Ухвала

від 20.03.2024 по справі 466/9396/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 березня 2024 року

м. Київ

справа № 466/9396/16-ц

провадження № 61-16149св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року у справі за позовом заступника прокурора Львівської обласної прокуратури до ОСОБА_1 , Брюховицької селищної ради, правонаступником якої є Львівська міська рада, про визнання недійсним рішення Брюховицької селищної ради та договору оренди земельної ділянки, приведення земельної ділянки у попередній стан та зобов`язання повернути об`єкт оренди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року, позов заступника прокурора Львівської обласної прокуратуризадоволено.

Визнано недійсним рішення Брюховицької селищної ради від 02 липня 2015 року № 628 «Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1 ».

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 04 серпня 2015 року, кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, загальною площею 4,5 га, у АДРЕСА_1 , укладений між Брюховицькою селищною радою та ОСОБА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення огорожі (паркану) за власний рахунок та повернути вказану земельну ділянку територіальній громаді в особі Львівської міської ради.

У листопаді 2023 року від імені ОСОБА_1 - адвокат Дуда І. П. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

У грудні 2023 року ОСОБА_1 подала заяву про зупинення дії рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року до закінчення касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року.

У березні 2024 року ОСОБА_1 повторно подала заяву про зупинення дії рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року до закінчення касаційного провадження.

На обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 зазначила аналогічні доводи із заявою, поданою до суду у грудні 2023 року, а саме про те, що приведення спірної земельної ділянки, яка згідно із оскаржуваними судовими рішеннями підлягає поверненню територіальній громаді в особі Львівської міської ради, у попередній стан шляхом знесення огорожі (паркану) є неможливим, оскільки на цій ділянці розташовані належні їй на праві власності гідротехнічні споруди, доступ до яких не може бути вільним.

Крім того, заявник вказала, що Львівська міська рада вживає заходів щодо знесення об`єктів нерухомого майна, належних ОСОБА_1 , які розташовані на земельній ділянці на АДРЕСА_1 , про що свідчить подана у грудні 2023 року органом місцевого самоврядування позовна заява до ОСОБА_1 про знесення об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, що є предметом розгляду в цій справі.

Також зазначає, що рішення суду першої інстанції вже перебуває на виконанні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Львові і на неї двічі було накладено штраф за невиконання судового рішення і який нею сплачено (виконавчі провадження № № 73371474, 73371386). Зауважує, що не чекаючи ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення Львівська міська рада приймає рішення щодо встановлення розпорядника водойм, які розміщені на земельній ділянці, що є предметом спору у цій справі, про що свідчить ухвала міської ради від 08 лютого 2024 року.

Відповідно до положень частини восьмої статті 394, частини першої статті 436 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або його дії, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Ураховуючи те, що заява ОСОБА_1 містить обґрунтовані підстави для зупинення дії оскаржуваних судових рішень і до неї додано докази, які підтверджують необхідність зупинення дії цих судових рішень, зокрема постанови про відкриття виконавчих проваджень і накладення штрафів на ОСОБА_1 , докази щодо встановлення розпорядника водойм, які розміщені на земельній ділянці, що є предметом спору у цій справі, зокрема ухвала міської ради

від 08 лютого 2024 року, заява підлягає задоволенню, оскільки існує ймовірність утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення.

Керуючись статтями 394, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Зупинити дію рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду від 28 вересня

2023 року до закінчення касаційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара