Вирок

від 22.03.2024 по справі 359/3622/17

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/3622/17

Провадження № 1-кп/359/14/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2024 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

за участю прокурорів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , обвинуваченого ОСОБА_18 , його захисників - адвокатів ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , обвинуваченого ОСОБА_21 , його захисників - адвокатів ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , обвинуваченого ОСОБА_25 , його захисників - адвокатів ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , спеціаліста ОСОБА_43 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду об`єднані кримінальні провадження: № 42016110000000364, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2016 року, та № 42017110000000126, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2017 року, що найшло до суду з обвинувальними актами по обвинуваченню

ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого керівником групи митного декларування в ТОВ "Костал Україна", одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Безмеін Ашхабадської області, Туркменістан, громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого менеджером із зовнішньоекономічної діяльності в ТОВ "Лабвелл", одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 364 КК України,

та

ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Лубни Полтавської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого економістом в ТОВ "Східно-Європейська мастильна компанія", одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання пред`явленого обвинувачення.

ОСОБА_21 та ОСОБА_25 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а ОСОБА_18 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, згідно обвинувального акту, на початку липня 2016 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, з метою митного оформлення вантажу ПП "Альборз" (код ЄДРПОУ 24932043), а саме: "горіхи фісташки; ізюм; інжир; фініки, курага та інші", та правильного визначення митної вартості вказаних товарів, митний брокер ТОВ "Брок-Віп-Інтер" ОСОБА_44 звернувся до старшого інспектора ВМО № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 , який згідно своєї посадової інструкції здійснює контроль за дотриманням суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, правильності визначення митної вартості товарів, а також правильності визначення їх країни походження, за адресою: АДРЕСА_6 .

Під час вказаної розмови, оглянувши надані ОСОБА_45 товаросупровідні документи митного вантажу ПП "Альборз", в тому числі інвойси, контракти, пакувальні листи, тощо, старший інспектор ВМО № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 , зазначив про необхідність перевірки правильності визначення митної вартості вищевказаних товарів відповідно до бази даних ЄАІС ДМСУ, у зв`язку з чим повідомив про свого близького знайомого - заступника директора ТОВ "Консалтинговий центр" ОСОБА_18 , який може посприяти у вирішенні питання щодо погодження митної вартості товарів, вказаних в інвойсах, після чого надав митному брокеру ОСОБА_46 свої номери мобільних телефонів та номер мобільного телефону ОСОБА_18 для здійснення подальшого спілкування за допомогою мобільного зв`язку.

В подальшому, 05.07.2016 року в період часу з 10 год. 45 хв. до 11 год. 27 хв. ОСОБА_21 , займаючи посаду старшого інспектора ВМО № 1 митного поста "Східний термінал" Київської обласної митниці ДФС, використовуючи з цим свої службові обов`язки, маючи доступ до бази даних ЄАІС ДМСУ, перевіривши рівень митної вартості товарів "горіхи фісташки; ізюм; інжир; фініки, курага та інші", які належать ПП " Альборз ", визначених в цінові базі даних ЄАІС ДМСУ, діючи умисно, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок інших осіб, за допомогою додатку "Вайбер", із власного мобільного телефону марки "Redmi Note 2" ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_1 , із телефонними номерами ПрАТ "Київстар" НОМЕР_2 та мобільного оператора ПрАТ "МТС" НОМЕР_3 , направив текстове повідомлення ОСОБА_46 щодо попередньої митної вартості на наступний товар, а саме: "Ізюм за ціною 1,6 долари США за 1 кг.; Інжир за ціною 1.85 долари СІІІА за 1 кг; Фіник за ціною 0.95 долари США за 1 кг.; Курага за ціною 2.3 долари США за 1 кг". При цьому ОСОБА_21 в ході даного спілкування (переписки) висунув умови, за яких таке митне оформлення може відбутись, а саме те, що митне оформлення даного товару за вищевказаною заявленою цінною можливе за результатами попереднього погодження даної цінової політики із керівництвом, а також за обов`язкової умови надання ОСОБА_45 неправомірної вигоди у розмірі 600 доларів США за таке митне оформлення одного вантажного автомобіля з товаром сухофруктів через його довірену - ОСОБА_18 .

В свою чергу ОСОБА_44 , усвідомлюючи, що ОСОБА_21 , займаючи посаду старшого інспектора ВМО № 1 митного поста "Східний термінал" Київської обласної митниці ДФС, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, маючи доступ до бази ЄАІС ДМСУ, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості товарів, а також правильності визначення їх країни походження, будучи представником влади, та маючи при цьому реальну можливість негативно вплинути на процедуру митного оформлення вантажу, що може призвести, зокрема, до настання негативних наслідків для його клієнта у вигляді необґрунтованого простою вантажу та завдання у зв`язку з цим матеріальних збитків, ОСОБА_44 погодився на його пропозицію.

Після цього 05 липня 2016 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, старший інспектор ВМО № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 , продовжуючи свої злочинні дії, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, побоюючись буди викритим у вчиненні злочину, звернувся до ОСОБА_48 , з пропозицією за грошову винагороду допомогти митному брокеру ТОВ "Брок-Віп-Інтер" ОСОБА_46 у митному оформленні вантажу "горіхи фісташки; ізюм; інжир; фініки, курага та інше" за заявленою митною вартістю, зазначивши при цьому про необхідність погодити вищевказану пропозицію із начальником управління адміністрування митних платежів Київської митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_25 та у разі погодження з даною пропозицією, в подальшому безпосередньо отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_49 з метою її майбутнього розподілу між собою, на яку ОСОБА_18 погодився.

Після цього, на початку липня 2016 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, з корисливих мотивів, на виконання злочинного плану, перебуваючи у робочому кабінеті, на другому поверсі Київської митниці ДФС за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, міжнародний аеропорт, ОСОБА_18 звернувся до начальника управління адміністрування митних платежів Київської митниці ОСОБА_25 з питанням щодо можливості митного оформлення вантажу "горіхи фісташки; ізюм; інжир; фініки, курага та інш.", який належить ПП "Альборз" (код СДРПОУ 24932043) за заявленою у товаросупровідних документах митною вартістю.

В свою чергу ОСОБА_25 , діючи умисно, з корисливих мотивів, користуючись своїм службовим становищем та займаючи відповідальне становище, в супереч інтересам служби, усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи доступ до бази даних ЄАІС ДМСУ, перевіривши, що рівень митної вартості товарів "горіхи фісташки; ізюм; інжир; фініки, курага та інш.", які належать ПП "Альборз" відповідає ціновій базі даних ЄАІС ДМСУ, повідомив ОСОБА_18 , що митне оформлення вищевказаного митного вантажу можливо за заявленою у товаросупровідних документах митною вартістю лише за умови передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США за один вантажний автомобіль із вагою приблизно 20 тонн.

Отримавши від до начальника управління адміністрування митних платежів Київської митниці ОСОБА_25 . вищезазначену відповідь, ОСОБА_18 передав цю інформацію старшому інспектору ВМО № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 .

В подальшому, 05 липня 2016 року близько 11 години 24 хвилини, старший інспектор ВМО №1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 , отримавши від ОСОБА_18 інформацію про те, що митне оформлення вищевказаного митного вантажу можливо за заявленою у товаросупровідних документах митною вартістю лише, за умови передачі ОСОБА_25 неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США за один вантажний автомобіль із вагою приблизно 20 тонн, продовжуючи свою неправомірну діяльність, на виконання свого злочинного плану, направленого на отримання неправомірної вигоди для себе та виконання висунутого прохання надання неправомірної вигоди начальником управління адміністрування митних платежів Київської обласної митниці ОСОБА_25 , за допомогою мобільного додатку "Вайбер", повідомив митного брокера ТОВ "Брок-Віп-Інтер" ОСОБА_49 про можливість митного оформлення митного вантажу "горіхи фісташки; ізюм; інжир; фініки, курага та інш." за заявленою у товаросупровідних документах митною вартістю лише за умови передачі останнім неправомірної вигоди у розмірі 600 доларів США за один вантажний автомобіль із вагою приблизно 20 тонн, із розрахунку: 500 доларів США для ОСОБА_25 , та по 50 доларів США для себе та ОСОБА_18 .

В свою чергу, митний брокер ТОВ "Брок-Віп-Інтер" ОСОБА_44 , прагнучи реалізувати своє законне право щодо митного оформлення товару, та усвідомлюючи незаконність вимог старшого інспектора ВМО № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 , розуміючи, що у разі відмови надати неправомірну вигоди, останньому, з урахуванням посади, яку займає ОСОБА_21 , буде вчинена перешкода щодо митного оформлення товару, погодився на надання неправомірної вигоди на умовах заздалегідь обумовлених останнім.

Так, 15 серпня 2016 року близько 15 год. 28 хв., на виконання попередньо обумовлених з ОСОБА_21 умов, після погодження митної вартості митного вантажу ПП "Альборз": "горіхи фісташки; ізюм; інжир; фініки, курага та інше", який надійшов 09.08.2016 в зону митного контролю ВМО № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці, начальником управління адміністрування митних платежів Київської митниці ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , знаходячись біля Київської митниці ДФС на автомобільному майданчику для парковки за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, міжнародний аеропорт, отримав від ОСОБА_49 суму неправомірної вимоги в розмірі 800 доларів США, а саме 8 купюр номіналом по сто доларів США, із розрахунку 600 доларів США за 1 вантажний автомобіль із митним товаром "горіхи фісташки» вагою приблизно 20 тонн, та 200 доларів США за 1 вантажний автомобіль із митним товаром «горіхи фісташки» вагою приблизно в 1,5 тонни, з метою подальшої передачі її частини службовим особам Київської митниці ДФС ОСОБА_21 та ОСОБА_25

17 серпня 2016 року, у другій половині дня, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_18 , на виконання раніше висунутого начальником управління адміністрування митних платежів Київської митниці ОСОБА_25 прохання щодо надання останньому неправомірної вигоди, за погодження та не корегування митної вартості товару ПП "Альборз" під час митного оформлення та випуску кожної партії вищезазначеного вантажу у вільний обіг на території України, під час зустрічі у м. Києві, Оболонська набережна, передав начальнику управління адміністрування митних платежів Київської обласної митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_25 , отриману раніше від ОСОБА_49 , частину суми неправомірної вимоги в розмірі 600 доларів США, із розрахунку 500 доларів США за 1 вантажний автомобіль із митним товаром "горіхи фісташки" вагою приблизно 20 тонн, та 100 доларів США за 1 вантажний автомобіль із митним товаром "горіхи фісташки" вагою приблизно в 1,5 тонни за здійснене митне оформлення даного вантажу за заявленою митною вартістю.

Після цього, 17.08.2016 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_18 , повідомивши ОСОБА_21 в ході спілкування в телефонному режимі про те, що частина грошових коштів в розмір 100 доларів США, одержаних в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_49 за митне оформлення двох вантажівок з товаром ПП "Альборз", зокрема: "горіхи фісташки" вагою приблизно 21 000 кг та «горіхи фісташки» вагою приблизно в 1 520 кг, знаходиться у нього, домовився про зустріч за місцем проживання останнього.

Так, в цей же день, на виконання попередньо обумовленого злочинного плану ОСОБА_21 , направленого на отримання неправомірної вигоди для себе, під`їхавши на автомобілі марки "Ауді А-6", д.н.з. НОМЕР_4 до будинку старшого інспектора ВМО № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , зустрівшись біля входу у двір, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_18 передав ОСОБА_21 частину неправомірної вигоди у сумі 100 доларів США за попередньо погоджену митну вартість митного вантажу ПП "Альборз" та здійснене митне оформлення даного вантажу за заявленою митною вартістю, а саме: за дві вантажівки (з кожного автомобіля по 50 доларів США) з митним вантажем "горіхи фісташки" вагою приблизно 21 000 кг та "горіхи фісташки" вагою приблизно в 1520 кг.

Через деякий час, 12.09.2016 року приблизно о 13 год. 05 хв., під час телефонної розмови, діючи умисно, на виконання раніше обумовленого злочинного плану ОСОБА_50 , з корисливих мотивів, та на виконання раніше висунутого начальником управління адміністрування митних платежів Київської митниці ОСОБА_25 , прохання щодо надання останньому неправомірної вигоди за погодження та не корегування митної вартості товару ПП "Альборз" під час митного оформлення та випуску кожної партії вищезазначеного вантажу у вільний обіг на території України, після заздалегідь отриманого від митного брокера ОСОБА_51 смс-повідомлення про надходження наступної партії вантажу ПП " Альборз ", зокрема "арахіс, ізюм султана", ОСОБА_18 повідомив останнього про необхідність передачі йому, попередньо обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 1200 доларів США, за раніше розмитнені вантажі ПП "Альборз", а саме: вантажівку ізюму вагою 21 тонна, вартістю 1,6 долара США за 1 кг, та вантажівку із арахісом вагою 24,6 тонни, вартістю 1,27 доларів США за 1 кг, з метою подальшої передачі її частини службовим особам Київської митниці ДФС ОСОБА_21 та ОСОБА_25 .

Після цього, 13 вересня 2016 року близько 15 год. 28 хв., на виконання попередньо обумовлених з ОСОБА_21 та ОСОБА_18 умов, після погодження митної вартості митного вантажу ПП "Альборз": "арахіс, виноград сушений", який надійшов протягом 07.09.2016 - 09.09.2016 в зону митного контролю ВМО № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці, начальником управління адміністрування митних платежів Київської митниці ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , знаходячись на території митного посту міжнародного аеропорту "Бориспіль", на автомобільному майданчику для парковки за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, повторно отримав від митного брокера ОСОБА_49 , шляхом покладення останнім, грошових коштів до багажнику автомобіля марки "Ауді А-6", д.н.з. НОМЕР_5 , яким керував ОСОБА_52 , суму неправомірної вимоги в розмірі 1200 доларів США, а 12 купюр номіналом по сто доларів США, із розрахунку 600 доларів США за 1 вантажний автомобіль із митним товаром "арахіс", вагою приблизно 24,6 тонн, та 600 доларів США за 1 вантажний автомобіль із митним товаром "виноград сушений - ізюм" вагою приблизно 21 тонна, з метою подальшої передачі її частини службовим особам Київської митниці ДФС ОСОБА_188 та ОСОБА_25 .

Наступного дня, 14.09.2016 о 15 год. 48 хв. ОСОБА_18 у телефонному режимі зв`язався із ОСОБА_21 , де в ході спілкування повідомив останньому, в завуальованій формі, з метою конспірації розмови, про те, що він напередодні одержав частину неправомірної вигоди від ОСОБА_49 , за митне оформлення товару ПП "Альборз", а саме: "арахісу" та "винограду сушеного - ізюму".

В подальшому, 14.09.2016 о 17 год. 00 хв. ОСОБА_18 , продовжуючи свої злочинні дії, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи на території аеропорту "Бориспіль" за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, аеропорт, повторно передав старшому інспектору ВМО № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 частину неправомірної вигоди у сумі 100 доларів США за попередньо погоджену митну вартість митного вантажу ПП "Альборз" та здійснене митне оформлення даного вантажу, за погодженою митною вартістю, а саме: 1 вантажівку з товаром "виноград сушений - ізюм" загальною вагою приблизно 21 000 кг за ціною 1,6 долари США за 1 кг, та 1 вантажівку з товаром "арахіс" загальною вагою приблизно в 1 520 кг за ціною в 1,27 долари США за 1 кг, з кожного автомобіля по 50 доларів США.

Наступного дня, 15 вересня 2016 року, у темну пору доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_18 , на виконання раніше висунутого начальником управління адміністрування митних платежів Київської митниці ОСОБА_25 , прохання щодо надання останньому неправомірної вигоди за погодження та не корегування митної вартості товару ПП "Альборз" під час митного оформлення та випуску кожної партії вищезазначеного вантажу у вільний обіг на території України, під час чергової зустрічі за у м. Києві на Оболонській набережній, повторно передав начальнику управління адміністрування митних платежів Київської митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_25 , отриману раніше від ОСОБА_49 частину суми неправомірної вимоги в розмірі 1 000 доларів США із розрахунку 500 доларів США за 1 вантажний автомобіль із митним товаром "арахіс" вагою приблизно 24,6 тонн, та 500 доларів США за 1 вантажний автомобіль із митним товаром "ізюм" вагою приблизно 21 тонна, за попередньо погоджену митну вартість вказаного вантажу та здійснене митне оформлення даного вантажу за погодженою митною вартістю.

В подальшому, 26.09.2016 року на адресу митного поста "Східний термінал" ВМО № 1 Київської митниці ДФС надійшов митний вантаж, що належить ПЛ "Альборз", а саме: 1 вантажівка з товаром "інжир сушений" вагою 6 тонн та "виноград сушений - ізюм" вагою 16 800 кг, у зв`язку з чим митний брокер ОСОБА_44 , на виконання попередньо висунутого прохання ОСОБА_50 , заздалегідь узгодженого між ОСОБА_18 та ОСОБА_25 , про передачу неправомірної вигоди за погодження митної вартості нового товару та не корегування під час кожного наступного його надходження до зони митного контролю Київської обласної митниці, митного оформлення та випуску кожної партії такого вантажу у вільний обіг на території України, в черговий раз повідомив ОСОБА_18 про надходження нової партії митного вантажу ПП "Альборз" та його митне оформлення 27.09.2016 року. Після чого направив на електронну пошту ОСОБА_18 товаросупровідні документи, необхідні для погодження митної вартості вказаного вантажу.

27 вересня 2016 року близько 20 год. 20 хв. митний вантаж ПП "Альборз", а саме: "інжир сушений" вагою 6 тонн та "виноград сушений" вагою 16 800 кг, після попередньої перевірки правильності визначення митної вартості цих товарів відповідно до бази даних ЄАІС ДМСУ та узгодження митної вартості вказаного вантажу з ОСОБА_25 , пройшов митне оформлення на ВМО № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС, про що під час телефонної розмови ОСОБА_44 повідомив ОСОБА_18 .

Так, попередньо домовившись про зустріч, 28.09.2016 о 10 год. 50 хв. ОСОБА_18 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Світла, 1, поряд з автозаправною станцією "БРСМ Нафта", отримав від митного брокера ОСОБА_49 , заздалегідь обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 600 доларів США за попередньо погоджену митну вартість митного вантажу ПП "Альборз" та здійснене митне оформлення даного вантажу за погодженою митною вартістю, а саме: 1 вантажівки з товаром "інжир сушений" вагою 6 тонн та "виноград сушений" вагою 16 800 кг, з метою подальшої передачі її частини службовим особам Київської митниці ДФС ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , після чого останнього було затримано працівниками УВБ ГУ ДФС у Київській області та слідчим прокуратури Київської області в порядку ст. 208 КПК України.

28 вересня 2016 року в період часу з 11 год. 35 хв. до 18 год. 35 хв. в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_21 за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено частину предмету неправомірної вигоди в розмірі 100 доларів США, з серійним номером НОМЕР_6 , яка раніше передавалась ОСОБА_45 , за попередньою домовленістю із ОСОБА_21 , безпосередньо ОСОБА_53 за погодження та не корегування митної вартості товару ПП "Альборз" під час митного оформлення та випуску кожної партії вищезазначеного вантажу у вільний обіг на території України.

Також 28 вересня 2016 року в період часу з 11 год. 35 хв. до 18 год. 35 хв. в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_25 за адресою: АДРЕСА_5 , було виявлено та вилучено частину предмету неправомірної вигоди в розмірі 100 доларів США, з серійним номером НОМЕР_7 , яка раніше передавалась ОСОБА_45 , на виконання, висунутого ОСОБА_25 прохання, безпосередньо ОСОБА_53 за погодження та не корегування митної вартості товару ПП "Альборз" під час митного оформлення та випуску кожної партії вищезазначеного вантажу у вільний обіг на території України.

Органами досудового розслідування зазначені дії ОСОБА_18 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України - як пособництво у одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-яких дій, з використанням службового становища, вчинене повторно.

Вищезазначені дії ОСОБА_21 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України - як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-яких дій, з використанням службового становища, вчинене повторно.

Вищезазначені дії ОСОБА_25 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України - як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе та проханні надати таку вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-яких дій, з використанням службового становища, вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_25 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

Так, згідно обвинувального акту, ОСОБА_25 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи (відомості щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження), діючи умисно, придбав наркотичний засіб - кокаїн, для власних потреб без мети збуту, який помістив у прозорий пакетик з пазовим замком, а в подальшому, разом з грошовою купюрою номіналом 5 гривень та дисконтною карткою, до пачки з-під цигарок марки "Sobranie Superslims" червоного кольору, та почав незаконно, умисно його зберігати без мети збуту в приміщенні кухні на шафі у квартирі АДРЕСА_7 .

28.09.2016 було проведено обшук за місцем фактичного проживання начальника управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Київської митниці ДФС ОСОБА_25 за адресою: АДРЕСА_5 , де в приміщення кухні вищевказаної квартири на шафі, на її поверхні, виявлено та вилучено пачку з-під цигарок марки "Sobranie Superslims" червоного кольору, в середині якої, виявлено купюру номіналом 5 грн., дисконтну картку та поліетиленовий прозорий пакетик прямокутної форми з порошкоподібною речовиною білого кольору в середині.

Згідно висновку експерта Київського обласного НДЕКЦ МВС України № 19/7-02/1041 від 25.11.2016 року надана на експертизу порошкоподібна речовина білого кольору, містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн. Маса кокаїну в речовині становить 0,9000 г.

Кокаїн, згідно Списку № 1 "Наркотичні засоби, обіг яких обмежено" в таблиці ІІ "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", затвердженого Постановою КМ України від 06.05.2000 № 770 (зі змінами), є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Органами досудового розслідування зазначені дії ОСОБА_25 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України - як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Крім того, ОСОБА_21 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

Так, згідно обвинувального акту, згідно наказу виконуючого обов`язки начальника Київської митниці ДФС ОСОБА_54 № 240-0 від 02.04.2015 року ОСОБА_21 призначено на посаду старшого державного інспектора ВМО № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС.

В силу займаної посади ОСОБА_21 , відповідно до посадової інструкції старшого державного інспектора ВМО № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС, наділений організаційно-розпорядчими функціями, тобто згідно п. 1 примітки до ст. 364 КК є службовою особою.

28.08.2015 року ТОВ "Макс Груп ЛТД" до митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС для митного оформлення подана митна декларація форми "ДЕ" за № 125110011/2015/012090, якою задекларовано ввезення на митну територію України товару на загальну суму 1 579 235,53 грн.

Так, 28.08.2015 року в ході проведення митного оформлення товарів, ввезених на територію України, проведено митний огляд товарів, про що було складено акт № 125110011/2015/012090. За результатами проведення огляду, відібрано зразки товару № 1, зазначеного в графі 33 (Тканина складного переплетення, пофарбована, виготовлена з синтетичних комплексних нетекстурованих поліефірних ниток) та направлено їх до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної фіскальної служби.

В цей же день ТОВ "Макс Груп ЛТД" оформлено тимчасову митну декларацію № 125110011/2015/025571, в якій вказано вартість товару у сумі 1 579 235,53 грн., на підставі якої товар ввезений на митну територію України було випущено у вільний обіг.

Відповідно до висновку експертизи від 14.09.2015 № 142005703-0019 спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної фіскальної служби, надані на дослідження зразки товару, ідентифіковано як пофарбовані тканини саржевого переплетення з бавовни 100%, що не відповідає інформації, заявленій ТОВ "Макс Груп" в графі 31 митної декларації форми "ДЕ" за № 125110011/2015/012090 від 28.08.2015.

Рішенням відділу класифікації товарів Київської митниці ДФС № КТ-125000000-0125-2015 від 17.09.2015 року змінено код товару № 1, зазначений в графі 33 митної декларації типу "ТН" № 125110011/2015/025571 від 28.08.2015 з 5407613000 на 5208330000 та збільшено митну вартість товару на суму 316 173,91 грн., що у свою чергу зобов`язувало ТОВ "Макс Груп" сплатити до Державного бюджету України митні платежі у сумі 101 175,66 грн.

Проте, 12.10.2015 року ТОВ "Макс Груп" подано до митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС додаткову митну декларацію № 125110011/2015/015204 без змін митної вартості товару.

Так, 05.11.2015 у старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 виник злочинний умисел, направлений на зловживання службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ "Макс Груп", всупереч інтересам служби.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на зловживання службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ "Макс Груп", всупереч інтересам служби, 05.11.2016, виконуючи свої службові обов`язки старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС, знаходячись на своєму робочому місці за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с Мартусівка, вул. Мойсеєва 72, ОСОБА_21 скорегував митну вартість товару за декларацією № 125110011/2015/012090 від 28.08.2015 та встановив, що ТОВ "Макс Груп" необхідно додатково сплатити митні платежі у сумі 101 175,66 грн.

В цей же день, старшим державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 винесено відмову у прийнятті митної декларації № 125110011/2015/015204 від 12.10.2015, яку електронним повідомленням направлено на адресу ТОВ "Макс Груп".

10.11.2015 року ТОВ "Макс Груп" ознайомилось з відмовою у прийнятті митної декларації № 125110011/2015/015204 від 12.10.2015 та у відповідності до вимог ч. 2 ст. 263 Митного кодексу України зобов`язано було подати нову митну декларації у десятиденний строк.

У визначений строк ТОВ "Макс Груп" до митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС нову декларацію не подано.

Старшим державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 зазначений факт було підтверджено "Актом про неподання митної декларації у визначені законодавством строки" від 11.12.2015.

У свою чергу, старший державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 , зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ "Макс Груп", діючи умисно, всупереч інтересам служби, в порушення вимог ст. ст. 467, 485, 490, 491, 494 Митного кодексу України та п. 2.11.2 своєї Посадової інструкції, знаючи про свій обов`язок на складання адміністративного протоколу про порушення ТОВ "Макс Груп" митних правил на суму митних платежів у розмірі 101 175, 65 грн., що в свою чергу тягнуло за собою накладення на посадову особу ТОВ "Макс Груп" штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 303 526, 98 грн., що підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 49 від 10.03.2017, а також усвідомлюючи, що стягнення може бути накладено не пізніше шести місяців з дня виявлення правопорушення, адміністративний протокол відносно ТОВ "Макс Груп" не склав, що призвело до настання істотної шкоди державним інтересам на загальну суму 404 702,63 грн.

Органами досудового розслідування зазначені дії ОСОБА_21 кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України - як умисне зловживання службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою, всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам, що спричинило тяжкі наслідки.

Позиція обвинувачених щодо пред`явленого їм обвинувачення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_21 у пред`явленому обвинуваченні і вчиненні інкримінованих йому злочинів своєї вини не визнав повністю, та показав, що діяв виключно в межах своїх повноважень, визначених посадовою інструкцією та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Так, станом на літо 2016 року він працював старшим державним інспектором ВМО № 4 митного поста "Східний термінал" Київської митниці ДФС. Точної дати не пам`ятає, влітку 2016 року, він перебував на робочому місці, на складах в с. Мартусівка Бориспільського району, і проходячи у фойє до нього звернувся чоловік, як вже виявилось пізніше, це був ОСОБА_44 із проханням надати консультаційну допомогу щодо оформлення сухофруктів чи подібних товарів. Він йому пояснив, що надати консультацію без документів неможливо, і повідомив, що йому необхідно звертатися до відповідних осіб, які займаються оформленням подібних товарів на цьому терміналі. На прохання ОСОБА_49 він дав номера телефонів декількох фірм, які цим займаються, серед яких було і ТОВ "Консалтинговий Центр", де працював ОСОБА_18 . Після цього він із ОСОБА_45 ніколи не зустрічався. В його посадові обов`язки входило митне оформлення та здійснення митних процедур щодо товарів та вантажів, які надходять на адресу суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності під час імпорту в Україну, серед іншого, це і встановлення митної вартості товару та країни його походження. Однак, в його посадові обов`язки не входило надання переваг, або сприяння у безперешкодному розмитненні вантажу. Він здійснював завжди митне оформлення у відповідності до вимог чинного митного законодавства, та проводив ті заходи контролю, які були визначені автоматичною системою управління ризиками. Водночас під час виконання своїх службових обов`язків він жодного разу не приймав участь у здійсненні митного оформлення товарів, що належать ПП " Альборз ", тому жодних документів на товар ПП " Альборз " він не вивчав та не перевіряв. Будь-якого впливу на це митне оформлення він не здійснював та і не міг здійснювати. Також з його боку і не було впливу на інспекторів, які здійснювали митне оформлення вантажу, що належать ПП " Альборз ", оскільки згідно МК України рішення щодо митного оформлення або щодо якихось процесуальних дій під час митного оформлення вантажу приймає посадова особа, яка здійснює це митне оформлення. Крім того, під час митного оформлення використовується автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР), в якій визначається комплекс дій щодо митного оформлення товару автоматично, і на неї не можливо вплинути. Таким чином, будь-які митні процедури, видумані будь-ким, не можуть бути використані при оформлені конкретних документів. Також будь-яких розмов між ним та ОСОБА_18 , так само між ним і ОСОБА_25 , щодо розмитнення товару, якій належить ПП " Альборз ", не було. Не пам`ятає хто саме із інспекторів здійснював митне оформлення товарів, що належать ПП " Альборз ". Жодної неправомірної вигоди він із ОСОБА_49 не вимагав та не одержував її від нього ні безпосередньо, ні через будь-кого. Завжди виконував свої функціональні обов`язки виключно згідно із законодавством України.

Також показав, що 28.09.2016 року за місцем його проживання було проведено обшук. Близько 11:00 год., коли він перебував на подвір`ї, а його дружина в будинку, до його домоволодіння під`їхав автомобіль типу "бус", з якого вийшло 3 чоловіки, які представились працівниками прокуратури та ДФС України, та 2 жінки, яких представили понятими. Йому надали рішення суду про дозвіл на обшук і повідомили, що буде проводитись обшук. Також в нього відразу вилучили мобільний телефон, не давши йому можливості зателефонувати, зокрема до адвоката. Після чого розпочався обшук у будинку на першому поверсі, в кожній кімнаті окремо. У вітальні , у шафі, працівники прокуратури знайшли та вилучили кошти у гривнях та валюті, а саме 200-300 доларів США, які належали батькам його дружини, які проживали разом із ними. Після цього вони перейшли до великої кімнати, яка складається із двох частин. У першій частині кімнати, у книжковій шафі, працівники поліції знайшли та вилучили близько 400 доларів США, які належали його дружині. Також ще вилучили ноутбук батьків дружини та жорсткий диск із його стаціонарного комп`ютера. Близько 13:00 год. його дружина поїхала, бо необхідно було забрати сина зі школи, і він вже у будинку залишився один. В подальшому обшук проводили у коридорі, де знаходились дві книжкові шафи, які стояли одна навпроти іншої. У цих шафах вилучили кошти різних валют, які належали його сину, які він збирав та відкладав. В цей час в нього піднявся тиск, дуже погіршилось самопочуття, потекла із носу кров, однак йому ніхто не викликав лікаря, а обшук продовжувався. В той момент як один із працівників правоохоронного органу оглядав книжкову шафу справа, а інший - зліва, то третій працівник оглядав дитячий столик, який стояв у іншій частині кімнати, відкриваючи кришку, оглядаючи його вміст. За цим столиком сиділа одна із понятих, хто саме не пам`ятає. У цей момент приїхав до будинку його батько, який побачивши його стан, почав наполягати на тому, щоб обшук припинили або викликали лікаря. Однак, не зважаючи на це, прокурор обшук не припинив. Тому батько був вимушений самостійно поїхати до медичного пункту, щоб привезти лікаря. Через 10-15 хвилин його батько повернувся разом із лікарем. Лікар надала йому першу медичну допомогу, дала необхідні ін`єкції, і зазначила про необхідність ліжкового режиму. Після чого він вже весь час лежав у ліжку, та обшук відбувався без його активної участі. Тому він не міг повністю контролювати дії працівників правоохоронного органу та понятих під час обшуку. Далі обшук перейшов у іншу частину великої кімнати, і як він зрозумів, оскільки за станом здоров`я не міг контролювати всі дії, то дитячий стіл обшукали вдруге, і на ньому, під пластиковим принтом, вже виявили купюру 100 доларів США, яку йому інкримінують як неправомірну вигоду, яку він отримав нібито від ОСОБА_49 ще 15 серпня 2016 року. Тобто вказану купюру знайшли через півтора місяці після її передачі ОСОБА_45 , на дитячому столику. Водночас обвинувачений звернув увагу на те, що на момент проведення обшуку, його син ходив до першого класу, і останній кожного дня за цим столиком займається, виконує домашнє завдання. Все шкільне приладдя його сина, знаходилось всередині столика, а саме під кришкою, а тому ця кришка підіймалась кожного дня, і неодноразово за день. Крім того, його дружина кожного для прибирала за дитиною на цьому столику, і складала все приладдя в столик. При цьому необхідно було прибрати пластиковий принт, оскільки з ним верхню кришку столику відкрити неможливо. Тому виявлена купюру в розмірі 100 доларів США фізично не могла лежати під пластиковим принтом на дитячому столику півтора місяці. Крім того, згідно висновку дактилоскопічної експертизи, проведеної на підставі ухвали слідчого судді, на цій купюри відсутні його відбитки пальців. Це лише вкотре свідчить про те, що ця купюра йому не належить. Тому він не може пояснити яким чином грошові кошти, які ніби то були передані йому ОСОБА_45 15 серпня, могли опинитися в його будинку та зберігатися півтора місяці на дитячому столику. Після цього вже обшук майже завершився. Другий поверх у будинку був недобудований, то там майже нічого не обшукували. Протокол він підписав, але його зміст не розумів, з огляду на стан його здоров`я. Обшук проводився із грубими порушеннями КПК, оскільки він переривався, учасники виходили і заходили під час обшуку, також приїжджали ще якісь працівники правоохоронних органів, які заходили до будинку, однак не зазначені у протоколі як учасники обшуку, відеофіксація не здійснювалась. В свою чергу він не мав змоги весь час контролювати дії працівниів правоохоронного органу, у зв`язку із незадовільним станом його здоров`я, а тому вони деякий час самовільно та безконтрольно рухатися по будинку. Після закінчення обшуку його ніхто не затримував, і він добровільно та самостійно на прохання прокурора приїхав до приміщення прокуратури в м. Київ, що розташовано на вул. Хрещатик, для того, щоб надати пояснення, не зважаючи на його стан здоров`я. Вже в приміщенні прокуратури його було затримано і пред`явлено підозру за ч. 3 ст. 368 КК. Також зазначив, що під час того як він перебував у прокуратурі до приміщення кабінету декілька разів заходили працівники внутрішньої безпеки ДФС, і прокурор відразу виходив із кабінету. Це були якісь неофіційні розмови, оскільки жодних процесуальних документів за наслідками цих розмов не складалося. У ході цих розмов вони пропонували йому надати якісь покази на його керівництво, і тоді в нього не буде проблем. На вказані пропозиції він їм повідомив, що в нього відсутня будь-яка інформація на його керівництво. Крім того, жодного хабару він не отримував. Всі вищезазначені обставини, на думку ОСОБА_21 , вказують виключно на те, що купюру йому підкинули, або працівники правоохоронного органу які проводили обшук, або ті особи, які приїжджали під час обшуку і заходили до будинку, намагаючись у такій спосіб тиснути на нього, з метою надання ним показань щодо неправомірних дій з боку його керівництва. Про такі неправомірні дії він неодноразово повідомляли слідчому, однак останній ніяк не реагував і до ЄРДР відповідні відомості не вніс. Він вважає, що ці його повідомлення і були повідомленням про злочин. Тому ОСОБА_21 вважає матеріали кримінального провадження його нього сфальсифікованими, оскільки ніяких коштів від ОСОБА_49 він не отримував, а виконував свої службові обов`язки у відповідності до посадової інструкції та вимог чинного законодавства України.

Відповідаючи на запитання учасників процесу, обвинувачений ОСОБА_21 пояснив суду у загальному порядок здійснення митного оформлення товарів відповідно до вимог митного законодавства. Також детально пояснив порядок перевірки митної вартості товарів, зазначивши, серед іншого, що під час здійснення митного оформлення товару, він керуючись на згенерованих програмою вказівках щодо контролю митної вартості перевіряв арифметичну правильність нарахування відповідно до товаросупровідних документів: правильний курс, валюта, чи включено витрати на доставку, страхування, чи вірно вони розподілені тощо. Якщо все вірно, то митна вартість визначається як визначена правильно. Якщо були якісь помилки, то суб`єкту зовнішньоекономічної діяльності надається можливість надати додаткові документи. Якщо надавались документи, то вони розглядались, і якщо вони підтверджували правильність визначення митної вартості, то вони приймались до уваги митним органом. Якщо ці документи не підтверджували митну вартість, то приймалось рішення про корегування митної вартості, оформлювалось рішення, яке надавалось суб`єкту, і виписувалась карта відмови і МД анулювалась.

На уточнюючи запитання прокурора обвинувачений ОСОБА_21 показав, що він особисто свій номер ОСОБА_46 не надавав. У ОСОБА_49 мабуть був його номер, оскільки кожен митний брокер мав номера посадових осіб митниці так як під час митного оформлення товарів необхідний взаємозв`язок між інспектором та брокером, бо митне оформлення відбувається дистанційно. Одного разу він ще спілкувався із ним по телефону. Йому зателефонував ОСОБА_44 у зв`язку з тим, що в нього виникли питання щодо митного оформлення товару, наче горіхів, а саме, що товару надійшло на митницю більше ніж зазначено було у товаросупровідних документів. Він йому повідомив, що відповідно до МК України необхідно декларувати саме ту кількість товару, яка надійшла. Можливо після цього спілкування він записав номер ОСОБА_56 . Якими саме номера телефонів він користувався станом на 2016 рік, ОСОБА_21 зазначив, що не пам`ятає, і не може стверджувати, що він точно користувався такими як: НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 . Також ОСОБА_21 показав, що не пам`ятає чи переписувався він із ОСОБА_45 у месенджерах. Однак, беззаперечно стверджував, що жодних переписок про необхідність надання неправомірної вигоди з метою зменшення митної вартості товару із ОСОБА_45 ніколи не вів.

Щодо обставин з приводу його спілкування із ОСОБА_45 у телефонному режимі 15.08.2016, ОСОБА_21 зазначив, що він вже не пам`ятає, з огляду на перебіг тривалого часу.

Щодо обставин з приводу його спілкування із ОСОБА_18 у телефонному режимі 17.08.2016 та їхньої зустрічі цього дня, ОСОБА_21 зазначив, що він вже не пам`ятає, з огляду на перебіг тривалого часу. Також ОСОБА_21 зазначив, що він не пам`ятає чи спілкувався із ОСОБА_18 у телефонному режимі 12.09.2016, а також чи зустрічався він із ОСОБА_18 14.09.2016 з огляду на перебіг тривалого часу. Водночас беззаперечно стверджував, що жодних грошових коштів від ОСОБА_18 не отримував.

Також на уточнюючи питання прокурора ОСОБА_21 показав, що на даний момент він не спілкується із ОСОБА_18 , оскільки як він зазначав раніше, на нього постійно здійснювали тиск, особливо під час перебування в СІЗО, з метою надання ним показань щодо неправомірних дій з боку його керівництва. Тому, щоб не було жодних підстав у прокурора звинуватити його у здійсненні з його боку впливу на обвинуваченого ОСОБА_18 , він і припинив спілкування з останнім.

З приводу пред`явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК України ОСОБА_21 під час його допиту повідомив, що вину не визнає, вважає матеріали цього кримінального провадження сфальсифікованими, оскільки обвинувальний акт складений з грубим порушенням вимог КПК. На його думку це кримінальне провадження заведено було з єдиною метою, про яку він вже зазначав, для того, щоб він надав показання проти керівництва. Як вбачається із пред`явленого обвинувачення, ТОВ "Макс Груп ЛТД" було подано МД. Митне оформлення цієї МД він не проводив. В ході проведення митного оформлення товарів інспектором було проведено митний огляд та відібрано зразки товару, які направлено до спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС. Відповідно до процедури, у випадку відібрання зразків, митне оформлення за такою митною декларацією, до закінчення експертного дослідження, не може бути завершено. В цей же день, відповідно до ст. 260 МК України ТОВ "Макс Груп ЛТД" було подано тимчасову митну декларацію, на підставі якої було оформлено товар та випущеного його у вільний обіг. Відповідно до висновку спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, надані на дослідження зразки товару не відповідали інформації, заявленій ТОВ "Макс Груп ЛТД" у МД. Рішенням відділу класифікації товарів Київської митниці ДФС було змінено код товар, і встановлено новий. Це рішення було прийнято не по тимчасовій МД, по якій вже митне оформлення було завершено, а по первинній декларації ТОВ "Макс Груп ЛТД". У рішення про зміну коду товару відсутня інформація про зміну митної вартості товару. Код змінився, але податкове навантаження не змінилось, бо ставка мита, що у заявленому коді 5 %, так і у встановленому коді 5 %. Тобто ніякого впливу на розмір митних платежів це рішення не мало. Враховуючи це, посадовою особою ОСОБА_57 складено картку відмови на первинну МД, і вона анульована після винесення рішення. Після цього ТОВ "Макс Груп ЛТД" подало третю МД - додаткову митну декларацію, в якій враховано рішення митного органу про код товару. Але він також не приймав рішення під час митного оформлення цієї декларації. Цю декларацію прийнято до оформлення з новим кодом товару, а потім запропоновано суб`єкту зовнішньоекономічної діяльності надати додаткові документи для підтвердження митної вартості. 05.11.2015 року старшим зміни було на нього розподілено завершити митне оформлення цієї ДМД. Він прийняв рішення по корегуванню митної вартості та склав картку відмови у митному оформленні за ДМД з роз`ясненням вимог виконання яких забезпечує можливість митного оформлення, а саме подання нової митної декларації з дотриманням вимог рішення про корегування митної вартості від 05.11.2016 року. Тобто він своїм рішенням збільшив базу оподаткування. Після спливу встановленого законодавством строку на подання нової митної декларації, а саме 11.12.2015 року він склав акт про неподання митної декларації у зазначений законодавством строк та передав цей акт на затвердження начальнику ВМО № 4 м/п "Східний термінал" ОСОБА_58 , який останній затвердив. Згідно Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов`язань, затвердженого наказом Держмитслужби № 370, який був чинний на той момент, він цей акт передав до відділу адміністрування митних платежів для організації проведення перевірки. Податкове зобов`язання суб`єкту зовнішньоекономічної діяльності не можна виписати без проведення перевірки, із встановленнями суми, яку необхідно сплати. Саме на підставі акту створюється податкове повідомлення. Він не був особою уповноваженою на складання податкових повідомлень-рішень. Тому під час завершення митного оформлення цієї ДМД він діяв виключно у відповідності до вимог чинного законодавства. У митних оформленнях про які зазначено у обвинувальному акті, він участі не приймав. Після направлення цього акту Київською митницею ДФС 14.12.2015 року було направлено лист до ГУ ДФС у м. Києві з інформацією щодо порушень з боку ТОВ "Макс Груп ЛТД" митного законодавства та про виникнення податкового зобов`язання у відповідності до ст.ст. 54-59 ПК України для проведення перевірки. Тільки після цієї перевірки можна було скласти податкове повідомлення та направити його ТОВ "Макс Груп ЛТД". В свою чергу, складений ним акт фіксує лише те, що підприємство не подало МД у певний час. МК України не передбачає адміністративну відповідальність за неподання МД. При цьому сума митних платежів внаслідок класифікаційного рішення залишилась незмінною. Тобто йдеться не про порушення митних правил відповідальність за яке передбачена МК України, а про порушення податкового законодавства. Також із обвинувального акту не зрозуміло в чому саме полягав його злочинний умисел, в чому він виражався та який зв`язок між інтересами третьої особи та його діями, а саме яким чином юридична особа могла одержати неправомірну вигоди, оскільки ним навпаки була збільшена база оподаткування. Також зазначив, що шкода державі завдана не була, оскільки сума митних платежів у зв`язку зі зміною коду товару не змінилась. Як би змінилась сума, то інспектор би склав протокол про порушення митних правил, але не він, оскільки він участі у митному оформлені на цьому етапі не приймав. Висновок експерта, який наявний у матеріалах кримінального провадження, не підтверджує суми збитків, оскільки експерт у висновку не досліджував питання правильності та законності нарахування платежів, а лише переніс інформацію з висновку ДФС у висновок експерта.

Обвинувачені ОСОБА_18 та ОСОБА_25 своєї винуватості в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях не визнали, показання давати відмовилися, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України. Водночас у судових дебатах обвинувачені ОСОБА_18 та ОСОБА_25 наполягали на визнанні їх невинуватими у пред`явленому обвинуваченні та ухваленні виправдувального вироку.

При розгляді кримінального провадження в межах пред`явленого обвинувачення ОСОБА_18 , ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , безпосередньо допитавши обвинувачених, свідків, вивчивши документи як докази, на які посилався прокурор, а також надані стороною захисту, вивчивши всі матеріали кримінального провадження, провівши дебати у яких прокурор просив: ОСОБА_18 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України; ОСОБА_21 визнати винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 364 КК України; ОСОБА_25 визнати винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 309 КК України, а захисники та обвинувачені, які не визнали своєї вини у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, просили їх виправдати, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, керуючись закономсуд дійшов висновку, що в судовому засіданні не встановлено достатніх належних та допустимих доказів для доведення винуватості ОСОБА_18 , ОСОБА_21 та ОСОБА_25 перед судом "поза розумним сумнівом" з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Надані сторонами кримінального провадження і досліджені у судовому засіданні докази.

Судом були допитані свідки обвинувачення, які на думку прокурора, підтверджують винуватість ОСОБА_18 , в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК; ОСОБА_21 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК, та ОСОБА_25 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 368 КК.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показав, що станом на 2016 рік він працював старшим оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області. Це кримінальне провадження було розпочато на підставі заяви ОСОБА_49 , який працював митним брокером на якісь фірмі, щодо протиправних дій з боку працівників митниці, які полягали у вимаганні з нього грошових коштів за митне оформлення товару - горіхів, а саме за те, щоб не була підвищена ціна. Із ОСОБА_45 він познайомився, коли останній звернувся із цією заявою про вчинення злочину. Точної дати не пам`ятає, від слідчого ОСОБА_59 , на виконання надійшло доручення в рамках цього кримінального провадження, внесеного до ЄРДР, на підставі заяви ОСОБА_49 , з метою встановлення осіб, які можуть бути до цього причетними, зокрема інспектора чи інспекторів з якими спілкувався ОСОБА_60 . У ході виконання цього доручення, він опитав ОСОБА_49 , однак не пам`ятає чи у письмовій, чи усній формі, який повідомив відомості щодо інспектора, який здійснював митне оформлення його товару та місце його знаходження. Встановивши анкетні дані інспектора, за допомогою баз даних, до яких він мав доступ, відповідно до займаної ним посади, було встановлено повністю прізвище, ім`я та по-батькові інспектора, а саме ОСОБА_21 , дата та рік народження, ідентифікаційний номер та адресу проживання. Також в ході виконання цього доручення ним було встановлено ще одного фігуранта по цій справі ОСОБА_18 , який був колишнім працівником митниці. Слідчий надавав йому декілька доручень в рамках цього кримінального провадження. В ході виконання цих доручень, ОСОБА_44 також повідомив йому державний номер автомобіля, яким користувався ОСОБА_18 , відомості про якій було ним встановлено, та номер його мобільного телефону. Чи повідомляв ОСОБА_44 мобільний телефон ОСОБА_21 не пам`ятає. Спілкування із ОСОБА_45 відбувалося вже в рамках внесеного кримінального провадження до ЄРДР, в ході виконання доручень. На скільки він пам`ятає, начеб то ним не складалась процесуальні документи за результати цього спілкування із ОСОБА_61 . Також було встановлено ще одного інспектора митниці ОСОБА_62 , матеріали щодо якого були виділені в окреме кримінальне провадження. Він здійснював оперативне супроводження цього кримінального провадження, в рамках якого проводилися негласні слідчі (розшукові) дії. В ході оперативного супроводження кримінального провадження ним було встановлено: осіб, суми грошових коштів і як розподілялися суми коштів між фігурантами. Під час НСРД також було встановлено, що ОСОБА_25 , який був начальником управління, надавав вказівки ОСОБА_21 чи напряму, чи ні, йому невідомо, щодо митного оформлення товару і ціни, яку необхідно було ставити. Однак, ці відомості були встановлені не ним. Також під час проведення НСРД, зокрема, аудіо-, відеоконтроль особи із застосуванням спеціальних засобів фіксації інформації, було зафіксовано передачі ОСОБА_45 грошових коштів начеб то ОСОБА_18 . Особисто він не був присутній при вказаних передачах коштів. Однак, він був присутній при затриманні ОСОБА_18 за отримання грошових коштів від ОСОБА_49 за митне оформлення горіхів. Він не був очевидцем того, щоб ОСОБА_44 передавав грошові кошти ОСОБА_18 , ОСОБА_21 чи ОСОБА_25 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_30 показала, що станом на липень-вересень 2016 рік вона працювала старшим оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області. На даний момент матеріалів кримінального провадження не пам`ятає, оскільки пройшов значний час. Також вона має інвалідність та захворювання, яке впиває на її пам`ять, що підтверджується медичною довідкою. Тому вона вже майже нічого не пам`ятає. Відповідна медична довідка була надана свідком та дослідження судом в ході судового розгляду. Відповідаючи на запитання учасників процесу, свідок показала, що основною метою їхньої роботи було виявлення корупційної діяльності серед працівників, зокрема Київської митниці ДФС. Вони працювали в групах, по декілька чоловік, і кожен займався своїм напрямком, і вони збирали відповіді матеріали. Матеріалів було декілька, одні із яких були щодо обвинувачених у цьому кримінальному провадженні. Не пам`ятає чи приймала участь в якихось процесуальних діях в рамках цього кримінального провадження, чи здійснювала його оперативне супроводження, виконувала виключно вказівки та завдання керівництва.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_63 показав, що станом на 2016 рік він працював головним державним інспектором ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС . Із обвинуваченими знайомий, разом із ними працював. Так, із 2004 року він працював разом із ОСОБА_18 та ОСОБА_21 на аналогічних посадах, а із ОСОБА_25 почав працювати із 2014 року. Відносини були між ними виключно службові, спілкувалися виключно з приводу робочих питань. Також свідок зазначив, що із обвинуваченими він бачився дуже рідко, оскільки із ОСОБА_21 працювали у різні зміни, ОСОБА_18 в подальшому звільнився, та почав працювати митним брокером, а робоче місце ОСОБА_25 було в іншому місці. Свідок показав, що в його посадові обов`язки входило здійснення митного оформлення вантажу та митний контроль за вантажами. Митне оформлення товарів здійснюється у відповідності до вимог МК України та порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа. Після подачі декларації їй автоматично присвоюється номер. Також у відповідності до вимог чинного митного законодавства, при наданні документів на оформлення митних декларації в електронному вигляді автоматизована система управління ризиками самостійно формує перелік митних процедур, які повинен виконати інспектор, який прийняв декларацію митного контролю. Під час здійснення митного оформлення інспектор перевіряє митну вартість товарів, яка визначається декларантом на підставі відповідних документів, які додаються до декларації. Інспектор відповідно до своєї посадової інструкції здійснює митне оформлення самостійно і за всі дії, які він вчиняє, він несе особисто відповідальність. Тому в ході здійснення митного оформлення, при виникненні якихось проблемних питань під час здійснення митного оформлення товару, інспектор може спілкуватися і консультуватися з іншими інспекторами, керівництвом, однак остаточне рішення приймає самостійно. Так, в процесі митного оформлення інспектор звертається або до більш досвідчених своїх колег, якщо питання не складне, то в усному порядку (це негласне, загальне правило на митниці, і керівник визначає таких осіб по кожному напрямку, з метою полегшення роботи), а якщо питання складне - то до спеціалізованого підрозділу шляхом направлення відповідного запиту. Митне оформлення вантажу, що належить ПП " Альборз ", він не здійснював. Йому лише відомо, що ця фірма подала митну декларацію на оформлення товару - фісташки. Можливо йому телефонував інспектор, який здійснював митне оформлення цього товару, з метою надання методичних рекомендацій щодо проблемних обставин, які виникли при здійсненні митного оформлення цього товару, і які стосувалися країни походження товару, або не було такої країни, або була досить давно. Такі питання потребують методичної допомоги від спеціалізованого підрозділу. З ким саме із інспекторів він спілкувався на цю тему, він не пам`ятає. Оглянувши в ході судового розгляду документи, а саме: МД № 125000000/2016/942066 (т.4 а.с.192-194), свідок ОСОБА_63 зазначив, що попередньо із ним ніхто не спілкувався щодо цієї декларації. Однак, до нього за методичною рекомендацією звертався інспектор ОСОБА_64 під час митного оформлення товару - родзинки, у якого виникли сумніви щодо митної вартості цього товару, оскільки у базі даних він не бачив такого рівня із країни Іран . Враховуючи, що він також не був упевнений, то він зателефонував до керівника управління ОСОБА_25 з метою отримання методичної допомоги, повідомивши йому інформацію про товар, країну походження і рівень вартості, на що останній повідомив, що такий рівень митної вартості може бути. Цю інформацію він повідомив ОСОБА_66 . В подальшому останній здійснив митне оформлення цього товару. Йому невідомо, щоб ОСОБА_21 мав якесь відношення до цього митного оформлення. З приводу отримання обвинуваченими неправомірної вигоди йому нічого невідомо, безпосереднім очевидцем таких подій він не був.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_67 показав, що в період серпня 2016 - 2017 року він працював на посаді державного інспектора ВМО м/п Київської митниці ДФС, розташованого в АДРЕСА_6 . ОСОБА_21 працював старшим державним інспектором, в іншій зміні, а тому бачив його декілька разів на рік. В його посадові обов`язки входило здійснення митного оформлення вантажу, серед іншого, перевірка ВМД, документів, коду товарів, митної вартості, дозвільних документів, необхідних для митного оформлення. Він завжди виконував всі свої службові обов`язки відповідно до вимог чинного законодавства. Суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності самостійно чи через митного брокера подав ВМД, після того як вантаж був у митній зоні, в електронному чи паперовому вигляді. ЕМД розподілялись в автоматичному режимі на інспектора, а паперові - визначав інспектора старший зміни. Свідок у загальному повідомив про процедуру митного оформлення. Відповідно до МК митна вартість повинна відповідати документам, які подані разом із декларацією. Також при визначенні митної вартості інспектор орієнтується на аналогічні або подібні товари, згідно бази. Водночас, при виникненні якихось проблемних питань під час здійснення митного оформлення товару, зокрема при визначенні митної вартості товару, у разі відсутності аналогічного товару або подібного у базі, у зв`язку з чим в інспектора не вистачало необхідних даних для того, щоб прийняти правильне рішення по митній вартості, вони зверталися за методичною допомогою до більш досвідчених колег. Їх керівник представив їм двох інспекторів, які раніше працювали у відділі тарифів, і були спеціалістами по визначенню митної вартості: у їхній зміні - це ОСОБА_63 , а у іншій зміні - ОСОБА_21 . Водночас остаточне рішення інспектор приймав самостійно. Не пам`ятає жодного випадку, щоб під час митного оформлення товарів, хтось надавав йому вказівки з приводу того, яке прийняти рішення. ОСОБА_18 йому був відомий виключно як митний брокер компанії "Метро", який працював на підставі договору. Митного брокера ОСОБА_49 та чи здійснював він митне оформлення товару, поданого останнім, не пам`ятає, але не виключає цього. З приводу обставин злочину йому нічого невідомо, оскільки безпосереднім очевидцем подій він не був.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_68 показав, що в серпня 2016 року він працював головним державним інспектором ВМО м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС . Обвинувачені відомі, між ними були виключно робочі відносини. В його посадові обов`язки входило здійснення митного оформлення вантажу та митний контроль за вантажами. В загальному розповів процедуру здійснення митного оформлення вантажу. Зазначив, що ОСОБА_69 був митним брокером, подавав якісь митні декларації. Він особисто не здійснював митне оформлення по деклараціям ОСОБА_56 . За час його роботи до нього жодного разу не звертались ОСОБА_21 , ОСОБА_18 чи ОСОБА_25 з проханням вчинити якісь дії щодо здійснення митного оформлення вантажу без будь-яких перешкод. Він здійснював митне оформлення товарів виключно у відповідності до вимог МК України та порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів. З приводу обставин злочину йому нічого невідомо, оскільки безпосереднім очевидцем подій він не був.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_70 показав, що станом на 2016 рік він працював державних інспектором ВМО м/п Київської митниці ДФС, який розташовувався у с. Мартусівка Бориспільського району. Йому відомий ОСОБА_21 , вони разом із ним працювали в одній зміні, відносини між ними виключно робочі. Інші обвинувачені йому невідомі. В його посадові обов`язки входило здійснення митного оформлення вантажу та митний контроль за вантажами. Свідок у загальному розповів процедуру здійснення митного оформлення вантажу. ПП " Альборз " вже не пам`ятає, з огляду на значну кількість підприємств. ОСОБА_69 йому невідомий. Він особисто не здійснював митне оформлення по деклараціям ОСОБА_56 . За час його роботи до нього жодного разу не звертались ОСОБА_21 , ОСОБА_18 чи ОСОБА_25 з проханням вчинити якісь дії щодо здійснення митного оформлення вантажу без будь-яких перешкод. Він здійснював митне оформлення товарів виключно у відповідності до вимог МК України та порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів. З приводу обставин злочину йому нічого невідомо, оскільки безпосереднім очевидцем подій він не був.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_32 показала, що 28 вересня 2016 року вона зустрілась із подругою на ст. м. "Печерська" в м. Києві, де до них підійшли працівники поліції, представилися та запропонували прийняти участь в якості понятих під час проведення слідчої дії. Вони погодилися, та разом із працівникам поліції направились до приміщення прокуратури, розташованого біля ст. м. "Дружби Народів", де вони зайшли до якогось кабінету, де відбувалась слідча дія. У кабінеті був присутній прокурор чи слідчий, вони та чоловік на прізвище ОСОБА_71 , який звернувся до правоохоронних органів із заявою щодо вимагання в нього грошових коштів, про що їм повідомили. В їхній присутності показали грошові кошти у кількості 6 купюр по 100 доларів США, які відксерили. Після цього вони звірили номера купюр, які були ідентичними, що вони завірили своїми підписами на їх ксерокопіях. Вказані грошові кошти вручали заявнику, зазначивши, що працівник митниці вимагає від нього хабар, і він їх поклав до сумки. За результатами процесуальної дії складено протокол, заяв та зауважень від понятих та учасників не надходило, що засвідчено відповідними підписами. Після цього їм запропонували бути понятими під час проведення ще однієї слідчої дії, на що вони погодились. Разом із працівниками правоохоронного органу вони поїхали на якусь АЗС. Вони під`їхали туди в той момент, як особа, яка взяла кошти, стояла обличчям до авто. Свідок у судовому засіданні вказала, що цією особою був обвинувачений ОСОБА_18 . Не пам`ятає, чи був ОСОБА_18 у цей момент у кайданках, однак не виключає цього. Підійшовши до ОСОБА_18 , з ним вже поряд стояв працівник поліції, їм повідомили, що він затриманий. Потім з його дозволу працівники поліції оглянули вміст його карманів, звідки вилучено грошові кошти: 10 купюр номіналом по 100 доларів США, серії і номера яких були названі під відеозапис, і якісь гривні. Після цього було проведено обшук автомобіля ОСОБА_18 , за його згодою, де також знайшли та вилучили грошові кошти, мобільний телефон, флешки, якісь документи. Вона не пам`ятає, хто саме відчинив автомобіль, можливо і хтось із працівників правоохоронного органу, однак лише за згодою ОСОБА_18 . Під час проведення цієї слідчої дії здійснювалась відеофіксація. Всі грошові кошти у ОСОБА_18 вилучались лише у їхній присутності. Всі вилучені гроші та речі були упаковані до пакетів, які опечатали і вони завірили своїми підписами. За результатами цієї слідчої дії також складено протокол, який прочитано вголос, вона ознайомлювалась із його змістом, заяв та зауважень від учасників слідчої дії не надходило, що засвідчено відповідними підписами. ОСОБА_18 та іншим учасникам слідчої дії роз`яснювались їхні права, повідомлялось про відеофіксацію. Жодного тиску з боку працівників правоохоронних органів ні на неї, ні на інших учасників не здійснювалось. Свідок також показала, що перебуваючи на заправці, вона вже зрозуміла, що від ОСОБА_49 вимагали хабар за митне оформлення товару: чи фініки, чи фісташки, без будь-яких перешкод, а ОСОБА_18 був цим митником. Безпосереднім очевидцем подій щодо вимагання митником від ОСОБА_49 хабара, вона не була. Ця інформація відома від працівників правоохоронних органів та із обставин, які відбувалися під час слідчих дій.

На запитання сторони захисту свідок ОСОБА_32 показала, що у приміщенні прокуратури, ОСОБА_46 вручили 10 купюр по 100 доларів США, серед яких були ці 6 купюр, що відксерили, що було озвучено прокурором. В подальшому, на уточнюючи питання сторони захисту, свідок ОСОБА_32 показала, що ОСОБА_46 вручити точно ті 6 купюр, які були відксерені та зафіксовані у протоколі. Скільки купюр було вилучено у ОСОБА_18 не пам`ятає.

Допитана у судовому засіданні 16.02.2021 року свідок ОСОБА_35 показала, що точної дати не пам`ятає, близько 5 років тому, їй зателефонувала її подруга на ім`я ОСОБА_72 (свідок ОСОБА_32 ) та запропонувала побути понятою. Їй невідомо хто саме звернувся із цією пропозицією до її подруги. Водночас вона разом із подругою та ще значною групою людей постійно ходили на зйомки різних телепередачам, зокрема "Народний суд", "Закон і право" тощо. Тому їй було цікаво побути понятою насправді, та враховуючи, що в неї був вільний графік роботи, то вона відразу погодилась на цю пропозицію. Цього ж дня вона разом із подругою прибула до приміщенні Київської обласної прокуратури, де у їхній присутності вручали грошові кошти. Так, в одному із кабінетів, де була вона, її подруга - свідок ОСОБА_32 , молодий хлопець, прізвище якого не пам`ятає, і прокурор, їм показали 6 купюр по 100 доларів США, які сфотографували, зафіксувавши кожної серію та номер. Вони перевірили, що ці фотокопії купюр відповідали справжнім, і завірили їх своїми підписами. Після цього ці 6 купюр вручили тому молодому хлопцю, які він повинен був дати як хабар, який у нього вимагали. Куди саме хлопець поклав кошти, вона не бачила. Потім вони разом із працівниками правоохоронних органів поїхали ще на заправку, де при отриманні хабара було затримано якогось чоловіка. Його поклали на капот автомобіля, одягнули кайданки, та в останнього, у задньому кармані джинсів, в які він був одягнений, було виявлено та вилучено ті грошові кошти, які попередньо вручались у їхній присутності, і наче ще якісь гроші. Слідчий називав серію та номер кожної купюри, яка була вилучена у затриманого. Вона особисто це не перевіряла. Після цього у їхні присутності було проведено обшук в автомобілі. Хто саме і як відкривали автомобіль, вона не пам`ятає, а також не пам`ятає, що саме вилучалось в автомобілі. Всі ці дії, які відбувались на заправці, фіксувались на відеозапис. Після цього вона ще була понятою під час обшуку у приватному будинку, адресу розташування якого не пам`ятає. Під час обшуку були присутні дружина, мати та особа, яку затримали на заправці. В ході обшуку в будинку також були вилучені якісь грошові кошти. Під час проведення кожної із цих слідчих дій всім учасникам роз`яснювались їхні права. За результатами всіх слідчих дії також складались відповідні протоколи, які прочитано вголос, заяв та зауважень від учасників слідчої дії не надходило, що засвідчено відповідними підписами. Також всі вилучені речі складались до пакетів, які опечатувались та засвідчувались їх підписами як понятих.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_31 показала, що точної дати вона не пам`ятає, зранку, вона разом із подругою перебувала в районі Оболоні в м. Києві, де до них підійшли працівники поліції, представилися та запропонували прийняти участь в якості понятих під час проведення обшуку, на що вони погодилися. Відразу, вони разом із працівниками поліції направилися до квартири в багатоповерховому будинку, розташованого по АДРЕСА_8 , де проживав ОСОБА_25 , точної адреси не пам`ятає. На момент проведення обшуку у квартирі була дружина ОСОБА_25 , його дитина - немовля та теща, а ОСОБА_25 не було. Дружина відкрила двері не відразу. Перед початком обшуку слідчий оголосив та вручив ухвалу про дозвіл на обшук квартири, роз`яснив права, а потім вже розпочався обшук. Обшук проводило декілька працівників поліції. Обшук проводився покімнатно, у їхній присутності та присутності дружини ОСОБА_25 . Вони весь час перебували поряд із слідчим і контролювали його дії під час обшуку. На скільки вона пам`ятає, то дружина ОСОБА_25 також була весь час присутня під час обшуку, і нікуди не відходила, бо із немовлям була її мати. В ході обшуку, у якісь шафі, були виявлені та вилучені грошові кошти, наче долари США, купюрами по 100 доларів, але незначна сума. Також у приміщенні кухні, в одній із шафок було виявлено якісь порошок білого кольору, які знаходився у пачці з під цигарок. Коли виявили цей порошок, то дружина була дуже здивована і стверджувала, що це не міг бути порошок її чоловіка. Всі речі вилучались виключно у присутності понятих. Всі виявлені та вилучені речі були запаковані у пакети, опечатані та засвідчені їх підписами. Вона була постійно присутньою під час обшуку, оскільки їм відразу роз`яснили, що вони не можуть покидати приміщення квартири під час обшуку. За результатами обшуку складено протокол, який прочитано вголос, заяв та зауважень від понятих та інших учасників не надходило, що засвідчено відповідними підписами. Оглянувши, в ході судового розгляду протокол обшуку від 28.09.2016 року (т.6 а.с.37-44 примірник сторони захисту) свідок ОСОБА_31 підтвердила, що у вказаному протоколі проставлені підписи саме нею. Оглянувши, в ході судового розгляду протокол обшуку від 28.09.2016 року (т.11 а.с.87-94 оригінал) свідок ОСОБА_31 підтвердила, що у цьому протоколі її підписи. Також вона підтвердила факт того, що вона приймала участь у цій процесуальній дії, була присутньою під час всіх дій, які зафіксовані у протоколі, та відомості, які в нього відображені відповідають дійсності, що підтверджено її підписом. Будь-якого тиску з боку правоохоронних органів не неї не було. Обшук тривав досить довго, коли вона була вдома, вже не пам`ятає.

Також у судовому засіданні за участю свідка ОСОБА_31 було переглянуто відеозапис з камер зовнішнього відеоспостереження, що розташована на фасаді будинку АДРЕСА_9 , за місцем проживання ОСОБА_25 , приєднаного до матеріалів кримінального провадження за клопотанням сторони захисту (т.6 а.с.4). Після переогляду цього відеозапису, на уточнюючі запитання сторони захисту, свідок ОСОБА_31 підтвердила, що на фото, зробленому із цього відеозапису, об 11:40 год. зображені вона, інша потята та слідчі, як вони заходили до будинку. Також підтвердила, що на фото, зробленому із цього відеозапису, о 14:38 та о 14:42, зафіксована саме вона, але одна без іншої понятної. Зазначила, що можливо вона один раз виходила за межі квартири, щоб покурити, але це було однозначно вже після закінчення обшуку, коли всі вилучені речі були опечатані і упаковані у її присутності, в той момент як слідчий писав текст самого протоколу, оскільки це було дуже довго.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_73 показала, що десь восени 2016 року, точної дати вона не пам`ятає, зранку, вона разом із подругою перебувала в районі Оболоні в м. Києві, їхали до квіткового магазину. Проходячи неподалік ОСОБА_74 до них підійшов один працівник правоохоронних органів, представився та запропонував прийняти участь в якості понятих під час проведення обшуку, на що вони погодилися. Відразу вони разом із цим працівником поліції направилися до багатоповерховому будинку, розташованого майже поряд, точної адреси не пам`ятає, де було ще два працівники правоохоронного органу. Вони піднялися на 2 чи 3 поверх, почали дзвонити у дзвінок, але двері ніхто не відкрив. Пізніше прийшла власниця квартири, і вже впустила їх до приміщення квартири. Власниці пред`явили дозвіл на обшук, роз`яснили всім учасникам права, і потім розпочався обшук. Обшук було проведено у всіх кімнатах квартири. Вони із іншою понятою були весь час присутніми у приміщенні квартири, нікуди не відлучались, постійно супроводжували працівників правоохоронних органів і слідкували за їхніми діями. Власниця квартири іноді відлучалась під час обшуку, виходячи до іншої кімнати, до дитини, яка була ще немовлям. Під час обшуку в шафі, начеб то у коробці з-під взуття, були виявлені кошти. Ці гроші дістали та перерахували у їхній присутності та власниці. Сума була близько 1000 доларів США. Як повідомила власниця, що це їхні сімейні, бюджетні гроші. У столі, що навпроти цієї шафи, вилучили телефони, комп`ютер та інші якісь речі. На кухні, в одній із верхніх шафок, було ще виявлено коробочку з під цигарок, де були пакет, білий порошок та зігнута карта із колоди гральних карт. Побачивши цей порошок, дружина була здивована, і повідомила, що їй невідомо, де це взялось. В ході обшуку працівники поліції відкривали всі шафи, шухляди, і якщо щось виявляли, то відразу просили підійти понятих. Але вони були в межах цієї кімнати. І вже все що виявляли доставали і оглядали лише в їхній присутності. Всі речі вилучались виключно у присутності понятих. Всі виявлені та вилучені речі були запаковані у пакети, опечатані та засвідчені їх підписами. За результатами обшуку складено протокол, який прочитано вголос, заяв та зауважень від понятих та інших учасників не надходило, що засвідчено відповідними підписами.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_33 показала, що 26 чи 28 вересня 2016 року, зранку, вона разом зі своєю подругою ОСОБА_75 йшли до магазину, неподалік ст. м. Харківська в м. Києві, де до них підійшли працівники поліції і запропонували побути понятими під час обшуку, на що вони погодилися. Після цього вони відразу із працівниками поліції поїхали до с. Вишеньки Бориспільського району до будинку, розташованого по вул. Героїв Космосу , номер не пам`ятає, де проживав ОСОБА_21 . Це був трьохповерховий, недобудований будинок. Прибули вони туди близько 09:00 чи 10:00 год. Вони приїхали на двох автомобілях. В їхньому автомобілі їхало п`ять чоловік разом із ним, а в іншому авто - вона не пам`ятає. Перед початком обшуку ОСОБА_21 оголошували ухвалу на дозвіл на обшук, а потім всім учасникам були роз`ясненні їх права. Потім вже розпочався обшук. Обшук начеб то проводили 4 працівники правоохоронних органів. Не пам`ятає, щоб ще хтось із працівників поліції приїжджав під час обшуку. Здійснювалася повна відеофіксація обшуку. У будинку був ОСОБА_21 , якому під час обшуку стало погано, бо в останнього був сахарний діабет. У зв`язку з чим йому викликали лікаря, який надав йому медичну допомогу. Також в ході обшуку до будинку приїхав ще батько ОСОБА_21 . Обшук проводився у всьому будинку, слідчий переходив з однієї кімнату в іншу, а вони йшли слідом за ним. Вони весь час перебували поряд із працівниками правоохоронних органів і слідкували за їхніми діями, і приміщення будинку не покидали. В ході обшуку, в різних місцях, в книжках, на поличках тощо, були виявлені та вилучені грошові купюри: десь 100 доларів США, десь 150 доларів США, десь 200 доларів США, десь були гривні. ОСОБА_21 повідомив, що це збереження його сина, які йому подарували батьки дружини. В одній із кімнат, яка була схожою на дитячу, бо там були дитячі речі, на дитячому столику, під якось картинкою (принт), яка лежала зверху, було виявлено та вилучено чи 100 доларів США. На скільки вона пам`ятає, то їх знайшли вже після того як викликали швидку. Оперативний працівник підняв принт, і там лежала купюра 100 доларів США. Вона разом з іншою понятою була присутньою в цей момент. ОСОБА_21 перебував у кімнаті, яка поряд, йому надавали медичну допомогу. Вона не пам`ятає, можливо під принтом ще щось було. Ця купюра була виявлена остання. Вона не чула, щоб ОСОБА_21 казав, що це не його купюра, і йому її підкинули. Потім вони піднялися на другий та третій поверх, але там нічого не вилучали. Працівники поліції оголошували все, що знаходили і вилучали під час обшуку. Також в ході обшуку ще було виявлено та вилучено флешки, мобільний телефон, комп`ютер тощо. Всі вилучені речі та гроші були упаковані до сміттєвих пакетів, які опечатали скотчем і вони завірили своїми підписами на відповідних бирках. Вона з іншою понятою постійно слідкували за діями працівників поліції, ніхто нічого не підкидав, а все майно було виявлено під час обшуку. За результатами обшуку складено протокол, який прочитано вголос, заяв та зауважень від понятих не надходило, що засвідчено відповідними підписами. Зауваження були лише у ОСОБА_21 . Потім їх привезли до приміщення прокуратури, розташованого поряд із ст. м. Печерська. Туди також доставили і ОСОБА_21 . Вони там дуже довго чекали, і вдома вона була вже близько 12:00 год. ночі.

Відповідаючи на запитання учасників процесу, свідок ОСОБА_33 показала, що дійсно під час обшуку в неї був перекус, оскільки за станом здоров`я вона не може бути довго без їжі. Так як вони з подругою планували після магазину йти на пікнік, то вони взяли із собою бутерброди. На момент цього перекусу обшуку не проводився, відеозапис виключався, щоб вони мали змоги поїсти. Можливо під час перерви на перекус її подруга виходила курити разом із працівниками правоохоронних органів.

Також стороною обвинувачення у даному кримінальному проваджені заявлялося клопотання про допит свідка ОСОБА_49 , однак надалі прокурор, в ході судового розгляду відмовився від клопотання щодо допиту вказано свідка, оскільки на момент розгляду кримінального провадження в суді, вказаний свідок помер (т.13 а.с.141). Указані обставини, на думку суду, не перешкоджають завершенню судового розгляду в кримінальному провадженні.

Крім того, прокурором заявлено та судом задоволено клопотання про допит свідків сторони обвинувачення ОСОБА_76 та ОСОБА_77 , присутність яких під час судового розгляду, згідно ч. 3 ст. 23 КПК України, сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Також, зі свого боку суд, сприяючи розгляду справи в розумні строки, неодноразово з власної ініціативи постановляв ухвалу про примусовий привід свідків, які підлягають допиту у судовому засіданні за клопотанням сторони обвинувачення, та встановлення місця перебування цих свідків.

Водночас, не зважаючи на те, що вищевказані свідки викликалися у встановленому процесуальним законом порядку в кожне судове засідання, останні жодного разу не з`явилися, ухвали суду про привід та встановлення місця перебування свідків не виконані, оскільки фактичне місцезнаходження шляхом проведення необхідних заходів розшуку не було встановлено. З огляду на викладене, прокурор у судовому засіданні 17.09.2021 року відмовився від клопотання щодо допиту свідка ОСОБА_78 . Сторона захисту не наполягала на виклику цього свідка. З огляду на вищевикладене, та оцінюючи вищевказані досліджені судом докази по кримінальному провадженню, на думку суду, указані обставини, не перешкоджають завершенню судового розгляду в кримінальному провадженні.

Також суд вважає вичерпаними всі можливості отримання доказів по кримінальному провадженню, оскільки заходи прийняті судом щодо виклику та допиту в якості свідка обвинувачення ОСОБА_77 , які було здійснено за клопотанням прокурора, не дали можливим це здійснити, а стороною обвинувачення на яку покладено відповідно до закону обов`язок доказування не вжито заходів щодо явки в судове засідання зазначеної особи. Таким чином, навіть не зважаючи на вжиті судом заходи для виклику вказаного свідка обвинувачення в судове засідання, остання так і не з`явилася, тому за згодою всіх учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що всі можливості для її безпосереднього допиту в суді є вичерпаними. У зв`язку з чим за правилами ст. 97 КПК України суд визнав допит свідка ОСОБА_77 неможливим.

Судом було безпосередньо досліджено письмові докази сторони обвинувачення, які на думку прокурора, доводять вину ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК; ОСОБА_21 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК, та ОСОБА_25 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 368 КК, а саме:

- витяги з ЄРДР за № 42016110000000364 від 11.07.2016 за підписом реєстратора ОСОБА_79 (т.4, а.с.3) та за підписом реєстратора ОСОБА_80 (т.4 а.с.4), з яких вбачається, що до реєстру 11.07.2016 року внесено дані про те, що працівники правоохоронного органу вимагають неправомірну вигоду. Дії вказаних осіб кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України. Джерело інформації зазначене як: матеріали правоохоронних органів та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень;

- витяг з ЄРДР за № 42016110000000421 від 17.08.2016 за підписом реєстратора ОСОБА_81 (т.4 а.с.5), з якого вбачається, що до реєстру 17.08.2016 року внесено дані про те, що працівники правоохоронного органу вимагають неправомірну вигоду. Дії вказаних осіб кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України. Джерело інформації зазначене як: самостійне виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування;

- витяг з ЄРДР за № 42016110000000364 від 11.07.2016 за підписом реєстратора ОСОБА_11 (т.4 а.с.6-7) з якого вбачається, що 18.08.2016 за вказаним номером до ЄРДР внесено інформацію про вчинення діяння, що кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме, що старший інспектор ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 , використовуючи своє службове становище, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, за попередньою домовленістю з ОСОБА_18 , вимагав та отримав від ОСОБА_49 неправомірну вигоду в сумі 800 доларів США за дві одиниці вантажівок з вантажем за не завищення митної вартості та в подальшому по 600 доларів США з кожної вантажівки. Джерело інформації зазначене як: матеріали правоохоронних органів та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Також 17.08.2016 за вказаним номером до ЄРДР внесено інформацію про вчинення діяння, що кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме, що головний державний інспектор відділу протидії митним правопорушенням Київської митниці ДФС ОСОБА_82 , використовуючи своє службове становище, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, вимагає від ОСОБА_49 неправомірну вигоду в сумі 200 доларів США за невиконання митних формальностей під час митного оформлення двох вантажівок з вантажем та в подальшому по 100 доларів США з кожного оформлення вантажу. Джерело інформації зазначене як: самостійне виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування;

- витяг з ЄРДР за № 42016110000000364 від 11.07.2016 за підписом реєстратора ОСОБА_79 (т.4, а.с.1-2) з якого вбачається, що 13.01.2017 за вказаним номером до ЄРДР внесено інформацію про вчинення діяння, що кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме, що старший інспектор ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 , використовуючи своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди для себе за попередньою злочинною домовленістю з колишнім працівником Київської митниці ДФС ОСОБА_18 , який у даній злочинній схемі виступає посередником, штучно створюють перешкоди митному брокеру ОСОБА_46 по оформленню митних товарів та з метою не завищення митної вартості товарів під час митного оформлення вимагають та одержують неправомірну вигоду від останнього. При цьому частину неправомірної вигоди передається начальнику управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Київської митниці ДФС ОСОБА_25 , роль якого полягає в забезпеченні не підвищенні та погодженні митної вартості оформлюваних товарів. Джерело інформації зазначене як: матеріали правоохоронних органів та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Також 08.12.2016 за вказаним номером до ЄРДР внесено інформацію про вчинення діяння, що кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме, що 28.09.2016 року в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42016110000000364, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_25 за адресою: АДРЕСА_5 , в ході якого виявлено та вилучено поліетиленовий прозорий пакет прямокутної форми з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта № 19/7-02/1041 від 25.11.2016 року містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, маса кокаїну в речовині становить 0,9000 г. Джерело інформації зазначене як: самостійне виявлення слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування;

- повідомлення про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, внесені до ЄРДР, за підписом слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_83 , від 11.07.2016 року (т.4 а.с.8), згідно якого 11.07.2016 за дорученням заступника начальника першого СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_80 , розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110000000364 , що зареєстроване до ЄРДР 11.07.2016 року за фактом вимагання неправомірної вигоди окремими працівниками правоохоронних органів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК;

- процесуальні документи, які підтверджують повноваження групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні (т.4 а.с.9-10), та групи прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні (т.4 а.с.11-12, 15-16, 19-20, 21-22);

- повідомлення про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, внесені до ЄРДР, за підписом слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_81 , від 17.08.2016 року (т.4 а.с.13), згідно якого за дорученням заступника начальника управління - начальника першого СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_84 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110000000421, що зареєстроване до ЄРДР 17.08.2016 року за фактом вимагання неправомірної вигоди окремими працівниками правоохоронних органів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК;

- постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування, за підписом прокурора прокуратури Київської області ОСОБА_11 , від 18.08.2016 року (т.4 а.с.17-18) згідно якої матеріали кримінальних проваджень № 42016110000000364 від 11.07.2016 та № 42016110000000421 від 17.08.2016 об`єднано в одне провадження та визначено його єдиний номер № 42016110000000364;

- постанова про виділення матеріалів досудового розслідування, за підписом прокурора прокуратури Київської області ОСОБА_11 , від 12.08.2016 року (т.4 а.с.23-29) згідно якої з матеріалів кримінального проваджень № 42016110000000364 від 11.07.2016 виділено матеріали в оригіналах досудового розслідування, згідно переліку наведеного у цій постанові, за підозрою ОСОБА_85 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК;

- постанова прокурора про продовження строку досудового розслідування від 17.11.2016 року (т.4 а.с.40-47), якою клопотання слідчого від 17.11.2016 року (т.4 а.с.30-39) задоволено та продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до чотирьох місяців, тобто до 28.01.2017 року;

- супровідний лист, за підписом в.о. начальника УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_86 , адресованого заступнику прокурора Київської області ОСОБА_87 , № 1596/9/10-36-14 від 11.07.2016 року, щодо направлення заяви громадянина "З" щодо неправомірних дій співробітників ДФС у Київській області для прийняття рішення згідно чинного законодавства, який зареєстрований у прокуратурі Київської області за № 24517 вх-16 від 11.07.2016 року, та на якій міститься резолюція для внесення до ЄРДР від 11.07.2016 року ОСОБА_88 (т.4 а.с.48);

- заява ОСОБА_49 , на ім`я начальника УВБ ГУ ДФС у Київській області, від 11.07.2016 року, яка зареєстрована за № 12/"3" від 11.07.2016 року, про прийняття заходів, відповідно до чинного законодавства, щодо притягнення до кримінальної відповідальності старшого державного інспектор ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 , який вимагає з нього неправомірну вигоду у сумі 600 доларів США з кожного митного оформлення за не коригування митної вартості у більшу сторону (т.4 а.с.49);

- протокол попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 11.07.2016 року, згідно якого слідчий в ОВС першого СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_88 , розглянувши матеріали досудового розслідування № 42016110000000364 від 11.07.2016, у службовому кабінеті прокуратури Київської області за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, керуючись вимогами ч. 2 ст. 222 КПК попередив ОСОБА_49 , про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, які стали та стануть йому відомі при проведенні досудового розслідування у цьому кримінальному провадження, яз яким ОСОБА_44 ознайомився 13.07.2016 року (т.4 а.с.50-51);

-письмова згода на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій, підписана ОСОБА_45 13.07.2016 року (т.4 а.с.52) та постанова про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 13.07.2016 року (т.4 а.с.53-54), згідно якої ОСОБА_49 залучили до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій у період із 13 липня 2016 року строком до 60 діб;

-протокол попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 02.09.2016 року, підписаний ОСОБА_45 02.09.2016 року (т.4 а.с.55-56) та письмова згода на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій, підписана ОСОБА_45 02.09.2016 року (т.4 а.с.57);

-постанова про продовження залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 02.09.2016 року, згідно якої визнано необхідним продовження залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій ОСОБА_49 у період із 02 вересня 2016 року строком до 60 діб (т.4 а.с.58-59);

-письмова заява ОСОБА_49 , на ім`я слідчого в ОВС першого СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_79 , від 13.07.2016 року про долучення до матеріалів кримінального провадження роздруківки з його телефону, де, на думку заявника, ОСОБА_21 безпосередньо зазначає про надання неправомірної вигоди у розмірі 600 доларів США за один вантажний автомобіль (т.4 а.с.60) на п`яти аркушах (т.4 а.с.61-65), а також копії документів ОСОБА_49 , наданих разом із цією заявою (т.4 а.с.66-71);

-протокол огляду від 13.07.2016 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київській області ОСОБА_89 , у приміщенні службового кабінету № 108 1 СВ СУ прокуратури Київської області, розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, за участю ОСОБА_49 , із застосуванням технічних засобів фіксації: персонального комп`ютера та принтера, проведено огляд мобільного телефону марки "Леново", модель S580, із сім-картою мобільного оператора "Лайф" з номером телефону: НОМЕР_10 , яким користується ОСОБА_44 , котрий добровільно та особисто надав на огляд ОСОБА_44 (т.4 а.с.66). В ході цієї слідчої дії було здійснено перегляд контактів цього телефону, де виявлено абонент записаний як " ОСОБА_90 " з номером мобільного телефону НОМЕР_9 , який як повідомив ОСОБА_44 , належить ОСОБА_91 . Переглядом вмісту інформації програми "Viber", на цьому телефоні, встановлено переписку із цього абонента із абонентом " ОСОБА_90 ", зміст якої відображено у протоколі шляхом здійснення фотозображень екрану цього телефону (т.4 а.с.72-79);

-протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 12.08.2016 року з додатком до нього, згідно якого старший оперуповноважений в ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_92 , на виконання постанов від 04.08.2016 року № 15/2-1295т, 15/2-1296т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів в рамках кримінального провадження № 42016110000000364, в адміністративному приміщенні УВБ ГУ ДФС у Київській області за адресою: м. Київ вул. Народного ополчення, 5-А, в присутності понятих: ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , оглянув грошові купюри номіналом по 100 доларів США у кількості 8 штук, із зазначенням у протоколі кожної серії та номеру. В ході огляду на копіювальному апараті виготовлено ксерокопії всіх купюр, які додаються до цього протоколу. Встановлено, що ці грошові кошти належать ОСОБА_46 , та необхідні для участі у проведенні оперативно-розшукових заходів для отримання фактичних даних про виявлення ознак готування до вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із вимаганням неправомірної вигоди старшим інспектором ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 та його подільником ОСОБА_18 . Вказані грошові кошти передані ОСОБА_46 , а саме поміщено до бокових брюк по 400 доларів США до кожної кишені (т.4 а.с.80-81, 82-84);

-протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 13.09.2016 року з додатком до нього, згідно якого старший оперуповноважений в ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_95 , на виконання постанов від 13.09.2016 року № 15/1-1452т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів в рамках кримінального провадження № 42016110000000364, в адміністративному приміщенні прокуратури Київської області за адресою: АДРЕСА_10 , в присутності понятих: ОСОБА_96 та ОСОБА_97 , оглянув грошові купюри номіналом по 100 доларів США у кількості 12 штук, із зазначенням у протоколі кожної серії та номеру. В ході огляду на копіювальному апараті виготовлено ксерокопії всіх купюр, які додаються до цього протоколу. Встановлено, що ці грошові кошти належать ОСОБА_46 , та необхідні для участі у проведенні оперативно-розшукових заходів для отримання фактичних даних про виявлення ознак готування до вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із вимаганням неправомірної вигоди посередником ОСОБА_18 . Вказані грошові кошти передані ОСОБА_46 , а саме поміщено до бокових брюк по 600 доларів США до кожної кишені (т.4 а.с.85-86, 87-89);

-протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 28.09.2016 року з додатком до нього, згідно якого старший оперуповноважений в ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_95 , на виконання постанов від 27.09.2016 року № 15/1-1547Т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів в рамках кримінального провадження № 42016110000000364, в адміністративному приміщенні прокуратури Київської області за адресою: АДРЕСА_10 , в присутності понятих: ОСОБА_35 та ОСОБА_32 , в період часу з 06:35 по 06:45 год., оглянув грошові купюри номіналом по 100 доларів США у кількості 6 штук, із зазначенням у протоколі кожної серії та номеру. В ході огляду на копіювальному апараті виготовлено ксерокопії всіх купюр, які додаються до цього протоколу. Встановлено, що ці грошові кошти належать ОСОБА_46 , та необхідні для участі у проведенні оперативно-розшукових заходів для отримання фактичних даних про виявлення ознак готування до вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із вимаганням неправомірної вигоди посередником ОСОБА_18 . Вказані грошові кошти передані ОСОБА_46 , котрий помісив їх до своєї сумки чорного кольору (т.4 а.с.90-91, 92-93);

-протокол обшуку автомобіля марки "Audi A6", д.н.з. НОМЕР_11 , розташований на території автозаправної станції "БРСМ Нафта" за адресою: м. Київ, вул. Світла, 1, від 28.09.2016 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2016 року (т.4 а.с.98), якою клопотання слідчого про проведення обшуку (т.4 а.с.94-97), задоволено. Зі змісту протоколу вбачається, що слідча дія була проведена 28.09.2016 року в період час із 11:30 год. до 12:20 год., а письмовий текст протоколу складено о 19:50 год. 28.09.2016 року за місцем розташування 1 СВ СУ прокуратури Київської області за адресою: м. Київ, бульвар Л. Українки, 27/2, за участю підозрюваного ОСОБА_18 у присутності понятих ОСОБА_35 та ОСОБА_98 . Під час обшуку проводилась відеофіксація на цифрову відеокамеру марки "Sony HDR-CX 360 E" з флеш-накопичувачем "SP 16 Gb". В ході цієї слідчої дії, в салоні автомобіля, з підлокітника між пасажирським та водійським сидінням, виявлено та вилучено: грошові кошти в іноземній валюті, а саме в сумі 270 доларів США, зокрема: 5 банкнот номіналом 1 долар США; 7 банкнот номіналом 5 доларів США; 7 банкнот номіналом 10 доларів США; 8 банкнот номіналом 20 доларів США, із зазначенням у змісті протоколу серії та номеру кожної купюри; два ключі від автомобіля та мобільний телефон "Nokia" IMEI: НОМЕР_12 з сім-картою мобільного оператора "Лайф". На задньому сидінні автомобіля вилучено 3 аркуші паперу формату А-4, а саме митні декларації ПП "Альборз": форма МД-2 № 125000000/2016/942313; форма МД-3 № 125000000/2016/942313; форма МД-2 № 125000000/2016/942066. З багажного відсіку автомобіля вилучено: блокнот з чорновими записами, всередині якого були грошові кошти в сумі 1200 грн. 6 банкнот номіналом по 200 грн., із зазначенням серії та номеру кожної банкноти; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; 21 аркуш паперу на іноземній мові, 2 чеки з "Нової пошти". Також в ході обшуку, з передньої водійської двері з барсетки автомобіля виявлено та вилучено грошові кошти, а саме 4865 доларів США: 1 банкнот номіналом 5 доларів США, 3 банкноти номіналом 20 доларів США, 6 банкнот номіналом 50 доларів США, 45 банкнот номіналом 100 доларів США; 5450 гривень: 1 банкнота номіналом 50 грн., 12 банкнот номіналом по 200 грн., 6 банкнот номіналом по 500 грн.; 50 євро; 10 польських злот, із зазначенням у змісті протоколу серії та номеру кожної купюри. Крім того, виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 650 грн., які скріплені клаптиком паперу, на якому міститься напис: "700 грн. радіолог", та скріпкою. Також вилучено паспорт громадянина України та паспорт для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_18 . Всі вищезазначені грошові кошти та документи поміщено до двох поліетиленових пакетів, які були опечатані. Крім того, в ході обшуку, було вилучено автомобіль марки "Audi A6", д.н.з. НОМЕР_11 (т.4 а.с.99-102);

-відеозапис слідчої дії - обшуку, який розміщений на оптичному носії - micro SP 16 GB, який є додатком до протоколу від 28.09.2016 року (т.4 а.с.103), відтворений та переглянутий в судовому засіданні;

-протокол обшуку на території домоволодіння АДРЕСА_1 від 28.09.2016 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2016 року (т.4 а.с.108), якою клопотання старшого слідчого про проведення обшуку (т.4 а.с.104-107), задоволено, в якому відображені результати проведеного обшуку. Зі змісту протоколу вбачається, що обшук було проведено в період час з 12:50 год. до 16:00 год., слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 , в присутності понятих: ОСОБА_35 та ОСОБА_32 , за участю: начальника відділу УВБ в Київській області ОСОБА_99 , ст. оперуповноваженого в ОВС УВБ в Київській області ОСОБА_100 , прокурорів Київської області ОСОБА_11 та ОСОБА_101 , та підозрюваного ОСОБА_18 . В ході цієї слідчої дії у двохповерховій будівлі виявлено та вилучено: документи, чорнові записи, різну документацію ОСОБА_18 , які поміщено до поліетиленового пакету № 1; грошові кошти, а саме: гривні п`ять пачок по 100 купюр в кожній номіналом по 50 грн.; долари США, а саме: одну купюру 50 доларів США, 100 доларів США у кількості 28 купюр; одну купюру номіналом 500 євро, які поміщено до поліетиленового пакету № 2; ноутбук марки "Sony" із зарядним пристроєм; ноутбук марки "Lenovo" із зарядним пристроєм; серверне обладнання для зберігання інформації, які поміщені до поліетиленового пакету № 3. Також під час цієї слідчої дії у одноповерховій літній будівлі виявлено та вилучено: грошові кошти в іноземній валюті, а саме: долари США: 4 пачки в кожній по 100 купюр номіналом по 100 доларів США; 1 пачка, в якій містяться: 100 доларів по 50 купюр; 100 доларів по 20 купюр; 50 доларів по 29 купюр; 20 доларів по 22 купюри; 100 доларів по 9 купюр та 5 доларів в кількості одна купюра; 2 пусті гроші конверти з чорновими записами та 1 аркуш із чорновими записами, які поміщено до поліетиленового пакету № 4, та документи: 4 митні декларації ПП "Альборз" та пакет документів на 33 аркушах; акт приймання-передачі товару, папка червоного кольору з написом "Нова Пошта", в якій містились документи в 5 файлах, які поміщено до поліетиленового пакету № 5 (т.4 а.с.109-114);

-протокол обшуку у двоповерховому офісному приміщенні жовтого кольору, розташованого на першому поверсі навпроти терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, який розташований поряд з м/м "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС, де знаходилось 4 робочі кабінети, від 28.09.2016 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2016 року (т.4 а.с.119), якою клопотання слідчого про проведення обшуку (т.4 а.с.115-118), задоволено, проведеного слідчим в ОВС СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_102 , у присутності двох понятих, за участю ст. оперуповноважених з ОВС УВБ ДФС в Київській області ОСОБА_29 та ОСОБА_103 , та директора ТОВ "Консалтинговий центр" ОСОБА_104 . Зі змісту протоколу вбачається, що в ньому відображені результати проведеного обшуку за місцем роботи ОСОБА_18 , в ході якого були вилучені, серед іншого, документи, що стосуються діяльності ТОВ "Консалтинговий цент", різні робочі документи, а також щодо трудової діяльності ОСОБА_18 , зокрема, трудова книжка ОСОБА_18 , заява ОСОБА_18 про призначення на посаду заступника директора ТОВ "Консалтинговий центр", копія його паспорту та ідентифікаційного номеру, а також грошові кошти. В ході обшуку встановлено, що робочий стіл заступника директора ОСОБА_18 , розташовувався у кабінеті № 4, де були вилучені різні документи, чорнові записи тощо. Крім того, з усіх 4 кабінетів з робочих комп`ютерів, із системних блоків, було вилучено 9 жорстких дисків (т.4 а.с.120-123);

-протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 28.09.2016 року, складений о 17:45 год. слідчим в ОВС СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 , про те, що 28.09.2016 року на території автозаправної станції "БРСМ Нафта" за адресою: м. Київ, вул. Світла, 1, о 10:50 год., відповідно до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України, здійснено затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК, ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі змісту протоколу вбачається, що про затримання ОСОБА_18 повідомлено Центр надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке прийняте та зареєстроване 28.09.2016 року о 18:14 год. Також слідчий на підставі ч. 3 ст. 208 КПК, у присутності двох понятих: ОСОБА_35 та ОСОБА_32 здійснив особистий обшук ОСОБА_18 , в ході якого з правої кишені джинсів, в які останній був одягнений, вилучено грошові кошти, а саме 10 купюр номіналом по 100 доларів США з такими серіями та номерами: HI 02936304 A; KB 52419705 Q; KE 92516328 A; HA 28228869 A; HF 44018183E; HF 00991894C; HB 99116660J; HE 15061347D; HD48663267B; HB 03718121C, які поміщено до білого паперового конверту № 1; грошові кошти в національній валюті на загальну суму 152 грн.: 2 купюри номіналом по 50 грн., 2 купюри номіналом по 20 грн., 1 купюра номіналом 10 грн. та 1 купюра номіналом 2 гривні, із зазначенням у протоколі серії та номеру кожної купюри, які поміщено до білого паперового конверту № 2. Також із заднього карманів джинсів вилучено аркуш паперу формату А-4 із чорновими записами; із внутрішнього переднього карману джинсів - флеш-накопичувач "SP 16 GB", із внутрішньої лівої кишені куртки вилучено мобільний телефон марки "HTC" IMEI 1: НОМЕР_13 ; IMEI 2: НОМЕР_14 ; авторучку та один аркуш паперу формату А-4 із чорновими записами; з правого зовнішнього карману куртки вилучено зв`язку з трьох ключів, круглої печатки "Бориспіль 245" та електронним ключем, які поміщено до поліетиленового пакету (т.4 а.с.124-129);

-копія наказу за підписом директора ТОВ "Консалтинговий центр" № 13 від 03.07.2014 року про прийняття на роботу ОСОБА_18 на посаду заступника директора (т.4 а.с.133);

-протокол огляду речей від 29.09.2016 року з додатком до нього, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено огляд паперового конверту білого кольору, де знаходились грошові кошти, вилучені під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_18 . При відкритті вказаного конверту встановлено, що в ньому знаходиться грошові кошти в сумі 1000 доларів США 10 купюр номіналом по 100 доларів США, із зазначенням у протоколі кожної серії та номеру. В ході огляду на копіювальному апараті виготовлено ксерокопії всіх купюр, які додаються до цього протоколу (т.4 а.с.137-139, 140-141);

-протокол додаткового огляду речей від 09.11.2016 року з додатком до нього, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено додатковий огляд мобільного телефону, вилученого під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_18 . Предмет додаткового огляду є мобільний телефон марки "HTC" IMEI 1: НОМЕР_13 ; IMEI 2: НОМЕР_14 . Переглядом вмісту інформації, яка знаходиться на телефоні в програмі "Viber", виявлено переписку, яка має значення для встановлення істини в цьому кримінальному провадженні. В ході огляду було здійснено фотографування цієї переписки та копіювання фотозображень, які додані до протоколу (т.4 а.с.144-174);

-протокол огляду речей від 29.09.2016 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено огляд поліетиленового пакету зеленого кольору, в якому знаходились речі вилучені 28.09.2016 під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_18 . При розпакуванні вказаного пакету встановлено, що в ньому знаходиться: два аркуші паперу формату А-4 із чорновими записами; флеш-накопичувач "SP 16 GB", мобільний телефон марки "HTC" IMEI 1: НОМЕР_13 ; IMEI 2: НОМЕР_14 ; авторучка; зв`язка з трьох ключів, круглої печатки "Бориспіль 245" та електронного ключа. При вмиканні мобільного телефону встановлено, що контактний номер телефону, а саме: НОМЕР_15 , а також виявлено обліковий запис його власника " ОСОБА_105 ", де зазначені його номери телефонів та адреси електронної пошти. Переглядом контактів телефону встановлено такі номера абонентів, які записані як: " ОСОБА_106 ": НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 ; " ОСОБА_107 ": НОМЕР_9 , НОМЕР_8 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 та адреса електронної пошти; "ОСОБА_108": НОМЕР_21 ; "ОСОБА_189": НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 . Також переглядом вмісту інформації у програмі "Viber", яка знаходиться на телефоні, виявлено повідомлення між цим контактом та контактом " ОСОБА_107 ", зміст якої викладений у протоколі (т.4 а.с.175-179);

-протокол огляду речей від 29.09.2016 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено огляд поліетиленового пакету зеленого кольору, в якому знаходились речі вилучені 28.09.2016 під час обшуку автомобіля марки "Audi A6", д.н.з. НОМЕР_11 , розташований на території автозаправної станції "БРСМ Нафта" за адресою: м. Київ, вул. Світла, 1, яким користувався ОСОБА_18 . При відкритті цього пакету, серед іншого, виявлено мобільний телефон "Nokia" IMEI: НОМЕР_12 з сім-картою мобільного оператора "Лайф" з номером телефону НОМЕР_24 . При вмиканні мобільного телефону виявлено обліковий запис його власника по адресі електронної пошти. Переглядом вмісту інформації, яка знаходиться на телефоні, встановлено, наявність вхідних смс-повідомлень між цим абонентом та контактом " ОСОБА_108 ", а також смс-повідомлень від ОСОБА_109 від 12.09.2016 року, зміст яких викладений у протоколі. Також у вказаному пакеті виявлено грошові кошти в іноземній валюті у сумі 4865 доларів США, із зазначенням номіналу, кількості, серії та номеру кожної купюри. При порівнянні яких із серією та номером купюр, які вручались ОСОБА_46 для передачі в якості неправомірної вигоди посереднику ОСОБА_18 , виявлено 10 купюр номіналом 100 доларів США, які передавались 13.09.2016 року в якості неправомірної вигоди, а саме: НОМЕР_25 I; LB65875173 D; LC 39141779 A; LL 28632416G; LF 82432944 H; LK 95270683 D; LB 32028239 H; НОМЕР_26 ; LF 42639590 E; LE 5571926 D, які було відксерокопійованими на 2 аркуші паперу формату А-4, які додаються до цього протоколу. Також в пакеті було виявлено наявність інших грошових коштів як в іноземній, так і в національній валюті, із зазначенням номіналу, кількості, серії та номеру кожної купюри (т.4 а.с.182-187);

-митні декларації ПП "Альборз": форма МД-2 № 125000000/2016/942313 (т.4 а.с.194); форма МД-3 № 125000000/2016/942313 (т.4 а.с.194); форма МД-2 № 125000000/2016/942066 (т.4 а.с.192);

-протокол огляду від 29.09.2016 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київській області ОСОБА_89 , у приміщенні службового кабінету № 108 1 СВ СУ прокуратури Київської області, розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, за участю ОСОБА_49 , із застосуванням технічних засобів фіксації: персонального комп`ютера та принтера, провів огляд мобільного телефону марки "Леново", модель S580, із сім-картою мобільного оператора "Лайф" з номером телефону: НОМЕР_10 , яким користується ОСОБА_44 , котрий добровільно та особисто надав на огляд ОСОБА_60 . В ході цієї слідчої дії було здійснено перегляд контактів цього телефону, де виявлено абоненти записані як; " ОСОБА_90 " з номером мобільного телефону НОМЕР_9 , який як повідомив ОСОБА_44 , належать ОСОБА_91 ; та " ОСОБА_110 ": НОМЕР_27 ; НОМЕР_24 та НОМЕР_28 , які як повідомив ОСОБА_44 належать ОСОБА_18 . Переглядом вмісту інформації програми "Viber", на цьому телефоні, встановлено переписку із цього абонента: із контактом " ОСОБА_90 " в період часу із 20.08.2016 року по теперішній час, а також із абонентом " ОСОБА_110 " в період часу з 08.08.2016 року по теперішній час, зміст яких відображено у протоколі шляхом здійснення фотозображень екрану цього телефону (т.4 а.с.195-204). В ході огляду цього телефону було роздруковано митну декларацію на горіхи-фісташки від 25.05.2016 року (т.4 а.с.205);

-протокол огляду речей від 01.10.2016 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено огляд поліетиленового пакету зеленого кольору, в якому знаходились речі вилучені 28.09.2016 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_1 . При відкритті цього пакету виявлено грошові кошти в іноземній валюті та національній валюті із зазначенням номіналу, кількості, серії та номеру кожної купюри. При порівнянні яких із серією та номером купюр, які вручались ОСОБА_46 для передачі в якості неправомірної вигоди посереднику ОСОБА_18 , виявлено 1 купюру номіналом 100 доларів США, яка передавались 13.09.2016 року в якості неправомірної вигоди, а саме: LA 12944922, яку було відкопійовано на принтері 1 аркуш паперу формату А-4, який додаються до цього протоколу (т.4 а.с.206-213);

-протокол огляду речей від 02.10.2016 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено огляд речей, вилучених 28.09.2016 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_1 . При відкритті першого поліетиленового пакету зеленого кольору виявлено різні документи, перелік яких викладений у протоколі. В подальшому предметом огляду був інший поліетиленового пакету зеленого кольору, при відкритті якого виявлено документи ПП " Альборз " щодо митного оформлення продуктів харчування: горіхи-фісташки, перелік яких викладений у протоколі, які були сфотографовані та копіювання зображень фото приєднані до протоколу (т.4 а.с.216-221);

-фотокопії документів ПП " Альборз " щодо митного оформлення продуктів харчування: горіхи-фісташки, які були вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_18 , зокрема: копія договору доручення на митне брокерське обслуговування; копія контракту; інвойси, митні декларації (т.4 а.с.222-262);

-копії матеріалів особової справи ОСОБА_21 (т.5 а.с.12-75), зокрема копія наказу № 240-о від 02.04.2015 року (т.5 а.с.35-37), згідно якого ОСОБА_21 переведено на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту "Східний термінал" Київської митниці ДФС; копія посадової інструкції старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту "Східний термінал" Київської митниці ДФС (т.5 а.с.62-75), з якою був ознайомлений ОСОБА_21 , що підтверджується його особистим підписом;

-протокол обшуку на території домоволодіння АДРЕСА_3 від 28.09.2016 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2016 року (т.5 а.с.80), якою клопотання слідчого про проведення обшуку (т.5 а.с.76-79), задоволено, в якому відображені результати проведеного обшуку. Зі змісту протоколу вбачається, що обшук було проведено в період час з 11:35 год. до 18:35 год., слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_111 , в присутності понятих: ОСОБА_77 та ОСОБА_33 , за участю: ст. оперуповноважених в ОВС УВБ ГУ ДФС в Київській області ОСОБА_112 та ОСОБА_113 , інших осіб: ОСОБА_40 , та володільця майном ОСОБА_21 . Під час проведення обшуку не застосовувались технічні засоби фіксації. В ході цієї слідчої дії у двохповерховому будинку, у прихожій кімнаті, виявлено та вилучено: флеш-накопичувач чорного кольору із металевим ланцюжком та грошові кошти купюрами по 200 грн. у кількості 17 штук, із зазначенням у змісті протоколу серії та номеру кожної купюри, які поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору (відомості про опечатування якого відсутні). Після чого обшук продовжено на другому поверсі будинку, де нічого не вилучалось. В подальшому обшук продовжено у спальній кімнаті, яка знаходиться на першому поверсі, і вхід до якої знаходиться у прихожій кімнаті навпроти вхідних дверей, де із правої сторони розташовані дерев`яні шафи, де виявлено та вилучено: два блокноти та аркуші паперу із чорновими записами, різні документи; книгу із назвою "Создание и розрушения эмоциональных связей" автор Боулби Джон, в якій виявлено грошові кошти у сумі 300 доларів США, із зазначенням у змісті протоколу номіналу, серії та номеру кожної купюри; електронний пристрій (ззовні схожий на накопичувач) чорного кольору із USB-кабелем; планшет марки "Prestigio MultiPad" у чорному чохлі; персональний комп`ютер із якого вилучено жорсткий диск. Також у спальній кімнаті вилучено ноутбук марки "Lenovo". В подальшому у цій кімнаті виявлено поличку із книгами, яка розташована з лівої сторони від входу у кімнату, де серед книг виявлено три грошові купюри номіналом 200 грн., та грошові кошти в сумі 250 доларів США, із зазначенням у змісті протоколу номіналу, серії та номеру кожної купюри. У цій кімнаті, на дитячому писемному столику, під настільним фотознімком, виявлено грошову купюру номіналом 100 доларів США HF 23796240 D. Відомості про поміщення та опечатування цих речей та грошових коштів відразу у протоколі відсутні. Після цього обшук продовжено в кухні та коморі, де нічого не вилучено. Також вилучено та виявлено мобільні телефони марки "Prestigio" та "МІ". Обшук у будинку завершено. В подальшому було проведено обшук гаражного приміщення, розташованого на території домоволодіння, де будь-яких речей та документів не вилучалось. Речі, документи і грошові кошти поміщено до поліетиленових пакетів, які зав`язані ниткою, яка скріплена аркушем паперу з пояснювальним написом. Також у протоколі містяться зауваження ОСОБА_21 (т.5 а.с.81-88);

-протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 28.09.2016 року, складений о 23:18 год. слідчим в ОВС СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_111 , про те, що 28.09.2016 року за адресою: АДРЕСА_3 , о 18:40 год., відповідно до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України, здійснено затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також слідчий на підставі ч. 3 ст. 208 КПК, у присутності двох понятих: ОСОБА_77 та ОСОБА_33 здійснив особистий обшук ОСОБА_21 , в якого вилучені вироби із жовтого металу. Також у протоколі містяться зауваження ОСОБА_21 (т.5 а.с.89-95);

-протокол огляду речей від 29.09.2016 року, зі змісту якого вбачається, що старшим слідчим 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_114 здійснено огляд поліетиленового пакету чорного кольору, в якому знаходились речі вилучені 28.09.2016 під час обшуку у домоволодінні ОСОБА_21 . При відкритті цього пакету виявлено: мобільні телефони марки "Prestigio" та "МІ", флеш-накопичувач; грошові кошти у сумі 850 доларів США із зазначенням у змісті протоколу номіналу, серії та номеру кожної купюри, зокрема і купюра номіналом 100 доларів США HF23796240D; грошові кошти у сумі 2000 грн. та 4000 грн., із зазначенням у змісті протоколу номіналу, серії та номеру кожної купюри. В ході огляду за допомогою копіювальної техніки виготовлено фотокопію купюри номіналом 100 доларів США серія та номер HF23796240D, яка згідно протоколу використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 12.08.2016 року, серед інших, вручена ОСОБА_46 для передачі в якості неправомірної вигоди інспектору ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 , яка долучена до протоколу (т.5 а.с.114-116);

-протокол огляду речей від 29.09.2016 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_111 здійснено огляд мобільних телефонів, які було вилучено за місцем проживання ОСОБА_21 за адресою: АДРЕСА_3 . Мобільний телефон марки "Prestigio PAP 4055DUO" IMEI 1: НОМЕР_29 ; IMEI 2: НОМЕР_30 . При вмиканні мобільного телефону з`ясовано контактний номер цього мобільного телефону НОМЕР_19 , а також виявлено обліковий запис його власника по адресі електронної пошти. В подальшому об`єктом огляду був мобільний телефон марки "Redmi Note 2" IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_1 . При вмиканні мобільного телефону з`ясовано контактні номери цього мобільного телефону: НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 , а також виявлено обліковий запис його власника по адресі електронної пошти. Переглядом контактів телефону встановлено такі номера абонентів, які записані як: "ОСОБА_120": НОМЕР_16 ; "ОСОБА_190": НОМЕР_31 ; "ОСОБА_191": НОМЕР_28 , який як встановлено належить ОСОБА_18 ; "ОСОБА_118": НОМЕР_21 , який як встановлено належить ОСОБА_46 ; "ОСОБА_189": НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; " ОСОБА_115 ": НОМЕР_32 , який як встановлено належить ОСОБА_116 ; "ОСОБА_192": НОМЕР_33 , який як встановлено належить ОСОБА_117 . Також переглядом вмісту інформації у програмі "Viber", яка знаходиться на телефоні, виявлено повідомлення між цим контактом та контактом "ОСОБА_191" 05.07.2016, 07.07.2016, 19.07.2016, 20.07.2016, 28.07.2016, 30.07.2016, 25.08.2016, 31.08.2016; між цим контактом та контактом " ОСОБА_118 " 05.07.2016, 06.07.2016, 07.07.2016, 20.07.2016, 21.07.2016; між цим контактом та контактом "ОСОБА_192" 14.09.2016; між цим контактом та контактом " ОСОБА_119 " 25.08.2016; між цим контактом та контактом " ОСОБА_120 " 25.08.2016, зміст яких викладений у протоколі, а також сфотографований на телефон, копіювання фотозображень додано до цього протоколу. Також переглядом вмісту вхідних смс-повідомлень виявлено повідомлення між цим контактом та контактом " ОСОБА_118 " 04.07.2016 та 09.08.2016, з яких вбачається, що ОСОБА_44 в ці дні телефонував до ОСОБА_21 (т.5 а.с.119-148);

-протокол додаткового огляду речей від 03.11.2016 року з додатком до нього, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено додатковий огляд мобільного телефону, вилученого під час обшуку домоволодіння ОСОБА_21 . Предмет додаткового огляду є мобільний телефон марки мобільний телефон марки "Redmi Note 2" IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_1 . Переглядом вмісту інформації, яка знаходиться на телефоні в програмі "Viber", виявлено фотозображення, які має значення для встановлення істини в цьому кримінальному провадженні, а саме: три інвойси ПП "Альборз"; рішення від 23.08.2016 року про коригування митної вартості товарів Одеської миниці ДФС. В ході огляду було здійснено роздруківку цих зображень, які додані до протоколу (т.5 а.с.151-155);

-копії матеріалів особової справи ОСОБА_25 (т.5 а.с.166-275), зокрема копія наказу № 322-о від 19.04.2016 року (т.5 а.с.274-275), згідно якого ОСОБА_25 переведено на посаду начальника управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання; копія Положення про управління адміністрування митних платежів Київської митниці ДФС, затвердженого 15.06.2016 року (т.5 а.с.258-273);

-постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів), винесена прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_121 04.08.2016 року, зі змісту яких вбачається, що прокурором прийнято рішення про здійснення у кримінальному провадженні № 42016110000000364 від 11.07.2016 року негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину щодо ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом 60 діб з моменту винесення постанови. Проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину доручено співробітникам УВБ ГУ ДФС у Київській області, за участі ОСОБА_56 . Для використання під час проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії застосувати заздалегідь ідентифіковані засоби - грошові кошти, які отримати в фінансовому відділі УВБ ГУ ДФС у Київській області у сумі 800 доларів США (т.10 а.с.11-13, 14-16);

-постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) щодо ОСОБА_85 , винесена прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_11 01.09.2016 року (т.10 а.с.21-23) та від 27.09.2016 року (т.10 а.с.35-37);

-постанова про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів), винесена прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_11 13.09.2016 року, зі змісту якої вбачається, що прокурором прийнято рішення про здійснення у кримінальному провадженні № 42016110000000364 від 11.07.2016 року негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину щодо ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 60 діб з моменту винесення постанови. Проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину доручено співробітникам УВБ ГУ ДФС у Київській області, за участі ОСОБА_56 . Для використання під час проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії застосувати заздалегідь ідентифіковані засоби - грошові кошти, які отримати від заявника ОСОБА_49 у сумі 1200 доларів США (т.10 а.с.24-26);

-постанова про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів), винесена прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_11 27.09.2016 року, зі змісту якої вбачається, що прокурором прийнято рішення про здійснення у кримінальному провадженні № 42016110000000364 від 11.07.2016 року негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину щодо ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 60 діб з моменту винесення постанови, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження. Проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину доручено співробітникам УВБ ГУ ДФС у Київській області, за участі ОСОБА_56 . Для використання під час проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії застосувати заздалегідь ідентифіковані засоби - грошові кошти, які отримати від заявника ОСОБА_49 у сумі 600 доларів США (т.10 а.с.38-40);

-ухвала слідчого судді Апеляційного суду м. Києва № 01-11840т/НСД від 28.07.2016 року, якою клопотання № 06/1/1-1248т від 27.07.2016 року, щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, пов`язаних з тимчасовим обмеженням конституційних прав людини (т.10 а.с.7-10) задоволено, та надано дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій щодо ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на: аудіо-, відео контроль; спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж, а саме: з номерів телефону оператора мобільного зв`язку оператора мобільного зв`язку: ТОВ "Лайфселл" НОМЕР_34 ; ПрАТ "Київстар" НОМЕР_35 ; ПрАТ "МТС Україна" НОМЕР_36 , терміном на два місяці (т.10 а.с.48-50);

-ухвала слідчого судді Апеляційного суду м. Києва № 01-15428т/НСД від 22.09.2016 року, якою клопотання № 15/1-1517т від 22.09.2016 року, щодо продовження дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, пов`язаних з тимчасовим обмеженням конституційних прав людини (т.10 а.с.31-34) задоволено, та продовжено дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій щодо ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на: аудіо-, відео контроль; спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж, а саме: з номерів телефону оператора мобільного зв`язку оператора мобільного зв`язку: ТОВ "Лайфселл" НОМЕР_34 ; ПрАТ "Київстар" НОМЕР_35 ; ПрАТ "МТС Україна" НОМЕР_36 , терміном на два місяці (т.10 а.с.57-60);

-ухвала слідчого судді Апеляційного суду м. Києва № 01-11842т/НСД від 28.07.2016 року, якою клопотання № 06/1/1-1249т від 27.07.2016 року, щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, пов`язаних з тимчасовим обмеженням конституційних прав людини (т.10 а.с.3-6) задоволено, та надано дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій щодо ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на: аудіо-, відео контроль; спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж, а саме: з номерів телефону оператора мобільного зв`язку оператора мобільного зв`язку: ПрАТ "Київстар" НОМЕР_2 ; ПрАТ "МТС Україна" НОМЕР_3 ; НОМЕР_37 , терміном на два місяці (т.10 а.с.45-47);

-ухвала слідчого судді Апеляційного суду м. Києва № 01-15429т/НСД від 22.09.2016 року, якою клопотання № 15/1-1516т від 22.09.2016 року, щодо продовження дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, пов`язаних з тимчасовим обмеженням конституційних прав людини (т.10 а.с.27-30) задоволено, та надано дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій щодо ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серед іншого на зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж, а саме: з номерів телефону оператора мобільного зв`язку оператора мобільного зв`язку: ПрАТ "Київстар" НОМЕР_2 ; ПрАТ "МТС Україна" НОМЕР_3 ; НОМЕР_37 , терміном на два місяці (т.10 а.с.54-56);

-ухвала слідчого судді Апеляційного суду м. Києва № 01-13334т/НСД від 18.07.2016 року, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій щодо ОСОБА_85 , терміном на два місяці (т.10 а.с.51-53);

-протокол № 45т за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 29.09.2016 року з додатками до нього: оптичні диски: 27т, 28т, 29т, 30т, 31т, 32т, 33т, 34т, 63т, 77т (т.10 а.с.82-86), складеного ст. оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_122 , на виконання доручення прокурора, згідно якого було знято інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру НОМЕР_35 , який знаходиться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_18 , за 4, 9, 15, 16, 26 серпня 2016 року та 9, 14, 20 вересня 2016 року. У вказаному протоколі містяться стенограми проведеного оперативного-технічного заходу по зняттю інформації з мобільного номеру НОМЕР_35 , де зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_18 із ОСОБА_21 , ОСОБА_45 , невідомими особами, що відбулися між ними у зазначені вище дати (т.10 а.с.64-70);

-протокол № 47т за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 30.09.2016 року з додатками до нього: оптичні диски: 27т, 28т, 29т, 30т, 31т, 32т, 33т, 34т, 63т, 77т (т.10 а.с.82-86), складеного ст. оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_122 , на виконання доручення прокурора, згідно якого було знято інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру НОМЕР_36 , який знаходиться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_18 , за 4, 9, 16 серпня 2016 року та 13 вересня 2016 року. У вказаному протоколі містяться стенограми проведеного оперативного-технічного заходу по зняттю інформації з мобільного номеру НОМЕР_36 , де зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_18 із ОСОБА_45 , та із невідомою особою, що відбулися між ними у зазначені вище дати (т.10 а.с.79-81);

-протокол № 46т за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 30.09.2016 року з додатками до нього: оптичні диски: 27т, 28т, 29т, 30т, 31т, 32т, 33т, 34т, 63т, 77т (т.10 а.с.82-86), складеного ст. оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_122 , на виконання доручення прокурора, згідно якого було знято інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру НОМЕР_38 , який знаходиться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_85 (т.10 а.с.71-78);

-аудіозаписи, що містяться на оптичних дисках: 27т, 28т, 29т, 30т, 31т, 32т, 33т, 34т, 63т, 77т (т.10 а.с.82-86), прослухані в ході судового розгляду на яких зафіксовані дані, що відображені у вищезазначених протоколах за результатами проведення негласної слідчої дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 45т від 29.09.2016 року; № 46т та № 47т від 30.09.2016 року;

-протокол про результати аудіо- відеокотролю за особою від 26.10.2016 року, складеного ст. оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_122 , про те, що ним 15.08.2016 р. із застосуванням цифрового накопичувача аудіо, відео інформації проведено аудіо, відео контроль особи. У вказаному протоколі зафіксовано дії та зміст розмов, у роздрукованому вигляді, що відбувалася між ОСОБА_45 та ОСОБА_18 під час їх зустрічі 15.08.2016 р. о 15:28 год. на території МА "Бориспіль", що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль-7 (т.10 а.с.90-93) з додатком до протоколу карта-пам`яті 35т (т.10 а.с.94);

-протокол про результати аудіо- відеокотролю за особою від 26.10.2016 року, складеного ст. оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_122 , про те, що ним 13.09.2016 р. із застосуванням цифрового накопичувача аудіо, відео інформації проведено аудіо, відео контроль особи. У вказаному протоколі зафіксовано дії та зміст розмов, у роздрукованому вигляді, що відбувалася між ОСОБА_45 та ОСОБА_18 під час їх зустрічі 13.09.2016 р. о 15:28 год. на території МА "Бориспіль", що розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль-7 (т.10 а.с.95-98) з додатком до протоколу карта-пам`яті 36т (т.10 а.с.99);

-флеш-накопичувачі, формату "micro sd", марки "Transcend", об`єм пам`яті 16 GB № 35т (т.10 а.с.94) та № 36т (т.10 а.с.99). Вказані флеш-накопичувачі були дослідженні у судовому засіданні 15.04.2019 року, в порядку ч. 3 ст. 359, ст. 360 КПК України, за участю спеціаліста Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_43 (т.13 а.с.45а, 46-47), який використовуючи картрідер, встановив, що при відкритті кожного флеш-накопичувача на них відсутні будь-які файли. Відтворити інформацію в судовому засіданні не можливо. Підстави невідомі;

-протоколи про результати аудіо- відеокотролю за особою від 26.10.2016 року, складених ст. оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_122 , про те, що ним 28.09.2016 р., 29.08.2016 року та 02.09.2016 року із застосуванням цифрового накопичувача аудіо, відео інформації проведено аудіо, відео контроль особи. У вказаних протоколах зафіксовано дії та зміст розмов, у роздрукованому вигляді, що відбувалася між ОСОБА_45 та ОСОБА_123 під час їх зустрічі 28.09.2016 р. на території автозаправної станції "WOG" в м. Києві (т.10 а.с.100-105); 29.08.2016 року в приміщенні ВМО № 1 м/п "Східний термінал", розташованого за адресою: АДРЕСА_6 (т.10 а.с.106-110) та 02.09.2016 року в приміщенні терміналу "В" ДП МА "Бориспіль", що розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль-7 (т.10 а.с.111-113) з додатком до них карти-пам`яті 80т, 81т (т.10 а.с.114), переглянутих в ході судового розгляду, на яких зафіксовані дані, що відображені у зазначених протоколах;

-протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 31.10.2016 року з додатками до нього: оптичні диски: 78т, 108т, 109т (т.10 а.с.122, 123), складеного ст. оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_122 , на виконання доручення прокурора, згідно якого було знято інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентських номерах НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 , які знаходиться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_21 . У вказаному протоколі містяться стенограми проведеного оперативного-технічного заходу по зняттю інформації: з мобільного номеру НОМЕР_3 , де зафіксована вхідний дзвінок 28.09.2016 року о 09:01 год. від ОСОБА_49 до ОСОБА_21 , та зміст телефонної розмови, що відбулася між ними. Також у протоколі містяться стенограми проведеного оперативного-технічного заходу по зняттю інформації: з мобільного номеру НОМЕР_2 , де зафіксовано телефонну розмову ОСОБА_21 із ОСОБА_18 , що відбулися між ними 28.09.2016 року о 09:47 год. (т.10 а.с.115-117);

-протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 31.10.2016 року з додатками до нього: оптичні диски: 78т, 108т, 109т (т.10 а.с.122, 123), складеного ст. оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_122 , на виконання доручення прокурора, згідно якого було знято інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентських номерах НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 , які знаходиться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_18 . У вказаному протоколі містяться стенограми проведеного оперативного-технічного заходу по зняттю інформації: з мобільного номеру НОМЕР_35 , де зафіксована вхідний дзвінок 28.09.2016 року о 09:47 год. від ОСОБА_21 до ОСОБА_18 , та зміст телефонної розмови, що відбулася між ними. Також у протоколі містяться стенограми проведеного оперативного-технічного заходу по зняттю інформації: з мобільного номеру НОМЕР_36 , де зафіксовано два вхідних дзвінка 28.09.2016 року о 09:58 год. та о 10:16 год. від ОСОБА_49 до ОСОБА_18 , та зміст телефонних розмов, що відбулися між ними у зазначений час (т.10 а.с.118-121);

-аудіозаписи, що містяться на оптичних дисках: 78т, 108т, 109т (т.10 а.с.122, 123), прослухані в ході судового розгляду на яких зафіксовані дані, що відображені у вищезазначеному протоколі за результатами проведення негласної слідчої дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 31.10.2016 року;

-протокол про результати аудіо- відеокотролю за особою від 26.10.2016 року, складеного ст. оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_122 , про те, що ним 28.09.2016 р. із застосуванням цифрового накопичувача аудіо, відео інформації проведено аудіо, відео контроль особи. У вказаному протоколі зафіксовано дії та зміст розмов, у роздрукованому вигляді, що відбувалася між ОСОБА_45 та ОСОБА_18 під час їх зустрічі 28.09.2016 р. о 10:36 год. на території АЗК "БРСМ", розташованої за адресою: м. Київ, вул. Світла, 1 (т.10 а.с.124-127) з додатком до протоколу карта-пам`яті 104т, 107т (т.10 а.с.128);

-відео-звукозаписи, що містяться на картах-пам`яті 104т, 107т (т.10 а.с.128), переглянутих в ході судового розгляду, на яких зафіксовані дані, що відображені у вищезазначеному протоколі про результати аудіо- відеокотролю за особою від 26.10.2016 року;

-протокол огляду речей від 03.01.2017 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено огляд файлів, які знаходяться на компакт-диску марки "Verbatim" CD-R, з ідентифікаційним позначенням на зовнішній стороні НОМЕР_39 , на якому чорним маркером нанесені написи "Диск № 27 01.08.2016". В ході огляду встановлено, що на вказаному диску мітиться 2,036 файлів, частина з яких є аудіо-файлами. У вказаному протоколі відображено стенограми аудіо-файлів, де зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_18 із ОСОБА_45 , що відбулися між ними 3, 4 та 8 серпня 2016 року, а також телефонні розмови ОСОБА_18 із невстановленими особами, які відбулись між ними 3 та 4 серпня 2016 року, а також із ОСОБА_21 , які між ними відбулись 3 та 4 серпня 2016 року (т.10 а.с.129-144);

-протокол огляду речей від 03.01.2017 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено огляд файлів, які знаходяться на компакт-диску марки "Verbatim" CD-R, з ідентифікаційним позначенням на зовнішній стороні НОМЕР_40 , на якому чорним маркером нанесені написи "Диск № 28т 01.08.2016". В ході огляду встановлено, що на вказаному диску мітиться 2,651 файл, частина з яких є аудіо-файлами. У вказаному протоколі відображено стенограми аудіо-файлів, де зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_18 із ОСОБА_45 , що відбулися між ними 12, 13, 15 серпня 2016 року, із ОСОБА_21 , які між ними відбулись 12 та 13 серпня 2016 року а також телефонна розмова ОСОБА_18 із ОСОБА_25 , яка відбулись між ними 11 серпня 2016 року (т.10 а.с.145-154);

-протокол огляду речей від 03.01.2017 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено огляд файлів, які знаходяться на компакт-диску марки "Verbatim" CD-R, з ідентифікаційним позначенням на зовнішній стороні НОМЕР_41 , на якому чорним маркером нанесені написи "Диск № 29т 01.08.2016". В ході огляду встановлено, що на вказаному диску мітиться 2,192 файли, частина з яких є аудіо-файлами. У вказаному протоколі відображено стенограми аудіо-файлів, де зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_18 із ОСОБА_21 , які між ними відбулись 17 серпня 2016 року, а також телефонна розмова ОСОБА_18 із ОСОБА_25 , яка відбулась між ними 17 серпня 2016 року (т.10 а.с.155-160);

-протокол огляду речей від 03.01.2017 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено огляд файлів, які знаходяться на компакт-диску марки "Verbatim" CD-R, з ідентифікаційним позначенням на зовнішній стороні НОМЕР_42 , на якому чорним маркером нанесені написи "Диск № 31 01.08.2016". В ході огляду встановлено, що на вказаному диску мітиться 2,034 файли, частина з яких є аудіо-файлами. У вказаному протоколі відображено стенограми аудіо-файлів, де зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_18 із ОСОБА_25 , які між ними відбулись 1 та 3 вересня 2016 року, а також телефонна розмова ОСОБА_18 із невідомим абонентом, яка відбулась між ними 2 вересня 2016 року (т.10 а.с.161-167);

-протокол огляду речей від 04.01.2017 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено огляд файлів, які знаходяться на компакт-диску марки "Verbatim" CD-R, з ідентифікаційним позначенням на зовнішній стороні НОМЕР_43 , на якому чорним маркером нанесені написи "Диск № 32 01.08.2016". В ході огляду встановлено, що на вказаному диску мітиться 1,859 файли, частина з яких є аудіо-файлами. У вказаному протоколі відображено стенограми аудіо-файлів, де зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_18 із ОСОБА_45 , які між ними відбулись 6, 7, 8 вересня 2016 року, телефонна розмова ОСОБА_18 із ОСОБА_21 , яка відбулась між ними 7 вересня 2016 року а також телефонна розмова ОСОБА_18 та із абонентом на ім`я ОСОБА_124 , яка між ними відбулась 7 вересня 2016 року (т.10 а.с.168-178);

-протокол огляду речей від 04.01.2017 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено огляд файлів, які знаходяться на компакт-диску марки "Verbatim" CD-R, з ідентифікаційним позначенням на зовнішній стороні 5271 106 re18555, на якому чорним маркером нанесені написи "Диск № 33т 01.08.2016". В ході огляду встановлено, що на вказаному диску мітиться 2,394 файли, частина з яких є аудіо-файлами. У вказаному протоколі відображено стенограми аудіо-файлів, де зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_18 із ОСОБА_21 , які між ними відбулись 14 та 15 вересня 2016 року, а також телефонна розмова ОСОБА_18 із ОСОБА_25 , яка відбулась між ними 15 вересня 2016 року, та телефонна розмова ОСОБА_18 із ОСОБА_61 , яка відбулась між ними 13 вересня 2016 року (т.10 а.с.179-185);

-протокол огляду речей від 05.01.2017 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено огляд файлів, які знаходяться на компакт-диску марки "Verbatim" CD-R, з ідентифікаційним позначенням на зовнішній стороні НОМЕР_44 , на якому чорним маркером нанесені написи "Диск № 34 01.08.2016". В ході огляду встановлено, що на вказаному диску мітиться 2,749 файли, частина з яких є аудіо-файлами. У вказаному протоколі відображено стенограми аудіо-файлів, де зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_18 із ОСОБА_45 , що відбулися між ними 23 вересня 2016 року, а також телефонну розмову між ОСОБА_18 та ОСОБА_21 , яка між ними відбулась 20 вересня 2016 року (т.10 а.с.186-190);

-протокол огляду речей від 05.01.2017 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено огляд файлів, які знаходяться на компакт-диску марки "Verbatim" DVD-R, з ідентифікаційним позначенням на зовнішній стороні mapa06sk0422, на якому чорним маркером нанесені написи "Диск № 63 10.08.2016". В ході огляду встановлено, що на вказаному диску мітиться 529 файлів, частина з яких є аудіо-файлами. У вказаному протоколі відображено стенограми аудіо-файлу, де зафіксовано телефонну розмову ОСОБА_18 із ОСОБА_25 , яка відбулась між ними 9 серпня 2016 року (т.10 а.с.191-192);

-протокол огляду речей від 05.01.2017 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено огляд файлів, які знаходяться на компакт-диску марки "Kaktuz" CD-R, з ідентифікаційним позначенням на зовнішній стороні НОМЕР_45 , на якому чорним маркером нанесені написи "Диск № 77т 19.08.2016". В ході огляду встановлено, що на вказаному диску мітиться 1,859 файли, частина з яких є аудіо-файлами. У вказаному протоколі відображено стенограми аудіо-файлів, де зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_18 із ОСОБА_45 , які між ними відбулись 27 вересня 2016 року, телефонна розмова ОСОБА_18 із ОСОБА_21 , яка відбулась між ними 27 вересня 2016 року, телефонні розмови ОСОБА_18 та ОСОБА_25 , яка між ними відбулись 27 вересня 2016 року, та із невідомою особою на ім`я ОСОБА_125 , яка між ними відбулись 27 вересня 2016 року, а також телефонна розмова ОСОБА_18 із невідомою особою жіночої статі на ім`я ОСОБА_125 , яка між ними відбулась 27 вересня 2016 року (т.10 а.с.193-208);

-повідомлення про підозру ОСОБА_18 від 29.09.2016 року (т.11 а.с.11-15) та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 25.01.2017 року (т.13 а.с.24-33);

-повідомлення про підозру ОСОБА_21 від 29.09.2016 року (т.11 а.с.41-46) та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 17.01.2017 року (т.12 а.с.204-212);

-протокол обшуку у службовому кабінеті № 203, розташованого у приміщенні Київської митниці ДФС за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, який перебував у користуванні ОСОБА_25 , від 28.09.2016 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2016 року (т.11 а.с.71), якою клопотання слідчого про проведення обшуку (т.11 а.с.66-70), задоволено, проведеного заступником начальника відділу 15/1 прокуратури Київської області ОСОБА_126 , у присутності двох понятих, за участю ст. оперуповноваженого з ОВС УВБ ДФС в Київській області ОСОБА_127 , заступника начальника УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_86 , та користувача приміщення ОСОБА_25 . Зі змісту протоколу вбачається, що в ньому відображені результати проведеного обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_25 , в ході якого були вилучено: мобільні телефони, ноутбуки, системний блок, флеш-накопичувачі та різного роду документи (т.11 а.с.71-75);

-протокол обшуку у приміщенні квартири АДРЕСА_7 від 28.09.2016 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2016 року (т.11 а.с.86), якою клопотання слідчого про проведення обшуку (т.11 а.с.82-85), задоволено, в якому відображені результати проведеного обшуку. Зі змісту протоколу вбачається, що обшук було проведено в період час з 11:50 год. до 15:20 год., слідчим в ОВС 2 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_128 , в присутності понятих: ОСОБА_129 та ОСОБА_31 , за участю інших осіб - володільця майном ОСОБА_130 . Під час проведення обшуку не застосовувались технічні засоби фіксації. В ході цієї слідчої дії у приміщенні спальної кімнати, у тумбі, розташованій з правого боку від входу, виявлено та вилучено: носій інформації - жорсткий диск "Transend Store Jet 1TB C790760189", який поміщено до поліетиленового пакету синього кольору, який опечатано. У приміщенні кімнати, розташованої праворуч від входу, та у приміщенні ванної кімнати нічого не виявлено. В подальшому в ході обшуку у приміщенні кухні, на поверхні шафи, яка знаходиться у дальному правому куті від входу, виявлено та вилучено: відкриту пачку з-під цигарок марки "Sobranie Superslims" червного кольору, у якій знаходилась купюра номіналом 5 грн., картка сірого кольору з логотипом "Козырная карта" та поліетиленовий прозорий пакет, прямокутної форми, з порошкоподібною речовиною білого кольору, схожу на наркотичну речовину, які поміщено до поліетиленового пакету синього кольору, який опечатано. У приміщенні третьої кімнати, у шафі, на другій полиці знизу, виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: пачка з 10 купюр номіналом 100 доларів США, які за словами ОСОБА_42 є спільними, сімейними заощадженнями. Також пачку грошових купюр у кількості 100 купюр номіналом по 100 грн., на загальну суму 10 000 доларів США, та 2 купюри номіналом по 200 грн., та 2 купюри номіналом по 50 грн. Вказані грошові кошти поміщено до поліетиленового пакету, синього кольору, який опечатано. При обшуку робочого стола ОСОБА_25 виявлено та вилучено: планшет, ноутбук "MacBook", 2 USB-накопичувача; 2 ноутбуки марки "ASUS"; мобільний телефон марки "Nokia 1100"; мобільний телефон марки "Samsung Duos" з міс-картою "МТС", мобільний телефон "Nokia 8800"; мобільний телефон марки "Iphone" та з міс-карти "Лайф" під чохлом; мобільний телефон марки "Iphone" у помаранчевому чохлі; записники із рукописними написами, які поміщено до поліетиленового пакету синього кольору, який опечатаний. Також ще виявлена та вилучена зв`язка ключів з брелком, які поміщено прозорого поліетиленового пакету , який опечатано. Крім того, виявлено та вилучено аркуш з друкованим текстом на 16 аркушах, копії банківських документів, та різного роду правовстановлюючі документи, які поміщено до поліетиленового пакету синього кольору, та опечатано. Складено опис речей та документів, які вилучені під час обшуку, що є додатком до вказаного протоколу (т.11 а.с.87-92, 93-94);

-повідомлення про підозру ОСОБА_25 від 11.10.2016 року (т.11 а.с.95-101) та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 13.01.2017 року (т.11 а.с.144-153);

-копія акту службового розслідування № 9876/3/10-70-51-ДК від 28.11.2016 року, проведеного Київською митницею ДФС щодо ОСОБА_25 , наданого слідчому на підставі супровідного листа, на виконання листа від 03.11.2016 № 06/1/1-2171-вих.-16 (т.11 а.с.134, 135-143)

-протокол огляду речей від 29.09.2016 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено огляд поліетиленового пакету синього кольору, в якому знаходились речі вилучені 28.09.2016 під час обшуку у приміщенні квартири за місцем проживання ОСОБА_25 . При відкритті цього пакету виявлено: грошові кошти у національній валюті, на загальну суму 10 500 грн., а саме: 2 купюри по 200 грн., 2 купюри по 50 грн., 100 купюр по 100 грн. Також грошові кошти - долари США номіналом по 100 доларів США у кількості 10 штук, із зазначенням у змісті протоколу номіналу, серії та номеру кожної купюри. В ході огляду виявлено купюру номіналом 100 доларів США серія та номер НОМЕР_46 , яка згідно протоколу використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 12.08.2016 року, серед інших, вручена ОСОБА_46 для передачі в якості неправомірної вигоди. В ході огляду здійснювалось фотографування та копіювання фотозображень купюр (т.11 а.с.160-163);

-протокол огляду речей від 29.09.2016 року, зі змісту якого вбачається, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 здійснено огляд речей, вилучених під час обшуку 28.09.2016 року у робочому кабінеті ОСОБА_25 . В ході огляду встановлено наявність документів, що стосуються діяльності Управління адміністрування митних платежів Київської митниці ДФС та робочої техніки (т.11 а.с.166-178);

-висновок експерта № 19/7-02/1041 від 25.11.2016 р. з ілюстративною таблицею до нього, який зроблений на підставі постанови слідчого 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_79 від 03.10.2016 року про призначення судово-хімічної експертизи (т.11 а.с.203-204), наданого головним судовим експертом відділу дослідження матеріалів, речовин і виробів Київського обласного НДЕКЦ МВС України ОСОБА_131 , згідно якого представлена на експертизу порошкоподібна речовина білого кольору, містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн. Маса кокаїну, в наданій речовині, становить 0,9000 г (т.11 а.с.208-211);

-рапорт слідчого в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_79 , адресований заступнику прокурора Київської області, зареєстрованого за № 5284 вн-16 від 08.12.2016 року, з якого вбачається, що в ході проведення останнім досудового розслідування кримінального провадження № 42016110000000364 виявлені ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, у зв`язку з чим слідчий просив дозволу на реєстрацію даного матеріалу в ЖЕО з метою подальшого внесення відомостей до ЄРДР (т.11 а.с.214);

-повідомлення про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, внесені до ЄРДР від 08.12.2016 року, за підписом слідчого в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_79 , з якого вбачається, що останній повідомляє про те, що ним розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 42016110000000593 від 08.12.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (т.11 а.с.215);

-витяг з ЄРДР за № 42016110000000593 від 08.12.2016 за підписом реєстратора ОСОБА_79 , з якого вбачається, що до реєстру 08.12.2016 року внесено дані за фактом виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК (т.11 а.с.216);

-постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідувань від 12 грудня 2016 року, згідно якої матеріали досудових розслідувань, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016110000000364 від 11.07.2016 року, та за № 42016110000000593 від 08.12.2016 року, об`єднано в одне провадження, з присвоєнням реєстраційного номеру 42016110000000364 (т.11 а.с.219-220);

-запит слідчого в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_79 про надання інформації та копій документів, в порядку ст. 93 КПК, адресований генеральному директору мережі ресторанів "Козирна карта", від 19.12.2016 року № 06/1/1-2451вих-16 (т.11 а.с.221);

-лист № 20-12-16/01 від 20.12.2016 року, за підписом директора ТОВ "Мережа козирна карта" ОСОБА_132 , про надання інформації на вищезазначений запит слідчого з додатками (т.11 а.с.222, 223);

-документи, які підтверджують відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження та додаткових матеріалів, відповідно до ст. 290 КПК України та ознайомлення з ними стороною захисту (т.12 а.с.233-237, т.11 а.с.228-229, 230-231, 232-233);

-ухвала слідчого судді Апеляційного суду м. Києва № 01-13791т/НСД від 26.08.2016 року, якою клопотання № 15/2-1398т від 26.08.2016 року, у рамках кримінального провадження № 42016110000000334 від 14.06.2016 року, щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, пов`язаних з тимчасовим обмеженням конституційних прав людини (т.12 а.с.239-243) задоволено, надано дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій щодо ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на: спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу з застосуванням технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв`язку, та інших радіовимірювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв`язку, без розкриття змісту повідомлень; зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж по абонентському номеру НОМЕР_47 послуги оператора мобільного зв`язку ПрАТ "Київстар", терміном на два місяці (т.11 а.с.235-239);

-ухвала слідчого судді Апеляційного суду м. Києва № 01-22000т/НСД від 27.12.2016 року, якою клопотання прокурора про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в іншому кримінальному провадженні № 15/2-2000т від 14.12.2016 року (т.12 а.с.244-249) задоволено, та надано дозвіл на передачу до СУ прокуратури Київської області інформації, отриманої під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42016110000000334 від 14.06.2016 року, а саме: протокол за результатами проведення НСРД № 154/9/10-36-22-01т від 23.11.2016; диск DVD-R № 1т, диск DVD-R № 2т, диск DVD-R № 3т, диск DVD-R № 4т, диск DVD-R № 5т, диск DVD-R № 6т, диск DVD-R № 7т, диск DVD-R № 8т; протокол за результатами проведення НСРД № 158/9/10-36-22-01т від 24.11.2016; диск СD-R № 86т, диск СD-R № 87т, диск СD-R № 88т, диск СD-R № 89т, диск СD-R № 90т, диск СD-R № 91т, диск СD-R № 92т, диск СD-R № 93т, для використання в кримінальному провадженні № 42016110000000364 від 11.07.2016 (т.11 а.с.240-245);

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 27.12.2016 року з описом речей і документів (т.12 а.с.92-94, 95), здійсненого на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2016 року (т.12 а.с.91), відповідно до якого надана інформація щодо користувача абонентськими номерами: НОМЕР_37 ; НОМЕР_3 про зв`язок, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, у період часу з 01.06.2016 по 30.09.2016, яка була отримана на диск СD-R, на якому зроблено маркером напис: ПрАТ "МТС Україна" (т.12 а.с.96);

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21.12.2016 року з описом речей і документів (т.12 а.с.101-103, 104), здійсненого на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2016 року (т.12 а.с.100), відповідно до якого надана інформація щодо користувача абонентськими номерами: НОМЕР_35 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_47 ; НОМЕР_48 , про зв`язок, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, у період часу з 01.06.2016 по 30.09.2016, яка була отримана на диск СD-R, на якому зроблено маркером напис: ПрАТ "Київстар" (т.12 а.с.105);

-протокол огляду від 04.01.2017 року, згідно з яким слідчий в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київській області ОСОБА_88 провів огляд інформації, яка міститься на диску СD-R, на якому зроблено маркером напис: ПрАТ "Київстар", отриманий під час тимчасового доступу у ПрАТ "Київстар" (т.12 а.с.106-114);

-ухвали слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 10.01.2017 року, якою накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_18 (т.12 а.с.139-152); від 10.01.2017 року, якою накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_25 (т.12 а.с.161-169, 170-172);

-запит слідчого в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_79 про надання інформації та копій документів, в порядку ст. 93 КПК, адресований до Київської митниці ДФС, від 12.01.2017 року № 06/1/1-0364вих.-17 (т.12 а.с.173);

-лист № 243/1/10-70-04-49 від 12.01.2017 року, за підписом в.о. начальника митниці ОСОБА_133 про надання інформації на вищезазначений запит слідчого (т.12 а.с.182);

-постанова прокурора про продовження строку досудового розслідування від 18.01.2017 року, якою продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до п`яти місяців, тобто до 28.02.2017 року (т.12 а.с.195-203);

-постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування, за підписом прокурора прокуратури Київської області ОСОБА_134 від 16.01.2017 року, згідно якої матеріали кримінальних проваджень № 42017110000000005 від 04.01.2017 та № 42017110000000006 від 04.01.2017 об`єднано в одне провадження та визначено його єдиний номер № 42017110000000005 (т.12 а.с.219-220);

-постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування, за підписом прокурора прокуратури Київської області ОСОБА_11 від 16.01.2017 року, згідно якої матеріали кримінальних проваджень № 42016110000000364 від 11.07.2016 року та № 42017110000000005 від 04.01.2017 року об`єднано в одне провадження та визначено його єдиний номер № 42016110000000364 (т.12 а.с.221-222);

- постанова про виділення матеріалів досудового розслідування, за підписом прокурора прокуратури Київської області ОСОБА_11 , від 16.01.2017 року, згідно якої з матеріалів кримінального проваджень № 42016110000000364 від 11.07.2016 виділено матеріали досудового розслідування в оригіналах щодо митного оформлення товару ТОВ "НВП "Укрсічсервіс", згідно переліку наведеного у цій постанові (т.12 а.с.223-227);

-протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 24.11.2016 року з додатком до нього: оптичний диск 90т (т.13 а.с.14), складеного ст. оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_122 , на виконання доручення прокурора, згідно якого було знято інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентських номерах НОМЕР_47 , який знаходиться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_25 , за 1, 2, 3, 27, 28 вересня та 4 жовтня 2016 року. У вказаному протоколі містяться стенограми проведеного оперативного-технічного заходу по зняттю інформації: з мобільного номеру НОМЕР_47 , де зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_25 із ОСОБА_18 , невідомими особами, що відбулися між ними у зазначені вище дати (т.13 а.с.1-13);

-аудіозаписи, що містяться на оптичному диску: 90т (т.13 а.с.14), прослухані в ході судового розгляду на яких зафіксовані дані, що відображені у вищезазначеному протоколі за результатами проведення негласної слідчої дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 24.11.2016 року;

-висновок експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи документів № 68/17-33/694/17-33 від 11.01.2017 року з ілюстративною таблицею до нього, який зроблений на підставі постанови слідчого, наданого судовим експертом лабораторії криміналістичних видів досліджень КНДІСЕ ОСОБА_135 та головним судовим експертом відділу трасо логічних досліджень, досліджень зброї та технічного дослідження документів лабораторії криміналістичних видів досліджень КНДІСЕ ОСОБА_136 , згідно якого, надана на дослідження банкнота номіналом 100 доларів США HF 23796240 D, вилучена 28.09.2016 року під час обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_21 , за способом друку її реквізитів та наявними в ній захисними елементами є відповідною банкнотам номіналом 100 доларів США, які випущені в обіг Федеральною системою США (т.13 а.с.19-22);

-постанови про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів від 29.09.2016 року (т.4 а.с.142-143, 188-189, 190-191, т.5 а.с.117-118, т.11 а.с.164-165); від 09.11.2016 року (т.4 а.с.180-181); 01.10.2016 року (т.4 а.с.214-215); від 02.10.2016 (т.4 а.с.263-265), від 03.11.2016 (т.5 а.с.149-150), від 05.01.2017 року (т.10 а.с.209-212); від 07.12.2017 року (т.11 а.с.212-213); від 24.01.2017 року (т.13 а.с.15-16).

Крім того, судом, з дотриманням вимог ст. 357 КПК України, було оглянуто надані стороною обвинувачення речові докази: пакет із написом "До висновку експерта № 18199/16-33 у кримінальній справі № 42016110000000364 Перший слідчий відділ СУ прокуратури Київської області: банкнота номіналом 100 доларів США HF 23796240 D (оброблена нінгідрином); дактилокарта гр. ОСОБА_21 (на 1му арк..). Старший судовий експерт ОСОБА_137 , підпис". Наявна печатка синього кольору, однак без зазначення її даних. Відкривши цей пакет, виявлено: дактилокарту ОСОБА_21 та прозорий файл формату А4, де зазначено напис, що це предмет неправомірної вигоди, вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_21 , де міститься купюра номіналом 100 доларів США HF 23796240 D. Також пакет рожевого кольору, в якому знаходився конверт паперовий, опечатаний у файл прозорий формату А4, в якому було 4 прозорих файли формату А4 кожен окремо опечатаний. Відкривши перший прозорий файл формату А4, де зазначено напис, що це предмет неправомірної вигоди, вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_18 , в якому міститься купюра номіналом 100 доларів США LA 12944922 В. Відкривши другий прозорий файл формату А4, де зазначено напис, що це предмет неправомірної вигоди, вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_25 , в якому міститься купюра номіналом 100 доларів США КВ 48666411 С. Відкривши третій прозорий файл формату А4, де зазначено напис, що це предмет неправомірної вигоди, вилучений під час затримання ОСОБА_18 , в якому містилось 6 купюр номіналом 100 доларів США: з такими серіями та номерами: HF 44018183E; HF 00991894C; HB 99116660J; HE 15061347D; HD48663267B; HB 03718121C. Відкривши четвертий прозорий файл формату А4, де зазначено напис, що це предмет неправомірної вигоди, вилучений під час обшуку автомобіля, який перебував у користуванні ОСОБА_18 , в якому містилось 10 купюр номіналом 100 доларів США із зазначенням серії та номеру кожної купюри. Також у рожевому пакеті містились мобільні телефони, вилучені в обвинувачених, кожен окремо опечатаний. Вміст вказаний пакетів не скривався, з урахуванням думки сторін кримінального провадження.

Також в судовому засіданні судом були дослідженні докази, що свідчать про осіб обвинувачених.

Інші досліджені документи, що містяться у матеріалах справи, суд не приймає до уваги, оскільки вони не містять даних, що мають значення для предмета доказування у цьому кримінальному провадженні.

Судом досліджено такі докази сторони захисту.

За клопотанням сторони захисту, в судовому засіданні 21.02.2022 року, судом було допитано свідка захисту ОСОБА_138 , яка показала, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_21 . У них є малолітній син. 28.09.2016 року приблизно о 07:00 год. ранку вона почала збирати сина до школи, як робить це кожного ранку, починаючи з 1 вересня 2016 року, оскільки останній пішов у перший клас. Вони проживають за адресою: АДРЕСА_3 . Також з початку 2015 року з ними живуть її батьки, які є переселенцями з Луганську. Перший поверх виглядає як єдиний простір поділений на зони, де немає міжкімнатних дверей. На першому поверсі будинку знаходиться дитяча кімната, де розташована дитяча парта з відкидною верхньою кришкою. Все шкільне приладдя дитини, а саме: зошити, олівці, пластилін, фарби, що є необхідними для навчання та виконання домашніх завдань, знаходиться в цій парті. Парта облаштована таким чином, що її верхня кришка підіймається і всередині зберігаються всі перераховані вище речі, якими дитина користується щодня. Зверху на кришці знаходиться м`який фотопринт, призначений для захисту поверхні. Цей фотопринт доводиться знімати з кришки кожного разу, коли відкриваєш парту, оскільки він є меншим за розміром ніж кришка, та при кожному відкриванні кришки він з`їжджає з поверхні парти, застрягаючи у вертикальному положенні в щілині між кріпленнями рухливої, верхньої частини парти. 28.09.2016 року зранку, вона як і завжди зняла фотопринт, відкрила кришку парти та дістала зошити та пенал сина, поклавши їх до його портфеля. Відвізши сина до школи, вона повернулась додому, де займалась хатніми справами. Її чоловік займався домашніми справами на подвір`ї. Близько 10:00 год. її чоловік зайшов до будинку у супроводі 3 чоловіків та 2 жінок. Чоловіки представились як працівники прокуратури, а жінок як понятих. На їхнє запитання звідки поняті, прокурор повідомив, що вони приїхали разом із ними з м. Києва. Тоді вони попросили, щоб в якості понятих були запрошені інші особи, або мешканці села, або випадкові люди, на що їм відмовили. Також як в неї, так і в чоловіка відразу вилучили мобільні телефони, не давши навіть можливості зв`язатись із адвокатом. Також вона звернула увагу, що учасники обшуку зайшли до будинку з особистими речами, у понятих були великі жіночі сумки та пакети. Вони також попросили, щоб учасники обшуку залишили свої особисті речі в одному місці, на що їм також відмовили. Близько 11:00 год. розпочали проводити обшук. Близько 14:00 год. вона поїхала за сином до школи, і повернулись вони ввечері. Наступного дня вона поїхали до прокуратури, і там адвокат їй надав копію протоколу обшуку. Ознайомлюючись з його змістом, вона побачила, що зверху на дитячій парту, під кольоровим фотопринтом, було вилучено купюру 100 доларів США. Вона відразу повідомила адвокату, що ці гроші їм не належать, оскільки вона особисто збирала сина до школи того ранку, як і кожного. Крім того, протягом дня після школи син виконує за партою уроки, займається ліпкою, малюванням, іншими справами, а тому цей фотознімок постійно підіймається, так само і кришка парти, щоб якісь речі покласти туди, якісь дістати звідти. Під час цих приготувань, так само як і кожного ранку, починаючи з 1 вересня 2016 року, жодних грошових купюр під фотопринтом не знаходилось. Як би під фотопринтом були кошти, то при піднятті цієї кришки вони б відразу випали. В той момент як виявили цю купюру її вдома не було. Вона поїхала близько 14:00 год., а обшук тривав ще до вечора. Вони звертались до слідчого із клопотанням про її допит як свідка саме з приводу цих обставин, однак їм відмовляли. Її допитав лише слідчий суддя під час розгляду клопотання про продовження дії запобіжного заходу, обраного щодо її чоловіка.

На запитання сторони обвинувачення свідок ОСОБА_139 показала, що в них в будинку були певні збереження, близько 500-600 доларів США, в основному ці кошти належали її батькам. Ці гроші вони зберігали в шафі, серед книжок. 28.09.2016 року вона особисто збирала дитину до шкоди, знімала фотопринт, відкривала парту, діставала звідти шкільне приладдя, і там не було будь-яких коштів.

Допитаний в судовому засіданні 21.02.2021 року, за клопотанням сторони захисту, свідок ОСОБА_140 , показав, що ОСОБА_21 це його син. Точної дати не пам`ятає, десь восени 2016 року, близько14:00 год., він приїхав за місцем проживання його сина, за адресою: АДРЕСА_3 . Зайшовши до будинку, він побачив, що в сина із носу йде кров, і не розумів, що відбувається. Потім йому повідомили, що в будинку проводиться обшук. Він звернувся до слідчого з проханням викликати швидку допомогу з огляду на стан сина в якому останній перебував, на що йому відмовили. Він відразу сів у авто, поїхав до медичного пункту в селі, звідки привіз терапевта. Зайшовши до будинку із лікарем, розпочалась суперечка із понятими. Одна, із понятих, яка сиділа за дитячою партою, почала вимагати, щоб лікар показала посвідчення. Його це здивувало, оскільки цього лікаря знали всі місцеві мешканці. Водночас ця понята на його запитання, звідки вона, повідомила неправду, сказавши, що із с. Вишеньки, бо вона б тоді не могла не знати цього лікаря. Тому він попросив цю поняту показати свій паспорт. Її жіноча сумка стояла на дитячій парті, з відкидною верхньою кришкою, всередині якої зберігається шкільне приладдя онука, а сама парта завжди накривається кольоровою клейонкою для того, щоб не пошкоджувати і не забруднювати поверхню верхньої кришки цієї парти, за якою його онук вчить уроки, займається. Коли понята побачила, що він до неї йде, то вона взявши сумку, почала підійматись і своїми колінами зачепила кришку дитячої парти, відкривши її, і та клейонка пластикова відразу почала здвигатись, оскільки менша за розміри парти, та застрягла між партою та стінкою. Тому як би там були якісь кошти, то він би їх побачив. Водночас там не було ніяких грошових коштів. Потім слідчий дозволив лікарю надати медичну допомогу його сину. Лікар поклав сина на ліжко, зробив ін`єкцію і сину був необхідний ліжковий режим. Тому слідчий запропонував прийняти йому участь в обушку. На той момент вони вже обшукали шафи, де книжки стояли, розташовані під однієї стіною зліва від входу. Були вивернуті всі речі із шаф. Тоді вони почали обшукувати шафи із іншої сторони, де також були книжки. Там вони знайшли якісь кошти, які належали його сватам, які там також проживали, а ще гаманець його онука, де були його особисті збереження. Потім прибула друга оперативна група, яким телефонував слідчий, близько 4-5 осіб. Прибулі співробітники відразу запропонували всім вийти з будинку та перекурити. Одна з жінок - понятих, яка сиділа за дитячою партою, переговорила з оперативником (який представився підполковником) та повернулась в будинок, під приводом взяти свою сумочку, яку знаходилась на дитячій парті. Розуміючи, що вона пішла туди одна, він пішов за нею, і зайшов до будинку в той момент як вона відходила від дитячої парти. Тоді вже вони всі повернулися до будинку, і один із працівників правоохоронних органів (який представився підполковником), починає повторно обшукувати ті місця, де вже провели обшук. Він знову підходить до дитячої парти, підіймає цю пластикову клейонку, і знаходить там 100 доларів США, які взявши за краєчок, кинув до чорного пакету. В цей пакет кидали всі грошові кошти, які виявили під час обшуку. І після цього вже обшук майже завершився. За результатами обшуку склали протокол. Однак як і коли його складали він не бачив. Йому надали протокол вже для підпису, однак він не зміг ознайомитись із його змістом, бо було темно, і в нього не було із собою окулярів. Тому підписав його формально, не читаючи. Водночас працівник, який знайшов цю купюру не підписував протокол обшуку. Обшук у приміщенні кухні та гаражу провели формально, оглянувши все за 5 хвилин. Після цього вони повідомили, що його сину необхідно приїхати до прокуратури, куди вони поїхали самостійно на своїй машині. Вже через декілька днів, коли він приїхав із адвокатом, то вони отримали копію цього протоколу, і ознайомився з його змістом. Він повідомляв слідчому, що після того як перша група нічого не знайшла в будинку, була викликана інша група, яка і привезла із собою цю 100 купюру, яка в подальшому була підкинута під клейонку на дитячій парті.

На уточнюючи запитання сторони обвинувачення свідок ОСОБА_21 показав, що під час обшуку він залишав приміщення будинку, щоб покурити, виходячи 4-5 разів. Але його сину після ін`єкції стало легше, тому в цей час він слідкував за тим, що відбувалось. Особисто він не бачив, щоб хтось підкинув кошти. Але одна понята була в будинку певний час сама, і коли він зайшов до будинку, то вона відходила від дитячої парти, і була повернута до нього обличчям. Потім вони всі повернулися до будинку, і працівник правоохоронного органу, який не приймав участь в обшуку, відразу йде до дитячої парти і під клейонкою знаходить 100 доларів. Це була дитяча парта, за якою його онук вчить уроки, і постійно нею користується, відкриваючи верхню кришку. Він розповів лише ті обставини очевидцем яких він був. Також за клопотанням свідка ОСОБА_40 до матеріалів клопотання було приєднано фотографії дитячого писемного столика (т.16 а.с.64-66).

Також допитана в судовому засіданні 05.05.2022 року, за клопотанням сторони захисту, свідок ОСОБА_141 , показала, що є дружиною обвинуваченого ОСОБА_25 27 чи 28 вересня 2016 року, вона разом із їхньою чотиримісячною дитиною гуляла на вулиці. В цей момент до їхнього будинку під`їхали якісь люди, які сказали, що вони йдуть до них проводити обшук. Вона із дитиною повернулась додому, їй показали дозвіл на обшук в квартирі, і після цього почали його проводити. Обшук проводили 3 чоловіки, які були працівниками правоохоронних органів, за участю двох жінок-понятих, які приїхали разом із ними. Вона весь час була у квартирі, однак десь раз в годину, виходила до кімнати, щоб погодувати свою чотиримісячну дитину. Коли вона відходила, то обшук продовжували проводити без неї. Тому в цей час дії працівників правоохоронних органів вона не контролювала. Поняті під час обшуку також неодноразово залишали приміщення квартири, виходячи на перекури. Також і працівники правоохоронних органів під час обшуку виходили на перекур. Обшук тривав із ранку близько 10:00 год. до 19:00-20:00 год. Безпосередньо в момент його виявлення на кухні якогось порошку її не було, бо вона виходила з цього приміщення. Їй лише показали, що у шафці на кухні знайшли якісь порошок. Їй невідомо, що це за речовина.

На уточнюючи запитання сторони обвинувачення свідок ОСОБА_141 показала, що обшук проводився поетапно, в кожній кімнаті окремо. Розпочали обшук із приміщення зали, де в її чоловіка був робочий стіл, де знаходились всі його робочі документи. Дитина була в дитячій кімнаті, до якої вона періодично ходила. Приміщення кухні обшукували останнє. В кухні слідчий вже почав складати протокол, вони сиділи за кухонним столом, і в цей момент один із працівників поліції відкривав шафи на кухні, і потім вже зайшли поняті. В ході обшуку, в той момент як один працівник поліції обшукував кімнату, інші учасники обшуку не стояли на одному місці, а постійно пересувалися по квартирі, то заходили, то виходили до кімнати. У них кухня та зала є суміжними кімнатами, тому під час обшуку неодноразово вони пересувалися із зали на кухню та навпаки. Вона бачила, що до того, як проводили обшук на кухні, туди заходили працівники правоохоронних органів.

Також в судовому засіданні були досліджені письмові докази, надані стороною захисту на підтвердження своєї позиції, які були приєднані до матеріалів справи, які були відкриті сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчить відповідні докази (т.6 а.с.2, 45-46, 64-66), та не заперечувалось ними в судовому засіданні, а саме:

- копія адвокатського запиту ОСОБА_26 , адресованого ОСОБА_142 , від 24.10.2016 року щодо надання інформації та відеозапису з камери зовнішнього відеоспостереження, що розташована за адресою: АДРЕСА_9 , за 28.09.2016 року (т.6 а.с.3-3а);

- копія листа, за підписом ОСОБА_143 від 26.10.2016 року, наданий у відповідь на вищезазначений адвокатський запит з додатком: флеш-накопичувач "GOOD RAM 8 GB", серійний номер НОМЕР_49 з відеозаписами (т.6 а.с.4);

- огляд відео з камерзовнішнього відеоспостереження, що розташована за адресою: АДРЕСА_9 , за 28.09.2016 року, проведений адвокатом ОСОБА_26 , із здійснення фотозображень із відеозаписів (т.6 а.с.5-17), які міститься на флеш-накопичувачі "GOOD RAM 8 GB", серійний номер НОМЕР_49 , який було переглянуто в судовому засіданні, на якому зафіксовані дані, що відображені у вищезазначеному огляді. Також із цих відеозаписах зафіксована дата та час відеозйомки, яка повністю співпадає із датою та часом проведення слідчої дії - обшук, за результатами, якої було складено протокол обшуку від 28.09.2016 року, який було безпосередньо досліджено в ході судового розгляду даного кримінального провадження, що вказує на те, що вони є такими, що відповідають дійсності;

- роздруківка митних тарифів (т.6 а.с.18-26);

- копія адвокатського запиту ОСОБА_26 , адресованого Голові ДФС України, від 02.11.2016 року щодо надання інформації з питань здійснення митного оформлення товарів із застосуванням електронних митних декларацій (т.6 а.с.27-29);

- лист про розгляд зверення, за підписом в.о. заступника Голови ОСОБА_144 № 13022/п/99-99-19-01-01-15 від 02.12.2017, наданий у відповідь на вищезазначений адвокатський запит (т.6 а.с.30-36);

- копія протоколу обшуку у приміщенні квартири АДРЕСА_7 від 28.09.2016 року з описом речей та документів, вилучених під час обшуку, яка була вручена ОСОБА_145 після закінчення слідчої дії обшук (т.6 а.с.37-42, 43-44);

- копія гарантійного талону від 25.10.2015 на ім`я ОСОБА_146 (т.6 а.с.47); копія виписки по картковому рахунку ОСОБА_146 за період 01.04.2016-01.12.2016 (т.6 а.с.48); квитанція про копія зняття готівка від 20.06.2016 (т.6 а.с.49); копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.08.2015 на ім`я ОСОБА_146 (т.6 а.с.50);

- характеристика на ОСОБА_21 , за підписом заступника начальника ВМО № 1 м/п "Східний термінал" (т.6 а.с.51); копія наказів щодо ОСОБА_21 (т.6 а.с.52, 53-54);копія медичних документів ОСОБА_21 (т.6 а.с.55-58);

- листи-повідомлення слідчого ОСОБА_79 , адресовані ОСОБА_21 № 06/1/1-352вих-17 та № 06/1/1-354вих-17 від 13.02.2017 (т.6 а.с.59-60, 61);

- копії ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 23.02.2017 (т.6 а.с.62, 63);

- клопотання про залучення експерта для проведення дактилоскопічної експертизи вх. № 2381 від 10.10.2016 (т.6 а.с.67-68), № 158 від 20.01.2017 (т.6 а.с.129-134);

- постанови слідчого в ОВС ОСОБА_79 про відмову у задоволенні клопотання від 13.10.2016 року (т.6 а.с.70-71), направлена супровідним листом (т.6 а.с.69), та від 25.01.2017 року (т.6 а.с.136-137), направлена супровідним листом (т.6 а.с.135);

- копія ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2016 року № 757/51907/16-к, якою клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_21 задоволено (т.6 а.с.74-77), та призначено у кримінальному провадженні № 42016110000000364 дактилоскопічну експертизу, проведення якої доручено експертам КНДІСЕ (т.6 а.с.78-79);

- супровідний лист адвоката ОСОБА_23 директорові КНДІСЕ від 16.11.2016 року (т.6 а.с.80);

- клопотання адвоката ОСОБА_23 до слідчого про приєднання до матеріалів кримінального провадження документів (т.6 а.с.81-82, 126-127) та листи-повідомлення слідчого ОСОБА_79 № 06/1/1-0364вих-16 від 23.11.2016 (т.6 а.с.83) та № 06/1/1-165 вих-17 від 26.01.2017 року (т.6 а.с.128);

- клопотання судового експерта про надання речових доказів та дозволу на видозмінення об`єктів дослідження необхідне для дактилоскопічної експертизи № 18199/16-33 (т.6 а.с.85-86);

- копія витягу із журналу реєстрації отримання вихідної кореспонденції Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2016 року (т.6 а.с.88);

- вимоги адвоката ОСОБА_23 про негайне виконання рішення суду, яке набрало законної сили (т.6 а.с.89-91, 92-94, 95-97, 98-101, 102-105, 106-109);

- лист-відповідь адвоката ОСОБА_23 директорові КНДІСЕ вих. № 02/17 від 13.01.2017 року (т.6 а.с.110-113), адвокатський запит директорові КНДІСЕ (т.6 а.с.114-116) та відповідь на цей адвокатський запит (т.6 а.с.117);

- висновок експерта за результатами проведення дактилоскопічної експертизи № 18199/16-33 від 18.01.2017 року, наданого на підставі ухвали слідчого судді від 07.11.2016 року, судовим експертом ОСОБА_147 , згідного якого на банкноті номіналом 100 доларів США з серійним номером HF 23796240 D, вилученій 28.09.2016 року під час обшуку, виявлені 4 сліди папілярних узорів рук людини. Слід № 2 є придатний до ідентифікації особи. Сліди № 3 є непридатними для ідентифікації, але є придатними для виключення особи (осіб), яка перевіряється. Сліди № 1, № 4 є непридатними ні для ідентифікації, ні для виключення особи (осіб), яка перевіряється. Сліди № 2 та № 3, виявлені на даній купюрі, залишені не ОСОБА_21 (т.6 а.с.121-125, 119-120);

- клопотання слідчому судді Печерського районного суду м. Києва про залучення експерта для проведення дактилоскопічної експертизи від 31.01.2017 вх. № 10792 (т.6 а.с.139-149) та клопотання Голові Печерського районного суду м. Києві вх. № 11619 від 01.02.2017 (т.6 а.с.150-151);

- клопотання про залучення експерта для проведення експертизи від 18.01.2017 вх. 135 (т.6 а.с.152-157);

- копія ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2017 року № 757/4406/17-к, якою скаргу адвоката ОСОБА_23 на бездіяльність прокурора щодо не розгляду клопотання у відповідності до ст. 220 КПК (т.6 а.с.158-159) задоволена (т.6 а.с.160);

- клопотання адвоката ОСОБА_23 про допит свідків від 13.12.2016 вх. № 2930 (т.6 а.с.161-162);

- постанови слідчого в ОВС ОСОБА_79 про відмову у задоволенні клопотання від 16.12.2016 року (т.6 а.с.164-165), направлена супровідним листом (т.6 а.с.163);

- копія ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.01.2017 року № 757/1013/17-к, якою провадження за скаргою адвоката ОСОБА_23 про скасування постанови слідчого від 16.12.2016 про відмову в задоволенні клопотання та зобов`язання вчинити дії (т.6 а.с.167-175) закрито (т.6 а.с.177);

- клопотання слідчому судді Печерського районного суду м. Києва про залучення експерта для проведення експертизи аудіо-, відео звукозапису від 10.02.2017 року (т.6 а.с.179-186).

Крім того, ухвалою суду від 10.10.2019 року було задоволено клопотання сторони захисту - адвоката ОСОБА_22 , заявлене в ході судового розгляду, та призначено у цьому кримінальному провадженню експертизу аудіо-, відео- звукозапису, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідчого інститут судових експертиз, з визначеним переліком запитань, які поставлені на вирішення експертизи (т.13 а.с.104-108).

30.06.2020 року експертом на адресу суду було направлено клопотання про надання технічних засобів, якими зафіксовані записи, що містяться на об`єктах дослідження. (т.14 а.с.103, 104).

У судовому засіданні, яке відбулось 04.09.2020 року судом було покладено обов`язок вирішення питання щодо надання вказаних технічних засобів, якими зафіксовані записи, що містяться на об`єктах дослідження, на прокурора. Водночас прокурором не було надано експерту для дослідження відповідні технічні засоби (т.14 а.с.144-145)

16.09.2020 року на адресу суду було направлено повідомлення судового експерта ОСОБА_148 про неможливість надання висновку експертизи аудіо-, відео- звукозапису № 29628/19-35 від 02.09.2020 року, у зв`язку з тим, що станом на 02.09.2020 року технічні засоби необхідні для проведення експертизи не надано, що унеможливлює проведення дослідження (т.14 а.с.141-142).

Також в судовому засіданні судом досліджено письмові докази сторони обвинувачення, які на думку прокурора, доводять вину ОСОБА_21 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме:

- витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017110000000126 (т.8 а.с.11), згідно яких до реєстру 28.02.2017 року прокуратурою Київської області внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, за фактом порушення митного законодавства ТОВ "Макс груп ЛТД", а саме ухилення від сплати податків, зборів, обов`язкових платежів в сумі 101175,66 грн., однак службовими особами Київської митниці ДФС всупереч посадової інструкції, МК України не притягнуто ТОВ "Макс груп ЛТД" до адміністративної відповідальності (т.8 а.с.4);

- документи, які стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР за № 42017110000000126 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України (т.2 а.с.1-3);

- доручення про визначення слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017110000000126 від 28.02.2017 (т.8 а.с.5);

- висновок головного державного ревізора-інспектора УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_149 про результати розгляду фактів зловживання службовими обов`язками працівниками митниці ДФС від 27.02.2017 року (т.8 а.с.6-17);

- лист начальника УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_150 , адресований в.о. начальника Київської митниці ДФС ОСОБА_151 , № 12382/7/10-36-22 від 16.12.2016 року щодо надання інформації щодо митних декларацій форми "ТН" та "ДТ" по яким станом на 15.12.2016 року на митноу посту "Східний термінал" не завершено митне оформлення, мають картки відмови, наявні кваліфікаційні рішення, рішення про визначення митної вартості за період з 01.01.2015 по 16.12.2016 року по м/п "Димитрово", "Східний термінал" та "Вишневе" (т.8 а.с.18);

- лист, за підписом заступника начальника митниці ОСОБА_152 , № 10493/2/10-70-60-40 від 19.12.2016 року, щодо надання інформації на вищезазначений лист № 12382/7/10-36-22 від 16.12.2016 року (т.8 а.с.19);

- лист начальника УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_150 , адресований в.о. начальника Київської митниці ДФС ОСОБА_151 , № 1132/7/10-36-22-03 від 15.02.2017 року щодо надання інформації та копій документів (т.8 а.с.20);

- лист, за підписом заступника начальника митниці ОСОБА_153 , № 1373/4/10-70-19-40 від 20.02.2017 року, на виконання вимог вищезазначеного листа № 1132/7/10-36-22-03 від 15.02.2017, щодо надання інформації з додатками: належним чином завірені митні документи щодо митного оформлення товарів, що ввозились ТОВ "Макс Груп ЛТД", зокрема, митні декларації, товаросупровідні документи, акти про проведення огляду, картки відмови в прийнятті декларації, висновки експерта СЛПЕД ДФС, рішення про визначення коду товару, рішення про корегування митної вартості товарів та інші (т.8 а.с.21, 22-196);

- лист начальника УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_150 , адресований в.о. начальника Київської митниці ДФС ОСОБА_151 , № 1050/7/10-36-22-03 від 13.02.2017 року щодо надання інформації щодо відповідних мір реагування по митних деклараціях форми "ДТ" по яким не завершене митне оформлення (т.8 а.с.197);

- лист, за підписом заступника начальника митниці ОСОБА_152 , № 1359/2/10-70-60-40 від 20.02.2017 року, щодо надання інформації з додатками, на вищезазначений лист № 1050/7/10-36-22-03 від 13.02.2017 року (т.8 а.с.198-200, 201-202);

- повідомлення про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні (т.9 а.с.1) та постанова про визначення групи прокурорів (т.9 а.с.2-3);

-висновок експерта № 49 від 10.03.2017 року, наданого старшим експертом економічних та інженерно-будівельних досліджень відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Харківського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_154 , на підставі постанови старшого слідчого про призначення судово-економічної експертизи від 01.03.2017 року (т.9 а.с.4-8), з якого вбачається, що розрахунок суми недоплачених митних платежів по митній декларації форми "ДТ" № 125110011/2015/015204 від 12.10.2015 року в розмірі 101 175,66 грн., проведений у висновку УВБ ГУ ДФС у Київській області "Про результати розгляду фактів зловживання службовими обов`язками працівниками митниці ДФС від 27.02.2017 року" арифметично підтверджується (т.9 а.с.13-39);

-доручення старшого слідчого 2 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_155 про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42017110000000126, адресоване начальнику УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_156 , № 6/1/2-705вих-17 від 15.03.2017 року (т.9 а.с.40-42);

-лист начальника УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_150 на вищезазначена доручення, яким направлено на адресу слідчого матеріали зібрані в ході оперативного супроводження кримінального провадження № 42017110000000126 (т.9 а.с.43), які є додатком до нього (т.9 а.с.44-64), зокрема копії матеріалів адміністративної справи про порушення митних правил № 0593/125000017/15 від 06.10.2015 року, порушених щодо ОСОБА_157 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України;

-постанова старшого слідчого 2 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_155 про зміну кримінально-правової кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні від 30.03.2017 року, згідно якої змінено кримінально-правову кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42017110000000126 з ч. 1 ст. 364 КК на ч. 2 ст. 364 КК (т.9 а.с.65-66);

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 14.04.2017 р. з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді у приміщенні Київської митниці ДФС, розташованої у м. Бориспіль, міжнародний аеропорт "Бориспіль" (т.9 а.с.83-84, 85-86). Дана слідча дія проведена на підставі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2017 р. (т.9 а.с.82), якою клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів (т.9 а.с.77-81) задоволено;

-посадова інструкція старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту "Східний термінал" Київської митниці ДФС з доповненнями до неї, з якою був ознайомлений ОСОБА_21 , що підтверджується його особистим підписом (т.9 а.с.87-99, 100);

-копія митної декларація (ТН) ТОВ "Макс груп ЛТД" № 125110011/2015/025571 від 28.08.2015 року (т.9 а.с.101-103);

-акт про проведення огляду товарів від 28.08.2015 (т.9 а.с.104-105);

-інформація по товару 5208 33 00 00 станом на 17.09.2015 року, згідно якої ввізне мито на цей товар становить 5 % (т.9 а.с.106-107);

- інформація по товару 5407 61 30 00 станом на 17.09.2015 року, згідно якої ввізне мито на цей товар становить 5 % (т.9 а.с.108-109);

-запит № 12090 від 28.08.2015 року по митній декларації № 125110011/2015/012090 з метою вирішення складного випадку класифікації, товар № 1 (т.9 а.с.110);

-копія висновку висновки експерта СЛПЕД ДФС № 142005703-0019 від 14.09.2015 року, згідно якого результати дослідження наданих проб товару щодо визначених показників не відповідають інформації, заявленій у графі 31 МД від 28.08.2015 № 125110011/2015/012090 (т.9 а.с.112-114);

-копія рішення про визначення коду товару від 17.09.2015 р. № КТ-12500000-0125-2015, згідно якого код товару 5407 61 30 00, зазначений у графі 33 ВМД: НОМЕР_50 , змінений на код товару 5208 33 00 00 (т.9 а.с.115-116, 119-120, 154-155);

-копія картки відмови в прийнятті митної декларації № 125110011/2015/32170, складена ОСОБА_21 , відповідно до вимог ст. 256 МК. В процесі митного оформлення було винесено рішення про коригування митної вартості від 05.11.2015 № 125110011/2015/010424/2 (т.9 а.с.117-118, 132-133);

- запит про проведення досліджень № 7306/2/10-70-25-43 від 02.09.2015 року (т.9 а.с.121);

- копії електронного підтвердження (т.9 а.с.122-124, 136-138);

- копія наказу, за підписом в.о. начальника митниці ОСОБА_158 , № 240-о від 02.04.2015 року (т.9 а.с.125-131);

- копія листа, за підписом заступника начальника митниці ОСОБА_152 № 10893/4/10-70-60-41 від 14.12.2015, адресованого в.о. начальника ГУ ДФС у м. Києві, направлено у відповідності до вимог статей 54-59, у зв`язку із встановлення порушення ТОВ "Макс груп ЛТД" вимог МК України, внаслідок чого виникло податкове зобов`язання у сумі 342 426,92 грн., з метою проведення перевірки дотримання ТОВ "Макс груп ЛТД" вимог законодавства з питань державної митної та податкової справи (т.9 а.с.134-135);

- копія акту про неподання митної декларації у визначені законодавством строки, складеного старшим державним інспектором ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 11.12.2015 року, затвердженого начальником ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_159 , у зв`язку з встановленням та підтвердженням факту неподання митної декларації (типу ДТ) ТОВ "Макс груп ЛТД" у визначений законодавством строк, що є порушенням вимог законодавства України в галузі митної справи, а саме п. 2 ст. 263 МК (т.9 а.с.139);

-копія митної декларація (ДЕ) ТОВ "Макс груп ЛТД" № 125110011/2015/012090 від 28.08.2015 року (т.9 а.с.140-142);

-копія рішення про корегування митної вартості № 125110011/2015/010424/2, винесеного старшим державним інспектором ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 05.11.2015 року, по ВМД 125110011/2015/015204 (т.9 а.с.143-144) та копії електронного підтвердження його отримання декларантом (т.9 а.с.145);

-копія митної декларація (ДТ) ТОВ "Макс груп ЛТД" № 125110011/2015/015204 від 12.10.2015 року (т.9 а.с.146-148);

-копія пояснень до УКТ ЗЕД до товарної позиці 5208 (т.9 а.с.149-151) та до товарної позиції 5407 (т.9 а.с.152-153).

Отже, допитавши обвинувачених, свідків, дослідивши, надані стороною обвинувачення та стороною захисту, докази, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.17, 22, 23 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини поза розумним сумнівом, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно до вимог ст. 321 КПК України здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними до суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ст. 337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд приходить до висновку про необхідність виправдування обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_21 та ОСОБА_25 за висунутим їм обвинуваченням.

Оцінка доказів, мотиви суду та положення закону, якими керувався суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України д оказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Очевидно, що предмет доказування в конкретному кримінальному провадженні, тобто сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, встановлення яких необхідно для вирішення кримінального провадження, залежить від того, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення обвинувачується особа, оскільки кримінальні правопорушення різняться за об`єктом, об`єктивною та суб`єктивною сторонами, суб`єктом. Пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення з кваліфікацією її дій за статтею (частиною статті) Кримінального кодексу, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.

За ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

При цьому, обвинувачення повинно довести "кожний факт", пов`язаний зі злочином, щоб "не існувало жодної розумної підстави для сумнівів". Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Відповідно до ст. 94 КПК України кожен доказ повинен бути оцінений з точки зору належності, допустимості і достовірності, а в сукупності зібраних доказів ? з точки зору достатності та взаємозв`язку.

У ст. 85 КПК України належність доказів відображає положення про те, що на підставі цих даних установлюється наявність чи відсутність фактів і обставин, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до ст. 86 КПК України допустимість доказів означає отримання фактичних даних у встановленому законом порядку.

Щодо ознаки достовірності доказів, то вона закладена у розумінні фактичних даних як правдивих відомостей. Під достатністю слід розуміти сукупність належних та допустимих фактичних даних, які у своїй єдності забезпечують відображення всіх елементів предмета доказування та приводять до висновку про доведеність (недоведеність) обставин кримінального провадження, тоді як критерій взаємопов`язаності слід розглядати з тієї позиції, що докази не повинні суперечити один одному чи створювати неоднозначне уявлення про ті чи інші факти.

Однак, вищезазначені докази, зібрані органом досудового розслідування, на які посилається сторона обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_18 , ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, не доводять їх вини, а частина з них здобута з порушенням вимог чинного кримінального процесуального законодавства.

Підстави для виправдання обвинувачених ОСОБА_21 та ОСОБА_25 за висунутим їм обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, та обвинуваченого ОСОБА_18 за висунутим йому обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Мотиви визнання доказів недопустимими.

У відповідності до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманої внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

В силу ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 3) порушення права особи на захист.

На вказані обставини наголошено в п. 3 Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011, відповідно до якого визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні данні, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

На підставі аналізу положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, згідно з якою обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, Конституційний Суд України дійшов висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтовано фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме, з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою, тощо. (п.3.2 Рішення конституційного Суду України №12-рп/2011).

Отже, вимогами до допустимості доказів є: 1) законність способу (процесуального порядку) отримання доказів, 2) законність джерел отримання доказів, 3) належність оформлення ходу і результатів проведення слідчих (розшукових) і негласних (розшукових) дій, 4) а також належність суб`єкту, що проводить процесуальні дії з отримання доказів.

Таким чином, допустимість доказів як ознака їх якості визначається нормами кримінального процесуального закону.

Положення закону, які регулюють проведення обшуку.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні обшуку.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 104 КПК України, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі, описова частина якого повинна містити відомості про послідовність дій, та отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження.

Згідно ч. 3 ст. 105 КПК додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

При цьому, згідно п. 9 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом від 27.08.2010 року №51/401/649/471/23/125 Генерального прокурора України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України, усі вилучені предмети, цінності і документи пред`являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об`єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів), які є на них, з доданням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, працівника апарату суду, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі. Тобто з даних норм законодавства слідує, що до складу слідчої (розшукової) дії - обшук входять також дії щодо належного упакування речей і документів, які вилучаються за результатами її проведення, із обов`язковим внесенням цих відомостей до протоколу.

Також відповідно до п. 3, 4 розділу "Загальні положення" Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104, речові докази, за винятком документів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, повинні бути належним чином упаковані та опечатані. Спосіб упаковки повинен забезпечувати неможливість підміни або зміни вмісту без порушення її цілісності та схоронність вилучених (отриманих) речових доказів від пошкодження, псування, погіршення або втрати властивостей, завдяки яким вони мають доказове значення.

У ході судового розгляду стороною обвинувачення на підтвердження пред`явленого обвинуваченому ОСОБА_21 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, надано в якості доказу протокол обшуку від 28.09.2016 року за адресою: АДРЕСА_3 (т.5 а.с.81-88).

Детально дослідивши зміст протоколу обшуку від 28.09.2016 року за адресою: АДРЕСА_3 (т.5 а.с.81-88), з огляду на його допустимість, судом беззаперечно встановлений той факт, що слідча (розшукова) дія - обшук, була проведена слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_111 , з грубим порушенням вимог КПК України, виходячи із такого.

Так, співтавивши зміст протоколу обшуку від 28.09.2016 року із іншими доказами, зокрема показаннями свідка ОСОБА_33 та показаннями свідків захисту ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , встановлено, що протокол за своїм змістом в повній мірі не відображає всього обсягу дій осіб, які приймали у ньому участь, а також не відображає хронології дій працівників правоохоронних органів, які зазначені в самому протоколі обшуку.

Як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 28.09.2016 року (т.5 а.с.81-88) обшук тривав з 11:35 год. до 18:35 год. Обшук було розпочато із прихожої кімнати, яка знаходилась відразу за вхідними дверима будинку, в подальшому обшук продовжено на другому поверсі будинку, а потім обшук знову продовжено на першому поверсі, у спальній кімнаті, вхід до якої знаходиться у прихожій кімнаті навпроти вхідних дверей, а потім в кухні та коморі.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_33 , обшук розпочався із першого поверху будинку, де були обшукані всі кімнати, і вже після цього обшук проводився на другому поверсі, які повністю узгоджуються із показаннями свідка захисту ОСОБА_41 , яка показала, що до 14:00 год. за її присутності обшук проводився лише на першому поверсі, та обвинуваченого ОСОБА_21 , а тому суд приймає їх до уваги. Вказані обставини свідчать про те, що послідовність дій слідчого не відповідає зазначеним у протоколі.

Також як вбачається зі змісту протоколу обшуку він проводився за участю оперуповноважених працівників УВБ ГУ ДФС в Київській області. За змістом ч. 1 ст. 40 КПК України, оперативні підрозділу можуть здійснювати слідчі (розшукові) дії за письмовим дорученням, зокрема, слідчого.

Із ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2016 року (т.5 а.с.80), надано дозвіл слідчим слідчої групи у цьому кримінальному провадженню та оперативним працівникам за дорученням слідчого дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_21 .

Водночас в матеріалах кримінального провадження відповідне письмове доручення слідчого на залучення до участі в обшуку за місцем проживання ОСОБА_21 оперуповноважених працівників УВБ ГУ ДФС в Київській області, яке б наділяло їх повноваженнями приймати участь у обшуку, відсутнє. Також у протоколі обшуку від 28.09.2016 року відсутні посилання на те, що оперуповноважені працівники УВБ ГУ ДФС в Київській області приймали участь під час обшуку, на підставі відповідного письмового доручення.

У свою чергу, участь працівників оперативних підрозділів - працівників оперуповноважених працівників УВБ ГУ ДФС в Київській області, при проведенні обшуку, які не є учасниками кримінального провадження і знаходились в будинку при проведенні обшуку, не маючи передбачених КПК України підстав, оскільки відповідне доручення відсутнє, свідчить про порушення права громадянина ОСОБА_21 на недоторканість житла, передбаченого ч. 1 ст. 30 Конституції України. Це в свою чергу розцінюється судом як порушення вимог КПК України та має наслідком застосування ст. 86 КПК України щодо отримання цього доказу з порушеннями, передбаченими КПК України.

Також як вбачається з матеріалів кримінального провадження та із показань обвинуваченого ОСОБА_21 , із самого початку, ще під час досудового розслідування та під час судового провадження, останній оспорював достовірність інформації про докази, отримані під час обшуку, послідовно стверджуючи, що грошова купюра номіналом 100 доларів США, яка була вилучена на дитячому столику під фотопринтом йому не належить, та була підкинута йому під час обшуку. Обвинувачений ОСОБА_21 посилається на те, що обшук розпочався із першого поверху, де розташована кімната, в який знаходився дитячий столик, і під час проведення обшуку в цій кімнаті дитячий столик оглядали. При цьому для відкриття його верхньої кришки необхідно було прибрати пластиковий фотопринт, бо в інакшому випадку, його неможливо відкрити. Тому під час огляду цього столику фотопринт однозначно підіймали, і тоді нічого виявлено не було. Водночас, наприкінці обшуку, коли з невідомих причин почали оглядали дитячий столик вдруге, то вже під фотопринотом виявлили грошову купюру, що було фізично неможливим. Вказані обставини, а також враховуючи те, що під час обшуку ОСОБА_21 мав незадовільний стан здоров`я, який не давав йому змогу приймати активну участь у слідчій дії та слідкувати за діями її учасників, на думку обвинуваченого, свідчать про те, що під час проведення слідчої дії - обшук ця купюра була йому підкинута. Саме тому, виходячи із засади верховенства права, яка є основоположним елементом права на справедливий суд, такі твердження сторони захисту мають бути ретельно перевірені при оцінці ключового доказу у цьому кримінальному провадженні, а саме протоколу обшуку.

До того ж, ВС у постанові від 03.02.2021 у справі №761/7897/18 зазначив, що суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи.

У цьому аспекті як гарантія дотримання законності, верховенства права та права на справедливий суд, слід ретельно перевірити, чи був проведений обшук у чіткій відповідності з нормами КПК, які регламентують порядок проведення цієї слідчої дії, що гарантувало б надійність та достовірність результатів останньої.

Як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 28.09.2016 року грошова купюра номіналом 100 доларів США серії HF 23796240 D була виявлена та вилучена наприкінці обшуку, у спальній кімнаті, розташованої на першому поверсі будинку, на дитячому писемному столику під настільним фотознімком, останньою, оскільки після цього будь-які речі не вилучались. Вказані обставини також підтвердила і свідок ОСОБА_33 показавши, що купюра на дитячому столику була виявлена останньою.

Також як показав допитаний як свідок ОСОБА_140 вперше він приїхав до будинку сина близько 14:00 год., і з огляду на стан здоров`я сина відразу поїхав за лікарем самостійно. Повернувшись хвилин через 15 до будинку із лікарем, кімнату, де знаходилась дитяча парта, вже обшукали, і купюру не виявили там. Купюру на дитячій парті виявили пізніше, майже в кінці обшуку. Вказані показання свідка повністю узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_33 , в яких вона показала, що купюру номіналом 100 доларів США виявили вже після того як приїхав батько ОСОБА_21 із лікарем, та ОСОБА_21 була надана медична допомога, а також показаннями свідка ОСОБА_41 , в яких вона показала, що в її присутності, тобто до 14:00 год., грошову купюру на дитячому столику не вилучали, а тому суд приймає їх до уваги, та вважає такими, що відповідають дійсності.

Крім того, свідок ОСОБА_140 показав, що обшук переривався, учасники обшуку виходили із будинку на перекур, а купюра 100 доларів США була вилучена майже відразу після цієї перерви. Вказані показання також узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_33 , в яких вона зазначила, що обшук переривався, бо в них був перекус, і в цей час працівники правоохоронних органів виходили із будинку на перекур, після чого обшук продовжився далі, а тому суд приймає їх до уваги.

З огляду на вищевикладене встановлено, що слідча дія - обшук за місцем проживання ОСОБА_21 була не безперервна, а переривалась та учасники слідчої дії під час обшуку покидали приміщення будинку. Водночас вказані відомості не відображені у протоколі обшуку від 28.09.2016 року.

Зазначені обставини свідчить про суттєву невідповідність даних, що зафіксовані у змісті протоколу обшуку, фактичним обставинам проведення обшуку, встановлених в ході судового розгляду, зі змісту якого неможливо встановити порядок та хід проведення обшуку у приміщенні домоволодіння, а саме точний час виявлення та вилучення грошової купюри 100 доларів США серії та номер НОМЕР_51 D, що є неприпустимим, оскільки суперечить вимогам, закріплених в КПК України. Так, у протоколі обшуку повинно бути зафіксовано хід дій у точній послідовності як вони безпосередньо проводилися під час слідчої дії.

Водночас, аналізуючи вищезазначені докази, а також враховуючи час протягом якого проводився обшук, це об`єктивно вказує на те, що купюра номіналом 100 доларів США серії та номер HF 237962240 D, була виявлена на дитячому столику під фотопринтом однозначно після того як слідча дія обшук переривалась. Вказані обставини також не заперечувала і свідок ОСОБА_33 показавши, що грошова купюра на дитячому столику була вилучена самою останньою, наприкінці обшуку.

Також свідок ОСОБА_140 показав, що під час обшуку приїжджала ще друга оперативна група, і саме один із її працівників, після перерви, відразу виявив купюру 100 доларів США на дитячій парті. Водночас вказані показання свідка ОСОБА_40 не спростовані стороною обвинувачення, а свідок ОСОБА_33 при її допиті не заперечувала того факту, що під час обшуку приїжджали ще якісь працівники правоохоронних органів, оскільки остання лише зазначила, що вона не пам`ятає цих обставин, однак підтвердила, що купюру на дитячому столику виявив саме оперативний працівник.

Допитати другу поняту ОСОБА_160 , що приймала участь у проведенні обшуку, не виявилося можливим, у зв`язку з тим, що її явка до суду не була забезпечена стороною обвинувачення. При цьому, як було вище зазначено, суд у відповідності до ч. 6 ст. 22 КПК, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, і неодноразово надавав можливість стороні обвинувачення забезпечити згідно ч. 2 ст. 327 КПК прибуття в суд свідка ОСОБА_161 або ж забезпечити її допит в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення. Але стороною обвинувачення протягом тривалого часу, а саме з моменту подання прокурором клопотання про допит як свідків, серед інших і ОСОБА_161 , та до моменту закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами не було забезпечено прибуття вказаного свідка в суд та не було надано актуальних відомостей про її місцезнаходження. З урахуванням завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) та засади розумності строків (ст. 28 КПК), незабезпечення допиту свідка обвинувачення в суді не може перешкоджати ухваленню вироку.

З огляду на викладене суд вважає, що дефект доказової бази не дозволяє усунути сумніви з приводу можливого перебування інших оперативних працівників правоохоронних органів під час обшуку у будинку, відомості про яких не зазначені у протоколі обшуку, які у такому випадку суд тлумачить виключно на користь обвинуваченого.

Також на підтвердження висунутої версії стороною захисту було допитано як свідка ОСОБА_138 , яка показала, що місце де виявили грошову купюру - це дитячий писемний столик їхнього малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.2 а.с.141), всередині якого зберігалось все його шкільне приладдя, що не заперечувалося стороною обвинувачення. На поверхні вказаної парти лежав фотопринот. Відкрити кришку цієї парти можливо лише за умови зняття цього фотопринту. Тому 28.09.2016 року, зранку, вона, як і завжди, збирала сина до школи. а тому цього дня вона знімала фотопринт, відкрила кришку парти, звідки дістала зошити, пенал та інше шкільне приладдя сина, поклавши їх до його портфеля, і відвезла сина до школи. Будь-яких грошових коштів під фотопринтом не було.

Судом враховується, що 28 вересня 2016 року це середя, тобто будній день, що об`єктивно вказує на те, що цього дня свідок ОСОБА_139 могла збирати свого сина до школи, оскільки цього дня відбувався навчальний процес.

Також поза увагою суду не може залишитися факт того, що свідки ОСОБА_33 та ОСОБА_140 в судовому засіданні підтвердили, що обвинувачений ОСОБА_21 під час обшуку почував себе дуже погано, у зв`язку з чим останньому була надана медична допомога лікарем, якого самостійно привіз ОСОБА_140 , та вподальшому останній знаходився в ліжку, оскільки потребував ліжкового режиму. Це в свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_21 не міг за станом здоров`я приймати активну участь під час обшуку та контролювати дії учасників слідчої дії. Вказані обставини не заперечувались стороною обвинувачення.

У ч. 1 ст.236 КПК закріплено, що слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.

Як вбачається із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.09.2016 року, о 18:40 год. 28.09.2016 року за адресою: АДРЕСА_3 , було затримано ОСОБА_21 , тобто відразу після завершення обшуку (час закінчення 18:35 год.).

Це в свою чергу зобов`язувало слідчого із того моменту як стан здоров`я ОСОБА_21 , під час проведення обшуку, погіршився, забезпечити надання йому належної медичної допомоги. Водночас, як встановлено в ході судового розгляду, жодних дій щодо встановлення фізичного стану здоров`я ОСОБА_21 та можливості його подальшої участі під час обшуку органами досудового розслідування проведено не було, а обшук, не зважаючи на стан здоров`я ОСОБА_21 продовжувався.

Вказані обставини можуть свідчити про те, що слідчим свідомо було порушено право ОСОБА_21 на отримання медичної допомоги, розуміючи, що останній, перебуваючи в такому хворобливому стані, погано себе почуваючи та не маючи можливості реально оцінювати події які відбуваються, не зможе здійснити самостійно свій ефективний захист та не буде заважати проводити слідчі дії з грубими порушеннями норм чинного КПК України. Вказані обставини однозначено свідчать про порушення вимог ч. 1 ст. 236 КПК під час проведення обшуку.

Як беззаперечно встановлено в ході судового розгляду, грошова купюра номіналом 100 доларів США серії HF 23796240 D, була вилучена наприкінці обшуку, тобто на той момент як ОСОБА_21 знаходився у ліжку, що підтвердила і свідок ОСОБА_33 , а тому останній не був безпосереднім очевидцем її вилучення.

Також суд звертає увагу на не відповідність показань свідка ОСОБА_33 відомостям, що зафіксовані у протоколі обшуку від 28.09.2016 року, а саме в частині того, що у змісті протоколу обшуку зазначено, що технічні засоби фіксації не застосувавались, в свою чергу свідок ОСОБА_33 в ході її допиту однозначно стверджувала, що здійснювалась постійна відеофіксація обшуку та всі дії правоохоронних органів фіксувалися, і на період, коли обшук перереривали також зупинялась відеофіксація.

З огляду на це зазначення у протоколі обшуку про те, що технічні засоби фіксації не застосовувались та відсутність відеозапису вищевказаного обшуку в матеріалах кримінального провадження, викликають у суду розумний сумнів щодо дотримання органами досудового розслідування прав осіб, які приймали участь у обшуку, під час проведення процесуальної дії.

Метою обшуку як слідчої дії є, зокрема, відшукання певних предметів чи відомостей (ч. 1 ст. 234 КПК України). У даному конкретному випадку сторона обвинувачення посилається на факт виявлення та вилучення в житлі обвинуваченого ОСОБА_21 грошової купюри номіналом 100 доларів США серії HF 23796240 D, яка згідно протоколу використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 12.08.2016 року, серед інших, вручена ОСОБА_46 для передачі в якості неправомірної вигоди.

З огляду на вищевикладені обставини, в ході судового розгляду встановлено, що безперервність обшуку не була забезпечена, під час обшуку доступ до приміщення будинку мали сторонні особи, а грошова купюри номіналом 100 доларів США серії HF 23796240 D, була виявлена та вилучена лише після перерви, майже в кінці обшуку, на дитячому писемному столику, не зважаючи на те, що кімната, де був розташований цей дитячий столик (перший поверх) обшукувалася із самого початку обшуку, а обшук тривав близько 7 годин.

Водночас як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 28.09.2016 року, вказані факти виявились прохованими у протоколі слідчої дії, оскільки в ньому відсутний запис про перерву, відсутні відомості про присутність інших оперативних працівників під час проведення слідчої дії, протокол ними як учасниками не підписаний, не зафіксовано точний порядок та хід проведення обшуку, а також не відображено весь обсяг дій осіб, які приймали у ньому участь, що в свою чергу однозначно свідчить про істотне порушення правил складання протоколу слідчої (розшукової) дії - обшуку, а тому викликає в суду сумніви в дійсності викладених у вказаному протоколі відомостей.

Ці обставини, в свою чергу свідчать про те, що у змісті протоколу обшуку від 28.09.2016 року слідчим не відображено всіх точних відомостей про хід дій під час цієї слідчої дії, оскільки там лише зазначено місце вилучення грошової купюри номіналом 100 доларів США серії HF 23796240 D, але останній не міститься відомостей про послідовність всіх дій під час проведення обшуку у спальній кімнаті та часу виявлення цієї грошової купюри, що суперечить п. 2 ч. 3 ст. 104 КПК України, згідно з якою протокол складається з описової частини, яка повинна містити відомості про послідовність дій, як вони безпосередньо проводилися під час слідчої дії. Це лише додатково свідчить про те, що під час проведення обшуку за місцем проживанням ОСОБА_21 слідчим було допущено грубе порушення вимог КПК України.

Крім того, у змісті протоколу не відображено навіть в яких саме приміщеннях, в яких саме місцях та в якій послідовності були виявлення та вилучені мобільні телефони про які зазначено у протоколі обшуку. У свою чергу ці обставини об`єктивно вказують на те, що показання свідка ОСОБА_41 , які узгоджуються із показаннями обвинуваченого ОСОБА_21 , в яких вона зазначила, що ще до початку обшуку, в них із чоловіком слідчий вилучив мобільні телефони і не давав змоги ними скористатись, є такими, що відповідать дійсності. Вказана невідповідність лише додатково свідчить про грубе, істотне порушення слідчим вимог КПК України та ставить під сумнів достовірність відомостей, викладених у протоколі обшуку.

Таким чином, встановлені вищезазначені суперечності у змісті протоколу показанням свідкам, які суд вважає достовірними, а також відсутність у змісті протоколу обшуку деталізації проведення слідчої дії у протоколі обшуку від 28.09.2016 року, а саме про хід та послідовність обшуку, а також інформації щодо точного моменту та часу виявлення грошової купюри номіналом 100 доларів США серії HF 23796240 D, суперечить вимогам ч. 1 ст. 234 КПК України. Це в свою чергу позбавляє суд можливості пересвідчитися в тому, що ця грошова купюра була виявлена саме під час первинного огляду дитячого писемного столику.

Також як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 28.09.2016 року (т.5 а.с.81-88) в ньому вказано лише, що всі речі, документи, грошові кошти, ноутбук та жорсткий диск, виявлені за результати проведення даної слідчої дії, були поміщені до поліетиленових пакетів, які зав`язані ниткою, яка скріплена аркушем паперу з пояснювальним написом. Однак, будь-які відомості з приводу того, що вказані матеріали, а саме: грошові кошти, документи та речі, кожен окремо, поміщалися до індивідуальних пакетів, які б, в свою чергу, були упаковані, опечатані та засвідчені підписами понятих, учасників слідчої дії, слідчого та печаткою відповідного органу досудового розслідування, у встановленому законом порядку, в протоколі обшуку відсутні. Навіть неможливо встановити кількість пакетів до яких були поміщені, вилучені під час обшуку грошові кошти та інше майно.

Крім того, як вбачається зі змісту протоколу після виявлення грошових коштів у прихожій кімнаті, вони були поміщені до поліетиленового пакету, однак відомості про його опечатування відсутні. Також зі змісту протоколу слідує, що в подальшому саме в цей пакет складалися всі інші грошові кошти, які вилучалися під час обшуку, зокрема і грошова купюра номіналом 100 доларів США серії HF 23796240 D, без будь-якого їх розділення. Вказані обставини також підтвердив і свідок ОСОБА_162 . Це в свою чергу свідчить про те, що пакет до якого вилучалися грошові кошти під час обшуку був постійно відкритий та місце його знаходження під час проведення слідчої дії невідоме, тобто до нього мали вільний доступ протягом всього часу проведення слідчої дії.

Це в свою чергу беззаперечно свідчить про те, що слідчим, всупереч вимогам ч. 7 ст. 236 КПК України, виявлені в ході обшуку 28.09.2016 року, грошові кошти не були належним чином у передбаченому законом порядку відразу упаковані, опечатані та засвідчені підписами понятих, всіх учасників слідчої дії, слідчого та печаткою відповідного органу досудового розслідування, у встановленому законом порядку, з метою запобігання їх втраті, знищенню, зміні та підміні, всупереч вимогам ч. 5 ст. 237 КПК України. При цьому, виявлені під час проведення обшуку абсолютно всі грошові кошти були складені разом, без будь-якого їх розподілу, до єдиного пакету, який не був відразу опечатаний, тобто до якого був вільний доступ протягом всієї слідчої дії, оскільки такий пакет був опечатаний лише в кінці слідчої дії.

З огляду на вищевикладене встановлено, що вилучення грошових коштів під час проведення обшуку 28.09.2016 року, які в подальшому були визнані речовими доказами, було здійснено слідчим, з грубим порушенням вищезазначених вимог КПК України, що є неприпустимим. Це в свою чергу свідчить про те, що органом досудового розслідування речові докази у вказаному провадженні були отримані з порушенням порядку, встановленого КПК України, оскільки не було належним чином забезпечено належне їх вилучення, відразу після виявлення, з метою уникнення неконтрольованого доступу до них. Тому вилучені під час такого обшуку грошові кошти є недопустимими доказами.

Таким чином, прокурором не тільки не спростовано показання обвинуваченого ОСОБА_21 про те, що грошова купюра номіналом 100 доларів США серії HF 23796240 D була вилучена під час повторного огляду дитячого писемного столику, та про те, що під час обшуку ця грошова купюра могла бути йому підкинута, а й сукупність зазначених вище доказів, а саме показання свідків захисту ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , а також свідка ОСОБА_33 (понята) та дані, наданих стороною захисту фотоілюстрацій дитячого писемного столика (т.16 а.с.64-66), підтверджують небезпідставну вказану версію обвинуваченим ОСОБА_21 . Зокрема, із фотоілюстрацій чітко вбачається, що конструкція дитячого писемного столика є такою, що при відкритті його верхньої кришки фотопринт або необхідно прибрати із поверхні столика, або він самостійно поїде донизу.

Більше того, суд погоджується з логічними твердженнями сторони захисту про те, що на вилученій під час обшуку грошовій купюрі номіналом 100 доларів США серії HF 23796240 D безумовно мали би залишитися біологічні сліди обвинуваченого ОСОБА_21 , враховуючи, що згідно пред`явленого обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, 17.08.2016 року обвинувачений ОСОБА_21 нібито особисто отримав цю купюру в якості неправомірної вигоди від обвинуваченого ОСОБА_18 .

Водночас згідно висновку експерта за результатами проведення дактилоскопічної експертизи № 18199/16-33 від 18.01.2017 року, проведеної саме за клопотанням сторони захисту, на банкноті номіналом 100 доларів США з серійним номером HF 23796240 D, вилученій 28.09.2016 року під час обшуку, виявлені 4 сліди папілярних узорів рук людини, придатні до ідентифікації, але які не належать ОСОБА_21 .

З огляду на викладені обставини, заслуговують на увагу і посилання сторони захисту про незрозумілість яким саме чином грошова купюра номіналом 100 доларів США серії HF 23796240 D, на якій відсутні біологічні сліди обвинуваченого ОСОБА_21 , через півтора місяці, потрапила до будинку за місцем проживання ОСОБА_21 , та в подальшому була виявлена та вилучена під час обшуку на дитячому писемному столику при його повторому огляді.

Враховуючи, що небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості ОСОБА_21 .

Таким чином, сукупність вказаних встановлених судом обставин свідчить про те, що допущені стороною обвинувачення під час проведення обшуку порушення вимог ст. ст. 104, 223, 236, 237 КПК, вказують на те, що вони є істотними, оскільки спосіб отримання ключових доказів (даних результату обшуку) проти обвинуваченого ОСОБА_21 ставить під сумнів їх походження, їх надійність, точність і достовірність, що, у свою чергу, впливає на процесуальну справедливість судового розгляду у всій своїй повноті, не узгоджується із засадами верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини і істотно порушує гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції право обвинуваченого на справедливий суд, ст. 20 КПК - права на захист.

Тому, наведені обставини тягнуть за собою визнання недопустимими доказами даних, які містяться у протоколі обшуку від 28.09.2016 року, та отриманих за його наслідками доказів, зокрема, вилучених при обшукугрошових коштів, а саме грошової купюри номіналом 100 доларів США серії HF 23796240 D, та мобільних телефонів марки "Prestgio Pap 4055 Duo", "Redmi Note 2", які були слідчим визнано речовими доказами, на підставі постанови слідчого від 29.09.2016 року та від 03.11.2016 року про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів (т.5 а.с.117-118, 149-150).

Дійсно під час проведення обшуку ОСОБА_21 не заявляв про всі порушення, які мали місце під час обшуку, але суд враховує те, що в ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що під час проведення обшуку значно погіршився стан здоров`я ОСОБА_21 , і він потребував медичної допомоги, яка не була йому забезпечена слідчим, а була забезпечена лише його батьком ОСОБА_163 . Про що також у зауваженнях до протоколу обшуку від 28.09.2016 року зазначив ОСОБА_21 (т.5 а.с.88 на звороті). Також в ході судового розгляду встановлено, що після надання медичної допопомоги ОСОБА_21 перебував у ліжку і активної участі в обшуку не приймав, а тому подальший хід слідчої дії фізично не міг контролювати.

У судовому засіданні ОСОБА_21 заперечував щодо визнання порядку проведення обшуку та його результатів законними.

Також, як вбачається із документів, наданих стороною захисту, ОСОБА_21 із самого початку його затримання повідомляв, що виявлена та вилучена купюра на дитячому столику йому не належить, у зв`язку з чим стороною захисту неодноразово заявлися клопотання про проведення дактилоскопічної експертизи, у задоволенні яких слідчий відмовляв, і така експертиза була проведена вже на підставі ухвали слідчого судді (т.6 а.с.67-79). Як зазначено вище, висновком експерта встановлено, що сліди, виявлені на купюрі, ОСОБА_21 не належать.

Крім того, як показала допитана як свідок ОСОБА_139 , вона ознайомилась зі змістом протоколу обшуку від 28.09.2016 року на наступний день, оскільки не була присутньою до завершення обшуку, і протокол не підписувала, та відразу повідомила адвокату про неможливість виявлення купюри на дитячому столику, з огляду на те, що вона 28.09.2016 року особисто збирала сина до школи, підіймала цей фотопринт, відкривала парту, і жодної купюри там не було. У зв`язку з чим адвокат неодноразово звертався до слідчого із клопотанням про допит її як свідка, у задоволенні яких слідчий відмовляв, що підтверджуються доказами, наданими стороною захисту (т.6 а.с.161-177).

Показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_33 про те, що працівники правоохоронних органів, які приймали участь в проведенні обшуку, нічого не могли підкинути, суд оцінює критично і не бере до уваги, оскільки як встановлено в ході судового розгляду, слідча (розшукова) дія - обшук, та процесуальна фіксація (оформлення) ходу і результатів даної слідчої дії, яка відображена у згаданому протоколі обшуку від 28.09.2016 року, була проведена слідчим, з грубим порушенням вищезазначених вимог КПК України, зокрема здійснювалась перерва, учасники покидали приміщення будинку, приймали участь у обшуку особи не зазначені у протоколі, не здійснювалась відеофіксація, хоча свідок ОСОБА_33 стверджувала, що фіксація обшуку була, що об`єктивно вказує на те, що певний час дії учасників обшуку були безконтрольними.

Крім того, суд враховує, що під час надання вільних показів, свідок ОСОБА_33 не повідомила суду важливих обставин щодо порядку проведення обшуку, та однозначно стверджувала, що під час проведення обшуку ніхто із учасників слідчої дії приміщення будинку не покидав. Водночас, відповідаючи на уточнюючи запитання учасників кримінального провадження, свідок ОСОБА_164 вже зазначила, що під час обшуку учасники залишали будинок, виходили на перекур. Така зміна показань свідка ОСОБА_33 вказує на те, що остання повідомляє суду не всі обставини даної справи, а лише ті, які вважає за потрібне, тобто свідчить про її намагання подати події так, щоб вони узгоджувалися із обставинами, викладеними у протоколі обшуку. Вказані обставини викликають обґрунтований сумнів у достовірності показань свідка ОСОБА_33 , в частині того, що під час обшуку нічого не могли підкинути ОСОБА_21 , а тому суд їх оцінює критично, і не може покласти їх в основу вироку за відсутності достатньої сукупності інших належних та допустимих доказів.

Отже, суд приходить до висновку, що твердження обвинуваченого ОСОБА_21 про те, що походження грошової купюри номіналом 100 доларів США серії HF 23796240 D, яка була виявлена під час проведення обшуку в приміщення будинку за місцем його проживання, під фотопринтом на дитячому писемному столику, йому невідоме, остання могла бути йому підкинута, не позбавлене здорового глузду, оскільки не було спростовано, що породжує обґрунтований сумнів стосовно доведеності обвинувачення, а тому вказаний доказ - протокол обшуку від 28.09.2016 року за місцем проживання ОСОБА_21 , не може прийматися судом до уваги.

Також стороною обвинувачення на підтвердження пред`явленого обвинуваченому ОСОБА_25 обвинувачення, надано в якості доказу протокол обшуку від 28.09.2016 року за адресою: АДРЕСА_5 (т.11 а.с.87-92) з додатком до нього: опис речей та документів, вилучених в ході обшуку (т.11 а.с.93-94).

Детально дослідивши зміст цього протоколу обшуку від 28.09.2016 року (т.11 а.с.87-92, 93-94), з огляду на його допустимість, судом беззаперечно встановлений той факт, що слідча (розшукова) дія - обшук, була проведена слідчим в ОВС 2 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_128 , з грубим порушенням вимог КПК України, виходячи із такого.

Так, гарантії недоторканості житла встановлені ст. 30 Конституції України. Проникнення до житла, а також і проведення у ньому обшуку можливе лише за вмотивованим рішенням суду (п. 6 ч. 1 ст. 7 і ст. 13 КПК України). За змістом ст. ст. 234-236 КПК України проведення обшуку у кримінальному провадженні може здійснюватися тільки на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук, яка виконується слідчим або прокурором.

Дозвіл на обшук квартири АДРЕСА_7 , за місце проживання ОСОБА_25 був наданий ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року слідчому в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_165 , слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні № 42016110000000364 від 11.07.2016 року та оперативним працівникам за дорученням слідчого (т.11 а.с.86). Обшук на підставі цієї ухвали слідчого судді був проведений слідчим в ОВС 2 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_166 .

Як вбачається із постанови про визначення слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110000000364 та старшого слідчої групи від 11.07.2016 року (т.4 а.с.9-10) слідчиий в ОВС 2 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_167 не входив до складу слідчої групи у кримінальному провадженні № 42016110000000364 від 11.07.2016 року.

Також у витягах з кримінального провадження № 42016110000000364, які датовані 11.07.2016 (т.4 а.с.3, 4) та 18.08.2016 (т.4 а.с.6-7) та навіть у витягу з кримінального провадження № 42016110000000421 від 17.08.2016 року (т.4 а.с.5), матеріали досудового розслідування якого вподальшому були об`єднанні із матеріалами кримінального провадження № 42016110000000364 (т.4 а.с.17-18), відсутня інформація про те, що слідчий ОСОБА_167 входив до складу слідчої групи в цьому кримінальному провадженні. Лише у витягу з кримінального провадження № 42016110000000364, який датований 13.01.2017 (т.4 а.с.1-2), тобто після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_25 , наявні відомості, що до групи слідчих у цьому кримінальному провадженні входить слідчий ОСОБА_168 . Інших доказів на підтвердженя повноважень слідчого ОСОБА_169 у кримінальному провадженні № 42016110000000364, стороною обвинувачення надано не було.

З огляду на вищевикладене судом встановлено, що обшук за місцем прооживання ОСОБА_25 , проведений 28.09.2016 року слідчим в ОВС 2 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_128 , який не входив до складу слідчої групи та не був зазначений в ухвалі слідчого судді у переліку слідчих, яким був наданий дозвіл на проведення обшуку.

Суд вважає, що обшук був проведений неуповноваженою особою, що є неприпустимим, оскільки суперечить вимогам, закріплених в КПК України, якими закріплено умови проведення обшуку, що беззаперечно обумовлює недопустимість отриманих за його наслідками доказів.

Також в ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що у проведенні обшуку у квартирі АДРЕСА_7 , приймали участь, окрім зазначених у протоколі обшуку від 28.09.2016 року, і інші особи, а саме оперативні працівники. Вказані обставини підтверджуються: показаннями свідка ОСОБА_36 , в яких вона зазначила, що обшук проводило троє працівників правооохороних органів; показаннями свідка ОСОБА_31 , в яких вона хоч і не зазначила точну кількість працівників поліції, які проводили обшук, однак остання пітвердила, що їх було декілька, показаннями свідка захисту ОСОБА_42 , в яких вона показала, що обшук проводило троє працівників правоохоронного органу, а також даними відеозапису з камер спостереження, розташованих за цією адресою, приєднаного стороною захисту (т.6 а.с.4), де на відеозаписі під назвою "IP Camera1_obolon 15_obolon 15_20160928114024_20160928114223_777787" на 11:41-47-11:42:02 хв. чітко зафіксовано, що до будинку заходять 3 чоловіки та 2 жінки, а саме троє працівників правохоронних органів, які вподальшому проводили обшук та двоє понятих, що підтвердила свідок ОСОБА_170 . Крім того, сторона обвинувачення не заперечувала вказаний факт.

Водночас, як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 28.09.2016 року (т.11 а.с.87-91), в ньому зазначені як учасники обшуку: поняті та ОСОБА_141 , а відомості про присутність двох працівників оперативного підрозділу під час проведення вказаної дії відсутні, і вказаний протокол ними не підписаний як учасниками вказаної процесуальної дії, не зважаючи на те, що вони безпосередньо приймали участь під час проведення обшуку. Це в свою чергу однозначно свідчить про порушення правил складання протоколу слідчої (розшукової) дії - обшук, а тому викликає у суду сумніви у дійсності та вірогідності, викладених у вказаному протоколі відомостей.

Крім того, участь працівників оперативних підрозділів при проведенні обшуку, які не є учасниками кримінального провадження і знаходились в квартирі при проведенні обшуку, не маючи передбачених КПК України підстав, свідчить про порушення права громадянина ОСОБА_25 на недоторканість житла, передбаченого ч. 1 ст. 30 Конституції України. Це в свою чергу розцінюється судом як порушення вимог КПК України та має наслідком застосування ст. 86 КПК України щодо отримання цього доказу з порушеннями, передбаченими КПК України.

Також як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 28.09.2016 року (т.11 а.с.89) у приміщенні третьої кімнати, у шкафу, на другій поличці знизу, виявлено грошові кошти, а саме пачка з 10 купюр номіналом 100 доларів США, на загальну суму 1000 доларів США. Також виявлено грошові купюри у національній валюті, із зазначенням їх кількості та номіналу. Водночас слідчим безпосередньо у змісті протоколу не зазначена інформація детального опису грошових коштів, зокрема і доларів США, із зазначенням їх індивідуальних ознак, а саме: серії та номеру кожної купюри, виявлених під час обшуку, з метою їх ідентифікації, всупереч вимогам ч. 1 ст. 234 КПК України.

Серія та номер кожної грошової купюри номіналом 100 доларів США була зафіксована лише в описі речей та документів, вилучених 28.09.2016 року у ході обшуку, що є додатком до цього протоколу (т.11 а.с.93-94).

Водночас в ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що слідчий розпочав складати протокол обшуку і додаток до нього, лише після того як обшук в приміщенні квартири було закінчено, тобто будь-які дії щодо відшукання відповідного майна не виконувались, а всі виявлені та вилучені речі під час обшуку були упаковані та опечатані. Вказане повністю підтверджується показаннями, допитаних в ході судового розгляду свідків: ОСОБА_31 , ОСОБА_36 , свідка захисту ОСОБА_42 , а також відомостями, що зафіксовані у протоколі обшуку від 28.09.2016 року, де слідчим після виявлення речей, документів та грошових коштів, які ним вилучалися, відразу зазначалося, що таке майно поміщається до поліетиленового пакету, який скріплено підписами та опечатано.

Отже, із зазначених вище доказів, однозначно слідує, що всі, грошові кошти, зокрема і купюрами по 100 доларів США, які були виявлені слідчим у шкафу, у третій кімнаті, відразу були поміщені до поліетиленового пакету, синього кольору, скріпленого підписами та опечатано. Вказане також підтверджується і протоколом обшуку, де на 3 аркуші (т.11 а.с.89) слідчим зазначено, що всі виявлені грошові кошти були поміщені до поліетиленового пакету синього кольору, скріпленого підписами та опечатано, без зазначення у змісті протоколу ідентифікаційних ознак кожної виявленої грошової купюри.

Однак, під час складання безпосередньо тексту протоколу та додатку до нього, слідчий в описі речей та документів, вилучених у ході обшуку, вже зазначає серію та номер кожної грошової купюри номіналом 100 доларів США, не зважаючи на те, що вказані грошові кошти були відразу після їх виявлення поміщені до поліетиленового пакету, який скріплено підписами та опечатано, без фіксації їх ідентифікуючих ознак, оскільки їх серії та номера не прослідковуються зі змісту протоколу, до їх опечатування.

Ці обставини в свою чергу свідчать виключно про те, що під час проведення обшуку слідчим поліетиленовий пакет до якого були поміщені, виявлені під час обшуку грошові кошти, не було відразу належним чином упаковано та опечатано, з метою уникнення неконтрольованого доступу до нього, до завершення слідчої дії обшук. Водночас місце знаходження цього пакету до закінчення обшуку невідоме, що робить можливим доступ до нього в ході обшуку сторонніх осіб та працівників оперативних підрозділів, відомості про яких взагалі не зазначені у протоколі обшуку.

Так, встановлені вищезазначені суперечності у змісті протоколу показанням свідкам, які суд вважає достовірними, а також відсутність у змісті протоколу обшуку інформації щодо детального опису грошових коштів у сумі 1000 доларів США, відразу після їх виявлення, із зазначенням індивідуальних ознак: серії та номеру кожної купюри, суперечить вимогам ч. 1 ст. 234 КПК України. Це в свою чергу позбавляє суд можливості пересвідчитися в тому, що грошова купюра номіналом 100 доларів США серія та номер KB48666411C, яка згідно пред`явленого обвинувачення ОСОБА_25 є предметом неправомірної вигоди, про яку зазначено в описі речей та документів, що є додатком до протоколу обшуку від 28.09.2016 року, була безпосередньо виявлена у квартирі за місцем проживання ОСОБА_25 , а саме: на другій поличці знизу у шкафу, який розташований у приміщенні третьої кімнати.

Це в свою чергу беззаперечно свідчить про те, що слідчим, всупереч вимогам ч. 7 ст. 236 КПК України, виявлені в ході обшуку 28.09.2016 року, грошові кошти не були належним чином у передбаченому законом порядку упаковані, опечатані та засвідчені підписами понятих, всіх учасників слідчої дії, слідчого та печаткою відповідного органу досудового розслідування, у встановленому законом порядку, з метою запобігання їх втраті, знищенню, зміні та підміні, всупереч вимогам ч. 5 ст. 237 КПК України.

Водночас виявлені під час проведення обшуку абсолютно всі грошові кошти були складені до одного поліетиленового пакету синього кольору, не будучи ніяким чином ідентифіковані, який не було відразу належним чином упаковано, місце знаходження якого до завешення слідчої дії є невідомим, і лише після закінчення обшуку здійснювався опис грошових купюр. Тобто, серії та номери грошових купюр номіналом по 100 доларів США, виявлених в ході обшуку 28.09.2016 року, до їх опису після завершення слідчої дії, є невідомими, оскільки не були відразу належним чином, у відповідності до вимог КПК України, описані слідчим із зазначенням серії та номеру кожної купюри у змісті протоколу та упаковані.

З огляду на вищевикладене встановлено, що вилучення грошових коштів під час проведення обшуку 28.09.2016 року, зокрема грошової купюри номіналом 100 доларів США серія та номер KB48666411C, яка в подальшому була визнана речовим доказом, було здійснено слідчим, з грубим порушенням вищезазначених вимог КПК України, що є неприпустимим. Це в свою чергу свідчить про те, що органом досудового розслідування речові докази у вказаному провадженні були отримані з порушенням порядку, встановленого КПК України, оскільки не було належним чином забезпечено їх ідентифікацію та вилучення, відразу після виявлення, з метою уникнення неконтрольованого доступу до них.

Таким чином, виходячи, із наданих стороною обвинувачення, доказів, які судом ретельно досліджено та аналіз, яких наведено вище, однозначно встановлено, що вилучення грошових коштів під час проведення слідчої дії - обшук в приміщенні квартири за місцем проживання ОСОБА_25 , проведено слідчим з істотним та очевидним порушенням процесуального порядку їх вилучення, оскільки слідчим відразу після виявлення грошових коштів не зроблено їх детального опису із зазначенням їх індивідуальних ознак, а саме: серії та номеру кожної купюри, що в свою чергу позбавляє суд можливості, перевірити, що грошова купюра номіналом 100 доларів США серія та номер KB48666411C, дійсно була вилучена на другій поличці знизу у шкафу, який розташований у приміщенні третьої кімнати. При цьому допитані в ході судового розгляду свідки ОСОБА_31 та ОСОБА_73 не підтвердили факт того, що слідчий після виявлення грошових купюр номіналом по 100 доларів США, якось ідентифікував ці купюри, останні лише зазначили, що у шафі була виявлена певна сума грошових коштів у доларах США.

Тому вилучені під час такого обшуку грошові кошти є недопустимими доказами, оскільки зазначена процесуальна дія проводилася з порушенням вимог закріплених у кримінальному процесуальному законодавстві, без забезпечення їх належної ідентифікації та упакування безпосередньо після їх виявлення з метою уникнення несанкціонованого та вільного доступу до них, а також їх підміни.

Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Також, слід зазначити, що виходячи із аналізу норм, закріплених в КПК України понятий, який запрошується до проведення слідчої (розшукової) дії безпосередньо приймає в ній участь. Понятий - це незаінтересована у результатах кримінального провадження особа, яка запрошується слідчим або прокурором для участі у слідчій (розшуковій) дії з метою засвідчення факту, змісту та результатів її проведення. Участь понятих є гарантією правильного безпосереднього сприйняття при провадженні слідчих дій обставин та фактів, що мають значення для кримінального провадження, їх належного фіксування у процесуальних документах. Показання понятого базуються на обставинах, свідком яких він був.

Як вбачається із протоколу обшуку від 28.09.2016 року слідча дія - обшук проводилася в період часу з 11:50 год до 15:20 год. Водночас на відеозаписі під назвою "IP Camera1_obolon 15_obolon 15_20160928143820_20160928143845_1678696" із камери відеоспостереження, що оснащена при вході з будинку (т.6 а.с.4), наданого стороною захисту, зафіксовано, що о 14:38 год. один із працівників правоохоронних органів, які приймав участь у обшуку, разом із понятою ОСОБА_31 вийшли із під`їзду будинку на перекур, а о 14:42, що зафіксовано на відеозаписі під назвою "IP Camera1_obolon 15_obolon 15_20160928144159_20160928144242_1694805" ці особи повертаються назад. Те, що на вказаному відеозаписі зафіксована понята ОСОБА_31 остання особисто підтвердила під час її допиту як свідка. Вказані обставини також узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_141 , в яких остання показала, що під час обшуку учасники слідчої дії залишали приміщення квартири, виходячи на перекур.

З вказаних вище доказів та виходячи із часу протягом якого тривав обшук, слідує, що під час проведення слідчої дії - обшук, одна понята ОСОБА_31 залишала приміщення квартири, виходячи на перекур, і в цей час слідча дія тривала, що підтверджується протоколом обшуку від 28.09.2016 року, в якому відсутні будь-які відомості про те, що обшук переривався, а також показаннями свідка ОСОБА_42 , в яких вона показала, що обшук не переривався, коли учасники залишали приміщення квартири.

З огляду на вищевикладене судом встановлено, що обшук за місцем проживання ОСОБА_25 здійснювався без постійної участі двох понятих, оскільки певний проміжок часу обшук проводився в присутності лише однієї понятої, чим порушено вимоги ч. 7 ст. 233 КПК.

Також суд звертає увагу, що ні свідок ОСОБА_31 , ні свідок ОСОБА_73 , під час їх допиту не зазначили про виявлення та вилучення у тій самій шафі грошових коштів у національній валюті, а лише вказали про долари США номіналом по 100. Вказаний факт є досить дивним, з огляду на те, що в ході обшуку була виявлена значна сума коштів у національній валюті, а саме 10 000 грн., у кількості 100 купюр номіналом по 100 грн., а тому цей факт не міг не запам`ятатися. Водночас вказані обставини можуть свідчити виключно про те, що або поняті не були присутніми під час їх виявлення, або останні не контролювали всі дії правоохоронних органів під час обшуку. Це в свою чергу лише додатково підтверджує той факт, що обшук здійснювався без постійної участі двох понятих.

Крім того, суд оцінює критично показання свідка ОСОБА_31 в частині того, що вона виходила із приміщення квартири вже після того як обшук закінчився, оскільки вони повністю спростовуються протоколом обшуку, де чітко зазначено, що обшук проводився в період часу з 11:50 год. по 15:20 год.

Також поза увагою суду не може залишитися факт того, що обшук проводився за відсутності ОСОБА_25 , а лише за участі його дружини ОСОБА_130 . Водночас як показала свідок ОСОБА_141 вона під час обшуку неодноразово виходила до дитячої кімнати для того, щоб погодувати грудне немовля, однак обшук в цей час продовжувався. Вказані показання свідка повністю узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_36 , в яких остання підтвердила, що власниця квартири іноді відлучалась, виходячи до іншої кімнати, щоб покоримити грудне немовля, однак обшук в цей час продовжувався, а тому суд приймає їх до уваги. Це в свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_141 не приймала постійної участі під час обшуку, а тому працівники правоохоронних органів певний час перебували без нагляду з боку володільця квартири, та остання їх дії не контролювала.

Таким чином, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин, а саме, що під час проведення обшуку не було забезпечено постійної участі двох понятих, власниця квартири постійно дії працівників правоохроного органу не контролювала, що в свою чергу давало їм можливість без перешкодного доступу до всіх приміщень квартири, участь під час обшуку приймали працівники правоохоронних органів відомості про яких відсутні у протоколі обшуку, а також те, що грошові кошти у сумі 1000 доларів США після їх виявлення не були відразу описані слідчим: із зазначенням серії та номеру кожної купюри та забезпечено їх належне упакування, то, суд погоджується з позицією сторони захисту щодо наявності обґрунтованих сумнівів в законності отримання речей, вилучених під час обшуку 28.09.2016 року, які вподальшому були визнані слідчим речовими доказами, та приходить до висновку про неможливість визнання цього доказу допустимим.

Крім того, слід зазначити, що заслуговують на уваги доводи сторони захисту з приводу того, що протокол обшуку, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження (т.11 а.с.87-94), та примірник цього протоколу, який був вручений слідчим ОСОБА_145 безпосередньо після проведення слідчої дії (т.6 а.с.37-44) між собою суттєво відрізняються, а саме: дані про понятих записані в різній послідовності; у примірнику врученому ОСОБА_145 , де повинні бути проставлені її підписи, і які наявні в оригіналі протоколу, вони відсутні. Вказаний примірник протоколу взагалі не підписаний ОСОБА_171 . Крім того, у цьому примірнику у заключній частині протоколу, в графі "учасники обшуку" зазначені прізвища та ініціали 2 невідомих осіб, оскільки у протоколі відсутні відомості, хто саме ці особи, так як вони не були ідентифіковані слідчим, згідно вимог чинного законодавства, що є неприпустимим.

Водночас суд звертає увагу, що як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 28.09.2016 року, в ньому перебування цих осіб не відображено, не зазначено мету їх перебування, і вказаний протокол ними не підписаний як учасниками вказаної процесуальної дії. Крім того, як зазначалося вище, не зазначення у протоколі відомостей про всіх учасників слідчої дії, є неприпустимими. Це в свою чергу лише вкотре свідчать про перебування під час обшуку невідомих осіб.

Також значна різниця у змістах протоколу обшуку та другому примірнику протоколу обшуку, якій вручено особі, у якої проведено обшук, суперечить вимогам, що закріплені у ч. 9 ст. 236 КПК, з якої слідує, що їх зміст повинен бути ідентичним. Вказані обставини беззаперечно свідчить про порушення правил складання протоколу слідчої (розшукової) дії - обшук, а тому викликає у суду сумніви у дійсності та вірогідності, викладених у вказаному протоколі відомостей.

Отже, всі вищезазначені обставини в сукупності однозначно вказують на те, що слідча (розшукова) дія - обшук, та процесуальна фіксація (оформлення) ходу і результатів даної слідчої дії, яка відображена у згаданому протоколі обшуку від 28.09.2016 року, була проведена слідчим ОСОБА_172 , з грубим порушенням вищезазначених вимог КПК України.

Тому, наведені обставини тягнуть за собою визнання недопустимими доказами даних, які містяться у протоколі обшуку від 28.09.2016 року та всіх вилучених речей та документів, зазначених в описі, що є додатком до протоколу, зокрема грошових коштів, а саме грошової купюри номіналом 100 доларів США серія та номер KB48666411C, яка визнана речовим доказом на підставі постанови слідчого про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів від 29.08.2016 (т.11 а.с.164-165).

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, що заявлене, в ході судового розгляду, захисником обвинуваченого ОСОБА_25 - адвокатом ОСОБА_26 клопотання, підтримане обвинуваченим, про визнання протоколу обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_7 від 28.09.20176року (т.12 а.с.33-39), у зв`язку з тим, що він був одержаний з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

Показання в судовому засіданні свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_36 про те, що працівники правоохоронних органів, які приймали участь в проведенні обшуку, нічого не могли підкинути, суд оцінює критично і не бере до уваги, оскільки як встановлено в ході судового розгляду, слідча (розшукова) дія - обшук, та процесуальна фіксація (оформлення) ходу і результатів даної слідчої дії, яка відображена у згаданому протоколі обшуку від 28.09.2016 року, була проведена слідчим, з грубим порушенням вищезазначених вимог КПК України, зокрема не було забезпечно постійної участі двох понятих, учасники покидали приміщення будинку, власниця квартири відлучалась до іншої кімнати, що об`єктивно вказує на те, що певний час дії учасників обшуку були безконтрольними.

Крім того, суд враховує, що під час допиту як свідок ОСОБА_31 , так і свідок ОСОБА_73 однозначно стверджували, що під час проведення обшуку ніхто із учасників слідчої дії приміщення будинку не покидав. Однак вказані показання свідків повністю спростовуються відеозаписом із камери відеоспостереження, що оснащена при вході з будинку, а тому вони є таками, що не відповідають дійсності. Вказані обставини вказують на те, що свідки ОСОБА_31 та ОСОБА_73 повідомляють суду не всі обставини даної справи, а лише ті, які вважали за потрібне, тобто свідчить про їх намагання подати події так, щоб вони узгоджувалися із обставинами, викладеними у протоколі обшуку. Це в свою чергу викликає обґрунтований сумнів у достовірності показань свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_36 , в частині того, що під час обшуку нічого не могли підкинути ОСОБА_25 , а тому суд їх оцінює критично, і не може покласти їх в основу вироку за відсутності достатньої сукупності інших належних та допустимих доказів.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що ключові докази, зокрема купюри номіналом по 100 доларів США серії та номера: HF 23796240 D; KB48666411C, які згідно пред`явленого обвинувачення є предметом неправомірної вигоди, отримані при проведені обшуку за місцем проживання як обвинуваченого ОСОБА_21 , так і обвинуваченого ОСОБА_25 , внаслідок істотного порушення вказаних їх прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції, ст. 62 Конституції України, ст.ст. 17, 20 КПК, а тому суд на підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК визнає їх недопустимими доказами, у зв`язку з чим, згідно ст. 86 КПК, суд не може посилатися на них при ухваленні судового рішення.

Водночас суд звертає увагу, що встановлення походження грошових коштів, які використовувались під час проведення слідчих дій, та виявлення їх у обвинуваченого, і особливо в кримінальних провадженнях щодо отримання неправомірної вигоди, - має суттєве значення, що має доводиться стороною обвинувачення, на підставі належних та допустимих доказів. Однак, протокол обшуку, складений з порушенням вимог КПК України, не може прийматися судом до уваги, на підтвердження даних обставин.

Також інші докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_21 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, а саме: протоколи огляду речей від 29.09.2016 року з додатками (т.5 а.с.114-116, а.с.119-148); протокол додаткового огляду речей від 03.11.2016 року з додатком (т.5 а.с.151-155); постанови про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 29.09.2016 року (т.5 а.с.117-118) та від 03.11.2016 року (т.5 а.с.149-150); висновок експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи документів № 68/17-33/694/17-33 від 11.01.2017 року (т.13 а.с.19-22), та обвинуваченого ОСОБА_25 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 309 КК, а саме: протокол огляду речей від 29.09.2016 року з додатками (т.11 а.с.160-163); постанова про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 29.09.2016 року (т.11 а.с.164-165) та від 07.12.2017 року (т.11 а.с.212-213); висновок експерта № 19/7-02/1041 від 25.11.2016 року (т.11 а.с.208-211), є похідним, оскільки є фактичними даними, отриманими внаслідок проведення слідчих дій з речами та предметами, вилученими під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , які проведено з істотними порушеннями вимог КПК України.

Також у ч. 5 ст. 101 КПК України зазначено, що висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

Враховуючи вищевикладене, практику Європейського суду з прав людини та концепцію "плодів отруєного дерева", а також, що обшуки за місцем проживання ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , проведені з порушенням вимог чинного законодавства, судом дані речові докази визнаються недопустимими, оскільки здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, і як наслідок: вищеперераховані протоколи огляду речей, постанови про визнання речовими доказами та висновки експертів суд визнає недопустимими доказами.

Встановлені порушення вимог КПК України під час проведення НСРД.

Як вбачається із пред`явленого обвинувачення ОСОБА_21 та ОСОБА_25 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, під час проведення 28.09.2016 року обшуків за місцем їхнього проживання, у житлі ОСОБА_21 була виявлена грошова купюра номіналом 100 доларів США серії HF 23796240 D, а у житлі ОСОБА_25 грошова купюра номіналом 100 доларів США KB48666411C, які згідно протоколу використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 12.08.2016 року, серед інших, вручені ОСОБА_46 для передачі в якості неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 106, ч. 1 ст. 273 КПК України огляд заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів та їх вручення є процесуальною дією, яка входить до складу негласної слідчої (розшукової) дії, зокрема контролю за вчиненням злочину, та проводиться з метою попередньої ідентифікації цих коштів з подальшим використання, як засобу під час проведення відповідної негласної слідчої дії.

Судом встановлено, що зміст постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) від 04.08.2016 року (т.10 а.с.14-16) суперечить змісту протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 12.08.2016 (т.4 а.с.80-81), в частині походження грошових коштів, оскільки в постанові прокурора зазначено, що грошові кошти у сумі 800 доларів США необхідно отримати у фінансовому відділі УВБ ГУ ДФС у Київській області, а у протоколі вказано, що грошові кошти у сумі 800 доларів США належать громадянину ОСОБА_46 , що є неприпустимим. Це в свою чергу обґрунтовано ставить під сумнів достовірність відомостей, викладених у вищезазначеному протоколі.

Вказані обставини в сукупності позбавляють суд можливості встановити той факт на яких законних підставах вказані грошові кошти були використані під час проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки, дана інформація має значення для перевірки результатів процесуальної дії, а тому є грубим порушенням кримінального процесуального законодавства і відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України не може визнаватися допустимим доказом.

Як слідує із пред`явленого обвинувачення обвинуваченим, 15 серпня 2016 року близько 15 год. 28 хв. ОСОБА_18 , знаходячись біля Київської митниці ДФС на автомобільному майданчику для парковки за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, міжнародний аеропорт, отримав від ОСОБА_49 суму неправомірної вимоги в розмірі 800 доларів США, а саме 8 купюр номіналом по сто доларів США, з метою подальшої передачі її частини службовим особам Київської митниці ДФС ОСОБА_21 та ОСОБА_25 .

Так, згідно протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 12.08.2016 (т.4 а.с.80-81) 12 серпня 2016 року ОСОБА_46 були вручені ідентифіковані грошові кошти в сумі 800 доларів США, а саме 8 купюр номіналом по 100 доларів США, серед іншого і купюри номіналом по 100 доларів США серії та номера: HF 23796240 D; KB48666411C, які згідно пред`явленого обвинувачення, були вилучені при проведені обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_21 та обвинуваченого ОСОБА_25 відповідно.

Із протоколу про результати аудіо-, відео контролю за особою від 26.10.2016 року (т.10 а.с.90-93) відомо, що 15 сепрня 2016 року ОСОБА_44 передав ОСОБА_18 купюри номіналом по 100 доларів, які дістав з правого карману брюк, та купюри номіналом по 100 доларів, які дістав із лівого карману брюк. Однак у ньому не зафіксовані жодні ідентифікаційні ознаки грошових коштів: серії та номери, які ОСОБА_44 передав ОСОБА_18 , що в свою чергу позбавляє суд можливості перевірити чи саме ідентифіковані грошові кошти передав ОСОБА_60 . ОСОБА_18 .

Також слід зазначити, що суд був позбавлений можливості, в ході судового розгляду, з`ясувати та первірити відеозапис, що містяться на карті пам`яті № 35т, що є додатком до протоколу про результати аудіо-, відео контролю за особою від 26.10.2016 року (т.10 а.с.94), на відповідність інформації, що зафіксована у цьому протоколі, оскільки вказаний носій інформації не зміг бути відтворений та досліджений у судовому засіданні, через його відсутність.

Згідно положень ч. 2 ст. 23 КПК України не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.

Таким чином, суд не може прийняти до уваги в якості допустимого доказу, надану стороною обвинувачення карту пам`яті № 35т (т.10 а.с.94), оскільки судом безпосередньо інформація, яка на ній містилась не змогла бути дослідженою, у зв`язку з її відсутністю на вказаному носії інформації.

Недослідження зазначених матеріалів призводить до оперування судом доказами, допустимість яких є імовірною, що в контексті презумпції невинуватості є неприпустимим для обґрунтування рішення про винуватість особи та може свідчити про порушення права особи на справедливий суд.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що інформація, яка міститься на карті пам`яті № 35т (т.10 а.с.94), не може бути доказом вчинення обвинуваченими, інкримінованого їм кримінального правопорушення, оскільки фіксація результатів негласних слідчих (розшукових) дії здійснюватись органом досудового розслідування неналежним чином, в порушення вищезазначених вимог кримінального процесуального законодавства, а відтак суду недоведено достовірність цих результатів.

Таким чином, зі змісту протоколу про результати аудіо-, відео контролю за особою від 26.10.2016 року (т.10 а.с.90-93) неможливо встановити чи є передані кошти 15 серпня 2016 року ОСОБА_61 . ОСОБА_18 саме тими коштами, які вручались ОСОБА_46 відповідно до протоколу вручення від 12.08.2016 року.

Також у судовому засіданні було досліджено протокол № 45т про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 29.09.2016 року. У вказаному протоколі зафіксована лише телефонна розмова між ОСОБА_45 та ОСОБА_18 , яка відбулася 15.08.2016 року, де про розмови в прямій чи завуальованій формі щодо отримання грошової вигоди за будь-яке сприяння взагалі не йдеться. Також у вказаному протоколі взагалі не зафіксовано жодних фактів щодо передачі ОСОБА_45 грошових коштів ОСОБА_18 .

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що 12 серпня 2016 року ОСОБА_46 були вручені заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 800 доларів США, які поміщені до бокових кишень брюк по 400 доларів США до кожної. Водночас НСРД за участю ОСОБА_49 , в рамках цього кримінального провадження, проводиться лише 15 серпня 2016 року. Тобто протягом 3 днів місце перебування та зберігання грошових коштів, які були заздалегідь ідентифіковані, вручені ОСОБА_46 в присутності понятих та надані йому для надання в якості неправомірної вигоди працівникам митниці, невідоме. Однак є цілком логічним, що ці кошти не могли весь цей час зберігатися в брюках ОСОБА_49 , оскільки це одяг, що використовується як частина повсякденного чи офіційного гардеробу.

Як зазначалося вище, із доказів наданих стороною обвинувачення, неможливо встановити номери та серію купюр, які 15 серпня 2016 року ОСОБА_44 передав ОСОБА_18 , зокрема чи були серед купюри номіналом по 100 доларів США серії та номера: НОМЕР_52 D; KB 48666411C, а не будь-які інші, з огляду на те, що до проведення НСРД грошові кошти знаходилися у вільному володінні ОСОБА_49 , то останній міг розпоряджатись ними та використати в будь-яких цілях.

На думку суду, така неконтрольованість грошових коштів (зокрема вручення грошових коштів ОСОБА_46 за декілька днів до проведення НСРД) і невизначеність джерела їх походження, як і по суті неофіційність використання оперативними співробітниками правоохоронного органу заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів, оскільки як зазначено вище зміст постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 04.08.2016 року (т.10 а.с.14-16) суперечить змісту протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 12.08.2016 (т.4 а.с.80-81), в частині походження грошових коштів, ставить під сумнів як правомірність використання вказаних грошових коштів, так і допустимість отриманих за наслідками їх використання результатів в якості фактичних даних у кримінальному провадженні, оскільки їх застосування при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій в якості спеціальних засобів, які дозволяють в порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, отримати інформацію про злочин, або особу, яка його вчинила є невід`ємною складовою як законності іх проведення так і використання отриманих внаслідок їх застосування відомостей в якості допустимих доказів у кримінальному провадженні. Це в свою чергу є підставою для визнання протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих засобів з додатком від 12.08.2016 року (т.4 а.с.80-84) недопустимим доказом.

Щодо інших грубих процесуальних порушень, які були допущені органом досудового розслідування під час досудового розслідування.

Як вбачається із заяви ОСОБА_49 , яка була адресована начальнику УВБ ГУ ДФС у Київській області від 11.07.2016 року, та зареєстрована за вхідним № 12/"3", ОСОБА_44 повідомив про те, що старший державний інспектор ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 вимагає з нього неправомірну вигоду у сумі 600 доларів США з кожного митного оформлення за некорегування митної вартості у більшу сторону (т.4 а.с.49).

Згідно супровідного листа, за підписом в.о. начальника УВБ ГУ ДФС у Київській області від 11.07.2016, вищезазначену заяву ОСОБА_49 направлено до прокуратури Київської області. Вказаний супровідний лист містить лише вхідний штамп з надписом "Прокуратура Київської області" з датою 11.07.2016 вх. № 24517 вх-16 та резолюцію невідомої особи такого змісту: " ОСОБА_88 , внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування" (т.4 а.с.48).

Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Системний аналіз положень ст. 214 КПК України дозволяє дійти до висновку, що однією з обов`язкових умов для внесення відомостей до ЄРДР є виявлення діяння, яке містить склад злочину, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.

Водночас невідома особа, яка скоріш за все займає керівну посаду в прокуратурі Київської області, оскільки має повноваження надавати вказівки ОСОБА_165 , який являвся на той час слідчим 1 СВ СУ прокуратури Київської області, та слідчий, якому була надана відповідна вказівка, всупереч вимог закону не внесли відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на підставі вищезазначеної заяви ОСОБА_49 , не розпочали розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей не надали заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Зі змісту витягів з ЄРДР, які роздруковані 11.07.2016 (т.4 а.с.3, 4) та 17.08.2016 (т.4 а.с.5) вбачається, що підставою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стали матеріали правоохоронних та контролюючих органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. В той же час жодних відповідних матеріалів правоохоронних та контролюючих органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, які б могли слугувати підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стороною обвинувачення не надано. Вказані обставини підтвердив і свідок ОСОБА_29 , в яких показав, що по вказаному факту не заводилася оперативно-розшукова справа, а оперативне супроводження ним здійснювалось виключно після внесення відомостей до ЄРДР. Отже, невстановленим залишився факт, з яких джерел правоохоронним та контролюючим органам стало відомо про вчинення чи готування до кримінального правопорушення. Це свідчить про незаконність внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань з вказаних підстав

Окрему увагу слід звернути на короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та відповідну попередню кваліфікацію. Так до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості про те, що: "Працівники правоохоронного органу вимагають неправомірну вигоду". Без будь-якої конкретизації, якого органу, які особи, за що вимагають неправомірну вигоду.

З огляду на те, що стороною обвинувачення не надано до суду жодного доказу, на підтвердження того, що вищезазначена інформація, була отримана у спосіб передбачений кримінальном процесуальним законодавством, тобто з дотримання процесуальної форми проведення окремих заходів із отримання доказу, яка відповідає загальним правилам фіксації кримінального провадження, суд вважає, що зазначення у витягу "матеріали правоохоронних та контролюючих органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень" було лише формальною підставою для внесення відомостей до ЄРДР.

Фактично короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення надавав можливість правоохоронцям, щодо безмежного свавілля і здійснення досудового розслідування щодо всіх працівників правоохоронного органу, навіть не конкретизуючи працівники якого саме правоохоронного органу, що є неприпустимим.

Крім того, суд звертає увагу, що положеннями законодавства України, чинного на момент внесення до ЄРДР відомостей, тобто 11.07.2016 року, не було безпосередньо визначено статус митних органів саме як правоохоронних органів. Тому для віднесення митних органів до правоохоронних необхідно було проаналізувати низку нормативно-правових актів.

Отже, досудове розслідування у справі про вимагання неправомірної вигоди розпочато без будь-якої конкретизації та інформації про те, хто, за що вимагає, де, у кого і при яких обставинах. Тобто слідство розпочато у спосіб, який дозволяв провокацію і вибір учасників, в тому числі маніпуляції з заявником та визначення майбутнього підозрюваного. Будь-який подібний факт міг бути розслідуваний щодо інших осіб у такому кримінальному провадженні. Викладене дозволяло вчиняти підбурення до злочину та однозначно порушувало право на захист обвинувачених вже на цій стадії розслідування.

У свою чергу заява ОСОБА_49 від 11.07.2016 року в якій він повідомив про злочин, вчинений іншими особами, оскільки працівники Київської митниці ДФС, відповідно до визначеного законом правового статусу не визначено чітко як правоохоронні органи, за іншими обставинами, тобто фактично про інший злочин - не була вирішення в порядку ст. 214 КПК України, а досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110000000364 від 11 липня 2016 року, яке було зареєстроване за іншим фактом, а саме за фактом абстрактного вимагання неправомірної вигоди невстановленими працівниками правоохоронних органів, було продовжене вже на підставі заяви ОСОБА_56 .

Вказані обставини додатково підтверджуються і тим, що слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 , якому саме і було доручено внести відомості на підставі заяви ОСОБА_49 до ЄРДР, вказані дії виконані не були, а останнім цього ж числа (11.07.2016) складено протоколом попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, в якому ОСОБА_46 повідомлено про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016110000000364 (т.4 а.с.50-51).

Крім того, суд звертає увагу, що у вказаному протоколі слідчий вже зазначає, у зв`язку з прийнятим рішенням про залучення ОСОБА_49 до НСРД, йому роз`яснено відповідні права та обов`язки. Водночас постанова про залучення особи до конфеденційного співробітництва та проведення інших НСРД, датована 13.07.2016 року. Тобто апріорі слідчий ОСОБА_88 до 13.07.2016 не міг знати про залучення ОСОБА_49 до НСРД.

Винесення ним відповідного протоколу про попередження ОСОБА_49 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016110000000364 логічному поясненню не піддається.

Як убачається з витягу з ЄРДР від 18 серпня 2016 року, тобто після проведення НСРД у цьому кримінальному провадженні фабулу в реєстрі було змінено таким чином: "Старший державний інспектор ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 , використовуючи своє службове становище, з метою одержання неправомірної вигоди длля себе, за попередньою змовою з ОСОБА_18 вимагав та отримав від ОСОБА_49 неправомірну вигоду в сумі 800 доларів США за дві одиниці вантажівок з вантажем за не завищення митної вартості товару та в подальшому по 600 доларів США з кожної вантажівки (т.4 а.с.6-7).

Аналогічно слідує із витягу з ЄРДР від 13 січня 2017 року, тобто після проведення НСРД у цьому кримінальному провадженні, зокрема і щодо ОСОБА_25 , фабулу в реєстрі було змінено, і доповнено, тим, що частина неправомірної вигоди передається начальнику управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Київської митниці ДФС ОСОБА_25 (т.4 а.с.1-2).

Отже, заяву ОСОБА_49 від 11 липня 2016 року про злочин, в якій він повідомив фактично про інший злочин, а саме вчинений службовами особами Київської митниці ДФС, не було зареєстровано в порядку ст. 214 КПК України, а лише долучено до іншого кримінального провадження.

Натомість у матеріалах кримінального провадження відсутні процесуальні документи щодо початку досудового розслідування щодо службових осіб Київської митниці ДФС чи м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС, а також постанови про об`єднання/виділення в окреме провадження матеріалів досудового розслідування щодо цих осіб з кримінального провадження № 42016110000000364 від 11 липня 2016 року.

З огляду на зазначене суд вважає, що кримінальне провадження за фактом вимагання неправомірної вигоди службовими особами м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС, відповідно до вимог ст. 214 КПКУкраїни взагалі не розпочиналось, а всі слідчі дії, НСРД стосовно обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_21 та ОСОБА_25 проведені поза межами кримінального провадження, тобто всі докази стороною обвинувачення зібрані у непроцесуальний спосіб (без внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у порядку ст. 214 КПК України), тобто поза межами кримінального провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недотримання органом досудового розслідування норм кримінально-процесуального законодавства при проведенні досудового розслідування, а саме положень ст. 214 КПК України. Зазначене ставить під сумнів отримані стороною обвинувачення докази при проведення досудового розслідування щодо обвинувачених. Вказані обставини є окремою підставою для визнання фактичних даних, що містяться у протоколах за результатами проведення слідчих дій та НСРД недопустимими.

Також, суд звертає увагу, що як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_45 на підставі заяви від 13.07.2016 року добровільно надано фотозображення телефону, а саме додатку "Viber", де зафіксована його переписка із ОСОБА_21 (т.4 а.с.60, 61-65). Водночас на вказаних фото відсутня дата надійшовших та відправлених повідомлень, а лише зазначено їх статус "вчора".

Зі змісту протоколу огляду речей від 13.07.2016 року (т.4 а.с.72-79) слідує, що предметом цього огляду був мобільний телефон "Lenovo", яким користується ОСОБА_44 , який був наданий ним добровільно, з якого вбачається, що вищезазначена переписка у додатку "Viber" між ОСОБА_45 та ОСОБА_21 , вже є датованою, а не зі статусом "вчора", а саме 05.07.2016 року. Це свідчить про те, що фото цієї переписки, приєднані ОСОБА_173 разом із заявою від 13.07.2016 року, робились ОСОБА_45 06.07.2016 року, тобто ще до його звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів та, відповідно, за 5 днів до реєстрації цього кримінального провадження.

Таким чином, фактичні дані, які містяться у цьому протоколі, були здобуті органом досудового розслідування без дотримання вимог ст. ст. 105, ст. 86, ч. ч. 2 і 3 ст. 214 КПК України. Тому фактичні дані, які містяться у протоколі огляду речей від 13 липня 2016 року (т.4 а.с.72-79), суд визнає недопустимими доказами.

На думку суду надані стороною обвинувачення докази не лише не доводять винуватість обвинувачених, а взагалі є недопустимими, оскільки всі докази стороною обвинувачення зібрані у непроцесуальний спосіб (без внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у порядку ст. 214 КПК України), тобто поза межами кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає, що представлені до суду стороною обвинувачення докази здобуті з тими порушеннями кримінального процесуального закону, які підривають довіру щодо їх достовірності. А тому використання цих доказів не буде відповідати вимогам справедливого судочинства. Представлені стороною обвинувачення докази не є настільки переконливими, що давало б суду підстави дійти висновку про винуватість обвинувачених "поза розумним сумнівом".

Водночас суд вирішив не обмежуватися лише наведеними висновками для прийняття рішення по суті висунутого обвинувачення ОСОБА_18 , ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , надавши, у такому випадку, виключно за для досягнення істини у справі, оцінку доказам, якими сторона обвинувачення обґрунтувала свою позицію про винуватість: ОСОБА_18 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК; ОСОБА_21 та ОСОБА_25 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

Мотиви визнання доказів неналежними.

Так, стороною обвинувачення не подано жодного доказу, що 17.08.2016 року ОСОБА_21 та ОСОБА_25 отримали від ОСОБА_174 , за посередництва ОСОБА_175 , грошові кошти в розмірі 100 доларів США та 600 доларів США відповідно, за те, що нібито, було здійснено митне оформлення вантажу ПП "Альборз": "горіхи фісташки; ізюм; інжир; фініки, курага та інше", який надійшов 09.08.2016, в зону митного контролю ВМО № 1 митного поста "Східний термінал" Київської митниці, за заявленою митною вартістю.

Також стороною обвинувачення не подано жодного доказу, що 14.09.2016 року ОСОБА_21 та 15.09.2016 року ОСОБА_25 отримали від ОСОБА_174 , за посередництва ОСОБА_175 , грошові кошти в розмірі 100 доларів США та 1000 доларів США відповідно, за те, що нібито було здійснене митне оформлення вантажу ПП "Альборз", за погодженою митною вартістю, а саме: 1 вантажівку з товаром "виноград сушений - ізюм" загальною вагою приблизно 21 000 кг за ціною 1,6 долари США за 1 кг, та 1 вантажівку з товаром "арахіс" загальною вагою приблизно в 1 520 кг за ціною в 1,27 долари США за 1 кг.

Так, аналізуючи зміст повідомлень між ОСОБА_21 та ОСОБА_45 , які зафіксовані у протоколі огляду від 13.07.2016 року, а також у протоколі огляду від 29.09.2016 року (т.5 а.с.119-148) вони не висвітлюють наявність в діях ОСОБА_21 ознак висловлення ОСОБА_46 прохання, поєднаного з вимаганням, щодо надання неправомірної вигоди в розмірі 600 доларів США для нього та керівництва через його довірену особу ОСОБА_18 за здійснення митного оформлення вантажу ПП " Альборз " за заявленою митною вартістю. Суд не зміг ідентифікувати конкретні дії, які ОСОБА_21 мав би вчинити або від яких мав би утриматись він особисто або інші особи на користь ОСОБА_49 та ПП " Альборз " за надання йому неправомірної вигоди. Єдине схоже до змісту пред`явленого обвинувачення, це повідомлення ОСОБА_21 такого змісту: "Ориентир почти правильный, плюс 600 с машины". Водночас, виходячи зі змісту цього повідомлення ОСОБА_21 навіть з урахуванням загального контексту та формату його переписки у менеджері "Viber" із ОСОБА_45 , яка зафіксована у цьому протоколі, а також у протоколі огляду речей від 29.09.2016 року (т.4 а.с.195-196) можна лише зробити припущення щодо дійсного наміру обвинуваченого. Однак, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому суд визнає ці докази ще і неналежними доказами.

Також, детально дослідивши зміст протоколів, складених за результатами проведених у справі негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а також протоколи огляду речей від 03.01.2017, від 04.01.2017, від 05.01.2017, предметом огляду яких були файли, які містились на оптичних носіях інформації, створених за наслідками проведення цих НСРД, встановлено, що вказані докази лише підтверджують факт спілкування та наявність телефонних з`єднань та тривалість телефонних розмов між ОСОБА_18 та ОСОБА_21 , між ОСОБА_18 та ОСОБА_45 , а також між ОСОБА_18 та ОСОБА_25 , які прямо не вказують на дії обвинувачених ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , спрямовані на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_49 через довірену особу ОСОБА_18 , за митне оформлення вантажу ПП "Альборз" за заявленою митною вартістю.

Суд цілком свідомий того, що розмови, зафіксовані внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не можуть містити відверті, щиросердні та чіткі формулювання, що дозволяли б безспірно встановити зміст такої розмови. Вочевидь, особи, які вчиняють злочин, намагаються ускладнити викриття їх протиправної діяльності, завуалювавши її та застосовуючи для цього найрізноманітніші засоби.

Але для доведення винуватості особи у вчиненні злочину встановлено стандарт "поза розумним сумнівом", який означає, що сукупність встановлених обставин повинна виключати будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Отже, фактичні обставини повинні бути встановлені з бодай мінімальним ступенем чіткості та переконливості, який дозволяв би суду зробити висновок щодо винуватості особи в межах пред`явленого їй обвинувачення.

Зі змісту цих протоколів дійсно слідує, що обвинувачені ОСОБА_18 та ОСОБА_21 спілкувалися між собою по мобільному телефону. Водночас їхні розмови неможливо визначити як спільну діяльність щого вимагання неправомірної вигоди від ОСОБА_49 шляхом передачі її через ОСОБА_18 , за митне оформлення вантажу ПП " Альборз " за заявленою митною вартістю, оскільки в них не йде мова прямо або ж опосередковано, або ж з використанням слів, що завуальовано (приховано), давали б суду змогу зробити висновок, що вони спілкуються про неправомірну вигоду, її розмір або ж спосіб її передачі тощо.

Те, що ОСОБА_21 надсилав ОСОБА_18 у месенджері "Viber" повідомлення з приводу різного роду товарів та їхньої митної вартості, серед іншого: "фініки", "фісташки", "інжир", "курага", "ізюм", які відображені у протоколі додаткового огляду речей від 09.11.2016 року (т.4 а.с.144-174) та зміст яких продубльовано у протоколах огляду речей від 29.09.2016 року (т.4 а.с.175-179, т.5 а.с.119-148), то вони не містять інформації, що підтверджує зміст домовленостей між ОСОБА_21 та ОСОБА_18 про передачу грошових коштів та факт одержання ОСОБА_21 неправомірної вигоди.

Також у змісті вищезазначених протоколів, складених за результати НСРД, зафіксовано, що ОСОБА_18 декілька разів спілкувався у телефонному режимі із ОСОБА_25 . Водночас їхні розмови неможливо визначити як спільну діяльність щодо вимагання та отримання неправомірної вигоди із ОСОБА_49 , оскільки спілкування з приводу того, що ОСОБА_18 звертався до ОСОБА_25 з будь-яким проханням та пропозиціями у сприянні у митному оформленні ПП " Альборз ", зокрема щодо погодження митної вартості, не зафіксовано. Співрозмовники жодного разу навіть не згадували ПП " Альборз ", не обговорювали питання щодо оформлення товару за певною митною вартістю, що належить саме ПП " Альборз ".

Також зі змісту вищезазначених протоколів слідує, що обвинувачений ОСОБА_18 та ОСОБА_44 спілкувалися між собою по мобільному телефону. Дійсно у своїх розмовах вони обговорювали порядок митного оформлення та визначення митної вартості різних товарів, ціну певних товарів. Однак, у їхньому змісті відсутня чітка, конкретна та зрозуміла для суду інформація щодо необхідності надання ОСОБА_45 неправомірної вигоди у сумі 600 доларів США за один вантажний автомобіль вантажу, що належить ПП " Альборз ", з яких 500 доларів США ОСОБА_18 передасть ОСОБА_25 , 50 доларів США передасть ОСОБА_21 , а 50 доларів США залишає собі за виконання посередницьких функцій між ним та працівниками митниці.

Також із протоколу додаткового огляду речей від 09.11.2016 року (т.4 а.с.144-174) предметом огляду якого був мобільний телефон, вилучений під час затримання ОСОБА_175 , вбачається, що в ньому містяться фотозображення переписки у месенджері "Viber", зокрема ОСОБА_18 із ОСОБА_61 . Зміст вказаних повідомлень також продубльовано у протоколі огляду речей від 29.09.2016 року (т.4 а.с.175-179). У вказаних повідомленнях зафіксовано різні види товарів, із зазначенням їхнього коду, країни походження, і ціни. Однак вони не містять у собі доказової інформації щодо висунутого в цій частині обвинувачення, оскільки у вказаних повідомленнях відсутня чітка, конкретна та зрозуміла для суду вимога надати ОСОБА_46 неправомірну вигоду ОСОБА_21 та ОСОБА_25 через ОСОБА_18 як їхню довірену особу за погодження та не корегування митної вартості вантажу ПП "Альборз" під час митного оформлення.

Водночас із розмов, що відбулися між ОСОБА_18 та ОСОБА_45 , що зафіксовані у вищезазначених протоколах НСРД, у протоколах огляду, а також переписки у месенджері "Viber", вбачається, що вони досить часто носить характер консультування ОСОБА_18 . ОСОБА_49 з питання порядку заповнення та подання митних декларацій, а також процедури митного оформлення товарів як тих, що належать ПП "Альборз", так і іншим фірмах, на яких працював ОСОБА_44 , зокрема і визначення митної вартості.

Крім того, як вбачається зі змісту протоколу огляду від 02.10.2016 року предметом огляду якого були речі, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_1 (т.4 а.с.216-262), серед іншого були виявлені: копія договору доручення № 1020/218 на митне брокерське обслуговування від 16.06.2015 року; копія контракту ПП "Альборз" № РК 01/2016 від 02.02.2016 щрдр поставки продуктів харчування (ізюм, фінник та фісташка); інвойси, контракти та товаросупровідні документи ПП " Альборз " від 23.07.2016 та від 19.07.2016 на фісташки; митні деклраці ПП "Альборз" № 125130000/2016; № 125110011/2016 ; № 125130000/2016; № 125110011/2016 на товар "горіхи фісташки не смажені та приготовлені іншим способом", різною вагою (т.4 а.с.222-262), а також зі змісту протоколу огляду від 29.09.2016 року, предметом огляду якого були речі, вилучені під час обшуку автомобіля, яким користувався ОСОБА_18 (т.4 а.с.182-187), зокрема, митні декларації ПП "Альборз": форма МД-2 № 125000000/2016/942313; форма МД-3 № 125000000/2016/942313; форма МД-2 № 125000000/2016/942066 (т.4 а.с.192-194).

Тому наявність вищезазначеної документації за місцем проживання ОСОБА_18 та у автомобілі, яким користувався ОСОБА_18 , а також зміст телефонних розмов та зміст переписки у месенджері "Viber" між ОСОБА_18 та ОСОБА_45 , в яких останні дійсно обговорювали порядок митного декларування та митну вартість вантажу, який належав ПП " Альборз ", в силу специфіки діяльності обвинуваченого ОСОБА_175 та ОСОБА_49 , які являються митними брокерами, не викликає в суду будь-якого подиву, а відтак і не може бути єдиним доказом вчинення, інкримінованого обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

Вказані обставини в сукупності вказують на те, що ОСОБА_18 надавав консультативну допомогу як митний брокер під час митного оформлення товарів ОСОБА_45 , зокрема що належать ПП " Альборз ". Про це також свідчить і той факт, що ОСОБА_18 був колишнім працівником митниці та на момент подій працював митним брокером у ТОВ "Консалтинговий Центр", тобто мав багаторічний досвід та знання щодо митного оформлення товарів, зокрема щодо порядку заповнення та подачі митних електронних декларацій. Крім того, як вбачається із протоколу огляду від 03.01.2017 року (т.10 а.с.129-145), в якому чітко зафіксовано, що ОСОБА_18 . перевіряв правильність заповнення ОСОБА_45 митної декларації вантажу ПП " Альборз " на відповідність товаросупровідним документам, та надавав вказівки останньому, що саме повинно бути зазначено у певних графах.

Аналізуючи вказані розмови та досліджуючи усі висловлювання як обвинуваченого ОСОБА_18 , так і свідка ОСОБА_49 , не встановлено ініціативи ОСОБА_18 або будь-якої його особистої зацікавленості у отриманні неправомірної вигоди від ОСОБА_49 за вчинення або невчинення якихось певних дій ОСОБА_21 та ОСОБА_25 під час митного оформлення товару ПП "Альборз", оскільки в ході цих розмов обвинувачений ОСОБА_18 жодного разу не згадував саме за цих працівників митниці і про те, що їм необхідно надати неправомірну вигоду за погодження та не корегування митної вартості товару, а надавав ОСОБА_46 консультації під час митного оформлення товару.

Також стороною обвинувачення не надано беззаперечних доказів того, що надання ОСОБА_21 ОСОБА_46 , який самостійно до нього звернувся з приводу надання йому консультації щодо процедури митного оформлення товару, що не заперечувалося стороною обвинувачення, номеру телефону ТОВ "Консалтинговий Центр", який розташований поряд з м/п "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС, де працював ОСОБА_176 , який займається брокерською діяльністю, з метою надання консультацій щодо здійснення митного оформлення товарів, свідчить про те, що останній є довіреною особою ОСОБА_21 , і є нічим іншим ніж повідомленням про необхідність надання ОСОБА_18 неправомірної вигоди.

Таким чином, роз`яснення обвинуваченим ОСОБА_18 , надані ОСОБА_46 , щодо порядку заповнення митних декларацій, щодо процедури декларування та визначення митної вартості товару, який належить ПП "Альборз", зокрема "фісташки, ізюм, фініки",- ставлять під обґрунтований сумнів наявність наміру ОСОБА_18 саме на пособництво в отриманні неправомірної вигоди від ОСОБА_49 для ОСОБА_21 та ОСОБА_25 за погодження та не корегування митної вартості вантажу ПП "Альборз".

З огляду на вищевикладене суд вважає, що розмови та переписка у месенджері "Viber" щодо порядку митного оформлення товарів, обговорення митної вартості на товари, зокрема "фісташки, ізюм, фініки", певних сум грошових коштів, які велися між ОСОБА_18 та ОСОБА_45 є лише припущенням, здогадками сторони обвинувачення, що в них вони обговорювали саме необхідність надання неправомірної вигоди ОСОБА_21 та ОСОБА_25 через ОСОБА_18 як посередника за здійснене митне оформлення вантажу ПП "Альборз" за заявленю митною вартістю.

Зі змісту протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телеконунікаційних мереж) від 31.10.2016 року (т.10 а.с.115-117), де зафіксована телефонні розмови, що відбулись 28.09.2016 року між ОСОБА_21 та ОСОБА_45 , а також ОСОБА_21 та ОСОБА_18 , слідує, що розмови жодним чином не стосуються пред`явленого обвинуваченим обвинувачення, а тому суд визнає його неналежним доказом.

Також детально дослідивши зміст всіх протоколів, складених за результатами проведення у вказаному кримінальному провадження НСРД, а також протоколи огляду, предметом огляду яких були файли, які містились на оптичних носіях інформації, створених за наслідками проведення цих НСРД, у них не зафіксованого будь-які факти отримання ОСОБА_21 та ОСОБА_25 неправомірної вигоди. Також у них не зафіксовано жодного факту погодження ні ОСОБА_21 , ні ОСОБА_18 із ОСОБА_25 митної вартості вантажу ПП "Альборз": "горіхи фісташки; ізюм; інжир; фініки, курага та інше", та "виноград сушений - ізюм", у розмовах які зафіксовані між останніми та ОСОБА_25 розмовники ніколи навіть не згадували ОСОБА_174 , ПП " Альборз ".

Отже за результатами оцінки результатів НСРД встановлено, що зміст цих протоколів та додатків до них не дає можливості зробити однозначний висновок про те, що ОСОБА_21 та ОСОБА_25 отримали від ОСОБА_174 , за посередництва ОСОБА_175 , неправомірну вигоду за митне оформлення вантажу ПП "Альборз": "горіхи фісташки; ізюм; інжир; фініки, курага та інше", та "виноград сушений - ізюм", за заявленою митною вартістю. Аналіз розмов між ОСОБА_18 та ОСОБА_45 , а також ОСОБА_18 та ОСОБА_21 не надає можливості зрозуміти її зміст та зробити однозначний висновок про те, що митне оформлення товару ПП "Альборз" відбулося за заявленою митною вартістю, виключно за умови попереднього погодження цінової політики із ОСОБА_25 , та надання ОСОБА_45 неправомірної вигоди у розмірі 600 доларів США з одного вантаженого автомобіля ОСОБА_21 та ОСОБА_25 через їхню довірену особу ОСОБА_18 .

Відтак докази отримані внаслідок проведення НСРД в рамках цього кримінального провадження, а саме: протоколи про результати негласної слідчої (розшукової) дії з додатками до них від 29.09.2016 (т.10 а.с.64-70, від 30.09.2016 (т.10 а.с.79-81, 82-86), від 31.10.2016 (т.10 а.с.115-117, 118-121, 122-123); протоколи про результати аудіо-, відеокоонтролю за особою з додатками до них від 26.10.2016 (т.10 а.с.90-93, 94; а.с.95-98, 99, а.с.124-127, 128), а також протоколи огляду речей від 03.01.2017 (т.10 а.с.129-144, 145-154, 155-160, 161-167, 168-178), від 04.01.2017 (т.10 а.с.179-185) та від 05.01.2017 (т.10 а.с.186-190, 191-192, 193-208), суд визнає неналежними доказами.

Детально дослідивши зміст протоколів тимчасового доступу до речей і документів від 27.12.2016 року (т.12 а.с.92-96, та від 21.12.2016 року (т.12 а.с.101-105), відповідно до яких вилучено носій інформації - лазерний диск з електронними документами та їх відображенням, що містять відомості про час, тривалість та місце здійснення вхідних, вихідних дзвінків та коротких текстових повідомлень абонента ПрАТ "МТС-Україна" з абонентських номерів НОМЕР_37 , НОМЕР_54 , та абонента ПрАТ "Київстар" з абонентських номерів НОМЕР_35 , НОМЕР_2 , НОМЕР_47 , НОМЕР_48 відповідно, а також протоколу огляду від 04.01.2017 року, відповідно до якого слідчим оглянуто файли, що відображені на зазначених носіях інформації, та встановлено наявність зв`язків між абонентами (т.12 а.с.106-114 ), встановлено, що ці докази підтверджують лише факт спілкування та наявність телефонних з`єднань та тривалість телефонних розмов між ОСОБА_18 та інспекторами ВМО № 1 м/п "Східний термінал" ОСОБА_177 , ОСОБА_178 та ОСОБА_179 ; між ОСОБА_18 та ОСОБА_25 ; між ОСОБА_21 та інспекторами ВМО № 1 м/п "Східний термінал" ОСОБА_178 та ОСОБА_179 ; між ОСОБА_21 та ОСОБА_25 ; між ОСОБА_25 та ОСОБА_179 , і прямо не вказують на дії обвинувачених ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , спрямовані на отримання неправомірної вигоди через їхню довірену особу ОСОБА_18 .

Також стороною обвинувачення не подано доказів, яким саме чином ОСОБА_21 , займаючи посаду старшого інспектора ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС, та ОСОБА_25 , займаючи посаду начальника управління адміністрування митних платежів Київської митниці ДФС, мали можливість негативно вплинути чи вплинули на процедуру митного оформлення вантажу ПП "Альборз".

Так, п. 1.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфін України № 631 від 30.05.2012 року, встановлено, що митні формальності, передбачені цим порядоком, виконуються одноосібно посадовою особою підрозділу митного оформлення (ПМО), призначеною для виконання митних формальностей за відповідною митною декларацією, згідно з п.3.7 розділу ІІІ цього Порядку. У цьому пункті визначено, що посадова особа ПМО для виконання митних формальностей за відповідною МД призначається в автоматичному режимі Автоматизованою системою митного оформлення в порядку черговості надходження МД для митного оформлення.

Відповідно до Положення про відділ митного оформлення № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС (т.5 а.с.237-252) відділ є несамостійним структурним підрозділом митниці й входить до складу м/п "Східний термінал". Одним із основних завдання Відділу є митний контроль та митне оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Як вбачається зі змісту Положення про управління адміністрування митних платежів Київської митниці ДФС (т.5 а.с.258-273) управління є самостійним структурним підрозділом Київської митниці ДФС, що підпорядковується першому заступнику начальника митниці. Виходячи із завдань і функцій, які закріплені у Положенні, однозначно слідує, що Управління не є підрозділом митного оформлення і його посадові особі не здійснюють митне оформлення вантажів.

В ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що старший інспектор ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 . митне оформлення вантажу ПП "Альборз" не здійснював, а начальник управління адміністрування митних платежів Київської митниці ДФС ОСОБА_25 , виходячи з його посадових обов`язків, не є посадовою особою, яка уповноважена здійснювати митне оформлення вантажу.

У свою чергу в судовому засіданні стороною обвинувачення не подано жодних доказів на предмет того, яким саме чином ОСОБА_21 та ОСОБА_25 забезпечили проведення інспекторами ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС безперешкодне митне оформлення вантажу ПП "Альборз": "горіхи фісташки; ізюм; інжир; фініки, курага та інше", та "виноград сушений - ізюм", за заявленою митною вартістю у товаросупровідних документах.

Водночас допитані в ході судового розгляду свідки ОСОБА_63 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 та ОСОБА_70 , які на той час працювали м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС, детально розповіли про процедуру митного оформлення вантажів та порядок визначення митної вартості, і беззаперечно підтвердили, що свої посадові обов`язки та митне оформлення товарів вони здійснювали відповідно до вимог чинного законодавства. Також підтвердили, що ні ОСОБА_21 , ні ОСОБА_25 , ні будь-хто інший ніколи не звертались до них із проханнями щодо розмитнення вантажу та жодних вказівок щодо прийняття якогось рішення не надавали, всі рішення по визначенню митної вартості кожен інспектор приймав самостійно. З приводу розмитнення вантажу ПП " Альборз " свідки нічого пояснити не змогли через давність подій та у зв`язку із значною кількістю проведених митних оформлень.

Таким чином, жоден із допитаних у судовому засіданні свідків, які були інспекторами м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС, і серед них були ті, які здійснювали розмитнення вантажу ПП "Альборз", не підтвердили фактів будь-якого впливу на них або надання якісь вказівок з боку ОСОБА_21 або з боку ОСОБА_25 щодо визначення митної вартості вантажу ПП "Альборз". Навпаки кожен із них окремо підтвердив, що при будь-якому митному оформленні вантажу кожен інспектор завжди самостійно приймав рішення щодо визначення митної вартості товару відповідно до вимог чинного митного законодавства.

Також вказані показання вищезазначених свідків повністю узгоджуються із показаннями обвинуваченого ОСОБА_21 , в яких він показав, що будь-якого впливу на інспекторів, які здійснювали митне оформлення вантажу, що належать ПП " Альборз ", він не здійснював та і не міг здійснювати, а тому суд вважає їх такими, що відповідають дійсності та приймає до уваги.

Вказані обставини беззаперечно свідчать про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості з приводу впливу чи надання будь-яких вказівок як ОСОБА_21 , так і ОСОБА_25 , інспекторами ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС, при митному оформленні вантажу ПП "Альборз": "горіхи фісташки; ізюм; інжир; фініки, курага та інше", та "виноград сушений - ізюм".

З огляду на вищевикладене, доводи сторони обвинувачення, в частині того, що обвинувачений ОСОБА_21 та ОСОБА_180 мали реальну можливість вплинути на процедуру митного оформлення вантажу ПП " Альборз " та вплинули на інспекторів ВМО № 1 м/п "Східний термінал" під час проведення митного оформлення вантажу ПП "Альборз": "горіхи фісташки; ізюм; інжир; фініки, курага та інше", та "виноград сушений - ізюм", а саме на визначення митної вартості, за заявленою митною вартістю у товаросупровідних документах, ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Показання свідків сторони обвинувачення: ОСОБА_31 , ОСОБА_33 , ОСОБА_36 , будь-яких фактичних даних, які б підтверджували суть обвинувачення, пред`явленого обвинуваченим за ч. 3 ст. 368 КК України, не містять, оскільки вони не були безпосередніми свідками вчинення кримінального правопорушення, а останні надавали показання щодо здійснення процесуальних дій, при яких він були залучені в якості понятих, і по результатам яких були складені протоколи слідчих (розшукових) дій, що визнані судом недопустимими доказами, а тому показання цих свідків судом не приймаються.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 , яка станом на липень-вересень 2016 рік працювала старшим оперуповноваженим з ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області, також не повідомила суду будь-яких відомостей про обставини, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні або мають будь-яке значення для нього.

Дійсно, в ході судового розгляду встановлено, що у ОСОБА_18 були вилучені грошові кошти, які йому надав ОСОБА_44 , які вручались ОСОБА_46 на підставі протоколів про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 13.09.2016 року (т.4 а.с.85-89) та від 28.09.2016 року (т.4 а.с.90-93), що підтверджується: протоколами обшуку від 28.09.2016 року (т.4 а.с.99-103, а.с.109-114); протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_18 (т.4 а.с.124-129); протоколом огляду речей від 29.09.2016 року (т.4 а.с.137-141, а.с.182-187) та від 01.10.2016 року (т.4 а.с.206-213), а також протоколами про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 26.10.2016 року (т.10 а.с.95-99; а.с.124-128). Водночас вказані докази не підтверджують факт надання ОСОБА_18 цих грошових коштів, чи їх частини ОСОБА_21 та ОСОБА_25 .

Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт того, що ОСОБА_18 отримував від ОСОБА_49 грошові кошти, для передачі ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , а тому вказані твердження ґрунтуються виключно на припущеннях сторони обвинувачення.

Тому суд вважає, що дані докази є неналежними, оскільки вони не містять жодних доказів, що мають значення для цього кримінального провадження.

При цьому, суд також вважає, що недостатньо для винесення обвинувального вироку щодо обвинувачених і показань свідка ОСОБА_29 - старшого оперуповноваженого з ОВС УВБ ГУ ДФС у Київській області, який здійснював оперативне супроводження цього кримінального провадження та при вчинення слідчих дій, виконував свої безпосередні функції як службова особа органу якому надано доручення для виконання повноважень органу досудового розслідування, а тому є заінтересованою особою, і його показання лише можуть оцінюватися у сукупності з іншими допустимими доказами, дослідження і перевірку яких суд здійснює в цілому. Крім того, показання свідка ОСОБА_29 не підтверджують факту вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими, а лише стосуються, проведених ним в рамках даного кримінального провадження процесуальних дій. При цьому, висновок та думка свідка ОСОБА_29 про викриття осіб при отриманні неправомірної вигоди, не можуть визнаватися судом доказом у розумінні ст. 95 КПК України.

Також суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_32 та ОСОБА_35 , в частині того, що від заявника ( ОСОБА_49 ) працівники митниці вимагали хабар за митне оформлення товару без будь-яких перешкод, оскільки безпосередніми очевидцями подій щодо вимагання митником від ОСОБА_56 . хабара, вони не була, а ця інформація відома останнім від працівників правоохоронних органів та із обставин, які відбувалися під час слідчих дій. Тому такі показання не можуть визнаватися судом доказом у розумінні ст. 95 КПК України.

Що стосується протоколів обшуку від 28.09.2016, який проведено у офісному приміщенні жовтого кольору на першому поверсі навпроти терміналу "D" аеропорту "Бориспіль" за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, аеропорт, розтований поряд із м/п "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС, яке у своїй діяльності використовувало ТОВ "Консалтинговий центр" (т.4 а.с.120-123); та від 28.09.2016 року, який провелено у службовому кабінеті № 203, розташованого у приміщенні Київської митниці ДФС, що за адресою: м. Бориспіль-7, яким користувався ОСОБА_25 (т.11 а.с.72-75), а також протоколу огляду речей, вилучених під час цього обшуку (т.11 а.с.166-178), то суд вважає, що дані докази є неналежними, оскільки вони не містять жодних доказів, що мають значення для даного кримінального провадження.

Крім того, відповідно до положень ст. 85 КПК України суд визнає неналежними, тобто такими, які не стосуються предмету доказування у цьому кримінальному провадженні, протоколи № 46т, № 47т про результати проведення негласної (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 30.09.2016 року з додатком до них (т.10 а.с.71-78, а.с.79-81, 82-86) та протоколи про результати аудіо-, відео контролю за особою від 26.10.2016 року з додатком до нього (т.10 а.с.100-105, а.с.106-110, а.с.111-113, 114), з огляду на те, що ці документи стосуються головного інспектора відділу протидії митним правопорушенням Київської митниці ДФС ОСОБА_85 , який не є учасником цього кримінального провадження, а відтак ці докази виходять за межі предмету доказування.

Також, досліджені в ході судового розгляду, клопотання та доручення слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ухвали слідчих суддів, не є доказами обставин, що складають об`єктивну стороною діяння, яке інкримінується обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. Так, суд звертає увагу, що процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згода ОСОБА_49 від 13.07.2016 р. та від 02.09.2016 року на добровільне залучення його до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні № 42016110000000364, постанова про залучення особи до проведення НСРД та протокол попередження про недопустимісьб розголошення відомостей досудового розслідування, відповідно до положень ст. 84 КК України не місять доказову базу щодо винуватості обвинувачених.

Процесуальні ж документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні частини другої статті 99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих та зібраних оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб.

Також, суд приходить до висновку, що й всі інші, надані стороною обвинувачення докази, як самі по собі так і в сукупності, не доводять вину обвинувачених у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

З огляду на вищевикладене, надані стороною докази не можуть бути застосовані як докази винуватості обвинувачених у скоєні зазначеного та інкримінованого їм злочину.

Таким чином, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, підтверджуючих обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_21 та ОСОБА_25 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, так само як ОСОБА_18 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, у зв`язку з чим у суду виникли обґрунтовані розумні сумніви щодо винуватості останніх у вчиненні, інкримінованого їм злочину.

Так, доводи сторони обвинувачення, що в обвинувачених виник злочинний умисел направлений на протиправне особисте збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_49 за митне оформлення товарів ПП " Альборз " за заявленою митною вартістю у товаросупровідних документах, без її коригування, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У ст. 51 МК закріплено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Імпортер при митному оформленні товару зобов`язаний надати документи за певним переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. До таких документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносять, зокрема, такі документи як: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа, банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У ч. 1 ст. 55 МК закріплено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу;

4) надходження до органу доходів та зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів та зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також митний орган в певних випадках уповноважений запросити додаткові документи та інформацію в декларанта з метою підтвердження достовірності наданих в декларації відомостей.

Суд звертає увагу, що із аналізу норм митного законодавства, якими врегульовано порядок визначення митної вартості товарів, слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основної вартості згідно з положеннями статей 59, 60 МК України. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

З вищевикладених вимог митного законодавства слідує, що за умови подання імпортером до митного органу всіх необхідних документів, для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, зміст яких підтверджує числове значення заявленої митної вартості за ціною договору, які дозволяють митному органу встановити вартість товару, підстави для прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів або про відмовити у митному оформленні товарів за заявленою митною вартостю відсутні.

При цьому суд звертає увагу, що у пред`явленому обвинувачення стороною обвинувачення, зазначаючи, що обвинувачені отримали неправомірну вигоди від ОСОБА_49 за здійснення митного оформлення за заявленою митною вартістю у товаросупровідних документах, без її коригування, суть понять: "порядок визначення митної вартості товарів"; "підстави для корегування заявленої митної вартості товарів", а також "обсяг повноважень, якими наділений митний орган при здійсненні контролю за правильностю обчислення декларантом митної вартості" не розкрито. У пред`явленому обвинуваченні взагалі не зазначено жодних обґрунтованих підстав для невизнання митним органом, визначеної декларантом, митної вартості товару, як і не наведено обставин, що могли вплинути на її коригування.

Стороною обвинувачення не встановлено, які саме дії повинен був вчинити або навпаки утриматися від їх вчинення обвинувачений ОСОБА_21 , який обіймав посаду старшого інспектора ВМО № 1, виходячи із покладених на нього повноважень, з використанням наданого йому службового становища, спрямованих на митне оформлення товарів ПП " Альборз ", з огляду на те, що в ході досудового розслідування, і в ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що ОСОБА_21 митне оформлення вантажу ПП " Альборз " не здійснював.

Також як вбачається із п. 2.1 Положення про управління адміністрування митних платежів Київської митниці ДФС, де закріплені основні завдання Управління, серед іншого, п. 2.1.2 визначено: здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення та їх бази оподаткування після завершення митного оформлення, з метою забезпечення справляння в повному обсязі митних платежів, проведення роботи з перевірки правильності визначення країни походження товарів, а також зі збирання, аналізу, систематизації цінової інформації. Посилання саме на вказаний пункт Положення, зроблено і у пред`явленому обвинуваченні ОСОБА_25 .

Водночас, суд звертає увагу, що у вказаному пункті Положення визначено, що дії щодо здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів вчиняються посадовими особами Управління після завершення митного оформлення.

Також із аналізу повноваження начальника Управління, із них слідує, що до коментенції останнього не входило здійснення митного оформлення вантажів, а також здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів безпосередньо під час здійснення їхнього митного оформлення.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_25 не міг та не мав повноважень щодо визначення митної вартості товарів під час проведення їхнього митного контролю та митного оформлення.

В свою чергу стороною обвинувачення не встановлено, які саме дії повинен був вчинити або навпаки утриматися від їх вчинення обвинувачений ОСОБА_25 , який обіймав посаду начальника управління адміністрування митних платежів Київської митниці ДФС, виходячи із покладених на нього повноважень, з використанням наданого йому службового становища, спрямованих на митне оформлення товарів ПП " Альборз ".

Також стороною обвинувачення ні в ході досудового розслідування, ні в ході судового розгляду не встановлено та не доведено в якиий саме спосіб чи яким чином ОСОБА_21 , або ОСОБА_18 . погоджували із ОСОБА_25 здійснення митного оформлення товарів ПП " Альборз " за заявленою митною вартістю, без її коригування. В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження факту погодження із ОСОБА_25 митною вартості товару ПП " Альборз " під час здійснення митного оформлення цього товару.

З огляду на вищевикладене, доводи сторони обвинувачення, в частині того, що обвинувачений ОСОБА_25 , відповідно до займаної ним посади - начальника управління адміністрування митних платежів Київської митниці ДФС, був наділений повноваженнями на визначення митної вартості товару безпосередньо під час його митного оформлення, зокрема і прийняття рішення про її коригування, ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

При цьому, суд звертає увагу, що в обвинуваченні, пред`явленому як ОСОБА_21 , так і ОСОБА_25 , не відображено те, що останні могли якимось чином вживати заходів по відношенню до інспекторів ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС щодо вчинення останніми будь-яких дій під час здійснення митного оформлення вантажу ПП " Альборз ".

З огляду на вищевикладене, в ході судового розгляду встановлено, що обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_25 не могли вплинути на процедуру проведення митного оформлення вантажу ПП "Альборз", зокрема здійснювати контроль правильності визначення митної вартості товарів, та на його кінцевий результат, так як вони не були наділені такими повноваженнями, оскільки вони не здійснювали митне оформлення вантажу ПП " Альборз ".

Також на думку суду, вказаними доказами підтверджується той факт, що досудовим слідством не встановлено позапроцесуального впливу обвинуваченого як ОСОБА_21 , так і ОСОБА_25 на інспекторів ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС, які здійснювали митне оформлення вантажу ПП "Альборз", і які мали повноваження здійснювати контроль правильності визначення митної вартості товарів. Зібрані докази не містять інформації про спроби обвинувачених ОСОБА_21 та ОСОБА_25 якимось чином вплинути на прийняття рішень інспекторами ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС, які здійснювали митне оформлення вантажу ПП "Альборз", та про їхні контакти з ними з цього приводу. Згідно досліджених судом доказів, то таких взагалі не вбачається і жодним чином не підтверджується.

При цьому, слід зазначити, що вказані відомості навіть не викладено у пред`явленому ОСОБА_21 та ОСОБА_25 обвинуваченні, не зважаючи на те, що правильність встановлення фактичних обставин справи, як на досудовому слідстві, так і у суді надало б можливість суду правильно дійти висновку про наявність в діях останніх ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України. Разом з цим, орган досудового розслідування навіть не намагався встановити суттєві обставини пред`явленого обвинувачення.

З огляду на вищевикладене, в ході судового розгляду встановлено, що впливу на проходження митних процедур вантажу ПП "Альборз" обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_25 не здійснювали та не могли цього робити, оскільки митне оформлення було проведено інспекторами ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС, яких призначано в автоматичному режимі Автоматизованою системою митного оформлення, прізвища яких навіть не були встановлені в ході досудового розслідування, на яких згідно вимог чинного митного законодавства і були покладені повноваження щодо здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та правильності визначення їх країни походження.

При цьому, суд звертає увагу, що законність та обґрунтованість підстав, процедури та результатів, проведених митних оформлень вантажу ПП "Альборз" інспекторами ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС, ніким не оспорювалась, стороною обвинувачення в ході досудового розслідування не перевірялась, а відтак їх правомірність не викликає сумнівів. Це в свою чергу свідчить про те, що декларантом ОСОБА_45 були дотримані усі необхідні вимоги чинного законодавства.

Також, аналізуючи документи щодо здійснення митного оформлення вантажу ПП " Альборз " встановлено, що декларантом було подано, серед іншого, зовнішньоекономічний контракт № РК 04/2016, інвойс. Як вбачається із специфікації № 1 до цього контракту на товар, який підлягав доставці, це "фісташка сира", країна походження Іран за ціною 7,95 доларів США за 1 кг, "ядро фісташки нежареної", країна походження Іран за ціною 14,50 доларів США за 1 кг (т.4 а.с.235-240) Тобто документи, які підтверджують митну вартість товару.

Крім того, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, на підставі цього само зовнішньогоекномічного контракту № РК 04/2016 від 05.07.2016 року та товаросупровідних документів, поданих особою уповноваженою на роботу з митницею ТОВ "Брок-Віп-Інтер" ПП "Альборз", Одеською митницею ДФС за електронною митною декларацією типу "ІМ-40 ДЕ" № 125130000/2016/8079, 26 липня 2016 року було здійснено митне оформлення товару ПП " Альборз ": "фісташка сира", країна походження Іран за ціною 7,95 доларів США за 1 кг, на Одеській митниці ДФС (т.4 а.с.253-255, 256-257). Згідно податкового навантаження по ВМД сплачено всі обов`язкові податки та збори за розмитнення товару від 26.07.2016 року (т.4 а.с.255). Тобто 26.07.2016 року було здійснено розмитнення аналогічного товару ПП " Альборз " "фісташки" за ціною, яка заявлена в товаросупровідних документах, 7,95 доларів США. Правильність проведення цього митного оформлення не викликає сумніву.

Вказані обставини в свою чергу свідчать про те, що надані ОСОБА_45 до м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС для митного оформлення товару ПП " Альборз " товаросупровідні документи підтверджували правильність визначення митної вартості товарів.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, дослідивши надані декларантом документи, суд вважає, що у інспектора митниці, який здійснював митне оформлення вантажу ПП " Альборз ", були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності, інспектор м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Окрім цього суд звертає увагу, що посилання сторони обвинувачення у пред`явленому обвинуваченні на такі джерела інформації для визначення митної вартості товару як ЄАІС ДФС України, до яких мали доступ ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , з огляду на займані ними посади, не є достатніми для прийняття інспектором митниці рішення про коригування митної вартості товару. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДМСУ України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Тому, хоча показники вартості попередньо імпортованих товарів беруться митним органом до уваги, рішення про коригування митної вартості не може бути визнане законним у разі, якщо відмінність у вартості попередньо імпортованих товарів є єдиною причиною для такого коригування. Отже, відомості з інформаційних систем митних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та бути підставою для здійснення коригування. Тому твердження сторони обвинувачення, щодо визначення рівня митної вартості товарів, що належать ПП " Альборз ", на підставі бази даних ЄАІС ДМСУ, ґрунтуються виключно на припущеннях.

Таким чином, ураховуючи той факт, що ОСОБА_45 були дотримані вимоги МК України при здійсненні митного оформлення товарів, останнім самостійно надано всі необхідні документи для митного оформлення товару, які беззаперечно підтверджували митну вартість товару, а тому інспектори митниці не мали права безпідставно корегувати митну вартість товару, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не встановлено й не підтверджено факт вчинення чи невчинення ОСОБА_21 та ОСОБА_25 як службовими особами, в інтересах ОСОБА_49 будь-якої дії з використанням службового становища.

Таким чином, стороною обвинувачення ні в ході досудового розслідування, ні в ході судового розгляду не встановлено та не доведено, що ОСОБА_21 та ОСОБА_25 вчиняли будь-які дії з використанням свого службового становища, що є необхідним елементом складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, а саме об`єктивною стороною.

Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_45 були дотримані вимоги МК України при здійсненні митного оформлення вантажу ПП "Альборз", а тому потреби у використанні ОСОБА_21 та ОСОБА_25 службового становища для вчинення будь-яких дій в інтересах ОСОБА_49 не було.

Аналіз досліджених доказів переконав суд у тому, що жоден із запропонованих стороною обвинувачення і перевірених у судовому засіданні доказів як окремо, так і в сукупності з іншими доказами, не може бути покладений в безпосереднє підтвердження вини обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

Стороною обвинувачення не подано жодних доказів, що ОСОБА_21 та ОСОБА_25 отримали неправомірну вигоду від ОСОБА_49 , і відповідно не подано жодних доказів, що ОСОБА_18 був пособником у отриманні ОСОБА_21 та ОСОБА_25 неправомірної вигоди.

За таких обставин, доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , за пособництва ОСОБА_18 отримали неправомірну вигоду, спростовуються показами обвинуваченого ОСОБА_21 , свідків, не підтверджуються жодними іншими доказами та не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, оскільки жодних інших доказів не було запропоновано стороною обвинувачення, а докази, які були досліджені в судовому засіданні, не спростовують доводи сторони захисту.

Сумнівний характер вчинення обвинуваченими ОСОБА_21 , ОСОБА_25 інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, та ОСОБА_18 інкримінованого йому кримінального правопорушення ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях, які наведені вище.

Таким чином, ті обставини, які сторона обвинувачення вважала доведеними, жодними належними та допустимими доказами в судовому засіданні не підтверджені та спростовуються показаннями, допитаних судом свідків, та дослідженими матеріалами справи в їх сукупності. А тому ці обставини є лише припущенням обвинувачення і нічим об`єктивно не підтверджені та не свідчать про доведеність вини обвинувачениз у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

Аналізуючи, надані стороною обвинувачення докази з точки зору їх достатності, для визнання ОСОБА_21 , ОСОБА_25 та ОСОБА_18 винними у вчиненні інкримінованого їм злочину, суд вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу того, що старший інспектор ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС та начальник управління адміністрування митних платежів Київської митниці ДФС ОСОБА_25 за посередництва ОСОБА_18 отримали від ОСОБА_174 неправомірну вигоди за те, що ОСОБА_21 та ОСОБА_25 як службові особи, використовуючи своє службове становище, забезпечать митне оформлення вантажу ПП " Альборз " за заявленою у товаросупровідних документах митною вартістю митною вартістю.

Мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення, надані на підтвердження, пред`явленого ОСОБА_25 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Як беззаперечно встановлено в ході судового розгляду слідча (розшукова) дія - обшук за адресою: АДРЕСА_5 , від 28.09.2016 року (т.11 а.с.87-92, 93-94), за місцем проживання ОСОБА_25 , та процесуальна фіксація (оформлення) ходу і результатів цієї слідчої дії, яка відображена у цьому протоколі, була проведена слідчим з грубим порушенням вимог КПК України, у зв`язку з чим протокол обшуку визнано недопустимим доказом, про що детально зазначено вище у мотивувальній частині вироку.

Тому наведені обставини однозначно тягнуть за собою також визнання недопустимими доказами всіх вилучених речей та документів, зазначених в описі, що є додатком до протоколу, зокрема і поліетиленового прозорого пакету прямокутної форми з порошкоподібною речовиною білого кольору, пачки з під цигарок марки "Sobranie Superslims" червоного кольору, всередині якої знаходилась купюра номіналом 5 грн., картка сірого кольору, які були слідчим визнані речовими доказами, на підставі постанови слідчого про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів від 07.12.2017 (т.11 а.с.212-213).

Також як беззаперечно встановлено в ході судового розгляду, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_25 , слідчим не було забезпечно постійної участі двох понятих, учасники покидали приміщення будинку, власниця квартири відлучалась до іншої кімнати, що об`єктивно вказує на те, що певний час дії учасників обшуку були безконтрольними.

Із показань свідків ОСОБА_31 , ОСОБА_36 , та свідка захисту ОСОБА_42 встановлено, що обшук проводили слідчий та ще двоє працівників правоохоронних органів, які не вказані учасниками слідчої дії під час проведення обшуку в протоколі обшуку від 28.09.2016, цих осіб не ідентифіковано і їх процесуальний статус під час проведення слідчої дії не визначено. Пачка із під цигарок із порошком білого кольору в приміщенні кухні була виявлена саме одни із цих працівників.

Крім того, як показала свідок ОСОБА_141 під час проведення обшуку працівники поліції, в той момент як один працівник поліції обшукував одну кімнату, то інші працівники пересувалися вільно по квартирі. Приміщення кухні та зали є суміжними кімнатами, а тому ще до проведення обшуку на кухні туди заходили працівники правоохоронних органів. Вказані показання свідка стороною обвинувачення не спростовані, оскільки показання свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_36 , в частині того, що вони постійно супроводжували працівників правоохоронних органів і слідкували за їхніми діями, суд оцінює критично, так як в ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що свідок ОСОБА_31 під часм проведення обшуку залишала приміщення квартири.

Також як вбачається із показань свідка захисту ОСОБА_42 примішення кухні обшукувалось саме останнім, і коробку з під цигарок було виявлено на прикінці обшуку. Вказані показання свідка ОСОБА_42 повністю узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_36 , в яких останні підтвердили, що коробка із під цигарок із порошком білого кольору, була виявлена, вже після вилучення гроштвих коштів, тобто після завершення обшуку у третій кімнаті. Вказані обставини вказують на те, що послідовність дій слідчого не відповідає зазначеним у змісті протоколу обшуку, де зазначено, що обшук у приміщенні кухні було проведено до обшуку у примішенні третьої кімнати, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 104 КПК.

Таким чином, з огляду на викладене встановлено, що під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_25 дії працівників правоохоронних органів весь час ніхто не контролював, останні під час проведення обшуку мали можливість відвідати і певний проміжок часу безконтрольно перебувати у приміщенні кухні, яка обшукувалась останньою. Під час обшуку були присутніми двоє працівників правоохоронних органів, які не вказані в протоколі, і саме один із яких, а не слідчий, виявляли речовину, яка у подальшому була визнана наркотичним засобом та предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Вказаний факт безумовно викликає сумнів у дотриманні слідчим та іншими працівниками поліції встановленого ст. 236 КПК України порядку проведення обшуку, що за переконанням суду не виключає версію, висунуту стороною захисту.

Як зазначено вище у вироку, показання свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_36 про те, що працівники правоохоронних органів, які приймали участь в проведенні обшуку, нічого не могли підкинути, суд оцінює критично і не бере до уваги.

Це в свою чергу лише свідчить про те, що здобуті в ході обшуку 28 вересня 2016 року фактичні дані щодо знаходження, у обшуканому приміщенні кухні, наркотичого засобу є основними доказами, і на думку суду ці докази є недопустимими, і не можуть бути покладені в основу обвинувачення.

При цьому, суд звертає увагу, що всі інші докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_25 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, є похідними, оскільки є фактичними даними, отриманими внаслідок проведення слідчих дій з речовиною, вилученою під час проведення обшуку в квартирі адресою: АДРЕСА_5 , від 28.09.2016 року.

В ч. 5 ст. 101 КПК України зазначено, що висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими. Оскільки суд визнає протокол обшуку від 28.09.2016 року за місцем проживання ОСОБА_25 недопустимим доказом, під час якого вилучено порошкоподібну речовину, які згідно з висновком експерта № 19/7-02/1041 від 25.11.2016 року, визнана наркотичним засобом, обіг якої обмежено - кокаїн, маса якого в речовині становить 0,9000 г (т.11 а.с.208-211), суд із врахуванням прямих положень ч. 5 ст. 101 КПК України визнає вказаний висновок експерта недопустимим доказом. При цьому вказаний висновок експерта, із врахуванням раніше встановлених судом обставин та позиції сторони захисту щодо можливого походження наркотичного засобу від поліцейських, як і інші докази у справі, не спростовують зазначених тверджень сторони захисту, на спростування яких стороною обвинувачення не надано належних, достатніх і достовірних доказів.

Крім того, як показала свідок захисту ОСОБА_141 їй невідомо походження білого порошку, виявлено в приміщенні кухні, однак він точно не належить її чоловіку ОСОБА_25 . Вказані показання свідка захисту залищились неспростованими стороною обвинувачення, та вони навпаки узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_36 , в яких останні підтвердили, що коли було виявлено у приміщенні кухні порошок, то дружина (свідок ОСОБА_181 ) була дуже здивована і стверджувала, що це не міг бути порошок її чоловіка.

Водночас стороною обвинувачення не надано жодного доказу того, що саме ОСОБА_25 придбав та зберігав вказаний в обвинувачені наркотичний засіб, обіг якого обмежений, адже, сторона обвинувачення не вжила жодних заходів щодо виявлення на вилучених предметах (картка, купюра), упаковці з під цигарок, полетиленовому пакеті, в якому зберігався порошок, білогічних слідів, які могли бути залишені саме особою, причетною до їх зберігання, а висновки щодо зберігання ОСОБА_25 вказаних предметів та речовини сторона обвинувачення зробила лише на припущеннях.

Таким чином, на переконання суду сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом того, що ОСОБА_25 причетний до незаконного зберігання, вилучених в ході проведеного 28 вересня 2016 року обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_7 , наркотичної речовини, обіг якої обмежено, - кокаїн, так як із жодного наданого стороною обвинувачення доказу не слідує, що саме ОСОБА_25 придбав та зберігав його.

Як встановлено в ході судового розгляду квартири АДРЕСА_7 , не належить на праві приватної власності ОСОБА_25 , а належить іншій особі, яка як її власник безумовно мала доступ до приміщення цієї квартири. Дактилоскопічна експертиза за результатами дослідження, виявлених під час обшуку предметів, а саме: поліетиленовиого прозорого пакетику прямокутної форми з порошкоподібною речовиною білого кольору; пачки з-під цигарок марки "Sobranie Superslims" червоного кольору; купюри номіналом 5 грн. та картки сірого кольору з логотипом "Козырная карта", не проводилась.

Вказані обставини свідчать про те, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу того, що саме ОСОБА_25 придбав та зберігав наркотичну речовину, обіг якої обмежено, - кокаїн, адже, сторона обвинувачення не вжила достатніх заходів, оскільки докази, які сторона обвинувачення подала суду на підтвердження висунутого обвинувачення ОСОБА_25 за ч. 1 ст. 309 КК, викликають у суду сумніви, щодо їх достовірності, а також законності здобуття, у зв`язку з чим визнані судом недопустимими та не приймаються до уваги. Це в свою чергу свідчить про те, що висновки щодо придбання та зберігання ОСОБА_25 вказаних речей сторона обвинувачення зробила лише на припущеннях.

З огляду на вищевикладене, надані стороною докази не можуть бути застосовані як докази винуватості обвинуваченого у скоєні інкримінованого ОСОБА_25 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.

Також суд звертає увагу на інші грубі порушення вимог КПК допущенні ораном досудового розслідування.

Виходячи із аналізу норм КПК України, до очевидно недопустимих доказів, належать докази, одержані в разі проведення слідчої дії до внесення відомостей до ЄРДР, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 214 КПК України.

Як встановлено в ході судового розгляду цього кримінального провадження, обшук в приміщенні квартири АДРЕСА_7 проводився слідчим органу досудового розслідування 28 вересня 2016 року, в межах кримінального провадження, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 липня 2016 року за № 42016110000000364, за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368 КК України.

Водночас під час проведення вказаного обшуку слідчим було виявлено та вилучено: поліетиленовий прозорий пакетик прямокутної форми з порошкоподібною речовиною білого кольору.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин, зокрема, після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру, або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із аналізу доказів, наданих стороною обвинувачення, однозначно слідує, що слідчий в ОВС 2 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_167 , порушив вимоги цієї статті та не виконав, покладених на нього обов`язків. Він, виявивши 28 вересня 2016 року, під час проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_7 , обставини, що могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України, не вніс відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань в строки, передбачені законом (не пізніше 24 годин після виявлення), і розпочав досудове розслідування за ст. 309 КК України до внесення відомостей до реєстру.

Відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016110000000593 лише 08.12.2016 року (т.11 а.с.216).

При цьому, як встановлено судом, експертне дослідження виявленої та вилученої під час проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_7 , порошкоподібної речовини білого кольору, проводилось експертом Київського обласного НДЕКЦ МВС України 25.11.2016 року, на підставі постанови про призначення судово-хімічної експертизи, винесеної слідчим в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_89 , 03 жовтня 2016 року, в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42016110000000364 від 11.07.2016 року, за ч. 3 ст. 368 КК України (т.11 а.с.203-204). Тобто, проведення експертного дослідження та прийняття процесуального рішення слідчим, відбулося до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань із правовою кваліфікацією за ст. 309 КК України.

Таким чином, аналізуючи положення ст. 214 КПК України, у взаємозв`язку з вищевикладеними обставинами, суд дійшов висновку, що висновок експерта № 19/7-02/1041 від 25.11.2016 року з додатками до нього (т.11 а.с.208-211), отриманий в межах іншого кримінального провадження, не може бути використаний як доказ у кримінальному провадженню із кваліфікацією ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки отриманий слідчим до внесення відомостей до ЄРДР за такою правовою кваліфікацією.

Отже, оскільки вищевказані вимоги закону були проігноровані стороною обвинувачення, то висновок експерта № 19/7-02/1041 від 25.11.2016 року з додатками до нього (т.11 а.с.208-211), є недопустимим доказом, а тому не може бути використаний судом при прийнятті рішення.

При цьому, позиція сторони обвинувачення, з приводу того, що слідчим під час досудового розслідування цього кримінального провадження не було допущено будь-яких порушень КПК України, оскільки сам факт вилучення невідомої йому речовини під час проведення обшуку не свідчить про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України, та виключно після отримання висновку експерта за результатами дослідження такої речовини, слідчий, маючи об`єктивне підтвердження обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України, і вніс відповідні відомості до ЄРДР, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Так, із системного аналізу положень, закріплених у ст. 214 КПК України, однозначно слідує, що органи досудового розслідування не мають змоги посилатись на необхідність проведення перевірки, як причину невнесення відомостей до ЄРДР, по суті заяви громадянина або після самостійного виявлення ними з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Вказана перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Лише потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку про відсутність ознак складу злочину, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України

Тому не внесення слідчим відомостей до ЄРДР, після виявлення та вилучення ним в ході проведення обшуку, порошкоподібної речовини білого кольору, прямо суперечать вищезазначеним вимогам законодавства, які покладають на слідчого обов`язок, невідкладно, але не пізніше 24 годин, після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР.

З огляду на це, позиція сторони обвинувачення, в частині того, що слідчий лише після отримання висновку експерта за результатами дослідження речовини, вилученої під час обшуку, може прийняти рішення про внесення відомостей до ЄРДР відомостей за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 309 КК України, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам КПК України

Крім того, суду не надано обґрунтування, яким чином та на підставі чого слідчим було прийнято процесуальне рішення про визнання речей, які містяться у спецпакеті № 3902354, а саме порошкоподібної речовини білого кольору, кокаїн, де маса кокаїну в речовині становить 0,9000 г, пачку з-під цигарок марки "Sobranie Superslims" червоного кольору, в середині якої виявлено купюру номіналом 5 грн., картку сірого кольору з логотипом "Козырная карта", речовими доказами в кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР № 42016110000000364 від 11.07.2016 року (т.11 а.с.212-213). Так, стороною обвинувачення взагалі не доведено, що дана речовина має будь-яке відношення до кримінального провадження, а саме, що в силу ст. ст. 91 та 98 КПК України, являється предметом доказування та є речовими доказами у кримінальному провадженні за № 42016110000000364 від 11.07.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Ці обставини однозначно вказують на те, що вказана постанова була винесена слідчим з порушенням КПК України, оскільки визнання речовим доказом наркотичної речовини, обіг якої обмежено - кокаїн, в рамках кримінального провадження № 42016110000000364 від 11.07.2016 року, внесеного за ч. 3 ст. 368 КК України, не відповідає критеріям визначення речовим доказом, що закріплені у ст. 98 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що постанова слідчого в ОВС 1 СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_79 про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів (т.11 а.с.212-213), є також недопустимим доказом.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Частина 5 вказаної статті наголошує, що обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. Таким чином зі змісту вищевказаної статті слідує, що тимчасово вилученим майном вважаються вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.

В судовому засіданні встановлено, що вилучений, відповідно до протоколу обшуку від 28.09.2016 р., в приміщенні квартири АДРЕСА_7 , поліетиленовий прозорий пакетик прямокутної форми з порошкоподібною речовиною білого кольору, не відноситься до переліку речей, на яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді від 26.09.2016 року, на підставі якої слідчим проведено слідчу дію - обшук (т.11 а.с.86).

При цьому, зі змісту ч. 1 ст. 169, ч. 5 ст. 171 КПК України, випливає, якщо стосовно вилученого під час обшуку майна, яке не було включено до відповідного переліку, передбаченого в ухвалі слідчого судді, та, яке не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, слідчий, прокурор не внесли клопотання в порядку і строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України, то воно повинно бути якнайшвидше повернуто володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

В той же час, стороною обвинувачення не на надано доказів на підтвердження того, що прокурор або слідчий звертались в порядку, передбаченому главою 17 КПК України, щодо вирішення питання про накладення арешту на тимчасово вилучений, під час проведення обшуку, поліетиленовий прозорий пакетик прямокутної форми з порошкоподібною речовиною білого кольору. Це в свою чергу додатково вказує на те, що слідчий, вилучивши в ході обшуку, вказану порошкоподібну речовину білого кольору, вважав, що вона відносить до предметів, які вилучені законом з обігу, оскільки до переліку речей, для виявлення яких було надано дозвіл на проведення обшуку ухвалою слідчого судді, вона не входить, а з клопотанням про накладення арешту він не звертався.

Таким чином, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, підтверджуючих обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_25 обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК, у зв`язку з чим у суду виникли обґрунтовані розумні сумніви щодо винуватості ОСОБА_25 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.

Враховуючи встановлені судом обставини під час розгляду справи, сторона обвинувачення не довела, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК вчинене обвинуваченим ОСОБА_25 , оскільки всі наявні у матеріалах кримінального провадження докази, які становили невід`ємну та основну частиною доказової бази, на яких ґрунтувалося обвинувачення, визнані судом недопустимими, так як стороною обвинувачення грубо порушено кримінально-процесуальне законодавство під час їх збору.

Підстави для виправдання обвинуваченого ОСОБА_21 за висунутим йому обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Здійснюючи сукупну оцінку зібраних у кримінальному провадженні доказів, наданих стороною обвинувачення, на підтвердження пред`явленого ОСОБА_21 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, суд робить висновок, що вони відповідають критеріям належності, допустимості, достовірності, однак у своїй сукупності не підтверджують наявність всіх елементів складу інкримінованого ОСОБА_21 кримінального правопорушення, у зв`язку з чим суд зазначає наступні мотиви для його виправдання.

Згідно зі ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі об`єктивних та суб`єктивних ознак, які визнають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин, тобто включає в себе наступні елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона.

Частина 2 статті 364 КК України встановлює кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох ознак у їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК.

Під зловживанням службовим становищем слід розуміти будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов`язаних з її посадою.

Зловживання службовим становищем передбачає наявність взаємозв`язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності. Службова особа при зловживанні у будь-якій формі прагне скористатися своїм службовим становищем, яке передбачає як наявність визначених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень (прав і обов`язків), так і наявність фактичних можливостей, які надає їй сама посада (її загальновизнана вага, важливість, впливовість).

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього злочину є вчинення його всупереч інтересам служби. Зазначена ознака вказує на те, що при вчиненні цього злочину завжди порушуються певні інтереси, яких службова особа повинна дотримуватись і охороняти.

При кваліфікації діяння за ст. 364 КК України достатньо встановити наявність у поведінці службової особи хоча б одного із зазначених мотивів, в даному випадку - корисливий мотив та вчинення дій в інтересах третіх осіб, відсутність зазначених мотивів виключає можливість кваліфікації діяння за ст. 364 КК України.

При цьому, під корисливим мотивом слід розуміти прагнення службової особи шляхом використання свого службового становища всупереч інтересам служби одержати незаконну матеріальну вигоду чи позбутися матеріальних витрат.

Під інтересами третіх осіб слід розуміти прагнення службової особи шляхом незаконного використання свого службового становища догодити начальству, надати переваги чи пільги або звільнити від передбачених законом обов`язків родичів, членів сім`ї, знайомих та інших осіб. Інтереси третіх осіб можуть носити як матеріальний, так і нематеріальний характер, а третіми особами, в інтересах яких протиправно діє службова особа, можуть бути не тільки фізичні, але й юридичні особи.

Відсутність зазначених мотивів виключає кваліфікацію вчиненого за ст. 364 КК України і може свідчити лише про наявність адміністративного чи дисциплінарного проступку, а в окремих випадках наявність складу іншого злочину.

Аналіз ч. 1 ст. 11, ч. 1 та 2 ст. 364 КК України, в розрізі формулювання обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_21 , вказує на те, що відповідальність за ч. 2 ст. 364 КК України настає, зокрема, якщо доказами поза розумним сумнівом підтверджено, що: ОСОБА_21 є службовою особою; він використав своє службове становище; що зробив всупереч інтересам служби; ТОВ "Макс Груп ЛТД" є іншою юридичною особою, яка отримала неправомірну вигоду; це спричинило тяжкі наслідки; державним інтересам; ці дії ним вчинено умисно та наявна відповідна мета - одержання неправомірної вигоди ТОВ "Макс Груп ЛТД".

Першочергово судом вирішено питання щодо належності ОСОБА_21 до суб`єкта злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме чи є він службовою особою.

Так, наказом № 240-о від 02.04.2015 року, за підписом в.о. начальника митниці ОСОБА_158 , ОСОБА_21 призначено на посаду старшого державного інспектора ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС (т.9 а.с.125-131).

ОСОБА_21 , виходячи із його посадових обов`язків, закріплених у посадовій інструкції (т.9 а.с.87-100), у відповідності до п. 1 примітки ст. 364 КК України, являється службовою особою, та наділений організаційно-розпорядчими функціями, а відтак є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Для кваліфікації злочину за ст. 364 КК необхідно встановити характер, зміст і обсяг повноважень, а також коло службових обов`язків, які визначають компетенцію службової особи та встановлюються відповідними нормативними актами.

При визначенні кола службових повноважень старшого державного інспектора слід виходити з сукупності його прав і обов`язків, які закріплені у посадовій інструкції старшого державного інспектора ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС.

Відповідно до посадової інструкції старшого державного інспектора ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС , на ОСОБА_21 , серед іншого покладені такі завдання і обов`язки як: здійснює контроль за дотриманням суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; застосовує відповідно до закону заходи тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення товарів через митний кордон України; здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, а також правильності визначення їх країн походження; здійснює контроль правильності класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, поданих до митного оформлення та після завершення процедур їх митного контролю та митного оформлення; застосовує способи забезпечення сплати митних платежів.

Як убачається із пред`явленого обвинувачення, органом досудового розслідування ОСОБА_21 обвинувачується у використанні свого службового становища під час митного оформлення митної декларації № 125110011/2015/012090 від 28.08.2015 року, поданої ТОВ "Макс Груп ЛТД", товару на загальну суму 1 579 235 грн. 53 коп.

Далі буде досліджено дії ОСОБА_21 як старшого державного інспектора ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС для з`ясування чи відносились вони до його повноважень на їх вчинення. Водночас, для правильного розуміння змісту таких дій варто насамперед зупинитись на детальному дослідженні порядку здійснення митного оформлення та проведення митних формальностей щодо товару на загальну суму 1 579 235 грн. 53 коп. на підставі поданих митних декларацій ТОВ "Макс Груп ЛТД", та положеннях вимог митного законодавства, які регулюють порядок здійснення митного оформлення товарів.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження 28.08.2015 року ТОВ "Макс Груп ЛТД" до митного оформлення подана митна декларація (МД) форми "ДЕ" за 125110011/2015/012090, якою задекларовано ввезення на митну територію товару на загальну суму 1 579 235,53 грн. (т.8 а.с.22-24) разом із товаросупровідними документами.

Судом встановлено, що для виконання митних формальностей за МД форми "ДЕ" за 125110011/2015/012090 було призначено головного державного інспектора ОСОБА_182 . Під час проведення митних формальностей по розмитненню товарів ввезених на територію України головним державним інспектором ОСОБА_183 було проведено огляд товарів, що підтверджується копією акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 125110011/2015/012090 від 28.08.2015 року (т.8 а.с.25) та копією акту про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів № 11/15-140 (т.8 а.с.44-45). В ході огляду виникла підозра в невідповідності зазначеного в графі 33 коду товару № 1, а тому було відібрано зразки цього товару на підставі акту про взяття проб (зразків) товару № 012090, які направлено до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 МК (в редакції, яка була чинною на момент подій) якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. У ч. 10 цієї статті закріплено, що оформлення органом доходів і зборів тимчасової або періодичної митної декларації передбачає необхідність виконання вимог цього Кодексу, передбачених для поміщення товарів в обраний митний режим та сплати митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу.

Згідно п. 29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ № 450 від 21.05.2012 року декларування партії товарів, ввезених на митну територію України, або партії товарів, що вивозяться за межі митної території України, може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи у разі, коли декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, зокрема коли: у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару згідно з УКТЗЕД виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, розв`язання яких вимагає додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Тимчасова митна декларація підтверджує взяття декларантом або уповноваженою ним особою зобов`язання подати митному органу додаткову декларацію у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, на підставі вищезазначених вимог законодавства, ТОВ "Макс Груп ЛТД" 28.08.2015 року було оформлено тимчасову митну декларацію (МД типу "ТН") № 125110011/2015/025571, на підставі якої товар ввезений на митну територію України було випущено у вільний обіг (т.8 а.с.31-33). Усі митні формальності та завершення митного оформлення по цій МД типу "ТН" було виконані не старшим державним інспектором ОСОБА_21 , а іншим інспектором ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС. На думку суду, саме на підставі рішення цього інспектора було завершене митне оформлення, внаслідок чого товар перетнув державний кордон України.

Вподальшому державним інспектором ОСОБА_57 за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за МД 125110011/2015/012090 від 28.08.2015, у зв`язку з тим, що випуск товарів у вільний обіг відповідно до ст. 260 МК за тимчасовою декларацією. Рішення КТ-125000000-0125-2015 від 17.09.2015 року. Роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, а саме подання нової МД з дотриманням вимог рішення КТ-125000000-0125-2015 від 17.09.2015 року. Вказані обставини підтверджуються карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2015/00308 (т.8 а.с.26-27).

Відповідно до запиту ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС від 28.08.2015 № 12090 (т.9 а.с.110), відділом класифікації товарів Київської митниці ДФС прийнято рішення про визначення коду товару від 17.09.2015 року № КТ-125000000-0125-2015, відповідно до якого заявлений у митній декларації № 125110011/2015/012090 код товару № 1, зазначений у графі 33 МД, змінено з 5407613000 (ставка мита 5%) на 5208330000 (ставка мита 5%) (т.8 а.с.38-39, т.9 а.с.115-116, 119-120). У вказаному рішенні відсутня інформація про зміну митної вартості товару.

12.10.2015 року, відповідно до вимог ст. 260 МК, ТОВ "Макс Груп ЛТД" подає до Київської митниці ДФС додаткову митну декларацію до тимчасової митної декларації (МД типу "ДТ") № 125110011/2015/015204 без коригування митної вартості товару № 1 (т.8 а.с.31-33).

Із вимог митного законодавства слідує, що якщо декларант або уповноважена ним особа подає додаткову митну декларацію у встановлені строки, однак без врахування рішення митниці ДФС про визначення коду товару, прийнятого після випуску товарів у вільний обіг за тимчасовою митною декларацією, слід керуватися частиною сьомою статті 69 Кодексу, згідно з якою рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими.

Таким чином, виконання декларантом вимог частини першої статті 261 Кодексу щодо обов`язку подати у встановлені строки додаткову митну декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, є можливим лише у разі подання митниці додаткової митної декларації з точними даними на підставі прийнятого митницею рішення про визначення коду товарів.

05.11.2015 року старшим державним інспектором ОСОБА_21 було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів № 125110011/2015/010424/2, яким було скореговано митну вартість товарів за митною декларацією типу "ДТ" № 125110011/2015/015204, та збільшено митну вартість товару з 784 049,72 грн. до 1 102 223,6333 грн., тобто на 316 173,91 грн. (т.8 а.с.40-41, 59-60).

Водночас, суд звертає увагу на некоректність викладу стороною обвинувачення фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, відображення яких має суттєве значення для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді, належної реалізації права на захист, а також правильної кваліфікації кримінального правопорушення.

Фактичні обставини визначають своїм змістом фабулу обвинувачення, яка віддзеркалює фактичну модель вчиненого кримінального правопорушення, а формула кваліфікації і формулювання обвинувачення є правовою оцінкою кримінального правопорушення, фактичною вказівкою на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Згідно висунутого обвинувачення, ОСОБА_21 05.11.2016 року, виконуючи свої службові обов`язки старшого державного інспектора ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС, скорегував митну вартість товару за декларацією № 125110011/2015/012090 від 28.08.2015 року та встановив, що ТОВ "Макс Груп ЛТД" необхідно додатково сплатити митні платежі у сумі 101 175,66 грн.

Водночас суд звертає увагу, що із матеріалів кримінального провадження встановлено, що події про якій йдеться в обвинувальному акті мали місце у 2015 році, тому ОСОБА_21 не міг вчиняти жодних дій у 2016 році. Вказівка у пред`явленому обвинуваченні на те, що 05.11.2016 року ОСОБА_21 скорегував митну вартість за МД 125110011/2015/012090 від 28.08.2015, суперечить фактичним обставинам справи та матеріалам кримінального провадження.

Також у ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що 02.10.2015 року державним інспектором ОСОБА_57 було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за МД 125110011/2015/012090 від 28.08.2015, тобто анульовано її, що в свою чергу уменожливлює вчинення будь-яких дій щодо митного оформлення товарів за цією митною декларацією, зокрема і корегування митної вартості товару. Згідно вимог митного законодавства реєстраційний номер МД, за якою надано картку відмови, не може бути присвоєний іншій МД.

Вказані обставини свідчать про те, що у ході досудового розслідування порядок

виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів ТОВ "Макс Груп ЛТД" за митною декларацією № 125110011/2015/012090 від 28.08.2015 року та хто саме із інспекторів ВМО АДРЕСА_13 виконував митні формальності по цій МД, стороною обвинувачення навіть не досліджувалася та не встановлювалися, оскільки як встановлено в ході судового розгляду, сторона обвинувачення у пред`явленому обвинуваченні формально послалася на те, що ОСОБА_21 05.11.2016 року скорегував митну вартість товару за декларацією № 125110011/2015/012090 від 28.08.2015 року, не зважаючи на те, що в ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що ОСОБА_21 жодних митних формальностей по МД № 125110011/2015/012090 від 28.08.2015 не здійснював, і по цій декларації 02.10.2015 року було винесено картку відмови у митному оформленні.

Ці обставини в сукупності свідчить про те, що доводи сторони обвинувачення, викладені в пред`явленому обвинуваченні, в частині того, що ОСОБА_21 05.11.2016 року, виконуючи свої службові обов`язки старшого державного інспектора ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС, скорегував митну вартість товару за декларацією № 125110011/2015/012090 від 28.08.2015 року, ґрунтуються виключно на припущеннях, що є неприпустимим.

З огляду на викладене, судом встановлено, що у пред`явленому ОСОБА_21 обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 КК, стороною обвинувачення викладено недостовірні фактичні обставини кримінального правопорушення, які суперечать установленим під час кримінального провадження обставинам та матеріалам кримінального провадження. Ці обставини свідчать про неконкретність пред`явленого ОСОБА_21 обвинувачення та відсутність належного формулювання обвинувачення.

Водночас, суд звертає увагу, що правильність встановлення фактичних обставин справи, як на досудовому слідстві, так і у суді надало б можливість суду правильно дійти висновку про наявність у діях особи складу злочину. Разом з цим, орган досудового розслідування навіть не намагався встановити суттєві обставини пред`явленого обвинувачення ОСОБА_21 за ч. 2 ст. 364 КК.

Надаючи правову оцінку діям ОСОБА_21 у цій ситуації, судом детально проаналізовано положення законодавства, якими регулюється відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, та справляння митних платежів.

Статтею 50 МК визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 54 Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час здійснення митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Остаточний контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється при поданні додаткової митної декларації, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Як беззаперечно встановлено в ході судового розгляду, під час перевірки правильності визначення митної вартості за митною декларацією типу "ДТ" № 125110011/2015/015204 від 12.10.2015 року, 05.11.2015 року ОСОБА_21 було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів № 125110011/2015/010424/2 за митною декларацією типу "ДТ" № 125110011/2015/015204 від 12.10.2015 року, на підставі рішення КТ-125000000-0125-2015 від 17.09.2015 року про визначення коду товару.

Водночас суд звертає увагу, що ОСОБА_21 у відповідності до покладених на нього обов`язків за результатами контролю правильності визначення митної вартості товару прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість товару з 784 049,72 грн. до 1 102 223,6333 грн. Водночас у вказаному рішенні відсутня інформація про нарахування суми митних платежів, яку необхідно було сплати ТОВ "Макс Груп ЛТД".

Також 05.11.2015 року ОСОБА_21 оформлено картку відмови у митному оформленні пропуску товарів № 125110011/2015/32170 за митною декларацією типу "ДТ" № 125110011/2015/015204 від 12.10.2015 року, в якій зазначено про неможливість здійснення митного оформлення товарів з таких причин: відповідно до вимог ст. 256 МК митний орган може відмовити у митному оформленні за наявності обґрунтованих обставин. Згідно ст. 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Кодексу. В процесі митного оформлення було винесено рішення про корегування митної вартості від 05.11.2015 року № 125110011/2015/010424/2. Роз`яснено вимоги виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: подання нової МД з дотриманням вимог рішення про корегування митної вартості 05.11.2015 № 125110011/2015/010424/2. Відповідно до ст. 24 МК дане рішення може бути оскаржено до спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи або до судових органів (т.8 а.с.42-43).

У ч. 2 ст. 263 МК у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі митного органу.

11.12.2015 року старший державний інспектор ОСОБА_21 склав акт про неподання митної декларації ТОВ "Макс груп ЛТД" у визначені законодавством строки № б/н у зв`язку із встановленням та підтвердженням факту неподання митної декларації (типу ДТ) у визначений законодавством строк, що є порушенням вимог законодавства України в галузі митної справи, а саме п. 2 ст. 263 МК. Вказаний акт було затверджено начальником ВМО № 1 м/п "Східний термінал" ОСОБА_184 (т.9 а.с.139). Вказані обставини беззаперечно свідчать про те, що ОСОБА_21 було складно цей акт у зв`язку із виявленням порушення строку подання додаткової митної декларації ТОВ "Макс груп ЛТД".

Пунктом 4 ч. 1 ст. 266 МК передбачено, що декларант зобов`язаний у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 278 МК встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом (частина друга статті 270 Кодексу).

Згідно підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Приписами підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України передбачено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Порушення строків подання додаткової митної декларації є підставою для накладення на платника податків штрафних санкцій згідно з п. 120.1 ПКУ.

Таким чином, штрафна санкція в даному випадку передбачає наявність встановленого факту неподання платником податків в установлені строки податкової (митної) декларації, і свідчить про порушення вимог податкового законодавства.

Відповідно до п. 116.1 ст. 116 ПК (в редакції, яка була чинною на момент подій про які йдеться в обвинувальному акті) у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

У відповідності до положень, які були закріплені у 4 розділі Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов`язань, затвердженого наказом Державної митної служби України № 370 від 11.05.2006 року, який був чинний на момент подій про які йдеться в обвинувальному акті, у разі виявлення митним органом факту порушення платником податків строків сплати узгодженого податкового зобов`язання складається акт довільної форми. Відповідно до акта, зазначеного в абзаці першому цього пункту, відділом митних платежів митного органу не пізніше трьох робочих днів від дня складання цього акта складається та направляється такому платнику податків податкове повідомлення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень, затвердженим наказом Державної митної служби України від 11.05.2006 № 370.

Таким чином, підставою для підготовки податкового повідомлення-рішення є акт про несвоєчасне подання митної декларації, який складається підрозділом митного оформлення, посадові особи якого здійснюють митний контроль та митне оформлення товарів із застосуванням митної декларації.

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини сьомої статті 346 Кодексу неподання підприємством в установлений строк митної декларації, а також виявлення фактів або отримання документальної інформації, що свідчить про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту, є підставою для проведення документальної виїзної перевірки.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, а також аналіз обсягу прав і обов`язків старшого державного інспектора ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС, беззаперечно свідчить про те, що ОСОБА_21 не був наділений повноваженнями на складання податкових повідомлень-рішень.

Виходячи з цих міркувань, суд доходить висновку, що відсутність у ОСОБА_21 повноважень щодо складання податкового повідомлення-рішення, визначення податкового зобов`язання, повністю виключає ймовірність здійснення останнім зловживання службовим становищем.

Водночас як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_21 , у відповідноості до покладених на нього обов`язків, встановивши факт неподання у встановлений законом строк додаткової митної декларації ТОВ "Макс Груп ЛТД", склав акт про неподання митної декларації у зазначений законодавством строк, який вподальшому було затверджено начальником ВМО № й м/п "Східний термінал" ОСОБА_185 .

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, Київською митницею ДФС 14.12.2015 року було направлено листа № 10893/4/10-70-60-41 до ГУ ДФС у м. Києві з інформацією щодо порушень з боку ТОВ "Макс Груп ЛТД" вимог ч. 2 ст. 263 МК та про виникнення податкового зобов`язання у відповідності до вимог ст. 54-59 ПК. Вказаний лист був надісланий для розгляду та прийняття рішень в межах повноважень ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення перевірки дотримання ТОВ "Макс Груп ЛТД" вимог законодавства з питань державної митної (відповідно до п. 3 ч. 7 ст. 346 МК) та податкової справи. У якості додатків до цього листа було надіслано оригінали документів: "Акти про неподання митної декларації у визначені законодавством строки". Вказані обставини підтверджуються копією листа № 10893/4/10-70-60-41 від 14.12.2015 року (т.9 а.с.134-135) та листом № 1359/2/10-70-60-40 від 20.02.2017 року (т.8 а.с.198-200). Це в свою чергу свідчить про те, що показання обвинуваченого ОСОБА_21 , в частині того, що зазначений вище акт він передав до відділу адміністрування митних платежів для організації проведення перевірки, з подальшим його направленням до ГУ ДФС у м. Києві, повністю узгоджуються із матеріалами кримінального провадження, а тому вони є такими, що відповідають дійсності та суд приймає їх до уваги.

Таким чином, з огляду на досліджені в ході судового розгляду докази, встановлено, що декларантом ТОВ "Макс Груп ЛТД" в порушення законодавчо встановленого 10-денного терміну не виконано обов`язок щодо подання нової митної декларації (типу ДТ), у зв`язку з відмовою у прийнятті митною декларацією типу "ДТ" № 125110011/2015/015204 від 12.10.2015 року через прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості товарів, що є безумовною підставою для формування контролюючим органом податкового повідомлення-рішення.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_21 у повному обсязі було виконано всі вимоги чинного законодавства України щодо здійснення митних формальностей за митною декларацією типу "ДТ" № 125110011/2015/015204 від 12.10.2015 року, останній діяв у відповідності до вищезазначених вимог законодавства та покладених на нього посадових обов`язків, а саме після спливу встановленого законодавством строку на подання нової митної декларації типу "ДТ" склав "Акт про неподання митної декларації у зазначений законодавством строк", який в подальшому було передано до відповідного контролюючого органу для проведення перевірки та складання податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається із пред`явленого обвинувачення ОСОБА_21 , на думку сторони обвинувачення, ОСОБА_21 встановивши факт неподання у визначений строк ТОВ "Макс Груп ЛТ" до м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС, діяв в порушення вимог ст. ст. 467, 485, 490, 491, 494 МК та п. 2.11.2 своєї посадової інструкції, а саме знаючи про свій обов`язок на складання адміністративного протоколу про порушення ТОВ "Макс Груп ЛТД" митних правил на суму митних платежів у розмірі 101 175,65 грн., відповідний протокол не склав. Водночас такі твердження сторони обвинувачення є безпідставними та не ґрунтуються на допустимих та належних доказах, виходячи із такого.

Так, диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об`єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема: - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; - неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; - надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості; - несплата митних платежів у строк, встановлений законом; - інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; - використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Водночас стороною обвинувачення у пред`явленому ОСОБА_21 обвинуваченні, чітко не вказано в чому полягали протиправні винні (умисні) дії ТОВ "Макс Груп ЛТД" щодо порушення митних правил, що слугували б підставою для складання протоколу про порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, виходячи із диспозиції цієї статті.

Це вказує на те, що поза увагою сторони обвинувачення і відповідно поза увагою досудового розслідування залишились факти пов`язані із з`ясуванням об`єктивної сторони, яка є обов`язковим елементом складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК. Вказані обставини навіть і не встановлювалися та не перевірялися стороною обвинувачення в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження.

Із пред`явленого ОСОБА_21 обвинувачення можна дійти висновку, що протиправні дії ТОВ "Макс Груп ЛТД" полягали в тому, що у визначений строк ТОВ "Макс Груп ЛТ" до м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС нову митну декларацію не подано, що було підтверджено актом про неподання митної декларації у визначені законодавством строки від 11.12.2015 року. Суд звертає увагу, що поняття "подання додаткової митної декларації" та "сплати митних платежів" не є тотожними.

Водночас як зазначено вище, встановлення факту порушення строку подання додаткової митної декларації у строк, визначений ст. 263 МК України, свідчить про порушення вимог податкового законодавства, що є підставою для накладення на платника податків штрафних санкцій згідно з п. 120.1 ПКУ. Встановивши вказаний факт, ОСОБА_21 у відповідності до вимог законодавства склав відповідний акт, з подальшим переданням його контролюючому органу для складання податкового повідомлення-рішення.

Суд звертає увагу, що відповідно до вимог закріплених у МК України сам по собі факт встановлення неподання декларантом митної декларації у зазначений законодавством строк, не є достатньою підставою для складання протоколу про порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК. Висновок про виявлення факту порушення митних правил, що відповідно до статті 458 Митного кодексу України є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є серед іншого, і об`єктивна сторона, і вина суб`єкта.

Водночас матеріали кримінального провадження взагалі не містять жодних доказів, на підставі яких можна було б дійти обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для складання щодо ТОВ "Макс Груп ЛТД" протоколу про порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України. Тому твердження сторони обвинувачення, в цій частині, ґрунтуються виключно на припущеннях.

Таким чином орган досудового розслідування фактично проігнорував, наявні в матеріалах кримінального провадження листи Київської митниці ДФС, направлені до ГУ ДФС у м. Києві, щодо проведення перевірок ТОВ "Макс Груп ЛТД" вимог законодавства з питань державної та податкової справи; не встановив чи проводились відповідні перевірки та їх результати; не встановив чи виносилось щодо ТОВ "Макс Груп ЛТД" податкове повідомлення-рішення, у зв`язку з встановленням факту неподання митної декларації у зазначений законодавством строк, не зважаючи на те, що мав всі для цього можливості, з яких випливають зовсім інші обставини, ніж ті, що були покладені в основу обвинувачення. Це в свою чергу свідчить про однобічність та упередженість дослідження обставин кримінального провадження, а також без встановлення обставин що виправдовують обвинуваченого, що суперечить вимогам ст. 9 КПК України, оскільки питання щодо порушення з боку ТОВ "Макс Груп ЛТД" вимог податкового законодавства, а також дії контролюючого органу на складання податкового повідомлення-рішення, під час досудового розслідування взагалі не досліджувалась.

Крім того, суд звертає увагу, що аналізуючи зміст ст. 485 МК України, можна дійти висновку, що склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює обов`язкове подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості.

Віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, згідно Митного кодексу України здійснюється митними органами з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Таким чином, факт невідповідності заявленого декларантом в декларації коду товару, коду, визначеному в подальшому митницею, сам по собі не може являтися доказом того, що дії декларанта були направлені на умисну недоплату податків та зборів.

Як встановлено судом, декларування товару ТОВ "Макс Груп ЛТД" здійснювалося у відповідності до вимог ст. ст. 257, 264 Митного кодексу України, на підставі наявної у товаросупровідних документах інформації про товар.

Разом з тим, відповідно до диспозиції ст. 485 Митного кодексу України передбачена відповідальність саме за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, а не безпосередньо за неправильне визначення такого коду.

При цьому, орган доходів і зборів зобов`язаний здійснювати перевірку правильності класифікації товарів згідно УКТЗЕД та у разі виявлення порушень правил класифікації товарів має право самостійно класифікувати заявлені товари і його рішення з даних питань є обов`язковим для митних цілей. Само по собі порушення правил класифікації товарів не є самостійним складом адміністративного правопорушення, тобто не є окремим видом порушення митних правил, за які встановлена адміністративна відповідальність.

Як вказано вище і це не заперечується матеріалами кримінального провадження визначення працівниками митниці нового коду згідно УКТЗЕД товару № 1 стало можливим тільки після проведення експертного дослідження (т.9 а.с.112-114), на підставі якого в подальшому прийнято рішення про визначення коду товару від 17.09.2015 № КТ-125000000-0125-2015 (т.9 а.с.115-116).

Вказані обставини вказують на те, що у цьому випадку мав місце складний випадок класифікації товару, адже документи були передані до відділу класифікації товарів, тобто до осіб зі спеціальними знаннями. Ця обставина також підтверджується і відомостями, що містяться у запиті № 12090 від 28.08.2015 року, де зазначено, що метою направлення цього запиту є вирішення складного випадку класифікації товару № 1 (т.9 а.с.110).

З досліджених матеріалів кримінального провадження, встановлено, що ТОВ "Макс Груп ЛТД" у митній декларації було заявлено повні відомості, що давали змогу митниці ідентифікувати та класифікувати товар № 1, а також були надані усі документи, необхідні для митного оформлення та здійснення митницею контролю правильності класифікації товару. Фактів неправдивості чи недостовірності у цих документах митним органом не зафіксовано і судом не встановлено. Відтак, у діях ТОВ "Макс Груп ЛТД" відсутні ознаки приховування чи спотворення інформації, необхідної для правильної класифікації та умислу на вчинення передбаченого статтею 485 МК порушення митних правил.

Рішення про класифікацію товарів, відповідно до якого товар підлягає митному оформленню за іншим, ніж вказано у митній декларації кодом згідно УКТЗЕД не свідчить про обов`язкову наявність вини декларанта у визначенні невірного коду товару і, відповідно, не повинно в обов`язковому порядку розцінюватися як підстава для складання протоколу про порушення митних правил.

Крім того, судом враховується, що стороною обвинувачення проігноровані вищевказані норми МК України, щодо неможливості застосування при складному випадку класифікації товару № 1 штрафних та інших санкцій.

Таким чином, вказані обставини в сукупності вказують на те, що стороною обвинувачення не доведено наявність у діях ТОВ "Макс Груп ЛТД" ознак як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, тому твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_21 у порушення своїх посадових обов`язків, виявивши порушення митних правил, не склав адміністративний протокол про порушення ТОВ "Макс Груп ЛТД" митних правил, є виключно припущенням.

Про відсутність відповідних підстав для складання щодо ТОВ "Макс Груп ЛТД" протоколу про порушення митних правил за ст. 485 МК, свідчать наявні у матеріалах кримінального провадження документи, які мають відношення до митного оформлення інших товарів, що ввозились ТОВ "Макс Груп ЛТД".

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження: 02.09.2015 року ТОВ "Макс Груп ЛТД" до митного оформлення подана МД "ДЕ" за № 125110011/2015/012460, якою задекларовано ввезення на митну територію товару на загальну суму 1 394 180,90 грн., в тому числі товару № 1 визначена в сумі 940 928,67 грн., визначивши при цьому ставку ввізного митна в розмірі 0 % (т.8 а.с.61-63); 05.09.2015 року ТОВ "Макс Груп ЛТД" до митного оформлення подана МД "ДЕ" за № 125110011/2015/012638, якою задекларовано ввезення на митну територію товару на загальну суму 1 983 303,71 грн., в тому числі товару № 1 визначена в сумі 913 875,24 грн.; товару № 4 визначена в сумі 91 540,75 грн. (т.8 а.с.99-102); 10.09.2015 року ТОВ "Макс Груп ЛТД" до митного оформлення подана МД "ДЕ" за № 125110011/2015/013013, якою задекларовано ввезення на митну територію товару на загальну суму 1 826 521,61 грн., в тому числі товару № 1 визначена в сумі 291 093,62 грн., а товару № 2 - 1 535 427,99 грн.; 14.09.2015 року ТОВ "Макс Груп ЛТД" до митного оформлення подана МД "ДЕ" за № 125110011/2015/013225, якою задекларовано ввезення на митну територію товару на загальну суму 1 579 178,63 грн., в тому числі товару № 1 визначена в сумі 1 363073,05 грн. (т.8 а.с.172-174).

В ході проведення митних формальностей за вказаними МД виникла підозра у невідповідності зазначеної в графі 33 коду товару, відібрано зразки та направлено до СЛПЕД. 02.09.2015 року ТОВ "Макс Груп ЛТД" оформлено МД типу "ТН" № НОМЕР_55 , на підставі якої товар ввезений на митну територію України було випущено у вільний обіг (т.8 а.с.64-66); 05.09.2015 року оформлено МД типу "ТН" № НОМЕР_56 , на підставі якої товар ввезений на митну територію України було випущено у вільний обіг (т.8 а.с.103-106); 13.09.2015 року оформлено МД типу "ТН" № НОМЕР_57 , на підставі якої товар ввезений на митну територію України було випущено у вільний обіг (т.8 а.с.141-143); 16.09.2015 року оформлено МД типу "ТН" № НОМЕР_58 , на підставі якої товар ввезений на митну територію України було випущено у вільний обіг (т.8 а.с.185-188).

19.10.2015 року ТОВ "Макс Груп ЛТД" подано МД типу "ДТ" № 125110011/2015/015790 (т.8 а.с.67-69); 20.10.2015 року ТОВ "Макс Груп ЛТД" подано МД типу "ДТ" № НОМЕР_59 (т.8 а.с.107-109); 28.10.2015 року ТОВ "Макс Груп ЛТД" подано МД типу "ДТ" № НОМЕР_60 (т.8 а.с.144-146); 02.11.2015 року ТОВ "Макс Груп ЛТД" подано МД типу "ДТ" № НОМЕР_61 (т.8 а.с.188-191) без корегування митної вартості товару

Відділом класифікації товарів прийнято рішенням № КТ-125000000-0137-2015 від 30.09.2015 (т.8 а.с.76-77); № КТ-125000000-0127-2015 від 21.09.2015 (т.8 а.с.132-133); № КТ-125000000-0144-2015 від 05.10.2015 (т.8 а.с.167-168); № КТ-125000000-0153-2015 від 20.10.2015 (т.8 а.с.192-193) про визначення коду товару.

На підставі вищевказаних рішень інспекторами ВМО № 1 м/п "Східний термінал" було оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2016/00045 від 14.03.2016 (т.8 а.с.80-81), № 125110011/2015/32193 від 10.11.2015 року (т.8 а.с.137-138); № 125110011/2015/32260 від 20.12.2015 (т.8 а.с.169-170); № 125110011/2015/32207 від 20.12.2015 року (т.8 а.с.196), про що повідомлено декларанта. В подальшому, по кожному випадку окремо, встановлено факт порушення ТОВ "Макс Груп ЛТД" вимог ч. 2 ст. 263 МК, а саме неподання митному органу МД типу "ДТ", про що були складені відповідні акти. Водночас за жодним із цих випадків працівниками митниці протокол про порушення митних, передбачене ст. 485 МК України, щодо ТОВ "Макс Груп ЛТД" не складався. Відповідні акти були направлені до ГУ ДФС у м. Києві для проведення перевірки дотримання ТОВ "Макс Груп ЛТД" вимог законодавства з питань державної та податкової справи (т.9 а.с.134-135).

При цьому, кількість відповідних митних декларацій, що перебували на опрацюванні інскпеторів митниці цього підприємства та аналогічні дії, вчинені ними, як і ОСОБА_21 , свідчать про не встановлення органом досудового розслідування дійсних обставин можливого правопорушення.

У свою чергу вказані обставини в сукупності вкотре вказують про те, що встановлення лише факту неподання ТОВ "Макс Груп ЛТД" у визначений в ч. 2 ст. 263 МК України строк митному органу МД типу "ДТ", свідчить на допущення порушень податкового законодавства, а не про наявність у діях декларанта ознак правопорушення, передбаченого ст. 485 МК.

Водночас, надані стороною обвинувачення копія протоколу про порушення митних правил № 0593/125000017/15 від 06.10.2015 року щодо директора ТОВ "Макс Груп ЛТД" ОСОБА_157 за ст. 485 МК (т.9 а.с.46-50) та копія постанови в справі про порушення митних правил № 0593/125000017/15, якою директора ТОВ "Макс Груп ЛТД" ОСОБА_157 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК (т.9 а.с.54-56), суд визнає неналежними доказами, оскільки вони не стосуються предмету доказування у цьому кримінальному провадженні. Ці документи стосуються подій, які мали місце 05.09.2015 року щодо здійснення митного оформлення товарів за МД № 125110011/2015/012638, по якій ОСОБА_21 не проводив митних формальностей, а відтак ці докази виходять за межі предмету доказування.

Однак, детально дослідивши зміст цих документів, судом встановлено, що цей протокол був складений щодо директора ТОВ "Макс Груп ЛТД" ОСОБА_157 за фактом заявлення останнім у МД № 125110011/2015/012638 від 05.09.2015 року з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 54 832,51 грн. неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД.

Стороною обвинувачення не надано суду жодного протоколу, складено щодо директора ТОВ "Макс Груп ЛТД" ОСОБА_157 за ст. 485 МК України, за фактом неподання митної декларації у визначені законодавством строки, хоча вказані факти було встановлено у кожному випадку декларування товарів ТОВ "Макс Груп ЛТД, про що зазначено вище.

Таким чином, стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що 11.12.2015 року старший державний інспектор ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Киїівської митниці ДФС, встановивши факт того, що у визначений строк ТОВ "Макс Груп ЛТД" не подало нову додаткову декларацію, був зобов`язаний скласти протокол про порушення ТОВ "Макс Груп ЛТД" митних правил на суму 101 175,65 грн., оскільки сам по собі факт порушення декларантом строків, передбачених ч. 2 ст. 263 МК, не є достатньою підставою для кваліфікації дій декларанта як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України.

Наданий стороною обвинувачення висновок про результати розгляду фактів зловживання службовими обов`язками працівниками Київської області, складений 27.02.2017 року головним державним ревізором-інспектором УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_186 (т.9 а.с.6-17), суд оцінює критично виходячи із такого.

Відповідно до положень ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

З досліджуваного висновку слідує, що його надано головним державним ревізором-інспектором УВБ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_186 , в ході виконання останнім своїх посадових обов`язків, і який за наслідками розгляду матеріалів проведеного митного оформлення товарів, ввезених на митну територію України ТОВ "Макс Груп ЛТД", висловлює своє бачення щодо законності дій працівниками Київської митниці, а також кримінально-правової кваліфікації діянь цих працівників, серед інного і ОСОБА_21 .

Однак, в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 368 КПК України вирішення питання, чи містить вчинене діяння склад кримінального правопорушення, покладається на суд при ухваленні вироку. Це обумовлено проявом принципу "Jura novit curia" (з лат. "суд знає закони"), який полягає в тому, що суд самостійно вирішує який закон (норму права) слід застосовувати для вирішення правових питань.

Крім того, матеріали перевірки разом із вищезазначеним висновком були направлені до прокуратури Київської області, для прийняття рішення в порядку 214 КПК. Вказані обставини підтверджуються відомостями, що зафіксовані у супровідному листі № 485/9/10-36-22-03 від 27.02.2015, який було зареєстровано у прокуратури Київської області за № 7287 вх-17 від 28.02.2015 року (т.9 а.с.1). Вподальшому на підставі вищезазначених матеріалів були внесені відомості до ЄРДР за № 42017110000000126 від 28.02.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК (т.9 а.с.4).

Вказані обставини в сукупності свідчать про те, що вищезазначений висновок контролюючого органу за результатами проведеної перевірки дій посадових осіб Київської митниці ДФС став підставою для внесення відомостей до ЄРДР. Тому вказаний документ за своєю правовою природою не є доказом у розумінні положень ст. 84 КПК, а виступає підставою для відповідного реагування органів досудового розслідування, внесення ними відомостей до ЄРДР по фактах, висвітлених у такій заяві, та здійснення їх кримінально-правової перевірки.

Із урахуванням викладеного, оскільки наданий стороною обвинувачення вищезазначений висновок від 27.02.2015 року (т.9 а.с.6-17), не є доказом у кримінальному провадженні, а тому суд не приймає його до уваги.

Також службове зловживання є злочином із матеріальним складом, об`єктивна сторона якого включає істотну шкоду або тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб. Тяжкі наслідки можуть бути інкриміновані винному лише за наявності причинного зв`язку між його діянням (дією чи бездіяльністю) і настанням зазначених наслідків.

Для наявності цього зв`язку необхідно встановити: які саме службові обов`язки, покладені на особу; чи передували ці порушення заподіянню тяжких наслідків; чи створювали вони реальну можливість заподіяння цих наслідків; чи виявилися ці порушення необхідною умовою настання таких наслідків і чи викликали їх із неминучістю в конкретних умовах.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відносяться до тих обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Обов`язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора (ч. 1 ст. 92 КПК).

У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Так, в обґрунтування розміру заподіяних матеріальних збитків по цьому кримінальному провадженню стороною обвинувачення надано суду висновок експерта № 49 від 10.03.2017 року (т.9 а.с.13-39).

За результатом оцінки цього висновку експерта, суд вважає, що він є неналежним доказом, оскільки ним встановлена правильність арифметичних розрахунків сум недоплачених митних платежів по митних деклараціях форми "ДТ", поданих ТОВ "Макс Груп ЛТД", та штрафних санкцій, а не реальна шкода охоронюваним законом державним інтересам.

Крім того, одержання неправомірної вигоди матеріального характеру у вигляді не сплати штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за ст. 485 МК України, не може розцінюватись як спричинення реальних збитків державі, що є обов`язковою умовою для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 464 МК штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов`язку сплатити до Державного бюджета гроші в сумі, яка визначається цим Кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 522 МК України (в редакції від 24.07.2015 року) справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів. У ст. 523 МК закріплено, що від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками.

Отже, у справах про порушення митних правил, визначених ч. 1 ст. 522 МК України (в редакції від 24.07.2015 року), лише керівник митниці або його заступники може винести одну з постанов, передбачених ч. 1 ст. 527 МК України, в тому числі постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Стороною обвинувачення не надано суду відповідної постанови начальника Київської митниці ДФС чи його заступника, яка набрала законної сили, про притягнення директора ТОВ "Макс Груп ЛТД" ОСОБА_157 до адміністративної відповідальності саме за ст. 485 МК України та відповідно накладення на нього штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Причинний зв`язок, як ознака об`єктивної сторони злочину підлягає встановленню у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки є обов`язковою ознакою складу злочину, тобто в злочинах з матеріальним складом. Звідси випливає, що якщо ж причинний зв`язок між діянням і наслідком не встановлений, об`єктивна сторона злочину з матеріальним складом відсутня внаслідок відсутності такої обов`язкової її ознаки, як причинний зв`язок.

Причинний зв`язок - це об`єктивно існуючий зв`язок між причиною (суспільно небезпечним діянням) і наслідком (суспільно небезпечними наслідками). Причинний зв`язок між злочинним діянням і суспільно небезпечними наслідками існує об`єктивно як факт реальної дійсності поза свідомістю і волею людини.

Водночас суд вважає за необхідне відмітити, що між інкримінованим ОСОБА_21 діянням та ненадходженням до державного бюджету штрафу у розмірі 303 526,98 грн. відсутній прямий причинний зв`язок, оскільки відповідальність за неподання нової митної декларації у строки визначі законодавством, а також повноту сплати митних платежів несе декларант.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, на думку суду, стороною обвинувачення не доведено причинний зв`язок між діяннями ОСОБА_21 та наслідками у вигляді матеріальних збитків.

Суб`єктивна сторона службового зловживання характеризується виною у формі прямого умислу. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього злочину є мета (одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи) та корисливий мотив. Такий мотив полягає у прагненні особи шляхом зловживання своїм службовим становищем одержати матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.

Таким чином, для наявності складу злочину необхідною умовою є наявність прямого умислу та мети, які пов`язані між собою та не можуть, в даному випадку, становити суб`єктивну сторону складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України поодинці.

Згідно обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_21 неможливо встановити у який спосіб, у якому розмірі та обсязі обвинувачений мав намір шляхом зловживання службовим становищем отримати неправомірну вигоду для ТОВ "Макс Груп ЛТД", оскільки жодний доказ, наданий стороною обвинувачення у якості доказу, не містить посилання на осіб, в чиїх інтересах ОСОБА_21 нібито з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, що призвело до тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам. Вказані обставини навіть не встановлювалися стороною обвинувачення в ході досудового розслідування.

Також стороною обвинувачення не доведено наявності корисливого мотиву, оскільки сторона обвинувачення не надала жодних доказів на підтвердження того факту, що обвинувачений ОСОБА_21 був раніше знайомий із директором ТОВ "Макс Груп ЛТД" ОСОБА_187 , останні спілкувалися між собою, і ОСОБА_21 діяв в інтересах останнього з метою отримання ТОВ "Макс Груп ЛТД" неправомірної вигоди під час митного оформлення товарів, що належать ТОВ "Макс Груп ЛТД", що унеможливлює кваліфікацію дій за ст. 364 КК.

Суд звертає увагу на те, що самі по собі письмові докази, які прокурор надав суду і які були досліджені, лише підтверджують факт неподання ТОВ "Макс Груп ЛТД" нової додаткової митної декларації у визначені законодавством строки, однак не стверджують про наявність складу інкримінованого ОСОБА_21 правопорушення.

Надані стороною обвинувачення ні самі по собі, ні у своїй сукупності не підтверджують наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_21 прямого умислу та корисливого мотиву, направлених на одержання неправомірної вигоди для ТОВ "Макс Груп ЛТД" шляхом зловживання своїм службовим становищем.

З огляду на викладене, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що, здійснюючи митний контроль та виконуючи митні формальності за МД типу "ТД" № 125110011/2015/015204, поданої ТОВ "Макс Груп ЛТД", головний державний інспектор ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 використав службове становище всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ "Макс Груп ЛТД".

Таким чином, при перевірці зазначених обставин у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_21 будь-яких належних і допустимих доказів в підтвердження існування взагалі таких обставин, які прокурор вважав встановленими, щодо невжиття старшим державним інспектором ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС ОСОБА_21 в межах його компетенції заходів щодо складання протоколу про порушення ТОВ "Макс Груп ЛТД" митних правил у розмірі 101 175,65 грн., у зв`язку із встановленням факту неподання ТОВ "Макс Груп ЛТД" митної декларації у визначені законодавством строки, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ "Макс Груп ЛТД", за обставин вказаних у пред`явленому обвинуваченні, - стороною обвинувачення під час судового розгляду надано не було. Тому такі твердження сторони обвинувачення є безпідставними та не ґрунтуються на допустимих та належних доказах.

З огляду на вищевикладене, надані стороною докази не можуть бути застосовані як докази винуватості обвинуваченого у скоєні зазначеного та інкримінованого йому злочину.

Отже, з урахуванням сукупності вищевикладених обставин та висновків, характеристик об`єктивної та суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, органом досудового розслідування не здобуто належних і допустимих доказів і прокурором в ході судового розгляду не доведено наявності у обвинуваченого ОСОБА_21 прагнення шляхом зловживання своїм службовим становищем одержати неправомірні вигоди для юридичної особи ТОВ "Макс Груп ЛТД" в межах пред`явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК України.

Таким чином стороною обвинувачення не надано суду, а судом не встановлено жодного доказу вчинення протиправних дій ОСОБА_21 , які полягають в умисному зловживанні службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою, всупереч інтерсам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам, що спричинило тяжкі наслідки, що свідчить про відсутність обов`язкової складової злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, саме суб`єктивної та об`єктивної сторони.

Висновки суду

Суд враховує правову позицію щодо визнання винності особи "поза розумним сумнівом" та визначення "стандартів доказування", висловлену Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 по справі №688/788/15-к, в якій зазначається, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Таким чином, суд вважає, що представлені до суду стороною обвинувачення докази здобуті з тими порушеннями кримінального процесуального закону, які підривають довіру щодо їх достовірності. А тому використання цих доказів не буде відповідати вимогам справедливого судочинства. Представлені стороною обвинувачення докази не є настільки переконливими, що давало б суду підстави дійти висновку про винуватість обвинувачених "поза розумним сумнівом".

Враховуючи викладене, даючи правову оцінку встановленим по кримінальному провадженню обставинам, суд вважає, що доводи обвинувачення не знайшли свого об`єктивного підтвердження, наведені стороною обвинувачення доводи ґрунтуються на припущеннях та на доказах, які не відповідають критеріям допустимості, належності та достовірності.

З урахуванням того, що сторона обвинувачення не надала суду переконливих доказів одержання ОСОБА_21 та ОСОБА_25 як службовими особами за посередництва ОСОБА_18 неправомірної вигоди для себе за вчинення ними як службовими особами в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, суд приходить до висновку про необхідність виправдання останніх у зв`язку з недоведеністю вчинення зазначеними обвинуваченими інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК. Так, судом невстановлено беззаперечних доказів для притягнення указаних обвинувачених до кримінальної відповідальності та ухвалення обвинувального вироку, як і не доведено стороною обвинувачення "поза розумним сумнівом" вчинення ОСОБА_21 та ОСОБА_25 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, а ОСОБА_18 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК.

Також судом встановлено, що сторона обвинувачення не довела, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК, вчинене обвинуваченим ОСОБА_25 , оскільки всі наявні у матеріалах кримінального провадження докази, які становили невід`ємну та основну частиною доказової бази, на яких ґрунтувалося обвинувачення, визнані судом недопустимими, так як стороною обвинувачення грубо порушено кримінально-процесуальне законодавство під час їх збору.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_25 органом досудового розслідування обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, повністю не знайшло свого підтвердження в ході проведеного судового розгляду цього кримінального провадження, оскільки стороною обвинувачення не надано до суду достатніх, належних, достовірних та допустимих доказів на доведення пред`явленого обвинувачення. З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_25 підлягає визнанню невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправданню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у зв`язку із недоведеністю вчиненням кримінального правопорушення обвинуваченим.

Також суд, з огляду на встановлені судом обставини справи про детально зазначено вище, вважає, що як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду не підтверджені висунуті обвинувачення ОСОБА_21 , за ч. 2 ст. 364 КК, а саме, що останній, працюючи на посаді старшого державного інспектора ВМО № 1 м/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ "Макс Груп", діючи умисно, всупереч інтересам служби, знаючи про свій обов`язок на складання адміністративного протоколу про порушення ТОВ "Макс Груп ЛТД" митних правил на суму митних платежів у розмірі 101 1175,65 грн., що у свою чергу тягнуло за собою накладення на посадову особу ТОВ "Макс Груп ЛТД" штрафу у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів у сумі 303 526,98 грн., а також усвідомлюючи, що стягнення може бути накладено не пізніше 6 місяців з дня виявлення правопорушення, адміністративний протокол щодо ТОВ "Макс Груп ЛТД" не склав, що призвело до настання істотної шкоди державним інтересам на загальну суму 404 702,63 грн. Це в свою чергу вказує на те, що стороною обвинувачення не надано доказів існування обов`язкових складових об`єктивної та суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Встановлено, що стороною обвинувачення не було доведено поза розумними сумнівами, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_21 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а тому всі сумніви щодо доведеності винуватості обвинуваченого слід тлумачити на його користь.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_21 підлягає визнанню невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправданню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у зв`язку із недоведеністю в діянні останнього складу цього кримінального правопорушення.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про судову експертизу", ст. 124 КПК України, процесуальні витрати пов`язані із залученням експертів під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях: № 42016110000000364, внесеного до ЄРДР 11.07.2016 року, та № 42017110000000126, внесеного до ЄРДР 28.02.2017 року, та цьому кримінальному провадженні під час судового розгляду, в розмірі 9 414 грн. 00 коп., слід віднести на рахунок держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно із ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. З огляду на це, арешти, накладені ухвалами слідчих судді під час досудового розслідування кримінального провадження № 42016110000000364, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2016 року, підлягають скасуванню.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 100, 124, 174, 318, 322, 337, 342-353, 358, 363-368, ч. 1 ст. 369, ст. 370, ч. 1, ч. 2 ст. 371, п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 373, ст. 374-376 КПК України, ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 364 КК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_18 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

ОСОБА_25 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

ОСОБА_25 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

ОСОБА_21 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

ОСОБА_21 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в діянні останнього є склад даного кримінального правопорушення.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.01.2017 року у справі № 757/1145/17-к, на майно ОСОБА_21 , а саме: автомобіль марки "CHERY TIGGO", № кузова НОМЕР_62 , д.н.з. НОМЕР_63 ; планшет марки "Prestigio", PMP 5080B, в чохлі; мобільний телефон марки "PRESTGIO PAP 4055DUO" ІМЕІ 1 НОМЕР_29 та ІМЕІ 2 № НОМЕР_30 ; мобільний телефон білого кольору марки "Redmi Note 2" ІМЕІ 1 НОМЕР_1 та ІМЕІ 2 № НОМЕР_1 ; грошові кошти у сумі 750 доларів США з наступними номіналами, серіями та номерами: 50 доларів США - 5 шт.: ІВ74257460А, JF42307498A, GE55287520A, GB21841059, JC11371881A; та 100 доларів США - 5 шт.: LH76323560B, LB04148300J, LB04148299J, LB04148298, LB04148297J; грошові кошти у сумі 6 000 (шість тисяч) гривень; жорсткий диск марки "Western Digital" WD P/N: WD1200JB-00CRA1; ноутбук марки "LENOVO" чорного кольору модель 80FY, серійний номер PF085ZTU.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.01.2017 року у справі № 757/1133/17-к, на майно ОСОБА_25 , а саме: автомобіль марки "Volkswagen CC", № кузова НОМЕР_64 , д.н.з. НОМЕР_65 ; мобільний телефон марки "Iphone 6", model A1586, FCC ID: BCG - НОМЕР_67 , IMEI НОМЕР_68 ; мобільний телефон марки "Iphone 7", model A 1778 FCCIDBCG-E3091A IC 579C-E309IA, ІМЕІ НОМЕР_69 ; грошові кошти в розмірі 900 доларів США, а саме: HB 94006197 N; CB 85659484 D; KH 36222774 A; HB 43954931 N; KB 69558558 C; KB 10500419 C; KF 37184916 B; AL 19130210 C; HB 06697292 A; грошові кошти в національній валюті, а саме: 10 500 (десять тисяч п`ятсот) гривень; флешнакопичувачі, а саме: флешнакопичувач "Тranscend" 8 Gb, білого кольору; флешнакопичувач "Тranscend" 4 Gb, білого кольору із смужкою зеленого кольору; флешнакопичувач з написом "Zic Xo" золотистого кольору; флешнакопичувач металічний у пластиковому чохлі; жорсткий диск темно сірого кольору із зеленими смугами "Transcend StoreJet 1 TB C79076 0189"; ноутбук марки "Mackbook Pro" сірого кольору модель A1502 EMS2835, серійний номер C2QQKOH6GKJM; електронний пристрій марки "GO GOLEVER" модель "TAB R108" серійний номер "GCTR10613011338"; флеш накопичувач марки "Transcend" чорного кольору з надписом "8 gb"; флеш накопичувач марки "Transcend-JF220" сірого кольору з надписом "4 gb"; ноутбук марки "ASUS" чорного кольору модель M50S, серійний номер 83N0AS00524409E; мобільний телефон "Нокіа", ІМЕІ НОМЕР_70 з сім картою МТС ; мобільний телефон "Samsung Duos", ІМЕІ НОМЕР_72 з сім картою МТС; мобільний телефон "Nokia 8800" чорного к кольору без задньої кришки; мобільний телефон "Iphone" чорного кольору з тріщинами на екрані; мобільний телефон "Iphone" FCC ID DCG- E23801 IC 579C-E2380A, у резиновому чохлі; нетбук марки "ASUS" чорного кольору модель PC900, серійний номер 880AAQ014741; системний блок чорного кольору "Patriot Rim 2000", серійний номер № НОМЕР_73 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.01.2017 року у справі № 757/1134/17-к, на майно ОСОБА_18 , а саме: грошові кошти в іноземній валюті на загальну суму 4 535 доларів США; грошові кошти в національній валюті (гривня) на загальну суму 7452 гривні; флеш накопичувач "SP" 16 Gb; мобільний телефон марки "НТС" ІМЕІ 1 № НОМЕР_13 та ІМЕІ 2 № НОМЕР_14 ; мобільний телефон "Nokia" ІМЕІ № НОМЕР_12 з сімкартою мобільного оператора "Лайф"; грошові кошти в сумі 50 Євро та 10 польських злот, що було вилучено: під час обшуку 28.09.2016 року в ході затримання ОСОБА_18 в порядку ст. 208 КПК, та під час обшуку 28.09.2016 року в автомобілі марки "Ауді А6".

Речові докази в кримінальному провадженні, після набрання вироком суду законної сили, а саме: грошові купюри: у розмірі 600 доларів США номіналом по 100 доларів США з такими серіями та номерами: HF 44018183E; HF 00991894C; HB 99116660J; HE 15061347D; HD48663267B; HB 03718121C, які знаходяться в прозорозу канцелярському файлі; у розмірі 1000 доларів США США номіналом по 100 доларів США з такими серіями та номерами: LF 66152623 I; LB 65875173 D; LC 39141779 A; LL 28632416 G; LF 82432944 H; LK 95270683 D; LB 32028239 H; LF 87973025 J; LF 42639590 E; LE 5571926 D, які знаходяться в прозорозу канцелярському файлі; грошову купюру у розмірі 100 доларів США з серійним номером LA 12944922 B, яка знаходиться в прозорому канцелярському файлі; грошову купюру у розмірі 100 доларів США з серійним номером HF 23796240 D, яка знаходиться в прозорому канцелярському файлі; грошову купюру у розмірі 100 доларів США з серійним номером КВ 48666411 С, яка знаходиться в прозорому канцелярському файлі, - залишити в матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42016110000000364 від 11.07.2016 року; три аркуші паперу формату А-4, а саме: митні декларації ПП "Альборз": форма МД-2 № 125000000/2016/942313; форма МД-3 № 125000000/2016/942313; форма МД-2 № 125000000/2016/942066 кожна на 1 аркуші; копію договору доручення № 1020/218 на митне брокерське обслуговування від 16.06.2015 на 2 арк.; копію контракту ПП "Альборз" та Pelikano gida dis ticaret LND STI № РК 01\2016 від 02.02.2016 щодо поставки продуктів харчування (ізюм, фінник та фісташки) на 6 арк.; інвойс, контракт та товаросупровідні документи ПП "Альборз" від 23.07.2016 на фісташки "Pistachio" вагою 21084 кг., цінною за 1 кг. 7.95 долари США - всього на 15 арк.; інвойс, контракт та товаросупровідні документи ПП "Альборз" від 19.07.2016 фісташки "Pistachio kernel" вагою 1626 кг., цінною за 1 кг. 14.50 долари США - всього на 8 арк.; митну декларацію ПП "Альборз" № 125130000/2016 на товар горіхи фісташки несмажені та неприготовленні іншим способом, вагою брутто 21084 кг., вагою нетто 21000 кг. вартістю 166 950 долари США., коригування 4138314.03 на 2 арк. та аркуш паперу формату А-4 - податкове навантаження по ВМД 125130000/2016 /(8079) на 1 арк.; митну декларацію ПП "Альборз" № 125110011/2016 на товар горіхи фісташки несмажені та неприготовленні іншим способом, вагою брутто 21084 кг., вагою нетто 21000 кг. вартістю 166 950 долари США., коригування 4141302.77, та на якому містяться написи виконанні ручкою червоного кольору "7,95 $" та ручкою чорного кольору "110100001/2016/212049 от 25.05.16 - 7,95 $" на 2 арк.; митну декларацію ПП "Альборз" № 125130000/2016 на товар горіхи фісташки несмажені та неприготовленні іншим способом (ядро фісташок), вагою брутто 1626 кг., вагою нетто 1520 кг. вартістю 22040 долари США, коригування 546321,90 на 2 арк. та аркуш паперу формату А-4 - податкове навантаження по ВМД 125130000/2016 / (8078) на 1 арк.; митну декларацію ПП "Альборз" № 125110011/2016 на товар горіхи фісташки несмажені та неприготовленні іншим способом "ядро фісташок", вагою брутто 1626 кг., вагою нетто 1626 кг. вартістю 22040 долари США, коригування 565804,98, та на якому містяться написи виконанні ручкою червоного кольору "15 $" та ручкою чорного кольору "100250006/2016/183510 от 26.02.16 в гр.. 8" - всього на 2 арк.; оптичні диски CD-R "Verbatim": № 28-т, № 27-т, № 29-т, № 30-т, № 31-т, № 32-т, № 33-т, № 34-т, № 63-т від 01.08.2016, № 77-т, № 78-т від 19.08.2016, № 108-т, № 109-т від 23.09.2016; носії інформації Мікро card: № 35 т, № 36 т від 01.08.2016, № 80 т, № 81 т від 19.08.2016, № 104 т від 21.09.2016, № 107 т від 23.09.2016, оптичний диск CD-R "Verbatim" № 90-т від 31.08.2016, - залишити зберігати при матеріалах судового кримінального провадження; порошкоподібну речовину білого кольору - кокаїн, маса кокаїну в речовині 0,9000 г, пачку з-під цигарок марки "Sobranie Superslims" червного кольору, в середині якої виявлено купюру номіналом 5 грн., картку сірого кольору з логотипом "Козырная карта", які містяться у спецпакеті № НОМЕР_74 , - знищити; мобільний телефон марки "HTC" IMEI 1: НОМЕР_13 ; IMEI 2: НОМЕР_14 , флеш-накопичувач "SP 16 GB", мобільний телефон марки "Nokia" IMEI: НОМЕР_12 з сім картою мобільного оператора "Лайф" - повернути користувачу ОСОБА_18 ; мобільний телефон марки "Prestigio PAP 4055DUO" IMEI 1: НОМЕР_29 ; IMEI 2: НОМЕР_30 ; мобільний телефон марки "Redmi Note 2" IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_1 , повернути користувачу ОСОБА_21 .

Процесуальні витрати пов`язані із залученням експертів під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях: № 42016110000000364, внесеного до ЄРДР 11.07.2016 року, та № 42017110000000126, внесеного до ЄРДР 28.02.2017 року, та цьому кримінальному провадженні під час судового розгляду, в розмірі 9 414 (дев`ять тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 00 коп., віднести на рахунок Держави України.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, їх захисникам та прокурору.

Суддя ОСОБА_1