Рішення від 21.03.2024 по справі 380/2343/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2024 рокусправа № 380/2343/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Турківського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Турківське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» (82516, Львівська область, Турківський район, с.Шум`яч, код ЄДРПОУ 31147847) звернулось до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (місцезнаходження: 79054, м. Львів, вул. Яворницького, 8-б, код ЄДРПОУ 44921644), в якому просить:

зобов`язати відповідача вчинити дії, а саме: видати лісорубні квитки згідно поданих Турківським ДЛГП «Галсільліс» заяв за номерами: №20240112-013448 від 12.01.2024 року; №20240112-013791 від12.01.2024 року; №20240112-013796 від 12.01.2024 року; №20240112-013808 від 12.01.2024 року; №20240112-013801 від 12.01.2024 року; №20240112-013816 від 12.01.2024 року; №20240112-013784 від 12.01.2024 року; №20240101-009005 від 01.01.2024 року; №20240112-013735 від 12.01.2024 року; №20240112-013726 від 12.01.2024 року; №20240113-013752 від 12.01.2024 року; №20240112-013761 від 12.01.2024 року; №20240112-013781 від 12.01.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно відмовив у видачі лісорубних квитків, оскільки на час виготовлення матеріалів лісовпорядкування для Турківського ДЛГП «Галсільліс» діяв наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.02.2007 №38 «Про затвердження Інструкції про порядок погодження та затвердження розрахункових лісосік», відповідно до якої встановлено єдиний порядок погодження та затвердження розрахункових лісосік. Іншого порядку затвердження матеріалів лісовпорядкування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, як це передбачено ст.48 Лісового кодексу України, не існувало.

Ухвалою від 05.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач 14.02.2024 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що посадовою особою Управління перевірено заяви позивача на видачу лісорубних квитків та направлено для доопрацювання Турківському ДЛГП «Галсільліс» щодо уточнення документів в надісланих заявках, оскільки копія таксаційного опису 2017 року (видана у 2018 році) не затверджена у встановленому порядку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2023 №112. Також відповідач посилається на те, що Міндовкілля сформувало зауваження до Турківського ДЛГП «Галсільліс» щодо поданих матеріалів для затвердження розрахункової лісосіки і зауваження щодо приведення існуючого поділу лісів до відповідних категорій. Враховуючи наведене, вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

01.03.2024 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що матеріали лісовпорядкування Турківського ДЛГП «Галсільліс» виготовлені у 2015 2017 роках та не затвердженні в установленому законом порядку, як це передбачено ст. 48 Лісового кодексу України, оскільки на час виготовлення матеріалів лісовпорядкування Турківського ДЛГП «Галсільліс» такого порядку не існувало. Порядок, який передбачає розгляд погодження та затвердження матеріалів лісовпорядкування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2023 р. №112.

Щодо зауважень Міндовкілля до поданих матеріалів для затвердження розрахункової лісосіки і зауваження щодо приведення існуючого поділу лісів до відповідних категорій зазначає, що Львівською державною лісовпорядною експедицією ВО «Укрдержліспроект» було внесено зміни відповідно до клопотання щодо приведення існуючого поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних ділянок по Турківському ДЛГП «Галсільліс», відповідно до листа Міндовкілля №25/2-22/7349-20 від 13.10.2020. Рішенням Львівської обласної ради №297 від 07 грудня 2021 року погоджено клопотання щодо приведення існуючого поділу лісів у Турківському ДЛГП «Галсільліс» у відповідність до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок. Окрім того, відповідно до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою КМУ № 555 від 27.10.1995, відповідним територіальним органом Держлісагентства було погоджено Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів, який і є основною підставою для видачі лісорубного квитка на вибірково санітарну рубку. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 13.03.2024 подав заперечення на відповідь на відзив, у яких вказав, що відповідно до статті 48 Лісового кодексу України матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Позивачем не наведено аргументів та не надано доказів, що матеріали лісовпорядкування були погоджені з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (міндовкіллям), які в подальшому мають затверджуватися наказом територіального органу Держлісагентства.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до Статуту метою діяльності Турківського ДЛГП «Галсільліс» є ведення лісового господарства на землях лісового фонду і землях непридатних для сільськогосподарського використання, переданих підприємству в постійне користування (оренду). На переданих йому землях лісового фонду Підприємство здійснює всі види спеціального використання лісових ресурсів.

На виконання вимог Порядку реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, Турківським ДЛГП «Галсільліс» було сформовано та подано до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства в електронній формі заяви: №20240112-013448 від 12.01.2024 року; №20240112-013791 від12.01.2024 року; №20240112-013796 від 12.01.2024 року; №20240112-013808 від 12.01.2024 року; №20240112-013801 від 12.01.2024 року; №20240112-013816 від 12.01.2024 року; №20240112-013784 від 12.01.2024 року; №20240101-009005 від 01.01.2024 року; №20240112-013735 від 12.01.2024 року; №20240112-013726 від 12.01.2024 року; №20240113-013752 від 12.01.2024 року; №20240112-013761 від 12.01.2024 року; №20240112-013781 від 12.01.2024 року; №20240112-013772 від 12.01.2024 року на видачу спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) на вибіркові санітарні рубки.

За результатами розгляду вказаних заяв, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства відмовило Турківському ДЛГП «Галсільліс» у видачі лісорубних квитків.

Підставою відмови Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства усіх поданих Турківським ДЛГП «Галсільліс» заяв було те, що проект таксаційного опису не затверджено в установленому порядку.

Не погоджуючись із діями відповідача позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межахзаконуі тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у не передбаченійзакономформі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Основні засади правового регулювання лісових відносин, функції та значення лісів, склад лісового фонду України та його земель, загальні засади права власності на ліси і права користування земельними ділянками лісового фонду, компетенцію ВР України, ВР АР Крим, обл. і район, рад у галузі регулювання лісових відносин визначено Лісовим кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Статтею 19 Лісового кодексу України передбачено права та обов`язки постійних лісокористувачів, зокрема, право самостійно господарювати в лісах; виключне право на заготівлю деревини; право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації; забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до ст.45 Лісового кодексу України, лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Відповідно до ч.2 ст.47 Лісового кодексу України, лісовпорядкування в лісах усіх форм власності сумарною площею до 100 гектарів для кожного з постійних лісокористувачів і власників лісів є обов`язковим на всій території України та здійснюється один раз на 20 років підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності за єдиною системою впорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.48 Лісового кодексу України, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Як встановлено судом, підставою відмови Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства усіх поданих Турківським ДЛГП «Галсільліс» заяв було те, що проект таксаційного опису не затверджено в установленому порядку.

З доданих до позовної заяви документів суд встановив, що Львівською державною лісовпорядною експедицією матеріали базового лісовпорядкування для Турківського ДЛГП «Галсільліс» виготовлено впродовж 2015-2017 років.

Суд зауважує, що на час виготовлення матеріалів лісовпорядкування для Турківського ДЛГП «Галсільліс», діяв наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.02.2007 №38 «Про затвердження Інструкції про порядок погодження та затвердження розрахункових лісосік», відповідно до якої встановлено єдиний порядок погодження та затвердження розрахункових лісосік. Відповідно, іншого порядку затвердження матеріалів лісовпорядкування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, як це передбачено ст.48 Лісового кодексу України, не існувало.

Порядок, який передбачає розгляд, погодження та затвердження матеріалів лісовпорядкування, затверджено постановою КМУ від 07.02.2023 № 112 «Про затвердження Порядку ведення лісовпорядкування».

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2023 р. №112 набрала чинності після виготовлення Турківським ДЛГП «Галсільліс» матеріалів лісовпорядкування, що унеможливлює застосування встановленого нею порядку до зазначених матеріалів лісовпорядкування.

Постановою КМУ № 555 від 27.10.1995 затверджено Санітарні правила в лісах України, відповідно до яких вибірково санітарні рубки плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень за результатами яких постійним лісокористувачем складається Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів, який погоджується державним спеціалізованим лісозахисним підприємством, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідним територіальним органом Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - погоджується також обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища).

Для погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів власники лісів, постійні лісокористувачі подають державному спеціалізованому лісозахисному підприємству, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідному територіальному органу Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - також обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) такі документи:

копії матеріалів лісовпорядкування;

копії матеріалів обліку лісових пожеж чи матеріалів обліку осередків шкідників і хвороб лісу, актів лісопатологічних обстежень насаджень;

копії повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень

Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідний територіальний орган Держлісагентства протягом одного робочого дня після погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів інформує про це обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та забезпечує оприлюднення зазначеного переліку на своєму веб-сайті з метою інформування громадськості.

Матеріалами справи підтверджено, що Західним міжрегіональним управління лісового та мисливського господарства погоджено позивачу Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів, який є підставою для видачі лісорубних квитків на вибірково санітарні рубки.

З наведеного суд приходить до висновку, що відповідач протиправно залишив без задоволення заяви позивача №20240112-013448 від 12.01.2024 року; №20240112-013791 від12.01.2024 року; №20240112-013796 від 12.01.2024 року; №20240112-013808 від 12.01.2024 року; №20240112-013801 від 12.01.2024 року; №20240112-013816 від 12.01.2024 року; №20240112-013784 від 12.01.2024 року; №20240101-009005 від 01.01.2024 року; №20240112-013735 від 12.01.2024 року; №20240112-013726 від 12.01.2024 року; №20240113-013752 від 12.01.2024 року; №20240112-013761 від 12.01.2024 року; №20240112-013781 від 12.01.2024 року; №20240112-013772 від 12.01.2024 року на видачу спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) на вибіркові санітарні рубки.

Посилання відповідача на наявність зауважень Міндовкілля у листі від 13.10.2020 № 25/2-22/7749/20, як на підставу відмови у видачі лісорубного квитка, суд оцінює критично, оскільки Львівською державною лісовпорядною експедицією ВО «Укрдержліспроект» було внесено зміни відповідно до клопотання щодо приведення існуючого поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних ділянок по Турківському ДЛГП «Галсільліс», відповідно до листа Міндовкілля №25/2-22/7349-20 від 13.10.2020. Також рішенням Львівської обласної ради №297 від 07 грудня 2021 року погоджено клопотання щодо приведення існуючого поділу лісів у Турківському ДЛГП «Галсільліс» у відповідність до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок.

Згідно з вимогамист. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно дост. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, зокрема, принципи прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, що є одночасно і орієнтирами при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури, та із урахуванням як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування своєї позиції, не довів наявності правових підстав для відмови у видачі лісорубних квитків, а тому діяв протиправно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у видачі лісорубних квитків та зобов`язання відповідача видати лісорубні квитки згідно поданих Турківським ДЛГП «Галсільліс» заяв.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відтак, сплачений позивачем судовий збір за вказаним позовом підлягає стягненню на його користь з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо відмови у видачі Турківському ДЛГП «Галсільліс» лісорубних квитків на підставі поданих ним заяв.

Зобов`язати Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (місцезнаходження: 79054, м. Львів, вул. Яворницького, 8-б, код ЄДРПОУ 44921644) видати лісорубні квитки згідно поданих Турківським ДЛГП «Галсільліс» (82516, Львівська область, Турківський район, с.Шум`яч, код ЄДРПОУ 31147847) заяв за номерами: №20240112-013448 від 12.01.2024 року; №20240112-013791 від12.01.2024 року; №20240112-013796 від 12.01.2024 року; №20240112-013808 від 12.01.2024 року; №20240112-013801 від 12.01.2024 року; №20240112-013816 від 12.01.2024 року; №20240112-013784 від 12.01.2024 року; №20240101-009005 від 01.01.2024 року; №20240112-013735 від 12.01.2024 року; №20240112-013726 від 12.01.2024 року; №20240113-013752 від 12.01.2024 року; №20240112-013761 від 12.01.2024 року; №20240112-013781 від 12.01.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (місцезнаходження: 79054, м. Львів, вул. Яворницького, 8-б, код ЄДРПОУ 44921644) на користь Турківського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» (82516, Львівська область, Турківський район, с.Шум`яч, код ЄДРПОУ 31147847) судові витрати у вигляді 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна