Рішення

від 28.02.2024 по справі 705/4277/22

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4277/22

2/705/400/24 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Остропольської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частини земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом та просила визнати за нею право власності на частку у праві власності на житловий будинок, загальною площею 76,7 кв. м, житловою 41,1 кв.м, із надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на її користь сплачений судовий збір у сумі 992 грн 40 коп.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . За життя мати склала заповіт на ім`я дочки ОСОБА_4 .

Частину спадкового майна вона успадкувала та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме: земельну ділянку, площею 0,5575 га, надану для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Інша частина спадкового майна, яка належала ОСОБА_3 за життя, складається з частки у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 .

17.07.1980 ОСОБА_3 з її на той час чоловіком ОСОБА_2 був придбаний житловий будинок, житловою площею 18 кв.м, під солом`яним покриттям, глинованкований, що складався з двох кімнат та сіней, про що свідчить договір купівлі-продажу будинку від 17.07.1980.

На підставі рішення виконкому Уманської районної ради народних депутатів від 27.03.1981 № 111 ОСОБА_2 було видано паспорт на забудову садиби в сільському населеному пункті Української РСР на побудову житлового будинку по типовому проекту № 346-ІМ-2, житловою площею 41,3 кв.м, на 3 кімнати з надвірними спорудами (початок будівництва 21 квітня 1981 року, закінчення будівництва 21 квітня 1988 року) за адресою: АДРЕСА_2 .

За даними технічного паспорта, виготовленого Уманським виробничим відділком КП «ЧООБТІ», вищевказаний будинок був побудований в 1981 році. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 спільними зусиллями побудували даний будинок та облаштували його.

Після розлучення з ОСОБА_2 мати позивачки ОСОБА_3 залишилася проживати у вказаному будинку, в якому разом з нею проживала позивачка ОСОБА_5 по день смерті матері. На даний час позивачка ОСОБА_1 проживає в даному будинку. ОСОБА_2 з 1994 року проживає у місті Умані. У період з 18.03.1969 по 14.05.1991 ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 .

Так як ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом всього майна, що належало її матері на день смерті та у зв`язку з оформленням спадщини позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Вострікової О.І. із заявою щодо видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку у праві власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

10.07.2018 приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Востріковою О.І. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки спадкодавець ОСОБА_3 на день смерті не перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 , на ім`я якого видано правовстановлюючий документ на будинок, відсутня його згода на видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя на ім`я ОСОБА_3 , відсутній правовстановлюючий документ на частку у праві власності на житловий будинок на ім`я спадкодавця, а також відсутня можливість його отримання.

Даний будинок, хоча й був оформлений на ОСОБА_2 , але у відповідності до ст.ст. 22, 28 Кодексу про шлюб та сім`ю України (чинного на час набуття права власності на будинок) фактично належить на праві спільної сумісної власності у рівних частках її матері ОСОБА_3 та її колишньому чоловікові ОСОБА_2 , оскільки вони перебували у шлюбі та спільно будували даний житловий будинок.

Так як 10 липня 2018 року приватним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки спадкодавець на день смерті не перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 , на ім`я якого видано правовстановлюючий документ на будинок, відсутня його згода на видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя на ім`я ОСОБА_3 , відсутній правовстановлюючий документ на частку у праві власності на житловий будинок на ім`я спадкодавця, а також відсутня можливість його отримання, тому позивач позбавлена можливості самостійно успадкувати належне їй майно, що залишилось після смерті її матері ОСОБА_3 , а тому змушена звернутись за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.

Оскільки спірне майно придбано (набуто) до 2004 року, тобто до набрання чинності СК України, а тому при вирішенні справи підлягають застосуванню положення КпШС України, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Станом на час набуття права власності на житловий будинок та отримання свідоцтва про право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , її мати ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , а тому спірний житловий будинок є їхньою спільною сумісною власністю і відповідно до ст. 28 КпШС УРСР ( що діяла на час набуття майна) їхні частки є рівними, а саме становлять по частки.

05.12.2023 відповідач ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання права власності на частини земельної ділянки, у якому просить визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки, розташованої на території Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124383400:01:001:0131, площею 0,5575 га, наданої для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування зазначив, що у період з 18.03.1969 по 14.05.1991 ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Під час перебування у шлюбі 17.07.1980 ОСОБА_2 з ОСОБА_3 був придбаний житловий будинок, житловою площею 18 кв.м. під солом`яним покриттям, глинованкований, що складався з двох кімнат та сіней, про що свідчить договір купівлі-продажу будинку від 17.07.1980.

На підставі рішення виконкому Уманської районної ради народних депутатів від 27.03.1981 № 111 ОСОБА_2 було видано паспорт на забудову садиби в сільському населеному пункті Української РСР на побудову житлового будинку по типовому проекту № 346-ІМ-2, житловою площею 41,3 кв.м, на 3 кімнати з надвірними спорудами (початок будівництва 21 квітня 1981 року, закінчення будівництва 21 квітня 1988 року) за адресою: АДРЕСА_2 .

За даними технічного паспорта, виготовленого Уманським виробничим відділком КП «ЧООБТІ», вищевказаний будинок був побудований в 1981 році.

За життя ОСОБА_3 04.04.2017 склала на ім`я дочки ОСОБА_4 заповіт, зареєстрований у реєстрі за № 17, в якому зробила наступне розпорядження: «Все її майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті, заповідає ОСОБА_5 »

Частину спадкового майна ОСОБА_1 успадкувала та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме: земельну ділянку площею 0,5575 га, кадастровий номер 7124383400:01:001:0131, надану для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області

Відповідно до листа Управління в Уманському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 19-23-0.211-110/336-21 від 08.09.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 7124383400:01:001:0131, на якій розташоване домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_4 . Також, відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 29-23-0.2273/2-22 від 27.07.2022 дана земельна ділянка була приватизована ОСОБА_3 відповідно до рішення Іванівської сільської ради народних депутатів № 23 від 14.04.1996 та було видано державний акт на право приватної власності на землю серія ЧР 15.16.256.

Враховуючи те, що у кожного із подружжя, який має частку у спільному набутому будинку, у такій самій частці виникає й право власності на земельну ділянку, необхідну для обслуговування будинку, тому є необхідність у визнанні за позивачем за зустрічним позовом права власності на частини спірної земельної ділянки.

Ухвалою від 12.12.2023 зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнанняправа власностіна частини земельноїділянки прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

У судове засідання позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не з`явилась, її представник адвокат Усатюк О.В. подала до суду клопотання від 28.02.2024, в якому вказала, що позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом підтримують у повному обсязі, просять суд задовольнити позовні вимоги та визнати за ОСОБА_6 право власності на частку у праві власності на житловий будинок, загальною площею 76,7 кв.м, житловою 41,1 кв.м, із надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 992 грн 40 коп., та судові витрати на правничу допомогу, залишити за позивачем. Позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом про визнання права власності на частини земельної ділянки визнають у повному обсязі, не заперечують проти задоволення зустрічного позову. Просять цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про визнання права власності на частини земельної ділянки розглядати без участі позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_6 та її представника адвоката Усатюк О.В.

У судове засідання відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не з`явився, його представник адвокат Яроміч О.В. подала до суду заяву від 28.02.2024, в якій вказала, що позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_2 визнає у повному обсязі, не заперечує проти визнання судом за ОСОБА_6 права власності на частку у праві власності на житловий будинок, загальною площею 76,7 кв.м, житловою 41,1 кв.м, із надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом про визнання права власності на частину земельної ділянки підтримують у повному обсязі, просять суд їх задовольнити та визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки, розташованої на території Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124383400:01:001:0131, площею 0,5575 га, наданої для ведення особистого селянського господарства. Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1073 грн 60 коп., та судові витрати на правничу допомогу просять залишити за позивачем. Просять цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про визнання права власності на частини земельної ділянки розглядати без участі відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представника адвоката Яроміч О.В.

Відповідно до ч. 2ст.211ЦПКУкраїни судове засідання проведено у відсутності сторін, на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріалисправи в їх сукупностіта взаємозв`язку,взявши до уваги заяви сторін, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Іванівка Уманського району Черкаської області. Батьками вказані: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_3 .

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 20.07.2020 виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 20 липня 2020 року, актовий запис № 1. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_8 , дружини - ОСОБА_8 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 15.05.2017 виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Іванівка Уманського району Черкаської області.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим 18.03.1969 Іванівською сільською радою Уманського району Черкаської області, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрував шлюб із ОСОБА_10 , після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові - ОСОБА_11 , дружині - ОСОБА_11 .

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 14.05.1991 Уманським райвідділом ЗАГС Черкаської області « ОСОБА_12 » (рос. мовою) та « ОСОБА_13 » (рос. мовою) розірвали шлюб 14 травня 1991 року. Після розірвання шлюбу присвоєні прізвища чоловікові « ОСОБА_11 » (рос. мовою), дружині « ОСОБА_11 » (рос. мовою).

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , виданим 26.11.1994 Іванівською сільською радою народних депутатів Уманського району Черкаської області, ОСОБА_7 та ОСОБА_14 зареєстрували шлюб 26 листопада 1994 року. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові - ОСОБА_15 , дружині - ОСОБА_15 .

Під час перебування у шлюбі 17.07.1980 ОСОБА_2 з ОСОБА_3 був придбаний житловий будинок, житловою площею 18 кв.м. під солом`яним покриттям, глинованкований, що складався з двох кімнат та сіней, про що свідчить договір купівлі-продажу будинку від 17.07.1980.

На підставі рішення виконкому Уманської районної ради народних депутатів від 27.03.1981 № 111 ОСОБА_9 було видано паспорт на забудову садиби в сільському населеному пункті на побудову житлового будинку по типовому проекту № 346-ІМ-2, житловою площею 41,3 кв.м, на 3 кімнати з надвірними спорудами (початок будівництва 21 квітня 1981 року, закінчення будівництва 21 квітня 1988 року) за адресою: АДРЕСА_2 .

За даними технічного паспорта, виготовленого Уманським виробничим відділком КП «ЧООБТІ», вищевказаний будинок був побудований у 1981 році.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 від 29.04.1991 Уманської районної ради народних депутатів житловий будинок з надвірними спорудами у АДРЕСА_4 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_9 .

Відповідно до заповіту від 04.04.2017 ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, взагалі все, що буде належати їй на день смерті заповіла ОСОБА_5 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 09.10.2017 у приватного нотаріуса Вострикової О.І. зареєстрована спадкова справа № 179/2017 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з постановою приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Вострікової О.І. від 10.07.2018 відмовлено ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 на частку у праві власності на житловий будинок із надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою Паланської сільської ради від 07.10.2022 № 235 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але фактично за місцем реєстрації не проживає з 1994 року. В даному домоволодінні з 1980 року по день смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки Паланської сільської ради від 07.10.2022 № 236 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 18.03.1969, актовий запис № 6 по 14.05.1991, актовий запис № 36 та спільно будували житловий будинок АДРЕСА_1 .

Згідно із довідкою Паланської сільської ради від 07.10.2022 № 237 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 . Разом з нею в даному будинку проживала і була зареєстрована її дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті ОСОБА_3 даний будинок рахувався за ОСОБА_2 колишнім чоловіком (погосподарська книга № 9, господарство № 0257-1, сторінка 52). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований в будинку по АДРЕСА_1 , проте після розлучення з ОСОБА_3 , з 1994 року за даною адресою не проживає. Заповіт від імені ОСОБА_3 , посвідчений Іванівською сільською радою 04.04.2017, зареєстрований в реєстрі за № 17 на користь дочки ОСОБА_5 , не змінений і не відмінений.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.07.2018 спадкоємцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку, розташовану на території Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124383400:01:001:0131, площею 0,5575 га, надану для ведення особистого селянського господарства, є її дочка ОСОБА_5 .

