Постанова

від 20.03.2024 по справі 320/7299/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7299/23 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

при секретарі Дудин А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" про стягнення податкової заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" про стягнення податкового боргу у розмірі 1 581 926 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

20.03.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язу з тим, що із він приймає участь у іншій судовій справі.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів зазначає, що явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, усі учасники справи скористались своїми правами для подачі відзиву, письмових пояснень, тощо. Будь-яких нових доказів або обставин к справі сторонами не наведено, клопотань про їх витребування/долучення тощо не заявлено.

За таких умов, а також враховуючи наявність достатніх, належних і допустимих доказів у справі для розгляду її по суті позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до інформаційних баз ДПС станом на 12.08.2022 за ПрАт «Акціонерна компанія «САТЕР» обліковується податковий борг з податку на прибуток у розмірі 1 581 586,00 грн. (а.с .21)

Вказана заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень, а саме:

- №0003882203 від 29.05.2015 на суму 1 549 026,00 грн. (основний платіж) - 1 054 391,00 грн, та штрафні санкції 494 635,00 грн;

- №0006212203 від 07.08.2015 на суму 32 560,00 грн (штрафні санкції).

Рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 03.08.2015 №11859/10/26-15-10-05 «Про результати розгляду первинної скарги» податкове повідомлення-рішення від 29.05.2015 №0003882203 залишено без змін та збільшено штрафні санкції на суму 32 560,00 грн та скасовано податкове повідомлення - рішення від 29.05.2015 №0003872203 в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на суму 62 022,00 грн, а в іншій частині залишено без змін.

На підставі рішення ГУ ДФС у м. Києві від 03.08.2015 №11859/10/26-15-10-05 відповідачем 07.08.2015 прийняті податкові повідомлення-рішення №0006222203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 1 495 467,00 грн, у тому числі основний платіж - 996 975,00 грн та штрафні санкції - 498 492 грн та №0006212203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму штрафних санкцій у розмірі 32 560,00 грн.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями ПрАТ «Акціонерна компанія «САТЕР» було подано позовну заяву про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2015 №0003882203, №0003892203, від 07.08.2015 №0006212203, №0006222203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2016 у справі №826/19492/15, яку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 залишено без змін, у задоволенні адміністративного позову ТОВ «САТЕР» було відмовлено повністю.

ГУ ДПС у Київській області відповідно до ст.42, 59 ПК України було направлено на адресу відповідача податкову вимогу №0087801-13-03-2659 від 11.11.2021.

У зв`язку із несплатою відповідачем згаданої суми грошових зобов`язань у добровільному порядку позивач звернувся до суду із даним позовом про їх стягнення в судовому порядку.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як визначено підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).

Отже факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

За правилами пункту 59.1 статті 59 ПК України порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

У той же час відповідно до пункту 59.5 цієї ж статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

В силу вимог підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкова вимога вважається відкликаною, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Відтак надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений повністю (у певний період взагалі не існував), а через деякий час виник знову, контролюючий орган зобов`язаний направити (вручити) йому нову податкову вимогу на суму такого нового узгодженого грошового зобов`язання.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи, позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача №0087801-13-03-2659 від 11.11.2021.

Згідно з пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

До матеріалів справи долучено докази, згідно яких станом на 31.05.2022 за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 1 581 586 грн.

Зважаючи на наведені вище обставини, враховуючи те, що доказів сплати вказаного податкового боргу суду не надано, колегія суддів вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 581 586 грн., яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень, а саме: №0003882203 від 29.05.2015 на суму 1 549 026,00 грн (основний платіж та штрафні санкції) та №0006212203 від 07.08.2015 на суму 32 560,00 грн (штрафні санкції).

При цьому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги доводи апелянта про те, що ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" подано касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 у справі №826/19492/15, а тому борг є неузгодженим, оскільки відповідно до ч.2. ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили, зокрема, але не виключно після прийняття апеляційним судом постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До того ж станом на час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції Верховний Суд ухвалив постанову у справі №826/19492/15 від 07.09.2023, якою касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Сатер» залишив без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року залишив без змін. Водночас колегія суддів вважає слушними доводи апелянта про те, що судом першої інстанції невірно визначено розмір боргу який підлягає стягненню з відповідача.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 581 926 грн.

Разом з тим до матеріалів справи долучено докази, які підтверджують наявність у відповідача заборгованості у розмірі 1 581 586 грн.

Як правильно зазначив апелянт, різниця між заявленою сумою позову та сумою підтвердженою наявними у матеріалах справи доказами становить 340 грн.

Вказана сума боргу контролюючим органом не обґрунтована та не підтверджується жодним доказом.

З урахування наведених обставин колегія суддів вважає, що наявні підстави для зміни рішення суду першої інстанції в мотивувальній та резолютивній частинах в частині суми стягнутого боргу.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" частково задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року змінити з урахуванням викладених у цій постанові мотивів.

Викласти абзац другий резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у наступній редакції:

«Стягнути з розрахункових рахунків приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Сатер» (адреса: 04112, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 50, код ЄДРПОУ 19015984) податковий борг у розмірі 1 581 586,00 грн (один мільйон п`ятсот вісімдесят одна тисяча п`ятсот вісімдесят шість гривень нуль копійок)».

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20.03.2024.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких