Постанова

від 21.03.2024 по справі 295/6087/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа 295/6087/20 Категорія

Додаткова постанова

Іменем України

21 березня 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:

Головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Талько О.Б.,

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 295/6087/20 за скаргою ОСОБА_1 на постанову про закінчення виконавчого провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на навчання

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Мініч Г.Г. звернувся до суду із названою скаргою та просив визнати неправомірною і скасувати постанову державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Суворової Тетяни Анатоліївни від 10.08.2023 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження; зобов`язати Державного виконавця Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у строк не пізніше наступного робочого дня з дня набрання законної сили ухвалою суду, постановленою за результатами розгляду даної скарги, винести постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1; судові витрати покласти на Богунський ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2023 року скаргу задоволено частково. Скасовано постанову Державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Суворової Тетяни Анатоліївни від 10.08.2023 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження. Стягнуто з Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судові витрати за професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. В задоволенні решти вимог скарги - відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2023 року залишено без змін.

01 березня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Мініч Г.Г. надіслав до Житомирського апеляційного суду за допомогою системи «Електронний суд» заяву про ухвалення додатково рішення, у якій просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 9833,33 грн судових витрат на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції та 100 грн на поштові витрати.

У поданих ОСОБА_3 запереченнях на заяву про відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката, зазначено, що витрати в сумі 9833,33 грн та 100 грн стягненню не підлягають, оскільки такі вимоги заявлено в порушення вимог процесуального закону. У відзиві на апеляційну скаргу представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було зазначено орієнтовну суму 6000 грн, однак скаржник не декларував перед судом судових витрат до судових дебатів шляхом подання відповідної заяви усупереч вимог ч.8 ст.141 ЦПК України. Крім того ОСОБА_3 зауважив, що існують розумні підстави стверджувати, що зазначена сума є неспівмірною розміру вартості правничої допомоги, складністю справи та об`ємом роботи, виконаної адвокатом на стадії апеляційного перегляду справи. Відтак, ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Розглянувши заяву по суті, апеляційний суд приходить до висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.

Порядок та підстави ухвалення додаткового рішення визначені статтею 270 ЦПК України.

Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу необхідно виходити із положень статті 137 ЦПК України.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням (частина перша статті 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Мініч Г.Г. просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу. Витрати на правничу допомогу в сумі 9 833,33 грн підтверджуються наступним: 1) Договором № 28/08-23/ФО від 28.08.2023, 2) Ордером серії АМ № 1062953 від 01.09.2023, 3) Додатком № 3 "Складові та розміри гонорару адвоката" від 08.01.2024 до Договору 28/08-23/ФО від 28.08.2023, 4) Платіжною інструкцією № IB57732858 від 09.01.2024, 5) Заявою Стягувача до АБ "Григорія Мініча" від 01.03.2024 про зміну призначення платежу, 6) Актом здачі-приймання наданих послуг від 01.03.2024 до Договору 28/08-23/ФО від 28.08.2023, 7) Платіжною інструкцією № IB61510147 від 01.03.2024.

Заява представника ОСОБА_1 адвоката Мініча Г.Г. про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції, надіслана на адресу Житомирського апеляційного суду за допомогою системи «Електронний суд» 01.03.2024, відтак подана у визначений законом строк, адвокатом не порушено порядок визначений ст. 141 ЦПК України.

Згідно вимог статті 137, 141 ЦПК України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У матеріалах справи міститься договір №28/08-23/ФО про надання правової (правничої) допомоги від 28.08.2023, що укладений між адвокатом Мінічем Г.Г. та ОСОБА_1 (т.1 а.с.18-19).

До заяви про ухвалення додаткового рішення додано додаток №3 «Складові та розміри гонорару бюро» відповідно до якого вартість наданих послуг склала 8500 грн та складається з: 1. Підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №295/6087/20, участь у судових засіданнях (не більше 2 засідань) - 6000 грн; 2.участь в судовому засіданні(починаючи з 3-го) - 1500 грн; інші послуги- 1000 грн (т.2 а.с. 5)

Відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг до договору №28/08-23/ФО про надання правової (правничої) допомоги від 28.08.2023 перелік фактично наданих послуг, їх тривалість та загальна сума гонорару є такими:

- 10.01.2024 - Житомирський апеляційний суд - Підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 295/6087/20;

- 25.01.2024 - Житомирський апеляційний суд - Участь в судовому засіданні. Засідання не відбулося з огляду на клопотання Боржника про відкладення з огляду на хворобу. Проте, про це було повідомлено вже в залі судового засідання. Засідання 1: включено.

- 22.02.2024 - Житомирський апеляційний суд - Участь в судовому засіданні. Розгляд було відкладено з огляду на клопотання представника Боржника про її зайнятість в іншому процесі. Проте, дане клопотання було подано безпосередньо перед судовим засіданням, представником Стягувача надано в судовому засіданні свої заперечення. Засідання 2: включено

- 29.02.2024 - Житомирський апеляційний суд - Участь в судовому засіданні. Отримання вступної і резолютивної частин постанови про залишення апеляційної скарги без задоволення. Засідання 3: 1500,00 грн

- 29.02.2024 - Житомирський апеляційний суд - Підготовка і відіслання на ВДВС е-поштою клопотання про продовження ВП.

- 01.03.2024 - Житомирський апеляційний суд - Підготовка і подання до апеляційного суду заяви про розмір остаточних витрат Стягувача, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги Боржника.

Загальна сума гонорару Бюро за надані Послуги, як вказано в п. 4 акту здачі-приймання наданих послуг до договору №28/08-23/ФО , складала 9 833,33 грн. До моменту підписання Сторонами даного Акта Клієнтом було сплачено на користь Бюро аванс згідно з Додатком № 3 в сумі 6 000,00 грн. А тому сума, що підлягала сплаті Клієнтом на користь Бюро за вирахуванням сплаченого авансу, складала 3 833,33 грн.

Підтверджено оплату послуг адвоката наданих згідно договору про правову (правничу) допомогу № 28/08-23/ФО від 28.08.2023 у сумі 9833,33 грн : 09.01.2024 ОСОБА_1 було здійснено платіж на користь АБ "Григорія Мініча" в сумі 6 000,00 грн; 01.03.2024 ОСОБА_1 було здійснено платіж на користь АБ "Григорія Мініча" в сумі 3833,33 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Верховний Суд дотримується позиції (постанови КГС ВС від 07 серпня 2018 у справі № 916/1283/17, від 30 липня 2019 у справі № 902/519/18), що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених вимогами процесуального законодавства. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Враховуючи критерій реальності адвокатських витрат (написання відзиву, прибуття у судові засідання тричі та фактичну участь в одному судовому засіданні, оскільки двічі судові засідання були відкладені за клопотаннями іншої сторони), характер виконаних адвокатом робіт (застосування законодавства та релевантної судової практики), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи заперечення ОСОБА_3 щодо стягнення судових витрат, керуючись принципами справедливості та верховенства права, колегія суддів дійшла висновку, що судові витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 9833,33 грн у цьому випадку є дещо завищеними порівняно з співмірністю і складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих ним послуг, а тому їх розмір має бути зменшений.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 адвоката Мініча Г.Г. щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції та стягнення їх в розмірі 5000 грн.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

В контексті положень ч.8 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), поданих до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

На підтвердження понесення ОСОБА_2 витрат на відправлення поштової кореспонденції, представником були надані фіскальні чеки відділення поштового зв`язку 10003, адреса: пл. Короленка 4 , датовані 10 січня 2023 року, з яких вбачається направлення рекомендованих листів, адресатам ОСОБА_3 , Богунському ВДВС у м.Житомирі ЦМУ МЮ (м. Київ) (т.1 а.с. 215-216).

Загальний розмір понесених ОСОБА_2 витрат на відсилання сторонам поштової кореспонденції під час розгляду справи в суді апеляційної становить 100 грн, тому з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 належить стягнути 100 грн зазначених витрат.

Керуючись статтями ст. ст. 136, 141, 270, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 295/6087/20 за скаргою ОСОБА_1 на постанову про закінчення виконавчого провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 100 грн на поштові витрати.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Судді: