Постанова

від 13.03.2024 по справі 902/1055/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 902/1055/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

позивачки - не з`явились,

відповідача 1 - не з`явились,

відповідача 2 - не з`явились,

третьої сторони на стороні позивача - не з`явились,

третьої особи 1 на стороні відповідачів - не з`явились,

третьої особи 2 на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 (головуючий суддя - Розізнана І.В., судді: Філіпова Т.Л., Грязнов В.В.) та рішення Господарського суду Вінницької області від 09.05.2023 (суддя Тварковський А.А.)

у справі №902/1055/22

за позовом ОСОБА_2

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ-АГРО",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - 1. Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Неля Валеріївна, 2. Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк",

про витребування 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ-АГРО",

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 ) звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ-АГРО" (далі - ТОВ "САТ-АГРО"), Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" (далі - ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС") про витребування 100% частки у статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО" (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані незаконним вибуттям майна (корпоративних прав) з володіння позивачки, яке відбулося шляхом позасудового врегулювання із порушенням умов договору застави №КІЕ-ЧСК 10395/1 від 24.09.2021, Законів України "Про заставу" та "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.З метою забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" (далі також - ТОВ "Діва-Агролан") як позичальником зобов`язань за кредитним договором від 06.10.2020 №КІЕ-ТФ-10395, АТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 уклали договір застави №КІЕ-ЧСК-10395/1 (частки у статутному капіталі товариства) від 24.09.2021, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Безпалюк Л.С., зареєстрований в реєстрі за №1053 (договір застави), за умовами якого ОСОБА_2 передала в заставу АТ "ПУМБ" належну їй частку у статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО" (код ЄДРПОУ 37565654) номінальною вартістю 500 гривень, що становить 100% від розміру статутного капіталу цього товариства, а також належні заставодавцю корпоративні (майнові) права, які випливають з права власності заставодавця на вищевказану частку у статутному капіталі товариства (предмет застави).

2.2.Відповідно до підпункту 1 пункту 6.1 договору застави заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця у випадку невиконання чи неналежного виконання основного зобов`язання; будь-якого порушення умов кредитного договору, будь-якого порушення заставодавцем умов договору (незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання).

2.3.Згідно з пунктом 6.2 договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється на вибір заставодержателя:

(1) за рішенням суду;

(2) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

(3) шляхом позасудового врегулювання відповідно до законодавства України.

2.4.24.09.2021 на виконання умов договору застави частки в статутному капіталі товариства між сторонами договору застави складено акт приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства (під відкладальною обставиною), підписи сторін на якому було засвідчено нотаріально приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Безпалюк Л.С.

2.5.Відповідно до пункту 2 вказаного акта під відкладальною обставиною, з настанням якої до заставодержателя переходить право власності на предмет застави, сторони розуміють невиконання основного зобов`язання в повному обсязі протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі також - ДРОРМ) відомостей про звернення стягнення на предмет застави заставодержателем. При цьому в разі невиконання основного зобов`язання в повному обсязі на 31 (тридцять перший) календарний день з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави заставодержателем до заставодержателя переходить право власності на предмет застави відповідно до цього акта.

2.6.02.11.2021 заставодержатель - АТ "ПУМБ" направив на адресу заставодавця - ОСОБА_2 та позичальника - ТОВ "Діва-Агролан" письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання від 02.11.2021 за вих. №КНО-61.1.1/113 з вимогою усунути таке порушення у 30-денний строк з дня реєстрації Банком відповідного обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та попередженням про звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття його у власність у разі невиконання заставодавцем такої вимоги.

2.7.Реагування позивача на таке повідомлення матеріали справи не містять.

2.8.25.11.2021 АТ "ПУМБ" та ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" уклали договір про відступлення прав вимоги №117//61, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваль К.О. за реєстровим №2034, згідно з яким AT "ПУМБ" частково відступило на користь ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" належні йому права вимоги до позичальника - ТОВ "Діва-Агролан" за кредитним договором від 06.10.2020 №КІЕ-ТФ-10395 у розмірі 775 327 грн, а також права вимоги за всіма договорами застави часток у статутному капіталі товариств, що забезпечували виконання зобов`язань за Кредитним договором, у тому числі всі права вимоги за договором застави від 24.09.2021 №КІЕ-ЧСК-10395/1 частки у статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО".

2.9.25.11.2021 у зв`язку із відступленням права вимоги за договором застави на нового заставодержателя - ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коваль К.О. здійснив реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна змін щодо обтяжувача (заставодержателя) предмета застави з AT "ПУМБ" на ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС".

2.10.30.11.2021 АТ "ПУМБ" направило на адресу ОСОБА_2 та ТОВ "Діва-Агролан" письмове повідомлення від 30.11.2021 №КНО-61.1.1/128 про перехід права вимоги за договором застави до ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС".

2.11.ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" як новий заставодержатель звернуло стягнення на предмет застави, внаслідок чого приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. 24.12.2021 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрував за ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" право на частку у статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО" (реєстраційний запис за №1001741070015018455 від 24.12.2021).

2.12.Вказана реєстраційна дія була оскаржена позивачкою до Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, однак у задоволенні скарги відмовлено.

2.13.Вважаючи звернення на предмет застави незаконним, ОСОБА_2 звернулася із відповідним позовом до суду.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Вінницької області рішенням від 09.05.2023 у справі №902/1055/22, яке Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 28.09.2023, в задоволенні позову відмовив.

3.2.Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що (1) заставодержатель дотримався вимог статей 27, 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та п 6.2.1 договору застави щодо повідомлення заставодавця (позивачки) та позичальника про порушення забезпеченого заставою зобов`язання; (2) договір застави частки в статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО" не містить жодних обмежень для заставодержателя щодо відступлення прав вимоги (заміни кредитора) за вказаним договором застави на користь інших осіб у повному обсязі або частково, а також не вимагає згоди позичальника - ТОВ "Діва-Агролан" та/або заставодавця - ОСОБА_2 на таке відступлення прав вимоги; (3) новий заставодержатель - ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" зі спливом 02.12.2021 визначеного Законом та договором застави 30-денного строку набув право звернення стягнення на предмет застави (частку в статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО") шляхом набуття його у власність на підставі статті 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", пункту 6.2.1 договору застави частки в статутному капіталі цього товариства та акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства (оскільки настала відкладальна обставина, передбачена у пункті 2 вказаного акта); (4) обсяг відповідальності майнового поручителя перед кредитором визначається договором застави, погоджений предмет застави (100 % статутного капіталу ТОВ "САТ-АГРО") є незмінним, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги не змінює зазначений обсяг відповідальності майнового поручителя (заставодавця) - ОСОБА_2 перед новим кредитором; (5) обставини зміни суми основного зобов`язання, що не відображено у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна при реєстрації зміни обтяжувача, не впливають на обсяг відповідальності ОСОБА_2 за договором застави. Про зменшену суму основного зобов`язання позивачка була належним чином повідомлена, позаяк 30.11.2021 АТ "ПУМБ" направило ОСОБА_2 повідомлення про перехід права вимоги за договором застави до ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" з проханням перерахувати кошти в рахунок погашення основного зобов`язання в розмірі 775 327 грн; (6) фактичне звернення стягнення на предмет застави відбулося 24.12.2021 шляхом внесення до ЄДРЮОФОП запису про зміну складу учасників (засновників) ТОВ "САТ-АГРО", ОСОБА_2 замінено на ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС"; (7) за період від повідомлення позивача про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання до фактичного звернення стягнення на предмет застави ОСОБА_2 не здійснила повного погашення основного зобов`язання, щоб зупинити звернення стягнення на предмет застави.

3.3.За висновками суду першої інстанції, вибуття 100 % частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО" шляхом звернення стягнення на предмет застави відбулося правомірно.

3.4.Суд першої інстанції також визнав слушними доводи АТ "ПУМБ" про обрання позивачкою неналежного способу захисту (з урахуванням зміни предмету позову), позаяк наявність між сторонами договірних відносин виключає можливість подання віндикаційного позову. Майно вибуло з володіння позивачки внаслідок заміни заставодержателя за договором застави, враховуючи уступлення права вимоги, тобто відбулася лише заміна сторони у договірних відносинах. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1. ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 та рішення Господарського суду Вінницької області від 09.05.2023 у цій справі і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

4.2.Підставою касаційного оскарження скаржниця визначила пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи що:

- судами попередніх інстанцій не враховано висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, стосовно ефективного способу захисту, статті 17 Закону України "Про держану реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 13 та 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень";

- суд не дослідив зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилив клопотання про витребування доказів, недослідження яких свідчить про неповне з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами (пункти 1 та 3 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).

4.3.Доводи скаржниці зводяться до того, що:

(1) суди не встановили чи були надані приватному нотаріусу під час здійснення спірної реєстраційної дії усі документи, які давали можливість встановити, що станом на 24.12.2021 заставодавець та боржник не виконали грошові зобов`язання за кредитним договором;

(2) досліджуючи подані AT "ПУМБ" докази стосовно направлення позивачці та позичальнику за кредитним договором повідомлень про необхідність виконання зобов`язання та зміну кредитора в зобов`язанні, суди не переконались в тому, що такі документи були надані приватному нотаріусу перед проведенням реєстраційної дії щодо зміни складу учасників ТОВ "САТ-АГРО";

(3) суди не мотивували, яким чином на час проведення реєстраційної дії приватний нотаріус як державний реєстратор міг встановити настання відкладальної обставини, визначеної пунктом 6.2.1 договору застави;

(4) суди не врахували, що факт існування чи припинення існування відкладальної обставини мав перевірити саме приватний нотаріус. Водночас, суди повинні були з`ясувати, чи були у приватного нотаріуса підстави, визначені актом приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства від 24.09.2021, для вчинення реєстраційної дії щодо зміни учасників ТОВ "САТ-АГРО", і якими документами станом на час вчинення такої реєстраційної дії такі підстави та обставини підтверджувались;

(5) приватний нотаріус мав би враховувати, що розмір порушеного зобов`язання на момент направлення повідомлення 02.11.2021 змінився в сторону зменшення, на суму 775 327 гривень, а іншої вимоги про виконання основного зобов`язання відповідно до статі 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" саме в розмірі 775 327 грн ні боржнику, ні заставодавцю не було направлено;

(6) з огляду на обставини та підстави позову у цій справі, між сторонами виник спір у зв`язку з вибуттям майна (корпоративних прав) з володіння позивача. Обраний позивачкою спосіб захисту є ефективним, оскільки забезпечує відновлення її прав без вчинення додаткових дій, так як скасування запису автоматично не відновить позивачку у статусі учасника товариства;

(7) відсутній правовий висновок щодо застосування частини першої статті 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" стосовно необхідності перевірки нотаріусом як державним реєстратором перед вчиненням реєстраційних дій відносно товариства факту отримання повідомлення про порушення забезпеченого зобов`язання та реєстрації зміненого розміру обтяження фактичному розміру боргу;

(8) відсутній правовий висновок щодо застосування пункту 4 частини першої статті Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а саме стосовно того, що нездійснення новим обтяжувачем - відповідачем 2 реєстрації зміни у відомостях про зареєстроване обтяження щодо зміни змісту та розміру забезпеченого обтяженням зобов`язання відповідно до розміру вимог є підставою для відмови в проведені реєстраційної дії відповідно до статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань";

(9) суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів, яке було подане після зміни предмета позову, ненадавши позивачці строк для подання нових доказів, що мають значення для справи.

4.4.АТ "ПУМБ" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

4.5.За доводами третьої особи 2:

(1) заставодержатель належним чином повідомив заставодавця ( ОСОБА_2 ) та позичальника ТОВ "Діва-Агролан") про порушення забезпеченого заставою зобов`язання в порядку статті 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та пункту 6.2.1 договору застави;

(2) заміна сторони заставодержателя за договором застави не припиняє права нового заставодержателя - ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" звернути стягнення на предмет застави шляхом набуття його у власність та не звільняє заставодавця - ОСОБА_2 від виконання передбаченого договором застави зобов`язання щодо передачі частки в статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО" на користь такого нового заставодержателя за актом приймання-передачі частки в статутному капіталі цього товариства. Така заміна жодним чином не може порушувати будь-які права або інтереси позивачки - ОСОБА_2 , оскільки її зобов`язання за договором застави по відношенню до нового заставодержателя залишаються чинними та підлягають виконанню у повному обсязі;

(3) ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" у законний спосіб набуло право звернення стягнення на предмет застави після настання передбаченої актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО" відкладальної обставини;

(4) в силу діючого законодавства про заставу позивачка відповідала перед новим заставодержателем - ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" виключно в межах вартості предмета застави за договором застави, а не в межах всієї заборгованості за кредитним договором. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги не змінює зазначений обсяг відповідальності майнового поручителя (заставодавця) - ОСОБА_2 перед новим кредитором ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС";

(5) заміна сторони кредитора (заставодержателя) у договорі застави з АТ "ПУМБ" на ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" не призводить до недійсності направленого банком повідомлення з вимогою про усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання (така вимога залишається чинною для ОСОБА_2 та підлягала виконанню нею і після відступлення права вимоги), а чинне законодавство не містить обов`язку повторного направлення такого повідомлення з вимогою новим кредитором після відступлення;

(6) ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" подало приватному нотаріусу вичерпні документи, передбачені частиною п`ятою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", що є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про новий склад учасників ТОВ "САТ-АГРО", відповідно у державного реєстратора - приватного нотаріуса не було жодних підстав, визначених статтею 28 вказаного Закону для відмови у проведенні державної реєстрації відповідних змін, на які посилається скаржниця;

(7) посилання скаржниці на те, що приватний нотаріус перевіряв настання відкладальної обставини (сплив 30 денного строку з дня реєстрації звернення стягнення ДРОРМ), не спростовує встановленого судами факту, що на момент проведення державної реєстрації (24.12.2021) така відкладальна обставина дійсно настала, що не заперечує скаржниця;

(8) клопотання про витребування доказів в порушення вимог частини першої статті 81 ГПК було подано позивачкою через тривалий час після початку розгляду справи судом, таке клопотання не містить обґрунтування неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від волі позивачки або її представника;

(9) позивачка обрала спосіб захисту свого майнового права шляхом подання віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, проте ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" набуло у власність 100% часток в статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО" на підставі діючого законодавства України та відповідного договору застави частки у статутному капіталі та акта приймання-передачі до нього, укладених з позивачкою, що свідчить про відсутність підстав для витребування майна згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

5.Позиція Верховного Суду

Щодо правомірності позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки

5.1.Загальний порядок звернення стягнення на рухоме майно у позасудовому порядку визначений у Законі України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

5.2.Відповідно до частини першої статті 26 цього Закону обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери;

5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

5.3.Згідно зі статтею 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір невиконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

5.4.Частиною першою статті 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором. При цьому обтяжувач зобов`язаний повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону.

5.5.Як встановили суди попередніх інстанцій, позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави (100% частки у статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО") шляхом його передачі у власність заставодержателю, який визначений у пункті 1 частини першої статті 26 та статті 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", також передбачений пунктом 6.2.1 договору застави частки в статутному капіталі товариства від 24.09.2021, укладеного між АТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 ..

5.6.Так, згідно з пунктом 6.2.1 договору застави частки в статутному капіталі товариства від 24.09.2021 у разі прийняття рішення заставодержателем про звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку, заставодержатель одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави зобов`язаний надіслати заставодавцю та іншим зареєстрованим обтяжувачам, якщо такі будуть встановлені, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання згідно вимог законодавства. Якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави зобов`язання, забезпечене заставою згідно з договором застави, залишилось невиконаним, заставодавець зобов`язаний забезпечити передачу заставодержателю документів, що підтверджують наявність предмету застави, а саме: установчих документів товариства, печаток та штампів, бухгалтерської та податкової звітності за останні 3 роки, документів кадрового діловодства товариства. У випадку, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави, основне зобов`язання не буде виконане в повному обсязі, то на 31 (тридцять перший) календарний день до заставодержателя переходить право власності на предмет застави відповідно до акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства (під відкладальною обставиною). Справжність підписів на акті засвідчується нотаріально. Акт укладається одночасно з договором у чотирьох примірниках (два - для заставодержателя, один - для заставодавця та один - для нотаріуса). На підставі акта відбувається державна реєстрація заставодержателя як учасника товариства згідно законодавства України.

5.7.Відповідно до пункту 2 акта приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства під відкладальною обставиною, з настанням якої до заставодержателя переходить право власності на предмет застави, сторони розуміють невиконання основного зобов`язання в повному обсязі протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави заставодержателем. При цьому в разі невиконання основного зобов`язання в повному обсязі на 31 (тридцять перший) календарний день з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави заставодержателем до заставодержателя переходить право власності на предмет застави відповідно до цього акта.

5.8.Пунктом 3 зазначеного акта визначено, що перехід права власності на предмет застави згідно з пунктом 2 цього акта є підставою для державної реєстрації заставодержателя як учасника цього товариства згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

5.9.Суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання вимог статей 27, 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та пункту 6.2.1 договору застави, 02.11.2021 заставодержатель - АТ "ПУМБ" направив на адресу заставодавця - ОСОБА_2 та позичальника - ТОВ "Діва-Агролан" письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання від 02.11.2021 за вих. №КНО-61.1.1/113 з вимогою усунути таке порушення у 30-денний строк з дня реєстрації банком відповідного обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та попередженням про звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття його у власність у разі невиконання заставодавцем такої вимоги (реєстрація звернення стягнення в ДРОРМ також була здійснена 02.11.2021).

5.10.Копії повідомлення, доказів його направлення цінним листом на адресу заставодавця - ОСОБА_2 та позичальника - ТОВ "Діва-Агролан", а також витягу про реєстрацію в ДРОРМ звернення стягнення на предмет застави додані АТ "ПУМБ" до відзиву на позовну заяву.

5.11.Проте, незважаючи на належне повідомлення заставодержателем заставодавця (позивачки) та позичальника про порушення забезпеченого заставою зобов`язання в порядку статті 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та пункту 6.2.1 договору застави, про що цілком обґрунтовано виснували суди попередніх інстанцій, вказана вимога залишилась без задоволення.

5.12.Водночас суди встановили, що внаслідок укладення 25.11.2021 між АТ "ПУМБ" та ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" договору про відступлення прав вимоги №117//61, до нового заставодержателя - ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" перейшли всі права попереднього заставодержателя та всі права вимоги за договором застави частки в статутному капіталі товариства, у тому числі, але не виключно, право звернути стягнення на предмет застави (частку в статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО") у спосіб та в порядку, що визначені у пункті 6.2.1 договору застави та укладеному до нього акті приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства шляхом набуття такої частки у власність.

5.13.При цьому суди врахували, що заміна сторони заставодержателя за договором застави не припиняє права нового заставодержателя - ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" звернути стягнення на предмет застави шляхом набуття його у власність та не звільняє заставодавця - ОСОБА_2 від виконання передбаченого договором застави зобов`язання щодо передачі частки в статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО" на користь нового заставодержателя за актом приймання-передачі частки в статутному капіталі цього товариства. Сама по собі заміна заставодержателя з АТ "ПУМБ" на ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" не порушує права або інтереси позивача ОСОБА_2 , оскільки її зобов`язання за договором застави по відношенню до нового заставодержателя залишаються чинними та підлягають виконанню у повному обсязі.

5.14.З огляду на встановлені обставин справи, зокрема те, що 30-денний строк на виконання вимоги усунути порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, направленої поштою первісним заставодержателем - АТ "ПУМБ" заставодавцю - ОСОБА_2 та позичальнику - ТОВ "Діва-Агролан" з одночасною реєстрацією звернення стягнення в ДРОРМ 02.11.2021, відповідно до статті 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та пункту 6.2.1 договору застави, сплив 02.12.2021, суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано виснували, що новий заставодержатель - ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" зі спливом 02.12.2021 визначеного цими законом та договором застави 30-денного строку, набув право звернення стягнення на предмет застави (частку в статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО") шляхом набуття його у власність на підставі статті 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", пункту 6.2.1 договору застави частки в статутному капіталі цього товариства та акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства (оскільки настала відкладальна обставина, передбачена у пунктом 2 вказаного акта приймання-передачі).

5.15.Звернення новим заставодержателем - ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" стягнення на предмет застави (частку у статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО", що належала ОСОБА_2 ) шляхом набуття (реєстрації) права власності на нього в рахунок погашення заборгованості позичальника - - ТОВ "Діва-Агролан" за кредитним договором жодним чином не порушило права та інтереси позивача, оскільки передавши в заставу частку у статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО", позивачка виступила саме майновим поручителем за виконання позичальником - ТОВ "Діва-Агролан" зобов`язань за кредитним договором, відповідно таке звернення стягнення є законним способом погашення вимог кредитора, права якого порушені, зокрема, з огляду на те, що доказів повного чи часткового проведення розрахунків за договором позики чи договором застави ні позичальник, ні заставодавець не надали.

5.16.Конкретний обсяг відповідальності майнового поручителя перед кредитором визначається договором застави. Укладаючи договір застави, заставодавець бере на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником, у межах вартості предмета застави. Тобто, у правовідносинах застави на майнового поручителя покладається додатковий (акцесорний) обов`язок виконати зобов`язання за боржника в межах вартості предмета застави, яка може покривати вартість основного зобов`язання як повністю, так і частково (вказаний правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №910/23070/17).

5.17.Таким чином, оскільки ОСОБА_2 в силу норм чинного законодавства про заставу відповідала перед новим заставодержателем - ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" виключно в межах вартості предмета застави за договором застави, а не в межах всієї заборгованості за кредитним договором, заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги не змінює зазначений обсяг відповідальності майнового поручителя (заставодавця) - ОСОБА_2 перед новим кредитором.

5.18.Крім цього, зміна сторони кредитора (заставодержателя) у договорі застави з АТ "ПУМБ" на ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" також не призводить до недійсності направленого банком повідомлення з вимогою про усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, така вимога залишається чинною для ОСОБА_2 і підлягала виконанню нею і після відступлення права вимоги, зокрема з огляду на те, що норми чинного законодавства не визначають обов`язку нового кредитора здійснити повторне направлення такого повідомлення з вимогою про усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, а також можливості здійснити повторну реєстрацію звернення стягнення в ДРОРМ, яка здійснюється одночасно з направленням відповідного повідомлення.

5.19.Більш того, як встановили суди попередніх інстанцій, на виконання пункту 4.2 договору відступлення АТ "ПУМБ" направило на адресу заставодавця - ОСОБА_2 та позичальника - ТОВ "Діва-Агролан" повідомлення щодо обсягу відступлених прав вимоги від 30.11.2021 за вих. №КНО-61.1.1/128, що свідчить про належне повідомлення позивачки про часткове відступлення прав вимоги на користь нового заставодержателя - ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС", відповідно, про наявність у неї можливості у будь-який час виконати вимогу про усунення порушення та зупинити процедуру звернення стягнення на предмет застави до моменту реєстрації ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" єдиним учасником ТОВ "САТ-АГРО", чого, як встановили суди попередніх інстанцій, позивачка не вчинила.

5.20.Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє доводи скаржниці стосовно того, що після часткового відступлення прав вимоги на адресу заставодавця - ОСОБА_2 новий заставодержатель -ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" мав направити нове повідомлення про усунення порушення забезпеченого зобов`язання в сумі відступленої частини боргу за кредитним договором, а також внести зміни в ДРОРМ щодо суми заборгованості, оскільки такі не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та умовах укладеного договору застави.

5.21.За таких обставин, суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано виснували, що вибуття 100% частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО" шляхом звернення стягнення на предмет застави відбулося правомірно.

Щодо правомірності здійснення державної реєстрації права на частку в статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО"

5.22.Як встановили суди попередніх інстанцій, про що зазначалось раніше у цій постанові, після 02.12.2021 ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС", як новий заставодержатель, набуло право звернення стягнення на предмет застави (частку в статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО") шляхом набуття її у власність відповідно до положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", умов договору застави частки в статутному капіталі цього товариства та акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства до нього з метою задоволення своїх вимог за кредитним договором.

5.23.Оскільки станом на 24.12.2021, як встановили суди, заборгованість ТОВ "Діва-Агролан" за кредитним договором перед кредитором - ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" не була погашена, заставодержатель - ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" станом на 24.12.2021 набув право звернення стягнення на частку в статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО" шляхом державної реєстрації зазначеної частки за ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" відповідно до норм чинного законодавства України про державну реєстрацію.

5.24.Відповідно до підпункту г) частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю (крім відповідної заяви та квитанції про сплату адміністративного збору) подається один із таких документів, зокрема, акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

5.25.Встановивши, що акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО" було оформлено з дотриманням вимог абзацу 19 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо нотаріального засвідчення підписів сторін на ньому, у тому числі нотаріального засвідчення підпису заставодавця ОСОБА_2 , апеляційний суд вважав, що ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" подало приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н. В. вичерпний перелік документів, передбачений частиною п`ятою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", що є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників ТОВ "САТ-АГРО" та свідчить про відсутність у державного реєстратора - приватного нотаріуса Миронюк Н.В. підстав, передбачених статтею 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", для відмови ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" у проведенні державної реєстрації відповідних змін.

5.26.Доводи скаржниці щодо нез`ясування судами обставин справи, зокрема стосовно надання/ненадання приватному нотаріусу під час здійснення спірної реєстраційної дії усі документів, які давали можливість встановити, що станом на 24.12.2021 заставодавець та боржник не виконали грошові зобов`язання за кредитним договором, а також стосовно безпідставного відхилення клопотання про витребування таких документів у приватного нотаріуса, Верховний Суд відхиляє, адже встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, зокрема, щодо факту непогашення заборгованості за кредитним договором станом на 24.12.2021, не потребували додаткового підтвердження або перевірки за рахунок витребуваних у приватного нотаріуса документів.

5.27.Перевіряючи правомірність набуття заставодержателем - ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" станом на 24.12.2021 право звернення стягнення на предмет застави (частку в статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО") у спосіб набуття її у власність шляхом державної реєстрації зазначеної частки за ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС", суд не лише формально з`ясував дотримання приватним нотаріусом вимог закону щодо перевірки правомірності та законності здійснення приватним нотаріусом відповідної державної реєстрації, а й перевірив наявність/відсутність підстав для здійснення такої державної реєстрації, встановив її законність та правомірність, в тому числі настання на момент здійснення державної реєстрації (24.12.2021) визначеної договором застави відкладальної обставини - невиконання основного зобов`язання в повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави заставодержателем.

Щодо обраного позивачкою способу захисту - витребування частки у статутному капіталі товариства

5.28.Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

5.29.Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

5.30.Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

5.31.В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

5.32.Відповідно до частин першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

5.33.Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

5.34.Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

5.35.Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

5.36.При цьому, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права саме відповідачем, з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

5.37.Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16). Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, на неврахування висновків в яких скаржниця посилається у своїй касаційній скарзі).

5.38.Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, потрібно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанови Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №438/887/16-ц, від 18.05.2022 у справі №921/199/20).

5.39.Отже, коли особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

5.40.За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

5.41.Більше того, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, на неврахування висновків в якій також посилається скаржниця).

5.42.Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, розглянув спір по суті, втім вважав, що обраний позивачкою спосіб захисту, а саме витребування частки в статутному капіталі товариства у спірних правовідносинах, є неналежним.

5.43.Верховний Суд вважає такі висновки помилковими з огляду на наступне.

5.44.Відповідно до частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів, зокрема, д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

5.45.У частині п`ятій статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Частиною другою статті 25 зазначеного Закону передбачено перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей, які не стосуються розміру статутного капіталу, розміру часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства (постанови Верховного суду від 01.08.202 у справі № 907/166/21, від 08.08.2022 у справі №911/2780/20).

5.46.Верховний Суд вже неодноразово зазначав, що відповідно до пунктів "д" та "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" особа, яка вважає себе власником частки, що незаконно вибула з її володіння, має звертатися до володільця частки (особи, вказаної як власник в ЄДР) з позовом про стягнення частки (витребування частки з чужого незаконного володіння) або позовом про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а). Саме такий спосіб захисту є належним, адже судове рішення, що набрало законної сили, про задоволення такої вимоги є підставою для внесення відповідних змін до ЄДР.

5.47.Судова палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в складі Верховного суду у постанові від 11.12.2023 у справі 907/922/21, яку Суд враховує в силу частини четвертої статті 300 ГПК, зазначила, що витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача - колишнього учасника товариства, що був виключений, у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до статті 387 ЦК України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до частини другої статті 388 ЦК України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у частині першій статті 388 ЦК України).

5.48.Корпоративна Палата виходить з того, що частка у статутному капіталі товариства є особливим видом майна, тому загальні засади захисту права власності застосовуються й для захисту права власника частки у статутному капіталі, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

5.49.Таким чином, власник майна з дотриманням вимог статей 387, 388 ЦК може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула його з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

5.50.У постановах від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а та від 01.04.2020 у справі №813/1056/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що у разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пункт "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пункт д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Цей висновок застосований та підтверджений також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 08.09.2020 у справі №916/667/19, від 03.11.2020 у справі №922/88/20.

5.51.Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення прав або інтересів учасників товариства.

5.52.Як свідчать матеріали справи, скаржниця вважає себе власницею частки у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "САТ-АГРО", яка вибула з її володіння внаслідок безпідставного звернення стягнення на предмет застави. Право на цю частку на момент звернення з позовом відповідно до даних ЄДР зареєстровано за ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС"

5.53.З огляду на наведене, Верховний Суд вважає належним та ефективним обраний позивачкою спосіб захисту шляхом заявлення до володільця частки (особи, щодо якої у ЄДР містяться відомості як про власника спірної частки) вимоги про витребування частки у статутному капіталі товариства, адже у разі витребування за рішенням суду на користь позивачки 100% частки у статутному капіталі ТОВ "САТ-АГРО" на підставі підпункту "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" право позивачки на цю частку могло б бути поновлене.

5.54.Проте, як зазначалось, позивачка не довела незаконність позасудового звернення стягнення на предмет застави, відповідно й незаконність вибуття з її володіння частки у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "САТ-АГРО" та, як наслідок, наявність у неї відповідного права (охоронюваного законом інтересу), який би підлягав захисту в судовому порядку з урахуванням належності обраного нею способу захисту.

5.55.Водночас, Верховний Суд вважає, що помилкові висновки судів попередніх інстанції про обрання позивачкою неналежного способу захисту, зокрема з огляду на неврахування вищенаведених висновків Верховного Суду, не можуть бути підставою для скасування цілком законних рішень судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору, а саме про відмову у задоволенні позову у зв`язку із недоведенням позивачкою незаконності позасудового звернення стягнення на предмет застави, відповідно й незаконності вибуття з її володіння частки у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "САТ-АГРО", про що зазначалось вище у цій постанові.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.

7. Розподіл судових витрат

7.1.За загальним правилом статті 129 ГПК у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2.Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 та рішення Господарського суду Вінницької області від 09.05.2023 у справі №902/1055/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді І.Д. Кондратова

О.А. Кролевець