Ухвала

від 22.03.2024 по справі 754/3806/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/2762/24

Справа № 754/3806/24

У Х В А Л А

Іменем України

22 березня 2024 року Суддя Деснянського районного суду м.Києва Зотько Т.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про зменшення розміру аліментів шляхом погашення заборгованості по аліментах,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовною заявою до Деснянського районного суду міста Києва до ОСОБА_2 , третя особа: Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про зменшення розміру аліментів шляхом погашення заборгованості по аліментах.

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Під час вирішення питання про відкриття провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що справу слід передати за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва з наступних підстав.

З позовної заяви вбачається, що позивач зазначає адресу відповідачки: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи та з Єдиного державного демографічного реєстру, наданих за електронним запитом суду, відповідачка ОСОБА_2 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , соціальний заклад.

Статтею 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцем знаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Таким чином вимоги про зменшення розміру аліментів шляхом погашення заборгованості по аліментах не входять в перелік вимог, визначених у ч.1 ст. 28 ЦПК України, а тому вказані обставини не дають позивачу можливості на звернення до суду з даним позовом за альтернативною підсудністю.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378, п.6 ч.1 ст. 411 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає за необхідне передати справу до Дніпровського районного суду м. Києва, для розгляду за підсудністю, з урахуванням того, що підсудність даного спору є загальною, тобто за місцем проживання відповідачки.

Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України)

Підсудність даного спору є загальною, тобто за місцем зареєстрованого проживання/місцезнаходження відповідачки, яка не є зареєстрованою у Деснянському районі м. Києва, а відтак дана справа не підсудна Деснянському районному суду міста Києва та підлягає передачі до Дніпровського районного суду м. Києва, до територіальної юрисдикції якого у порядку ч. 1 ст. 31 ЦПК України належить розгляд вищезазначеної позовної заяви.

Враховуючи наведене вище та керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про зменшення розміру аліментів шляхом погашення заборгованості по аліментах передати на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.

Передачу справи на розгляд Дніпровського районного суду м. Києва здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя: