Постанова

від 21.03.2024 по справі 120/17407/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/17407/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

21 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохелат" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохелат" (далі ТОВ "Агрохелат") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просило:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0160430703 від 24.10.2023, №0160420703 від 24.10.2023.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 позов задоволено:

-визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 24.10.2023 №0160430703 та №0160420703.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у період з 20.09.2023 по 28.09.2023, на підставі направлень від 20.09.2023 за №4158, від 20.09.2023 за №4159, від 27.09.2022 за №4233, наказу від 19.09.2023 №2622к, виданого ГУ ДПС у Вінницькій області на підставі п.п. 19-1.1.6 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78, п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX перехідних положень ПК України, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Агрохелат» (код ЄДРПОУ - 44078406) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.08.2023 за №9211700007 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 25.08.2023 №9216642299 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у липні 2023 року.

Термін проведення перевірки продовжувався на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 27.09.2023 №2699к з 27.09.2023 на 2 робочих дні.

Результати перевірки оформлено актом від 05.10.2023 за №16385/02-32-07-03/44078406.

Зокрема, зазначеним Актом перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог:

-п.44.1 ст. 44, п.198.1, п 198.2, 198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК України, оскільки ТОВ «Агрохелат» завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 947424 грн;

-п. 201.10 ст. 201, ст. 120-2 ПК України, встановлено недотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних у періоді липень 2023 року, об`єктом оподаткування 4737120 грн.

Висновки перевірки були покладені в основу прийнятих контролюючим органом 24.10.2023 податкових повідомлень-рішень:

- № 0160430703, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 3400,00 грн;

- № 0160420703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 947424,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 236856 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України міститься визначення, що господарська діяльність-діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У підпункті 44.1 статті 44 ПУ України закріплено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України унормовано, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п.193.1 ст.193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я".

За приписами пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У пункті 198.3 цієї статті зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами п.134.1.1. ст.134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Тобто, витрати платника, які зменшують базу оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість, мають бути реально понесеними, документально підтвердженими, а документи на обґрунтування таких витрат повинні містити повну та достовірну інформацію про учасників та умови господарських операцій.

Згідно п.185.1. ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

В силу підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або у разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Тобто, зарахування здійснюється у зв`язку із здійсненням операції платника податку шляхом реалізації його товарів, виконаних ним робіт, наданих ним послуг, які є підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі Закон №996-XIV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов`язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У іншому випадку, відповідно до норм податкового законодавства, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту, витрати без належних на те документів, обов`язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ст.1 Закону №996-XIV первинний документ-це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо- безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Виходячи із вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операції. Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, основною підставою для формування висновків щодо завищення позивачем суми ПДВ слугувало те, що за наслідками проведеної перевірки посадові особи відповідача встановили, що при господарській операції із списання/реалізації готової продукції (Добавки технологічні емульгуючі фруктово-овочеві) на загальну суму 4737120,31 грн, яка виготовлена та оприбуткована підприємством 28.02.2023, не проводилось нарахування податкового зобов`язання з ПДВ.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем в порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5, 198.3, 198.1 Податкового кодексу України №2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено суму податкових зобов`язань на 947424 грн за липень 2023 року.

Надаючи правову оцінку доводам сторін, колегія суддів виходить із наступного.

Так, з матеріалів справи з`ясовано, що ТОВ «Агрохелат» 19.11.2020 зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Відповідно до Статуту підприємства, ціллю діяльності останнього є одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками на основі здійснення виробничої, комерційної, наукової, посередницької, інвестиційної та іншої діяльності в порядку та у відповідності з чинним законодавством України та цим Статутом. Основним видом діяльності товариства є виробництво добрив і азотних сполук.

07.10.2021 між ТОВ "Агрохелат" (Покупець) та ILSA DIS TICARET LTD (Продавець) укладено контракт № IL-7/10, відповідно до якого Продавець зобов`язався продати, а Покупець сплатити та прийняти товар, окремими партіями в асортименті, в кількості та за ціною вказаних в інвойсах на кожну окрему партію поставки товару.

Відповідно до Електронних митних декларацій, в період з січня 2022 по лютий 2022, ILSA DIS TICARET LTD поставлено (імпортовано) ТОВ "Агрохелат" сировину овочі та фрукти, що підтверджується митними деклараціями: за січень 2022-02.01.2022 №UA500100/2022/000104 - лимони свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2021 року, вага нетто 21400 кг; 04.01.2022 №UA500110/2022/000133 - мандарини свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2021 року, вага нетто 21700 кг; 04.01.2022 №UA500100/2022/000267 - мандарини свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2021 року, вага нетто 21700 кг; 09.01.2022 №UA500110/2022/000495 - апельсини солодкі, свіжі: сорту Navelina не у первинній упаковці, врожай 2021 року, вага нетто 21000 кг; 11.01.2022 №UA500100/2022/000940 - лимони свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2021 року, вага нетто 21200 кг; 12.01.2022 №UA500110/2022/000797 - мандарини сатсума свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2022 року, вага нетто 21600 кг; 17.01.2022 №UA500110/2022/001044 - мандарини свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2022 року, вага нетто 21200 кг; 20.01.2022 №UA500110/2022/001373 - гранати свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2022 року, вага нетто 21300 кг; 21.01.2022 №UA500080/2022/000703 - огірки свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2022 року, вага нетто 6300 кг; 23.01.2022 №UA500100/2022/002105 - мандарини свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2022 року, вага нетто 21000 кг; 28.01.2022 №UA500110/2022/001990 - мандарини свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2022 року, вага нетто 21300 кг; 29.01.2022 №UA500110/2022/002042 - огірки свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2022 року, вага нетто 20650 кг; 31.01.2022 №UA500110/2022/002202 - апельсини солодкі, свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2022 року, вага нетто 21000 кг; за лютий 2022-06.02.2022 №UA500110/2022/002676 - лимони свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2022 року, вага нетто 20900 кг; 09.02.2022 №UA500110/2022/002915 - мандарини свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2022 року, вага нетто 20800 кг; 14.02.2022 №UA500110/2022/003159 - лимони свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2022 року, вага нетто 20900 кг; 14.02.2022 №UA500100/2022/004698 - апельсини солодкі, свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2022 року, вага нетто 18300 кг; мандарини свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2022 року, вага нетто 2400 кг; 16.02.2022 №UA500110/2022/003387 - мандарини свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2022 року, вага нетто 20700 кг; 16.02.2022 UA 500110/2022/003390 - мандарини свіжі: не у первинній упаковці, врожай 2022 року, вага нетто 21500 кг.

Вказані ЕМД зареєстровані, позивачем сплачені ПДВ в повному обсязі, що не заперечується та не спростовано відповідачем.

При цьому, із наданих позивачем доказів вбачається, що між ТОВ "Агрохелат" (Постачальник) та TARGOVSKI RESURSI EOOD (Покупець) укладено контракт №А-2/05 від 16.06.2021, відповідно до якого Постачальник зобов`язався продати, а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах, викладених в цьому Договорі (п. 1.1).

Номенклатура, ціна та кількість Товару по кожній конкретній партії вказується у відповідному цієї партії інвойсі, яка є його невідємною частиною (п. 1.2).

Ціна товару встановлюється за згодою сторін та включає вартість маркування, упаковку та інші витрати по поставці по одному з умов Інкотермс 2010 відповідно конкретного Інвойсу (рахунку-проформі). Валюта платежу - долар США (п.п. 2.1, 2.2).

Відповідно до ЕМД № UA500040/2022/002173 від 21.02.2022 позивачем було експортовано (країна призначення: Туреччина) продукти, що використовуються для годівлі тварин-добавки технологічні емульгуючі фруктово-овочеві, вага нетто 23900 кг, фірма-виробник ТОВ «Агрохелат», ціна товару 566282,06 доларів США.

Згідно рахунку/INVOICE № 0001 від 18.02.2022 сторони домовились про умови поставки: СРТ порт AMBARLI «Інкотермс» 2010 р.

За умовами Інкотермс 2010 продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці і продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце.

Внаслідок військової агресії та повномасштабного вторгнення РФ в Україну, вказана партія товару не відправлена з Одеського порту до TARGOVSKI RESURSI EOOD (отримувач товару BIL-TEK SHIPPING AND TRADING LTD), у зв`язку з чим товар 29.06.2022 повернутий на склад позивача, що підтверджується СMR № 4798 та нарядом №4798 від 15.06.2022.

Таким чином 21.02.2022 товар не був переданий TARGOVSKI RESURSI EOOD, тобто не був реалізований, а отже не відбулась господарська операція та, відповідно, зміна майнового стану позивача.

У 2023 році ТОВ «Агрохелат» відновлено відносини з компанією TARGOVSKI RESURSI EOOD та укладено новий контракт №А-4/07 від 04.07.2023, відповідно до умов якого позивач зобов`язався продати, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах, викладених в цьому Договорі.

Номенклатура, ціна та кількість Товару по кожній конкретній партії вказується у відповідному цієї партії інвойсі (п.п. 1.1, 1.2).

За змістом п. 2.1. вказаного контракту, ціна Товару встановлюється за згодою сторін. Ціна Товару включає вартість маркування, упаковки та інші витрати на поставку за одінією з умов Інкотермс 2020 відповідно до конкретного Інвойсу (рахунку-проформи) та відповідає: Добавки технологічні емульгуючі, фруктово-овочеві, у кількості 23,9 тонн, у сумі 568824,46 доларів США.

Відповідно до ЕМД № UA23UA5005000025966U2 від 28.07.2023 ТОВ "Агрохелат" експортовано (країна призначення: Туреччина) Добавка до кормів для тварин технологічна емульгуюча фруктово-овочева, вага нетто 23900 кг., фірма виробник ТОВ «Агрохелат», ціна товару 568824,46 доларів США.

Вказані обставини не заперечуються відповідачем.

В той же час, в Акті перевірки від 05.10.2023 за №16385/02-32-07-03/44078406 зазначено, що відповідно до наданих до перевірки документів в т.ч. картки рахунку 26 «Готова продукція», у бухгалтерському обліку підприємства станом на 28.02.2022 рахується надходження товарів (добавки) по дебету у сумі 4737120,31 грн з кредиту рахунку 23 «Виробництво». Тобто підприємство ТОВ «Агрохелат» в період після виготовлення та відвантаження готової продукції на експорт 21.02.2022, про детальніше зазначено вище по тексту акту, 28.02.2022 було вироблено готову продукцію (Добавки технологічні емульгуючі фруктово-овочеві) на загальну суму 4727120,31 грн.

З матеріалів справи з`ясовано, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться у автоматизованій формі із застосуванням комп`ютерної бухгалтерської програми ІС Бухгалтерія. версії 8.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку товариства побудовані на повному плані бухгалтерських рахунків та з одночасним використанням регістрів бухгалтерського обліку у відповідності до методичних рекомендацій №422, що підтверджується наказом №1 про облікову політику підприємства від 19.11.2020.

Згідно наданих позивачем даних "Картка рахунку 26 за лютий 2022 р.- липень 2023 р.", 28.02.2022 відбулася така бухгалтерська операція - "закриття місяця 0000-000002 від 28.02.2022 23:59:58 коригування випуску продукції".

Так, готова продукція, виготовлена на підприємстві, є складовою запасів. Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 до готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам. За дебетом рахунку 26 "Готова продукція" відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю. Собівартість реалізованої готової продукції визначається за методами оцінки вибуття запасів.

Надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю відображається за Дт рахунку 26 «Готова продукція» у кореспонденції з Кт рахунку 23 «Виробництво».

ДТ 26 КТ 23 проводки формуються автоматично також на підставі проведення документа «Закриття місяця».

Із пояснень, що містяться в позовній заяві слідує, що спірна операція 28.02.2022 проведена в бухгалтерському обліку підприємства з використанням стандартного документу ПЗ 1-С "закриття місяця № 000002 від 28.02.2022р.", за допомогою якого реалізуються належні бухгалтерські розрахунки, пов`язані проведенням заключних оборотів місяця, в тому числі визначення фактичної собівартості запасів, використаних в виготовленні готової продукції періоду - місяця на рахунок 26.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в частині безпідставності посилань відповідача у акті перевірки про виготовлення ТОВ "Агрохелат" продукції 28.02.2023 на загальну суму 4737120,31 грн, адже продукція на суму 4737120,31 грн є лише коригуванням випуску продукції, про що і зазначено у картці рахунку 26 "Готова продукція".

Варто також зазначити, що в Акті перевірки відповідач окрім іншого стверджує, що в порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5, 198.3, 198.1 ПК України ТОВ "Агрохелат" занижено суму податкових зобов`язань на 947424 грн, в т.ч. за липень 2023 - 947424 грн, а також в порушення п. 201.10 ст. 201, 120-1.2. ПК України, ТОВ "Агрохелат" не зареєстровано та не виписано податкову накладну на умовний продаж придбаних товарів (списаних/утилізованих товарів) не господарського призначення, за період липень 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 947424 грн.

В свою чергу, колегія суддів вказує на те, що відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положення наведеної норми дають підстави для висновку, що у разі якщо товари придбаваються з метою використання або починають використовуватися в операціях, які не є господарською діяльністю платника податку, то останній зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість.

Під терміном «господарська діяльність» з метою застосування норм Податкового кодексу України розуміється діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ГК України)

Мета отримання доходу, як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) підчас здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Аналогічна позиція щодо застосування пункту 198.5 статті 198 ПК України викладена в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 160/1446/19 та від 05.05.2023 у справі № 140/6945/20.

Також з метою застосування пункту 198.5 статті 198 ПК України податкові зобов`язання визначаються по товарах послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п. 20 розділу II, п. І розділу ІУ Положення про інвентаризацію бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов`язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації). Висновки шодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передасться на розгляд та затвердження керівнику підприємства У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Таким чином, висновок про визнання товарів використаними в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, може бути зроблений лише за результатами інвентаризації, якою виявлено нестачу ТМЦ; доказом наявності (залишку) або відсутності (нестачі) ТМЦ є сам результат інвентаризації-інвентаризаційний опис (акт інвентаризації), у разі виявлення нестачі-також звіряльна відомість і протокол.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 120/1378/19-а.

Отже, виходячи із приписів п. 198.5 ст. 198 ПК України:

-нарахування ПДВ при «умовному продажі» можливе у разі, якщо товари використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків;

-товари вважаються використаними в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, лише тоді, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової інвентаризації виявлено нестачу придбаних таким платником товарів.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, продукція - Добавка до кормів для тварин технологічна емульгуюча фруктово-овочева не є товаром, що використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків,.

Відповідно до ЕМД № UA23UA5005000025966U2 від 28.07.2023 ТОВ "Агрохелат" було експортовано (країна призначення: Туреччина) Добавка до кормів для тварин технологічна емульгуюча фруктово-овочева, вага нетто 23900 кг., фірма виробник ТОВ «Агрохелат», ціна товару 568824,46 доларів США.

Під час проведення інвентаризації, в присутності посадових осіб ГУ ДІС у Вінницькій області, встановлено, що станом на 28.09.2023 у підприємства відсутні залишки сировини та готової продукції.

За таких обставин, судом першої інстанції обгрунтовано зазначено, що відсутні передбачені законом підстави для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ та складення і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної у зв`язку з необхідністю визнання «умовного продажу», як на тому наполягає відповідач.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0160420703 від 24.10.2023, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 947424,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 236856,00 грн та податкового повідомлення-рішення №0160430703 від 24.10.2023, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 3400,00 грн.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.