Ухвала

від 22.03.2024 по справі 911/726/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/726/24

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши заяву Приватного підприємства «Покров-груп»

про забезпечення позову в справі

за позовом Приватного підприємства «Покров-груп»

до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

про зобов`язання вчинити дії,

без повідомлення учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Покров-груп» (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», в якому просить суд:

-зобов`язати відповідача надати доступ, шляхом надання відповідних перепусток, співробітникам позивача разом із залученими експертами з боку позивача на територію відповідача, з метою продовження виконання умов договору про закупівлю послуг, укладений за процедурою закупівлі «Відкриті торги» №35.1-14/8.4-006 від 14.04.2021.

Позовні вимоги, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язанням за договором про закупівлю послуг, укладений за процедурою закупівлі «Відриті торги» №35.1-14/8.4-006 від 14.04.2021, в частині не надання тимчасового доступу позивачу на територію виконання робіт, зокрема на територію, де знаходиться обладнання позивача.

Разом з позовом, позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій останні просить суд:

-вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рахунки відповідача до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач побоюється, що не допуск працівників на територію відповідача, де знаходяться основні засоби позивача, викликаний знищенням обладнання позивача відповідачем або взагалі його продаж чи здавання в оренду третім особам, а тому у разі невжиття заходів забезпечення позову, це може призвести до того, що в разі задоволення позовних вимог позивача про надання доступу, шляхом надання відповідних перепусток його співробітникам на територію відповідача та не виявлення і/або виявлення знищеного обладнання позивача, унеможливить відшкодування відповідачем майна позивача.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд оглянув вказану вище заяву про забезпечення позову та встановив, що остання подана до суду без додержання вимог статті 139 ГПК України, тому не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику з огляду на наступне

Відповідно до п.6 ч.1 ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, але не виключно пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Слід зазначити, що зустрічне забезпечення по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Він має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Так, згідно з ч.1 ст.141 ГПК України унормовано, що метою цього інституту є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

У принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права "Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі", ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, то зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану status-quo між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.

Згідно з приписами ч.7 ст.140 ГПК України унормовано, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Водночас суд вказує, що статтею 9 Конституції України регламентовано, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" суд зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Окрім того, у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Оскільки заява Приватного підприємства «Покров-груп» про забезпечення позову подана без додержання вимог ст. 139 ГПК України, вона підлягає поверненню заявнику на підставі ч.7 ст.140 цього Кодексу.

При цьому, суд роз`яснює, що повернення заяви не позбавляє заявника права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 139, ч. 7 ст. 140, ст.ст. 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Повернути Приватному підприємству «Покров-груп» заяву про забезпечення позову без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 235, 255, 256 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова