Постанова

від 19.03.2024 по справі 320/4730/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4730/22 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Єгорової Н.М.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агродія" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 09.12.2021 №UA100060/2021/000066/1 та від 17.12.2021 №UA100060/2021/000069/1.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 12.11.2021 між Sichuan Runzhao Food Co.LTD (Китай) (Продавець) та ТОВ «Компанія «Агродія» (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № SCXL211119RZ-030, за предметом якого Продавець продав, а Покупець купив осетрову ікру (гібрид Acispenser shrenckii та Huso dauricus), осетрову ікру (Acispenser shrenckii), осетрову ікру (Acispenser Baerii), осетрову ікру (Acispenser Gueldenstaedtii) надалі пойменовану товар у кількості та на умовах, викладених в цьому контракті.

З метою розмитнення поставленого Sichuan Runzhao Food Co.LTD товару, а саме: "ікра гібридна, осетрових порід (чорна ікра), штучно вирощена, виду: (acispenser shrenckii x huso dauricus) - 482,399 кг, (аcispenser shrenckii) - 102,67 кг, (аcispenser baerii) - 71,093 кг, (acispenser gueldenstaedtii) - 148,358 кг, морожена, малосолена, готова до вживання без додавання спецій, приправ, з додавання консерванту, без теплової обробки, не містить ГМО. Чиста вага нетто - 804,52 кг, упаковано в 49 п/п коробів (розфасована в 533 металеві банки з різною вагою нетто). Дата виробництва: 10-11/2021. Термін придатності: 8 місяців. Виробник: Sichuan Runzhao Food Co.LTD. Країна виробництва: СN.", 07.12.2021 позивач подав до відповідача митну декларацію № UA100060/2021/552769.

Одночасно з указаною митною декларацією представником декларанта на підтвердження заявленої митної вартості товару та відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України було подано до відповідача наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 17.11.2021 № SCXL211119RZ-030; сертифікат якості від 17.11.2021; інвойс від 17.11.2021 № SCXL21111901; авіаційну вантажну накладну від 01.12.2021 № 02СТU14965650; сертифікат про походження товару від 22.11.2021 № С213377598990080; прейскуран (прас-лист) виробника товару б/н від 12.11.2021; договір про надання послуг митного брокера від 27.11.2019 № 27-11-19; сертифікат від 17.11.2019; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами від 06.12.2021 № 7933381; лист Держрибагентства від 06.12.2021 № 1-7.1-18; сертифікат CITES 2021 CN/ЕС0002 від 01.12.2021; митну декларацію країни відправлення б/н від 01.12.2021.

Відповідачем 09.12.2021 на адресу позивача було скеровано повідомлення про неможливість визнання заявленої митної вартості імпортованих товарів. Митний орган зазначив, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

- пунктом 3.2 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 12.11.2021 № SCXL211119RZ-030 визначено умови оплати, а саме: оплата після поставки товару, що має відображатись в інвойсі, а також пунктом 7.1 контракту встановлено пеню за порушення термінів оплати, проте інвойс на поставку від 17.11.2021 № SCXL21111901 не містить умов, порядку та терміну оплати, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- надана роздруківка експортного документа з країни відправлення не є копією митної декларації країни відправлення, зазначений документ не містить відміток митного органу країни відправлення, номеру митної декларації, товарно-транспортних документів, а також вказаний документ наданий без перекладу;

- надана роздруківка експортного документа з країни відправлення містить інформацію про витрати на страхування у розмірі 252,96 євро, що всупереч твердженням позивача свідчить про здійснення страхування товару, проте, страхові документи декларантом не подано;

- поданий разом з МД зовнішньоекономічний контракт від 12.11.2021 № SCXL211119RZ-030 в графу 44 митної декларації внесений з датою 17.11.2021.

У зв`язку з вищенаведеним, відповідно до статті 53 Митного кодексу України відповідач вказав про необхідність подання додаткових документів

Декларантом не було подано додаткові документи.

За результатами здійснення аналізу супровідних документів, поданих разом з вказаною митною декларацією, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.12.2021 № UA100060/2021/000066/1.

Мотивуючи рішення відповідач зазначив, що за наданими декларантом документами неможливо упевнитись в істинності або точності складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На підставі вказаного рішення Київською митницею було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100060/2021/002230.

Так, різниця між сумою митних платежів була внесена позивачем в якості грошової застави з метою випущення товарів у вільний обіг.

Представник позивача 07.02.2022 направив до митного органу заяву в порядку, у якій просив визнати заявлену митну вартість на підставі заяви про купівлю іноземної валюти № 6 від 22.12.2021, платіжного доручення № 6 від 22.12.2021, виписки по рахунку за період з 21.12.2021 по 13.01.2022; бухгалтерської довідки № 4 від 03.02.2022; картки рахунку 632 за 01.12.2021-31.01.2022.

Листом від 16.02.2022 № 7.8-2/15/8.19/6208 Київська митниця повідомила представника позивача про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості товарів, випущених у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за ЕМД 09.12.2021 № UА100060/2021/553004.

Також, між Sichuan Runzhao Food Co.LTD (Китай) (Продавець) та ТОВ «Компанія «Агродія» (Покупець) 30.11.2021 укладено зовнішньоекономічний контракт № SCXL211139RZ-030, за предметом якого Продавець продав, а Покупець купив осетрову ікру (гібрид Acispenser shrenckii та Huso dauricus) надалі пойменовану товар у кількості та на умовах, викладених в цьому контракті.

З метою розмитнення поставленого Sichuan Runzhao Food Co.LTD товару, а саме: "ікра гібридна, осетрових порід (чорна ікра), штучно вирощена, виду: (acispenser shrenckii x huso dauricus) морожена, малосолена, готова до вживання без додавання спецій, приправ, з додавання консерванту, без теплової обробки, не містить ГМО. Чиста вага нетто - 601,65 кг, упаковано в 36 п/п коробів (розфасована в 376 пластикових банок з різною вагою нетто). Дата виробництва: 11-12/2021. Термін придатності: 8 місяців. Виробник: Sichuan Runzhao Food Co.LTD. Країна виробництва: СN.", 17.12.2021 позивач подав до відповідача митну декларацію № UA100060/2021/553665.

Одночасно з указаною митною декларацією представником декларанта на підтвердження заявленої митної вартості товару та відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України було подано до відповідача наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 30.11.2021 № SCXL211139RZ-030; сертифікат якості від 30.11.2021; інвойс від 03.12.2021 № SCXL21113901; авіаційну вантажну накладну від 11.12.2021 № 020СТU14965764; сертифікат про походження товару від 03.12.2021 № С213377598990089; прейскуран (прас-лист) виробника товару б/н від 30.11.2021; договір про надання послуг митного брокера від 27.11.2019 № 27-11-19; сертифікат від 30.11.2019; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами від 17.12.2021 № 7988814; лист Держрибагентства від 14.12.2021 № 1-6.1-17; сертифікат CITES 2021 CN/ЕС0002 від 31.12.2021; митну декларацію країни відправлення б/н від 13.12.2021.

Відповідачем на адресу позивача було скеровано повідомлення про неможливість визнання заявленої митної вартості імпортованих товарів. Митний орган зазначив, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

- пунктом 3.2 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 30.11.2021 № SCXL211139RZ-030 визначено умови оплати, а саме: оплата після поставки товару, що має відображатись в інвойсі, а також пунктом 7.1 контракту встановлено пеню за порушення термінів оплати, проте інвойс на поставку від 03.12.2021 № SCXL21113901 не містить умов, порядку та терміну оплати, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- надана роздруківка експортного документа з країни відправлення не є копією митної декларації країни відправлення, зазначений документ не містить відміток митного органу країни відправлення, номеру митної декларації, товарно-транспортних документів, а також вказаний документ наданий без перекладу;

- надана роздруківка експортного документа з країни відправлення містить інформацію про витрати на страхування у розмірі 252,96 євро, що всупереч твердженням позивача свідчить про здійснення страхування товару, проте, страхові документи декларантом не подано.

У зв`язку з вищенаведеним, відповідно до статті 53 Митного кодексу України відповідач вказав про необхідність подання додаткових документів.

Декларантом не було подано додаткові документи.

За результатами здійснення аналізу супровідних документів, поданих разом з вказаною митною декларацією, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2021 № UA100060/2021/000069/1.

Мотивуючи рішення відповідач зазначив, що причинами, через які неможливо визначити заявлену митну вартість є: неподання декларантом всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складовиз митної вартості. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до статей 59, 60 Митного кодексу України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. За умовами статей 62, 63 Митного кодексу України така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі додавання чи віднімання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Враховуючи неможливість застосування попередніх методів, митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГААТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях подібних за характеристиками товарів.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації: товар № 1 - 247,67 ЕUR/кг (МД від 16.11.2021 № UA100040/2021/337698).

На підставі вказаного рішення Київською митницею було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100060/2021/002254.

Так, різниця між сумою митних платежів була внесена позивачем в якості грошової застави з метою випущення товарів у вільний обіг.

Представник позивача 05.05.2022 направив до митного органу заяву в порядку, у якій просив визнати заявлену митну вартість на підставі заяви про купівлю іноземної валюти № 7 від 12.01.2022, платіжного доручення № 7 від 11.01.2022, виписки по рахунку за період з 21.12.2021 по 13.01.2022; бухгалтерської довідки № 5 від 03.02.2022; картки рахунку 632 за 01.12.2021-31.01.2022; дослідження про рівень цін на ікру гібридну, осетрових порід (чорна ікра), штучно вирощена, розробленого ТПП України від 08.04.2022.

Листом від 16.05.2022 № 7.8-2/15/8.19/8492 Київська митниця повідомила позивача про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2021 № 100060/2021/000069/1.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Згідно із статтею 248 Митного кодексу України (далі - МК) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).

Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (стаття 53 МК).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною п`ятою статті 53 МК забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої, другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують число визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведених норм вбачається наявність у митного органу обов`язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв`язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов`язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв`язку.

Тобто, обґрунтовано встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК.

При цьому суд звертає увагу на те, що право витребувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31.03.2015 №21-53а15 та №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15.

Дослідивши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Так, обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 рішення від 09.12.2021 №UA100060/2021/000066/1 зазначив, зокрема:

- пунктом 3.2 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 12.11.2021 № SCXL211119RZ-030 визначено умови оплати, а саме: оплата після поставки товару, що має відображатись в інвойсі, а також пунктом 7.1 контракту встановлено пеню за порушення термінів оплати, проте інвойс на поставку від 17.11.2021 № SCXL21111901 не містить умов, порядку та терміну оплати, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару відсутні;

- надана роздруківка експортного документа з країни відправлення не є копією митної декларації країни відправлення, зазначений документ не містить відміток митного органу країни відправлення, номеру митної декларації, товарно-транспортних документів, а також вказаний документ наданий без перекладу;

- надана роздруківка експортного документа з країни відправлення містить інформацію про витрати на страхування у розмірі 252,96 євро, що всупереч твердженням позивача свідчить про здійснення страхування товару, проте, страхові документи декларантом не подано;

- поданий разом з МД зовнішньоекономічний контракт від 12.11.2021 № SCXL211119RZ-030 в графу 44 митної декларації внесений з датою 17.11.2021.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 рішення від 17.12.2021 №UA100060/2021/000069/1 зазначив, зокрема:

- пунктом 3.2 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 30.11.2021 № SCXL211139RZ-030 визначено умови оплати, а саме: оплата після поставки товару, що має відображатись в інвойсі, а також пунктом 7.1 контракту встановлено пеню за порушення термінів оплати, проте інвойс на поставку від 03.12.2021 № SCXL21113901 не містить умов, порядку та терміну оплати, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- надана роздруківка експортного документа з країни відправлення не є копією митної декларації країни відправлення, зазначений документ не містить відміток митного органу країни відправлення, номеру митної декларації, товарно-транспортних документів, а також вказаний документ наданий без перекладу;

- надана роздруківка експортного документа з країни відправлення містить інформацію про витрати на страхування у розмірі 252,96 євро, що всупереч твердженням позивача свідчить про здійснення страхування товару, проте, страхові документи декларантом не подано.

Надаючи оцінку наведеним підставам коригування митної вартості, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

Відповідач вказує, що поданий разом з МД зовнішньоекономічний контракт від 12.11.2021 № SCXL211119RZ-030 в графу 44 митної декларації внесений з датою 17.11.2021. Колегія суддів наголошує на тому, що вказане є виключно технічною помилкою, яка жодним чином не вплинула на ідентифікацію контракту від 12.11.2021 № SCXL211119RZ-030 як такого, на підставі якого здійснено відповідну поставку. З огляду на це, вказана помилка не могла слугувати підставою для здійснення коригування заявленої позивачем митної вартості.

Відповідно до пунктів 2-5 частини другої статті 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Як вірно встановив суд першої інстанції, умовами контрактів № SCXL211119RZ-030 та № SCXL211139RZ-030 передбачено наступне: платіж за цими контрактами виконується після поставки товару. Оплата за цим контрактом здійснюється шляхом перерахування суми в євро на рахунок Продавця простим банківським переказом. Часткові платежі дозволяються.

Інвойси від 17.11.2021 № SCXL21111901 та від 03.12.2021 № SCXL21113901 містять умови та порядок оплати поставленого товару для покупця, а саме: найменування отримувача, рахунок в євро, назву банківської установи, SWIFT код, термін оплати - після доставки.

Колегія суддів наголошує на тому, що визначені сторонами договору умови поставки в частині порядку оплати придбаного товару, а також відсутність вказівки на граничний строк оплати, стосуються виключно договірних зобов`язань сторін та жодним чином не впливають на правильність визначення числових показників митної вартості товару.

Окрім того, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що платіжні документи є документами, які підтверджують митну вартість товару лише у випадку оплати відповідного рахунку. Нездійснення оплати товару станом на час подання митної декларації об`єктивно унеможливлює надання митному органу платіжного документа. Тому, наведені обставини не могли бути покладені в основу оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як вірно вказав суд першої інстанції, за визначенням правил Інкотермс 2020 року «Поставка в місце призначення» (DAP) означає, що продавець доставив товар та передає ризик покупцю, коли товар передається в розпорядження покупцю на транспортному засобі, той що прибув та готовий до вивантаження в названому місці або в узгодженому пункті в даному місці, якщо будь-який такий пункт узгоджено в контракті. Продавець бере на себе всі ризики пов`язані з доставлення товару в місце призначення чи до узгодженої точки пов`язаної з даним місцем призначення.

Тобто, за умовами поставки DAP всі транспортні витрати та страхування товару несе продавець, а тому мотиви митного органу про необхідність подання декларантом страхових документів є безпідставними.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи копію митної декларації країни відправлення.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що митна декларація країни відправлення є лише додатковим документом, який може підтвердити митну вартість товару. Її може бути прийнято до уваги лише у випадку, коли відомості основних документів, визначених у частині другій статті 53 МК, не дають змоги підтвердити відповідні числові значення митної вартості.

У справі, що розглядається судом не було встановлено недоліків чи розбіжностей у наданих позивачем документах, які б перешкоджали у розрахунку митної вартості спірного товару, а тому ненадання або ж недоліки у митній декларації країни відправлення не можуть бути визначені як такі, що свідчать про неможливість визначення митної вартості за заявленим методом.

Окрім того, надані «експортні документи з країни відправлення» взагалі не визначені законом як такі, що можуть підтвердити або спростувати правильність розрахунку заявленої декларантом митної вартості. Тому посилання в оскаржуваному рішенні на недоліки таких документів, колегія суддів відхиляє.

Зважаючи на викладене, вказані відповідачем обставини не є такими, що свідчать про невірність визначення позивачем митної вартості товару, а також не вказують про необхідність здійснення її коригування.

Фактично підстави прийняття оскаржуваного рішення не стосуються об`єктивних перешкод у підтвердженні числових показників заявленої позивачем митної вартості та зводяться до суб`єктивних припущень митного органу.

Також, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (постанови Верховного Суду від 19.06.2018 по справі №826/6346/16, від 31.01.2018 по справі №813/7272/13-а, від 02.03.2018 по справі №804/2997/17).

У порушення наведених норм, оскаржувані рішення не містять обґрунтування числового значення складових митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Натомість, відповідач в оскаржуваному рішенні обмежився лише посиланням на дату, номер, вартість товару інших митних декларацій, з чого неможливо ідентифікувати товар, умови поставки, комерційні умови тощо.

Відтак, фактичною підставою для коригування митної вартості слугувала виключно наявність іншої інформації щодо вартості товару за іншою поставкою безвідносно до того, які документи надавалися до митного оформлення, недоліки яких відповідачем були формально вигадані.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем в оскаржуваних рішеннях не конкретизовано жодним чином яка складова або які складові митної вартості не підтверджені позивачем, що свідчить про формальний підхід відповідача до аналізу наданих позивачем документів для підтвердження митної вартості товару та свідчить про протиправний характер прийнятих відповідачем рішень.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Н.М. Єгорова

Повний текст постанови складений 20.03.2024.