Рішення

від 21.03.2024 по справі 910/18967/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2024Справа № 910/18967/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/18967/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-комерційне підприємство «Дніпро» (52209, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Ярослава Мудрого, буд. 10)

До Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3)

про стягнення 327 377, 33 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-комерційне підприємство «Дніпро» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 322 713, 78 грн основного боргу, а також 3 % річних у розмірі 4 403, 05 грн та інфляційні втрати у розмірі 260, 50 грн за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки № 53-122-01-23-12979 від 27.02.2023.

13.12.2023 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 13.12.2023 для усунення недоліків позовної заяви.

18.12.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки, встановлені ухвалою від 13.12.2023.

15.01.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/18967/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01.02.2024 від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача до 2 000, 00 грн.

05.02.2024 від АТ «НАЕК «Енергоатом» надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладено клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Також у відзиві АТ «НАЕК «Енергоатом» просить суд замінити відповідача у справі 910/18967/23 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на правонаступника - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». В обґрунтування заяви, заявник посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», що опублікована 10.01.2024 та відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації АТ «НАЕК «Енергоатом» 11.01.2024.

Розглянувши подану заяву, Судом встановлено наступне:

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1420 (далі - Постанова) на підставі Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 06.02.2023 № 2896-ІХ (далі - Закон) утворено акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», 100 % акцій якого належать державі, шляхом перетворення Підприємства;

- згідно із пунктом 3 Постанови, керуючись частиною четвертою статті 1 Закону, установлено, що Товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Підприємства із дня державної реєстрації Товариства, а Відокремлені підрозділи Підприємства із дня державної реєстрації Товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва);

- датою державної реєстрації Товариства є 11.01.2024 відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На підтвердження вказаного надано витяг з державного реєстру;

Таким чином, правонаступником майна, всіх прав та обов`язків ДП «НАЕК «Енергоатом» є АТ «НАЕК «Енергоатом», у зв`язку з чим, на стадії написання рішення виникла необхідність у процесуальному правонаступництві та заміні відповідача - ДП «НАЕК «Енергоатом» на його правонаступника - АТ «НАЕК «Енергоатом».

Приписами статті 52 ГПК України визначено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Отже, враховуючи те, що викладені в заяві обставини є достатніми та документально підтвердженими, суд задовольняє заяву про заміну відповідача (ДП «НАЕК «Енергоатом») на його правонаступника Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661).

09.02.2024 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

27.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-комерційне підприємство «Дніпро» (далі - позивач, постачальник) та Державним товариством «Національна атом на енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - відповідач, замовник) правонаступником якого стало АТ "НАЕК "Енергоатом", укладено Договір поставки № 53-122-01-23-12979 від 27.02.2023 (далі - Договір), згідно п. 1.1. якого «Постачальник» зобов`язується поставити і передати у власність «Замовника» певну продукцію, а «Замовник», в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачають у специфікації № 1.

Згідно пункту 1.2. Договору предметом поставки є продукція: 44160000-9, сталеві відводи, яка передбачена Специфікацією №1 (додаток №1 до Договору). У Специфікації №1 до Договору сторони погодили постачання товару - відвід крутовигнутий, у розмірі 322 713, 78 грн.

Згідно пункту 6.1. Договору - сторонами погоджено, що оплата за поставлену продукцію здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії» за умови реєстрації Постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.

Позивач стверджує, що він поставив весь обсяг обумовленого Договором товару, відповідно до видаткової накладної №170 від 03.04.2023 на загальну суму 322 713, 78 грн.

17.04.2023 відповідачем було складено ярлик на поставлену продукцію № 1-8-114.

Проте, за твердженнями позивача, всупереч п. 6.1. Договору, відповідач оплату не зробив і поставлений товар залишився неоплаченим.

Таким чином, позивач звернувся до суду з метою стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 322 713, 78 грн, інфляційних витрат на суму 260, 50 грн та 3 % річних на суму 4 403, 05 грн.

2. Предмет позову.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення основної заборгованості у розмірі 322 713, 78 грн, а також інфляційних витрат у розмірі 260, 50 грн та 3% річних у розмірі 4 403, 05 грн за період прострочення з 03.06.2023 по 15.11.2023.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) Оплата вартості поставленого товару мала відбутися у термін до 02.06.2023 відповідно до п. 6.1. Договору та ярлика на продукцію № 1-8-114 від 17.04.2023.

(2) відповідач направив лист № 7362/041 від 18.04.2023 на адресу позивача, в якому повідомив позивача, що продукція за видатковою накладною № 170 від 03.04.2023 була доставлена та пройшла вхідний контроль. Також відповідач додав ярлик на продукцію № 1-8-114 від 17.04.2023 до листа.

(3) відповідач прострочив виконання свого зобов`язання в частині оплати поставленого товару на суму 322 713, 78 грн, відтак відповідно умов Договору, відповідач зобов`язується оплатити позивачу суму основного боргу, а також згідно статті 625 ЦК України інфляційні витрати та 3 % річних за весь час прострочення (з 03.06.2023 по 15.11.2023).

4. Заперечення відповідача щодо суті позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив:

(1) позивач не врахував здійснену на момент подання позовної заяви оплату на загальну суму 13 458, 90 грн, згідно із платіжними інструкціями: №6030 від 07.06.2023 на суму 1 268, 58 грн; №6195 від 12.06.2023 на суму 5 074, 32 грн; №6194 від 12.06.2023 на суму 7 116, 00 грн.

(2) станом на момент написання відзиву основна заборгованість відповідача становила 138 744, 98 грн, оскільки, відповідач після звернення позивача з позовом до суду частково погасив основний борг на суму 170 509, 90 грн за платіжними інструкціями: № 16064 від 27.12.2023 на суму 40 509, 90 грн; № 3 від 01.01.2024 на суму 50 000, 00 грн; № 191 від 09.01.2024 на суму 30 000, 00 грн; № 693 від 23.01.2024 на суму 50 000, 00 грн.

(3) відтак, відповідач просить суд провадження у справі щодо стягнення основного боргу у сумі 183 968, 90 грн закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

(4) позивач при розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних за період з 03.06.2023 по 31.10.2023 не взяв до уваги часткове погашення відповідачем заборгованості згідно платіжних доручень від 07.06.2023 та від 12.06.2023. Дійсний розмір 3 % річних з урахуванням часткових оплат відповідача становить 4 228, 86 грн, а інфляційних втрат 249, 63 грн.

В заяві про закриття провадження у справі, що надійшла до суду 09.02.2024 відповідач зазначає, що повністю погасив суму основного боргу на залишкову суму 138 744, 98 грн, про що надав платіжну інструкцію № 85 від 30.01.2024. Відтак, відповідач просить суд провадження у справі щодо стягнення основного боргу закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи підтверджено факт поставки відповідачеві товару за спірною видатковою накладною, а відтак чи настав (коли настав) обов`язок відповідача оплатити вартість поставленого товару?

- чи підлягає провадження у справі закриттю, у зв`язку з відсутністю предмету спору та на яку суму?

- чи вірно визначені позивачем боргові періоди прострочення виконання грошового зобов`язання, на яке нараховано 3 % річних та інфляційні втрати, а відтак чи підлягають позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволенню та в якому розмірі?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 188 744, 98 грн підлягає закриттю, а позовні вимоги в іншій частині підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо суми основного боргу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1,2 ст 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст 655 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 1,2 ст 692 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами було укладено Договір поставки № 53-122-01-23-12979 від 27.02.2023 та 03.04.2023 позивач здійснив поставку товару, що був обумовлений Специфікацією № 1, про що між сторонами складено видаткову накладну №170 на суму 322 713, 78 грн.

Як зазначалось судом вище, відповідно до п. 6.1. Договору оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії» за умови реєстрації Постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.

Відповідач відправив позивачу листом № 7362/041 від 18.04.2023 ярлик на придатну продукцію № 1-8-114 від 17.04.2023.

Отже, останній день оплати вартості поставленого товару за видатковою накладною №170 від 03.04.2023 на суму 322 713, 78 грн настав 01.06.2023.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач до звернення позивача з позовом здійснював оплату суми основного боргу частково згідно платіжних інструкцій на загальну суму 13 458, 90 грн:

- платіжна інструкція № 6030 від 07.06.2023 на суму 1 268, 58 грн

- платіжна інструкція № 6195 від 12.06.2023 на суму 5 074, 32 грн

- платіжна інструкція № 6194 від 12.06.2023 на суму 7 116, 00 грн

Суд зазначає, що позивач у позовній заяві не врахував часткову оплату відповідача на загальну суму 13458, 90 грн, тому прострочена основна заборгованість відповідача на момент подання позову склала 309254, 88 грн.

Разом з тим, згідно наданих відповідачем доказів, вбачається, що після подання позивачем позову та до відкриття провадження у справі (ухвала про відкриття провадження датована 15.01.2024) відповідач також здійснював часткові оплати, якими погасив суму боргу на суму 120 509, 90 грн (таким чином залишок основного боргу становив 188 744, 98 грн), згідно таких платіжних інструкцій:

- платіжна інструкція № 16064 від 27.12.2023 на суму 40 509, 90 грн

- платіжна інструкція № 3 від 01.01.2024 на суму 50 000, 00 грн

- платіжна інструкція № 191 від 09.01.2024 на суму 30 000, грн

Також відповідач частково погасив основний борг на суму 50 000 грн відповідно до платіжної інструкції № 693 від 23.01.2024 після відкриття провадження у справі.

Згідно долучених відповідачем до заяви про закриття провадження у справі платіжного доручення № 85 від 30.01.2024 на суму 138 744, 98 грн.

В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, відсутній предмет спору.

Суд наголошує, що господарський суд закриває провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору, зокрема, у випадку припинення існування предмету спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося спірних питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

В даному випадку, предмет спору в частині стягнення суми основного боргу на суму 133 968, 80 грн перестав існувати до відкриття провадження у справі, адже провадження у даній справі, як зазначалося судом вище, було відкрите 15.01.2024.

Відтак, вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 133 968, 80 грн, що був погашений відповідачем до відкриття провадження у справі задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що відповідач здійснив оплату за поставлений позивачем товар, в розмірі 188 744, 98 грн (322 713, 78 - 133 968, 80) вже після відкриття провадження у справі, а саме 23.01.2024 та 30.01.2024, суд дійшов до висновку закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у вказаній сумі, у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Позивач зазначає, що строк оплати поставленого товару настав 02.06.2023, проте судом вище встановлено, що строк оплати насправді настав 01.06.2023, відтак і борговий період повинен був розпочатись з 02.06.2023.

Втім, оскільки, суд керуючись ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не вправі виходити за межі позовних вимог, то при перевірці проведеного позивачем розрахунку 3 % річних та інфляції суд враховує борговий період в межах визначеного позивачем строку прострочення з 03.06.2023 по 15.11.2023.

Суд здійснивши перевірку проведеного позивачем розрахунку інфляції та 3 % річних встановив, що позивач не врахував часткову оплату заборгованості відповідачем на загальну суму 13 458, 90 грн (платіжна інструкція №6030 від 07.06.2023 на суму 1 268, 58 грн; платіжна інструкція №6195 від 12.06.2023 на суму 5 074, 32 грн; платіжна інструкція №6194 від 12.06.2023 на суму 7 116, 00 грн).

Суд здійснивши власний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за період з 03.06.2023 по 15.11.2023 за допомогою ІПС «Ліга:Закон», враховуючи часткову оплату відповідача, встановив, що дійсний розмір 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 4 228, 86 грн (а не 4 403, 05 грн як зазначає позивач), а інфляційних втрат 249, 63 грн (а не 260, 50 грн як зазначає позивач).

З огляду на вище викладене, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню.

6. Розподіл судових витрат.

В позовній заяві позивач зазначив, що ним понесено судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 4 910, 66 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, частину судового збору у розмірі 2 898, 35 грн (в частині закритого провадження та в частині задоволених позовних вимог) суд відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір (оскільки закриття провадження відбулося через задоволення відповідачем вимог позивача в процесі розгляду справи по суті).

В частині позовних вимог щодо яких суд прийняв відмову у їх задоволенні, суд покладає судовий збір на позивача.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що позивач в якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 5 000, 00 грн долучено до матеріалів справи копії: договору про надання правової допомоги № 0611 від 06.11.2023; платіжна інструкція № 2403 від 08.11.2023 на суму 5 000, 00 грн; Акт виконаних робіт (послуг) № 1511 від 15.11.2023.

Згідно з частинами 2- 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5).

Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем наданими суду доказами доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.

Згідно пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, частину витрат на професійну правничу допомогу (в частині закритого провадження та в частині задоволених позовних вимог) суд відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір (оскільки закриття провадження відбулося через задоволення відповідачем вимог позивача в процесі розгляду справи по суті).

В частині позовних вимог щодо яких суд прийняв відмову у їх задоволенні, суд покладає витрати на професійну правничу допомогу на позивача.

Разом з тим, 01.02.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу до 2 000, 00 грн.

З огляду на те, що згідно здійсненого судом розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу за яким з відповідача підлягають стягненню адвокатські витрати у розмірі 2 951, 08 грн, суд вважає, що визначений розмір витрат є обґрунтованим та таким, що відповідає складністю справи. У зв`язку із зазначеним, суд вважає клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу позивача таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити заяву АТ «НАЕК «Енергоатом» про заміну відповідача його правонаступником.

2. Замінити відповідача у даній справі - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код: 24584661) на його правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код: 24584661).

3. Закрити провадження у справі №910/18967/23 в частині стягнення з Акціонерного товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-комерційне підприємство «Дніпро» 188 744, 98 основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

4. У іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-комерційне підприємство «Дніпро» - задовольнити частково.

5. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ: 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-комерційне підприємство «Дніпро» (52209, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Ярослава Мудрого, буд. 10, код ЄДРПОУ: 39775233) 4 228 (чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн 86 коп. - 3 % річних; 249 (двісті сорок дев`ять) грн 63 коп. - інфляційних витрат; 2 951 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят один) грн 08 коп. - витрат на професійну правничу допомогу; 2 899 (дві тисячі вісімсот дев`яносто вісім) грн 35 коп. - судового збору.

6. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-ХОЛДИНГ» в частині стягнення 133 968, 80 грн основного боргу, 174, 19 грн 3 % річних, 10, 87 грн інфляційних витрат - відмовити.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких