Постанова

від 13.03.2024 по справі 620/14212/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/14212/23 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Керівник Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прибинський» загальною площею 342 га, охоронною зоною 714 га та закріплення їх в натурі (на місцевості) та зобов`язати Корюківську міську раду Корюківського району Чернігівської області відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прибинський» загальною площею 342 га, охоронною зоною 714 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

- визнати протиправною бездіяльність Районного комунальцого лісогосподарського підприємства «Корюківкаліс» щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прибинський» загальною площею 27,4 га, охоронною зоною 714 га та закріплення їх в натурі (на місцевості) та зобов`язати Районне комунальне лісогосподарське підприємство «Корюківкаліс» відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прибинський» загальною площею 27,4 га, охоронною зоною 714 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прибинський» загальною площею 342 га, охоронною зоною 714 га та закріплення їх в натурі (на місцевості) та зобов`язано Корюківську міську раду Корюківського району Чернігівської області відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прибинський» загальною площею 342 га, охоронною зоною 714 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Визнано протиправною бездіяльність Районного комунального лісогосподарського підприємства «Корюківкаліс» щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прибинський» загальною площею 27, 4 га, охоронною зоною 714 га та закріплення їх в натурі (на місцевості) та зобов`язано Районне комунальне лісогосподарське підприємство «Корюківкаліс» відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прибинський» загальною площею 27, 4 га, охоронною зоною 714 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем - Корюківською міською радою Корюківського району Чернігівської області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що всі твердження прокурора ґрунтуються виключно на припущеннях про можливе порушення вимог законодавства в сфері охорони гідрологічного заказника, але не вказує, які ж саме визначені законодавством вимоги порушує відповідач. Прокурор не наводить жодної вимоги зі сфери екологічного законодавства за порушення якої суб`єкта можна притягнути до будь-якого виду відповідальності, чи то адміністративної або кримінальної. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, спірне рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Корюківською окружною прокуратурою в ході вивчення стану додержання законів при використанні об`єктів та територій природно-заповідного фонду виявлено факти порушень законодавства у галузі охорони та використання об`єктів природно-заповідного фонду на території Корюківського району.

Рішенням Чернігівського облвиконкому від 24.12.1979 № 561 з метою охорони та збереження в природному стані болотного масиву, що має важливе водорегулююче значення для прилеглих території, створено гідрологічний заказник місцевого значення «Прибинський», площею 370 га, охороною зоною 714 га, який розташований на території Корюківської об`єднаної територіальної громади на півночі села Шишківка, який включено до переліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду Чернігівської області.

Державним комітетом Української ССР по охороні природи 01.09.1990 видано охоронне зобов`язання колгоспу «ім. Куйбишева» щодо охорони та збереження в належному стані вказаного об`єкту природно-заповідного фонду.

Згідно із охоронним зобов`язанням від 29.01.1997 № 9/12-578 Державне управління Мінекобезпеки в Чернігівській області передало під охорону колективному сільськогосподарському підприємству «Червона зірка» гідрологічний заказник місцевого значення «Прибинський».

Також охоронним зобов`язанням від 12.04.2001 № 12/5-578 Держуправління екології та природних ресурсів в Чернігівській області вказаний об`єкт передано під охорону Шишківській сільській раді Корюківського району.

Згідно із охоронним зобов`язанням від 08.08.2019 № 9/12-578 Департаментом екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА передано під охорону Шишківській сільській раді Корюківського району гідрологічний заказник місцевого значення «Прибинський».

У свою чергу землекористувач (землевласник) Шишківська сільська рада взяла під охорону вищеназваний заповідний об`єкт і зобов`язалася зберегти його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів, згідно ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також провести відмежування заповідного об`єкту в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю, нанесення на планово-картографічні матеріали.

Вказана сільська рада реорганізована шляхом приєднання до Корюківської об`єднаної територіальної громади. Таким чином, Шишківська сільська рада припинила свою діяльність, а правонаступником її прав та обов`язків є Корюківська міська рада (рішення другої сесії восьмого скликання Корюківської міської ради від 15.12.2020 «Про припинення в результаті реорганізації Шишківської сільської ради»).

Згідно із ч. З ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

У п. 6-1 розділу V «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України, припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади. Сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області» Шишківська сільська рада ввійшла до складу Корюківської об`єднаної територіальної громади.

У зв`язку з цим в подальшому, у відповідності до ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Департаментом екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА, згідно охоронного зобов`язання від 11.10.2021 № 9/12-578 передано під охорону землекористувачу (землевласнику) Корюківській міській раді заповідний об`єкт - гідрологічний заказник місцевого значення «Прибинський», площею 370 га, охоронна зона 714 га.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про природно- заповідний фонд України», Департаментом екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА, згідно охоронного зобов`язання від 24.01.2022 № 9/12-578 передано під охорону землекористувачам (землевласникам) Корюківській міській раді та РКСЛП «Корюківкаліс» заповідний об`єкт - гідрологічний заказник місцевого значення «Прибинський», площею 370 га, охоронна зона 714 га.

Землекористувач (землевласник) зобов`язаний дотримуватися встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду, у тому числі Положення до нього; не здійснювати у межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно-заповідного фонду; дотримуватися вимог щодо використання території (об`єкта) природно- заповідного фонду; забезпечити охорону і збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природно-заповідного фонду.

Наказом директора Департаменту екології та природних 'ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації від 24.01.2022 № 6 затверджено Положення про гідрологічний заказник місцевого значення «Прибинський» (далі - Положення).

Відповідно до п.1.2 Положення, заказник входить до складу природно- заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлений особливий режим охорони, відтворення та використання.

Заказник передано під охорону Корюківській міській раді, РКСЛП «Корюківкаліс» (п.1.7 Положення), на яких і покладено зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження заказника.

Зокрема, п. 3.4 Положення визначено, що забезпечення режиму охорони території земельних ділянок у межах заказника здійснюються землекористувачем.

Пунктом 1.10 вказаного Положення передбачено, що межі заказника встановлюються, в натурі, оформлюється відповідними знаками та інформаційними матеріалами в порядку визначеному законодавством. Відомості про обмеження у використанні таких земельних ділянок, що встановлені законом та нормативно-правовими актами, в частині додержання природоохоронних вимог, вносяться до Державного земельного кадастру в установленому законом порядку та обов`язково враховуються у схемі планування території області, містобудівній документації, схемі землеустрою і технічно-економічного обґрунтування використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Землекористувач на території заказника у своїй діяльності керується Конституцією України, Лісовим, Земельним та Водним кодексами України, законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно - заповідний фонд України», «Про рослинний світ», іншими законодавчими і нормативно - правовими актами та Положенням (п. 1.9 Положення).

Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 15.08.2023 № 10-25-0.3-4077/2-23 до Головного управління документація із землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення на реєстрацію відносно гідрологічного заказника місцевого значення «Прибинський», не надходила, межі заказника не визначені.

Позивачем вказано, що більше, ніж 40 років з моменту створення заказника, землекористувачами (РКСЛП «Корюківкаліс», Корюківською міською радою, а до цього Шишківською сільською радою), не вжито заходів щодо винесення меж заказника та не закріплено його межі в натурі (на місцевості), що в свою чергу унеможливлює його належне використання та зберігання, існує ймовірність спричинення шкоди заповідному об`єкту, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки межі гідрологічного заказника не визначено, відомості щодо земельної ділянки, на якій розташовано об`єкт природно-заповідного фонду, не внесені до Державного земельного кадастру, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на Корюківську міську раду Чернігівської області та РКСЛП «Корюківкаліс» як землекористувачів покладено обов`язок з вчинення дій щодо замовлення проекту землеустрою з організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду, а саме: гідрологічного заказника місцевого значення «Прибинський».

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно- заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, окрім іншого, організація землеустрою та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 43 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

У статті 79 Земельного кодексу України вказано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» визначено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

У відповідності до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

У частині 3 ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» вказано, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Статтею 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Згідно ст. ст. 1, 2 Закону України «Про землеустрій», проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Статтею 19 Закону передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст, серед іншого, належать організація і здійснення землеустрою та вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

У статті 20 Закону України «Про землеустрій» вказано, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Підставою для здійснення землеустрою відповідно до ст. 22 Закону України «Про землеустрій» є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Згідно ст. 25 вказаного Закону одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації ,і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про землеустрій», замовниками документації із землеустрою можуть бути землекористувачі.

Статтею 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою:

а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу;

б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму;

в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини;

г) проведення науково-дослідних робіт;

ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 111 Земельного кодексу України, обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико- культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 та абзацу 1 ч. З ст. 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно- заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з тим, що на Корюківську міську раду Чернігівської області та РКСЛП «Корюківкаліс» як землекористувачів покладено обов`язок з вчинення дій щодо замовлення проекту землеустрою з організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду, які не вчинено протягом тривалого часу.

Згідно зі ст. 5 Закону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано.

Колегія суддів враховує доводи відповідача стосовно небезпеки здійснення відповідних робіт із організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду, а саме: гідрологічного заказника місцевого значення «Прибинський» з огляду на запроваджений воєнний стан, та зазначає, що спірне рішення лише покладає обов`язок на відповідача щодо вжиття відповідних заходів з організації таких робіт. Водночас, виконання даного рішення може проводитись за безпечних умов, та з урахуванням безпекової ситуації на відповідній території.

Поряд з цим, процесуальним законом, зокрема, ст. 378 КАС України регламентовано питання відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, що наділяє сторін правом звернення до суду з відповідною заявою при неможливості своєчасно виконати судове рішення за наявності об`єктивних причин.

Відтак, зазначені аргументи не можуть бути правовою підставою для зняття з уповноважених осіб обов`язку з організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду.

Суд апеляційної інстанції відхиляє твердження апелянта стосовно того, що прокурор не наводить жодної вимоги зі сфери екологічного законодавства, за порушення якої суб`єкта можна притягнути до будь-якого виду відповідальності, чи то адміністративної або кримінальної, позаяк звернення з даним позовом обумовлено необхідністю організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду, та не має на меті притягнення до відповідальності будь-яких осіб, що свідчить про неспроможність згаданих посилань.

Апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Корюківської міської ради Корюківського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови складено 21.03.2024.