Ухвала
від 21.03.2024 по справі 420/27752/23
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 березня 2024 р.м.ОдесаСправа № 420/27752/23Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросіндікат» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року позов ТОВ «Агросіндікат» - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 06.06.2023р. №8939092/36769908. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, подану позивачем від 01.06.2022р. №1 датою її фактичного подання на реєстрацію. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України солідарно на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі - 2684 грн. по 1342 грн. з кожного.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 15.01.2024р. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024р. дану апеляційну скаргу залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору. Апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

01.02.2024р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ГУ ДПС у м. Києві про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024р. апелянту було продовжено строк для усунення недоліків.

Вказану ухвалу направлено на електронну адресу відповідача та отримано ним 08.02.2024р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

15.02.2024р. апелянтом вдруге було подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на більш тривалий термін у зв`язку з відсутністю коштів на оплату судового збору.

Враховуючи те, що вимоги ухвали судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024р. залишились не виконаними, недоліки апеляційної скарги у встановлений строк не усунуті, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024р. апеляційну скаргу - повернуто апелянту.

14.03.2024р. відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду 1-ї інстанції.

Перевіривши подану апеляційну скаргу, вважаю, що вона не відповідає вимогам КАС України та підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, всупереч вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у повному обсязі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового складає - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання апеляційної скарги розмір судового збору становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.3 ч.2 цієї статті).

Станом на 01.01.2023р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав - 2684 грн.

Отже, враховуючи немайновий характер заявленої позовної вимоги, за подання цього позову до суду 1-ї інстанції позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі - 2684 грн. А відтак, належною сумою сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у даному випадку, є сума у розмірі - 4026 грн. (2684 грн. х 1,5).

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги у розмірі - 4026 грн. за належними реквізитами щодо його сплати: отримувач коштів:

ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA678999980313101206081015758;

код класифікації доходів бюджету: 22030101.

За правилами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 вищезазначеного Кодексу, застосовуються положення ст.169 КАС України.

Оскільки особою, яка оскаржує рішення суду в апеляційному порядку, не сплачено судовий збір, подана апеляційна скарга, на підставі ст.298 КАС України, підлягає залишенню без руху.

Окрім того, апелянтом пропущений встановлений строк звернення до суду із апеляційною скаргою. При цьому, заяв чи клопотань про поновлення пропущеного строку апелянтом до суду апеляційної інстанції не подавалось.

Так, ч.1 ст.295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду ухвалено та отримано апелянтом - 13.12.2023р. А відтак, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у даному випадку, спливає - 12.01.2024р. Натомість, апеляційна скарга подана відповідачем до суду апеляційної інстанції лише - 14.03.2024р., тобто із пропуском визначеного ст.295 КАС України строку на апеляційне оскарження.

Аналіз положень ст.5,13 та 293 КАС України дозволяє дійти висновку про те, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням після розгляду справи у суді 1-ї інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.

Відповідно до ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Однак, КАС України передбачає і можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків КАС України передбачено з метою дисциплінування учасників справи та своєчасного виконання ними передбачених цим же Кодексом процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці процесуальні строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено виключно у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження, необхідно надавати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення визначеного у ст.295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги або відмови у відкритті апеляційного провадження (вперше) до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, зокрема, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Судова колегія звертає увагу відповідача, що повернення раніше поданої апеляційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду апеляційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, адже у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Також, варто зазначити про те, що звернення до суду з апеляційної скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, то реалізація цього права має відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, відповідач жодним чином не обґрунтовує наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи той факт, що апеляційна скарга, яка подана вперше - 15.01.2024р. та, у подальшому, залишена без руху - 18.01.2024р. (отримана апелянтом - 19.01.2024р.) і повернута - 19.02.2024р. (отримана - 20.02.2024р.), в той час як повторне звернення відповідача з апеляційною скаргою відбулося - 14.03.2024р.

Отже, у даному випадку, відповідачем допущено необ`єктивне та необґрунтоване зволікання з поданням апеляційної скарги, оскільки повторне звернення до суду апеляційної інстанції відбулося майже через місяць після повернення первинної апеляційної скарги.

Варто зауважити про те, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 18.03.2020р. у справі №420/3173/19, ухвалах від 30.12.2020р. у справі №560/3049/20, від 28.04.2022р. у справі №240/12834/21, у справі №560/8944/20, у справі №300/3392/21, у справі №240/10120/21, у справі №380/6677/21, ухвалі від 04.05.2022р. у справі №120/4055/21-а, ухвалі від 12.05.2022р. у справі №620/7674/21, ухвалі від 09.06.2022р. у справі №380/12274/21 та ухвалі від 20.06.2022р. у справі № 380/7161/21.

Судова колегія зауважує, що за законодавством України введення воєнного стану не змінено порядок сплати судового збору.

Враховуючи наведені вище обставини, на думку суду, в апелянта, який діє як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, було достатньо часу для сплати суми судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2018р. у справі №804/2979/17 та від 07.06.2018р. у справі №822/276/17.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011р. по справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи повинні діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, та утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989р. у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).

За приписами ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки особою, яка оскаржує рішення суду в апеляційному порядку, не сплачено судовий збір, та пропущено строк на апеляційне оскарження, подана апеляційна скарга, на підставі ст.298 КАС України, підлягає залишенню без руху.

При цьому, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянту необхідно подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав його пропуску та надавши докази сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.169,295,296,298 КАС України,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Осіпов Ю.В.

Дата ухвалення рішення21.03.2024
Оприлюднено25.03.2024
Номер документу117829923
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

Судовий реєстр по справі —420/27752/23

Ухвала від 11.04.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Ухвала від 05.04.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 21.03.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Постанова від 08.03.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Ухвала від 19.02.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Ухвала від 08.02.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Ухвала від 08.02.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Ухвала від 06.02.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Ухвала від 18.01.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Рішення від 03.01.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Стефанов С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні