Ухвала

від 14.03.2024 по справі 761/18913/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18913/23

Провадження № 2/761/2539/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про закриття провадження у справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа: державний реєстратор Першої київської державної нотаріальної контори Межинська Наталія Володимирівна про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою та знесення об`єкту самочинного будівництва, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває справа за позовом Київської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа: державний реєстратор Першої київської державної нотаріальної контори Межинська Наталія Володимирівна про усунення перешкод у володінні та розпорядження земельною ділянкою та знесення об`єкту самочинного будівництва.

В своїх вимогах позивач просить:

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію права власності від 02.06.2021 №58491242 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2081571280000) з одночасним припиненням права власності ОСОБА_3 на нього.

???- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_3 знести об`єкт самочинного будівництва: гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 20,3 кв.м. та повернути Київській міській раді земельну ділянку орієнтовною площею 0,0020 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:157:0005 з приведенням її у придатний для використання стан.

14.03.2024 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки у разі визнання об`єкта будівництва самочинним, реєстрація права власності на цей об`єкт за особою, яка здійснила таке будівництво, та подальша реєстрація переходу права власності за правочином до іншої особи не змінює правовий режим такого об`єкта будівництва як самочинного та не породжує виникнення права власності на такий об`єкт; відповідно, якщо із позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва звертається суб`єкт владних повноважень на виконання своїх контрольних функцій у сфері містобудування (або прокурор в інтересах держави в особі такого суб`єкта), то вимога про скасування державної реєстрації права власності на таких об`єкт є похідною від позовної вимоги про знесення самочинного об`єкта будівництва та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував щодо задоволення даного клопотання.

Вислухавши сторони, оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання за наступних підстав.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначає, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, відносин та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, зазвичай, фізична особа.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Таким чином, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Аналогічні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19), від 5 травня 2020 року у справі № 761/21898/16-ц (провадження № 14-5цс20), від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц (провадження № 14-445цс19).

Звертаючись до суду з позовом, Київська міська рада вказувала, що вона жодних рішень щодо передачі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 під будівництво ні ОСОБА_4 , ні іншим юридичним чи фізичним особам у власність чи користування не приймала.

Право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 20,3 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 набув на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер 19-1349, виданого 02.06.2021 року Першою київської державною нотаріальною конторою.

При цьому, об`єкт нерухомого майна (гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 20,3 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ) розташований у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:157:0005, яка належить на праві власності територіальній громаді міста Києва і є комунальною власністю.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 80 ЗК України суб`єктом права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

В силу вимог статті 83 ЗК України та прикінцевих та перехідних положень Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» власником цієї земельної ділянки є територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради.

Частинами другою статті 83 ЗК України передбачено, що у комунальній власності усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво або за її рахунок.

За змістом частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

З огляду на зміст наведених приписів, реалізуючи право державної власності на земельну ділянку, відповідний орган державної влади наділений повноваженнями звернутися до суду за захистом порушених прав власника земельної ділянки, тобто за захистом майнових прав у приватноправових відносинах.

Вказане узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 червня 2019 року у справі № 917/375/18 (провадження № 12-12гс19), про те, що спір власника земельної ділянки (або її частини) щодо захисту майнового права на неї з особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій ділянці, розглядається за правилами господарського або цивільного судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Отже, оскільки всі заявлені позивачем вимоги спрямовані на захист цивільного права держави в особі уповноважених нею органів та з огляду на характер правовідносин і суб`єктний склад сторін спору ця справа в цілому підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача та закриття провадження у даній справі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 255, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про закриття провадження у справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа: державний реєстратор Першої київської державної нотаріальної контори Межинська Наталія Володимирівна про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою та знесення об`єкту самочинного будівництва - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 19 березня 2024 року.

Суддя: Н.Г. Притула