Ухвала

від 18.03.2024 по справі 456/6351/23

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/6351/23

Провадження № 1-кп/456/183/2024

УХВАЛА

іменем України

18 березня 2024 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023141000000012 від 28.11.2023, щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ганівці Жидачівського району Львівської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з вищою освітою, вдови, пенсіонерки, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження № 72023141000000012 від 28.11.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 212 КК України.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , призначена наказом директора Стрийського вагоноремонтного заводу № 130 від 02.04.2001 головним бухгалтером вищевказаного підприємства, яким у подальшому здійснювалась господарська діяльність на підставі статуту державного комерційного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» (код ЄДРПОУ 20770332, далі - ДП), затвердженого в новій редакції наказом «Укрзалізниці» № 052-У від 15.02.2012, за юридичною та фактичною адресою: АДРЕСА_3 , яке взято на податковий облік 23.03.1994 за № 01100085 та включене наказом ДПС України № 837 від 17.09.2012 «Про включення в реєстр великих платників» з 01.01.2013 до складу великих платників податків СДПІ з ОВП у АДРЕСА_4 , забезпечувала на займаній посаді головного бухгалтера ДП виконання адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій службової особи вищевказаного державного комерційного підприємства, на яку покладено обов`язки та відповідальність за організацію і здійснення достовірності й правильності обчислення податків, зборів, обов`язкових платежів, а також своєчасність їх сплати до бюджетів всіх рівнів відповідно до статті 67 Конституції України - кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом;

Податкового кодексу України (далі - ПК України):

-ст. 16 - обов`язок сплачувати податки в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, обов`язок вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів,

-ст. 36 - податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України,

-ст. 44 - обов`язок вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків,

-ст. 47 - відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть посадові особи юридичної особи, визначеної платником податків,

-ст. 110 - платники податків несуть фінансову відповідальність за вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншими законодавчими актами,

-ст. 111 - передбачена кримінальна відповідальність за порушення законів з питань оподаткування,

-ст. 133 - підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту, є платниками податку на прибуток підприємств (п. 133.1.3 ст. 133 в редакції станом на 01.01.2014);

частини 7 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (в редакції станом на 01.01.2014) - головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

наказів директора ДП № 552 від 02.10.2011, № 280 від 10.06.2014, № 313 від 31.08.2015 з питань розподілу обов`язків між директором, його заступниками, головним інженером і головним бухгалтером - головний бухгалтер організовує облік поступаючих грошових засобів, своєчасне відображення на рахунках бухобліку операцій, зв`язаних з їх рухом; веде контроль правильності нарахування і перечислення платежів у державний бюджет, внесків на державне страхування, засобів фінансування капітальних вкладень; здійснює контроль за оформленням первинних і бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних вимог; забезпечує своєчасне складання бухзвітності на основі даних первинних документів і бухгалтерських записів, представлених їх у встановленому порядку; несе персональну відповідальність за невиконання своїх функціональних обов`язків.

Під час здійснення ДП господарської діяльності в період 2013-2014 років на підставі оперативних планів надходжень коштів і їх використання та наказів ДАЗТ «Укрзалізниця», які видавались відповідно до ініціативних листів-звернень ДП, адресованих ДАЗТ «Укрзалізниця», проводились численні систематичні зарахування грошових коштів на банківські рахунки ДП від ДАЗТ «Укрзалізниця» з метою фінансування питань, пов`язаних з покриттям витрат ДП (виплата зарплати працівникам підприємства, сплата податків, оплата електроенергії та інших витрат тощо), що за висновками акту перевірки СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС від 05.01.2017 за № 2/28-06-14-00/20770332, які визнано законними та обґрунтованими за результатами судового оскарження в порядку адміністративного судочинства, є наданням платнику податків безповоротної фінансової допомоги, що не врахована у складі доходів ДП у порушення наступних положень податкового законодавства.

Так, відповідно до п. 133.2 ст. 133 ПК України платники податку на прибуток підприємств - управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України. Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 133.1.3 п. 133.1 ст. 133 ПК України є платниками податку на прибуток підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту.

Відповідно до вимог ст. 133 ПК України ДП є відокремленим підприємством залізничного транспорту і самостійним платником податку на прибуток та ПДВ, що згідно зі ст. 55 Господарського кодексу України є учасником господарських відносин як суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, маючи відокремлене майно і несучи відповідальність за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Для цілей оподаткування податком на прибуток відповідно до п. 137.10 ст. 137 ПК України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) вважаються доходами в отримувача такої допомоги на дату їх фактичного отримання або на дату надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку.

Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПК України доходом при отриманні грошових коштів цільового фінансування з фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або бюджетів признаються інші види цільового фінансування - впродовж тих періодів, у яких були здійснені витрати, пов`язані з виконанням умов цільового фінансування.

До безповоротної фінансової допомоги згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України відноситься сума коштів, переданих платнику податків за договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку в звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (в редакції ПК України, яка діяла до 01.01.2015).

При цьому, датою виникнення інших доходів у сумі безповоротної фінансової допомоги у вигляді коштів буде дата надходження коштів на банківський рахунок чи до каси платника податку (п. 137.10 ст. 137 ПК України).

Встановлено, що ДП це юридична особа, самостійний суб`єкт господарювання та платник податків, який отримував безповоротну фінансову допомогу від ДАЗТ «Укрзалізниця» у вигляді цільового фінансування на покриття витрат підприємства, що свідчить про перехід права власності на відповідні суми грошових коштів та їх використання в межах різних юридичних осіб, що передбачає обов`язки для декларування у податковому обліку ДП відповідних доходів.

Зокрема, ДП отримано безповоротну фінансову допомогу від ДАЗТ «Укрзалізниця» за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 на загальну суму 68648000 грн, яка не декларувалась у складі доходів ДП з метою навмисного зменшення бази оподаткування та, відповідно, суми податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи головним бухгалтером ДП «Стрийський вагоноремонтний завод», тобто службовою особою платника податку, переслідуючи упродовж 2013 року умисел на ухилення від сплати зобов`язань з податку на прибуток, посягаючи на встановлений законодавством України порядок оподаткування суб`єктів господарювання, який забезпечує за рахунок надходження податків формування дохідної частини Державного бюджету України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах і бажаючи настання таких наслідків, діючи у порушення вимог ст. 44, 134, 135, 137 ПК України, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , що відповідає фактичному місцезнаходженню ДП, з метою зменшення показника податкового зобов`язання з податку на прибуток за 2013 рік внесла недостовірні відомості до податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, звітної та уточнюючої від 28.02.2014 та 13.03.2014 відповідно шляхом заниження показника доходу, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування, та подала зазначені податкові декларації до СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_4 ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» занижено податок на прибуток від діяльності підприємства за 2013 рік на загальну суму 7991780 грн, що більше ніж в сім тисяч разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

13.03.2024 процесуальним прокурором подано цивільний позов в порядку ст. 128 КПК України.

15.03.2024 на електронну адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

15.03.2024 обвинувачена ОСОБА_4 подала згоду на звільнення від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримала клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення минуло десять років, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 212 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання свого захисника, просила звільнити її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 212 КК України, а провадження по справі закрити.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечив щодо задоволення даного клопотання.

Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченої та її захисника щодо заявленого клопотання, роз`яснивши обвинуваченій наслідки закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, дійшов наступного висновку.

За змістом ст.44КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.284КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст.285КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.49КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Положеннями ст.49КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст.49КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 ст.49КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно зі ст.12КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 , вчинене 13.03.2014. З часу вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, минуло 10 років.

Згідно з ч. 2 ст.49КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років. а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років.

Відповідно до ч. 3 ст.49КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст. 49 КК України, та вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.284КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).

Обвинувачена ОСОБА_4 письмовою заявою від 15.03.2024, яку підтримала в судовому засіданні, дала згоду та не заперечила проти звільнення її від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст.212КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49КК України,є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим.

Тобто, суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 19.11.2019 констатує, що суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.

За змістомст.284-288КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження з цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст.63Конституції України та ст.18КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Виходячи із цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже, невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст.49КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення з визнанням ними своєї винуватості в скоєнні злочину.

Розглядаючи клопотання, суд також не може вирішити питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого, так як відповідно до ч. 4 ст.286Кримінального процесуальногокодексу України клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядається негайно, то суд позбавлений можливості продовжити дослідження доказів та встановлення обставин інкримінованого злочину.

При цьому, невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності в передбачених законом випадках за умови роз`яснення суті обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Саме таку позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 26 березня 2020 року в справі № 730/67/16-к.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявлених клопотань та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 , є тяжким злочином, та з моменту його вчинення 13.03.2014 минуло десять років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності в розумінні ст.49КК України не зупинявся і не переривався, суд дійшов до переконання, що клопотання обвинуваченої про звільнення її від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання слід задовольнити і звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження - закрити.

Щодо цивільного позову, заявленого процесуальним прокурором 13.03.2024, суд зазначає наступне.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення ухвали про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

У разі закриття кримінального провадження, що в даному випадку є обов`язковим, припиняються кримінально-правові відносини між державою та особою.

Водночас, закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 10.08.2022 в справі № 161/694/20 (провадження № 51-811км21), у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що цивільний позов процесуального прокурора про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду, що не перешкоджає останньому чи цивільному позивачу звернутись до суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. 284, 286, 288 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 212 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 72023141000000012від 28.11.2023про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 3 ст.212КК України закрити у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов прокурора Львівської обласної прокуратури до ОСОБА_4 про стягнення шкоди залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1