Постанова від 02.04.2025 по справі 380/2343/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/2343/24 пров. № А/857/10764/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівПліша М.А., Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року (головуючий суддя Чаплик І.Д., ухвалене у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження)у справі № 380/2343/24 за адміністративним позовом Турківського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

в січні 2024, Турківське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» (далі ЛГП, позивач) звернулось до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (далі - відповідач), в якому просило зобов`язати відповідача вчинити дії, а саме: видати лісорубні квитки згідно поданих Турківським ДЛГП заяв за номерами: №20240112-013448 від 12.01.2024; №20240112-013791 від 12.01.2024; №20240112-013796 від 12.01.2024; №20240112-013808 від 12.01.2024; №20240112-013801 від 12.01.2024; №20240112-013816 від 12.01.2024; №20240112-013784 від 12.01.2024; №20240101-009005 від 01.01.2024; №20240112-013735 від 12.01.2024; №20240112-013726 від 12.01.2024; №20240113-013752 від 12.01.2024; №20240112-013761 від 12.01.2024; №20240112-013781 від 12.01.2024.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо відмови у видачі Турківському ДЛГП «Галсільліс» лісорубних квитків на підставі поданих ним заяв. Зобов`язано Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства видати лісорубні квитки згідно поданих Турківським ДЛГП «Галсільліс» заяв.

Суд виходив з того, що на час виготовлення матеріалів лісовпорядкування для ЛГП, діяв наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.02.2007 №38 «Про затвердження Інструкції про порядок погодження та затвердження розрахункових лісосік», відповідно до якої встановлено єдиний порядок погодження та затвердження розрахункових лісосік.

Порядок, який передбачає розгляд, погодження та затвердження матеріалів лісовпорядкування, затверджено постановою КМУ від 07.02.2023 № 112 «Про затвердження Порядку ведення лісовпорядкування».

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2023 №112 набрала чинності після виготовлення Турківським ДЛГП «Галсільліс» матеріалів лісовпорядкування, що унеможливлює застосування встановленого нею порядку до зазначених матеріалів лісовпорядкування.

Постановою КМУ № 555 від 27.10.1995 затверджено Санітарні правила в лісах України, відповідно до яких вибірково санітарні рубки плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень за результатами яких постійним лісокористувачем складається Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів, який погоджується державним спеціалізованим лісозахисним підприємством, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідним територіальним органом Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - погоджується також обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища).

Матеріалами справи підтверджено, що Західним міжрегіональним управління лісового та мисливського господарства погоджено позивачу Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів, який є підставою для видачі лісорубних квитків на вибірково санітарні рубки.

З наведеного суд дійшов висновку, що відповідач протиправно залишив без задоволення заяви позивача на видачу спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) на вибіркові санітарні рубки.

Посилання відповідача на наявність зауважень Міндовкілля у листі від 13.10.2020 № 25/2-22/7749/20, як на підставу відмови у видачі лісорубного квитка, суд оцінює критично, оскільки Львівською державною лісовпорядною експедицією ВО «Укрдержліспроект» було внесено зміни відповідно до клопотання щодо приведення існуючого поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних ділянок по ЛГП, відповідно до листа Міндовкілля №25/2-22/7349-20 від 13.10.2020. Також рішенням Львівської обласної ради №297 від 07 грудня 2021 погоджено клопотання щодо приведення існуючого поділу лісів у Турківському ДЛГП «Галсільліс» у відповідність до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, заступник керівника Львівської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при вирішенні спірних правовідносин судом неправомірно взято до уваги наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.02.2007 № 38 «Про затвердження Інструкції про порядок погодження та затвердження розрахункових лісосік», постанову КМУ № 555 від 27.10.1995 «Про затвердження Санітарних правил в лісах України».

На період реалізації експериментального проекту видача лісорубних квитків та сертифікатів для здійснення експортних операцій здійснюється виключно згідно із цією постановою, Управління може погодити видачу лісорубного квитка виключно, якщо заявником (постійним лісокористувачем) подано увесь перелік документів, передбачених Постановою № 483.