Відповідно до листа Управління в Уманському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 19-23-0.211-110/336-21 від 08.09.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 7124383400:01:001:0131, на якій розташоване домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_4 . Також відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 29-23-0.2273/2-22 від 27.07.2022 дана земельна ділянка була приватизована ОСОБА_3 відповідно до рішення Іванівської сільської ради народних депутатів № 23 від 14.04.1996 та було видано державний акт на право приватної власності на землю серія ЧР 15.16.256.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_3 .

Частину спадкового майна ОСОБА_1 успадкувала та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме земельну ділянку, площею 0,5575 га, надану для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Інша частина спадкового майна, яка належала ОСОБА_3 за життя, складається з частки у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак ОСОБА_1 не може оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, оскільки спадкодавець ОСОБА_3 на день смерті не перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 , на ім`я якого видано правовстановлюючий документ на будинок.

Спірне майно придбано (набуто) до 2004 року, тобто до набрання чинності СК України, а тому при вирішенні справи підлягають застосуванню положення КпШС України, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 22 КпШС України (чинного на час набуття спірного будинку) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. В силу ст. 28 КпШС УРСР в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. Майно, зареєстроване за одним із подружжя на праві власності, є об`єктом права спільної сумісної власності.

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу та існує допоки не спростована. Презумпція спільності майна подружжя поширюється, у тому числі й на те майно, яке було нажите у період шлюбу, але оформлене і зареєстровано на ім`я одного з подружжя.

Частиною першою статті1226 ЦК Українипередбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з вимогами ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю ст. 368 ЦК України.

Відповідно до ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Аналізуючи наведені законодавчі положення, можна дійти висновку, що за загальним правилом частки у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо не встановлено інше.

Оскільки на часнабуття прававласності нажитловий будинокта отриманнясвідоцтва проправо власностіна житловийбудинок знадвірними спорудами,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 перебувала узареєстрованому шлюбіз відповідачем ОСОБА_2 ,відтак спірнийжитловий будинокє їхньоюспільною сумісноювласністю,їхні частки є рівними, а саме становлять по . Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкодидля оформленняспадкових праву нотаріальномупорядку,суд вважає,що позивач має право на оформлення спадкових прав, тому позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі, порушене право позивача підлягає судовому захисту. Визнання права власності за позивачем на частину житлового будинку буде відповідати принципу пропорційності в питанні захисту права власності позивача як спадкоємця.

Щодо заявлених вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки суд зазначає таке.

Частиною першою статі 15 ЦК визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень частини першою статті 81, частини третьої статті 116 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною першою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною четвертою статті 120 ЗК України визначено, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

У пункті 18-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) судам роз`яснено, що відповідно до положень статей 81, 116 ЗК України окрема земельна ділянка, земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 09 грудня 2015 року № 6-814цс15.

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, при відсутності цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості необхідно враховувати, що аналіз змісту норм ст. 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Враховуючи зазначені норми закону, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 законними та обґрунтованими, а тому визнає за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки, розташованої на території Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124383400:01:001:0131, площею 0,5575 га, наданої для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до положеньст.141ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Однак, враховуючи, що позивач за первісним позовом і відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та відповідач за первісним позовом і позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у своїх заявах від 28.02.2024 просили судові витрати залишити за ними, суд за таких обставин вважає за можливе судові витрати, понесені сторонами, залишити за ними.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 11, 12, 13, 49, 76, 77, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку у праві власності на житловий будинок, загальною площею 76,7 кв. м, житловою 41,1 кв.м, із надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частини земельної ділянки задовольнити. Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки, розташованої на території Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124383400:01:001:0131, площею 0,5575 га, наданої для ведення особистого селянського господарства.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 : АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 : АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Суддя О.І.Єщенко