Рішення

від 21.03.2024 по справі 140/34060/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/34060/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАТКОМ до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАТКОМ (далі ТОВ ЛАТКОМ, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000665/2 від 07.11.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.05.2019 між позивачем, як покупцем та фірмою KVR INTERNATIONAL CO., LTD, Китай, як постачальником, було укладено договір №LTC1, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язався виготовити та передати, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно умов вказаного договору 06.11.2023 ТОВ ЛАТКОМ визначало митну вартість отриманого від KVR INTERNATIONAL CO., LTD товару у вигляді радіаторів по цінах згідно із додатком №1 від 02.01.2023 до договору та розмитнювало вказаний товар за МД №23UA205140093204U4 по основному (першому) методу за ціною договору (інвойсу).

При митному оформленні МД №23UA205140093204U4 товариство надало наступні документи: пакувальний лист б/н від 01.09.2023, інвойс від 01.09.2023 №15, коносамент № НYSF2023080851 від 05.09.2023, автотранспортна накладна № 0211 від 02.11.2023, сертифікат про походження товару 23С4403А2228/06771 від 10.10.2023, платіжна інструкція 172JBKLN2 від 20.02.2023, платіжна інструкція 190JBKLN9 від 28.09.2023, довідка про транспортні витрати № 8477 від 02.11.2023, лист про не страхування вантажу №11-01 від 06.11.2023, прайс-лист № 234403АО/048048 від 21.09.2023, договір про обслуговування ЄФ № 1704-23Л від 17.04.2023, заявка на транспортування №8477 від 29.08.2023, експортна декларація 310120230516839715 від 01.09.2023, договір поставки LTC1 від 29.05.2019, додаткова угода № 3 від 29.05.2019 до договору поставки LTC1, додаток 1 від 02.01.2023 до договору поставки LTC.

Однак, в електронному повідомленні від 07.11.2023 митний орган відмовився визнати задекларовану позивачем митну вартість 38 найменувань 3231 штук радіаторів у зв`язку з тим, що подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності:

- не надана заявка про виготовлення та відправлення продукції згідно додатку № 1 від 02.01.2023 до договору № LTC1 від 29.05.2019;

- згідно CMR 0211 від 02.11.2023 перевізником є LLC EXPRESS LOGISTICS UKRAINE, а договір про перевезення № ЄФ 1704-23Л від 17.04.2023, укладений між ТОВ "ЄВРО ФОРВАРДТНП та ТОВ "ЛАТКОМ".

- не надані банківські платіжні документи про розрахунки за товар між контрагентами, оскільки, в платіжних інструкціях 172JBKLN2 від 20.02.2023 на суму 1528,82 дол. США та 190JBKLN9 від 28.09.2023 на суму 28707,41 дол. США платником є ТОВ "Латком", а отримувач AT КБ "Приватбанк".

- в заявці № 8477 від 29.08.2023 зазначено про можливі додаткові витрати по перевезенню вантажу, однак, відсутня інформація про наявність/відсутність таких затрат, та при наявності чи включені вони у вартість перевезення та відповідно до митної вартості.

- супровідний документ ТІ № 23РЕ445010Н8696ХР1 від 02.11.2023 не містить числових значень для ідентифікації вартості товару згідно поданого інвойсу № 15 від 01.09.2023р. та митної декларації країни відправлення № 310120230516839715 01.09.2023р.

- прайс-лист товару 234403АО/048048 від 21.09.2023 є пропозицією від відправника виключно на товари, подані до митного оформлення, тоді як відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 54 МК України щодо наявного у митного органу права контролю за правильністю визначення заявленої митної вартості товарів відповідач запропонував надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

В спростування вищезазначених сумнівів в листі від 07.11.2023 №11-02 позивач надав додаткові документи та пояснив наступне.

- згідно п. 3.3 договору LTC1 від 29.05.2019 передоплата в розмірі 10% здійснюється на основі заявки на виробництво та поставку товару, в даному випадку передоплата була здійснена на підставі заявки № 15 від 10.02.2022;

- згідно п. 2.1.1 Договору про транспортно-експедиторське обслуговування № ЄФ 1704-23Л від 17.04.2023 між ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» та ТОВ "ЛАТКОМ" для виконання своїх зобов`язань за договором експедитор має право від свого імені заключати договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та іншими третіми особами. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями є транспортний документ-коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна. Тому у графі 23 автотранспортної накладної (CMR) № 0211 від 02.11.2023р. вказаний штамп і підпис перевізника "LLC EXPRESS LOGISTICS UKRAINE", який безпосередньо виконував перевезення даного вантажу;

- в розділі "Призначення платежу" платіжних інструкцій 172JBKLN2 від 20.02.2023 на суму 1628,82 дол. США та 190JBKLN9 від 28.09.2023 на суму 28707,41 дол. США вказаний отримувач: "KVR INTERNATIONAL CO.,LTD" та його банківський рахунок 770557961818, який прописаний в 10 розділі Договору № LTC1 від 29.05.2019, а також призначення платежу згідно Договору № LTC1 від 29.05.2019;

- в заявці № 8477 від 29.08.2023 зазначено про можливі додаткові витрати по перевезенню вантажу. В рахунку на оплату від ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» № 8261 від 02.11.2023 вказані всі транспортні витрати по території України та експедиторська винагорода. При наявності додаткових витрат вони були б відображені в заявці на перевезення та рахунку на оплату;

- супровідний документ Т1 № 23PL445010NS696XF1 від 02.11.2023 не містить числових значень для ідентифікації вартості товару тому, що він є суто транзитним документом, в якому зазначається опис товару, вага брутто та номери автомобіля що здійснює перевезення, відправник та отримувач вантажу. Супровідний документ Т1 не повинен містити у собі числових значень щодо вартості товару.

Однак, надані документи та пояснення не були враховані та 07.11.2023 Волинською митницею було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 07.11.2023 №UA205140/2023/000665/2. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - товар 1 на рівні 9,25 дол.США/кг за МД №UA806020/2023/012252 від 24.10.2023 та № UA205140/2023/082534 від 06.10.2023.

Коригування митної вартості стало підставою для видання 07.11.2023 картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033266.

Враховуючи викладене, ТОВ ЛАТКОМ 07.11.2023 було вимушене оформити вантажно-митну декларацію №23UA205140093961U5 для випуску товарів у вільний обіг та додатково сплатити митні платежі на загальну суму 68000,00 грн.

Позивач вважає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) із митною декларацією відповідачу надано усі документи, що підтверджують числові знамення складових митної вартості товару за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

У відповіді від 07.11.2023 №11-02 на електронне повідомлення митниці та з метою додаткового обґрунтування правильності визначення митної вартості ТОВ ЛАТКОМ додало ще ряд документів, які спростовували не обґрунтовані сумніви відповідача про ніби відсутність в наданих позивачем документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

В той же час, відповідачем не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числове значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

З огляду на викладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000665/2 від 07.11.2023 не обґрунтоване належними законодавчими актами, суперечить вимогам МК України та підлягає скасуванню, у зв`язку із чим просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 206).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України для митного оформлення товарів декларантом подано МД від 06.11.2023 №23UA205140093204U4 на товар: Радіатори для легкових автомобілів не для промислового складання, згідно із якою митну вартість вказаного товару визначено за основним методом за ціною договору (контракту), про що свідчить інформація, зазначена в графі 43 даної МД.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

1) відповідно п.1.1 контракту NoLTC1 від 29.05.2019 передбачено, що відправник зобов`язується виготовити та відправити продукцію указану в Додатку №1 від 02.01.2023 до договору, відповідно до заявок покупця, а покупець приймає і оплачує товар на умовах, вказаних в договорі. Однак, заявка не подана до митного оформлення, а товар, зазначений в Додатку №1 від 02.01.2023 не відповідає поданому до митного оформлення;

2) згідно CMR № 0211 від 02.11.2023 перевізником є LLC EXPRESS LOGISTICS UKRAINE, тоді як договір про перевезення №ЄФ 1704-23Л від 17.04.2023 укладений між ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» та ТОВ «Латком»;

3) платіжні інструкції 172JBKLN2 від 20.02.2023 на суму 1528,82 дол.США та 190JBKLN9 від 28.09.2023 на суму 28707,41дол.США є документами про перерахування коштів, де платник ТОВ «Латком», отримувач АТ КБ «Приватбанк». Банківські платіжні документи про розрахунки за товар між контрагентами не надані;

4) в заявці № 8477 від 29.08.2023 зазначено про можливі додаткові витрати по перевезенню вантажу, однак, відсутня інформація про наявність/відсутність таких затрат, та при наявності чи включені вони у вартість перевезення та відповідно до митної вартості;

5) супровідний документ Т1 № 23PL445010NS696XF1 від 02.11.2023 не містить числових значень для ідентифікації вартості товару згідно поданого інвойсу № 15 від 01.09.2023 та митної декларації країни відправлення №310120230516839715 від 01.09.2023;

6) прайс-лист товару 234403AO/048048 від 21.09.2023 є пропозицією від відправника виключно на товари, подані до митного оформлення, тоді як відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

У зв`язку із наявністю вказаних розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, у відповідності до вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, статтей 53, 54 МК України декларанту запропоновано в 10-денний термін надати додаткові документи.

