Постанова

від 21.03.2024 по справі 120/5632/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/5632/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук Ірина Миколаївна

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

21 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач 1, 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №025350007653 від 01.11.2022;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в АКПП «Надбужжя» з 01.01.2004 по 15.01.2006 та в ТОВ «Надбужжя Агро» з 15.01.2006 по 31.05.2006 та призначити пенсію за віком з 26.10.2022.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.08.2023 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №025350007653 від 01.11.2022.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.10.2022 та зарахувати до її страхового стажу період роботи з 01.01.2004 по 31.05.2006.

В задоволенні решти вимог позову, а саме щодо призначення пенсії за віком з 26.10.2022 відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо обов`язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а, відтак, подання страхувальником звітності на невірний ідентифікаційний код працівника не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що ТОВ "Надбужжя-Агро" була подана звітність за період з 01.01.2004 по 31.05.2006 на невірний ідентифікаційний номер 2289623120, який не відповідає РНОКПП позивача НОМЕР_1 . Тому позивач має довести факт належності їй карток відомостей Реєстру застрахованих осіб з РНОКПП, які відрізняються від РНОКПП копія якого додана до позовної заяви.

Крім того, у зв`язку з тим, що ТОВ "Надбужжя-Агро" припинено ведення фінансово- економічну діяльність з 21.12.2013 для здійснення перевірки підприємства та внести зміни до Реєстру застрахованих осіб відсутні законні підстави.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що Пенсійний фонд України не направив до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, запит щодо підтвердження відповідності реєстраційного номера облікової картки платника податків даним ДРФО.

Пенсійний орган не здійснював перевірки щодо відомостей про застрахованих осіб та звітів щодо сум нарахованих страхових внесків, доказів.

При цьому спірні періоди роботи позивача підтверджуються записами у трудовій книжці, архівною довідкою.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 25.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Позивач, досягнувши 60-річного віку, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою від 26.10.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Подана позивачем заява про призначення пенсії була передана за принципом екстериторіальності на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №025350007653 від 01.11.2022 позивачу відмовлено в призначенні відповідного виду пенсії. Рішення мотивоване тим, що наявний у позивача страховий стаж - 26 років 21 день є недостатнім для призначення їй пенсії за віком (необхідно не менше 29 років).

Крім того, у відповідь на звернення позивача, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило, що за результатами опрацювання звернення було встановлено, що в Реєстрі застрахованих осіб індивідуальні відомості подано на два ідентифікаційних номера 2287910660 та 2289623120. Зазначив, що на невірний ідентифікаційний номер 2289623120 була подана звітність підприємством ТОВ «Надбужжя-Агро (ЄДРПОУ 03733803) за період з 01.01.2004 по 31.05.2006. Також вказав, що оскільки ТОВ «Надбужжя-Агро» припинило ведення фінансово-економічної діяльності з 21.12.2013, здійснити позапланову перевірку підприємств та за її результатами внести зміни до Реєстру застрахованих осіб правові підстави відсутні.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №025350007653 від 01.11.2022, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі вказаної норми апеляційний суд не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Положенням ч. 2 ст. 20 № 1058-IV передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

За змістом ч. 1, 10, 12 ст. 20 Закону № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 16 ст. 106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового/трудового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки або зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси застрахованої особи, зокрема, право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а, від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а.

Як слідує з матеріалів справи, єдиною підставою для неврахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.01.2004 по 31.05.2006 слугувало те, що підприємство, на якому працювала позивач, подало звітність за спірний період на невірний ідентифікаційний номер позивача - 2289623120, тоді як в дійсності ідентифікаційним номером позивача є 2287910660.

При цьому відповідачі не заперечують факт роботи позивача в ТОВ «Надбужжя-Агро» в період з 01.01.2004 по 31.05.2006, адже він підтверджений записами трудової книжки та іншими довідками, долученими до матеріалів позовної заяви.

Разом із тим, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо обов`язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а відтак, несплата страхувальником страховим внесків (або відсутність інформації про таку сплату в системі персоніфікованого обліку) не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17 та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.

Водночас суд враховує, що пенсійним органом не вжито заходів щодо підтвердження відповідності реєстраційного номера облікової картки платника податків даним ДРФО та не здійснено перевірки щодо відомостей про застрахованих осіб та звітів щодо сум нарахованих страхових внесків, доказів.

Таким чином відмова у зарахуванні стажу роботи позивача 01.01.2004 по 31.05.2006 є неправомірною і не може бути підставою для відмови в зарахуванні наявного в трудовій книжці стажу роботи позивача, що звужує його законне право на зарахування вказаного періоду до страхового стажу.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного у даній справі рішення №025350007653 від 01.11.2022 та наявність підстав для його скасування.

На підставі ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, а відтак погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу позивача період її роботи з 01.01.2004 по 31.05.2006.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.