Рішення

від 22.03.2024 по справі 420/30938/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30938/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом приватного підприємства «АРТ-ТЕКСГРУП» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «АРТ-ТЕКСГРУП» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару №UА500020/2023/000051/2 від 20.03.2023 року;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці від 20.03.2023 № UА500020/2023/000110.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час переміщення товару через митний кордон України декларантом до Одеської митниці подана митна декларація з визначеною декларантом вартістю товару. Однак за результатами митного оформлення митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № №UА500020/2023/000051/2 від 20.03.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.03.2023 № UА500020/2023/000110. Позивач з даними рішеннями не погоджується та вважає їх протиправними та такими, що порушують його права та інтереси. Документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані позивачем (декларантом) документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. Посилання митного органу на той факт, що подані до митного оформлення документи мають різну щільність та різні шрифти, різну мову, що може свідчити про факт їх підробки, на думку представника позивача, є надуманими, оскільки в повноваження митного органу не входить перевірка документів на факт підробки. В свою чергу митний орган не вказав в якому саме документі та які відомості мають ознаки підробки. Різна мова, шрифт, щільність паперу поданих документів можуть бути пов`язані з тим, що особи, які задіяні у поставці товару їх складають по всьому маршруту слідування товару, різними особами (постачальником, продавцем, експедитором, транспортною організацією) та різними датами. Також посилання митного органу на те, що зазначені у сертифікаті про походження товару коди та кількість товару не відповідають заявленим у МД є безпідставними, оскільки сертифікат про походження товару складається в іншій країні відправником (продавцем) та за законодавством іншої держави, тому на думку представника позивача деякі коди товарів можуть не збігатися з зазначеними кодами в МД. Посилання митного органу на ненадання перекладу експертної декларації та відсутність в ній посилання на зовнішньоекономічний договір також є безпідставними, оскільки позивач як покупець не впливає на порядок та правила заповнення митних декларацій постачальником, таке оформлення відбувається в країні відправника продавцем. Натомість в декларації країни відправника є посилання на номер інвойсу за яким задекларовано вантаж, а в самому інвойсі є посилання на дату на номер контракту, що на думку представника позивача є підтвердженням постачання цього вантажу саме по відповідному контракту. При цьому відповідачем взагалі не зазначено, яким чином митна декларація країни відправника впливає, або може впливати на митну вартість товару, що поставляється. Крім того, умовами контракту передбачено, що ціна товару включає в себе вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, а тому доводи митного органу, що у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення/не включення складових (вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням) митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого не можливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів також є необґрунтованими. Отже, на дімку представника позивача, відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення про коригування та картки відмови на позивача було покладено додаткові фінансові зобов`язання у вигляді митних і інших пов`язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав позивача.

Ухвалою суду від 14.11.2023 року адміністративний приватного підприємства «АРТ-ТЕКСГРУП» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови залишено без руху.

На виконання ухвали суду 17.11.2023 року позивачем усунуто недоліки адміністративного позову.

Ухвалою суду від 20.11.2023 року прийнято адміністративний позов до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Від відповідача до суду 04.12.2023 року надійшли письмові заперечення проти позову в яких митний орган просить суд відмовити в задоволенні позовних вимоги. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначив, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД), було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме: 1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 2) зазначені у сертифікаті про походження товару 23С341000109/00004 від 01.02.2023 року коди та кількість товарів не відповідають заявленим за МД UA500020/2023/003865; 3) у митній декларації країни відправлення відсутні посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт),згідно якого здійснюється дана поставка; 4) відсутній переклад експортної декларації №223120230000181883 від 12.01.2023 року; 5) подані до митного оформлення документи мають різну щільність друку та різні шрифти, різну мову, митниця не наполягає на даному факті, але це може свідчити про факт їх підробки.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією, містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Представник відповідача вважає, що прийняті оскаржувані рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Від представника відповідача разом з відзивом на адміністративний позов надійшла заява про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 07.12.2023 року у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Ухвалою суду від 28.12.2023 року виправлено описку в описовій та резолютивній частинах ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 року в адміністративній справі №420/30938/23 та вважати вірним в абзаці 4 описової частини «в порядку спрощеного провадження», в абз. 1 резолютивної частини «за правилами загального позовного провадження».

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 12.11.2018 р. між JIAXING Y AND Q TEXTILE CO., LTD, Китай, (Продавець) з одного боку та Приватним підприємством «АРТ-ТЕКСГРУП», Україна (Покупець) з іншого боку, було укладено контракт купівлі-продажу №20181112 відповідно до умов якого Продавець зобов`язується виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар (оббивний матеріал), далі Товар, в термін та на умовах цього контракту. Відповідно до 1.2, 1.3 визначено, що сторони узгоджують асортиментний перелік і ціни, що поставляється за цим контрактом Товару, в письмовому додатку, який є невід`ємною частиною цього контракту і діє протягом усього терміну дії контракту. Додаток з асортиментним переліком та цінами може бути змінено за взаємною згодою сторін. Асортимент, кількість, ціна за одиницю Товару вказуються в інвойсі на кожну партію Товару. Згідно розділу 2 контракту визначено, що ціна Товару за цим договором встановлюється в доларах США. В ціну Товару включається вартість стандартної упаковки, маркування, страховки, завантаження на транспортний засіб, митного очищення Товару, вивантаження в порту доставки. Загальна сума Контракту становить 1 000 000 доларів США і складається з вартості всього Товару що поставляється за цим контрактом. Оплата кожної партії Товару здійснюється Покупцем на умовах відстрочення платежу протягом 90 календарних днів з моменту поставки Товару. Покупець має право провести передоплату вартості Товару. Зобов`язання Покупця з оплати Товару вважається виконаним після зарахування грошових коштів за Товар на банківський рахунок Продавця. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів з банківського рахунку Покупця на банківський рахунок Продавця. Всі банківські витрати в країні Продавця несе Продавець, в країні Покупця Покупець. Митні збори і мита, пов`язані з оформленням експортних документів розподіляються відповідно до обраної сторонами умови правил Інкотермс-2000 і їх оплата покладається на Продавця. Всі платежі, пов`язані з оформленням товару на митній території України здійснюється Покупцем. Відповідно до розділу 3 контракту визначені умови постачання відповідно до яких, поставка Товару здійснюється на умовах FOB (франко борт судна). За погодженням сторін допускається поставка Товару з використанням інших умов ІНКОТЕРМС. Порт відвантаження: Шанхай, Китай. При тлумаченні умов постачання сторони будуть керуватися Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМ» (в редакції 2000 року) з винятками і доповненнями передбаченими цим контрактом. Дата поставки визначається відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС» (в редакції 2000 року). Перехід права власності на Товар, ризиків випадкової загибелі та пошкодження переходять до Покупця відповідно до Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМ» (в редакції 2000 року). У разі, якщо покупець попередньо оплатив партію товару, то продавець зобов`язаний у термін 60 календарних днів поставити такий товар Покупцеві на умовах цього договору.

На виконання п. 1.2 Контракту купівлі-продажу №20181112 сторони уклали 05.01.2023 року додаток до Контракту яким погодили перелік асортиментних позицій Товару, а саме: тканина меблева обивна ширина 140+/-см виробника JIAXING Y AND Q TEXTILE CO., LTD, з визначенням назв асортименту тканин та відповідними цінами в USD за метр. (а.с-39).

20.03.2023 року декларантом ТОВ «С.М.Т.-ЛТД», діючи в інтересах ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АРТ-ТЕКСГРУП» на підставі договору-доручення № 142/01-2012 від 21.11.2012 р., подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA500020003865U9 по 10 позиціям товару згідно МД (а.с. 28-35).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 23UA500020003865U9 від 20.03.2023 декларантом надані документи: Пайс лист (Price list) Б/Н 05.01.2023; комерційний iнвойс (Commercial invoice) YQ23011200 12.01.2023, на загальну суму 53 644, 70; сертифікат якості від 12.01.2023 року, пакувальний лист, калькуляцію ціни від 12.01.2023 року, зовнішньоекономічний контракт від 12.11.2018 року №20181112 з додатком.

У графі 22 митних декларацій №23UA500020003865U9 від 20.03.2023 року вказано ціну товару згідно виставленого комерційного iнвойс (Commercial invoice) YQ23011200 12.01.2023, на загальну суму 53 644, 70 доларів США, а в графі 12 МД зазначена у валюті України 2190250, 10 грн. по курсу 36, 5686 грн.

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД), було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме: 1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 2) зазначені у сертифікаті про походження товару 23С341000109/00004 від 01.02.2023 року коди та кількість товарів не відповідають заявленим за МД UA500020/2023/003865; 3) у митній декларації країни відправлення відсутні посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт),згідно якого здійснюється дана поставка; 4) відсутній переклад експортної декларації №223120230000181883 від 12.01.2023 року; 5) подані до митного оформлення документи мають різну щільність друку та різні шрифти, різну мову, митниця не наполягає на даному факті, але це може свідчити про факт їх підробки.

Враховуючи викладене, відповідно до п.3 ст. 53 МКУ декларанту поставлена вимога протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 МКУ; згідно п.8 ч.2 ст. 53 МКУ страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У відповідності до ч.6ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Як зазначає митний орган у спірному рішенні, 06.03.2023 року 21.02.2023 року митним органом отримано лист уповноваженої особи від 06.03.2023 року №б/н з вимогою завершити митне оформлення та повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть. Таким чином декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст. 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах. За таких обставин, метод визначення митної вартості за ціною угоди не може бути використаний.

Відповідно до ч. 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.3 ст. 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи зазначені у п.2 ч.1 ст. 57. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до ст. 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до приписів ст. 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використанні, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можливо визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом

20.03.2023 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000051/2 від 20.03.2023.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товару та встановлено, що рівень митної вартості товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим і становить: по товару №1 5, 5301 дол. США/кг (МД від 25.01.2023 року №UА50020/2023/1094) ніж заявлено декларантом 1,3979 дол. США/кг; по товару №2 5, 0202 дол. США/кг (МД від 21.12.2022 року № UА 500020/2022/21578) ніж заявлено декларантом 1, 5280 дол. США/кг; по товару №3 5, 5301 дол. США/кг (МД від 14.03.2023 року №UА100180/2023/503695) ніж заявлено декларантом 1,9204 дол. США/кг; по товару №4 3,9600 дол. США/кг (МД від 25.01.2023 року №UА500020/2023/1091) ніж заявлено декларантом 3, 8675 дол. США/кг.; по товару №7- 4, 0200 дол. США/кг (МД від 21.12.2022 року №UA500020/2022/21578) ніж заявлена декларантом (3, 4634 дол. США/кг); товар №8- 5, 0101 дол. США /кг (МД від 21.12.2022 року №UА500020/2022/21578), ніж заявлена декларантом (4, 8081 дол. США/кг). Декларанту роз`яснено, що згідно з ч.3 ст. 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої особи з рішенням Митного органу України про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною Митним органом України, у разі не згоди про корегування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному Митним органом України відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ.

Та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього МКУ або суду.

Відповідачем прийнято картку відмови №UA500020/2023/000110, відповідно до якої причини відмови у митному оформленні полягали у наступному:

«Згідно вимог ч.6 п. 2 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року ;4495-VІ відмовлено у митному оформленні. Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України прийнято рішення про корегування митної вартості №UA500020/2023/000051/2 від 20.03.2023 року. Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13.03.2012 року №4496-VІ або в суді».

Вважаючи, що рішення Одеської митниці про корегування митної вартості товарів №UA500020/2023/000051/2 від 20.03.2023 року та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2023/000110 протиправними, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом про їх скасування.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи наведені у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару № UA500020/2023/000051/2 від 20.03.2023 р. підстави їх винесення, суд зазначає таке.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару.

Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка була взята для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Разом з тим, визначення більшої ціни товару у МД від 25.01.2023 року №UА50020/2023/1094, у МД від 21.12.2022 року № UА 500020/2022/21578, у МД від 14.03.2023 року №UА100180/2023/503695, у МД від 25.01.2023 року №UА500020/2023/1091, у МД від 21.12.2022 року №UA500020/2022/21578, у МД від 21.12.2022 року №UА500020/2022/21578 не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Митним органом в оскаржуваному рішенні №UA5000020/2023/000051/2 зазначено, серед іншого, що відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення в цій частині, посилається на положення пп. в) п.2 ч.10 ст. 58 МКУ, відповідно до якого, - при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо). При цьому, відповідач фактично застосовує положення іншої норми - пп. в) п.1 ч.10 ст. 58 МКУ.

Положення норми пп. в) п.1 ч.10 ст. 58 МКУ є диспозитивними та містять гіпотезу якщо витрати не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, то такі витрати додаються до ціни при визначенні митної вартості. Тобто положення закону містить умову, за наявністю якої норма має бути застосована, а саме якщо витрати, які включають вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням не включені у вартість товару. В іншому випадку при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не додаються такі складові митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Відповідно до п. 2.2 контракту № 20181112 від 12.11.2018, в ціну Товару включається вартість стандартної упаковки, маркування, страховки, завантаження на транспортний засіб, митного очищення Товару, вивантаження в порту доставки.

Також згідно МД № 23UA500020003865U9 у графі 37 вказано процедуру постачання «ZZ00».

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД "37. Процедура" митної декларації має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Позивачем зазначено "ZZ00" (тара незворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Відтак, в даному випадку ціна товару включає в себе вартість його упаковки та пакування, що виключає неможливість її перевірки та правильність визначення митної вартості.

З огляду на викладене, позивачем жодних витрат на пакування понесено не було, а тому за правилами ч.10 ст. 58 МК України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

У спірному рішенні митний орган також вказує, що зазначені у сертифікаті про походження товару 23С341000109/00004 від 01.02.2023 року коди та кількість товарів не відповідають заявленим за МД UA500020/2023/003865U9.

Приписами ст.43 МК України визначено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові документи.

З викладеного слідує, що сертифікат про походження товару є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару.

У всіх наданих до митного оформлення документах (інвойсі від 12.01.2023 р. № YQ230112004, сертифікат якості від 12.01.2023 р., пакувальний лист) вказано країну походження товару - Китай, тобто відсутні розбіжності щодо країни походження товару, а встановлені відповідачем розбіжності стосовно кодів та кількості товарів є формальними та не впливають на рівень заявленої митної вартості товару.

Крім того, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача стосовно того, що сертифікат про походження товарів складається в іншій країні відправником (продавцем)та за законодавством іншої країни, при цьому не виключено, що коди поставляє мого товару в країні відправлення відповідають класифікаторам кодів товару в Україні.

В спірному рішенні відповідач також зазначає, що у митній декларації країни відправлення відсутні посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт),згідно якого здійснюється дана поставка та відсутній переклад експортної декларації №223120230000181883 від 12.01.2023 року.

Так, експортна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості товару, а декларант не відповідає за її заповнення.

Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів.

Також відповідачем у спірному рішенні не наведено обґрунтованих доводів щодо наявності взаємозалежності між фактом відсутності посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), згідно якого здійснюється дана поставка, в експортній декларації країни виробника та визначенням числових значень митної вартості товару, який ввезено позивачем.

Таким чином, незазначення експортній декларації країни відправлення посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), згідно якого здійснюється дана поставка не впливає на визначення числового значення митної вартості товару.

Водночас, відповідач не надав суду та не зазначив у рішенні про коригування митної вартості, які саме складові митної вартості товару неможливо перевірити без дослідження перекладу декларації країни відправлення.

Поряд із тим, посилання митного органу на ненадання перекладу експортної декларації та відсутність в ній посилання на зовнішньоекономічний договір суперечать одне одному, оскільки тоді виникає логічне питання яким чином митний орган встановив, що в такій декларації відсутнє посилання на контракт, якщо їм не був наданий переклад такої декларації. В свою чергу, позивач, як покупець, не впливає на порядок та правила заповнення митних декларацій постачальником, оскільки таке оформлення робиться в іншій країні відправником (продавцем), іншим суб`єктом та за законодавством іншої держави. При цьому, в декларації країни відправлення є посилання на номер інвойсу YQ230112004 (перший стовпчик, четвертий рядок декларації країни відправлення), за яким задекларовано вантаж, а в самому інвойсі є посилання на номер і дату контракту, що є однозначним підтвердженням постачання цього вантажу саме по контракту купівлі-продажу № 20181112 від 12.11.2018. Контролюючий орган у своєму рішенні не описує яким чином митна декларація країни відправлення впливає, або може впливати, або вплинула на митну вартість товару що поставляється.

Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару, та підтверджують митну вартість товару, задекларовану у митній декларації.

Також суд не приймає до уваги посилання митного органу у спірному рішенні стосовно того, що подані до митного оформлення документи мають різну щільність друку та різні шрифти, різну мову, митниця не наполягає на даному факті, але це може свідчити про факт їх підробки. Митний орган не є експертною організацією та не може робити висновки про факти підробки документів, за наявності таких сумнівів, митний орган повинен був звернутися до відповідних органів до повноважень яких входить встановлення факту підробки документів, а отже такі висновки митного органу суд не приймає до уваги.

Таким чином, відповідачем не взято до уваги приписи ст.8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.

Крім цього, суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2023/000051/2 від 20.03.2023 р. прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови у митному оформленні № UA500020/2023/000110, яка є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA500020/2023/000110 зазначено такі причини для відмови у митному оформлені: митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500020/2023/000051/2 від 20.03.2023 р.

Оскільки судом скасоване рішення про коригування митної вартості UA500020/2023/000051/2 від 20.03.2023 р. через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA500020/2023/000110 також підлягають скасуванню.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ПП «АРТ-ТЕКСГРУП» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 5 368, 00 грн.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 5 368, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «АРТ-ТЕКСГРУП» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару №UА500020/2023/000051/2 від 20.03.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці від 20.03.2023 № UА500020/2023/000110.

Стягнути з Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (код ЄДРПОУ 44005631, м. 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «Арт-Тексгруп» (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 3; ЄДРПОУ 36153970) сплачений судовий збір у розмірі 5 368, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: приватне підприємство «Арт-Тексгруп» (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 3; ЄДРПОУ 36153970);

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631, 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а)

Суддя П.П.Марин