Рішення

від 22.03.2024 по справі 229/929/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/929/24

Провадження № 2/229/931/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 р. Дружківський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Бочарової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дружківської міської територіальної громади в особі Дружківської міської військової адміністрації про визначення додатково строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою, в якій просить: визначити ОСОБА_1 додатковий строк, в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , та земельного паю площею 6,520 гектарів який розташований на території Кіндратівської сільської ради. Факт родинних відносин позивача з матір`ю підтверджується свідоцтвом про народження позивача.01 листопада 1986 року позивач одружилась з ОСОБА_3 взявши прізвище чоловіка « ОСОБА_1 », пізніше цей шлюб було розірвано, та позивач одружилась з ОСОБА_5 взявши прізвище чоловіка « ОСОБА_1 ». Інших спадкоємців не має. Коли позивач звернулась 29 січня 2024 року до приватного нотаріуса Миросєді В.М Краматорського районного нотаріального округу Донецької області у м. Дружківка. після смерті матері, з метою оформити спадщину у вигляді квартири на себе, нотаріус надав позивачу роз`яснення, що нею був пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини, та їй було роз`яснено що вона маю право звернутись до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадини. Вважає за необхідне врахувати, що позивач не позбавлена права оформити спадщину за законом. Зазначає, що строк для подання позивачем заяви про прийняття спадщини пропущений з поважних причин, а саме: позивач тривалий час до смерті ОСОБА_2 , знаходилась поруч і тому вважала, що після смерті автоматично прийняла спадщину і є повноправним власником майна, позивач не має юридичної освіти і тому у питаннях про спадщину не усвідомлена, також позивач не знала в якій термін необхідно подавати відповідну заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. У зв`язку з російською агресію проти України з 24.02.2022 р. та активних бойових дій на території Донецької області, побоюючись за своє життя позивач евакуювалася в інше місто на території України, тому не змогла прийняти спадщину в установлений законом строк.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала суду заяву в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримає в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач Дружківська міська територіальна громада в особі Дружківської міської військової адміністрації у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача, заперечень щодо позовних вимог позивача не має.

На підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

До відносин спадкування правила ЦК України (книга 6 Спадкове право, ст.ст.1216-1308) застосовуються, якщо спадщина відкрилась після набрання ним чинності з 01 січня 2004 року, а також якщо спадщина відкрилась до цієї дати, але не була прийнята ніким із спадкоємців (пункти 1, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ст. 1258 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Відповідно до ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів (ч.1). На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.2).

Відповідно до ч. 1 ст.9-1 Закону № 1669-VII, у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюються або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням КМУ, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Трусівка, Мглінського району, Брянської області є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 виданого Дружківським МВ УМВС України в Донецькій області від 08.02.1996 року (а.с.4-6).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 02.01.1969 року ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком зазначений ОСОБА_8 , матір`ю зазначена ОСОБА_2 (а.с.7).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 01.11.1986 року Дружківським міським відділом РАЦС Донецької області між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 01.11.1986 року зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 01.11.1986 року зроблено запис за №609, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 (а.с.8).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_4 від 12.02.1991 року виданого відділом РАЦС Дружківського виконкому Донецької області шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 12.02.1991 року зроблено запис за №51 (а.с.9).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5 від 05.06.1992 року Дружківським міським відділом РАЦС Донецької області між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 05.06.1992 року зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 05.06.1992 року зроблено запис за №183, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 (а.с.10).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 , виданим Дружківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис про смерть № 1210 від 31.07.2023 року (а.с.11).

Як вбачається з листа Приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Миросєді В.М. № 55/01-16 від 29.01.2024 року ОСОБА_1 при зверненні до нотаріуса щодо заведення спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надано роз`яснення, що оскільки ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 в нотаріальну контору (до приватного нотаріуса) в установлений законом строк не подала та на момент смерті не була зареєстрована за однією й тією ж адресою з померлою, вона пропустила строк для прийняття спадщини (а.с.15).

Як вбачається із дублікату договору купівлі-продажу житлового будинку зареєстрованого в реєстрі за № 23 від 17.05.1980 року посвідченого секретарем виконавчого комітету Кіндратівської сільської ради народних депутатів Костянтинівського району Донецької області Микула Н.І. продала, а ОСОБА_2 купила житловий будинок розташований в селі Кіндратівка Костянтинівського району Донецької області (а.с.12).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №725714 від 01.09.2006 року, який видано ОСОБА_2 , яка проживає в с. Кіндратівка, і на підставі розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації №253 від 09.06.2006 року є власником земельної ділянки площею 6.520 кв.м. у межах згідно з планом, земельна ділянка розташована на території Кіндратівської сільської ради, цільове призначення 0 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010615700157 (а.с.14).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №75813571 від 14.02.2024 року наданої Першою краматорською державною нотаріальною конторою у спадковому реєстрі відсутня інформація про наявність спадкової справи (а.с.26).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) №76086231 від 05.03.2024 року наданої Першою краматорською державною нотаріальною конторою у Спадковому реєстрі відсутня інформація про наявність заповітів або спадкових договорів (а.с.34).

Таким чином, у судовому засіданні встановлено факт пропуску строку для прийняття спадщини позивачем, який не є підставою для усунення від спадкування, оскільки позивач має право на спадщину після смерті матері за законом. Однак, вона не може реалізувати його у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини. Отже право останньої підлягає захисту в судовому порядку.

Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320 цс 17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

У відповідності до роз`яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як роз`яснив у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Із позовної заяви вбачається, що позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті спадкодавця у зв`язку із об`єктивними, непереборними труднощами, що стало перешкодою до реалізації своїх спадкових прав та пропуску шестимісячного строку. Пропуск строку для прийняття спадщини стався через причини, які на думку позивача дають правові підстави вважати їх поважними.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач пропустив строк прийняття спадщини після смерті спадкодавця з поважних причин.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1265, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, постановою Верховного Суду України від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, ст. ст. 10, 81, 200, 206, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 - два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Дружківська міська територіальна громада в особі Дружківської міської військової адміністрації, ЄДРПОУ 44776050, адреса місцезнаходження: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, 16;

Суддя