Затверджена розрахункова лісосіка, на яку посилається суд першої інстанції, не є тотожна затвердженим матеріалами лісовпорядкування. Виключно наявність чинних матеріалів лісовпорядкування, серед іншого переліку документів, є підставою для видачі лісорубних квитків згідно Постанови № 483.

Згідно із п. 19 Правил поліпшення якісного складу лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 (далі - Правила поліпшення якісного складу лісу) санітарні рубки спрямовуються на оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню.

Відповідно до п. 4 Правил поліпшення якісного складу лісу підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами.

Вимоги до проведення санітарних рубок визначені Санітарними правилами в лісах України (п. 20 Правил поліпшення якісного складу лісу).

Пунктом 4 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 756) (далі - Санітарні правила в лісах України) для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи: вибіркові санітарні рубки.

Згідно положень Лісового кодексу України, Правил поліпшення якісного складу лісу, Санітарних правил в лісах України, вбачається, що вибіркова санітарна рубка лісу є одним із заходів поліпшення санітарного стану лісу, які призначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування, а спеціальним дозволом для таких рубок є лісорубний квиток.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.01.2023 у справі № 817/2356/16. Зокрема, відповідно п. 36 даної постанови, підставою для рубок формування та оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування, а спеціальним дозволом для таких рубок є лісорубний квиток.

У ст. 48 Лісового кодексу України мова йде виключно про «затверджені матеріали лісовпорядкування», які мали б бути погодженні Міністерством екології та природних ресурсів України та затверджені Державним агентством лісових ресурсів України (такі повноваження делеговані територіальному органу Держлісагенства).

Суд першої інстанції констатував виключно те, що матеріали лісовпорядкування, надані позивачем, виготовлені лісовпорядною експедицією. Відомості про їх погодження чи затвердження згідно ст. 48 Лісового кодексу України - відсутні.

Зазначає, що суд у даній справі дійшов до помилкового висновку про те, що порядок виготовлення чи затвердження матеріалів лісовпорядкування врегульований наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.02.2007 № 38 «Про затвердження Інструкції про порядок погодження та затвердження розрахункових лісосік».

Звертає увагу, що видача лісорубних квитків на підставі не затверджених матеріалів лісовпорядкування свідчить про їх незаконність. А тому і рубки, які будуть проведені у відповідності до виданих лісорубних квитків на виконання рішення суду у даній справі будуть незаконними.

Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 311 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 317 КАС Українипідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до Статуту метою діяльності Турківського ДЛГП «Галсільліс» є ведення лісового господарства на землях лісового фонду і землях непридатних для сільськогосподарського використання, переданих підприємству в постійне користування (оренду).

На переданих йому землях лісового фонду підприємство здійснює всі види спеціального використання лісових ресурсів.

На виконання вимог Порядку реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, Турківським ДЛГП «Галсільліс» було сформовано та подано до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства в електронній формі заяви: №20240112-013448 від 12.01.2024; №20240112-013791 від 12.01.2024; №20240112-013796 від 12.01.2024; №20240112-013808 від 12.01.2024; №20240112-013801 від 12.01.2024; №20240112-013816 від 12.01.2024; №20240112-013784 від 12.01.2024; №20240101-009005 від 01.01.2024; №20240112-013735 від 12.01.2024; №20240112-013726 від 12.01.2024; №20240113-013752 від 12.01.2024; №20240112-013761 від 12.01.2024; №20240112-013781 від 12.01.2024; №20240112-013772 від 12.01.2024 на видачу спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) на вибіркові санітарні рубки.

За результатами розгляду вказаних заяв, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства відмовило Турківському ДЛГП «Галсільліс» у видачі лісорубних квитків.

Підставою відмови Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства усіх поданих ЛГП заяв було те, що проект таксаційного опису не затверджено в установленому порядку.

