Ухвала

від 25.03.2024 по справі 347/660/24

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/660/24

Провадження № 2/347/399/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 березня 2024 року м.Косів

Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Яблунівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Яблунівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

У відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі - 0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,який з01.01.2024 року становить 1211,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведених законодавчих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі ст.12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст.8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі N0940/2276/18 (провадження N 11-336апп20) зазначила, що як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1ст. 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч. 2 цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі N 338/158/19 (провадження N 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

На підтвердження звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_2 надав відомості з державного реєстру фізичних осіб платників податку від 11.03.2024 року, відповідно до якої останні не отримував доходів протягом 1-4 кварталів 2023 року.

Однак, наданий позивачем документ не може свідчити, що про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо).

Будь-яких інших доказів на підтвердження незадовільного майнового стану (розміру реального доходу, прибутку, рухомого/нерухомого майна тощо), що могли б слугувати підставою для звільнення його від сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн., заявником не надано.

Отже, враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що визначення майнового стану як такого, що дає підстави для звільнення від сплати судового збору є оціночним, тому потребує доказування перед судом і обґрунтування пов`язаних із цим обставин, які свідчать про неможливість або труднощі з оплатою судового збору у розмірах і в строки, встановлені законом, покладається на зацікавлену сторону.

З огляду на вищенаведене, пред`явлена позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України, а саме: позивачу слід оплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та надати суду документ про його сплату.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Яблунівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.С. Кіцула