Ухвала

від 21.03.2024 по справі 476/192/24

ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/192/24

Провадження № 2/476/122/2024

У Х В А Л А

про забезпечення позову

21.03.2024 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Козаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом акціонерного товариства"РайффайзенБанк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Єланецького районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом акціонерного товариства"РайффайзенБанк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом з позовною заявою представник позивача подала до суду заяву про забезпечення позову у вищевказаній цивільній справі, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, належне відповідачу ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку кадастровий номер 4823080700:02:000:0333, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Єланецький район, с/рада Водяно-Лоринська та належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на праві власності на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 24100404.

На її думку, невжиття судом заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі, оскільки є велика ймовірність відчуження цього майна на користь третіх осіб або здійснення інших дій, що значно зменшить його вартість.

Так, відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд вбачає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи за наявними доказами.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до слідуючого висновку.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

13.03.2024 року АТ "Райффайзен Банк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом з позовною заявою представник позивача подала до суду заяву про забезпечення позову у вищевказаній цивільній справі, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, належне відповідачу ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку кадастровий номер 4823080700:02:000:0333, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Єланецький район, с/рада Водяно-Лоринська та належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на праві власності на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 24100404.

Заява мотивована тим, що 13 жовтня 2021 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-109377308. Станом на час звернення до суду з даною заявою ОСОБА_1 не повернув суму боргу, яка становить 84629,69 грн. Заявник зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 може в будь-який час безперешкодно реалізувати належне йому нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 4823080700:02:000:0333. У випадку відчуження даного нерухомого майна може призвести до суттєвого ускладнення виконання рішення суду та до неможливості виконання рішення суду, постановленого на користь позивача.

Згідно ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову, подана до суду одночасно з пред`явленням позову подається до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.

За правилами ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За змістом правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 575925011 від 27.02.2024 року, право власності земельну ділянку кадастровий номер 4823080700:02:000:0333, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Єланецький район, с/рада Водяно-Лоринська зареєстровано за ОСОБА_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Оцінюючи обґрунтованість заяви про забезпечення позовних вимог та співмірність негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, суд враховує наступне.

Суд позбавлений можливості перевірити співмірність заходів забезпечення позову, які АТ "Райффайзен Банк" просить вжити, відносно ціни пред`явленого позову у розмірі 84629,69 грн. Оскільки, заява про забезпечення позову не містить відомостей про вартість нерухомого майна, на яке представник позивача просить накласти арешт. В той час судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім цього, представником позивача не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження відповідачем спірного нерухомого майна на користь третіх осіб. В заяві про забезпечення позову міститься лише посилання на диспозицію норми ст.149 ЦПК України про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак відсутні відповідні докази, які дають підстави вважати обґрунтованим припущення про те, що ОСОБА_1 має намір або здійснює дії, спрямовані на відчуження належного йому нерухомого майна.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову представником позивача не доведено намірів відповідача відчужити нерухоме майно або вчинити інші дії з наміром перешкодити виконанню рішення суду. Посилання в заяві лише на потенційну можливість ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що запропоновані представником позивача заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами та можуть спричинити порушення прав та законних інтересів учасника процесу, у зв`язку з чим у задоволенні заяви представника позивача необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 151, 153, 260, 261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом акціонерного товариства"РайффайзенБанк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.В. Чернякова