Не погоджуючись із діями відповідача позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Нормамистатті 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

За приписамистатті 1 Лісового кодексу Україниліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно достатті 16 Лісового кодексу Україниправо користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно до частини першоїстатті 17 Лісового кодексу Україниу постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

За частиною першоюстатті 19 Лісового кодексу Українипостійні лісокористувачі мають право самостійно господарювати в лісах; виключне право на заготівлю деревини; право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації; право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством; право здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства.

Згідно з пунктами 2, 3 частини другої згаданої статті Кодексу, постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно достатті 45 Лісового кодексу Українилісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Частиною першоюстатті 47 Лісового кодексу Українипередбачено, що лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Згідно зістаттею 48 Лісового кодексу Україниу матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Приписами частин першої, третьої та шостоїстатті 69 Лісового кодексу Україниунормовано, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 19 Правил поліпшення якісного складу лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 (далі - Правила поліпшення якісного складу лісу) санітарні рубки спрямовуються на оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню.

Відповідно до п. 4 Правил поліпшення якісного складу лісу підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами.

Вимоги до проведення санітарних рубок визначені Санітарними правилами в лісах України (п. 20 Правил поліпшення якісного складу лісу).

Пунктом 4 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 756) (далі - Санітарні правила в лісах України) для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи: вибіркові санітарні рубки.

З аналізу зазначених положень Лісового кодексу України, Правил поліпшення якісного складу лісу, Санітарних правил в лісах України, вбачається, що вибіркова санітарна рубка лісу є одним із заходів поліпшення санітарного стану лісу, які призначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування, а спеціальним дозволом для таких рубок є лісорубний квиток.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.01.2023 у справі № 817/2356/16. Зокрема, відповідно п. 36 даної постанови, підставою для рубок формування та оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування, а спеціальним дозволом для таких рубок є лісорубний квиток.

У ст. 48 Лісового кодексу України мова йде виключно про «затверджені матеріали лісовпорядкування», які мали б бути погодженні Міністерством екології та природних ресурсів України та затверджені Державним агенством лісових ресурсів України (такі повноваження делеговані територіальному органу Держлісагенства).

Суд першої інстанції констатував виключно те, що матеріали лісовпорядкування, надані позивачем, виготовлені лісовпорядною експедицією. Відомості про їх погодження чи затвердження згідно ст. 48 Лісового кодексу України - відсутні.

Так, судом встановлено, що Турківське ДЛГП «Галсільліс» звернулось до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства із заявами про видачу ряду спеціальних дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубних квитків) для проведення вибірково санітарних рубок із долученням усіх необхідних, на переконання позивача, документів.

На момент подання позивачем заяв №20240112-013448 від 12.01.2024; №20240112-013791 від 12.01.2024; №20240112-013796 від 12.01.2024; №20240112-013808 від 12.01.2024; №20240112-013801 від 12.01.2024; №20240112-013816 від 12.01.2024; №20240112-013784 від 12.01.2024; №20240101-009005 від 01.01.2024; №20240112-013735 від 12.01.2024; №20240112-013726 від 12.01.2024; №20240113-013752 від 12.01.2024; №20240112-013761 від 12.01.2024; №20240112-013781 від 12.01.2024 діяла постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 483 «Про реалізацію експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі» (далі - Постанова № 483), яка судом першої інстанції не взята до уваги.

У відповідності до п. 5 Постанови № 483, на період реалізації експериментального проекту видача лісорубних квитків та сертифікатів для здійснення експортних операцій здійснюється виключно згідно із цією Постановою.

На період реалізації експериментального проекту видача лісорубних квитків та сертифікатів для здійснення експортних операцій здійснюється виключно згідно із цією постановою, Управління може погодити видачу лісорубного квитка виключно, якщо заявником (постійним лісокористувачем) подано увесь перелік документів, передбачених Постановою № 483.

Пунктом 2 Постанови № 483 затверджено Порядок (далі - Порядок) реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі.

Цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі.

Лісорубний квиток видається територіальним органом Держлісагентства, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим (п. 5 Порядку).

Відповідно до п. 12 Порядку, для видачі лісорубного квитка на вибіркові санітарні рубки подаються такі документи: заява на видачу лісорубного квитка; перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів; відомість чергової лісосіки; нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки, за формою згідно з додатком 4 до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 № 555; польова перелікова відомість дерев, призначених для рубки; переліково-оцінювальна відомість (детальна матеріально-грошова оцінка); план лісосіки; копія таксаційного опису ділянки, що проектується під рубку, складеного відповідно до Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 № 112.

«Таксаційний опис ділянки» - це складова матеріалів лісовпорядкування. Відсутність належним чином затверджених матеріалів лісовпордкування свідчить і про відсутність таксаційного опису ділянки.

Матеріали лісовпорядкування - це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та наукового обґрунтування, ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів.

П. 26 Постанови № 483 передбачено виключні підстави для прийняття рішення про відмову у видачі лісорубного квитка, а саме: прийняття в установленому порядку рішення про зміну поділу лісів на категорії, в межах яких розташовані лісові ділянки, виділені для спеціального використання лісових ресурсів, або про виділення особливо захисних лісових ділянок; прийняття рішення про припинення діяльності лісокористувача; не встановлення лімітів використання лісових ресурсів або їх перевищення; недотримання встановленого порядку видачі лісорубного квитка; результати оцінки впливу на довкілля; невідповідність запланованого обсягу заготівлі деревини обсягам, які визначені у дозволі на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду; відсутність дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Колегія суддів погоджується з твердженням прокурора, що на період реалізації експериментального проекту видача лісорубних квитків та сертифікатів для здійснення експортних операцій здійснюється виключно згідно із цією постановою, Управління може погодити видачу лісорубного квитка виключно, якщо заявником (постійним лісокористувачем) подано увесь перелік документів, передбачених Постановою № 483.

В той же час, затверджена розрахункова лісосіка, на яку посилається суд першої інстанції, не є тотожна затвердженим матеріалами лісовпорядкування. Виключно наявність чинних матеріалів лісовпорядкування, серед іншого переліку документів, є підставою для видачі лісорубних квитків згідно Постанови № 483.

Таким чином, оскільки позивач мав можливість звернутись раніше за отриманням лісових квитків, чого не зробив, а подав заяви в період дії Постанови №483, яка зупинила всі інші попередні нормативно-правові акти, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме ця Постанова № 483.

Відтак, суд у даній справі дійшов до помилкового висновку про те, що порядок виготовлення чи затвердження матеріалів лісовпорядкування врегульований наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.02.2007 № 38 «Про затвердження Інструкції про порядок погодження та затвердження розрахункових лісосік».

Виготовлення проекту матеріалів базового лісовпорядкування Львівською державною лісовпорядною експедицією не свідчить про дотримання вимог ст. 48 Лісового кодексу України, адже відсутність погодження Міністерства екології та природних ресурсів України та Державного агенства лісових ресурсів України (такі повноваження делеговані територіальним органам), свідчить про нечинність матеріалів лісовпорядкування, виготовлених для позивача у 2015 2017 роках.

Підсумовуючи встановлені обставини у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем правомірно не видано лісорубні квитки згідно поданих Турківським ДЛГП «Галсільліс» заяв: №20240112-013448 від 12.01.2024; №20240112-013791 від 12.01.2024; №20240112-013796 від 12.01.2024; №20240112-013808 від 12.01.2024; №20240112-013801 від 12.01.2024; №20240112-013816 від 12.01.2024; №20240112-013784 від 12.01.2024; №20240101-009005 від 01.01.2024; №20240112-013735 від 12.01.2024; №20240112-013726 від 12.01.2024; №20240113-013752 від 12.01.2024; №20240112-013761 від 12.01.2024; №20240112-013781 від 12.01.2024.

Судом першої інстанції надано неналежну оцінку встановленим по справі обставинам, що призвело до неправильного вирішення справи по суті спору, та у відповідності до приписівст.317 КАС Україниє підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі № 380/2343/24 скасувати.

Прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову Турківського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді М. А. Пліш Т. І. Шинкар