Декларантом на вимогу митниці надано лист пояснення від 07.11.2023 №11-02 та наступні документи: банківські платіжні документи №172 від 21.02.2023 на суму 1628,82 дол. США, №190 від 28.09.2023 на суму 28707,41 дол. США; договір транспортної експедиції №130920231 від 13.09.2023, укладений між ТОВ «Євро Форвардінг» (експедитор замовник) та ФОП ОСОБА_1 (експедитор перевізник), тоді як згідно CMR № 0211 від 02.11.2023 перевізником є LLC EXPRESS LOGISTICS UKRAINE; рахунок на оплату № 8261 від 02.11.2023 від ТОВ «Євро Форвардінг» на суму 193176,70 грн; бухгалтерські документи, а саме: структуру собівартості і визначення мінімальної ціни товару б/н від 16.06.2023, звіт ЕККА No54 від 21.06.2023, звіт ЕККА №58 від 06.07.2023, накладні № 0000472 від 21.08.2023, № 0000521 від 06.09.2023, № 0000378 від 07.07.2023 від ТОВ «Латком», однак дані документи не стосуються товарів поданих до митного оформлення; прайс-лист б/н від 30.12.2023 на продукцію у 2023 році; заявку №15 від 10.02.2023 на суму 16288,15 дол. США, заявку №15 (дозаказ) від 07.07.2023 на суму 15653,40 дол. США про замовлення товару, однак суми не відповідають вартості інвойсу №15 від 01.09.2023 - 30336,23 дол. США; договір транспортної експедиції №ВО011123/2П від 01.11.2023 укладений між ОСОБА_1 та Експрес Логістика Україна.

Також зазначає, що не надано числовий розрахунок для перевірки включення транспортних витрат у вартість перевезення відповідно договору №ВО011123/2П.

Представник відповідача зазначає, що неподання позивачем витребуваних документів зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 на рівні 9,25 дол.США/кг за МД №UA806020/2023/012252 від 24.10.2023 та № UA205140/2023/082534 від 06.10.2023.

Також з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару, про проведення її у належний спосіб свідчить відсутність зауважень з боку декларанта.

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України, про що свідчить митна декларація типу ІМ40ДЕ №23UA205140093961U2 від 07.11.2023.

ТОВ ЛАТКОМ з додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості до митниці в межах 80 днів з дня випуску товару не зверталось.

З огляду на наведене вище вважає рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000665/2 від 07.11.2023 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим. Просить в задоволенні позову відмовити повністю (а.с.209-215).

Позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТОВ ЛАТКОМ зареєстроване як юридична особа 24.01.2019, основним видом економічної діяльності є 45.31 - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.23).

Між ТОВ ЛАТКОМ (покупець) та фірмою KVR INTERNATIONAL CO., LTD China (постачальник) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 29.05.2019 №LTC1, за умовами якого постачальник зобов`язується виготовити і передати у власність покупця продукцію, зазначену у додатку №1 до цього договору, відповідно до заявок покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (а.с. 24-31).

02.01.2023 між покупцем та постачальником була укладена додаткова угода №3 (а.с.33) до договору поставки від 29.05.2019 № LTC1, якою сторони з 02.01.2023 прийняли додаток №1 до договору в новій редакції, залишивши без змін всі інші умови договору, яким були визначені ціни на товар (найменування товару за каталогом покупця) у відповідності з умовами поставки FOB Нінгбо на період з 02.01.2023 по 31.12.2023.

Відповідно до комерційного інвойсу від 06.11.2023 №15 загальна вартість ввезеного товару становить 30336,23 доларів США. Оплата: 10% предоплата, 90% залишкова оплата. Умовами поставки визначено FOB Нінгбо (Китай) (а.с.34, 131 переклад).

06.11.2023 з метою здійснення митного оформлення товару: Радіатори для легкових автомобілів не для промислового складання: ЛР2106.1301012 382 шт., ЛР2107.1301012 350 шт., ЛР2108.1301012 684 шт., ЛР2110.1301012 80 шт., ЛР1118.1301012 20 шт., ЛР21213.1301012 - 10шт., ЛР21214.1301012 50 шт., ЛР2123.1301012 10 шт., ЛР2170.1301012 - 100шт., ЛР21073.1301012 30 шт., ЛР21082.1301012 50 шт., ЛР1102.1301012 - 55 шт. 1.Радіатори обігрівача для легкових автомобілів не для промислового складання: ЛР1118.8101060 - 10 шт., ЛР2108.8101060 - 450 шт., ЛР2111.8101060 - 150 шт., ЛР2106.8101060 - 300 шт., ЛР2110.8101060 - 40 шт., ЛР2123.8101060 - 20 шт., ЛР3302.8101060-10 - 30 шт., ЛР3302.8101060-01 - 10 шт., ЛР2101.8101060 - 400 шт. Всього: 3231 шт. Виробник: KVR INTERNATIONAL CO., LTD, CN. Торгівельна марка відсутня декларантом позивача подано до Волинської митниці електронну митну декларацію №23UA205140093204U4, у графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 30336,23 доларів США. Митна вартість становить 1264932,77 грн, яку визначено за першим методом - за ціною договору з урахуванням вартості доставки товару (а.с.35-36).

