Одеській області, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ГУ ДПС в Одеській області витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, судом встановлено, що позивач у позовній заяві просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеської області на користь ОСОБА_1 судові витрати за подання правничої допомоги у розмірі 2300 грн.

Тобто, станом на час вирішення справи, судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18), від 30 квітня 2020 року (справа №826/4466/18), від 29 січня 2021 року (справа № 808/1436/18).

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2300,00 грн.

На підтвердження заявлених витрат позивачем надано до суду договір про надання юридичних послуг, попередній розрахунок витрат, пов`язаний з правничою допомогою, акт виконаних робіт.

П. 4.2. Договору про надання правничої(адвокатської) допомоги від 10.12.2023 року визначено, що клієнт на протязі трьох днів з моменту підписання договору сплачує передплату за надані послуги в розмірі, що становить 50% від загальної вартості послуг. Інша частина гонорару підлягає сплаті на протязі 3-х днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг. При цьому акт виконаних робіт підписано 18.12.2023 року.

Водночас матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу, зокрема квитанції про оплату гонорару, тощо.

Таким чином, позивачем не надано до позову доказів на підтвердження реальності понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 2300,00 грн.

З огляду на зазначене, відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №420/278/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, третя особа на стороні відповідача Головне управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.

Суддя Г.П.Самойлюк