Рішення

від 25.01.2024 по справі 757/4321/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4321/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Козлова Р.Ю.,

при секретарі: Іваненку С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Славенергопром» до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним патенту, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Славенергопром» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» у якому просить суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним патент України № 1039221 від 12.01.2016 р. із назвою «Полімерний ізолятор» від дати публікації відомостей про його видачу та зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» знести запис до Державного реєстру патентів на корисні моделі стосовно визнання недійсним вказаного патенту та опублікувати в Офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання недійсним патенту України № 103922від 12.01.2016 р. із назвою «Полімерний ізолятор» за дати публікації відомостей про його видачу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є власниками корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 від 12.01.2016 р. із назвою «Полімерний ізолятор». Вказаний патент є деклараційним, тобто виданий за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель. Запатентований відповідачами полімерний ізолятор не відповідає умові патентоздатності новизна та є частиною рівня техніки у зв`язку з тим, що такий полімерний ізолятор виробляється протягом тривалого часу на території як України, так і російської федерації, що підтверджується доданими до даної позовної заяви копіями каталогів продукції НПО Ізолятор за період з 2010 по 2017 р. та інформації з сайтів виробників ізоляторів на території України, наявними у позивача технічними умовами тощо.

За наведених вище обставин, позивач вважає, що патент України № НОМЕР_1 від 12.01.2016 р. із назвою «Полімерний ізолятор» підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, відтак просить суд постановити рішення про повне задоволення позову.

Ухвалою суду від 11 лютого 2022 р. відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 11 лютого 2022 р. задоволено заяву представника позивача і з метою забезпечення даного позову заборонено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання рішенням суду у даній справі законної сили: здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження прав на корисну модель «Поліментний ізолятор» за патентом України № НОМЕР_1 від 12.01.2016 р.; надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання корисної моделі «Полімерний ізолятор» за патентом України № НОМЕР_1 від 12.01.2016 р. Заборонено Державному підприємству "Український інститут інтелектуальної власності" до набрання рішенням суду у даній справі законної сили: приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів України на корисні моделі щодо патенту України № НОМЕР_1 (зокрема, змін, пов`язаних із зміною особи власника патенту, видачі ліцензії на використання корисної моделі); вносити будь-які зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі щодо патенту України № НОМЕР_1 ; здійснювати публікації будь-яких відомостей щодо патенту України № НОМЕР_1 в офіційному бюлетені «Промислова власність» тощо та реєструвати договори про відчуження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прав на корисну модель «Полімерний ізолятор» за патентом України № НОМЕР_1 .

05 вересня 2022 р. до суду надійшов відзив відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому вони заперечили проти позовної заяви зазначивши про необгурнтованість висновків експертизи, проведеної позивачем до подання позовної зави та просили в задоволенні позову відмовити повністю.

08 вересня 2022 р. до суду надійшов відзив від Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю посилаючись на те, що спорюваний патент № НОМЕР_1 був зареєстрований у повній відповідності до вимог закону України «Про охорону прав на промислові зразки», а саме: що патенти на корисні моделі видаються без проведення кваліфікаційної експертизи і під відповідальність власника за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності.

До суду надійшло клопотання позивача про призначення експертизи об`єктів інтелектуальної власності.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2022 року призначено у справі судову експертизу з питань інтелектуальної власності, виконання якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6). На вирішення експерта (експертів) поставлено питання: Чи стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки на корисну модель за патентом України № НОМЕР_1 сукупність її суттєвих ознак? Чи спростовують новизну корисної моделі за патентом України № 103922 відомості, які містяться в матеріалах справи, що були загальнодоступними у світі до 03.06.2015 р. - дати подання заявки № u 2015 05462? Чи була наявна новизна корисної моделі за патентом № НОМЕР_1 на дату подання заявки на видачу патенту - 03.06.2015 р.? Чи відповідає патент України № НОМЕР_1 1 умові патентоздатності «новизна»?

Ухвалою суду від 25 вересня 2023 р. поновлено провадження після повернення справи з експертної установи.

Протокольною ухвалою суду замінено відповідача - Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (УКРПАТЕНТ) на Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (01601, м. Київ, вул. Дмитра Годзенка, буд. 1, код ЄДРПОУ 44673629).

Ухвалою суду від 01 грудня 2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою суду від 25 січня 2024 р. у задоволенні клопотань відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення повторної експертизи, про закриття провадження у справі та про виклик експерта відмовлено, оскільки вказані клопотання на думку суду є необґрунтованими.

25 січня 2024 р. представником позивача подано клопотання, в якому позивач підтримав пред`явлені вимоги, просив розглянути справу його відсутності та ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідачі та їх представник, а також представник відповідача ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» у судове засідання не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

В матеріалах справи наявний відзив ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник відповідача заперечує проти задоволення позову та містить заяву про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема промислові зразки (ч. 1 ст. 420 ЦК України).

Статтею 462 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом.

Судом встановлено, що за результатами попередньої та формальної експертиз заявки № u201505462 на корисну модель «Полімерний ізолятор» 27.10.2015було винесено висновок про видачу деклараційного патенту на корисну модель за результатами формальної експертизи, який після затвердження Державною службою інтелектуальної власності набув статусу Рішення про видачу деклараційного патенту на винахід (корисну модель).

12.01.2016 Державною службою інтелектуальної власності здійснено державну реєстрацію та публікацію в офіційному бюлетені Бюлетень № 1 та видано патент № НОМЕР_1 на корисну модель «Полімерний ізолятор», власниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Деклараційний патент на корисну модель - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель.

Згідно з ч. 1 ст. 460 ЦК України корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання.

Об`єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (ч. 2 ст. 460 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» об`єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Майнові права інтелектуальної власності на корисну модель належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом (ч. 2 ст. 464 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною. Згідно з ч. 3 ст. 7 наведеного Закону винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об`єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету (ч. 4 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).

Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати (ч. 5 ст. 7 Закону У країни «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» особа, яка бажає одержати патент (деклараційний патент) і має на це право, подає до Установи заявку.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід), - кваліфікаційної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Під час проведення формальної експертизи: встановлюється дата подання заявки на підставі статті 13 цього Закону; визначається, чи належить об`єкт, що заявляється, до об`єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, та чи не відноситься він до об`єктів технології, зазначених у частині третій статті 6 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 12 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.

За належності об`єкта, що заявляється, до об`єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, відповідності документів заявки формальним вимогам до них статті 12 цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, та відповідності документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається за заявкою стосовно: патенту на винахід - повідомлення про завершення формальної експертизи та можливість проведення кваліфікаційної експертизи; деклараційного патенту на винахід (корисну модель) - рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, про видачу деклараційного патенту на винахід (корисну модель).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» на підставі рішення про видачу патенту здійснюється державна реєстрація патенту, для чого вносяться відповідні відомості до Реєстру.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» Одночасно з державною реєстрацією патенту (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель Установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені в установленому порядку відомості про видачу патенту (деклараційного патенту).

Відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» деклараційний патент на винахід (корисну модель) видається під відповідальність його власника за відповідність винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Належним та допустимим доказом у справах, пов`язаних з вирішенням спорів про визнанням недійсними патенту на корисну модель, є експертиза, оскільки питання, пов`язані із відповідністю умовам патентоздатності потребують спеціальних знань.

За правилами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової експертизи в сфері інтелектуальної власності у цивільній справі № 757/4321/22-ц від 04.08.2023 р. № 2191/23-27, який підготовлений відповідно до Закону України «Про судову експертизу» судовим експертом Віктором Давидченко вбачається, що при проведенні дослідження експерту надавались матеріали, необхідні для повного дослідження порушених питань, у ньому міститься докладний опис проведених досліджень та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань. Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування зазначеного висновку зі сторони відповідачів суду не надано, і наданий висновок не суперечить іншим матеріалам справи.

В своєму висновку експерт дійшов висновків про те, що корисна модель «Полімерний ізолятор» за патентом України № НОМЕР_1 від 12.01.2016 не відповідає умові патентоздатності «новизна» відповідно до матеріалів справи; всі ознаки незалежного пункту формули корисної моделі «Полімерний ізолятор» за патентом України № НОМЕР_1 від 12.01.2016 були загальновідомі на дату подання заявки на корисну модель відповідно до матеріалів справи; відомості, що містять матеріали справи, що були загальнодоступними у світі до 03.06.2015 р. - дати подання заявки № u201505462 спростовують новизну корисної моделі «Полімерний ізолятор» за патентом України № НОМЕР_1 від 12.01.2016; корисна модель за патентом України № НОМЕР_1 не мала новизни на дату подання заявки на видачу патенту - 03.06.2015 відповідно до матеріалів справи.

Про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 експерта попереджено.

Таким чином наданий на виконання ухвали суду висновок № 2191/23-27 від 04.08.2023 р. відповідає вимогам процесуального закону і береться судом до уваги в якості доказу, який підтверджує заявлені позовні вимоги в частині невідповідності корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 умовам патентоздатності.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Права інтелектуальної власності, зокрема на корисну модель, визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 469 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.

Оцінивши доданий позивачем висновок до матеріалів справи, висновок проведеної на виконання ухвали суду експертизи в сукупності з іншими доказами в справі за правилами ст. 89 ЦПК України суд не знайшов обставин, які б давали підстави стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновків чи суперечливість їх іншим матеріалам справи. За таких обставин вони є належним та допустимим доказами у справі.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що надані позивачем докази, висновки експертів, у тому числі, висновки судової експертизи, проведеної відповідно до ухвали суду свідчать, що корисна модель по патенту України № НОМЕР_1 від 12.01.2016 «Полімерний ізолятор» не відповідає умовам патентоздатності.

З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин та враховуючи, що судом встановлено невідповідність спірної корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 умовам патентоздатності, суд дійшов висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» вказаний патент підлягає визнанню недійсним.

Вирішуючи питання стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання недійсним прав на корисну модель «Поліменрний ізолятор» за патентом України № НОМЕР_1 від 12.01.2016, власниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність», суд враховує наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» при визнанні прав на винахід (корисну модель) недійсними повністю чи частково в судовому порядку НОІВ повідомляє про це у Бюлетені. Права на винахід (корисну модель), визнані недійсними повністю або частково в судовому порядку, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі).

Згідно ст. 1 наведеного Закону національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності» визначено, що Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» виконує функції національного органу інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 3-1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в редакції вищевказаного Закону України від 16.06.2020р. № 703-IX до функцій національного органу інтелектуальної власності входить зокрема опублікування відомостей щодо винаходів і корисних моделей.

За викладених обставин функції по внесенню відомостей до Державного реєстру корисних моделей та публікації відомостей про визнання патентів недійсними, про що вимагається позивачем в позові, входять до повноважень ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».

Відповідно до п. 2.2 Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 20 червня 2001 року № 469, у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема, щодо визнання патенту (деклараційного патенту) недійсним повністю або частково.

Згідно п. 2.3 Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі підставою для внесення відомостей до реєстру визначено, зокрема, рішення судових органів.

На підставі наведених законодавчих положень, суд визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, позовну вимогу щодо зобов`язання ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання недійсними прав на корисну модель «Полімерний ізолятор» за патентом України № НОМЕР_1 від 12.01.2016, власниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та опублікувати відомості про це в Бюлетені.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, дослідивши всі матеріали справи, суд вважає, що є достатньо законних підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Також суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат зазначає, що відповідно до ч.1,2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» деклараційний патент на винахід (корисну модель) видається під відповідальність власника за відповідність винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності.

З огляду на те, що на час видачі патенту України № 103922 закладом Установи не було порушено вимог чинного законодавства щодо процедури видачі такого патенту, та те, що відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», деклараційний патент на винахід (корисну модель) видається під відповідальність його власника за відповідність винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, та що права на корисну модель по цьому патенту визнані недійсними з підстав невідповідності корисної моделі умовам патентоспроможності суд вважає, що понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Таким чином, оскільки судом позов до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено на користь позивача підлягає стягненню сума витрат зі сплати судового збору у розмірі 3721 грн.

Крім цього, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на проведення судових експертиз, у розмірі 38 236,80 грн.

Керуючись, «Правилами складання, подання заявки на винахід та заявки на корисну модель», ст.ст. 1, 6, 7,33, Законом України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі", ст.ст.16, 420, 460, 462, 496 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Славенергопром» до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання недійсним патенту, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати недійсним патент України № НОМЕР_1 від 12.01.2016 р. із назвою «Полімерний ізолятор» від дати публікації відомостей про його видачу.

Зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» внести запис до Державного реєстру патентів на корисні моделі стосовно визнання недійсним вказаного патенту та опублікувати в Офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання недійсним патенту України № 103922 від 12.01.2016 р. із назвою «Полімерний ізолятор» від дати публікації відомостей про його видачу.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 3721 грн. судового збору за подання позову та 38 236 грн. 80 коп. витрат за проведення експертиз.

Повне рішення суду складено 06 лютого 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя