Постанова

від 25.03.2024 по справі 332/3280/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 25.03.2024 Справа № 332/3280/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 332/3280/23 Головуючий у1інстанції

№ провадження 22-ц/807/532/24 Марченко Н.В.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Дашковської А.В.

Кочеткової І.В.

розглянувши у порядку спрощеногопозовного провадження цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року у справі за позовом Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуг з управління багатоквартирним будинком,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, посилаючись на те, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 520 від 01 вересня 2017 року «Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя» комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради призначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі, у тому числі будинку АДРЕСА_1 .

06 вересня 2017 року було укладено договір № 1095-УБ про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від КП «Запоріжремсервіс» та від імені та в інтересах співвласників будинку виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

Відповідно до вказаного договору на кожного співвласника покладено обов`язок оплачувати за надані управителем послуги з управління багатоквартирним будинком.

Зазначає, що відповідач користувалася послугами з управління багатоквартирним будинком, проте зобов`язання щодо оплати отриманих послуг нею виконані не в повному обсязі.

Сума заборгованості відповідача за період з 01 листопада 2017 року по 01 травня 2023 року 5 673 грн. 98 коп.

Вказує, що неналежне виконання відповідачем зобов`язань порушує право позивача на одержання плати за надані послуги з управління будинком в установлений законом строк.

Посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку заборгованість на сплачує, просило суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 5 673 грн. 98 коп. та понесені судові витрати по оплаті судового збору.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01 листопада 2017 року по 01 травня 2023 року у розмірі 5673 грн. 98 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 користь Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду прийнято без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі, з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Залишилось поза увагою рішення виконкому Запорізької міськради від 01 вересня 2017 року № 520 та договір № 1095-УБ від 06 вересня 2017 року суперечать усім нормам і вимогам чинного законодавства. Позивачем не надано жодних доказів покладення обов`язку на відповідача або уповноваженої загальними зборами особи, укласти договір від імені всіх співвласників будинку. Наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить інформації щодо здійснення господарських операцій. Не враховано, що факт укладання договору свідчить лише про намір виконання позивачем взятих на себе зобов`язань. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановленота підтвердженоматеріалами справи,що відповіднодо відомостейдепартаменту реєстраційнихпослуг Запорізькоїміської радивід 22червня 2023року №8275_04-47, ОСОБА_1 зареєстрована заадресою: АДРЕСА_2 ,з 26вересня 1991року потеперішній час.Вказане відповідачемне заперечується.

На виконання рішення Запорізької міської ради від 01 вересня 2017 року № 520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя», яким Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» призначено управителем багатоквартирних будинків у АДРЕСА_3 , між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від імені яких діяв Заступник голови Запорізької міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_2 та Комунальним підприємством «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради було укладено договір № 1095-УБ від 06 вересня 2017 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Зазначену інформацію було доведено до відома співвласників будинку шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради та на інформаційному стенді будинку (інформація про повне найменування управителя, контактні телефони, номер та дату укладення договору, ціну послуги). Надання послуг в рамках дії зазначеного Договору було розпочато з 01 листопада 2017 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Пунктом 18 спірного Договору визначено, що він набирає чинності з моменту підписання і діє до 05 вересня 2018 року.

Відповідно до п. 6 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», договір вважається продовженим на наступний однорічний строк, якщо за один місяць до закінчення строку дії жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору.

Згідно умов вказаного Договору, управитель КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради зобов`язалося надавати послуги з управління будинком та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях для забезпечення їх сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження їх споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників співвласників, орендарів, наймачів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а замовник, в свою чергу, надав право Управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом.

Відповідно до п. 5 Договору, сторони домовилися, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових на нежитлових приміщень на першому поверсі: 5,52 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Об`єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги 5,02 грн./м.кв; 2) винагорода Управителеві 0,50 грн./м.кв. Для житлових на нежитлових приміщень, розташованих на 2 та вище поверхах: 5,52 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Об`єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги - 5,02 грн./м.кв; 2) винагорода Управителеві 0,50 грн./м.кв.

Відповідач зобов`язання з оплати послуг виконувала не належним чином, згідно з розрахунком заборгованості, за період з листопада 2017 року по травень 2023 року вартість наданих послуг становить 19 502,81 грн., за вказаний період було сплачено 13 828,83 грн., сума заборгованості, що залишилась непогашеною за розрахунком позивача складає 5 673,98 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вважав доведеним факт споживання відповідачем житлово-комунальних послуг, а також факт наявності заборгованості по оплаті таких послуг.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п. 1); без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості (п. 2); на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг (п. 4); на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості (п. 5); складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт (п. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг (п. 1); у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг (п. 5); за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку (п. 7); щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження (п. 10).

Згідно зі ст.ст. 67, 68 ЖК Української РСР наймачі (власники) квартир зобов`язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.

Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії.

Порядок здійснення забору проб та проведення їх дослідження щодо послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води та послуг з постачання природного газу затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги.

У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Окрім того, умовами Договору № 1095-УБ від 06 вересня 2017 року, укладеного між співвласниками будинку АДРЕСА_1 та управителем, положеннями Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», не передбачено складення та підписання актів виконаних робіт.

Пунктами 12, 13 Договору № 1095-УБ від 06 вересня 2017 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 передбачено порядок здійснення контролю за якістю наданої послуги.

Зокрема, замовник здійснює контроль за якістю наданої послуги та ефективністю управління об`єктом шляхом проведення спеціальною контрольною комісією обстеження його технічного стану та опитування (анкетування) мешканців об`єкта, а також власників окремих приміщень, які в ньому не проживають, щодо якості надання управителем послуг згідно з додатками до цього договору. Замовник має право висунути претензії до низької якості послуг з управління об`єктом унаслідок вчинення непрофесійних або недбалих дій (бездіяльності) управителя, що оформлюються у вигляді звернення за підписом не менш як 75 відсотків мешканців об`єкта, а також власників окремих приміщень, які в ньому не проживають.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції актів-претензій або інших доказів, що свідчили б про неналежне надання комунальних послуг з управління багатоквартирним будинком або їхньої якості, або доказів ненадання таких послуг.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про доведеність факту належного виконання позивачем обов`язків щодо надання послуги.

Колегія також відхиляє доводи відповідача про недійсність договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Так, в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що вказаний договір може бути укладений або індивідуально з кожним співвласником будинку, або за рішенням загальних зборів. Окрім того вказує, що Законом передбачено, що спірний договір укладається строком на один рік, та може бути продовженим на наступний один рік, тобто не більше як на 2 роки

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом. У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Таким чином, Законом України чітко передбачено право уповноваженої особи виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя, на підписання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від імені співвласників.

Вищезазначені твердження відповідача є її власним тлумаченням положень Закону, яке вона здійснює на свою користь, однак які не відповідають нормам, закріпленим у ньому.

Окрім того, ч. 5 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається строком на один рік, та за відсутності повідомлення однією зі сторін про відмову від договору за один місяць до закінчення зазначеного строку, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Тобто вказана норма не обмежує кількість таких продовжень.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За приписами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2018 року, ухваленій у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18).

Матеріали справи не містять доказів які б свідчили про визнання спірного договору недійсним в цілому або частини його умов, у встановленому законом порядку.

Інші докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справ, зазначений строк обчисляються з дня складання повного тексту постанови.

Повна постанова складена 25 березня 2024 року.

Головуючий: В.Ю. Бєлка

Судді: А.В. Дашковська

І.В. Кочеткова