Ухвала

від 19.03.2024 по справі 404/1882/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/166/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 березня 2024 року, в кримінальному провадженні, внесеного 03.03.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121010000603, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, якою стосовно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кіровограда, громадянину України, з середньою освітою, учасника бойових дій, заступника командира бойової машини військової часини НОМЕР_1 , учасника АТО з 2016 року, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави, -

ВСТАНОВИЛА:

З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що за клопотанням слідчого Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 від 04 березня 2024 року, погодженого з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони ОСОБА_6 , ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 березня 2024 року підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 01 травня 2024 року, з визначенням розміру застави.

Рішення слідчого судді мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.307 КК України та ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування ОСОБА_8 інших менш суворих запобіжних заходів, які б забезпечували виконання ним процесуальних обов`язків та були достатніми для запобігання вказаним ризикам.

В апеляційнійскарзі захисникпідозрюваного ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 .

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про відсутність законних підстав та об`єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що його підзахисний перебуваючи на волі буде переховуватись від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність, а також недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.

Окрім того, судом при обранні запобіжного заходу не враховано ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_8 має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, раніше не судимий, на утриманні має малолітнього сина, є військовослужбовцем та проходить службу ЗСУ, має державні відзнаки, у зв`язку з чим застосування більш м`якого запобіжного заходу на його думку забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

При таких обставинах, захисник вважає, що висновки слідчого судді є необґрунтованими, оскільки не наведено доказів про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, а також недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, прокурора,який заперечувавпроти їїзадоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає за таких підстав.

З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час розслідування кримінального провадження внесеного 03 березня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121010000603, слідством встановлено, що ОСОБА_8 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

04 березня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Згідно п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Положеннями ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В даному випадку, фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а тому з урахуванням серйозності висунутої проти нього підозри, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, продовжувати вчинення інших кримінальних правопорушень, дає колегії суддів достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду та продовжити злочинну діяльність.

Також, колегія суддів, враховує, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, який посягає на суспільні інтереси проти здоров`я населення та порушення обігу наркотичних речовин, а також те, що у період дії воєнного стану розповсюдження наркотичних засобів та поширення наркоманії є загрозою національні безпеці України, стабільності у суспільстві, у зв`язку з чим застосування менш суворого запобіжного заходу, а саме домашній арешт не стане для підозрюваного ОСОБА_8 , стримуючим фактором та не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України, а навпаки сприятиме продовженню або вчиненню нових злочинів, пов`язаних із зберіганням та збутом наркотичних та психотропних речовин.

Аналізуючи викладене в сукупності та доводи апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що слідчий суддя районного суду під час розгляду клопотання слідчого дійшов до правильного висновку, про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тому доводи апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_7 про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому, колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_8 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, враховує можливість підозрюваного ОСОБА_8 зникнути з місця проживання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжувати злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Заявлений в клопотанні слідчим та прокурором запобіжний захід відносно підозрюваного кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Колегія суддів апеляційного суду враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, які мають великий суспільний інтерес та вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки у зв`язку із встановленням обґрунтованої підозри, доведеністю існування передбаченихст. 177 КПК Україниризиків, особи підозрюваного та конкретних обставин злочину, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , контроль за поведінкою підозрюваного шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим.

Вище зазначеніобставини євиправданими танеобхідними елементами,що визначаютьта виправдовуютьпотребу втриманні підозрюваного ОСОБА_8 під вартою.

Підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.

Окрім того, в судовому засіданні прокурор зазначив про те, що 25 квітня 2023 року підозрюваний ОСОБА_8 самовільно залишив військову частину, у зв`язку з чим застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою не зможе запобігти ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що слідчий суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст.183, 197, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 березня 2024 року, в кримінальному провадженні № 12024121010000603 про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 01 травня 2024 року включно без змін.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4