Постанова

від 09.05.2024 по справі 420/278/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/278/24Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого:Градовського Ю.М.

суддів:Турецької І.О.,

Шеметенко Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024р. про відмову в ухваленні додаткового судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, третя особа на стороні відповідача: Головне управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комісії з реорганізації ГУ ДФС в Одеській області, третя особа на стороні відповідача: ГУ ДПС в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії комісії з реорганізації ГУ ДФС в Одеської області, які направлені на відмову надати ОСОБА_1 запитувану інформацію згідно запиту від 10.12.2023р.;

- зобов`язати комісію з реорганізації ГУ ДФС в Одеської області розглянути запит ОСОБА_1 від 10.12.2023р. у відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011р. №2939- VI, із змінами і доповненнями, та надати довідки про розмір грошового забезпечення на 1.01.2019р., 1.01.2020р., 1.01.2021р., 1.01.2022р., та 1.01.2023р. у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 ЗУ від 9.04.1992р. №2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 7 березня 2024р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ДФС в Одеській області, які виразились у відмові підготувати та надати до ГУ ПФУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 1 січня 2020р., 1 січня 2021р., 1 січня 2022р. та 1 січня 2023р. у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 ЗУ від 9.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 1 лютого 2020р., 1 лютого 2021р., з 1 лютого 2022р. та з 1 січня 2023р., відповідно.

Зобов`язано ГУ ДФС в Одеській області підготувати та надати до ГУ ПФУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 1 січня 2020р., 1 січня 2021р., 1 січня 2022р., 1 січня 2023р. відповідно до вимог ст.ст.43 і 63 ЗУ від 9.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020р., 1 січня 2021р., 1 січня 2022р. та 1 січня 2023р., відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 1 лютого 2020р., 1 лютого 2021р., з 1 лютого 2022р. та з 1 лютого 2023р., відповідно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

8.03.2024р. та 11.03.2024р. до суду від позивача надійшли заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

В обґрунтування заяв зазначено, що судом при ухваленні рішення не розглядалося питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2024р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/278/24 відмовлено.

Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову постанову, якою стягнути з ГУ ДПС в Одеській області на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2 300грн..

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги та скасування ухвали суду, з прийняттям нової постанови про розподіл судових витрат, з наступних підстав.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Відмовляючи у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у свої заяві не зазначив підстав для стягнення судових витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, саме за рахунок ГУ ДПС в Одеській області. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 не надав доказів понесення судових витрат, зокрема, квитанції про оплату гонорару.

Проте, з таким висновком суду не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.317 КАС України, рішення суду скасовує та приймає нову постанову про часткове задоволення заяви про розподіл судових витрат, з наступних підстав.

Перевіряючи правомірність та законність ухвали суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч.5 ст.134 КАС України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).

Частиною 7, 9 ст.139 КАС унормовано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, зокрема, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надані суду Договір про надання правничої допомоги від 10.12.2023р. (далі Договір), додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги від 10.12.2023р., акт виконаних робіт від 18.12.2023р..

Відповідно до п.4.1 Договору вартість послуг адвоката фіксована та становить 2 300грн..

Клієнт протягом трьох днів з моменту підписання договору сплачує передплату за надані послуги в розмірі, що становить 50% від загальної вартості послуг. Інша частина гонорару підлягає сплаті протягом 3-х днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг (п.4.2 Договору).

При цьому, пунктом 4.4 вищевказаного Договору передбачено, що за домовленістю сторін оплата послуг Адвоката може здійснюватися по завершенню розгляду справи в суді.

Крім того, згідно до Додатку №1 до Договору сторонами визначено попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат (а.с.19).

Відповідно до Акту виконаних робіт від 18.12.2023р. позивачу надані адвокатом наступні послуги з ведення справи:

- надання консультації заявнику, роз`яснення (10.12.2023р., кількість витраченого часу - 1год.);

- складання запиту до комісії з реорганізації ГУ ДФС в Одеській області (10.12.2023р., кількість витраченого часу 30хв., вартість 300грн.);

- надання роз`яснень з приводу відповіді комісії з реорганізації ГУ ДФС в Одеській області (15.12.2023р., кількість витраченого часу 30хв., вартість 500грн.);

- збирання доказів, складання позову до Одеського окружного адміністративного суду (17.12.2023р., кількість витраченого часу 2год., вартість 1 500грн.);

- складання акту виконаних робіт і заяви на відшкодування судових витрат (18.12.2023р., кількість витраченого часу 20хв.);

- складання відповіді на відзив, надання консультацій впродовж судового розгляду позову (кількість витраченого часу 30хв).

При цьому, зазначено, що у відповідності до п.4.4 Договору сторони домовились, що оплата правової допомоги Клієнтом буде здійснюватися по завершенню справи в суді.

Колегія суддів при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.01.2021р. №280/2635/20, відповідно до якого, за положеннями КАС України відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Наведене спростовує висновки суду першої інстанції про те, що витрати на правничу допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, коли це підтверджено відповідними квитанціями про оплату.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у додатковій постанові від 19 лютого 2020р. у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи те, що вказана справа не відноситься до складних справ, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в матеріалах справи документами, які були достатніми для прийняття рішення по даній справі, а тому, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, колегія суддів вважає, що співмірним розміром судових витрат, пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу, є 2 300грн..

При цьому, в апеляційній скарзі представник апелянта просив стягнути такі судові витрати саме з ГУ ДПС в Одеській області.

Надаючи оцінку вказаному, колегія суддів виходить с наступного.

Відповідно до розпорядження від 21 серпня 2019р. №682-р «Питання Державної податкової служби», Кабінетом Міністрів України було вирішено погодитись з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою КМУ від 6 березня 2019р. №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відтак, згідно із Розпорядженням КМУ від 21.08.2019 №682-р та постанови КМУ від 18.12.2018р. №1200 із змінами та доповненнями ГУ ДФС в Одеській області втратило лише повноваження щодо виконання функцій у сфері реалізації державної податкової політики.

ГУ ДПС в Одеській області є процесуальним правонаступником ГУ ДФС в Одеській області лише у справах, предметом яких є оскарження податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій, реєстрації податкових накладних, стягнення податкового боргу, оскільки функції з адміністрування, податків та зборів на підставі вищезазначених актів покладено на ГУ ДПС.

При цьому, як вбачається з ЄДР ГУ ДФС в Одеській області перебуває в стані припинення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу саме з Комісії з реорганізації ГУ ДФС в Одеській області.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що в даному випадку суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат, а тому вважає за необхідним частково задовольнити апеляційну скаргу, ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з реорганізації ГУ ДФС в Одеській області витрати на правничу допомогу у розмірі 2 300грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,317,322,325 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024р. про відмову в ухваленні додаткового судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, третя особа на стороні відповідача: Головне управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (ЄДРПОУ 39398646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 2 300грн. (дві тисячі триста гривень).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий:Ю.М. Градовський

Судді І.О. Турецька

Л.П. Шеметенко