Рішення

від 22.03.2024 по справі 140/1717/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1717/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «777 Авто-Трейд Інтернешнл» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «777 Авто-Трейд Інтернешнл» (далі ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл») звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.12.2023 №UA205050/2023/000768/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларантом позивача для митного оформлення товару «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником VAN HOOL; модель згідно з довідником ТD927 ASTROMEGA; (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 ; загальна к-сть місць, включаючи водія 91; призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна дизель; робочий об`єм циліндрів двигуна 12902 см.куб.; номер двигуна невизначений; потужність 375 kw; колісна формула 6х2; календарний рік виготовлення 2012; модельний рік виготовлення 2012. Країна виробництва (ВЕ). Торгівельна марка «VAN HOOL» подано митну декларацію (МД) №23UA205050064202U0, в якій вартість ввезеного товару визначено за основним методом (за ціною договору/контракту).

При цьому, декларант подав митному органу документи, необхідні для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №23UA205050064202U0 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а саме: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №11/09/2023 від 13.09.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/АТ0058839 від 15.09.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 02.01.2012; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №622 від 22.09.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов?язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №27042023 від 27.04.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №10 від 13.09.2023; договір про надання послуг митного брокера №04/09 від 04.09.2020; копію митної декларації країни відправлення MRN23PL341010E0279588 від 14.09.2023.

Декларантом було повідомлено митний орган про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження митної вартості, оскільки всі необхідні документи були надані до МД та додатково на вимогу митного органу.

Позивач зазначив, що відповідачем не визначені обставини, які зумовили витребування додаткових документів, не обґрунтовано сумнівів щодо можливості обчислити числові значення митної вартості на підставі поданих документів.

Вважає, що митним органом при винесенні рішення про коригування митної вартості від 08.12.2023 №UA205050/2023/000768/1 не було спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність декларанта визначити на підставі наданих документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у статті 58 Митною кодексу України.

Митниця не підтвердила належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивач з винесеним митним органом рішенням про коригування митної вартості товарів не погоджується, оскільки до митного оформлення декларантом було надано вичерпний перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: вартість товару згідно інвойсу від 13.09.2023 №11/09/2023 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення.

Згідно рахунка - фактури №11/09/2023 від 13.09.2023 вартість товару становить 29000,00 євро.

Отримавши інформацію з відкритих джерел доступу, а саме із сайту (https://nbp.pl/archiwum-kursow/tabela-nr-177-a-nbp-2023-z-dnia-2023-09-13/) зазначаємо, що співвідношення курсу польського злотого до євро, станом на 13.09.2023 становило 1 до 4,6402. Здійснивши конвертацію валют (29 000 * 4, 6402 = 134 565,8 PLN), отримуємо вартість товару, яка є відмінною від вартості товару зазначеної у митній декларації країни відправлення №23PL341010E0279588 від 14.09.2023. Митна декларація країни відправлення №23PL341010E0279588 від 14.09.2023 містить відомості, що вартість товару становить 130 019,00 PLN.

З огляду на зазначене, розбіжність у числових показниках складових митної вартості, викликала у митного органу обґрунтований сумнів щодо заявленої митної вартості товару.

Представник відповідача звертає увагу, що експортна митна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення.

Фактично із наданих до митного оформлення рахунку-фактури (інвойсу) №11/09/2023 від 13.09.2023 вартість товару становить 29 000,00 євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення 23PL3410100279588 від 14.09.2023 - 130 019,00 PLN долученої позивачем до №23UA205050064202U0 від 22.09.2023.

Декларантом було надано лист від отримувача товару від 27.09.2023 б/н, лист митної агенції від 27.09.2023 б/н, курси валют від 23.08.2023 б/н, скрін з мережі Інтернет нечіткої якості.

Пунктом 5 Контракту від 27.04.2023 №27042023 встановлено, що оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок Продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати визначається окремо до кожної поставки, про що зазначається в специфікації. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів є, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Специфікацією від 13.09.2023 №10 не встановлено чіткі умови та строки оплати за товар, а лише зазначено «післяплата». При цьому, в інвойсі від 13.09.2023 №11/09/2023 вказано термін оплати - 16.09.2023, що свідчить про наявність на момент митного оформлення банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару. Проте таких документів, згідно з пунктом 4 частини другої статті 53 Митного кодексу України, декларантом до митного оформлення не надано. Наданий витяг з сайту www.truckhandel.pl не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товару, оскільки не містить достатньої інформації для ідентифікації з оцінюваним товаром, зокрема, не містить інформації щодо типу двигуна, потужності. Крім того, наявна в даному витязі інформація щодо пробігу транспортного засобу (899000 км) не відповідає наявним на фотографіях відомостям (277289,7 км), доданих декларантом до МД.

Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 27.09.2023 року б/н.

Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

Митну вартість товарів визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно зі статтею 60 Митного кодексу України.

Рівень митної вартості, з урахуванням умов поставки DAP згідно міжнародних правил «Інкотермс», торгової марки та моделі транспортного засобу, становить - 90000 євро (МД від 20.09.2023 №UA305160/2023/031171).

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД №23UA205050066915U0 від 06.10.2023 з наданням гарантій, передбачених ч. 7 ст. 55 МК України. 3

Представник відповідача вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000768/1 від 08.12.2023 є таким, що прийнято у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 27.04.2023 між ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» (покупець) та компанією SETTE Group Sp.z.o.o (продавець) було укладено контракт купівлі-продажу №27042023, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставляти товар транспортні засоби нові та бувші у використанні, а покупець прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. Відповідно до пункту 2 контракту ціна контракту встановлюється в євро. Загальна сума контракту становить 1000000 євро. Вартість товару визначається згідно специфікацій та інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту. Згідно з пунктом 3 контракту умови поставки і вантажовідправник обговорюється додатково у товаросупровідних документах відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року.

Згідно із специфікацією №10 від 13.09.2023 до контракту купівлі-продажу №27042023 від 27.04.2023 продавець зобов`язався поставити товар автобус бувший у використанні VAN HOOL td927Astromega №YE2927SD352D54160. Ціна транспортного засобу становить 29000,00 євро. Умови поставки DAP- Шегині відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року; форма оплати післяоплата.

Відповідно до фактури від 13.09.2023 №11/09/2023 SETTE Group Sp.z.o.o поставлено автобус VAN HOOL, ТD927 ASTROMEGA, vin № НОМЕР_1 за ціною 29 000,00 євро.

29.09.2023 з метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником VAN HOOL, модель згідно з довідником ТD927 ASTROMEGA (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 загальна к-сть місць, включаючи водія 91; призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна дизель; робочий об`єм циліндрів двигуна 12902 см.куб., номер двигуна невизначений, потужність 375 kw, колісна формула 6х2, календарний рік виготовлення 2012, модельний рік виготовлення 2012. Країна виробництва (ВЕ). Торгівельна марка «VAN HOOL» декларант позивача подав до Волинської митниці МД №23UA205050064202U0. Фактурна вартість імпортованого товару становить 29 000,00 євро, що і є його митною вартістю за першим методом.

До митної декларації для підтвердження митної вартості додано: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №11/09/2023 від 13.09.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/АТ0058839 від 15.09.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 02.01.2012; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №622 від 22.09.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов?язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №27042023 від 27.04.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №10 від 13.09.2023; договір про надання послуг митного брокера №04/09 від 04.09.2020; копію митної декларації країни відправлення MRN23PL341010E0279588 від 14.09.2023.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган в електронному повідомленні декларанту зазначив, що вартість товару згідно інвойсу від 13.09.2023 №11/10/2023 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення. Запропоновано подати такі документи: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов?язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Декларантом було повідомлено митний орган про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження митної вартості, оскільки всі необхідні документи були надані до МД та додатково на вимогу митного органу.

08.12.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA205050/2023/000768/1 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033591.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 08.12.2023 №UA205050/2023/000768/1 зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: вартість товару згідно інвойсу від 13.09.2023 №11/09/2023 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення.

Декларантом було надано лист від отримувача товару від 27.09.2023 б/н, лист митної агенції від 27.09.2023 б/н, курси валют від 23.08.2023 б/н, скрін з мережі Інтернет нечіткої якості. Відповідно до статті 254 Митного кодексу України- документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон у країни при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Наданий декларантом на момент митного оформлення лист митної агенції від 27.09.2023 б/н не відповідає умовам, наведеним в даній статті. П. 5 Контракту від 27.04.2023 №27042023 встановлено, що оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок Продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати визначається окремо до кожної поставки, про що зазначається в специфікації. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів є, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Специфікацією від 13.09.2023 №10 не встановлено чіткі умови та строки оплати за товар, а лише зазначено «післяплата». При цьому, в інвойсі від 13.09.2023 №11/09/2023 вказано термін оплати - 16.09.2023, що свідчить про наявність на момент митного оформлення банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару. Проте таких документів, згідно з пунктом 4 частини другої статті 53 Митного кодексу України, декларантом до митного оформлення не надано. Наданий витяг з сайту www.truckhandel.pl не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товару, оскільки не містить достатньої інформації для ідентифікації з оцінюваним товаром, зокрема, не містить інформації щодо типу двигуна, потужності. Крім того, наявна в даному витязі інформація щодо пробігу транспортного засобу (899000 км) не відповідає наявним на фотографіях відомостям (277289,7 км) доданих декларантом до МД.

Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 27.09.2023 б/н.

Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до п.2 частини другої статті 52 Митного кодексу України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч.6 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У зв`язку з неможливістю застосування методу визначення митної вартості 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, митну вартість товару визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно зі статтею 60 Митного кодексу України. Рівень митної вартості, з урахуванням умов поставки DAP згідно міжнародних Правил «Інкотермс», торгової марки та моделі транспортного засобу, становить 90000 євро (МД від 20.09.2023 №UA305160/2023/031171).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205050066915U0 від 06.10.2023.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: контракт від 27.04.2023 №27042023; специфікацію від 13.09.2023 №10; рахунок-фактуру (інвойс) від 13.09.2023 №11/09/2023.

Разом із цими документами було надано сертифікат з перевезення (походження) товару №PL/MF/AT0058839 від 15.09.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.01.2012 №018932444; висновок експерта від 22.09.2023 №622; договір про надання послуг митного брокера №04/09 від 04.09.2020; копію митної декларації країни відправлення MRN23PL341010E0279588 від 14.09.2023.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так контрактом купівлі-продажу від 27.04.2023 №27042023 визначено обов`язок продавця поставляти товар - транспортні засоби нові та які були у використанні, натомість покупець зобов`язувався прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. Товар, що поставляється, має бути поставлений в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в специфікаціях, що є невід`ємною частиною контракту. Валютою платежу за цим контрактом є євро. Умови поставки і вантажовідправник обговорюється додатково у товарно-супровідних документах відповідно до Правил Інкотермс в редакції 2010 року.

Специфікацією від 13.09.2023 №10 до контракту купівлі-продажу від 27.04.2023 №27042023 визначено предмет та умови поставки товару - автобуса VAN HOOL td927 Astromega №YE2927SD352D54160, що був у використанні; ціну 29 000,00 євро, умови оплати післяоплата.

Відповідно до рахунку-фактури від 13.09.2023 №11/09/2023 вартість товару становить 29000,00 євро (наявні посилання на контракт від 27.04.2023 №27042023, специфікацію від 13.09.2023 №10).

Ціна товару в рахунку-фактурі від 13.09.2023 №11/09/2023 (29 000,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205050064202U0 (графа 22).

У специфікації від 13.09.2023 №10 визначено умови поставки - DAP Шегині відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Також у спірному рішенні митний орган зазначив, що в специфікації від 13.09.2023 №10 не встановлено чіткі умови та строки оплати за товар, а лише зазначено «післяоплата»; в інвойсі від 13.09.2023 №11/09/2023 вказано термін оплати - 16.09.2023.

З цього приводу суд зазначає, що в матеріалах справи міститься платіжна інструкція в іноземній валюті №39 від 04.10.2023 на суму 29 000,00 євро, в якій зазначено призначення платежу: контракт від 27.04.2023 №27042023 та специфікація від 13.09.2023 №10, що підтверджує реальність здійснення господарської операції. При цьому, позивачем дотримано порядок оплати товару, який згідно контракту від 27.04.2023 №27042023 визначається окремо до кожної поставки, про що зазначається в специфікації.

Вказуючи на вищевказані розбіжності митний орган у повідомленні декларанту вказав на необхідність подання додаткових документів, зокрема, договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається.

Позивачем митному органу повідомлено, що оцінюваний автобус придбаний в компанії SETTE Group Sp.z.o.o, ні продавець, ні покупець не передавали своїх прав та зобов`язань по даному контракту третім особам; будь-яких посередницьких та комісійних договорів із третіми особами товариство не укладало; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не оплачувалось.

Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять. Водночас чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а МК України не надано права та не визначено обов`язку митним органам надавати оцінку господарській операції контрагентів (продавця та попереднього власника) та питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу не входить до компетенції митного органу й не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Зауваження митниці про те, що вартість товару згідно інвойсу від 13.09.2023 №11/09/2023 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення, є надуманими, адже очевидним є те, що в митній декларації країни відправлення йдеться про статистичну вартість (митну) в національній валюті в державі-члена Євросоюзу, де подається митна декларація, тобто, наведене числове значення у злотих при конвертації валют у митних цілях в Республіці Польща. На думку суду, митний орган не мав труднощів перевірити це числове значення за курсом валют, при тому, що позивачем до пояснень було долучено Kursy srednie do ustalania wartosci celnej (art. 53 ust. 1 lit. a) UKC), stosowane od 1.09.2023 r. do 30.09.2023 r. Tabela nr 162/A/NBP/2023 z. dnia 2023-08-23. (Середні ставки для визначення митної вартості (стаття 53(1 )(а) UCC), що застосовуються з 1/10/2023 до 31/10/2023 Таблиця №182/А/НБП/2023 від 20.09.2023), з відповідним перекладом на українську мову.

Суд також зазначає, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України, та про надання яких вказано у повідомленні декларанту (платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями) може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

На момент митного оформлення товару строк оплати ще не настав (відповідно до специфікації від 13.09.2023 №10 передбачено післяплату).

Поряд з тим суду надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 04.10.2023 №39 на суму 29 000,00 євро, у якій у призначенні платежу є посилання на контракт від 27.04.2023 №27042023 та специфікацію від 13.09.2023 №10, що додатково підтверджує вартість товару.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього), специфікація та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

З огляду на наведене висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними, а сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язок щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним щодо товару у розмірі 90 000,00 євро. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально.

Крім того, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У свою чергу, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не суб`єкта владних повноважень. Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 08.12.2023 №UA205050/2023/000768/1 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 7 052,93 грн, сплачений згідно платіжної інструкції від 01.12.2023 №251.

Питання про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 10 290,34 грн буде вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Волинської митниці від 08.12.2023 №UA205050/2023/000768/1.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «777 Авто-Трейд Інтернешнл» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124, код ЄДРПОУ 43486193) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) судовий збір у розмірі 7 052 (сім тисяч п`ятдесят дві) гривні 93 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук