Ухвала

від 22.03.2024 по справі 160/7221/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 березня 2024 року Справа 160/7221/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши матеріали адміністратвного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністратвний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом №33 від 25.01.2018 в частині зняття з квартирного обліку потребуючих поліпшення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1 ;

- поновити ОСОБА_1 із складом сім`ї 1 (одна) особа, на квартирному обліку потребуючих поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, із збереженням попереднього часу перебування на черзі з 03.09.2000, при військовій частині НОМЕР_1 ;

- зобов`язати командування військової частини НОМЕР_1 сумісно з Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро, надати ОСОБА_1 довідку про незабезпечення житлом (Додаток 17 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31.07.2018 №380 (зі змінами).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, і підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Зі змісту адміністративного позову суд встановив, що позивачем зазначено Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро як третю особу.

З цього приводу, суд наголошує на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно ч. 4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Натомість, у позовній заяві позивачем не зазначено, на які права чи обов`язки Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро як третьої особи може вплинути рішення суду у цій справі, а також не зазначено, на стороні позивача чи відповідача діятиме така третя особа.

Крім того, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

У практиці Верховного Суду, а саме у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії.

Так, у згаданому рішенні зазначено наступне: ...для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.

Позивач у позовній заяві просить визнати протиправним та скасувати рішення Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом №33 від 25.01.2018, поновити останнього на квартирному обліку з 03.09.2000, проте, до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся лише 15.03.2024, що підтверджується відміткою АТ "Укрпошта" на поштовому відправленні.

При цьому, при поданні позовної заяви не було подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини такого пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.ст. 160, 161 КАС України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків, про що суд повідомляє позивача.

Керуючись статтями 49, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністратвний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху.

Позивач має усунути недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого строку;

- належним чином оформленого адміністративного позову з обґрунтуванням, на які права чи обов`язки Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро як третьої особи може вплинути рішення суду у цій справі, а також із зазначенням, на стороні позивача чи відповідача діятиме третя особа.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Царікова