Постанова

від 28.02.2024 по справі 372/2888/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2024 року місто Київ

справа № 372/2888/23

провадження№22-ц/824/3619/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В..

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Білоусовим Артемом Юрійовичем,

на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 7 листопада 2023 року, постановлену у складі судді Сташків Т.Г.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЛИНА ЛЕНД», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «СОНЯЧНА», про встановлення земельного сервітуту,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 7 листопада 2023 року задоволено частково клопотання щодо призначення земельно-технічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДОЛИНА ЛЕНД», третя особа: ТОВ «СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «СОНЯЧНА», про встановлення земельного сервітуту.

Призначено у справі земельно-технічну експертизу.

На вирішення земельно-технічної експертизи поставлено наступні питання:

1.Які варіанти технічно можливі для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку з кадастровим номером 322318680:05:003:0119?

2.Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту відносно частин земельних ділянок з кадастровими номерами 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:003:0141 для проїзду, проходу до земельної ділянки з кадастровим номером 322318680:05:003:0119, на якій знаходиться житловий будинок загальною площею 349,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 23860700) за адресою АДРЕСА_1 ? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту.

Проведення експертизи доручено ТОВ «Судова незалежна експертиза України».

У розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи.

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Витрати по проведенню цієї експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 .

Зобов`язано сторони виконати вимоги експерта щодо надання додаткової технічної чи іншої документації та забезпечення проведення експертизи у визначені ним строки та порядку.

Попереджено сторони про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України.

Провадження у справі зупинено до отримання висновку експертизи.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Білоусов А.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 7 листопада 2023 року у справі № 372/2888/23 в частині часткового задоволення клопотання про призначення земельно-технічної експертизи та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання ОСОБА_1 про призначення земельно-технічної експертизи повністю.

Зокрема зазначає, що з огляду на усталену практику розгляду справ щодо встановлення земельного сервітуту разом із позовною заявою позивачкою ОСОБА_1 подано до суду першої інстанції клопотання про призначення земельно-технічної експертизи.

Позивачка просила поставити на розгляд експертизи наступні питання:

- Чи існує безперешкодний проїзд, прохід до земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:003:0119, на якій знаходиться житловий будинок загальною площею 349,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 23860700) за адресою: АДРЕСА_1 , через земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:05:003:0141, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?

- Чи існують на даний час перешкоди в проїзді чи проходу до земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:003:0119, на якій знаходиться житловий будинок загальною площею 349,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 23860700) за адресою: АДРЕСА_1 ? Якщо так, то які саме?

- Чи на даний час існує інший проїзд, прохід до земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:003:0119, на якій знаходиться житловий будинок загальною площею 349,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 23860700) за адресою: АДРЕСА_1 , окрім як через земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:05:003:0141, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ? Якщо так, то через яку земельну ділянку?

- Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту відносно частини земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:003:0141 для проїзду, проходу до земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:003:0119, на якій знаходиться житловий будинок загальною площею 349,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 23860700) за адресою: АДРЕСА_1 ? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту, у тому числі варіанти з якнайменшими обмеженнями для власників цих земельних ділянок.

Задовольняючи клопотання частково, суд першої інстанції вважав за можливе, скоротити та уточнити перелік питань для земельно-технічної експертизи, в межах предмета позову, а тому клопотання представника позивача задовольнив частково.

В апеляційній скарзі зазначає, зокрема, що учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Із положень п. 6.1.2., 6.1.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (надалі - Інструкція), випливає, що питання земельно-технічної експертизи вирішуються на підставі правовстановлюючої та технічної документації на земельні ділянки, а за відсутності останньої, на підставі самостійно проведених топографічно-геодезичних робіт.

Відповідно до п. 6.1. Інструкції основними завданнями земельно-технічної експертизи є, зокрема: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо): визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Для встановлення наявності чи відсутності безперешкодного проїзду, з огляду на підстави позову, є наявність встановити конфігурацію земель котеджного містечка, огороджувальних споруд по його периметру, встановити місцезнаходження земельної ділянки позивачки по відношенню до земельних ділянок відповідача, наявність чи відсутність вільних в`їздів/виїздів з території котеджного містечка тощо. До того ж поставлені позивачем питання чітко лягають в основу предмету доказування у таких категоріях справ як встановлення сервітуту, зокрема: «Чи є інші можливості задовольнити потреби позивачки іншим шляхом, ніж за допомогою сервітуту?», «Чи є можливість встановлення сервітуту?», Які є варіанти сервітуту?» тощо. Перелік питань, визначений в п. 6.1.1. Інструкції - не є вичерпним, а «орієнтовним».

Ухвала суду першої інстанції постановлена із порушенням вимог ч. ч. 1, 2 ст. 2 та ч. 3, 4 ст. 263 ЦПК України, оскільки не відповідає принципам цивільного судочинства щодо необхідності забезпечення ефективного судового захисту, оскільки невиправдане скорочення поставлених питань фактично виключає із поля дослідження питання, що мають бути досліджені при розгляді справ щодо встановлення земельного сервітуту. У зв`язку із зазначеним, у випадку не вирішення всіх елементів дослідження, позивачка на пізніших етапах судового розгляду буде змушена звертатись з клопотанням про проведення додаткових досліджень, заявляти додаткові клопотання щодо допиту експертів, отримувати додаткові роз`яснення від експертів тощо.

Суд першої інстанції фактично в порушення ч. ч. 2, 3, 5 ст. 12 ЦПК України безпідставно та протиправно перешкодив позивачу в реалізації наданих їй прав щодо доведення обставин на які вона посилається.

Відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 7 листопада 2023 року. Учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Копія ухвали Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року про відкриття апеляційного провадження з копією апеляційної скарги отримана відповідачем ТОВ "ДОЛИНА ЛЕНД" через підсистему " Електронний суд" 17 січня 2024 року о 19:54 (фактично 18 січня 2024 року), що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (том №1, а.с.241), тому десятиденний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу сплив 28 січня 2024 року.

Оскільки відзив на апеляційну скаргу поданий представником ТОВ " ДОЛИНА ЛЕНД" - адвокатом Колосар М.Є. 6 лютого 2024 року через підсистему "Електронний суд", питання щодо поновлення пропущеного строку на подання відзиву представник відповідача не порушує, а тому суд апеляційної інстанції такий відзив до уваги не приймає та розглядає справу за наявними матеріалами (ч.8 ст. 178 ЦПК України).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Литовченко О.С. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання ОСОБА_1 про призначення земельно-технічної експертизи повністю.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ "ДОЛИНА ЛЕНД" - адвокат Колосар М.Є. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Пояснив, що питання земельно-технічної експертизи вирішуються за наявності правовстановлюючої та технічної документації, зокрема результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями з використанням відповідного обладнання та бази даних. Земельно -технічна експертиза спрямована на вирішення технічних питань, що потребують спеціальних знань, зокрема визначення меж, в яких має бути встановлений сервітут. Доказування факту наявності перешкод в проїзді через земельну ділянку ТОВ " Долина Ленд" не потребує спеціальних знань та виходить за межі завдань земельно-технічної експертизи, а тому має здійснюватися іншими засобами доказування. Інструкція зобов`язує експерта дослідити можливість улаштування шляхів для проходу та проїзду, а не досліджувати існуючі шляхи та наявність або відсутність перешкод на них. Законодавець передбачив, що перш ніж втручатися у право власності особи необхідно встановити, що не існує іншої технічної можливості задовольнити потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб, в тому числі шляхом улаштування іншого шляху, проходу, проїзду. Суд першої інстанції визначив саме ті питання, з`ясування яких потребує спеціальних знань експерта та які передбачені Методикою.

Третя особа ТОВ "Сервісна компанія "Сонячна", будучи у встановленому законом порядку повідомленою про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судового повідомлення через підсистему "Електронний суд", що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (том №1, а.с. 247-а), свого представника в судове засідання не направила.

Суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка не з`явилася відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, призначаючи у справі судову будівельно-технічну експертизу виходив із того, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. При цьому, суд врахував питання поставлені на вирішення експерта запропоновані представником позивача. При цьому, вважав можливим скоротити та уточнити перелік питань для земельно-технічної експертизи в межах предмету позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства належать, зокрема змагальність сторін та диспозитивність.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України передбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання.

Згідно з положеннями ст. 76, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пунктом 4 частини 5 статті 12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває упровадженні, зокрема, суду.

Згідно вимог ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч.1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Положеннями частини п`ятої статті 104 ЦПК України встановлено, що в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з нормами ст.ст. 102, 106 ЦПК України, а також положень постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

В п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз`яснено, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 143 - 150 ЦПК України, Законом України від 25 лютого 1994 року N 4038-XII («Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N 144/5), та враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15) з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав.

Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять до предмету доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

Зокрема, в ч. 1 ст. 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумнів щодо їх правильності.

Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору у справі є безоплатне право позивача на користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:003:0141 за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Романків.

Так, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просила встановити безстроковий, безоплатний земельний сервітут відносно частин земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:003:0141 на право проходу, проїзду по наявному шляху до земельної ділянки площею 0,1666 га кадастровий номер: 3223186800:05:003:0119, на якій знаходиться житловий будинок, загальною площею 349,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 23860700) за адресою: АДРЕСА_1 .

Також просила встановити, що право земельного сервітуту реалізується щоденно цілодобово нею безпосередньо; встановити межі земельного сервітуту відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилається на те, що вона є власником земельної ділянки, площею 0,1666 га кадастровий номер: 3223186800:05:003:0119, що за адресою: АДРЕСА_1 . На цій же земельній ділянці розміщений належний їй на праві власності житловий будинок. Будинок та земельна ділянка знаходяться на території котеджного містечка. Проте, внаслідок встановлення відповідачами перегороджувальних споруд на території котеджного містечка, вона не має можливості вільно та безперешкодно користуватися належною їй земельною ділянкою.

Позивачка в позовній заяві наголошує на тому, що вона зверталася до відповідачів з пропозицією укласти договір про встановлення земельного сервітуту на конкретних умовах, жодної відповіді так і не отримала, а тому вимушена звернутися до суду з даним позовом.

При цьому, які саме межі земельного сервітуту необхідно або можливо встановити позивачка в позовній заяві не зазначила, а просила визначити їх згідно висновку судової земельно-технічної експертизи.

Для вирішення даного спору слід визначити наявність технічної можливості для встановлення земельного сервітуту, висновок судової земельно-технічної експертизи в цивільній справі є одним із належних та допустимих доказів щодо вирішення позовних вимог і для з`ясування цих обставин, які входять до предмета доказування та мають значення для справи, вбачається необхідність спеціальних знань, без яких встановити відповідні обставини справи та вирішити спір по суті неможливо.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи відповідає нормам Цивільного процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано скоротив та уточнив перелік питань, які просив поставити перед експертом позивач, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування постановленої ухвали, оскільки суд першої інстанції поставив на вирішення експерта лише ті питання, які необхідні для з`ясування обставин, що потребують спеціальних знань.

Крім того, стороною позивача заявлені питання для проведення земельно -технічної експертизи , що спрямовані на доказування факту наявності перешкод в проїзді через земельну ділянку відповідача ТОВ " Долина Ленд", що само по собі не потребує спеціальних знань та виходить за межі завдань земельно-технічної експертизи та має здійснюватися іншими засобами доказування, а тому суд першої інстанції правильно уточнив питання поставлені на вирішення експерта.

Необхідно звернути увагу на те, що висновок експерта є доказом в цивільному процесі, але такий не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Дотримуючись принципу змагальності сторін і не створюючи їм перешкод у доказуванні обставин, суд першої інстанції, з урахуванням вимог ст. 12 ЦПК України, правомірно призначив судову експертизу, визначивши зміст питань для її проведення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що ухвала суду постановлена без додержання норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Білоусовим Артемом Юрійовичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 7 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Постанова складена 22 березня 2024 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус