Рішення

від 21.03.2024 по справі 420/23158/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23158/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальність «ВКП ФУЛЛ ХАУС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «ВКП ФУЛЛ ХАУС» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000495/2 від 19.07.2023 року;

визнати протиправною та скасувати картку відмову Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000999.

В обґрунтування вимог позову зазначається, що 25.06.2023 року між Фірмою «UACA EXCHANGE INTERNATIONAL INC..» (продавець, Канада) та ТОВ «ВКП ФУЛЛ ХАУС» (покупець) укладений контракт №1, відповідно до якого продавець зобов`язується продати покупцеві у власність продукцію (горщики керамічні, предмети садового декору) (далі - товар), а покупець зобов`язується цей товар оплатити і прийняти на умовах, передбачених цим контрактом. Продавець зобов`язується поставити товар у комплекті з документацією, що відноситься до нього, на умовах CIF Odessa, відповідно до правил Інкотермс 2010. На виконання умов контракту контрагентом ТОВ «ВКП ФУЛЛ ХАУС» поставлено на територію України товар, у зв`язку з чим позивач 18.07.2023 подав до відповідача вантажну митну декларацію №23UA500500024622U2.

Проте митне оформлення товару за митною вартістю товару за ціною договіру не відбулось, а 19.07.2023 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000495/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000999. Позивач з даними рішеннями та карткою відмови не погоджується та вважає їх протиправними та такими, що порушує його права та інтереси. Документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.

Представник позивача вважає, що митниця повинна була витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані позивачем для митного оформлення товару. Зазначає, що у відповідача відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, що говорить про протиправність оскарженого рішення.

Представник позивача зазначає, що прийняті відповідачем спірні рішення є безпідставними та такими, що порушують встановлений МК України порядок визначення митної вартості товару., а отже підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 11.09.2023 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «ВКП ФУЛЛ ХАУС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення залишено без руху.

На виконання ухвали суду 19.09.2023 року позивачем усунуто недоліки адміністративного позову.

Ухвалою суду від 06.10.2023 року прийнято адміністративний позов до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Від відповідача до суду 26.10.2023 року надійшли письмові заперечення проти позову в яких митний орган просить суд відмовити в задоволенні позовних вимоги. В обґрунтування своєї позиції останній зазначає, що оскільки під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (далі МД) №23UA500500024622U2 від 18.07.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000495/2 від 19.07.2023, а саме:

1) відповідно до п.6 зовнішньоекономічного контракту (договору) від 05.01.2021 року №НІ-ST-02 не надано точної інформації щодо складових митної вартості товару. Відповідно до пп. В) п.2 ч.10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) в банківському платіжному документі наявне посилання лише на контракт №1 від 25.06.2026 року що не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата;

3) умови поставки CІF передбачає надання страхового полісі який не було надано до митного оформлення.

Представник відповідача зазначає, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи вартості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявлено митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 МКУ, та обумовили необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої особи встановлені ст. 59 МКУ додаткові документи та відомості. У зв`язку з чим у позивача були витребувані додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову а також зазначено, що декларант може за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявлено митної вартості товарів.

Так, 19.07.2023 року позивачем надано лист №23, скрін резюме та надісланий лист 24 з повідомленням, що витребувані документи надаватися не будуть. Таким чином, на думку контролюючого органу розбіжності позивачем усунено не було, а отже, оскільки в документах, які надавалися до Одеської митниці разом з МД №23U500500024622U2 від 18.07.2023 року містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Крім того, представник відповідача зазначає, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару №1 3, 1401 дол. США/кг (МД від 08.06.2023 року №UА209170/2023/45033) ніж заявлено декларантом 0, 305 дол. США/кг; по товару №2 3, 86 дол. США/кг (МД від 24.05.2023 року №100230/2023/10777) ніж заявлено декларантом 0, 159 дол. США/кг; по товару №3 2, 21 дол. США/кг (МД від 28.04.2023 року №UА209230/2023/43951) ніж заявлено декларантом 0, 124 дол. США/кг; по товару №4 1, 89 дол. США/кг (МД від 26.05.2023 року №UА500020/2023/6971) ніж заявлено декларантом 0, 364 дол. США/кг.

У зв`язку з викладеним та відповідності до приписів ч.2 ст.55 МКУ Одеською митницею було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів №UA500500/2023/000495/2 від 19.07.2023 року.

Представник відповідача вважає, що прийняті оскаржувані рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Від представника відповідача разом з відзивом на адміністративний позов надійшла заява про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем не надано оцінку відповідності Інвойсу №1 від 25.06.2023 року вимогам «Класифікатора додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вносяться до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа» (затвердженого 17.09.2012 року наказом МФУ №998) наявність в ньому будь-яких вад чи розбіжностей. В інвойсі №1 від 25.06.2023 року наявні всі необхідні цінові показники та його можливо застосувати для визначення митної вартості товару. На думку представника позивач, відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості після отримання документів. Відповідач необґрунтовано витребував у позивача додаткові докази. Отримавши від декларанта документи, які підтверджують правильність задекларованої митної вартості за основним методом, відповідач в порушення норм права здійснив застосування другорядного методу.

Ухвалою суду від 03.11.2023 року у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 25.06.2023 р. між Фірмою «UACA EXCHANGE INTERNATIONAL INC..», місцезнаходження за адресою 376778, TUCELNUIT DRIVE OLIVER BC VOT 1T3 КАНАДА, (Продавець) з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУЛЛ-ХАУС» (Покупець) з іншого боку, було укладено контракт №1 відповідно до умов якого Продавець зобов`язується продати Покупцеві у власність продукцію (горщики керамічні, предмети садового декору) (далі - Товар), а Покупець зобов`язується цей товар оплатити і прийняти на умовах, передбачених цим контрактом. Продавець зобов`язується поставляти товар у комплекті з документацією, що відноситься до нього. Відповідно до п. 1.3 контракту визначено, що поставки товарів здійснюється виключно в рамках узгодженого сторонами і прийнятого Продавцем замовлення, на яке Продавець оформить належне підтвердження замовлення відповідно до умов цього договору, і асортимент, встановленим в асортиментному і прейскурантному переліку, що додається як Додаток №1 до цього контракту. Покупець має право не прийняти поставку виключно товарів, що не зазначені в підтвердженні замовлення. Незалежно від інших умов контракту та змісту замовлення сторони визнають, що товари, зазначені в замовленні, щоразу промарковані відповідно до їхнього виду. Згідно п. 1.5 контракту, ціна товару включає в себе вартість пакування та маркування товару, витрати, пов`язані з його навантаженням і митним оформленням на території Нідерландів. Покупець не має права вимагати від продавця зменшення товарної ціни або відшкодування частини ціни, посилаючись на витрати, пов`язані з отриманням товару на території України, розвантаженням товару на території України, транспортом або зобов`язанням публічних і юридичних зборів,ю встановлених в Україні. Пункт 1.6 визначає, що асортимент, кількість товарів, спосіб їхнього пакування (пластикове пакування, мішки або картонна тара) та підготовка до перевезення (на піддонах чи ні) визначаються Покупцем на підставі письмового замовлення покупця, що надсилається за допомогою електронного зв`язку (e-mail) продавцю для узгодження та схвалення продавцем, підтвердження чого продавець повинен оформити та надіслати покупцю. Якщо покупець не вказує або не вказує точно, як повинні бути товари упаковані та підготовленні до перевезення, продавець має право підготувати товар таким чином, щоб він був упакований в картонних упаковках, покладених на піддони і закріплених для транспортування. Відповідно до п. 1.7.5 Транспортування та доставка товару є обов`язком Покупця отримання товару здійснюватиметься зі складів компанії продавця - 376778, TUCELNUIT DRIVE OLIVER BC VOT 1T3 КАНАДА на умовах FCA (Інкотермс 2020). Зміни покупцем асортименту товару у виданому продавцем підтвердженні замовлення та встановленому рахунку-фактурі (інвойсі) можливі за узгодженням з продавцем та виключно за умови схвалення змін продавцем у письмові формі, електронною поштою. (1.7.6). Покупець здійснює передоплату в розмірі 100% за товари, узгодженні в підтвердженні продавця, на підставі виставлених йому рахунок-фактур (інвойсів).(1.4). Зобов`язання Покупця з оплати вважається виконаним у момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Загальна сума контракту становить 8000,00. Валюта контракту долар. Зазначена сума не є абсолютним обов`язком сторін здійснювати контракт з цією вартістю.

Так, на виконання умов вказаного контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар, згідно погодженому між сторонами інвойсу до контракту №1 від 25.06.2023 року, а саме: декоративні керамічні вироби з грубої кераміки (кашпо біле 4250 шт., біогорщик темно-червоний 3648 шт., горщик-саджалка для тропічних лісів 7350 шт., горщик-саджалка для вирощування рослин 2736 шт., бігорщик 12320 шт., кашпо кругле 2250 шт.); декоративні вироби з фарфору (контурна порцелянова підставка для винограду 1116 шт.); декоративні керамічні вироби з грубої кераміки (кашпо «Ванна» - 1344 шт., насадки для горщиків-сівалок 4520 шт.); побутові вироби з чорних металів (металеве кашпо 1850 шт.).

18.07.2023 року до Одеської митниці позивачем було подано вантажну митну декларацію №23U500500024622U2. Митна вартість товару була визначена за ціною договору та становила 2444,0 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості імпортованого позивачем товару, разом з вказаною ВМД були подані наступні документи: пакувальний лист №1 від 25.06.2023 року; рахунок-фактури (інвойс) №1 від 25.06.2023 року, автотранспортна накладна EX13.07/1 від 13.07.2023 року, супровідний документ Т1 23PL361010NU60SU37 від 13.07.2023 року, декларація про походження товару №1 від 05.06.2023 року, банківський платіжний документ б/н від 11.07.2023 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) №1 від 25.06.2023 року.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) №1 від 25.06.2023 року загальна сума товару складає 2 444,00 доларів США.

У графі 22 митних декларацій №23UA500500024622U6 від 18.07.2023 року вказано ціну товару згідно виставленого рахунку - фактури (інвойс) №1 від 25.06.2023 на суму 2444,00 доларів США, а в графі 12 МД зазначена у валюті України 1062201,08 грн. по курсу 36, 5686 грн.

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, та перевірки документів, поданих до митниці декларантом разом з митною декларацією (МД) № 3U500500024622U2 від 18.07.2023 для підтвердження митної вартості товарів, було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість, а саме:

1) Відповідно до п.6 зовнішньоекономічного контракту (договору) від 05.01.2021 року №HI-ST-02 не надано точної інформації щодо складових митної вартості товару. Відповідно до пп. В) п.2 ч.10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутня інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) В банківському платіжному документі наявне посилання лише на контракт №1 від 25.06.2023 року, що не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата;

3) Умови поставки CIF передбачає надання страхового полісу який не було надано до митного оформлення.

З огляду на викладене, а також враховуючи спрацювання автоматичною системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до п.3 ст. 53 МКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертизи організаціями; - каталоги, специфікації фірми виробника товару; - копії митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

19.07.2023 декларантом надіслано відповідачу листи №23, скрін резюме та лист №24 з повідомленням, що витребувані документи надаватися не будуть.

19.07.2023 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000495/2.

Так, відповідно до рішення № UA500500/2023/000495/2 про коригування митна вартість товару була відкоригована відповідачем шляхом збільшення її розміру, при цьому замість першого методу визначення митної вартості застосовано 2 метод - другорядний.

В якості підстави такого збільшення відповідачем у рішенні про коригування зазначено, що в наданих документах наявні розбіжності та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст. 53 МКУ.

Відповідно до ч. 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно частини шостої статті 54 митні ограни може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно до частини другої статті 58 МКУ, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту), щодо товарів які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини третьої статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Відповідно до п. 1 ст. 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положенням ст. 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операцій з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеними до нього. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до ст. 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до ст. 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до приписів ст. 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використанні, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можливо визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим, а саме: по товару №1 3, 1401 дол. США/кг (МД від 08.06.2023 року №UА209170/2023/45033) ніж заявлено декларантом 0, 305 дол. США/кг; по товару №2 3, 86 дол. США/кг (МД від 24.05.2023 року №100230/2023/10777) ніж заявлено декларантом 0, 159 дол. США/кг; по товару №3 2, 21 дол. США/кг (МД від 28.04.2023 року №UА209230/2023/43951) ніж заявлено декларантом 0, 124 дол. США/кг; по товару №4 1, 89 дол. США/кг (МД від 26.05.2023 року №UА500020/2023/6971) ніж заявлено декларантом 0, 364 дол. США/кг. Декларанту роз`яснено, що згідно з ч.3 ст. 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої особи з рішенням Митного органу України про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною Митним органом України, у разі не згоди про корегування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному Митним органом України відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ.

Та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього МКУ або суду.

Відповідачем прийнято картку відмови №UA500500/2023/000999, відповідно до якої причини відмови у митному оформленні полягали у наступному:

«У зв`язку з тим, що митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідового використання методів зазначених у с. 58, 59, 60, 61, 62, 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом резервним Митним органом прийнято рішення про корегування митної вартості №UA500500/2023/000495 від 19.07.2023 року, рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13.03.2012 року №4496-VІ.».

Вважаючи, що рішення Одеської митниці про корегування митної вартості товарів №UA500500/2023/000495 від 19.07.2023 року та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000999 протиправними, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом про їх скасування.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи наведені у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару № UA500500/2023/000511/2, № UA500500/2023/000512/2 від 26.07.2023 р. підстави їх винесення, суд зазначає таке.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару.

Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка була взята для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Разом з тим, визначення більшої ціни товару у МД від 08.06.2023 року №UА209170/2023/45033, МД від 24.05.2023 року №100230/2023/10777, МД від 28.04.2023 року №UА209230/2023/43951, МД від 26.05.2023 року №UА500020/2023/6971 не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Митним органом в оскаржуваному рішенні №UA500500/2023/000495/2 зазначено, серед іншого, що відповідно до п.6 зовнішньоекономічного контракту (договору) від 05.01.2021 року №HI-ST-02 не надано точної інформації щодо складових митної вартості товару. Відповідно до пп. В) п.2 ч.10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутня інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

З наданого до суду контракту №1 від 25.06.2023 року розділ 6 стосується претензій сторін, при цьому п. 1.6 визначає асортимент, кількість товарів, спосіб їхнього пакування та підготовки до перевезення.

З означеного вбачається, що митним органом при складанні спірного рішення про корегування митної вартості було допущено технічну помилку.

Разом з чим, відповідно до умов Контракту №1 від 25.06.2023 року, п. 1.5 контракту, ціна товару включає в себе вартість пакування та маркування товару, витрати, пов`язані з його навантаженням і митним оформленням на території Нідерландів.

Відповідно до п. 1.7.5 Транспортування та доставка товару є обов`язком Покупця отримання товару здійснюватиметься зі складів компанії продавця - 376778, TUCELNUIT DRIVE OLIVER BC VOT 1T3 КАНАДА на умовах FCA (Інкотермс 2020).

Incoterms 2020 оновлена версія правил, що застосовується з 01 січня 2020 року.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс - офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів. Посилання на Інкотермс у договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень.

Кожне правило Інкотермс 2020 містить два розділи по десять статей: у разділі "А" визначаються обов`язки продавця, у розділі "В" покупця. Зокрема, розділ A8 визначає обов`язки продавця щодо перевірки/ пакування/маркування товару.

Відповідно до умов доставки FCA (Free Carrier), відправник зобов`язується доставити товари до вказаного покупцем місця перевізника. Продавець несе відповідальність за експорт та доставку вантажу до місця відправлення. Відповідно до статті А8 правила FCA Інкотермс 2020 продавець зобов`язаний нести усі витрати, пов`язані з перевіркою товару, доставкою його до вказаного покупцем місця. Також продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування та маркування товару, крім випадків, коли у відповідній галузі торгівлі звичайним є відвантаження товару без пакування.

Як було зазначено, позивач та його контрагент у контракті №1 від 25.06.2023 року дійшли згоди, що поставка здійснюється на умовах FCA за Incoterms 2020. Відповідно до цих умов постачання пакування здійснюється продавцем за власний рахунок, окремо покупцем не оплачується. Крім того, умовами контракту передбачено, що ціна товару включає в себе вартість пакування та маркування товару, витрати, пов`язані з його навантаженням і митним оформленням на території Нідерландів. За таких обставин, суд вважає безпідставним висновок відповідача про неможливість визначити за наданими позивачем документами чи включається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни товару.

У спірному рішенні митний орган також вказує, що в банківському платіжному документі наявне посилання лише на контракт №1 від 25.06.2023 року, що не дає змогу ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата.

Разом з чим, позивачем на вимогу контролюючого органу було надано лист пояснення №23 від 19.07.2023 року разом з скриншотом банківської сторінки Резюме до імпортного договору №1 від 25.06.2023 року, в якому проводиться рух операцій ЗЕД саме по контракту №1 від 25.06.2023 року, що в свою чергу дає змогу ідентифікувати за якою поставкою здійснювалася оплата.

З банківського платіжного документа, який надавався позивачем разом з МД, вбачається: дата виконання платіжної інструкції; сума платежу: 7 569,0 доларів США, номер банківського рахунку платника; найменування та адреса платника, номер банківського рахунку отримувача платежу; найменування та адреса отримувача платежу; інформація про платіж: PRPMNT FOR garden dekor items (для предметів садового декору) НОМЕР_1 DD 25.06.2023 року. Та інформація про те, що комісійний збір утримується з платника (OUR).

Отже суд не приймає до уваги посилання митного органу на неможливість ідентифікувати за якою саме поставкою здійснюється оплата

Також у спірному рішення відповідач вказує на умови поставки CIF, що передбачає надання страхового полісу який не було надано до митного оформлення.

Як вбачається з рахунку-фактури (інвойс) №1 від 25.06.2023 року та з пакувального листа поставка товару здійснювалася на умовах CIF.

У свою чергу, відповідно до Вступу офіційних правил тлумачення Міжнародної торгової палати з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі Інкотермс 2010, правила Інкотермс здебільшого описують завдання, витрати та ризики, пов`язані з поставкою товару від продавців до покупців. Обране правило Інкотермс має відповідати товару, виду транспорту та насамперед наміру сторін покласти на продавця чи покупця додаткові обов`язки, наприклад обов`язок з організації перевезення чи страхування товару. Правила Інкотермс зазначають, яка сторона контракту (договору) купівлі-продажу зобов`язана забезпечити перевезення чи страхування при поставці товару продавцем покупцеві, і які витрати покладаються на кожну із сторін. Згідно з правилами Інкотермс Перевезення оплачено до (CPT), Перевезення та страхування оплачено до (CIP), Вартість і фрахт (CFR) та Вартість, страхування та фрахт (CIF), назване місце відрізняється від місця поставки. Відповідно до цих чотирьох правил Інкотермс, назване місце це місце призначення, до якого оплачується перевезення Продавцем.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF ("вартість, страхування, фрахт") покладає на продавця обов`язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти А.3, Б.3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010).

Таким чином, витрати на страхування та перевезенню, відповідно правил Інкотермс 2010, вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару.

Отже, доводи відповідача стосовно того, що в наданих позивачем документах наявні розбіжності та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-3 ст. 53 МКУ. В той же час, суд звертає увагу, що відповідач не вказує, які саме складові митної вартості нами не підтверджено документально, які саме документи містять розбіжності.

Крім цього, суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2023/000495/2 від 19.07.2023 р. прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови у митному оформленні № UA500500/2023/000999, яка є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA500500/2023/000999 зазначено такі причини для відмови у митному оформлені: митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500500/2023/000495/2 від 19.07.2023 р.

Оскільки судом скасоване рішення про коригування митної вартості №UA500500/2023/000495/2 від 19.07.2023 р через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA500500/2023/000999 також підлягають скасуванню.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ «ВКП ФУЛЛ ХАУС» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 6 022, 78 грн.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 6 151,73 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд дійшов наступного висновку.

У відповідності з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У той же час відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи представником позивача надані: копія договору про правову допомоги №б/н від 22.08.2023, копія додатку №1 від 22.08.2023 до цього договору, рахунок №43 від 22.08.2023 року платіжна інструкція №1513937305 від 22.08.2023.

Згідно додатку №1 до договору про надання правничої допомоги від 22.08.2023 року, адвокат Серебрій Галина Григорівна надає правничу допомогу Клієнту щодо визнання протиправним та скасування у суді рішення Одеської митниці про корегування митної вартості №UA500500/2023/000495/2 від 19.07.2023 року. Сума винагороди (гонорару) складає 20000,00 грн. відповідно до попереднього розрахунку: - зустріч з Клієнтом для ознайомлення з наявними документами, інформацією, хронологією подій, укладення договору 1 година; правова експертиза отриманих від Клієнта документів, попередній аналіз доказів, приведення доказів до позову в належний стан (сканування, сортування, роздруківка, засвідчення копій) 5 год; правовий аналіз законодавства, судової практики 2 год, підготовка позову до суду, підготовка заяв, клопотань та інших процесуальних документів 8 год.; підготовка та подання відповідей на відзив 4 год. Всього за попереднім розрахунком 20 годин. З розрахунку 1 год./1000 грн. за умовами Договору.

Суд зазначає, що зустріч з клієнтом, консультування, ознайомлення з матеріалами, аналіз законодавства та судової практики, підготовка проекту та подання позову до суду охоплюється однією юридичною послугою підготовка та подання позову.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Суд критично ставиться до посилання адвоката, що вартість роботи по підготовці адміністративного позову у вказаній справі становить 20000 грн. Дана адміністративна справи є справою незначної складності та така вартість не є обґрунтованою у контексті дослідження обсягу таких послуг із урахуванням складності справи.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 4000,00 грн, які слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «ВКП ФУЛЛ ХАУС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000495/2 від 19.07.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмову Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000999.

Стягнути з Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (код ЄДРПОУ 44005631, м. 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП ФУЛЛ ХАУС» (код ЄДРПОУ 35050715, адреса: проспект Маршала Жукова, 4Д, м. Одеса, 65101) сплачений судовий збір у розмірі 6151,73 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ВКП ФУЛЛ ХАУС» (код ЄДРПОУ 35050715, адреса: проспект Маршала Жукова, 4Д, м. Одеса, 65101);

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631, 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а)

Суддя П.П.Марин