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу наступні документи: пакувальний лист б/н від 01.09.2023, інвойс від 01.09.2023 №15, коносамент № НYSF2023080851 від 05.09.2023, автотранспортна накладна № 0211 від 02.11.2023, сертифікат про походження товару 23С4403А2228/06771 від 10.10.2023, платіжна інструкція 172JBKLN2 від 20.02.2023, платіжна інструкція 190JBKLN9 від 28.09.2023, довідка про транспортні витрати № 8477 від 02.11.2023, лист про не страхування вантажу №11-01 від 06.11.2023, прайс-лист № 234403АО/048048 від 21.09.2023, договір про обслуговування ЄФ № 1704-23Л від 17.04.2023, заявка на транспортування №8477 від 29.08.2023, експортна декларація 310120230516839715 від 01.09.2023, договір поставки LTC1 від 29.05.2019, додаткова угода № 3 від 29.05.2019 до договору поставки LTC1, додаток 1 від 02.01.2023 до договору поставки LTC.

За результатами аналізу поданої декларантом до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлені наступні розбіжності:

- не надана заявка про виготовлення та відправлення продукції згідно додатку № 1 від 02.01.2023 до договору № LTC1 від 29.05.2019;

- згідно CMR 0211 від 02.11.2023 перевізником є LLC EXPRESS LOGISTICS UKRAINE, а договір про перевезення № ЄФ 1704-23Л від 17.04.2023, укладений між ТОВ "ЄВРО ФОРВАРДТНП та ТОВ "ЛАТКОМ".

- не надані банківські платіжні документи про розрахунки за товар між контрагентами, оскільки, в платіжних інструкціях 172JBKLN2 від 20.02.2023 на суму 1528,82 дол. США та 190JBKLN9 від 28.09.2023 на суму 28707,41 дол. США платником є ТОВ "Латком", а отримувач AT КБ "Приватбанк".

- в заявці № 8477 від 29.08.2023 зазначено про можливі додаткові витрати по перевезенню вантажу, однак, відсутня інформація про наявність/відсутність таких затрат, та при наявності чи включені вони у вартість перевезення та відповідно до митної вартості.

- супровідний документ ТІ № 23РЕ445010Н8696ХР1 від 02.11.2023 не містить числових значень для ідентифікації вартості товару згідно поданого інвойсу № 15 від 01.09.2023р. та митної декларації країни відправлення № 310120230516839715 01.09.2023р.

- прайс-лист товару 234403АО/048048 від 21.09.2023 є пропозицією від відправника виключно на товари, подані до митного оформлення, тоді як відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

У зв`язку з вищевикладеним декларанту направлене електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуратнти (прай-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи (а.с. 221-222).

На запит митного органу позивач надав лист пояснення від 07.11.2023 № 11-02 та наступні документи: банківські платіжні документи №172 від 21.02.2023 на суму 1628,82 дол. США, №190 від 28.09.2023 на суму 28707,41 дол. США; договір транспортної експедиції №130920231 від 13.09.2023, укладений між ТОВ «Євро Форвардінг» (експедитор замовник) та ФОП ОСОБА_1 (експедитор перевізник), тоді як згідно CMR № 0211 від 02.11.2023 перевізником є LLC EXPRESS LOGISTICS UKRAINE; рахунок на оплату № 8261 від 02.11.2023 від ТОВ «Євро Форвардінг» на суму 193176,70 грн; бухгалтерські документи, а саме: структуру собівартості і визначення мінімальної ціни товару б/н від 16.06.2023, звіт ЕККА No54 від 21.06.2023, звіт ЕККА №58 від 06.07.2023, накладні № 0000472 від 21.08.2023, № 0000521 від 06.09.2023, № 0000378 від 07.07.2023 від ТОВ «Латком», однак дані документи не стосуються товарів поданих до митного оформлення; прайс-лист б/н від 30.12.2023 на продукцію у 2023 році; заявку №15 від 10.02.2023 на суму 16288,15 дол. США, заявку №15 (дозаказ) від 07.07.2023 на суму 15653,40 дол. США про замовлення товару, однак суми не відповідають вартості інвойсу №15 від 01.09.2023 - 30336,23 дол. США; договір транспортної експедиції №ВО011123/2П від 01.11.2023 укладений між ОСОБА_1 та Експрес Логістика Україна (а.с. 228-229).

07.11.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000665/2 (а.с.86-88) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033266 (а.с.89-91).

У графі 33 оскаржуваного рішення від 07.11.2023 №UA205140/2023/000665/2 зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять ycix даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності, які наведені вище.

Згідно із статтею 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, необхідно згідно із статтями 53 та 54 МК України в 10-ти денний термін надати: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прай-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) транспортні (перевізні) документи

Декларантом на вимогу митниці надано: банківські платіжні документи №172 від 21.02.2023 на суму 1628,82 дол. США, №190 від 28.09.2023 на суму 28707,41 дол. США; договір транспортної експедиції №130920231 від 13.09.2023 укладений між ТОВ «Євро Форвардінг» (експедитор замовник) та ФОП ОСОБА_1 (експедитор перевізник), тоді як згідно CMR № 0211 від 02.11.2023 перевізником є LLC EXPRESS LOGISTICS UKRAINE; рахунок на оплату № 8261 від 02.11.2023 від ТОВ «Євро Форвардінг» на суму 193176,70грн; Бухгалтерські документи: структуру собівартості і визначення мінімальної ціни товару б/н від 16.06.2023, звіт ЕККА No54 від 21.06.2023, звіт ЕККА №58 від 06.07.2023, накладні № 0000472 від 21.08.2023, № 0000521 від 06.09.2023, № 0000378 від 07.07.2023 від ТОВ «Латком», однак дані документи не стосуються товарів поданих до митного оформлення; прайс-лист б/н від 30.12.2023 на продукцію у 2023 році; заявку №15 від 10.02.2023 на суму 16288,15 дол. США, заявку №15 (дозаказ) від 07.07.2023 на суму 15653,40 дол. США про замовлення товару, однак суми не відповідають вартості інвойсу №15 від 01.09.2023 - 30336,23 дол. США; договір транспортної експедиції №ВО011123/2П від 01.11.2023 укладений між ОСОБА_1 та Експрес Логістика Україна; лист пояснення №11-02 від 07.11.2023 щодо поданих документів.

Листом від 07.11.2023 №11-03 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

За умови надання, згідно із частиною третьої статті 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами частини шостої статі 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, які декларантом неспростовані, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - товар 1 на рівні 9,25 дол.США/кг за МД №UA806020/2023/012252 від 24.10.2023 та № UA205140/2023/082534 від 06.10.2023.

07.11.2023 декларант подав митну декларацію №23UA205140093961U5, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України (а.с.92-93).

Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: Радіатори для легкових автомобілів не для промислового складання за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: пакувальний лист б/н від 01.09.2023, інвойс від 01.09.2023 №15, коносамент № НYSF2023080851 від 05.09.2023, автотранспортна накладна № 0211 від 02.11.2023, сертифікат про походження товару 23С4403А2228/06771 від 10.10.2023, платіжна інструкція 172JBKLN2 від 20.02.2023, платіжна інструкція 190JBKLN9 від 28.09.2023, довідка про транспортні витрати № 8477 від 02.11.2023, лист про не страхування вантажу №11-01 від 06.11.2023, прайс-лист № 234403АО/048048 від 21.09.2023, договір про обслуговування ЄФ № 1704-23Л від 17.04.2023, заявка на транспортування №8477 від 29.08.2023, експортна декларація 310120230516839715 від 01.09.2023, договір поставки LTC1 від 29.05.2019, додаткова угода № 3 від 29.05.2019 до договору поставки LTC1, додаток 1 від 02.01.2023 до договору поставки LTC.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Так, відповідно до пункту 3.1 контракту від 29.05.2019 № LTC1 (а.с.24-31) ціна на товар, що поставляється за цим договором, узгоджена в Додатку №1 на умовах FOB Нінгбо (Інкотермс 2010) і, крім іншого включає в себе: витрати з підготовки та виробництва товару, витрати з перед друкарської підготовки індивідуальної та групової (транспортної) упаковки, технічних паспортів виробів наліпок, вартість індивідуальної, групової та транспортної упаковки, паспортів виробів і наліпок, виготовлених відповідно до вимог покупця, витрати та упаковку та маркування товару, витрати на пересилку документів покупцю кур`єрською службою, витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, доставку товару до місця, зазначеного в умовах поставки та зберігання його там до моменту передачі уповноваженою покупцем транспортною організацією.

Згідно із пунктом 3.2. контракту ціна товару є фіксованою і не підлягає зміні протягом строку дії додатка №1 цього договору.

Як встановлено судом, 02.01.2023 між покупцем та постачальником була укладена додаткова угода №3 (а.с. 39, 126 переклад) до договору поставки від 29.05.2019 № LTC1, якою сторони з 02.01.2023 прийняли додаток №1 до договору в новій редакції, залишивши без змін всі інші умови договору, яким були визначені ціни на товар (найменування товару за каталогом покупця) у відповідності з умовами поставки FOB Нінгбо на період з 02.01.2023 по 31.12.2023.

Відповідно до комерційного інвойсу від 01.09.2023 №15 ціна товару становить 30336,23 доларів США (а.с.34, 131-132 переклад), що відповідає ціні, яка зазначена у вантажно-митній декларації від 06.11.2023 №23UA205140093204U4 (а.с.35-36).

З приводу посилання митного органу на те, що не надана заявка про виготовлення та відправлення продукції згідно додатку № 1 від 02.01.2023 до договору № LTC1 від 29.05.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.2. договору № LTC1 від 29.05.2019 ціна товару є фіксованою і не підлягає зміні протягом строку дії додатка № 1 цього договору. Постачальник має право достроково запропонувати нову редакцію Додатку № 1, про що сторони підписують додаткову угоду.

Так, 02.01.2023 між сторонами була укладена додаткова угода № 3 до договору № LTC1 від 29.05.2019, якою 02.01.2023 був прийнятий Додаток № 1, згідно якого найменування товару та ціни на товар на період з 02.01.2023 по 31.12.2023 визначались за каталогом покупця у відповідності з умовами поставки FOB Нінгбо.

Відповідно до комерційного інвойсу № 15 від 01.09.2023 вартість товару становить 30336,23 дол. США, що відповідає ціні, яка зазначена у вантажно-митній декларації від 06.11.2023 №23UA205140093204U4.

Відповідно до пункту 2.2. договору № LTC1 від 29.05.2019 асортимент, кількість товару в партії, дата поставки, вантажоодержувач та інші умови узгоджуються і затверджуються сторонами у заявках.

Відповідно до п. 3.3. договору оплата товару здійснюється покупцем в два етапи: передоплата - 10% від вартості замовлення проводиться протягом 10 днів від дати погодження заявки постачальником та кінцева вартість (балансовий платіж) сплачується покупцем протягом 10 днів від дати інвойса, до перетину товаром кордону України.

Крім цього, 10.02.2023 сторонами погоджена заявка № 15 на виробництво та поставку товару на суму 16288,15 дол. США, а 07.07.2023р. - заява № 15 (дозамовлення) на суму 15653,40 дол. США.

Як встановлено судом, разом із поясненням від 07.11.2023 № 11-02 позивач надав митному органу копію заявки від 10.02.2023 №15 на суму 16288,15 дол. США та заявку № 15 (дозамовлення) на суму 15653,40 дол. США (а.с. 61-65).

Враховуючи вказані договірні зобов`язання платіжною інструкцією 172JBKLN2 від 20.02.2023 ТОВ "ЛАТКОМ" перерахувало постачальнику 10% в розмірі 1628,82 дол. США. від вартості замовленого товару в сумі 16288, 15 дол. США згідно заявки № 15 від 10.02.2023, а 07.07.2023 ТОВ "ЛАТКОМ" подало додаткову заяву № 15 (дозамовлення) на виробництво та поставку товару в сумі 15653,40 дол.США.

В подальшому, загальна вартість товару з врахуванням суми дозамовлення в загальній сумі 28707,41 дол. США платіжною інструкцією 190JBKLN9 від 28.09.2023 була перерахована постачальнику після складення інвойсу № 15 від 01.09.2023 та до перетину товаром кордону України.

Отже, вказаними документами спростовується порушення позивачем п.1.1. контракту № LTC1 від 29.05.2019, який регламентує загальні умови виготовлення та оплати товару та підтверджує виконання позивачем умов Додатку № 1 від 02.01.2023 про оплату товару в повному обсязі згідно умов договору № LTC1 від 29.05.2019, додаткової угоди № 3 від 02.01.2023 до договору № LTC1 від 29.05.2019 та додатку № 1 від 02.01.2023.

Разом з тим суд зазначає, що незважаючи на те, що на вимогу митного органу позивач надав вказані заяви про замовлення товару, митний орган у рішенні про коригування митної вартості товару повторно вказує на не подання таких заявок до митного оформлення, що в даному випадку не відповідає дійсності.

Стосовно доводів митного органу про те, що договір (контракт) про перевезення від 17.04.2023 №ЄФ 1704-23Л укладений з ТОВ ЄВРО ФОРВАРДІНГ, однак згідно автотранспортної накладної від 02.11.2023 №0211 перевізником є LLC EXPRESS LOGISTICS UKRAINE, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що між позивачем (клієнт) та ТОВ ЄВРО ФОРВАРДІНГ (експедитор) було укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 17.04.2023 №ЄФ 1704-23Л, відповідно до якого клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін (а.с.49-56).

Як вбачається із копії автотранспортної накладної від 02.11.2023 №0211, на ній міститься печатка перевізника LLC EXPRESS LOGISTICS UKRAINE (а.с.140, 141 переклад).

Поряд з цим, згідно із пунктом 2.1.1 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 17.04.2023 №ЄФ 1704-23Л відповідно до цього договору експедитор зобов`язаний за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених сторонами, а також надати інші послуги клієнтові за погодженням сторін, в тому числі, митне оформлення вантажу. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та іншими третіми особами.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою спростування відповідних сумнівів митного органу позивач разом із поясненням від 07.11.2023 № 11-02 надав відповідачу договір транспортної експедиції №130920231 від 13.09.2023, укладений між ТОВ ЄВРО ФОРВАРДІНГ (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (експедитор-перевізник) (а.с. 66-68) та договір транспортної експедиції №ВО011123/2П від 01.11.2023, укладений між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ ЕКСПРЕС ЛОГІСТИКА Україна перевізник (а.с.69-72), які обумовлюють порядок взаємовідносин при організації та виконанні перевезень вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні та у розрахунках за ці перевезення між експедитором-замовником та експедитором-перевізником.

Згідно зі статтею 929 Цивільного кодексу України (аналогічні приписи зазначені в статті 316 Господарського кодексу України) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до частини першої статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що виконання перевезення може виконуватись експедитором як особисто, так і іншими, залученими експедитором особами - перевізниками, договори з якими експедитор може укладати від свого імені.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, зазначення в автотранспортних накладних перевізником підприємства, яке не є стороною договору на транспортно-експедиторське обслуговування, не вважається порушенням договірних зобов`язань чи митного законодавства і не може бути підставою для не визнання митної вартості товару та її коригування.

Стосовно доводів відповідача про те, що в платіжних інструкціях M72JBKLN2 від 20.02.2023 та 190JBKLN9 від 28.09.2023 отримувачем вказаний не постачальник, а AT КБ "Приватбанк", в зв`язку з чим ТОВ "ЛАТКОМ не надало банківські платіжні документи про розрахунки за товар між контрагентами, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, митницею було надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому було зазначено про вказані недоліки та необхідність надання додаткових документів, у відповідь на яке позивач разом із поясненням від 07.11.2023 № 11-02 надав митному органу платіжні інструкції № 172JBKLN2 від 20.02.2023, № 190JBKLN9 від 28.09.2023. При цьому зазначив, що в розділі "Призначення платежу" платіжних інструкцій 172JBKLN2 від 20.02.2023 на суму 1628,82 дол. США та 190JBKLN9 від 28.09.2023 на суму 28707,41 дол. США вказаний отримувач: "KVR INTERNATIONAL CO.,LTD", його банківський рахунок 770557961818, який прописаний в 10 розділі Договору № LTC1 від 29.05.2019, а також призначення платежу згідно Договору № LTC1 від 29.05.2019

Відтак, неналежним чином досліджені митним органом платіжні інструкції не є законною та обґрунтованою підставою для не визнання митної вартості товару та її коригування.

Також митний орган вказує, що в заявці № 8477 від 29.08.2023 зазначено про можливі додаткові витрати по перевезенню вантажу, однак відсутня інформація про наявність/відсутність таких витрат, та при наявності чи включені вони у вартість перевезення та відповідно до митної вартості.

З приводу таких доводів суд зазначає, що частиною десятоюстатті 58 МК України визначений перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5 вказаної норми).

Тобто зі змісту наведеної норми можна зробити висновок, що до митної вартості включаються реальні витрати на транспортування товару до митного кордону України. При цьому, дана норма не передбачає необхідності включення до митної вартості можливих додаткових витрат при перевезенні товару, якщо такі витрати не понесені.

Отже, з огляду на те, що відповідно до частини десятої статті 58 МК України до митної вартості включаються лише реальні транспортні витрати на відрізку маршруту від місця завантаження товару до перетину митного кордону України, то посилання митниці з даного приводу, суд вважає необґрунтованими.

Аналогічна правова позиція з даного приводу викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі №813/2658/16.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, митницею було надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому було зазначено про вказані недоліки та необхідність надання додаткових документів, у відповідь на яке позивач у поясненні від 07.11.2023 № 11-02 зазначав, що додаткових витрат по перевезенню понесено не було.

Також однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що поданий прайс-лист від 21.09.2023 № 234403АО/048048 є пропозицією від відправника товару виключно на товари, подані до митного оформлення, тоді як відповідно до статті VII ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для широкого кола осіб та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 2.5. Договору № LTC1 від 29.05.2019 на кожну партію товару повинен бути виписаний прайс-лист на поставлені товари, який і був наданий декларантом при митному оформленні.

В той же час, вказаний договір не зобов`язує постачальника виписувати прайс-лист для загального (широкого) кола покупців, в зв`язку з чим вище зазначена вимога відповідача є незаконною і не є підставою для коригування митної вартості.

При цьому, суд зазначає, що до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Відповідач не навів доводів, на підставі яких він вважає, що до ціни товару, перелік якого наведений в прайс-листі, включені не всі складові вартості цього товару або будь-яких інших доводів в обґрунтування критичної оцінки цього документа.

Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 18.01.2018 у справі №816/747/15-а.

Також митний орган вказує, що супровідний документ Т1 №23PL445010NS696XF1 від 02.11.2023 не містить числових значень для ідентифікації вартості товару згідно поданого інвойсу № 15 від 01.09.2023 та митної декларації країни відправлення № 310120230516839715 від 01.09.2023.

Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд враховує пояснення позивача, відповідно до яких документ супровідний документ Т1 №23PL445010NS696XF1 від 02.11.2023 є суто транзитним документом в якому зазначається опис товару, вага брутто та номери автомобіля, що здійснює перевезення товару, відправник та отримувач вантажу, а тому він не може містити числові значення для ідентифікації вартості товару.

З огляду на вказане, розбіжність в документах щодо числових значень для ідентифікації вартості товару відсутня.

Стосовно твердження митного органу про те, що суми у заявці № 15 від 10.02.2023 - 16288,15 дол. США та заявці № 15 (дозаказ) від 07.07.2023 - 15653,40 дол. США не відповідають сумі, зазначеній в інвойсі № 15 від 01.09.2023 - 30336,23 дол. США, суд зазначає наступне.

Так, загальна вартість товару, замовленого по вказаних двох заявках, в загальній кількості 3376 шт становить 31941,55 дол. США.

З дослідженого судом інвойсу № 15 від 01.09.2023 слідує, що такий сформований та виставлений після завантаження товару, та у ньому вказана вартість реальної кількості товару 3231 шт в сумі 30336,23 дол. США., тобто, за мінусом непоставлених 134 штук радіаторів на суму 1605,32 дол. США. (31941,55 -1605,32), що відповідає митній вартості, зазначеній в графі 42 МД від 06.11.2023 №23UA205140093204U4.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару в повному обсязі сплачена позивачем, а твердження Волинської митниці з даного приводу є безпідставними.

З урахуванням вищезазначеного, на думку суду, відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення товариством митної вартості за першим методом, оскільки розрахунок витрат на транспортування, які підлягають включенню до митної вартості, позивачем проведено правильно, усі необхідні документи на підтвердження розміру таких витрат надано.

Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, слід дійти висновку про те, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

У свою чергу, суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт, рахунок-фактура (інвойс) та банківський платіжний документ.

Щодо витребуваної виписки з бухгалтерської документації, то відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані дані документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на ідентичний або подібний (аналогічних) товар, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, суд зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржуване рішення від 07.11.2023 №UA205140/2023/000665/2 про коригування митної вартості товарів слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на переклад документів у розмірі 3500,00 грн, суд зазначає наступне.

За приписами частин третьої, шостої статті 137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19 склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат, понесених у зв`язку із залученням перекладача, позивач надав суду: договір про надання послуг від 01.12.2023 №29/23, рахунок-фактуру від 04.12.2023 №236, виставлений ТОВ ЛАТКОМ на суму 3500,00 грн, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2023 №236, відповідно до якого виконавцем були надані послуги з перекладу митної документації, а також платіжна інструкція від 05.12.2023 №937, відповідно до якої позивач оплатив послуги перекладу в сумі 3500,00 грн (а.с.100-104).

Факт надання послуг перекладача підтверджується перекладом документів, складених іноземною мовою, на українську мову, які містяться в матеріалах справи (а.с.121-205).

Враховуючи те, що переклад документів, які є письмовими доказами у справі, замовлений позивачем на вимогу суду, то такі витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи і у зв`язку із задоволенням позову також підлягають розподілу разом з іншими витратами. При цьому відповідач не надав суду доказів про неспівмірність цих витрат на оплату робіт (послуг) перекладача.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що факт понесення позивачем витрат на залучення перекладача в сумі 3500,00 грн підтверджується належними та допустимими доказами, відтак такі витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань митниці на користь позивача.

Звертаючись до суду, позивач також сплатив судовий збір у сумі 2864,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 14.11.2023 №853 (а.с.22).

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 6184,00 грн, з них 3500,00 грн - витрати пов`язані із залученням перекладача та 2864,00 грн - судовий збір.

Керуючись статтями 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000665/2 від 07.11.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАТКОМ за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати в загальній сумі 6184,00 грн (шість тисяч сто вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАТКОМ (43018, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Львівська, 63, код ЄДРПОУ 42770680).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).

Суддя Р.С. Денисюк