ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2024 року
м. Київ
справа № 380/13865/22
касаційне провадження № К/990/18739/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року (головуючий суддя - Кедик М.В.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Шевчук С.М.; судді: Кухтей Р.В., Нос С.П.)
у справі № 380/13865/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, платник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 30 червня 2017 року № 352546-1313; від 27 червня 2018 року № 1288484-1313-1309; від 27 червня 2019 року № 111634-5713-1309; від 25 червня 2020 року № 198083-5306-1309; від 31 травня 2021 року № 7896199-2413-1312; від 18 лютого 2022 року № 6490-2413-1312/202.
Ухвалою від 01 березня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 червня 2019 року № 111634-5713-1309, від 25 червня 2020 року № 198083-5306-1309 та поновив позивачу строк звернення до адміністративного суду з цими вимогами.
Вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 червня 2017 року № 352546-1313, від 27 червня 2018 року № 1288484-1313-1309, від 31 травня 2021 року № 7896199-2413-1312 залишив без розгляду.
Постановою від 04 травня 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року залишив без змін.
Приймаючи такі рішення, судові інстанції виходили з того, що податкові повідомлення-рішення від 30 червня 2017 року № 352546-1313, від 27 червня 2018 року № 1288484-1313-1309 та від 31 травня 2021 року № 7896199-2413-1312 були належним чином вручені платнику, проте останнім не доведено поважних причин порушення строку звернення до суду з вимогами про їх скасування.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Мотивуючи касаційну скаргу, платник вказує, що судовими інстанціями не надано належної оцінки доводам платника, викладеним в клопотанні про поновлення строку звернення до суду та в апеляційній скарзі, стосовно неналежного вручення спірних податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою від 05 червня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
29 червня 2023 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд зазначає про таке.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
За правилами пунктів 3, 4, 5 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення.
Дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється:
1) посадовою особою платника податків - юридичної особи (фізичною особою - платником податків або її законним представником) - у разі вручення податкового повідомлення-рішення під розписку (на обох примірниках, а при врученні податкового повідомлення-рішення форми «Ф» - на корінці податкового повідомлення-рішення);
2) працівником структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальною особою, визначеною керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, - у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до примірника податкового повідомлення-рішення, який залишився в контролюючому органі (при направленні податкового повідомлення-рішення форми «Ф» - до корінця податкового повідомлення-рішення).
Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
Судові інстанції зазначили, що згідно з наявними в матеріалах справи копіями конвертів та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення податкові повідомлення-рішення від 30 червня 2017 року № 352546-1313 та від 27 червня 2018 року № 1288484-1313-1309 надсилалися податковим органом позивачу на його податкову адресу. Направлена контролюючим органом поштова кореспонденція повернулася із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».
На підставі чого суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що податкові повідомлення-рішення від 30 червня 2017 року № 352546-1313 та від 27 червня 2018 року № 1288484-1313-1309 вважаються належним чином врученими платнику.
Судом встановлено, що відповідачем у справі подано до суду копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та конвертів, які підтверджують надсилання на адресу позивачу певних документів.
Разом з тим, із зазначених доказів не можливо встановити беззаперечний факт направлення відповідачем у справі саме податкових повідомлень-рішень, зазначених вище.
Не містять матеріали справи також і доказів вручення платнику податкового повідомлення-рішення від 31 травня 2021 року № 7896199-2413-1312.
На корінці вказаного податкового повідомлення-рішення дати його отримання платником також не вказано.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків, що матеріалами справи підтверджено факт направлення позивачу у справі зазначених податкових повідомлень-рішень та їх належне вручення.
З урахуванням вищенаведеного Верховний Суд дійшов висновку, що судом першої інстанції залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 червня 2017 року № 352546-1313, від 27 червня 2018 року № 1288484-1313-1309, від 31 травня 2021 року № 7896199-2413-1312 з порушенням норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в частині залишення без розгляду позовних вимог, а справа в цій частині - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду із повним та всебічним дослідженням матеріалів даної адміністративної справи.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2023 року скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 червня 2017 року № 352546-1313, від 27 червня 2018 року № 1288484-1313-1309, від 31 травня 2021 року № 7896199-2413-1312, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В іншій частині ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2024 |
Оприлюднено | 26.03.2024 |
Номер документу | 117859063 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них плати за землю |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гінда Оксана Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні