Рішення

від 25.03.2024 по справі 748/3755/23

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 748/3755/23

Провадження 2/732/19/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Карпинської Н.М., секретарі: Пінчук С.М., Воропаєва К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду у м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

за участі в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів представника позивача - адвоката Шаповалова М.С., представника відповідача - адвоката Кутукова С.О., відповідача - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача і просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , згідно із Наказом Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2023 року у цивільній справі № 750/11972/23 (провадження 2-н/750/2995/23) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/8 частини заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Стороною позивача зазначено, що відповідачка одночасно із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання їх повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини заробітку (доходу) відповідача. Таким чином, судовий наказ був прийнятий без урахування зміни сімейного стану відповідача, тобто без врахування наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатної матері, відсутності рухомого і нерухомого майна, офіційного працевлаштування та мінливого доходу. Окрім цього, позивач перебував на лікуванні з гострим панкреатитом, крупновогнещевим панкреонекрозом та відбувалося хірургічне втручання, витрачено кошти на операцію. Тому розумним розміром аліментів позивач вважає 1/8 частину його заробітку (доходу) на місяць на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та категорично не погоджується із розміром аліментів, визначених на цю дитину згідно судового наказу № 750/11972/23 від 18 серпня 2023 року.

У судовому засіданні представником позивача - адвокатом Шаповаловим М.С. позов підтримано з підстав у ньому заявлених, вказуючи, що позов є законним, обгрунтованим, а тому, на думку представника позивача, викладені підстави є достатніми для задоволення позову.

Стороною відповідача позов не визнається повністю. Сторона покликається на існування батьківського обов`язку у ОСОБА_1 утримувати двох спільних із відповідачем ОСОБА_5 синів та не ухилятися від такого обов`язку. Виникнення додаткового обов`язку по утриманню непрацездатної матері, не може доводитися самим лише пенсійним посвідченням матері. За даними трудової книжки ОСОБА_1 саме він впливає на мінливий стан свого доходу і на наявність та відсутність працевлаштування, оскільки, перебуваючи на посаді директора, укладає сам із собою угоду сторін про звільнення із посади. Виписка із медичної картки позивача, на думку сторони відповідача, не свідчить про обмеження після проведеного лікування його працездатності чи встановлення інвалідності, що перешкоджали або заважали виконувати батьку обов`язок по утриманню своїх дітей. Щодо власності на нерухоме майно, то ОСОБА_1 приховує свою частку у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 . Виникла у позивача заборгованість, підтверджена розрахунком державного виконавця Юлії Близнюк, додана до справи на а.с.105-106, є свідомою позицією батька. У позові відповідач та її представник просять відмовити повністю. При відмові у позові просять стягнути з позивача на користь відповідача 4000 гривень прогнозованих у відзиві на позов витрат відповідача, підтверджених у встановленому порядку.

Заслухавши учасників, встановивши їх вимоги і заперечення, правовідносини сторін, норму права, яка підлягає застосуванню до правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова 07 червня 2005 року (а.с.14).

Сторони мають двох синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьківство позивачем не оспорюється.

Оспорюваним судовим наказом у справі № 750/11972/23 Деснянського районного суду м. Чернігова 18 серпня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 10 серпня 2023 до досягнення дитиною повноліття (а.с.13).

Згідно частини 7 статті 170 ЦПК України позивач реалізував своє право на звернення з позовом до суду про зменшення розміру аліментів, призначених судовим наказом, виданим згідно п.4 ч.1 ст. 161 ЦПК України.

02 жовтня 2023 року у справі № 750/10537/23 Деснянським районним судом м. Чернігова проголошено рішення (а.с.90-92), яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця на період його навчання в Національному аерокосмічному університеті ім. М. Жуковського „Харківський авіаційний інститут", починаючи з 17.07.2023 по 30.06.2024.

Аналізуючи норми права, суд зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина друга статті 182 СК України).

Згідно зі статтею 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд може прийняти рішення про зменшення розміру стягуваних аліментів, якщо буде встановлено зміну (погіршення) матеріального стану платника аліментів, або те, що вони витрачаються не за цільовим призначенням у зв`язку з тим, що стягуються в недоцільно великому розмірі. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в справі № 552/3611/19 від 17 травня 2021 року.

Із досліджених доказів, не випливає, що попередній розмір аліментів на неповнолітню дитину призначений згідно судового наказу від 18 серпня 2023 року у недоцільно великому розмірі.

Існування іншого сина не є новою обставиною для позивача. Від народження синів у обох сторін, і у позивача, і у відповідача вже існували рівнозначні обов`язки по утриманню синів, незалежно від того, що своє право на примусове стягнення відповідач реалізувала у 2023 році. Тому таку обставину, суд не може оцінювати як зміну у сімейному стані сторони позивача.

Згідно із частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Перебування на утриманні позивача його непрацездатної матері не може підтверджуватися самим фактом видачі його матері пенсійного посвідчення (а.с.7) Непрацездатними, хоч і визнаються особи, які досягли пенсійного віку (стаття 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), однак доведенню підлягає потреба такої матері у матеріальній допомозі, наднизький розмір призначеної пенсії, відсутність джерел існування. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Будь-яких інших доказів утримання своєї матері (рішень судів про стягнення з нього аліментів на її утримання, підтверджених видатків такого утримання, довідок про призначення їй наднизької пенсії) суду надано не було. Крім того, у судовому засіданні відповідач надала інформацію, що позивач не єдиний син у своєї матері ОСОБА_6 . Саме по собі пенсійне посвідчення (а.с.7) не містить інформацію щодо предмета доказування.

Суд також враховує, що позивач на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15.08.2000 № 31-20602, є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1

Перенесені самим позивачем захворювання, підтверджені випискою із медичної картки на а.с.10-11, не призвели до непрацездатності позивача, а тому не можуть бути доказом факту погіршення його матеріального становища.

Припинення за волевиявленням позивача офіційного працевлаштування не свідчить про те, що робота була втрачена з об'єктивних причин і що він, будучи працездатним, вживав заходів для працевлаштування.

У сукупності, єдності та взаємозв`язку, аналізуючи заявлені стороною позивача докази, суд виходить із того, що не доведено поза розумним сумнівом істотне погіршення майнового стану ОСОБА_1 , а наведені доводи позову не відносяться до безумовних підстав для зменшення розміру аліментів. Крім того, при визначенні аліментів на повнолітнього сина сторін - ОСОБА_4 , інший суд вже врахував обставини стягнення аліментів із ОСОБА_1 на утримання молодшого сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши розмір аліментів у меншому розмірі. У світлі досліджених доказів, у їх єдності і сукупності, зменшення розміру аліментів стягнутих на дитину (сина ОСОБА_7 ), без підтвердження істотного погіршення матеріального становища батька в силу об`єктивних причин, а не причин, які фактично створені самим працездатним батьком, не буде спрямовано на належне забезпечення якнайкращих інтересів неповнолітньої дитини та суперечитиме загальним принципам справедливості. Позов, з урахуванням зазначеного не може бути задоволений судом.

З урахуванням оцінки розміру судових витрат, понесених ОСОБА_2 на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 137 та частиною третьої статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку, що оплата гонорара адвокату Кутукову С.О., визначена у п.5.1.3 Договору від 29.11.2023, зокрема: 1500 гривень - за підготовлений відзив, 2500 гривень - за представництво інтересів відповідача у двох засіданнях суду (16 січня 2024 та 25 березня 2024), підтверджена квитанціями від 07.12.2023 (а.с.56), від 21.12.2023 (а.с.63), від 29.11.2023 (а.с.107), є цілком вмотивованою, узгоджується із фактичним обсягом виконаних робіт, а тому підлягає стягненню з іншої сторони.

Керуючись ст.ст. 12,76,77,78,79, 80, 141, 211, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повністю відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , про зменшення розміру аліментів, визначених судовим наказом Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2023 року (справа № 750/11972/23) на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , 4000 (чотири тисячі) гривень у відшкодування понесених нею витрат на правничу допомогу.

Датою складення повного тексту судового рішення є 25 березня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Карпинська Н.М.