Постанова

від 19.03.2024 по справі 904/1110/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024 року м. Дніпро Справа № 904/1110/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.,

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Кириченко Є.В. адвокат ( посвідчення № 3560 від 14.04.2023 р. )

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання

Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс"

про прийняття додаткової постанови по справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс"

до

Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод"

про стягнення 4 526 099 грн. 85 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" - 4 212 048 грн. суми заборгованості за здійсненими поставками, 54 696 грн. 80 коп. - пені за договором, 214 398 грн. 70 коп. інфляційних втрат, 44 956 грн. 35 коп. - 3% річних та судових витрат у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2023 р. позов задоволено повністю, стягнуто з приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" 4 212 048 грн. заборгованість, 54 696 грн. 80 коп. - пені, 214 398 грн. 70 коп. інфляційних втрат, 44 956 грн. 35 коп. - 3% річних, судовий збір в сумі 67 891 грн. 50 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 45 261 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2023 р. у справі № 904/1110/23 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" 43 400 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" звернуло до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами в яких просило: скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2023 р. у справі № 904/1110/23, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2023 р. у справі № 904/1110/23 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви Позивача.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2023 р. у справі № 904/1110/23 змінено викладено резолютивну частину в наступній редакції: Позов задовольнити частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" 4 171 080 грн. суми заборгованості за здійсненими поставками, 54 401 грн. 83 коп. пені за договором, 213 575 грн. 61 коп. інфляційних втрат, 66 585 грн. 86 коп. судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" 1 958,45 грн. по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" задоволено частково. Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2023 р. у справі № 904/1110/23 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 27 853,83 грн.. В іншій частині заяви відмовлено.

09.02.2024 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс", через систему "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про ухвалення додаткової постанови, якою стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" 44 713,91 грн. 3 % річних.

Клопотання мотивоване тим, що в постанові Центрального апеляційного господарського суду не міститься вирішення питання щодо стягнення з Відповідача 3% річних, які в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області складали 44 956 грн. 35 коп., а враховуючи позицію апеляційного суду стосовно видаткової накладної № 45 від 21.10.2022 р. мали б складати 44 713, 91 грн. ( 44 956,35 грн. -242,44 грн. ).

12.02.2024 р. Центральним апеляційним господарським судом направлено запит справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

16.02.2024 р. вказана справа надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2024 р. розгляд заяви щодо ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі № 904/1110/23 призначено на 19.03.2024 р.

26.02.2024 р., від представника Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський тепловозоремонтний завод надійшли до суду заперечення на клопотання про ухвалення додаткого рішення, в яких він просить суд відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/1110/23.

В обгрунтування своїх заперечень Відповідач зазначає на тому, що виходячи зі змісту постанови суду апеляційної інстанції, позовні вимоги в частині стягнення з ПрАТ ДТРЗ -3% річних задоволенню не підлягають. Відповідач вважає, що Позивач не може підміняти судове рішення, яким було відмовлено у відповідній частині, шляхом подачі заяви про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення сум стосовно яких судом вже прийнято рішення. Окрім цього, Відповідач вказує на те, що положеннями Договорів передбачено, що сторони погодилися, що текст Договору, будь-які матеріали, інформація та відомості, які стосуються Договору, є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої Сторони Договору, крім випадків, коли таке передавання пов`язане з одержанням офіційних дозволів, документів для виконання Договору або оплати податків, інших обов`язкових платежів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством, яке регулює зобов`язання Сторін Договору. Сторони домовилися, що прострочені Замовником зобов`язання, передбачені даним договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюються до нуля відсотків.

Представник Позивача в судове засідання 19.03.2024 р. не з`явився.

Від Позивача до суду надійшло клопотання про розгляд заяви без участі його представника. Разом з тим, в клопотанні зазначено, що заява підстримується в повному обсязі, змін та допоснень не має.

У судовому засіданні 19.03.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Розглянувши клопотання та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про наяність підстав для задоволення вказаного клопотання Позивача, виходячи з наступного.

Приписами ч. 1 ст. 244 ГПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Водночас, слід зазначити, що норми ст. 244 ГПК України вказують на те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Тобто є актом правосуддя, яким вирішуються окремі процесуальні питання, що не були вирішені судом під час ухвалення судового рішення за результатами вирішення спору по суті. Таке рішення не вирішує / змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті ( наведена правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.05.2021 р. у справі № 905/1623/20, від 22.10.2019 р. у справі № 922/2665/17, від 12.01.2021 р. у справі № 1540/4122/18, від 17.02.2021 р. у справі № 522/17366/13-ц, від 25.03.2021 р. у справі № 640/15192/19).

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яка згідно з частиною першою ст. 244 ГПК України полягає у такому: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається зі змісту мотивувальної частини постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024 р. у справі № 904/1110/23, судом досліджувались вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та встановлено, що Позивач обґрунтовано та правомірно заявив у складі позову вимогу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, а господарський суд правомірно стягнув нарахування із Відповідача.

В останньому абзаці мотивувальної частини постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024р. у даній справі суд дійшов висновку, що викладені в апеляційній скарзі аргументи частково знайшли своє підтвердження ( стосовно видаткової накладної № 45 від 21.10.2022 р. ), що є підставами для зміни оскаржуваного рішення місцевого господарського суду ( відмови у задоволені позовних вимог Позивача пов`язаних зі стягненням 40 968,00 грн. суми основного боргу ( за видатковою накладною № 45 від 21.10.2022 р. ), та нарахованих на вказану суму: пені 294,97 грн., інфляційні втрати 823,09 грн., 3% річних 242,44 грн.), та часткового задоволення апеляційної скарги.

Проте, як свідчать матеріали справи, в резолютивній частині постанови Центрального апеляційного господарського суду не міститься вирішення питання щодо стягнення з Відповідача 3% річних, які в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області складали 44 956 грн. 35 коп., а враховуючи позицію апеляційного суду стосовно видаткової накладної №45 від 21.10.2022р. мали б складати 44 713, 91 грн. ( 44 956,35 грн. - 242,44 грн.).

Відповідно до підп. "а" п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України, у резолютивній частині постанови зазначається висновок суду по суті вимог апеляційної скарги.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що дійсно стосовно позовної вимоги пов`язаної зі стягненням суми 3% річних, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, ухвалив судове рішення ( зазначив в мотивувальній частині ), але не зазначив в резолютивній частині постанови про стягнення з Відповідача 3% річних, в розмірі 44 713, 91 грн.

Відповідно до вимог підпунктів б, в п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України резолютивна частина постанови апеляційної інстанції, зокрема складається: з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Резолютивна частина постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024 р. також не містить висновку про розподіл судових витрат у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", в частині стягнення з Відповідача 3% річних.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне також вирішити питання про розподіл судових витрат в частині стягнення позовних вимог 3% річних, стягнувши 670 грн. 71 коп. судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/1110/23 задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" 3% річних, у розмірі 44 713 грн. 91 коп., 670 грн. 71 коп. судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області, про що видати наказ.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної додаткової постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 22.03.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Чус