Ухвала

від 21.03.2024 по справі 280/6844/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 березня 2024 року

Київ

справа №280/6844/22

адміністративне провадження №К/990/9309/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №280/6844/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАН АВТО» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2023.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.01.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних підстав такого пропуску, якщо такі є. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку, встановленого для її подання, а наведені скаржником підстави для його поновлення суд визнав неповажними.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Водночас, після сплати судового збору відповідач повторно подав апеляційну скаргу, отже наявні правові підстави для поновлення пропущеного строку.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зазначив, що відсутність коштів на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Також суд зауважив, що з повторною апеляційною скаргою до суду відповідач звернувся лише 14.12.2023, тобто майже через вісім місяців після повернення вперше поданої апеляційної скарги, що є невиправдано тривалим строком для звернення до суду з вже оформленою апеляційною скаргою.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована посиланням на те, що первісна апеляційна скарга подана у строк, встановлений процесуальним законодавством, проте, повернута з підстав несплати судового збору, що, на той час, було зумовлено відсутністю коштів для проведення оплати судового збору. Зауважено про введення воєнного стану на території України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що наведені доводи в клопотанні є необґрунтованими та підстави пропуску строку не є поважними, оскільки клопотання не містить посилань на те, які непереборні та істотні обставини позбавили апелянта можливості вчасно звернутись з апеляційною скаргою. Суд зазначив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках. Водночас відповідач жодним чино не обґрунтував, яким чином введення воєнного стану в Україні вплинуло на його роботу та виконання повноважень, що в свою чергу обумовило значний пропуск строку на подання апеляційної скарги у цій справі.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що у податкового органу не було можливості сплатити судовий збір, водночас, вжито усі залежні від нього заходи і сплачено судовий збір. Натомість повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення в порядку, встановленому законом. При цьому, право суб`єкта владних повноважень повторного звернення з апеляційною скаргою має темпоральні межі встановленні, частиною другою статті 299 КАС України, а саме один рік з дня складення повного тексту судового рішення. Оскільки річний термін з дня складення повного тексту судового рішення не сплив, а отже наявні правові підстави для поновлення пропущеного строку. Також звертає увагу, що з метою підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету здійснюються видатки Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України, забезпечено виконання завдань, функцій та підготовку кадрів Збройних Сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Зазначав, що введення на території України воєнного стану є форс-мажорною обставиною. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини та наводить практику Верховного Суду щодо поновлення строку на оскарження апеляційне оскарження.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

У цій справі мають місце такі обставини: вперше апеляційну скаргу у цій справі було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, однак, ухвалою від 12.04.2023 апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з не сплатою судового збору, а ухвалою від 28.04.2023 первинну апеляційну скаргу суд повернув у зв`язку із не усуненням виявленого недоліку, відмовивши у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося 14.12.2023. Загальний строк, що минув з дня ухвалення рішення суду першої інстанції і до моменту подання апеляційної скарги, яка відповідала вимогам КАС України, минуло більше дев`яти місяців, що значно виходить за межі встановленого строку на апеляційне оскарження. Причин, які позбавляли ГУ ДПС можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки скаржник не зазначає, натомість посилається на відсутність коштів.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 01.03.2023 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 14.12.2023 (дата подання апеляційної скарги вдруге) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду, у яких суд дійшов висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження у випадку, якщо повторне звернення з апеляційною скаргою у найкоротший строк після повернення попередньо поданої апеляційної скарги та з усуненням виявленого недоліку, який став підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки не стосується обставин, які мали місце у цій справі (повторне звернення відбулося майже через вісім місяці після повернення попередньої апеляційної скарги).

Доводи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому суд апеляційної інстанції повинен був прийняти апеляційну скаргу до розгляду, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Не встановлює ця норма і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №280/6844/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАН АВТО» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева І.А. Васильєва