Постанова

від 21.03.2024 по справі 400/11536/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/11536/23

Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.,

повний текст судового рішення

складено 30.11.2023, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Південна степова броварня «ДРОФА» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Південна степова броварня «ДРОФА» (надалі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (надалі відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №14107/15/51/РРО/44605517-ДПС/ТД-ФС від 23.08.2023 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова є неправомірною, оскільки відповідачам була порушення процедура притягнення позивача до відповідальності спірною постановою, так як відповідно до ч.8 ст.265 КЗпП фактично встановлена заборона накладання штрафу за порушення передбачене абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП, якщо цьому не передувало здійснення заходу державного нагляду (контролю), тому підстави для накладання штрафу за порушення, передбачене абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП лише на підставі акта фактичної перевірки ДПС без проведення перевірки відповідачем відсутні. Також позивач заперечує проти порушення, яке стало підставою для винесення спірної постанови за допуску працівника ОСОБА_1 до роботи без укладання трудового договору, вказуючи на те, що працівник ОСОБА_1 згідно з наказом від 17.12.2021 року №5-К був прийнятий на роботу на посаду продавця, про що 18.12.2021 року позивач направив повідомлення про прийняття на роботу Головному управлінню ДПС в Одеській області.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02.08.2023 року відповідач отримав лист ГУ ДПС в Одеській області від 01.08.2023 року з копією акта щодо порушень законодавства про працю, виявлених у ході проведення фактичної перевірки ТОВ «Південна степова броварня «ДРОФА», яке здійснює господарську діяльність за фактичною адресою: Одеська область, м.Одеса, вул.Левітана, 67, магазин-кафетерій, про що складено акт від 24.05.2023 року №14107/15/51/РРО/ НОМЕР_1 , зі змісту якого вбачається, що працівниками ГУ ДПС в Одеській області у період з 19.05.2023 року по 24.05.2023 року проведено фактичну перевірку магазину кафе, в ході якої було встановлено факт допуску працівника ОСОБА_1 до роботи без укладання трудового договору, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ. При проведенні перевірки жодних документів на підтвердження працевлаштування ОСОБА_1 не було надано.

14.08.2023 року відповідачем на дві адреси позивача було надіслано повідомлення від 09.08.2023 року про дату, час і місце розгляду справи про накладання штрафу на 23.08.2023 року, які, як вбачається з долучених до справи відомостей з сайту Укрпошти, були отримані адресатом 08.09.2023 року та 31.08.2023 року.

23.08.2023 року відповідач прийняв постанову про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №14107/15/51/РРО/44605517-ДПС/ТД-ФС, яким накладено на позивача штраф в сумі 67000,00 грн. (6700х10х1) за порушення вимог ч.1 ст.24, ч.1,4 ст.23 КЗпП та постанови КМУ №413 від 17.06.2016 року, а саме за допуск до роботи без укладання трудового договору ОСОБА_1 .

Обсяг нормативно-правого регулювання, яке підлягає застосуванню при вирішенні даного спору, полягає в наступному.

Відповідно до ст.265 КЗпП посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження (ч.2 ст.265 КЗпП).

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України (ч.3 ст.265 КЗпП).

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.265 КЗпП).

Штрафи, зазначені в абзаці 2 частини 2 цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, в установі, організації (ч.8 ст.265 КЗпП).

Відповідно до п.2 постанови КМУ «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» №509 від 17.07.2013 року передбачено, що штрафи накладаються на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

- акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

- акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах 3 - 7 пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах 3 - 7 пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Суд першої інстанції вірно встановив, що наведеними положеннями Порядку №509 передбачений обов`язок відповідача по завчасному повідомленню позивача про дату одержання документів, зазначених в абзацах 3 - 7 пункту 2 цього Порядку, а також вірно встановив і той факт, що відповідні повідомлення надсилались відповідачем на 2 адреси позивача та були отримані позивачем вже після прийняття відповідачем спірної постанови.

Суд першої інстанції надав вірну оцінку доводам позивача щодо заборони ч.8 ст.265 КЗпП накладання штрафу за порушення передбачене абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП, якщо цьому не передувало здійснення заходу державного нагляду (контролю), зазначивши, з посиланням на практику Верховного Суду у постановах від 28.01.2021 року у справі №380/1116/20 та по справі №460/3829/20 від 29.09.2022 року, що вказана норма не забороняє накладати штрафи на підставі акта перевірки Державної податкової служби, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, як це передбачено Порядком №509, а тому відповідач мав право приймати спірну постанову на підставі акта перевірки ДПС.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведений факт того, що працівник ОСОБА_1 був працевлаштований позивачем належним чином і позивач не допускав порушення норм КЗпП при працевлаштуванні цього працівника.

Ці обставини підтверджені наданими позивачем наступними документами;

- наказ (розпорядження) Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна степова броварня «ДРОФА» (Одеса)» №5-к від 17.12.2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 ,

- повідомлення про прийняття працівника на роботу від 17.12.2021 року ОСОБА_1 , яке було отримано ГУ ДПС в Одеській області 17.12.2021 року реєстраційний номер №9385884260, що підтверджується квитанцією №2,

- відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за другий та третій місяць ІІ кв.2023, які подані до ДПС 27.07.2023 року, відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за перший та третій місяць ІІ кв.2023, які подані ДПС 27.07.2023 року, в яких зазначений ОСОБА_1 ..

Враховуючи той факт, що позивач отримав повідомлення відповідача про розгляд справи про накладання штрафу на 23.08.2023 року вже після прийняття спірної постанови, тобто 08.09.2023 року та 31.08.2023 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що це позбавило позивача можливості надати відповідачу документи про працевлаштування ОСОБА_1 до моменту винесення спірної постанови.

Виходячи з того, що за результатами судового розгляду даної справи порушення позивачем вимог трудового законодавства у вигляді допуску до роботи без укладання трудового договору ОСОБА_1 не знайшло свого підтвердження та було спростовано наданими позивачем доказами, колегія суддів погоджується з правомірністю рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька