Постанова

від 11.03.2024 по справі 686/6747/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/6747/23

Провадження № 22-ц/4820/512/24

Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Цугель А.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1 , представників Хмельницької обласної школи вищої спортивної майстерності Хорошенюк О.В., Ярової В.В., представника Міністерство молоді та спорту України Коваленко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу № 686/6747/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , подану в його інтересах представником ОСОБА_1 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 грудня 2023 року (суддя Павловська А.А.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Хмельницької обласної школи вищої спортивної майстерності, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Міністерство молоді та спорту України, ГО «Федерація важкої атлетики України», про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Звертаючись до суду ОСОБА_2 вказував, що наказом № 144 від 23 грудня 2022 року його звільнено з 31 грудня 2022 року за п. 2 ст. 40 КЗпП України з посади тренера-викладача відділення важкої атлетики Хмельницької обласної школи вищої спортивної майстерності за неодноразове порушення Антидопінгових правил Міжнародної федерації важкої атлетики статей 10.3.1, 10.3.4, 10.9.3.1.

Позивач зазначав, що 03.02.2023 він звернувся до Хмельницької обласної школи вищої спортивної майстерності (надалі ХОШВСМ) із заявою та просив повідомити, відповідно до яких висновків лікарів було прийнято рішення про його звільнення за станом здоров`я. І відповідно до відповіді, що отримана ним 15.02.2023 слідує, що при звільненні стан його здоров`я не оцінювався.

02.02.2023 позивачу стало відомо про звільнення та про причини такого звільнення в день ознайомлення із наказом про звільнення. При цьому він не отримував жодних роз`яснень щодо неодноразових порушень Антидопінгових правил Міжнародної федерації важкої атлетики, які ним були допущені.

Позивач акцентував увагу, на тому, що його тренерський стаж на момент звільнення становив більше 50 років, він є майстром спорту по важкій атлетиці з 1975 року, спортивним суддею республіканської категорії по важкій атлетиці з 1987 року, заслуженим тренером УРСР з 1991 року, заслуженим працівником фізичної культури і спорту України з 1996 року. Також позивач вказує, що нагороджений рядом почесних звань: почесною відзнакою Президента федерації важкої атлетики «За вагомий внесок у розвиток важкої атлетки України»; відзнакою голови ОДА «За заслуги перед Хмельниччиною»; ювілейною медаллю «Двадцять років незалежності України»; орденом «За заслуги III ступеня»; є почесним громадянином м. Хмельницького; «Людина року», є учасником бойових дій.

І ОСОБА_2 вказує, що йому незрозуміло, яким чином він, як тренер з багаторічним досвідом роботи та досягненнями у спорті, не відповідає посаді викладача відділення важкої атлетики Хмельницької обласної школи вищої спортивної майстерності у зв`язку із недостатньою кваліфікацією, що перешкоджає продовженню роботи.

Підставою для звільнення у наказі зазначено порушення ним Антидопінгових правил Міжнародної федерації важкої атлетики статей 10.3.1, 10.3.4, 10.9.3.1., що розміщені на офіційному веб-сайті Міжнародної федерації важкої атлетики за посиланням: https://iwf.sport, однак ОСОБА_2 зазначає, що ознайомитись із цими правилами неможливо, оскільки сайт оформлений англійською мовою, перекладу на українську мову він не містить.

Також, на думку ОСОБА_2 , ХОШВСМ звільнила його з посади не встановивши, які саме порушення правил ним були допущенні та чим вони підтверджуються. Адже єдиною підставою для його звільнення, є лист Міністерства молоді та спорту України. І відповідачем не встановлено фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я (стійкого зниження працездатності) позивач не може належно виконувати покладені на нього трудові обов`язки чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує.

Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний був проінформувати його про відсторонення від посади викладача відділення важкої атлетики та перед звільненням повинен був запропонувати іншу роботу, чого зроблено не було.

