Рішення

від 11.10.2010 по справі 3869-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люк сембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

11.10.2010 Справа №2-32/3869-2010

Господарський суд Автоном ної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому суд овому засіданні справу

За позовом Товариства з об меженою відповідальністю «А йбари» ( 96300, АР Крим, Первомайсь кий р-н, с. Войкове, вул.. Леніна, 8 ідентифікаційний код 31338490)

До відповідача Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1ідентифікаційни й код НОМЕР_1)

Про стягнення 129 137, 22 грн.

За участю представників:

Від позивача - Бабич Л.Й., до віреність б/н від 10.05.2009р. у справ і.

Від відповідача - не з' яв ився.

Представнику відповідача роз'яснено права і обов'язки п ередбачені ст. 22 Господарсько го процесуального кодексу У країни, зокрема право відвод у судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуаль ного України. Заяв та клопота нь про відвід судді не подано .

Обставини справи: Товарист во з обмеженою відповідальн істю «Айбари» звернулося до Господарського суду Автоном ної Республіки Крим з позово м до Фізичної особи - підпри ємця ОСОБА_1 про стягненн я 129 137, 22 грн., у тому числі 120 960,00 гр н. суми основного боргу, 7 133, 32 г рн. - пені, 1 043, 90 грн. -3% річних.

Ухвалою господарського су ду від 02.08.2010 року порушено прова дження у справі та розгляд сп рави призначено на 19.08.2010 року, п ро що сторони були своєчасно та належним чином повідомле ні.

З підстав зазначених в ухва лах господарського суду від 19.08.2010р., від 06.09.2010р., розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені від повідно до п.3.17 Інструкції з ді ловодства в господарських су дах України, затвердженої на казом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 - рекомендованою поштою.

У судовому засіданні 23.09.2010р. о голошено перерву в порядку с татті 77 Господарського проце суального кодексу України.

Строк розгляду справи прод овжений в порядку статті 69 Гос подарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обо в' язків за договором купівл і-продажу № 08 від 01.02.2010р. в частин і повної та своєчасної поста вки товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заб оргованість в розмірі 120 960, 00 гр н., що і стало приводом для зве рнення позивача до суду із по зовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовом у порядку.

03.09.2010р. до канцелярії Господа рського суду АР Крим від пози вача надійшла заява в порядк у статті 22 Господарського про цесуального кодексу України , в якій він просить суд стягну ти з відповідача 120 960, 00 грн. суми основного боргу 1 620, 53 грн. 3% річн их, 3 749, 76 грн.

Суд вважає за необхідне уто чнення позивача в частині ст ягнення індексу інфляції у с умі 3749,76 грн. залишити без розгл яду у зв' язку з наступним.

Законом України «Про судоу стрій і статус суддів» від 07.07.2 010р. № 2453-6 було внесено зміни до с т. 22 Господарського процесуал ьного кодексу України, у якій зокрема зазначено, що до поч атку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет аб о підставу позову шляхом под ання письмової заяви.

У зв' язку з тим, що вказани й закон набрав чинності 30.07.2010р., то розгляд справи повинен зд ійснюватись у відповідності з чинною редакцією ст. 22 Госпо дарського процесуального ко дексу України.

Таким чином, у зв' язку з ти м, що розгляд справи по суті вж е розпочато, то прийняти уточ нення позивача в частині стя гнення індексу інфляції у су мі 3749,76 грн., яке фактично є уточн енням предмету позову в част ині стягнення індексу інфляц ії у сумі 3749,76 грн., не вбачається можливим та повинно бути зал ишене судом без розгляду.

Відповідно до рішення збор ів суддів Вищого господарськ ого суду України від 04.08.2010р. № 4 за яви (клопотання) про зміну пре дмета або підстав позову, под ані після початку розгляду г осподарським судом справи по суті, залишаються без розгля ду і приєднуються до матеріа лів справи, про що суд зазнача є в описовій частині рішення , прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується р озгляд справи).

В Інформаційному листі від 29.06.2010 р. N 01-08/369 «Про деякі питання, п орушені у доповідних записка х про роботу господарських с удів України у 2009 році щодо зас тосування норм Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни» на питання: Якими мают ь бути дії господарського су ду, якщо в процесі розгляду сп рави позивач зменшив розмір позовних вимог? Вищий Господ арський суд України відповів , що відповідно до частини чет вертої статті 22 ГПК позивач вп раві до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити роз мір позовних вимог. Про зменш ення розміру позовних вимог господарський суд зазначає в описовій частині рішення зі справи; розгляд останньої і п рийняття рішення в ній здійс нюється виходячи з нового ро зміру позовних вимог (якщо су дом не буде застосовано прип ис частини шостої згаданої с татті щодо неприйняття зменш ення розміру позовних вимог) .

Отже, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача в частині стягнення основно го боргу та 3% річних, та подаль ший розгляд здійснювати в ме жах зменшених позовних вимог .

Представником відповідача у судовому засіданні 23.09.2010р. на дане клопотання про залученн я третіх осіб та здіснення су дом подання зустрічної позов ної заяви.

Ухвалою Господарського су ду АР Крим від 11.10.2010р. у задоволе нні вказаного клопотання від мовлено.

Відповідач не скористався правом надання відзиву.

Враховуючи те, що норми стат ті 38 Господарського процесуа льного кодексу України щодо обов' язку господарського с уду витребувати у сторін док ументи і матеріали, необхідн і для вирішення спору, коресп ондуються з диспозитивним пр авом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Кон ституції України визначає од ним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведе нні перед судом їх переконли вості, приймаючи до уваги нео дноразове відкладення розгл яду справи, суд вважає, що госп одарським судом створені нал ежні умови для надання відпо відачем відзиву, якими він бе з поважних причин не скорист ався.

У зв' язку з тим, що відпові дач не використав наданого с таттями 22, 33 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі хара ктеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню сп ору, суд вважає за можливе роз глянути справу в порядку ста тті 75 Господарського процесу ального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши представлені д окази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010 року між Товариством з о бмеженою відповідальністю « Айбари» (Покупець) (позивач) т а Фізичною особою - підприє мцем ОСОБА_1 (Продавець) ( ві дповідач) був укладений Дого вір купівлі-продажу № 08 (а.с. 7).

Зазначений договір купівл і-продажу укладено у письмов ій формі, підписано повноваж ними представниками обох сто рін, їх підписи засвідчено пе чатками сторін, що відповіда є вимогам статей 207, 208 Цивільно го кодексу України і є правом ірним правочином, в силу стат ті 204 Цивільного кодексу Украї ни.

За своєю правовою природою , зазначений договір є догово ром купівлі - продажу, відпо відно до вимог статті 655 Цивіл ьного кодексу України.

Статтею 655 Цивільного кодек су України визначено, що за до говором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов'язується передати м айно (товар) у власність другі й стороні (покупцеві), а покупе ць приймає або зобов'язуєтьс я прийняти майно (товар) і спла тити за нього певну грошову с уму.

Пунктом 1.1 Договору сторони встановили, що Продавець зоб ов' язується передати у влас ність Покупцеві, а Покупець п рийняти та оплатити аміачну селітру ( Товар).

Відповідно до пункту 2.1 Дого вору Покупець зобов' язаний здійснити оплату зазначеног о товару в сумі 403 200, 00 грн. в наст упному порядку: 30% суми передп лати ( 120 960, 00 грн.) та 70 % суми (282 240, 00 гр н.) трьома рівними частинами п ротягом наступних 3-х місяців .

Так, на виконання умов Догов ору позивачем була здійснена передплата товару на суму 120 960, 00 грн., що підтверджується ви пискою банку по розрахунку (а .с. 9).

Згідно з пунктом 4.1 Договору Продавець зобов' язується з дійснити поставку товару при надходженні передплати прот ягом 10 календарних днів після отримання передплати.

Передплата була здійснена 08.02.2010р.

Пунктом 1 статті 662 Цивільног о кодексу встановлено, що про давець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частин ою 1 статті 173 Господарського к одексу України, зобов' язан ням є правовідношення, в яком у одна сторона (боржник) зобов ' язана вчинити на користь д ругої сторони (кредитора) пев ну дію (передати майно, викона ти роботу, надати послугу, спл атити гроші тощо) або утримат ися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржн ика виконання його обов' язк у.

При цьому, майново-господар ськими, згідно з частиною 1 ста тті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільн о-правові зобов'язання, що вин икають між учасниками господ арських відносин при здійсне нні господарської діяльност і, в силу яких зобов'язана стор она повинна вчинити певну го сподарську дію на користь др угої сторони або утриматися від певної дії, а управнена ст орона має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку. Майнові зобо в'язання, які виникають між уч асниками господарських відн осин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванн ям особливостей, передбачени х цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог, в ідповідно до звичаїв ділов ого обороту або інших вимо г, що звичайно ставляться. Ан алогічне положення стосовно господарських зобов' язань міститься в частині 1 статті 1 93 Господарського кодексу Укр аїни, якою визначено, що суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов' язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов' язання - відповідно д о вимог, що у певних умовах зви чайно ставляться. До виконан ня господарських договорів з астосовуються відповідні по ложення Цивільного кодексу У країни з урахуванням особлив остей, передбачених цим Коде ксом.

Відповідно до статті 530 Циві льного кодексу України якщо у зобов' язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодек су України передбачено, що од ностороння відмова від зобо в'язання або одностороння зм іна його умов не допускаєтьс я, якщо інше не встановлено до говором або законом.

Не допускаються односторо ння відмова від виконання зо бов'язань, крім випадків, пере дбачених законом, а також від мова від виконання або відст рочка виконання з мотиву, що з обов'язання другої сторони з а іншим договором не було вик онано належним чином (частин а 7 статті 193 Господарського ко дексу України).

Згідно статті 33 Господарськ ого процесуального кодексу У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано док азів виконання зобов' язанн я, щодо поставки товару в обся зі, встановленому договором.

В пункті 16 Інформаційного л иста від 29.06.2010 р. N 01-08/369 «Про деякі п итання, порушені у доповідни х записках про роботу господ арських судів України у 2009 роц і щодо застосування норм Гос подарського процесуального кодексу України» на питання : чи може господарський суд у в ирішенні спору застосувати і нші норми матеріального прав а, ніж ті, на які посилаються с торони та інші учасники судо вого процесу? Вищий господар ський суд України відповів, щ о господарські суди у виріше нні спорів не лише можуть, а й повинні застосовувати норми права, якими регулюються спі рні правовідносини у конкрет них справах, незалежно від то го, чи посилаються на відпові дні норми сторони та інші уча сники судового процесу (якщо це не змінює матеріально-пра вових підстав позову).

Таким чином, суд вважає за н еобхідне застосувати положе ння статті 1212 Цивільного коде ксу України, хоча й позивач не посилався на зазначену стат тю в обґрунтуванні позовних вимог.

Так, пунктом 1 статті 1212 Цивіл ьного кодексу України встано влено, що особа, яка набула май но або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпі лого) без достатньої правово ї підстави (безпідставно наб уте майно), зобов'язана поверн ути потерпілому це майно. Осо ба зобов'язана повернути май но і тоді, коли підстава, на як ій воно було набуте, згодом ві дпала.

Як зазначається в приписах коментованої статті перелік ситуацій, при виникненні яки х допускається застосування норм коментованої статті, не є вичерпним, отже, ці положенн я можуть поширюватися і на ін ші відносини, якщо має місце б езпідставне збагачення.

Відповідачем не надано док азів того, що грошова сума в ро змірі 120 960, 00 грн. була отримана н им обґрунтовано.

Матеріали справи ж навпаки свідчать про те, що відповіда чем безпідставно були отрима ні грошові кошти в розмірі 120 96 0, 00 грн. та відповідач неправом ірно користується цими грош овими коштами, оскільки обов ' язок з поставки товару за д оговором не був виконаний ві дповідачем.

Беручи до уваги вищенаведе не, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується заб оргованість в розмірі 120 960, 00 гр н. та підлягає стягненню з від повідача.

Крім того, позивач просить с тягнути з відповідача суму і нфляційних втрат у зв' язку з невиконанням відповідачем своїх зобов' язань у розмір і 3% річних у розмірі 1 620, 53 грн.

Положення частини 2 статті 6 25 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов' язк у боржника по сплаті на корис ть кредитора 3% річних від прос троченої суми суд вважає так им, що кореспондується зі ста ттями 536 та 692 Цивільного кодекс у України, які встановлюють, що в разі прострочення оплат и товару, продавець має право вимагати оплати товару та сп лати процентів за користуван ня чужими грошовими коштами.

Так, відповідно до статті 625 Ц ивільного кодексу України бо ржник, який прострочив викон ання грошового зобов' язанн я, на вимогу кредитора зобов' язаний сплатити три проценти річних від простроченої сум и, якщо інший розмір проценті в не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума 3% річних за період з 18.02.2010р. по 29.07.2010р. повинна бути розрахована наступним чином :

120 960, 00 грн. х 162 дня прострочен ня х 3% / 365 днів = 1 610, 59 грн.

Таким чином сума 3% річних в розмірі 1 610, 59 грн. визнається т акою, що підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу пок ладаються на сторін пропорці йно до розміру задоволених п озовних вимог відповідно до статті 49 Господарського проц есуального кодексу України.

З урахуванням викладеного , керуючись статями 33, 49, 75, 82-85 Госп одарського процесуального к одексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити ч астково.

2. Стягнути з Фізичної о соби - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1ідентифікаційни й код НОМЕР_1) на користь То вариства з обмеженою відпов ідальністю «Айбари» ( 96300, АР Кр им, Первомайський р-н, с. Войко ве, вул.. Леніна, 8 ідентифікаці йний код 31338490) 120 960, 00 грн. заборгова ності, 1 610, 59 грн. 3% річних, 1 225, 70 грн. державного мита та 223,99 грн. вит рат за інформаційно-технічне забезпечення судового проце су.

3. В іншій частині позов у відмовити.

4. Наказ видати в порядк у статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу Укра їни.

За згодою представника від повідача у судовому засіданн і 11.10.2010р. оголошено вступну і ре золютивну частини рішення. М отивувальна частина рішення оформлена відповідно до ста тті 84 Господарського процесу ального кодексу України та п ідписана 13.10.2010р.

Рішення може бути оскаржен о в порядку та строки передба чені статтями 91-93 Господарськ ого процесуального кодексу У країни. Рішення набирає зако нної сили відповідно до стат ті 85 Господарського процесуа льного кодексу України.

Направити рішення на адрес у сторін відповідно до вимог статті 87 Господарського проц есуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Кр им Бар сукова А.М.