З врахуванням наведеного, ОСОБА_2 просив суд скасувати наказ ХОШВСМ від 23 грудня 2022 року № 144 «Про звільнення ОСОБА_2 »; поновити його на посаді тренера-викладача відділення важкої атлетики Хмельницької обласної школи вищої спортивної майстерності з 31 грудня 2022 року; стягнути з ХОШВСМ середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 грудня 2022 року по день ухвалення рішення у справі.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 грудня 2023 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 , через свого представника ОСОБА_1 , оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт вказував, що суд першої інстанції помилково та безпідставно підтримав висновки відповідача та не взяв до уваги те, що його звільнення відбулося на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України, передувати якому, повинна була б атестаційна перевірка, що проводиться атестаційною комісією, проте у цій справі рішення про звільнення було прийняте директором одноосібно, без процедури встановлення кваліфікації позивача.

Апелянт звертає увагу, що його тренерський стаж розпочався ще у 1970 році, а на момент звільнення його досвід тренерської роботи становив більше 50 років, тому висновок суду про невідповідність його, як тренера з багаторічним досвідом роботи та значними досягненнями у спорті, посаді викладача відділення важкої атлетики Хмельницької обласної школи вищої спортивної майстерності, у зв`язку із недостатньою кваліфікацією є необґрунтованим.

ОСОБА_2 також стверджує, що підставою його звільнення є порушення Антидопінгових правил Міжнародної федерації важкої атлетики статей 10.3.1, 10.3.4, 10.9.3.1, проте текст вказаних правил, розміщений на офіційному веб-сайті Міжнародної федерації важкої атлетики не був досліджений судом першої інстанції, так як сайт оформлений англійською мовою. Рішення Антидопінгового комітету також не є належним та допустимим доказом, оскільки Правила Міжнародної федерації важкої атлетики, на які іде посилання в рішеннях Антидопінгового комітету та в самому наказі про звільнення, неможливо прочитати в українській редакції.

При цьому, судом не враховано, що відповідач зобов`язаний був проінформувати апелянта про його відсторонення від посади викладача відділення важкої атлетики та перед звільненням відповідач зобов`язаний був запропонувати позивачу іншу роботу.

На думку ОСОБА_2 , Хмельницька обласна школа вищої спортивної майстерності, звільнивши його з посади, навіть не встановила, які саме порушення правил були допущенні та чим вони підтверджуються. Єдиною підставою для звільнення, є лист Міністерства молоді та спорту України, в якому останній просить Управління молоді та спорту Хмельницької ОВА здійснити відповідні заходи щодо відсторонення ОСОБА_2 від спортивної діяльності, а питання щодо звільнення в цьому листі не ставилось.

Апелянт акцентує увагу на тому, що приєднані до відзиву рішення про порушення антидопінгових правил відповідно до статті 8.3.3 Антидопінгових правил IWF від 09 грудня 2022 року та повідомлення про твердження щодо порушення антидопінгових правил від 04 червня 2021 року не є належними та допустимими доказами, оскільки вони не містять підпису особи, яка виконала цей переклад та відсутнє нотаріальне посвідчення вірності перекладу цих документів. Крім цього, ОСОБА_2 вказував, що зазначені документи отримав лише в березня 2023 року, а станом на дату звільнення він не володів вищезазначеною інформацією.

Також, як вказує позивач, міськрайонним судом при вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, не взято до уваги його клопотання про зменшення судових витрат та не наведено жодної правової підстави для їх відхилення.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство молоді та спорту України звертало увагу, що у матеріалах справи наявні письмові пояснення Міністерства № 4754/8.3 від 07.06.2023, до яких додано документи, у тому числі й Витяг з Антидопінгових правил Міжнародної федерації важкої атлетики IWF 2021 англійською мовою з перекладом, зробленим перекладачем ОСОБА_3 на українську мову, засвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кушніренко Л.О. і ці письмові пояснення були направлені й позивачу. Отже ОСОБА_2 був обізнаний з перекладом норм статей 10.3.1, 10.3.А, 10.9.3.1 Правил IWF 2021, застосованих Міністерством у листі № 7794/4.2 від 23.12.2022 до ХОШВСМ щодо порушення ним антидопінгових правил, а тому суд першої інстанції вірно застосував норми права та визнав належними і допустимими докази, подані Міністерством.

Також Міністерство акцентує увагу на тому, що Правила IWF 2021 і Антидопінгові правила НАДЦ базуються на вимогах Кодексу та інших Міжнародних стандартах та є обов`язковими до виконання як тренерами, так і спортсменами, в протилежному це призведе до нівелювання будь-яких результатів у спорті. А тому, персональним обов`язком кожного спортсмена та тренера у чесному спорті є забезпечення того, щоб жодна із заборонених речовин не була застосована.

Представник Міністерства зазначає, що позивач не доводить дотримання ним вимог антидопінгового законодавства та прийняття зворотного рішення Міжнародним тестувальним агентством стосовно скасування довічного його відсторонення і можливості брати участь у будь-якій якості в будь-якій діяльності за своїм напрямком у важкій атлетиці. А посилання позивача на правові позиції Верховного Суду не можуть враховуватися, оскільки обставини викладені в них не є ідентичними з обставинами цієї справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 Хмельницька обласна школа вищої спортивної майстерності зазначала, що листом Міністерства молоді та спорту України від 23.12.2022 року №7794 із посиланням на інформацію Національного антидопінгового центру ХОШВСМ було доведено, що тренер відділення з важкої атлетики Хмельницької обласної школи вищої спортивної майстерності ОСОБА_2 відповідно до статей 10.3.1, 10.3.4, 10.9.3.1 Антидопінгових правил Міжнародної федерації важкої атлетики довічно дискваліфікований за неодноразові порушення цих правил. І рішенням Міжнародної федерації важкої атлетики від 09.12.2022 у справі про порушення антидопінгових правил паном ОСОБА_4 06 травня 2021 року під час спроби взяття проби в Олімпійському тренувальному таборі - Столичне шосе, 19, Конча - Заспа, Київ, Україна, ІТА, (від імені IWF) - встановлено, що пан ОСОБА_5 скоїв два порушення антидопінгових правил відповідно до статті 2.5 та статті 2.9 ADR IWF. І відповідно до статті 10.3.1, статті 10.3.4 та статті 10.9.3.1 IWF ADR, застосований період відсторонення ОСОБА_2 є довічним.

Відповідач стверджує, що довічна дискваліфікація ОСОБА_2 (згідно з вищевказаним рішенням) є невідповідністю ОСОБА_6 займаній посаді (тренера - викладача відділення важкої атлетики ШВСМ) і саме цим мотивовано рішення про звільнення, а незгода позивача із вимогами спеціального законодавства у сфері спорту, особисте неприйняття ним вимог неухильного дотримання антидопінгового законодавства, не може бути підставою для залишення його на посаді викладача відділення важкої атлетики ХОШВСМ.

Щодо оскарження апелянта в частині стягнених судових витрат представник ХОШВСМ зазначає, що підготовка адвоката до участі у цій справі потребувала вивчення спеціального законодавства у галузі фізичної культури та спорту, антидопінгових процедур; також адвокатом готувалися клопотання про залучення до розгляду справи інших учасників, про допит свідків; готувався проект мирової угоди (яка судом не затверджена, проте можливість її укладення виходила саме від позивача); вивчалися та обговорювалися позиції інших учасників справи, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

В судовому засіданні представниця позивача ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Представники ХОШВСМ Хорошенюк О.В., Ярова В.В. , представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство молоді та спорту України ОСОБА_8 апеляційну скаргу не визнали і просять її відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ГО «Федерація важкої атлетики України» до суду не з`явилися, хоча про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно положень частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до наказу № 14 від 03.01.2013 року ОСОБА_2 прийнято на посаду тренера-викладача відділення важкої атлетики Хмельницької обласної школи вищої спортивної майстерності, що підтверджується записами трудової книжки ОСОБА_2 від 19.10.1966 (т.1 а.с.19).

04 червня 2021 року конфіденційно Федерація важкої атлетики України отримала Повідомлення від ІТА- Іnternational Теsting Аgency (міжнародного тестувального агентства) про порушення Антидопінгових правил паном ОСОБА_2 , а саме статті 2.5 «Втручання або спроба втручання в будь - яку стадію допінг - контролю спортсменом або іншою особою», статті 2.9 «Співучасть або Спроба співучасті Спортсмена чи іншої Особи: пособництво, заохочення, сприяння, підбурювання, змова, приховування чи будь - який інший вид умисної співучасті або спроби співучасті, пов`язаної з порушенням, або спробу порушення антидопінгового правила, або порушення статті 10.14.1 іншою особою». У пункті V цього повідомлення було зазначено, що «зважаючи на те, що ОСОБА_2 скоїв більше одного ADRV та серйозність обставин, ІТА вважає, що поведінка останнього виправдовує встановлення періоду відсторонення від 6 років до довічної заборони і ОСОБА_2 було тимчасово відсторонено від будь - якої спортивної діяльності, окрім антидопінгового навчання (т. 1 а.с. 63-68).

Повідомлення про порушення Антидопінгових правил було надіслано конфіденційно на адресу ОСОБА_2 та копію Федерації важкої атлетики України було направлено ІТА - Департаментом юридичних зв`язків, реєстраційний номер IWF -2021-32/01, у пункті IX якого вказано, що відповідно до статті 14.3 Антидопінгових правил Міжнародної федерації важкої атлетики особистість ОСОБА_2 буде оприлюднена Міжнародною федерацією важкої атлетики після отримання ним повідомлення (т. 1 а.с. 69-77).

29 червня 2021 року ОСОБА_2 звільнений з посади старшого тренера штатної команди національної збірної команди України з важкої атлетики Міністерства молоді та спорту України.

Згідно рішення ІТА- Іnternational Теsting Аgency (міжнародного тестувального агентства) від 09.12.2022 ОСОБА_2 за порушення двох антидопінгових правил відповідно до статті 2.5 та статті 2.9 ADR IWF, статті 10.3.1, статті 10.3.4 та статті 10.9.3.1 IWF ADR було пожиттєво відсторонено (дискваліфіковано) від будь - якої спортивної діяльності, окрім антидопінгового навчання. Інформація про відсторонення була розміщена на сайті ІТА- Іnternational Теsting Аgency (міжнародного тестувального агентства) та Національного антидопінгового центру.

Вказаним рішенням також визначено статус під час відсторонення, а саме: застосовуючи статтю 10.14.1 IWF ADR, протягом періоду відсторонення ОСОБА_2 не повинен брати участь в будь - якій якості в будь - якій діяльності окрім авторизованих антидопінгових освітніх або реабілітаційних програмі, дозволеній або організованій будь - якою стороною, організацією - членом підписанта (3) або клубом чи іншою організацію - членом організації - члена підписанта, або організованою будь - якою професійною лігою або будь - якою організацією заходу міжнародного чи національного рівня, або будь - якою елітною чи національною спортивною діяльністю, що фінансується урядовою установою (т.1 а.с. 204-209).

ОСОБА_2 рішення Міжнародного тестувального агентства від 09.12.2022 про порушення антидопінгових правил до Всесвітнього антидопінгового агентства та до Національної антидопінгової організації відповідно до статті 13.2.3. ADR IWF 2021 не оскаржував. На повторне повідомлення 28.12.2022, направлене Федерацією важкої атлетики України з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відреагував.

Міністерство молоді та спорту України надіслало до Управління молоді та спорту Хмельницької ОВА лист, яким довело до відома Управління молоді та спорту Хмельницької ОВА, що за інформацією Національного антидопінгового центру України тренер відділення з важкої атлетики Хмельницької обласної школи вищої спортивної майстерності ОСОБА_2 відповідно до статей 10.3.1, 10.3.4, 10.9.3.1 Антидопінгових правил Міжнародної федерації важкої атлетики довічно дискваліфікований за неодноразові порушення цих правил. Згідно зі статтею 10.14.1 Антидопінгових правил Міжнародної федерації важкої атлетики пан ОСОБА_2 не повинен брати участь в будь-якій якості в будь-якій спортивній діяльності. Міністерство просило здійснити відповідні заходи щодо відсторонення ОСОБА_2 від спортивної діяльності та проінформувати до 15.01.2023 (т. 1 а.с. 12).

Наказом директора Хмельницької обласної школи вищої спортивної майстерності №144 від 23.12.2022 звільнено ОСОБА_2 , тренера-викладача відділення важкої атлетики Хмельницької, з 31 грудня 2022 року з роботи (ст. 40 п. 2 КЗпП України), за неодноразові порушення Антидопінгових правил Міжнародної федерації важкої атлетики статей 10.3.1, 10.3.4., 10.9.3.1. (а.с. 7).

Постановляючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 правомірно звільнено відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України з підстав виявленої невідповідності останнього займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, що перешкоджає продовженню виконання трудових обов`язків. Адже листом Міністерство молоді та спорту України з 23.12.2022 №7794, що слугував обґрунтуванням та підставою для прийняття оспорюваного наказу, із посиланням на інформацію Національного антидопінгового центру, ХОШВСМ було доведено, що тренер відділення з важкої атлетики ХОШВСМ ОСОБА_2 відповідно до статей 10.3.1,10.3.4, 10.9.3.1 Антидопінгових правил Міжнародної федерації важкої атлетики довічно дискваліфікований за неодноразові порушення цих правил і згідно зі статтею 10.14.1 зазначених Антидопінгових правил не повинен брати участі в будь - якій якості в будь - якій спортивній діяльності.

А перебуваючи на посаді тренера - викладача у ХОШВСМ, ОСОБА_2 здійснював не лише спортивні тренування, а й брав участь у підготовці та участі спортсменів високого рівня до всеукраїнських та міжнародних змагань, тому продовження перебування позивача на зазначеній посаді суперечило б діючому антидопінговому законодавству, оскільки довічна дискваліфікація позивача є невідповідністю останнього займаній посаді тренера - викладача відділення важкої атлетики ХОШВСМ. І встановивши відсутність у ХОШВСМ будь-яких інших посад, що могли б бути запропоновані позивачу на час його звільнення, міськрайонний суд прийшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду, оскільки вони відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Статтею 12 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» передбачено, що школи вищої спортивної майстерності - заклади фізичної культури і спорту, які забезпечують підготовку спортсменів резервного спорту та спорту вищих досягнень шляхом проведення постійно діючих навчально - тренувальних зборів та участь спортсменів у відповідних змаганнях.

Школи вищої спортивної майстерності створюються та діють відповідно до положення про школу вищої спортивної майстерності, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту.

Пунктом 1 Розділу IV Положення про школу вищої спортивної майстерності, затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 17.07.2015 № 2581 (надалі - Положення) тренера - викладача віднесено до учасників навчально - тренувального процесу та спортивної роботи в ШВСМ.

Згідно з пунктом 6 розділу IV Положення про школу вищої спортивної майстерності тренери - викладачі та інші фахівці, залучені до роботи у Школі вищої спортивної майстерності, зобов`язані, зокрема: здійснювати контроль та відповідати за додержання норм антидопінгового законодавства; вести документацію з питань виконання посадових обов`язків (журнали, плани роботи, тощо); дотримуватися вимог Статуту Школи вищої спортивної майстерності, виконувати посадові обов`язки, накази і розпорядження керівництва Школі вищої спортивної майстерності та дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; дотримуватися норм санітарно-гігієнічного та антидопінгового законодавства під час проведення навчально-тренувальних занять та змагань; бути відповідальним за результати своєї роботи з підготовки учнів - спортсменів високого класу.

Правові та організаційні засади провадження антидопінгової діяльності в Україні, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування, обов`язки відповідних закладів, установ, організацій та фізичних осіб щодо запобігання застосуванню та поширенню допінгу у спорті визначає Закон України «Про антидопінгову діяльність у спорті» (надалі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону антидопінгова діяльність - це заходи, спрямовані на запобігання та протидію використанню допінгу у спорті, що виключають, зокрема, запобігання застосуванню та поширенню допінгу у спорті, допінг - контроль та встановлення відповідальності за порушення антидопінгових правил, а також інші види діяльності, визначені Всесвітнім антидопінговим кодексом.

Допінг у спорті - випадок порушення одного або кількох антидопінгових правил, зокрема: заборонена співпраця з допоміжним персоналом спортсмена, який відсторонений за порушення антидопінгових правил (абзац 11 частини 1 статті 1 Закону).

Згідно пункту 9 частини 1 статті 1 Закону до порушень антидопінгових правил віднесено заборону співпраці з допоміжним персоналом спортсмена, який відсторонений за порушення антидопінгових правил.

Національною антидопінговою організацією в Україні є спеціалізована державна установа - Національний антидопінговий центр (стаття 4 Закону).

Пунктом 10 частини 7 статті 4 Закону до повноважень Національного антидопінгового центру віднесено проведення обробки результатів, включаючи моніторинг результатів тестування та розслідування порушень антидопінгових правил.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 21 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.

Висновки суду узгоджуються із матеріалами справи.

Судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права через не врахування, що звільнення позивача було проведено одноосібно директором ХОШВСМ без дотримання атестаційної перевірки кваліфікації ОСОБА_2 .

Відповідно до Порядку проведення атестації тренерів (тренерів - викладачів), що затверджена Наказом Міністерства молоді та спорту України 13.01.2014 №45 атестація тренерів (тренерів-викладачів) - це система заходів, спрямованих на всебічне комплексне оцінювання ефективності їх діяльності, за якою визначаються рівень їх кваліфікації, відповідність займаній посаді у штатній команді національних збірних команд України з видів спорту та присвоюється кваліфікаційна категорія тренерам (тренерам-викладачам) закладів фізичної культури і спорту.

Оцінивши у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України надані учасниками справи та їх представниками докази, виходячи з того, що листом Міністерства молоді та спорту України від 23.12.2022 №7794 із посиланням на інформацію Національного антидопінгового центру доведено ХОШВСМ, що тренер відділення з важкої атлетики ХОШВСМ ОСОБА_2 відповідно до статей 10.3.1,10.3.4, 10.9.3.1 Антидопінгових правил Міжнародної федерації важкої атлетики довічно дискваліфікований за неодноразові порушення цих правил і згідно зі статтею 10.14.1 Антидопінгових правил Міжнародної федерації важкої атлетики Мацьоха М.М. не повинен брати участі в будь - якій якості в будь - якій спортивній діяльності та встановивши, що позивач, працюючи на посаді тренера, крім проведення спортивних тренувань, брав участь у підготовці та участі спортсменів високого рівня до всеукраїнських та міжнародних змагань, міськрайонний суд прийшов до вірного висновку, що довічна дискваліфікація позивача із забороною участі в будь - якій якості в будь - якій спортивній діяльності є невідповідністю займаній посаді тренера - викладача відділення важкої атлетики ХОШВСМ і проведення попередньої атестаційної перевірки атестаційною комісією зазначених обставин не потребує, адже предметом спору не є невиконання позивачем кваліфікаційних вимог, що дають йому право на отримання чи присвоєння категорії.

Посилання у апеляційній скарзі на не дослідження судом першої інстанції тексту Антидопінгових правил Міжнародної федерації важкої атлетики, що не ратифіковані в Україні та не можуть застосовуватися судом є голослівним, адже судом враховано, що Законом України «Про ратифікацію Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті» №68-V від 03.08.2006 Україна ратифікувала Міжнародну конвенцію про боротьбу з допінгом у спорті і прийняла зобов`язання дотримуватися принципів Всесвітнього антидопінгового кодексу, як основи для вживання заходів, передбачених Конвенцією.

НАДЦ на основі рекомендацій Всесвітнього антидопінгового агентства (World Anti-Doping Agency - WADA) розроблено антидопінгові правила і Антидопінгові правила НАДЦ на 2021 рік, затверджені наказом Національного антидопінгового центру від 15.12.2020 №30 та є обов`язковими для виконання, в тому числі, і тренерами.

Судова колегія констатує, що міськрайонний суд в ході розгляду справи ознайомився із Антидопінговими правилами та оцінив у відповідності до вимог процесуального законодавства рішення Міжнародного тестувального агентства від 09.12.2022 про порушення антидопінгових правил та Повідомлення про твердження щодо порушення антидопінгових правил від 04.06.2021 і прийшов до вірного висновку, що рішення та Повідомлення є належними та допустимими доказами довічної дискваліфікації ОСОБА_2 із забороною участі в будь - якій якості в будь - якій спортивній діяльності. Оскільки Антидопінговими правилами, що прийняті виконкомом ІВФ 15.12.2020 та ведені в дію з 01.01.2021 і зазначені рішення та Повідомлення перекладені перекладачем ОСОБА_3 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кушніренко Л.О. (т. 1 а.с. 163-211, 212 - 235).

І, з огляду на наведене, не можуть бути застосовані у цій справі правові висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 20 червня 2019 у справі №910/4473/17, від 30 січня 2020 року у справі №910/14949/18, від 17 серпня 2021 року у справі №910/14949/18, на які посилався ОСОБА_2 , оскільки обставини у цих справах не є подібними.

Також, на думку судової колегії, голослівними є аргументи апеляційної скарги про не встановлення ХОШВСМ при звільненні ОСОБА_2 , які порушення правил були ним допущені та чим це підтверджується. Адже суд першої інстанції встановив, що при звільненні позивача роботодавцем було отримано від Міністерства молоді та спорту України інформацію, викладену у листі від 23.12.2022 №7794 про те, що тренер відділення з важкої атлетики ХОШВСМ ОСОБА_2 відповідно до статей 10.3.1,10.3.4, 10.9.3.1 Антидопінгових правил Міжнародної федерації важкої атлетики довічно дискваліфікований і згідно зі статтею 10.14.1 Антидопінгових правил Міжнародної федерації важкої атлетики не повинен брати участі в будь - якій якості в будь - якій спортивній діяльності. Та відповідно до Акту від 23.12.2022 вбачається, що в присутності директора ХОШВСМ Ярової В.В. , заступника директора з навчально - спортивної роботи ОСОБА_9 , тренер - викладач ОСОБА_2 усно пояснив обставини, які призвели до його дискваліфікації (т. 1 а.с.79) та відповідно до Акту від 30.12.2022 тренер - викладач ОСОБА_2 відмовився надати письмове пояснення щодо обставин, які призвели до його довічної дискваліфікації (т. 1 а.с.81).

Посилання ОСОБА_2 про порушення відповідачем норм трудового законодавства: його не було проінформовано щодо відсторонення від роботи та не було запропоновано перед звільненням іншу роботу, не впливають на законність оскаржуваного судового рішення. Оскільки на дату прийняття ХОШВСМ оспорюваного наказу про звільнення були відсутні підстави саме для відсторонення позивача з врахуванням рішення ІТА - Міжнародного тестувального агентства від 09.12.2022 (застосований період відсторонення ОСОБА_2 є довічним, в який зараховано період тимчасового відсторонення з 04.06.2021, ОСОБА_2 не повинен брати участі в будь - якій якості в будь - якій діяльності, окрім авторизованих антидопінгових освітніх або реабілітаційних програм). І при звільненні ОСОБА_2 з врахуванням зазначеного рішення ІТА - Міжнародного тестувального агентства від 09.12.2022 у ротободавця були відсутні вакантні посади, що могли бути запропоновані позивачу.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 червня 2020 року у справі №185/676/18, колегія суддів відхиляє, оскільки вказана практика Верховного Суду не є релевантною до обставин цієї справи, враховуючи мотиви, за яких у цій справі задоволено позовні вимоги.

При цьому, колегія суддів зазначає, що під судовими рішення в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність оскаржуваного судового рішення в частині стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).

В силу положень частини 5 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Встановивши, що адвокат Хорошенюк О.В. здійснювала представництво інтересів ХОШВСМ в суді першої інстанції та врахувавши заяву представника ХОШВСМ від 08.12.2023 про стягнення витрат на правову допомогу, що також була направлена позивачу, умови договору про надання правової допомоги від 11.04.2023, Акт наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 11.04.2023 (т. 2 а.с. 24- 26), відсутність будь - яких клопотань сторони позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами, міськрайонний суд прийшов до вірного висновку про стягнення із ОСОБА_2 на користь ХОШВСМ витрат на правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

І з огляду на наведене, відхиляються судовою колегією посилання в апеляційній скарзі на неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги та не врахування судом, що позивач є пенсіонером, а стягнуті судові витрати є для нього майновим тягарем.

Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом першої інстанції не допущено.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану в його інтересах представником ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 21 березня 2024 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай